Artigos de revistas sobre o tema "Лексика"
Siga este link para ver outros tipos de publicações sobre o tema: Лексика.
Crie uma referência precisa em APA, MLA, Chicago, Harvard, e outros estilos
Veja os 50 melhores artigos de revistas para estudos sobre o assunto "Лексика".
Ao lado de cada fonte na lista de referências, há um botão "Adicionar à bibliografia". Clique e geraremos automaticamente a citação bibliográfica do trabalho escolhido no estilo de citação de que você precisa: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
Você também pode baixar o texto completo da publicação científica em formato .pdf e ler o resumo do trabalho online se estiver presente nos metadados.
Veja os artigos de revistas das mais diversas áreas científicas e compile uma bibliografia correta.
1
Barannyk, N. О. "Архаїзми в романах С. Скляренка "Святослав", "Володимир"". Literature and Culture of Polissya 96, n.º 13f (2 de dezembro de 2019): 202–13. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-202-213.
Texto completo da fonteResumo:
У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору.
2
Жиркова, Е. Е. "Semantic features of the figurative vocabulary in the Nyuser Bogyoolonkho(in comparison with Japanese onomatopes)". Эпосоведение, n.º 2(18) (29 de junho de 2020): 160–68. http://dx.doi.org/10.25587/g9152-5906-4720-n.
Texto completo da fonteResumo:
В статье представлены результаты компонентного анализа значений образной лексики якутского языкав сравнении с ономатопоэтической лексикой японского языка на материале текста олонхо «Бюдюрюйбэт Нюсэр Бёгё» сказителя Н. М. Тарасова и его перевода на японский язык. Цель исследования, предпринятого в рамках данной статьи, заключается в выявлении посредством компонентного анализа особенностей значения образной и ономатопоэтической лексики в эпическом тексте, а также в определении универсального и специфичного в исследуемом материале двух неродственных языков. Актуальность обуславливается относительной малоизученностью содержательной характеристики образной лексики якутского языка, а также интересом к изучению семантической структуры слова в сравнительном аспекте. Применяемый метод компонентного анализа предполагает выделение интегральных и дифференциальных признаков значения, отличающих образную лексику от нейтральной. Для анализа значения слов использованы словарные дефиниции из «Большого толкового словаря якутского языка» и словарей ономатопоэтических слов японского языка.В ходе исследования выделено 26 единиц образных слов якутского языка и 18 единиц ономатопоэтических слов. Из них только в трех случаях перевод образной лексики произведен посредством ономатопоэтической. В остальных случаях образная лексика переведена с помощью близкой по значению, нейтральной лексики. Установлено, что образную и ономатопоэтическую лексику объединяет наличие в их значении дополнительной дифференцирующей семы, указывающей на объект действия или описания, а также полисемичность за счет перехода от значения звукоподражания к представлениям о движении, состоянии или внешней форме. Отличительными чертами ономатопоэтической лексики японского языка можно считать выделение семы, характеризующей психофизическое состояние объекта. Якутская образная лексика отличается тем, что в основном опирается на описание внешнего вида, физическую характеристику человека.
3
Дамјанов, Ирина. "ИМЕНИЧКА ЛЕКСИКА РУКОПИСА УНИВЕРЗИТЕТСКЕ БИБЛИОТЕКЕ ПРИЧЕ О БОЈУ КОСОВСКОМ". Прилози проучавању језика, n.º 52 (26 de janeiro de 2022): 89–126. http://dx.doi.org/10.19090/ppj.2021.52.89-126.
Texto completo da fonteResumo:
У овом раду се анализира именичка лексика Рукописа Универзитетске библиотеке Приче о боју косовском. Рукопис је настао у првој четвртини 18. века, а писан је српским народним језиком, са малобројним наносима из српскословенског језика. Анализа грађе обухватила је анализу порекла лексике, творбену анализу, семантичку класификацију твореница и анализу парадигматских односа. На послетку смо, коришћењем лексикографских извора, испитивали присуство и позицију анализираних лексема и њихових значења у савременом српском језику. Ово истраживање спроведено је у циљу представљања целокупне слике о именичкoj лексици Рукописа као репрезента дела лексике српског језика с почетка 18. века. Такође, циљ рада је и поређење овог дела синхронијске структуре српског језика 18. века са савременим језиком. У прилогу на крају рада дат је речник свих испитиваних лексема, у којем је уз сваку одредницу дата потврда из Рукописа.
4
Тищенко, Т. "ЯВИЩЕ МЕТАФОРИЗАЦІЇ В СХІДНОПОДІЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, n.º 2(97) (28 de outubro de 2022): 169–82. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.169-182.
Texto completo da fonteResumo:
Статтю присвячено вивченню лексико-семантичної трансформації слова в східноподільських говірках, яка базується на міжпарадигматичних зв’язках слів. Джерелами дослідження було обрано друковані та рукописні словники говірок східноподільського ареалу української мови, у яких представлено лексику з конкретним значенням (тематичні групи "Бджільництво", "Рибальство", "Тваринництво", "Одяг і взуття", "Їжа та напої"), обрядову лексику (тематичні групи "Родильний обряд", "Весільний обряд") та емоційно-оцінну лексику (тематична група "Людина і її риси").
Зауважено, що в різних тематичних групах уживання замість одного слова іншого – репрезентанта іншої лексико-семантичної парадигми – на підставі спільності семантичного елемента виявлено неоднаковою мірою. Найбільш наповненою метафорами передбачувано виявилася тематична група лексики на позначення людини та її рис, менше – лексика з конкретним значенням.
Виявлено, що для кожної з досліджуваних тематичних груп лексики східноподільського ареалу притаманні свої типові семантичні моделі утворення номінацій, зокрема для ТГЛ "Людина і її риси" визначальною є зооморфна метафора, яка є загальномовним явищем. Для ТГЛ традиційного будівництва визначальними є такі моделі метафоризації: "назва тварини" → "назва пристрою", "назва виробу з тіста" → "назва будівельного матеріалу"; ТГЛ назв одягу і взуття – "назва людини за етнічною належністю" → "назва одягу"; ТГЛ рибальства – "назва побутового предмета" → "частина снасті", "назва частини тіла людини" → "назва риби", ТГЛ бджільництва – "назва людини" → "назва бджоли" та ін. Визначено, що в східноподільських говірках переважає власне метафора. Метафору, ускладнену деривацією, виявлено рідко.
Вивчення семантичної деривації одразу кількох груп лексики дало змогу виявити системність лексики окремого діалектного ареалу, точки перетину різних тематичних груп та спільні моделі лексико-семантичної трансформації слова в них.
5
Дьолог, О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В ГАЛУЗІ МОДИ (НА ПРИКЛАДІ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «НАЗВИ ОДЯГУ»)". Journal “Ukrainian sense”, n.º 1 (2 de dezembro de 2023): 90–99. http://dx.doi.org/10.15421/462309.
Texto completo da fonteResumo:
Постановка проблеми. Стаття присвячена питанню запозичення іншомовних лексем у сучасній українській мові. Лексико-семантичні особливості запозичень розглянуто на матеріалі термінології з галузі модної індустрії. Економічні та суспільні перетворення в Україні, відкритість, інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери спричинили кількісне зростання частки запозиченої іншомовної лексики, яке надзвичайно посилилося наприкінці ХХ – на початку XXI століття. У статті зроблено спробу проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи «мода» з точки зору міжмовних зв’язків.
Мета. Мета даного дослідження полягає у спробі проаналізувати запозичену лексику в сучасній українській мові, що належить до тематичної групи
«мода», з точки зору міжкультурних та міжмовних зв’язків.
Методи дослідження. Предметом аналізу стали запозичені українською мовою лексеми з тематичної групи «мода» і «одяг». У ході дослідження були використані описовий, порівняльний, зіставний методи. Зроблено спробу класифікації досліджуваних лексем.
Основні результати дослідження. У статті розглянуто особливості запозиченої лексики із значенням «мода», визначено певні типи досліджуваної лексичної групи, визначено джерела запозичення, зроблено класифікацію лексичних одиниць тематичної групи «мода» за етапами їхнього виникнення в українській мові. Мода як особливий феномен культури людства відображає еволюцію суспільства. Таким чином, феномен культури людства ХХІ століття відображає еволюцію сучасного суспільства. Постійний розвиток сучасного світу моди та її зміни як одного з показників культурних й соціальних змін суспільства призводить до виникнення та утворення нових слів, що позначають терміни даної тематичної групи. Передусім це стосується назв одягу, оскільки мода на манеру одягатися швидко змінюється. Лексика, що обслуговує цю сферу життя, перебуває в постійній динаміці. Величезна кількість слів у сучасній українській мові, що позначають деталі одягу, її форми, назви тканин, назви елементи одягу тощо, об’єднані темою «мода», є запозиченими з інших мов світу. У даному випадку українська мова продовжує тенденцію, притаманну багатьом європейським мовам. Найменування з модної індустрії взагалі та найменування одягу зокрема є одним із найцікавіших шарів побутової та ділової лексики, що певною мірою дає уявлення не лише про термінологічну специфіку, але й про історичне, політичне, духовне й культурне життя суспільства та країни.
Висновки і перспективи. На сьогодні лексика з галузі моди є відкритою; така лексика динамічно розвивається; вона характеризується новими концептуальними опозиціями, складною структурно-семантичною будовою, морфологічним та синтагматичним розмаїттям одиниць, збільшенням їхньої інформаційної, лінгвокультурної та спеціальної значущості.
Отже, нинішній етап запозичення в українську мову іншомовної лексики взагалі і лексики, пов’язаної з індустрією моди зокрема, становить науковий інтерес та вимагає подальшого дослідження, оскільки складні лексико-семантичні процеси в українській мові, спричинені сучасними мовними контактами, а також їхні ймовірні наслідки заслуговують на найпильнішу увагу науковців і становлять актуальну мовознавчу проблему.
