Gotowa bibliografia na temat „Фальц-Фейна”

Наведено дані щодо походження асканійських мериносових овець та етапи розвитку тонкорунного вівчарства в Асканії-Нова. Розведення овець пережило багато злетів та падінь, що повʹязане з історичними подіями та кліматичною ситуацією. Завдяки створенню унікальних генотипів, пристосованих до суворих умов степу, мериносові вівці залишаються затребуваними і сьогодні. Висвітлено роль німецьких колоністів у розведенні овець в таврійських степах, завдяки чому наша країна отримала в спадок не лише високопродуктивних тварин, але і високу культуру ведення сільського господарства. Сформована колоністами основа тонкорунного вівчарства на півдні мала значний вплив на розвиток цього регіону і стала економічною базою (підґрунтям) для заснування в Асканії-Нова тодішнім власником маєтку Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном унікального природоохоронного обʹєкта, зоопарку і дендропарку. Тепер вони входять до складу Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН. Відмічено періоди надзвичайного розвитку та занепаду безперервного розведення тонкорунних овець в Асканії-Нова продовж 195 років.

В статті викладено хронологію подій, які відбулися в Асканії-Нова 2 серпня 2020 року: проведення мітингу, відкриття меморіальної дошки Климентію Євдокимовичу Сіянку, презентація книги "Асканія-Нова. Антологія публікацій та друкованих видань (1845–1945)", майстер-клас зі збирання містків Леонардо да Вінчі, виготовлених активіста-ми проєкту "Соберенго", День відкритих дверей у зоопарку "Асканія-Нова".

В статті викладено результати наукової інвентаризації остеологічної колекції родини Оленячих Cervidae музею "Природа Таврії" (Україна, Херсонська область), зібраної від початку створення музею в 1898 році по теперішній час. До електронної бази даних (у програмі Microsoft Excel) остеологічної колекції представників даної родини введено інформацію по 1953 одиницям зберігання. Аналіз надходження матеріалу від тварин різних видів та підвидів проведено за статтю, віком тварин, роками надходження матеріалу до музею. За весь час існування музею найбільшу кількість експонатів зібрано від лані європейської (629 екземплярів), оленя плямистого (609) та різних підвидів оленя благородного (500). Більшість з них зібрано з 1945 до 2022 роки. Понад 70 екземплярів шкур, черепів та скелетів було передано в 14 установ протягом 1950–1990 років. Частину експонатів було списано. На сьогодні в колекції родини Оленячих зібрано 1099 експонатів.

Подано критичний аналіз останнього аналітичного огляду рідкісних видів судинних рослин Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Крецул, Кочнов, 2022). На конкретних прикладах аргументується несумісність оприлюднених даних з фактичним складом та структурою раритетного компоненту флори асканійського степу. Наголошується потреба тотальної переоцінки положень указаної статті та непридатність її змісту до фітосозологічних узагальнень або прикладних природоохоронних рекомендацій. Нами уточнено сучасний склад созофітів національного, регіонального та міжнародного рангу охорони у флорі природного ядра (заповідної зони) Біосферного заповідника "Асканія-Нова". При цьому, залучені результати попередніх оригінальних флористичних обстежень, матеріали комплексного геоботанічного моніторингу, критичної обробки гербарних колекцій, узагальнень та номенклатурно-таксономічної редакції флористичних зведень асканійського степу, аналізу офіційної документації та спеціальних публікацій з актуальними охоронними переліками судинних рослин. Складений список налічує 42 види судинних рослин охоронного статусу, що репрезентують 8,0% загального об'єму флори асканійського степу. З них 19 занесено до Червоної книги України, 22 – до Червоного списку Херсонської області, 1 – до Резолюції 6 Бернської конвенції, 2 – списку МСОП та 2 – Європейського Червоного списку. Таким чином, абсолютну більшість зведеного переліку забезпечують созофіти національного та регіонального статусу охорони. У складі созофітної фракції флори виділено окремі групи рослин щодо вразливості та спектру загроз, поточного стану збереженості, тенденцій динаміки, необхідності оптимізації стану популяцій. Значну частину (понад 40%) охоронного списку формують созофіти, що є локально вразливими видами, зникаючими або під загрозою зникнення через низьку чисельність, вузьку еколого-ценотичну нішу та обмежену кількість місцезростань. Означені види у першу чергу потребують організації належного менеджменту та комплексного моніторингу, оскільки позиціонують себе індикаторами актуального стану та структурно-функціональної організації природних екосистем асканійського степу.