6
Зайцева, В., e М. Ковальчук. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОВІРОК ЧЕРКАЩИНИ". Journal “Ukrainian sense”, n.º 1 (30 de novembro de 2023): 15–28. http://dx.doi.org/10.15421/462202.
Texto completo da fonteResumo:
Постановка проблеми. Говірка акумулює в собі типові риси говору й водночас є підrрунтям для спостережень над реальним функціонуванням мови в конкретному просторі, окресленому певним часом. Стаття репрезентує деякі лексичні особливості говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, що територіально належать до середньонаддніпрянського говору південно-східного наріччя. Узагальнено відомості про історію створення зазначених населених пунктів, у порівняльному аспекті досліджено діалектну лексику традиційного господарювання, зокрема виокремлено групу сільськогосподарської лексики, а також проаналізовано на лексичному рівні діалектні особливості в лексиці весільної обрядовості зазначеного говіркового масиву.
Мета статті – розглянути особливості лексичного складу говірок сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області як зразків середньонаддніпрянського діалекту, одиницям яких упродовж тривалого часу надавали найбільшої ареалогічної цінності. Уважаємо, що таке дослідження буде корисним для з’ясування специфіки середньонаддніпрянського говору загалом.
Методи дослідження. Достовірність дослідження діалектного матеріалу та висновків забезпечив традиційний описовий, або монографічний метод, а також метод лінгвістичного картографування. Ці методи надали можливість виявити закономірності живої народної мови в зонах поширення досліджуваної говірки. Аналіз здійснювався в синхронному плані, що дало можливість виявити сучасний стан мовної системи місцевого діалекту. Зібрати матеріали для дослідження допоміг анкетний та експедиційний методи, якими послуговувалися студенти та викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара під час фольклорно-діалектологічних експедицій.
Основні результати дослідження. Доведено, що досліджувана тематична група лексики на позначення традиційного господарювання та лексика весільної обрядовості сіл Княжики та Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області є однією з найдавніших у мові та демонструє зміни в традиціях і побуті мовців, що призводить до зникнення окремих лексем, заміни їх іншими, розширення чи звуження їхньої семантики, тому закономірно, що ці назви є об’єктом постійного зацікавлення лінгвістів. Здійснене польове обстеження зазначених говірок дало можливість виявити, проаналізувати й зафіксувати діалектні особливості певних лексичних одиниць, що загалом презентують національну культуру Середньої Наддніпрянщини. Дібрані діалектні одиниці можуть бути корисними для подальших діалектологічних, ономасіологічних, етнолігвістичних досліджень, укладання регіональних словників і регіональних атласів.
Висновки і перспективи. В аналізованих говірках найяскравіше простежується лексика, що відображає виробничі й соціальні стосунки людей у суспільстві. Найбільш поширеною і різноманітною у говірках села Княжики та села Зюбриха є група сільськогосподарської лексики. Лексика на позначення назв сільськогосподарських культур посідає важливе місце в сільськогосподарській лексиці загалом. Назви основних сільськогосподарських рослин є переважно загальновідомими та загальновживаними. Ці найменування, зазвичай, мають незначну кількість варіантів. Ця варіантність є спільною рисою для обох досліджуваних говірок. Відмінності у мовленні представників говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи щодо найменувань рослин іще раз підкреслює багатство та самобутність кожної з досліджуваних говірок.
Досліджуючи номінацію весільної обрядовості говірки села Княжики та говірки села Зюбрихи як тематичну групу лексики, в її межах виділяємо такі лексико-семантичні групи: назви обрядів, назви молодих упродовж усього весільного обряду, назви учасників весільного обряду, назви основних весільних атрибутів. Однією з основних лексико-сематичних груп весільної обрядовості зазначених населених пунктів є назви обрядів (передвесільного, власне весільного, післявесільного етапів). До обрядів передвесільного етапу належать: запити, сватання, заручини (як частина сватання) та оглядини. До обрядів власне весільного етапу відносимо: запрошення на весілля, дівич-вечір, викуп молодої, виготовлення весільного деревця, випікання короваю, одягання нареченої, благословіння, перегороджування дороги весільному поїздові, посад молодих, обдарування гостей, заміна головного убору молодої на головний убір заміжньої тощо. Весільний обряд досліджуваних населених пунктів виділяється наявністю лінгвістичних і етнографічних елементів, що свідчать про збереження у ньому деяких давніх явищ традиційної народної духовної культури.
Перспективи досліджень говірок Черкащини вбачаємо в тому, що лексика цієї групи говорів охоплює значну кількість слів праслов’янського походження, де виявлено низку семантичних діалектизмів. Будь-яка обрядовість, зокрема обрядовість досліджуваного ареалу – це благодатний матеріал для подальших діалектологічних досліджень, адже вона зберігає елементи архаїчних явищ, історія походження яких губиться в сивій давнині.
7
Арсакаева, Х. С., e А. М. Нагомерзаева. "ЗАИМСТВОВАННЫЕ НАЗВАНИЯ БЛЮД В ЧЕЧЕНСКОМ ЯЗЫКЕ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», n.º 1 (20 de outubro de 2023): 282–84. http://dx.doi.org/10.36684/111-1-2023-282-284.
Texto completo da fonteResumo:
В статье рассматривается заимствованная лексика в наименованиях блюд в чеченском языке. В данной статье рассматриваются исконные и заимствованные названия блюд в чеченском языке. Культурные изменения, происходящие в жизни народа, неизбежно отражаются в его языке. В первую очередь такие изменения претерпевает лексика. В данной статье рассматриваются заимствованные слова в лексико-семантической группе «блюда». Анализ данного пласта лексики чеченского языка позволяет определить, какие национально-культурные перемены произошли в обществе за последние десятилетия. Кроме этого, выявляются особенности характерные для лексической системы чеченского языка. В словарном составе отражаются связи одного народа с другими в разные периоды его истории, так как развитие лексики происходит и за счет заимствования чужих, иноязычных слов.
8
Шевченко, Т. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ТВОРЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ТВОРАХ Н. НІКУЛІНОЇ ТА О. ІГНАТЕНКО". Journal “Ukrainian sense”, n.º 1 (30 de novembro de 2023): 85–93. http://dx.doi.org/10.15421/462209.
Texto completo da fonteResumo:
Постановка проблеми. Виступаючи джерелом мовленнєвого новаторства, оказіональні слова використовують у мові поетичного твору з художньо-виражальною метою, їх основна функція – експресивна. Оскільки більшість оказіоналізмів називає явище з погляду емоційного сприйняття зображуваного реципієнтом, то головною метою таких утворень є вплив на читача. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою ґрунтовного вивчення оказіональної експресії різних рівнів у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко, виявленням особливостей її функціонування. Фіксування і теоретичне осмислення індивідуально-авторських новотворів, їх лексикографічне опрацювання допоможуть науково систематизувати у лексиці інноваційні процеси, пов’язані з явищем оказіональної експресії.
Мета статті. Мета статті – дослідити гендерні аспекти творення оказіоналізмів у лексичній мікросистемі творів Н. Нікуліної та О. Ігнатенко.
Методи дослідження. Для всебічного вивчення оказіональної лексики використано метод спостереження над мовою, синхронно-описовий метод, метод дериваційно-компонентного аналізу, який дає можливість розглядати оказіоналізми як структурну організацію з єдністю ознак, метод синтезу, метод контекстуально-семантичного аналізу, що дозволяє враховувати текстове оточення оказіоналізмів і з більшою точністю окреслити значення новотворів, а також лексико-семантичний і комунікативно-функціональний методи.
Основні результати дослідження. Серед оказіональних іменників О. Ігнатенко переважають відприкметникові абстрактні іменники, такі форми авторка використовує для створення відповідної атмосфери. Оказіональна лексика Н. Нікуліної також, як і у О. Ігнатенко, переважно складається з іменникових і прикметникових форм. У творах Н. Нікуліної знаходимо лексику із власне жіночим звучанням, ці новотвори викликають у читача певну почуттєву гаму, створюючи атмосферу, відповідну до авторського задуму.
Висновки і перспективи. Жінки-мисткині більше спираються на узуальну лексику, вони, створюючи оказіоналізми, інколи вдаються до вживання гострих слів, але переважає оказіональна лексика, сповнена підкреслено позитивною оцінною семантикою (щоб передати почуття ніжності, довірливості, чуттєвості, закоханості, щирості).
Дослідження інтенсифікації виразності мовлення, спричиненої використанням оказіональної лексики у творах Н. Нікуліна та О. Ігнатенко, може поповнити арсенал необхідних знань з комунікативної лінгвістики, допомогти осягнути тенденції розвитку сучасного мовного процесу. Аналіз оказіональної експресії у творах Н. Нікуліної та О. Ігнатенко дає змогу визначити перспективи розвитку словотвірної системи сучасної української мови та висвітлити питання, пов’язані з функціонально-стилістичним аналізом новотворів, оскільки оказіоналізми тісно взаємодіють не лише з семантикою всього висловлювання, але й з окремими його компонентами.
9
Кара-оол, Любовь Салчаковна, e Игорь Валентинович Кормушин. "Традиционная лексика свадебной трапезы в тувинском языке". New Research of Tuva, n.º 1 (13 de março de 2024): 148–65. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2024.1.10.
Texto completo da fonteResumo:
В статье анализируется традиционная лексика свадебной трапезы в тувинском языке. Материалом исследования послужили слова, извлеченные из изученной литературы, а также данные диалектологических и комплексных экспедиций одного из авторов по Туве в 1999–2023 гг., в ходе которых опрашивались респонденты старшего поколения, чьи свадьбы справлялись до 1960-х гг.
Исследуемую лексику можно анализировать по следующим лексико-семантическим группам: названия мясных блюд, названия молочных блюд, названия растительной пищи. Для мясных блюд свадебного пира тувинцы традиционно использовали баранину, в пищу шли мясо, кровяные изделия, внутренности (потроха), поэтому собрана соответствующая лексика. Также показана лексика молочных продуктов из сквашенного или сброшенного молока коровы, овцы, козы, яка, кобылы; растительной пищи.
В структурном отношении данную лексику составляют простые и сложные слова из двух компонентов, а также устойчивые выражения. В этимологическом отношении это общетюркские слова, собственно-тувинские слова и устойчивые выражения, в которых есть общетюркские компоненты, тюрко-монгольские компоненты, тюрко-китайские компоненты, монголизмы, тюрко-монгольские слова, а также были отмечены китаизм и арабизм.
10
ҐРЕЩУК, Валентина. "ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПЕТРА МІДЯНКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, n.º 46 (1 de maio de 2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).81-85.
Texto completo da fonteResumo:
У статті проаналізовано діалектну лексику в поетичних текстах Петра Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями. Це зумовлено тим, що лексичні діа- лектизми мають більший семантико-естетичний заряд, ніж фонетичні чи граматичні діалектні явища. Крім того, комп- лексне використання в поетичних текстах різнорівневих діалектних одиниць призводить до посутнього ускладнення сприймання тексту реципієнтами, які не знають діалекту. Прагнення автора не звузити коло читачів теж спонукали його до використання лише лексичних діалектизмів. Виявлені в поезіях Мідянки лексичні діалектизми репрезентують різноманітні тематичні та лексико-семантичні пласти лексики. Характерною особливістю мовостилю поета є вплітання в канву української літературної мови місцевих слів на позначення предметів побуту, зокрема назв одягу, його елементів та взуття, назв їжі, продуктів харчування та напоїв, назв хатнього начиння та предметів господарського призначення, назв будівель, споруд та їх елементів. Крім побутової діалектної лексики, в аналізованих текстах виявлено діалектні слова на позначення рослин, тварин, птахів, риб, найменування географічних об’єктів, включаючи водні, а також назви осіб за різними ознаками. Окремими лексичними діалектизмами представлена лісорозробна, лісосплавна, метеорологічна, музична лексика. Засвідчено також використання ознакової діалектної лексики – прикметників, діє- слів, прислівників. У статті з’ясовано семантику кожного діалектизму, проілюстровано його вживання в поезії, звер- нено увагу на функції лексичних діалектизмів у художньому тексті, зокрема номінативно-пізнавальну, експресивну, забезпечення художньої переконливості та етнографічної достовірності, збагачення лексикону літературної мови.
11
Собакина, И. В., e Л. А. Лукачевская. "Culture-specific vocabulary in the Yakut heroic epic olonkho Nurgun Bootur the Swift". Эпосоведение, n.º 2(18) (29 de junho de 2020): 123–36. http://dx.doi.org/10.25587/l5921-6412-2441-u.
Texto completo da fonteResumo:
В данной статье рассматривается вопрос о безэквивалентной лексике в олонхо «Нюргун Боотур Стремительный». Под термином «безэквивалентная лексика» принято считать лексику того или иного языка, которая характеризует самобытность и своеобразность культуры и традиций народа. Актуальность работы состоит в том, что изучение вопросов лексикологии, таких как безэквивалентная лексика, через богатый язык олонхо дает нам основу для исследования уникальности народа саха, его культуры, этноса и языка. Целью нашей работы является выделение и анализ групп безэквивалентной лексики в якутском героическом эпосе олонхо «Нюргун Боотур Стремительный» П. А. Ойунского. Для достижения цели были поставлены следующие задачи: изучение и анализ теоретической литературы; сбор фактического материала путем сплошной выборки; классификация извлеченного материала по группам; анализ групп безэквивалентной лексики; обобщение полученных результатов. Так, в работе было проанализировано 825 примеров безэквивалентной лексики из олонхо «Нюргун Боотур Стремительный». Данный фактический материал был собран на основе классификации С. И. Влахова и С. П. Флорина, в которую вошли следующие группы: реалии, фразеологизмы, имена собственные, обращения, междометия, звукоподражания. Наибольшее количество примеров было найдено в группе междометий – 206 и имен собственных – 191. В остальных группах количество примеров безэквивалентной лексики составляет: звукоподражания – 121, обращения – 120, реалии – 99, фразеологизмы – 88. Также к каждой группе безэквивалентной лексики была составлена своя классификация, в которую входят отдельные группы, в соответствии с тематикой, типом и другими отличительными чертами. Основу классификации каждой группы составили работы разных теоретиков: имена собственные – Л. А. Введенская, Н. П. Колесникова; реалии – С. И. Влахов, С. П. Флорин; фразеологизмы – П. С. Афанасьев; обращения – В. К. Харченко; междометия – Н. К. Антонов; звукоподражания – З. К. Дербишева. Стоить отметить, что в каждой группе данные классификации исследователей не с полной точностью соответствуют подгруппам, поэтому в некоторых группах безэквивалентной лексики были выделены и другие подгруппы.
12
Қияқова, Р. Ж., Г. Ш. Шахманова e Т. Берикбол. "Сөз бен шеберліктің ұстасы − Төлеген Қажыбай". Bulletin of Shokan Ualikhanov Kokshetau University. Philological Series 2022, n.º 3 (30 de setembro de 2022): 32–40. http://dx.doi.org/10.59102/kufil/2022/iss3pp32-40.
Texto completo da fonteResumo:
Мақалада Қазақстан жазушылар одағының мүшесі, Қазақстанның мәдениетіне еңбегі сіңген қайраткер, Ахмет Байтұрсынов атындағы сыйлықтың иегері, «Құрмет» және «Парасат» ордендерінің иесі, Көкше өңірінің айтулы қаламгері – Төлеген Сыздықұлы Қажыбайдың «Аран» повесі тілдік тұрғыдан зерттеліп, автордың сөз қолоданыс ерекшелігі талданады. Мақаланың негізгі бөлімінде халықтың ұлттық болмысын танып білу мақсатында қолданылатын этнолингвистикалық этюдтер, халық танымынан туған көне атаулар – этнографизмдер, халықтың мәдениетімен байланысты түр-түстану – колоративті лексикаға байланысты теориялық дәлелдер мен деректер қарастырылады. Сонымен қатар, «Аран» повесіндегі байырғы сөздер, халық танымындағы ұлттық өлшем бірліктері талданып, этномәдени лексика сараланады. Түйін сөздер: этнографизм, этнолингвистикалық этюд, кірме сөздер, лингвомәдениет, мәдени лексика, лексема, колоративті лексика.
13
СИЗДИКБАЕВ, Нургалі Артикбаевіч. "ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ РОЗКРИТТЯ ХАРАКТЕРУ ПЕРСОНАЖА (НА МАТЕРІАЛІ МАЛОЇ ПРОЗИ В. М. ШУКШИНА)". Мова, n.º 35 (29 de julho de 2021): 195–202. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237860.
Texto completo da fonteResumo:
Мета статті — показати роль діалектизмів і просторіччя в малій прозі В. М. Шукшина. За допомогою цього шару лексики автор зображує не тільки простоту і наївність жителів провінційних міст і сіл, а й належність персонажів до тієї чи іншої місцевості. Об’єкт дослідження — позалітературна лексика у творах малої прози В. М. Шукшина. Предмет вивчення — роль позалітературної лексики серед художніх засобів в ідіостилі В. М. Шукшина. У роботі використано методи аксіологічного, семантичного аналізу й описовий метод. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: у творах В. М. Шукшина позалітературна лексика застосовується для більш повної і достовірної мовної характеристики персонажів різних соціальних шарів і груп суспільства, виявляються регіональні особливості їхнього мовлення. Крім того, письменник використовує таку лексику з метою досягнення комічного ефекту своєї промови. Вводячи у структуру тексту літературної лексики, автор не тільки занурює читача в суть справи, а й робить його учасником описуваних подій, відверто зображує побут, спосіб життя, будні й свята пересічних селян.
14
ГАЛЯН, Оксана, Оксана МАРТИНЮК e Ольга ХІРОЧИНСЬКА. "ФОРМУВАННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ НАУКОВОЇ ЛЕКСИКИ". Актуальні питання іноземної філології, n.º 16 (20 de julho de 2022): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-1.
Texto completo da fonteResumo:
Мета роботи. Проаналізувати основні етапи формування французької наукової лексики як відображення процесів соціально-історичного розвитку суспільства. Встановити особливості динаміки нормування та номінації наукових понять у французькій мові. Методологія. У дослідженні використовувалися загальні та спеціальні лінгвістичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняльно-історичний та описово-аналітичний методи. Основним джерелом поповнення французької наукової лексики стали класичні мови – грецька та латина. Починаючи з XVI століття мовознавці впорядковують норми та правила французької мови. Під впливом гуманізму, реформації, кальвінізму французька народна мова стала загальнонаціональною та в середині XVIІ століття офіційною на всій території французької держави. Теоретиком у галузі нормування літературної мови Франсуа Малербом було сформувано три вимоги до мови: правильність, ясність, чистота (correction, clarté, pureté). В епоху Просвітництва (le siècle des Lumières) (XVIII століття) у французькому мовознавстві з’явилися тенденції щодо уточнення семантики слів. Науково-технічний прогрес (XX століття) започаткував у мові великий пласт, що полягав у потребі означення нових понять в галузі фізики, хімії, техніки та технологій. Крім того, у французькій мові виникає велика кількість англіцизмів, що з’явилися в різних сферах: пресі, телебаченні, торгівлі, економіці, банківській справі, побутовій лексиці та ін. Висновки. Наукова лексика пройшла тривалий шлях історичного розвитку. Середньовічна епоха сприяла появі неологізмів, перекладам із класичних мов у галузях філософії, медицини, педагогіки, механіки та астрономії. З’явилися слова, які номінували абстрактні поняття, що якісно збагатило лексику французької мови. У XX столітті наукова лексика інтенсивно збагачувалася новими лексичними одиницями, структурувалася в різні термінологічні системи.