The purpose of the article. The article is devoted to the coverage of the main milestones in the life and work of a prominent zoologist, breeder, ecologist, conservationist, military and political figure, science fiction writer – Boris Konstantinovich Fortunatov (1886–1940?).Results and scientific novelty of the research. On the basis of archival and literary sources, the years of B. Fortunatov's studies and his participation in the Socialist-Revolutionary Party (SR) are considered. His role in the revolutionary events of 1905 and 1917, the First World War and the Civil War is analyzed. It is noted that the first scientific publication of the 25-year-old Fortunatov was devoted to the synthesis of bread. It was found that in 1920, after arriving at the former estate of F. Falz-Fein – Askania-Nova – there were radical changes in the life of B. Fortunatov. From that time until the last days of his life he dealt with environmental protection issues. Thanks to his enthusiasm and persistence that the Askania-Nova Reserve was saved from looting and ruin. Heading first the scientific part of the reserve, and then as the head of the zoo B. Fortunatov conducted research on the revival of the bison population and aurochs; fought robbers; studied the origin of Askanian pheasants; saved the Askanian steppes from ruin. It is noted that in different years he headed the following reserves: Askania-Nova, Crimean, Primorsky, Caucasian; worked at the Moscow Zoo, and even designed a new zoo in this city. It is stated that at the territory of the special settlement he continued his scientific activities. Heading a research station for animal husbandry, the scientist observed the fauna and flora of Saryrki; explored the desert steppes of Central Kazakhstan; organized sheep farms in order to breed fat-tailed sheep; engaged in the improvement of cattle breeds; developed a method and program for new breeds of cattle; justified the need to create the Karkalinsky State Nature Park.Key words: Fortunatov, environmental protection, Askania-Nova, reserves, animal hybridization. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню основних віх життя та діяльності видатного вченого-зоолога, селекціонера, еколога, захисника природи, військового і політичного діяча, письменника-фантаста – Бориса Костянтиновича Фортунатова (1886 – 1940?). Результати та наукова новизна дослідження. На основі архівних та літературних джерел розглянуто роки навчання Б. Фортунатова та його участі партії соціалістів-революціонерів. Показано його роль в революційних подіях 1905 та 1917 рр., Першій світовій та Громадянській війнах. Звернено увагу, що першу наукову публікацію 25-річний Фортунатов присвятив синтезу хліба. З’ясовано, що з 1920 р., після прибуття до колишнього маєтку Ф. Фальц-Фейна – Асканії-Нова – відбулися кардинальні зміни у житті Б. Фортунатова. З цього часу і до останніх днів його життя було пов’язане з охороною природи. Саме завдяки ентузіазму та наполегливості вченого заповідник Асканія-Нова було врятовано від пограбувань та розорення. Очолюючи спочатку наукову частину заповідника, а потім будучи завідувачем зоопарку Б. Фортунатов проводив дослідження з відродження популяції зубра та тура; боровся з браконьєрами; вивчав походження асканійських фазанів; добивався збереження асканійських степів від розорення. Зазначено, що у різні роки він очолював заповідники: Асканія-Нова, Кримський, Приморські, Кавказький; працював у Московському зоопарку, і, навіть, займався проектуванням нового зоопарку у цьому місті. Вказано, що перебуваючи на спецпоселенні він продовжив займатися науковою діяльністю. Очолюючи науково-дослідну станцію з тваринництва вчений проводив спостереження за фауною і флорою Сариркі; досліджував пустельні степи Центрального Казахстану; організував вівчарні з метою виведення курдючної вівці; займався покращенням порід великої рогатої худоби; розробив методику та програму створення нових порід великої рогатої худоби; обґрунтував необхідність створення Каркалінського державного парку природи. Ключові слова: Фортунатов, охорона природи, Асканія-Нова, заповідники, гібридизація тварин.