15
Миголинець, Ольга. "ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА У ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ЗАКАРПАТТЯ (НАЗВИ ОДЯГУ ТА ПРИКРАС)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, n.º 42 (20 de dezembro de 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).62-67.
Texto completo da fonteResumo:
Лексика весільного обряду містить інформацію про традиційну духовну і матеріальну культуру народу. Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах є першочерговим завданням українських мовознавців. У пропонованій статті наводиться лексико-семантичний та етимологічний аналіз запозиченої лексики на означення одягу та прикрас у весільній обрядовості Закарпаття. Простежуємо наявність чи відсутність зібраних назв в українській літературній мові та українських говорах.
16
Борисова, Н. М. "EXOTIC VOCABULARY OF THE SAKHA LANGUAGE IN THE MEDIA TEXT". Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, n.º 4(47) (13 de fevereiro de 2024): 14–18. http://dx.doi.org/10.36622/aqmpj.2022.41.24.002.
Texto completo da fonteResumo:
В статье предпринята попытка описать функционирование экзотической лексики языка саха в медиатексте. Материалом исследования послужил русскоязычный сайт «Якутия daily». Мы выделили лексико-семантические группы, в которых экзотическая лексика в основном употребляется относительно мифологии и фольклорау, утвари и блюд якутской кухни, якутских построек и жилищ, военного дела, национальных видов спорта, а также общественно-политической жизни. Целью данного исследования является выявление национальной специфики экзотизмов языка народа саха. Следует отметить, что экзотическая лексика языка саха не является экзотикой для сахаязычных массмедиа и, наоборот, для русскоязычных массмедиа эти лексемы будут экзотичными. В исследовании отмечается, что экзотическая лексика языка саха в массмедиа как особый тип лексем характеризуется номинативным характером, т.е. данные экзотизмы представляют с собой конкретные существительные. Кроме того, при переводе экзотизмов языка саха, как правило, сохраняется его внутреннее содержание. А внешняя форма лексики иногда подвержена изменениям, поскольку язык саха (тюркская группа) отличается по своей фонетике от русского языка (славянская группа). Это связано с тем, что в одном языке не может быть двух фонематических систем и других разных правил акцентологии. В целом, истинная сила народа заключается не столько в экономическом благополучии, сколько в сохранении национальных традиций, которые не повторятся не в одной другой стране мира, и использование журналистами экзотической лексики, естественно, было продиктовано практическими и повседневными потребностями. Нам кажется, что восприятие культуры и языка региона помогает разным народам жить в мире и согласии.
17
МИГОЛИНЕЦЬ, Ольга. "КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ НАЗВИ ОСІННЬОГО ЦИКЛУ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, n.º 46 (1 de maio de 2022): 139–44. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).139-144.
Texto completo da fonteResumo:
Календарно-обрядова лексика як особливий елемент існування людини завжди привертала увагу етнографів, лінгвістів, оскільки в ній можна простежити матеріальну й духовну культуру людства, виявити соціально- економічні умови, спадковість поколінь, споконвічні міжетнічні зв’язки. Проте досі не вивчені мовні явища, які презентують календарно-обрядову лексику в закарпатських говірках. У пропонованій статті подаємо спостереження над календарно-обрядовими назвами осіннього циклу в українських закарпатських говірках, зокрема аналізуємо семи на означення 6 церковних осінніх свят. Звертаємо увагу на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму. Також простежуємо наявність чи відсутність зафіксованої лексики в інших українських говорах та в українській літературній мові.
Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові яви- ща, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами.
Як видно із зібраної нами лексики, календарно-обрядова лексика характеризується широкою варіантністю. Заслуговує на увагу словотвір християнських назв у закарпатських говірках. Чимало календарно-обрядової лек-
сики, в основі яких лежать власні назви, повʼязані із законом мовленнєвої економії: Мú(ы)тр′а, Михáĭл′а, Михáл′а та ін. Невеликий відсоток назв належить до композитів: Главос′іки (ы), Главóс′ікы, Лагос′íкы, Главóс′ік, Главос′íка. Ці назви відрізняються переважно граматичними чи фонетичними особливостями.
Значна кількість назв мотивована біблійними подіями: Главос′іки (ы), Здвúгы Чéсного Хрестá, Здвúже(і)н′:а, Воздвижéн′і(и)йе, Воздвижéн′ійе Чéсного Хрестá, Покрóвы.
Деякі назви календарно-обрядових свят у закарпатських говірках збігаються з літературними відповідниками; окремі з них зафіксовані в інших говорах. Специфіка досліджуваної лексики також полягає в утворенні своєрідних фонетичних, словотвірних та лексичних варіантів, які свідчать про багатство української мови та про постійну потребу її глибокого вивчення.
18
Куулар, Елена Мандан-ооловна, Наталья Николаевна Таскаракова e Алена Николаевна Чугунекова. "Этнолингвистическая специфика гастрономической лексики (молочные продукты) в тувинском и хакасском языках". New Research of Tuva, n.º 4 (30 de novembro de 2022): 338–49. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2022.4.23.
Texto completo da fonteResumo:
В данной статье проводится сравнительный анализ наименований молока и молочных напитков, составляющих лексико-семантическую группу «молочные продукты» и являющиеся неизменным и важным элементом материальной культуры двух близкородственных тюркских народов — тувинцев и хакасов, которые издавна населяют обширные пространства Южной Сибири.
Из лексикографических источников и полевых материалов нами обнаружено около 50 лексических единиц, которые подразделяются на три лексико-семантические группы: молоко, молочные напитки и блюда из молока. Собранный фактический материал дает нам возможность раскрыть языковую картину мира тувинского и хакасского этносов, определить функционирование гастрономической лексики (молочные продукты) в современных языках.
Названия молочных продуктов в тувинском и хакасском языках не едины по своему происхождению. В них, в частности в тувинском языке, наряду с тюркскими корнями, наличествует значительное количество монгольских элементов. Данная группа слов в сравниваемых языках отражает их исторические контакты как с родственными, так и неродственными народами. Кроме того, в названиях молочных продуктов прослеживается лексика, которая возникла в результате формирования и развития диалектов тувинского и хакасского языков. Выявлено, что диалектная лексика до сих пор оказывает заметное влияние на современные литературные языки тувинцев и хакасов. Все это свидетельствует о пополнение лексики хакасского и тувинского языков народными терминами традиционной материальной культуры из различных источников, особенно из текстов фольклорных произведений.
19
Хортюк, Д. О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «ПОБУТОВА ЛЕКСИКА» У ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ". Nova fìlologìâ 2, n.º 81 (23 de junho de 2021): 179–83. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-26.
Texto completo da fonteResumo:
Стаття присвячена вивченню й аналізу особливостей лексико-тематичної групи «Побутова лексика», яка функціонує у творчості видатного письменника та світового класика М.В. Гоголя. Актуальність розвідки зумовлена тим, що нині значна частина слів, що становлять групу найменувань побутової лексики, ідуть на периферію мовної лексичної системи і зовсім забуваються носіями сучасної мови. У дослідженні розглядаються деякі особливості використання автором цієї лексичної групи, усередині якої виділяються такі підгрупи, як адміністративні відносини, відносини за родом діяльності, родинні стосунки, назви видів одягу, предмети господарського вжитку, найменування страв та напоїв. Пропонується пояснення того, чому письменник акцентує увагу на вживанні побутової лексики. Надаються характеристика та детальна оцінка кожній підгрупі основної лексико-тематичної групи «Побутова лексика». Аналізуються основні підходи та доцільність уживання «побутової лексики» у творчості М.В. Гоголя. Встановлено, що дослідження мови творів та їхніх художніх мовних образів одне з найбільш складних і трудомістких завдань у науці про мову. Художній твір багатогранний. Мова в цьому разі виступає як форма словесного мистецтва, як цілісна словесно-художня єдність, особливий тип естетичної, стильової, словесної структури, його вивчення тісно пов’язане не тільки з лінгвістикою, але і з літературознавством і естетикою. Доведено, що письменник прагнув до об’єктивності зображення дійсності, він розкривав суспільне життя, соціальне середовище і внутрішній світ людини в їхніх взаємних зв’язках і в гармонійній пропорційності. Склад лексико-тематичних підгруп вкотре підтверджує, що М.В. Гоголь намагався передати у своїй творчості дивовижний колорит народного життя. М.В. Гоголь, коли малював картини побуту, детально описував портрети своїх героїв, прагнув до всебічного зображення життя, звичаїв і характеру людини. Через мальовниче відображення реального побуту автор вдало поєднує гумор і романтичне ставлення до світу. Багатство змісту, чудова виразність художніх образів, неповторна своєрідність поетичного стилю роблять його твори глибоко оригінальними та самобутніми.
20
Рудь, О. М. "ОДОРАТИВНА ЛЕКСИКА В ПОЕЗІЇ ШІСТДЕСЯТНИКІВ". Nova fìlologìâ, n.º 91 (5 de dezembro de 2023): 93–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-12.
Texto completo da fonteResumo:
Стаття присвячена вивченню одоративів, що функціонують у поетичному мовленні представників українського шістдесятництва. Матеріалом дослідження слугувала лексика на позначення запахових відчуттів, дібрана із поетичних творів видатних майстрів слова, зокрема М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко, Б. Олійника, Д. Павличка, В. Симоненка, які зробили вагомий внесок у мовотворчий процес та розбудову мовної системи. Здійснено лексико-семантичний, граматичний та функціональний аналіз одоративів. Зазначається, що одоративна лексика у поетичних творах шістдесятників займає незначне місце, але є досить ефективним засобом створення поетичних образів. Найбільшу групу одоративів становлять дієслова, серед яких виділяються лексеми із значенням «видавати, виділяти який- небудь запах» та лексеми із значенням «вдихати через ніс який-небудь запах». У поезії шістдесятників активно використовуються одоративні прикметники, іменники, які передають як приємні, так і неприємні відчуття. Водночас виявлено поодинокі випадки вживання прислівників на позначення запахів. Зауважено, що у сучасній лінгвістиці виокремилося декілька підходів до класифікації запахів, однак найбільш поширеною серед мовознавців є класифікація Л. Ставицької, в основі якої – джерела запаху. Проведений лексико-семантичний аналіз дозволив виокремити такі групи запахової лексики: запахи квітів, дерев, трав; запахи тварин, птахів, комах; запахи фруктів, овочів; запахи предметного світу, цивілізації; запахи їжі, напоїв; запахи відходів, продуктів гниття, горіння; запахи людини; асоціативні запахи, серед яких виділили запахи явищ природи, запахи абстрактних категорій та запахи часових понять. Лексика на позначення запахових відчуттів у поезії шістдесятників використовується для передачі реальних пахощів, що існують у природі, в навколишньому світі. Одоративи відображають особливості матеріальної і духовної культури українського народу, його звичаї і побут. Вони є одним із основних засобів репрезентації авторської мовної картини світу.
21
Бањац, Рената. "ИЗ ЛЕКСИКЕ СЕЛА БА3ТКУША КОД ШАМЦА". Прилози проучавању језика, n.º 51 (26 de janeiro de 2021): 227–61. http://dx.doi.org/10.19090/ppj.2020.51.227-261.
Texto completo da fonteResumo:
У овом раду представљен је дио свакодневне лексике посавског села Баткуша. Лексичка грађа добијена је активним путем, методом интервјуа, снимањем спонтаних разговора на диктафон, те попуњавањем упитникâ. Интервјуисани су аутентични представници дијалекта чија се лексика испитује. Рјечничке одреднице представљене су азбучним редом. Сваки чланак у рјечнику састоји се од леме, понегдје и квалификатора који говори о употребној вриједности лексеме, те значењâ лексеме, која она остварује у говору Баткушана. Навођење примјера није досљедно јер је дио грађе заснован на моделу питање-одговор. Хомоними имају статус самосталних одредница, а означени су бројем у експоненту. Синоними су, такође, посебне одреднице, с тим што се код најфреквентнијег облика даје дефиниција, а код мање фреквентних облика ознака в. упућује на чешћи облик. Прозодијске, фонетско -фонолошке, морфофонолошке варијанте исте лексеме дате су паралелно, у истом рјечничком чланку, као и именице које се јављају и у мушком и у женском роду. Ауторка рада не припада говорном типу чију лексику овом приликом биљежи.
22
Білик, O., I. Малишівська e Н. Пилячик. "ЛЕКСИЧНІ, СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОМАНІ Г. ВЕЛЛСА "МАШИНА ЧАСУ"". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, n.º 2(97) (28 de outubro de 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.53-60.
Texto completo da fonteResumo:
Статтю присвячено дослідженню англомовної наукової термінології та виявленню лексичних, структурних та семантичних особливостей термінів у романі Герберта Веллса "Машина часу". Науково-фантастичні романи насичені термінологічними одиницями, які описують новітні досягнення людства та зображують технології майбутнього. Популярність науково-фантастичного роману зумовлена висвітленням наукових розробок та технологічних досягнень.
Основна частина науково-фантастичної лексики базується на термінологічній лексиці, яка докладно описує поняття різних наукових процесів та явищ. Вивченням та функціонуванням термінів та терміносистем займається термінознавство, яке досліджує спеціальну лексику з позиції її типології, походження, форми, значення, а також використання, класифікації та формування.
Проаналізовані терміни з різних галузей науки є невід’ємною частиною науково-фантастичного роману "Машина часу". Вони сприймаються та описуються у своєму номінативному значенні як конкретні деталі науково-технічних процесів і явищ. Терміни постійно змінюються, і це активно відображено в науковій фантастиці. У романі Герберта Веллса "Машина часу" проаналізовано велику групу наукової термінологічної лексики, яка семантично пов’язана з поняттями різних соціальних наук – математики, фізики, хімії, біології, географії та астрономії. Термінологічна лексика, використана в науково-фантастичному романі Герберта Веллса, виражена простими (терміни-іменники, терміни-прикметники, терміни-дієслова, терміни-прислівники) та складними термінами.
23
Якубовна, Гулнора. "Юридик тилда лексик меъёрлар". Общество и инновации 2, n.º 3 (15 de junho de 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss3-pp62-67.
Texto completo da fonteResumo:
Мазкур мақолада юридик лексика, юридик тил терминологияси, бундаги долзарб муаммолар, юридик матнлардаги баъзи лексик нуқсонлар, таржимачилик соҳасида айрим камчиликлар, ёзма нутқда сўз қўллаш принциплари хусусида фикр юритилади. Шунингдек, расмий услуб учун ўта муҳим ҳисобланган сўз қўллаш меъёрлари, матнларда лексема вариантларидан ҳамма учун тушунарли бўлган кўринишини танлаб олиш ва тўғри ёзиш, юридик тушунча тил қодалари асосида ёритилиши каби масалаларга ҳам эътибор қаратилган
24
Грон, Юлія. "Проблеми перекладу реалій як одиниць безеквівалентної лексики у детективному жанрі". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, n.º 1(4) (30 de junho de 2021): 56–65. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.232887.
Texto completo da fonteResumo:
У статті розглянуто особливості слів-реалій, що використовуються у ходожніх творах та у детективі зокрема. Проаналізовано мовностилістичні особливості детективу, як літературного твору. Досліджено наукові підходи до розуміння реалій, як культурно маркованої лексики та розглянуто можоиві способи перекладу реалій. Встановлено, що традиціно реалії можуть перекладатися за допомогою транслітерації/транскрипції, калькування, аналогу, опису, добору еквівалента. Найбільш поширеним способом передачі реалії є транскрибування.
Ключові слова: реалія, безеквівалентна лексика, детектив, трансформація, лексикон.
25
Shamanova, Marina V. "Communicative vocabulary in regional media (based on the portal 76.ru)". Socialʹnye i gumanitarnye znania 9, n.º 4 (14 de dezembro de 2023): 438. http://dx.doi.org/10.18255/2412-6519-2023-4-438-448.
Texto completo da fonteResumo:
<p class="Аннотация"><span class="No-break">В </span>русском языке коммуникативная лексика <span class="No-break">и </span>фразеология представлена лексико-фразеологическим полем «Общение». Использование метода моделирования лексико-семантического поля позволяет определить состав <span class="No-break">и </span>структуру определенной лексической группировки <span class="No-break">как в </span>системе языка, так <span class="No-break">и в </span>определенных подсистемах. <span class="No-break">В </span>данной статье <span class="No-break">с </span>использованием полевой методики описана коммуникативная лексика <span class="No-break">в </span>региональных средствах массовой информации <span class="No-break">на </span>материале портала 76.ru. Коммуникативная лексика <span class="No-break">на </span>данном публицистическом материале составляет 141 единицу. Анализ семантики коммуникативной лексики позволил выделить 32 микрополя, наиболее объемными <span class="No-break">из </span>которых являются: «Обмен мнениями, сведениями» <span class="No-break">и </span>«Сообщение, извещение, уведомление». Четко определяется структура исследуемого лексико-семантического поля. <span class="No-break">В </span>нем выделяется ядерная <span class="No-break">и </span>периферийные зоны. Ядерные лексемы отличаются высокой частотностью употребления <span class="No-break">в </span>тексте, многозначные лексемы употребляются <span class="No-break">в </span>основном значении <span class="No-break">или </span>большинство значений <span class="No-break">в </span>структуре многозначного поля являются коммуникативными. Основными семантическими особенностями периферийной лексики (прежде всего лексики дальней <span class="No-break">и </span>крайней периферии) является употребление <span class="No-break">как в </span>основном коммуникативном значении, так <span class="No-break">и в </span>периферийном, наличие ограничительных стилевых <span class="No-break">и </span>оценочных сем. <span class="No-break">К </span>крайней периферии, помимо лексем, относятся фразеологические выражения <span class="No-break">и </span>устойчивые словосочетания.</p>
26
Миоковић, Ивана В. "АНАЛИЗА НЕПОЗНАТЕ ЛЕКСИКЕ ИЗ УЏБЕНИКА СРПСКИ ЈЕЗИК КАО НЕМАТЕРЊИ ЗА ПРВИ РАЗРЕД СРЕДЊЕ ШКОЛЕ". ZBORNIK ZA JEZIKE I KNJIŽEVNOSTI FILOZOFSKOG FAKULTETA U NOVOM SADU 3, n.º 3 (23 de dezembro de 2013): 25. http://dx.doi.org/10.19090/zjik.2013.3.25-50.
Texto completo da fonteResumo:
У овом раду анализира се непозната лексика из уџбеника Српски језик као нематерњи за први разред средње школе. Лексички материјал преузет је из текстова који се налазе у првом делу уџбеника Српски језик као нематерњи за први разред средње школе. Циљ овог рада је да прикаже лексичко-семантичку анализу непознатих речи и израза и речи из традиционалне културе.
27
Дамбаа, Шенне Вадимовна, e Надежда Дарыевна Сувандии. "Охотничья лексика в языковой картине мира народов Саяно-Алтая (на материале тувинского, тофаларского, алтайского и хакасского языков)". New Research of Tuva, n.º 4 (5 de dezembro de 2021): 172–85. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2021.4.13.
Texto completo da fonteResumo:
В статье представлены результаты сравнительного анализа лексики охоты в ряде тюркских языков народов Саяно-Алтая: тувинского, алтайского, хакасского и тофаларского. Анализ выполнен для определения общих и отличительных особенностей. Охота — один из древних видов деятельности народов этого региона, который потерял былую значимость. Вслед за этим уходит и лексика, фиксация которой важна для задач сохранения культуры.
В ходе исследования выявлено четыре основных лексико-семантических групп: названия парнокопытных диких животных, хищников, мелких зверей и птиц. В выделенных лексико-семантических группах имеются общие лексемы, как общетюркское название еŋ//aŋ (еŋ mеŋ) — ‘добыча’ для обозначения общего названия дикого зверя; наименования птицы куш тув., алт., хус хак. В лексико-семантической группе «Названия хищных животных» встречаются большое количество эвфемизмов, заменяющих слова-табу, которые по этикету народов Саяно-Алтая являются священными запретами.
28
Кочергина, Ирина Владимировна, e Ирина Сергеевна Климас. "Особенности употребления военной лексики в творчестве А.П. Гайдара". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, n.º 4 (16 de fevereiro de 2021): 620–29. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-4-620-629.
Texto completo da fonteResumo:
Военная лексика – одна из важных составляющих лексики русского языка по причине ее активного использования в художественных произведениях. Роль военной лексики в художественной прозе А.П. Гайдара практически не изучена, как и систематически не исследован язык произведений писателя. В связи с этим авторами проведен комплексный анализ военной терминологии в языке художественной прозы Гайдара с целью выявления особенностей ее использования. Рассмотрено понятие военной лексики и различные подходы к ее изучению. Исследуемая военная лексика разделена на тематические кластеры. Анализ проводился в пределах словников, составленных на основе двух периодов творчества Гайдара. Впервые предпринята попытка проанализировать динамику использования военной лексики с выделением разрядов «реальных» и «потенциальных» наименований.
29
Солодка, Анжеліка, e Тетяна Мороз. "Оцінна лексика як характеристика сучасного політичного дискурсу". International Science Journal of Education & Linguistics 3, n.º 2 (1 de abril de 2024): 96–106. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.11.
Texto completo da fonteResumo:
У статті досліджуються особливості фукціонування оцінних лексичних одиниць у комунікативному просторі політичного дискурсу. З’ясовано особливості політичного дискурсу як комунікативного явища, що включає екстралінгвістичні фактори: соціальний, культурно-історичний, ідеологічний, психологічний контекст, а також ряд комунікативно-прагматичних цільових настанов адресанту та взаємодій з адресатом. Встановлено, що політичний дискурс є різновидом інституційного дискурсу, що має характерні системоутворюючі ознаки та функції: сугестивну, персуазивну, інформативну та експресивну. Такі ознаки політичного дискурсу характеризуються градуальним характером. Описано особливості функціонування та специфіку реалізації оцінної лексики у сучасному політичному дискурсі. Виявлено, що ціннісна конотація мовних одиниць проявляється на усіх рівнях мовної системи. Як екстралінгвістична категорія, поняття «оцінка» виявляється у семантичній структурі слова як оцінного компоненту. Виділено три види оціненості: функціональна, конотативна та прагматична. Як чинники смислової невизначеності розглядаються такі особливості семантики політичної лексики: широта обсягу значення; абстрактність; складність значення, що зумовлена складністю самого денотату; розмитість семантичних кордонів слів градуальної семантики; міждискурсивна багатозначність; відносність позначення; ідеологічна полісемія. Представлено різні класифікації оцінних значень, що відображають прояв категорії оцінки у мові: негативно-оцінна і позитивно-оцінна лексика; узуально-оцінна та оказіонально-оцінна лексика; константно-оцінна та хроно-оцінна лексика; особисто та соціально оцінна лексика. Визначено, що у контексті політичного дискурсу особливе місце посідає ідеологічно маркована оцінна лексика, що служить виразом поглядів та ідей певних соціальних груп.
30
Добринчук, О. О. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНОМАТОПОЕТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В РОМАНІ ТАНІ НАУЗЕ «БЕРЛІН, МАЙЕРБЕР 26»". Nova fìlologìâ 1, n.º 81 (23 de junho de 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-15.
Texto completo da fonteResumo:
У статті розглядаються особливості функціонування ономатопоетичної лексики, яка формується в межах лексико-семантичного поля «Geräusch/шуму», у романі сучасної німецької письменниці Тані Наузе «Берлін, Майербер 26». З’ясовано, що саме у творах художньої літератури зустрічається найбільше ономатопів, що зумовлюється їх функціональними можливостями. Основними функціями ономатопоетичної лексики в художніх текстах є такі: експресивна, компресивна, звукозображувальна функції, дескриптивна функція тощо. Автори використовують ономатопи з метою описати внутрішній стан героя, надати емоційної забарвленості ситуації, указати на протяжність якої-небудь дії в часі, охарактеризувати певну дію тощо. З метою опису звуків навколишнього світу письменники часто використовують ономатопоетичну лексику як у прямому, так і в переносному значеннях. Розрізняють звуконаслідувальні та звукодескриптивні лексичні одиниці. Звуконаслідувальні лексичні одиниці (ономатопи) майже точно відтворюють звуки об’єктивного світу за допомогою засобів фонетичної системи мови. Звукодескриптивні лексичні одиниці в художньому тексті називають або описують звуки, не наслідуючи їх фонетично. Найбільш ефективним засобом реалізації звукодескриптивної та ідентифікуючої функції ономатопів у художньому тексті є використання агломератів (скупчень звуконаслідувальних одиниць у невеличкому фрагменті тексту, який об’єднаний спільною думкою або концептом). У романі Тані Наузе «Берлін, Майербер 26» переважають компресивна та дескриптивна функції ономатопоетичної лексики. Переважно ономатопи в романі слугують стилістичним прийомом, який допомагає описати звук за його джерелом та охарактеризувати певні механічні дії, проте ономатопоетична лексика роману допомагає читачеві більше дізнатися про соціальні та/або особистісні характеристики головної героїні роману, а також інших персонажів. Використовуючи певні ономатопоетичні слова, автор свідомо прораховує реакцію читача й апелює до певних емоційних сторін сприйняття.
31
Тойчиева, Насибахон. "Методы обучения сравнительному типологическому анализу слова". Общество и инновации 3, n.º 2 (15 de abril de 2022): 335–41. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol3-iss2-pp335-341.
Texto completo da fonteResumo:
Статья посвящена изучение вопросов бытовой лексики и выявления сравнительно-типологического анализа. Охарактеризована, что примечательностью этих исследований и аналитических наблюдений то, что вопреки касательных теоретических задач и абстрактных наблюдений, в нашей науке есть задачи практические: нужны словари, в которые включаются все или по крайней мере основные, использующиеся в реальной жизни слова, принципиальные изменения, методология применения активно употребляемых слов, общее мнение авторов и знаменитых лексикологов. В статье рассматриваются работы русских ученых, лингвистов и экспертов, в том числе Г.Н. Лукина, К.П. Смолина, М. Шанского, Б. Иомдина, Петрова. Ключевые слова: лексикология, межстилевая лексика, разговорно-бытовая лексика, книжная лексика, лингвисты исследователи, стилистическая лексикология.
32
ҐРЕЩУК, Василь, e Валентина ҐРЕЩУК. "ЛЕКСИКА ПОХОВАЛЬНОГО Й РОДИЛЬНОГО ОБРЯДІВ У СЛОВНИКУ «ГУЦУЛЬСЬКА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА ТА ФРАЗЕМІКА В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ МОВІ»". Рідне слово в етнокультурному вимірі, n.º 8 (7 de setembro de 2023): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2518-1602.2023.1.
Texto completo da fonteResumo:
У статті висвітлена лексика поховального та родильного обрядів, лексикографічно опрацьованих у словнику «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Предметом аналізу стала низка гуцульських діалектних слів у ділянці поховальних і родильних обрядодійств. Дослідження встановило, що лексикографічна інтерпретація лексики поховального й родильного обрядів дає змогу моделювати гуцульську мовну картину світу в окресленому сегменті, глибше з’ясувати особливості світобачення та світовідчуття горян.
33
Прима, Вікторія Валентинівна. "Фактори, які спричиняють запозичення лексичних одиниць сфери туризму до мовного стандарту". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 de dezembro de 2012): 114–20. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.623.
Texto completo da fonteResumo:
У статті розкрито причини появи нової лексики в мовному стандарті, визначено використання туристичної лексики як основи експресивності. Доведено на прикладах, що в туристичному контексті лексика набуває додаткових відтінків значення.
34
Миголинець, Ольга. "СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕСІЛЬНОГО ОБРЯДУ ТА ЙОГО ЛЕКСИКИ НА ТЕРЕНАХ ЗАКАРПАТТЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, n.º 48 (8 de fevereiro de 2023): 150–55. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).150-155.
Texto completo da fonteResumo:
Весільний обряд на Закарпатті пов’язаний із комплексом народних звичаїв, традицій сім’ї, давніх вірувань. Тому інтерес до цього дійства не зникає.
Завданням цієї статті є проаналізувати наукові праці етнографічного та мовознавчого характеру, які стосуються вивчення весільного обряду та його лексики на теренах Закарпаття.
В етнографічному аспекті весільні обряди описані ще в пам’ятках Київської Русі. Пізніше опис закарпатського весілля подали у своїх працях І. Фогорашій, М. Лучкай, О. Митрак, А. Дешко, А. Кралицький, Ю. Жаткович, Г. Бескид, М. Немеш, К. Заклинський, І. Панькевич, Лука Дем’ян та ін. Запис весільної фольклорної творчості очолює журнал “Наш рідний край”, редагований письменником О. Маркушем. Велика робота по запису закарпатського весілля про- ведена закарпатським фольклористом П. Лінтуром та етнографом Ю. Чорі. До більш сучасних етнографічних досліджень із опису закарпатського весілля можемо віднести монографії М.Тиводара, В.Борисенко, кандидатське дослідження І. Черленяк та ін.
Лексика весільного обряду стала предметом дослідження й праць мовознавчого характеру. Так, фразеологіз- ми в українських говорах Закарпаття, пов’язаних з народними обрядами заручин і весілля, досліджував професор В.І. Лавер. На особливості номінації учасників весілля в середньозакарпатських говірках звернула увагу І. Нібак. Дві лінгвістичні карти містяться у “Лінгвістичному атласі українських народних говорів Закарпатської області України (Лексика)” Й. Дзендзелівського: назви для огляду житла і господарства жениха (нареченої), назви із значенням ‘спі- вати спеціальних весільних пісень під час звивання вінків для молодої та молодого’. Лексика весільного обряду стала й предметом нашого дослідження в кількох публікаціях. Зокрема ми звертали увагу на запозичені назви у весільній обрядовості (назви одягу та прикрас), назви молодих та інших учасників весілля; фраземи, пов’язані з весільною об- рядовістю; лексику власне весільного обряду.
Як бачимо, дослідження весільної обрядовості на Україні має давню традицію. Проте, незважаючи на важливість дослідження лексики весільної обрядовості в регіональних виявах, системного аналізу її на матеріалі одного з найар- хаїчніших говорів української мови – закарпатського – поки що немає.
35
ЛИЧУК, Світлана. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАЗВ ЖІНОЧИХ ТА ЧОЛОВІЧИХ ГОЛОВНИХ УБОРІВ ПОКУТЯН (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРОК СТЕЦЕВИ І СТЕЦІВКИ, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, n.º 51 (16 de fevereiro de 2023): 70–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.51.9.
Texto completo da fonteResumo:
Анотація. У статті опрацьовано зібрану в говірках Покуття сіл Стецева і Стецівка Снятинської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області народну лексику. Для вивчення обиралася насамперед лексика сфер, які найбільш актуальні для мешканців цих сіл і які виражають своєрідність номінації в місцевому мовленні. Дослідження здійснено на матеріалі лексико-семантичної групи «Назви чоловічих і жіночих головних уборів». Виділено відмінності таких назв, спричинені розвитком матеріальної культури, міграційними процесами жителів зазначених сіл, модернізацією життя, історичними перемінами тощо. Мета статті ‒ здійснити повний системний аналіз зафіксованої лексики. Методологія дослідження передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, систематизації та описового. Наукова новизна роботи ‒ комплексне регіональне дослідження апелятивної одягової лексики, встановлення міжмовного й міждіалектного контактування говірок, змін, пов’язаних із архаїзацією лексем та появою неологізмів. Висновки. Результати дослідження засвідчили зміни у номінаціях головних уборів, що виявляють себе у звуженні або розширенні семантичного обсягу наявних одиниць. Аналізовані лексеми вступають в семантичні опозиції за ознаками: призначення, час, величина, товщина, розташування, пори року, спосіб носіння. Номінування жіночих головних уборів теж здійснено за певними мотиваційними ознаками: зовнішній вигляд, спосіб виготовлення, матеріал, крій, розмір, національна особливість. Деякі з лексем мають синонімічні відповідники та спеціальне призначення. За ознакою виду хутра, з якого пошито чоловічий головний убір, розрізняють їх паралельні форми. За лінгвальною природою назви жіночих і чоловічих уборів утворюють дві групи: однослівні та аналітичні номінації. Респонденти старшого покоління зберегли давні риси говірок, молодше ж покоління збагачує їхній словниковий фонд новими назвами.
36
Воронова, Т. А. "УСТАРЕВШАЯ ЛЕКСИКА РУССКОГО ЯЗЫКА В РОМАНЕ И.В. ГОЛОВКИНОЙ «ЛЕБЕДИНАЯ ПЕСНЬ»". Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, n.º 4(51) (7 de fevereiro de 2024): 48–52. http://dx.doi.org/10.36622/aqmpj.2023.31.94.007.
Texto completo da fonteResumo:
В статье рассматривается устаревшая лексика в романе И.В. Головкиной (1904-1989) «Лебединая песнь» (второе название – «Побежденные»). Написанный в 1960 году и впервые изданный в 1992 году, роман имеет четкие хронологические рамки (с 1928 по 1937 годы) и в значительной мере отражает языковую ситуацию первой трети ХХ века. Согласно традиционной классификации, весь корпус устаревшей лексики, использованной в романе, можно разделить на две группы: историзмы и архаизмы. Историзмы в романе в свою очередь тоже делятся на две группы. Лексика первой относится к дореволюционной эпохе и используется автором для описания прошлого или речевой характеристики некоторых героев романа, особенно тех, кому не нашлось места в новой, советской реальности. Вторая группа историзмов представлена т.н. советизмами, т.е. лексикой новой эпохи, которая, являясь устаревшей с точки зрения современной языковой ситуации, для автора и ее современников представляет собой неологизмы, о чем свидетельствуют и нормативные толковые словари этого времени. Архаизмы в романе представлены в основном семантическими и собственно лексическими. Данная группа лексических единиц требует особого рассмотрения и комментария в силу недостаточной понятности для современного читателя, что не всегда учитывается издателями романа. В статье отмечаются параллели между языком романа «Лебединая песнь», современной исторической беллетристики и мемуарной литературы, написанной современницами И.В. Головкиной. Особое внимание в исследовании уделяется сочетанию старой и новой лексики в романе.
37
Okulova, Liudmyla. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЕМОТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Modern Philology, n.º 2 (17 de maio de 2024): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/modernph-2024.2.3.
Texto completo da fonteResumo:
Представлене дослідження є спробою вивчити та описати особливості відтворення категорії емотивності українською мовою на матеріалі роману М. Етвуд «Оповідь служниці» та українського перекладу у виконанні О. Оксеніч. Об’єктом дослідження вибрано емотивну лексику англомовного художнього тексту та її переклад українською мовою. Предметом – перекладацькі трансформації та прийоми для здійснення адекватної передачі українською мовою емотивної інформації у досліджуваному англомовному тексті на лексичному рівні. Для досягнення поставленої мети, перш за все, проаналізовано та розкрито поняття «емотивність» та відмежовано від поняття «емоційність». Далі досліджено засоби актуалізації категорії емотивності в англомовному художньому тексті й розглянуто специфіку перекладу українською мовою лексики, що номінує/виражає/описує емоції. Також установлено особливості перекладу лексичних стилістичних засобів, уживаних у романі, українською мовою. Для проведення дослідження застосовано описово-аналітичний метод; метод контрастивно-перекладацького аналізу; інтерпретативний метод; статистичний метод. У результаті дослідження зроблено висновок: лексика, що номінує/описує/виражає емоції, у тому числі й лексико-стилістичні засоби, перекладається шляхом вибору нейтральних українських відповідників, рідше – експресивно забарвлених. Мають місце й перекладацькі трансформації: смисловий розвиток, конкретизація, додавання та дослівний переклад. Усі перекладацькі трансформації та прийоми спрямовані на максимально наближений до оригіналу переклад роману українською мовою для відтворення авторського задуму та впливу на читача.
38
Bartashuk, Olesia, e Alla Nikolaieva. "Сакральна лексика в поезіях Галини Ісаєнко". Філологічний дискурс, n.º 10 (24 de dezembro de 2019): 195–204. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.19.
Texto completo da fonteResumo:
У статті подається аналіз сакральної лексики із поезій подільської письменниці Галини Ісаєнко, що увійшли до збірок «Молитвами святяться небеса» (2001), «Щедрість Божа» (2007), «Стежками святості й прозріння» (2010), циклу «Великодній вернісаж» (2006), а також значної кількості окремих поезій християнського змісту. Досліджені релігійні лексеми із поезій Галини Ісаєнко у межах лексико-семантичних груп розподілено на низку значеннєвих об’єднань − лексико-семантичних підгруп конфесійної лексики.
39
А Вохидова, Н., e Д. И Ташбекова. "ВЗАИМОСВЯЗЬ МОРФЕМНОГО СОСТАВА И ЛЕКСИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ". 2022-yil, 3-son (133/1) ANIQ FANLAR SERIYASI 6, n.º 136/2 (3 de julho de 2022): 1–9. http://dx.doi.org/10.59251/2181-1296.v6.1362.1369.
Texto completo da fonteResumo:
В статье рассматривается взаимосвязь таких разделов грамматики, как морфемика и лексика, исследуется роль словообразования в системной организации лексики, а также парадигматические и синтагматические отношения слов и системообразующая роль производной лексики в русском языке.
40
ТУРИЛОВА, М. В. "РУССКАЯ ДИАЛЕКТНАЯ ЛЕКСИКА В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКОМ ПОЛЕ «БЕЗУМИЕ»". Русский язык в научном освещении 2017, n.º 2 (15 de dezembro de 2017): 153–80. http://dx.doi.org/10.31912/rjano-2017.2.8.
Texto completo da fonte
41
Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів Ліни Костенко)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 de abril de 2010): 67–73. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.931.
Texto completo da fonteResumo:
У статті розкрито роль емоційно-експресивної лексики в поетичному мовленні Ліни Костенко, визначено індивідуально-авторське використання інгерентної та адгерентної емоційної лексики як основи експресивності. Доведено, що в поетичному контексті емоційно-експресивна лексика набуває додаткових відтінків значення
42
Мухаметшина, А. Р., e Г. А. Исянгулова. "Профессиональная лексика в романе Нугумана Мусина ―Һуңғы солоҡ‖ (―Последняя борть‖)". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 106, n.º 3 (2024): 189–92. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2024-162.
Texto completo da fonte
43
Шимянова, Марія Вячеславівна. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ У ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". South archive (philological sciences), n.º 89 (10 de maio de 2022): 47–56. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-89-6.
Texto completo da fonteResumo:
Мета. Статтю присвячено дослідженню етимологічних, структурних та семантичних особливостей просторової лексики у давньоанглійській мові. Методи. Лексичні одиниці проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик: методу суцільної вибірки й описового методу – для інвентаризації та інтерпретації мовних одиниць; методу аналізу словникових дефініцій, етимологічного, структурного й контекстологічного аналізу для розкриття динаміки структурно-семантичних властивостей досліджуваних одиниць. Результати. Результати дослідження підтвердили, що просторова лексика є важливим засобом вербалізації знань і вражень мовців про навколишнє середовище у давньоанглійській мові. Поняття простору комунікативно значуще для представників англосаксонської культури. Про це свідчать структурно-семантичні особливості лексики з просторовим значенням (багатозначність, розвинена полісемія, синкретизм). Лексика з локативно-дирекціональним значенням є ефективним способом засвоєння та вербалізації поняття простору. Вона визначає і спрямовує комунікативну поведінку мовців та уживається практично у всіх сферах життєдіяльності. Висновки. Важливу роль у формуванні англосаксонської картини світу відіграють просторові зв’язки. Просторова лексика є універсальною, що робить її сприйнятливою до взаємодії з різними культурними кодами. Шляхом семантичного аналізу доведено, що лексика з просторовим значенням пронизує повсякденне життя, проявляється не тільки в мовленні, а й у мисленні та вчинках. Зокрема, представлена в таких сферах: навколишнє середовище, здоров’я, зайнятість, робота, взаємодія, вплив, емоції. Різні аспекти буття репрезентовано у термінах простору за допомогою одиниць з локативним та дирекціональним значенням. Переважна частина давньоанглійської просторової лексики представлена споконвічними лексемами, що засвідчує її культурну значущість та історичну стійкість. Результати дослідження засвідчили активність просторових одиниць у процесах словотворчої та семантичної деривації. Це підтверджує базовий характер концептуальної сфери «простір», яка задіяна в якості цільового когнітивного домена у процесах пізнання світу, себе та інших носіями англосаксонської культури.
44
Тихонова, Марина Петровна. "О СУБСТАНДАРТНОЙ ЛЕКСИКЕ ВО ФРАНЦУЗСКОЙ ДЕТСКОЙ ПОЭЗИИ". Sociolingvistika 4, n.º 4 (28 de dezembro de 2020): 153–64. http://dx.doi.org/10.37892/2713-2951-4-4-153-164.
Texto completo da fonteResumo:
В своём современном виде поэзия для детей появилась во Франции в XX веке. Её обновлению способствовали политические и социальные изменения общества, которые повлияли на отношение социума к детям. На смену морализаторству и дидактизму приходят демократические тенденции, отразившиеся и в языке детской литературы. Современные поэты, пишущие для детей, пользуются не только литературным (нормативным) вариантом языка, но и такими субстандартными формами, как разговорно-фамильярный язык, просторечие, арго и территориальные диалекты. Социальные разновидности языка привлекают своей ненормативностью, специфической лексикой и фразеологией, непринуждённостью, экспрессивностью, эмоциональностью и оценочностью. Кроме того, эта лексика обладает очень высоким людическим потенциалом. Разговорные элементы могут выполнять в детской поэзии разные функции: они воссоздают живую речь, позволяют взрослому встать на позицию равного с ребёнком, создавая эффект соучастия, а иногда удивления и неожиданности. Однако главная роль субстандартной лексики в детской поэзии заключается в усилении людической функции. Субстандартные формы языка в детской литературе свидетельствуют также об определённых изменениях, которые эта лексика претерпела в лингвистическом сознании французов: к ней уже не относятся как к «языковым нечистотам», а рассматривают её как неотъемлемый компонент французской культуры, в котором отражается национальная языковая картина мира.
45
Н. Радан, Михај, e Миљана-Радмила Радан Ускату. "ВОДЕНИЧКА ТЕРМИНОЛОГИЈА И ВОДЕНИЧАРСКА ЛЕКСИКА У СРПСКОМ ГОВОРУ КАРАШЕВА". ИСХОДИШТА 1, n.º 7 (8 de julho de 2021): 259–84. http://dx.doi.org/10.46630/ish.7.2021.18.
Texto completo da fonteResumo:
Овај рад јесте један у низу наших радова насталих у оквиру личног мини пројекта аутора чији је циљ испитивање оних области сеоског живота Карашевака, тачније оних занимања и заната који су у условима све убрзаније глобализације пред издисајем или су већ нестали3. Након неколико уводних напомена о теренској анкети и казивачима, о воденицама и воденичарству у Карашеву, истиче се да је основни циљ рада да се прибележи и на тај начин конзервише воденичка терминологија и лексика воденичарског заната који је у Карашеву изумро. Садржај рада састоји се у приказу прикупљене грађе и њеној анализи која има за циљ да укаже на порекло термина и лексема из овог домена људске активности и да установи у којој мери су други језици утицали на овај сегмент лексике.
46
Миголинець, Ольга. "АНТРОПОНІМИ У СКЛАДІ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИХ НАЗВ (на матеріалі закарпатських говірок)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, n.º 45 (29 de novembro de 2021): 299–304. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).299-304.
Texto completo da fonteResumo:
Важливою ланкою сучасних діалектологічних досліджень є системний опис тематичних груп лексики. Цікавою для вивчення є лексика календарної обрядовості. Її фіксація та аналіз допомагає досліднику краще пізнати діалектотворчі процеси в системі говорів і говірок. Календарно-обрядова лексика містить інформацію про традиційну духовну і матеріальну культуру народу. Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах вивчення є першо- черговим завданням українських мовознавців. У пропонованій статті подаємо спостереження над календарно-обрядо- вими назвами в українських закарпатських говірках, які утворені на основі антропонімів. Зокрема звертаємо увагу на їх компонентний склад, лексико-граматичну характеристику та внутрішню форму. Також простежуємо наявність чи відсутність зафіксованої лексики в інших українських говорах та в українській літературній мові.
Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові яви- ща, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами.
Предметом нашого аналізу є семи на означення 20 релігійних свят та періодів, повʼязаних із цими святами.
Як видно із зібраної нами лексики, календарно-обрядові назви характеризується широкою варіантністю. Аналіз реєстру релігійних свят свідчить про те, що вони завжди присвячені певній священній особі. Заслуговує на увагу словотвір християнських назв у закарпатських говірках. Чимала кількість календарно-обрядових назв, в основі яких лежать антропоніми, повʼязана із законом мовленнєвої економії, адже повні багатокомпонентні назви в побутовому мовленні вживати незручно, тому вони змінені на однослівні. Зафіксовані також назви, які в українську мову запозичені з церковнословʼянської, в якій вони також є запозиченнями або кальками з грецької. Запозичені назви пристосувалися до фонетики української мови і повністю адаптувалися. Невеликий відсоток назв, в основі яких лежать власні імена, припадає на суфіксальні деривати.
47
Бакаев, Нажмиддин. "ПРЕПОДАВАНИЕ ИНОСТРАННОЙ ЛЕКСИКИ СТУДЕНТАМ ВУЗОВ КАК ВТОРОГО ЯЗЫКА". Eurasian Journal of Social Sciences, Philosophy and Culture 03, n.º 02 (1 de fevereiro de 2023): 91–99. http://dx.doi.org/10.37547/ejsspc-v03-i02-p2-59.
Texto completo da fonteResumo:
Данная статья нацелена на решение проблематики обучения студентов неязыковых ВУЗов иностранным языкам и выработку соответствующей методологии для ээффективного обучения языкам. Обучение иностранному языку предполагает формирование общекультурной иноязычной компетенции, в которую входят коммуникативная, когнитивная, компенсаторная, межкультурная и дискурсивная составляющие. Для успешного формирования всех названных компонентов учащимся необходимо знание лексики и грамматики изучаемого иностранного языка. При этом лексика все же играет императивную роль. Цель обучения иностранному языку заключается в умении общаться на неродном языке. И, конечно же, чем богаче и разнообразнее вокабуляр студента, тем свободнее он будет говорить и выражать свои мысли на иностранным языкам. Именно в связи с этим следует делать акцент на методологии и инструментарии обучения лексике, в частности в неязыковом вузе.
48
Іншакова, Інна Євгенівна. "Специфіка функціонування одоративної лексики у творах М. Коцюбинського". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, n.º 1 (16 de outubro de 2011): 579–85. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.851.
Texto completo da fonteResumo:
Лексика сприйняття постійно перебуває в колі уваги науковців. У статті розглядається функціонування одоративної лексики в творчості М. Коцюбинського, визначено відповідні тематичні групи лексем із семантикою «запах».
49
Бурлинова, А. С. "Структурные характеристики англоязычной юридической лексики". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, n.º 4 (2021): 12–14. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-122.
Texto completo da fonteResumo:
Данная статья посвящена описанию структурной специфике англоязычной юридической лексики. Юридическая лексика представляет собой сложное динамическое явление с определенными конструкциями знания и схематизациями социального опыта. Исследование практического материала показало, что наиболее распространенными способами формирования юридической лексики являются такие приемы, как словосложение, аббревиация, аффиксация, конверсия и т.д.
50
Дудок, Христина. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛІЙСЬКОГО ТЕРМІНА МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ". Inozenma Philologia, n.º 133 (1 de dezembro de 2020): 97–104. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3174.
Texto completo da fonteResumo:
Статтю присвячено лексико-семантичному аналізу англомовного терміна мобільного зв’язку, який характеризується тенденцією до розвитку нових значень і перебуває в тісному зв’язку зі сло- вами загальновживаної лексики. Для творення термінів мобільного зв’язку характерні усі основні способи словотвору, за допомогою яких відбувається поповнення лексичного запасу літературної мови. Терміни – невід’ємні елементи певної системи, у нашому випадку, терміносистеми мобільного зв’язку, які посідають у ній ключове місце. Терміни на позначення мобільного зв’язку відрізняються від слів загальномовної лексики чіткою семантичною окресленістю меж і специфічним відтворенням спеціальних понять та їхнього словотвірного потенціалу. Основою для називання понять у спеціальній сфері є інваріантне значення, яке залишається незмінним у всіх випадках вживання слова-терміна. Як висновок, зазначено, що термін мобільного зв’язку – стійка одиниця синтетичної або аналітичної номінації, що закріплена за відповідним поняттям у сфері мобільних технологій і обмежена спеціальною галуззю використання. Ключові словa: термін мобільного зв’язку, терміносистема, вмотивованість терміна, загальнов- живана лексика, значення, смисл, функція терміна.