Gotowa bibliografia na temat „Рудники”

Utwórz poprawne odniesienie w stylach APA, MLA, Chicago, Harvard i wielu innych

Wybierz rodzaj źródła:

Zobacz listy aktualnych artykułów, książek, rozpraw, streszczeń i innych źródeł naukowych na temat „Рудники”.

Przycisk „Dodaj do bibliografii” jest dostępny obok każdej pracy w bibliografii. Użyj go – a my automatycznie utworzymy odniesienie bibliograficzne do wybranej pracy w stylu cytowania, którego potrzebujesz: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver itp.

Możesz również pobrać pełny tekst publikacji naukowej w formacie „.pdf” i przeczytać adnotację do pracy online, jeśli odpowiednie parametry są dostępne w metadanych.

Artykuły w czasopismach na temat "Рудники"

1

Воробьев, А. Е., Е. С. Орынгожин, Г. П. Метакса i О. Ш. Шамшиев. "Uranium mines and the biosphere: from oppression to the biota mutagenesis". Горный журнал Казахстана, nr 2(190) (23.02.2021): 42–47. http://dx.doi.org/10.48498/minmag.2021.190.2.007.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
В статье представлена история урановых рудников с давних пор: детализированы природно-техногенные объекты Кан-и-Гут (Рудник погибели) и рудник Туя-Муюн, а также другие рудники Ферганской долины. Показано, что уранодобывающие предприятия характерны для многих стран мира: Австралии, Казахстана, России, Канады, ЮАР, Украины, Узбекистана, США, Бразилии и Намибии. Показаны основные рудные урановые минералы. Рассмотрены способы добычи и переработки урансодержащих пород. Раскрыты главные аспекты воздействия урановых рудников на геосферу Земли (в том числе и на биосферу). Выделен период полураспада урана и отдельно показаны виды радиационного воздействия на геосферу от урановых рудников. Объяснены процессы угнетения биоты радиоактивным излучением, а также появление мутагенеза, вплоть до окультуренной растительности. The article presents the history of uranium mines since ancient times: the natural and man-made objects Kan-i-Gut (Perdition Mine) and Tuya-Muyun mine, as well as other mines of the Ferghana Valley, are detailed. It is shown that uranium mining enterprises are typical for many countries of the world: Australia, Kazakhstan, Russia, Canada, South Africa, Ukraine, Uzbekistan, the United States, Brazil and Namibia. The main ore uranium minerals are shown. Methods of extraction and processing of uranium-containing rocks are considered. The main aspects of the impact of uranium mines on the Earth's geosphere (including the biosphere) are revealed. The half-life of uranium is distinguished and the types of radiation effects on the geosphere from uranium mines are shown separately. The processes of biota suppression by radioactive radiation, as well as the appearance of mutagenesis, up to cultivated vegetation, are explained.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Мишра, П. К., Амит Свайн, Субхаш Кумар i С. К. Мандал. "Беспроводная пейджинговая система для работы в рудниках". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, nr 1 (30.01.2021): 17–30. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021010027.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Подземные работы на различных глубинах с транспортировкой и движущейся выработкой являются сложными по своей природе. В настоящее время в индийских рудниках наиболее часто используется проводная связь. К тому же мобильные сети не могут быть использованы из-за невозможности обеспечить покрытие. Таким образом, при управлении рудниками возникают проблемы персональной передачи данных и распределения работ. Внедрение беспроводных пейджинговых систем с применением маршрутизаторов и/или повторителей в стратегически важных местах помогает информировать рабочих, а также избежать несчастных случаев в отдаленных местах рудника. В данной статье представлена беспроводная пейджинговая система для подземных рудников, которая представляет собой двунаправленную буквенно-цифровую пейджинговую систему, использующую беспроводную сеть ZigBee и программное обеспечение пейджингового терминала. Эта система может быть использована для однонаправленной и широковещательной передачи сообщений для всех пейджеров, работающих в определенной беспроводной сети. Также разработана стратегия размещения модулей маршрутизации и прототипов пейджеров в стволе шахты и движущейся выработки на горизонтах 400 и 500 м под землей в угольных рудниках.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Ilyin, Grigory S. "Abandoned mines in Khibiny Mts." Herald of Kola Science Centre of the RAS 12, nr 3-2020 (10.10.2020): 44–48. http://dx.doi.org/10.37614/2307-5228.2020.12.3.005.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Two abandoned mines the Molybdenitovyi mine on Takhtarvumchorr Mountain and the Lovchorritovyi mine in the Gakman’ Gorge were developed in the 1930s. At present, they are regarded as original mon-uments of the period of the industrial development of the Khibiny, as well as popular tourist sites located in transport and walking distance from Kirovsk.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

Ankusheva, P. S., I. P. Alaeva, M. N. Ankushev, A. V. Fomichev, E. P. Zazovskaya i I. A. Blinov. "From Ore to Metal: Exploitation of the Novotemirsky Mine, Southern Trans-Urals, in the Second Millennium BC". Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, nr 1 (2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.1.030-038.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Новотемирский рудник стал первым памятником горного дела в Южном Зауралье, на котором проведены раскопки широкими площадями. Получены новые данные о технологиях первых металлургов региона, а также характере их развития на протяжении II тыс. до н.э. Вскрытие культурного слоя выявило свидетельства всех стадий металлопроизводства бронзового века. Горное дело отражают выработки различной морфологии и прилегающие к ним отвалы. Впервые в бронзовом веке Южного Зауралья открыт шахтный способ добычи руды. На памятнике осуществлялась выплавка металлов из руд, маркированная обнаружением медеплавильного горна со шлаками. Об отливке готовых изделий свидетельствует найденная двухстворчатая литейная форма кирки-пешни из хлоритолита. Результаты радиоуглеродного датирования отражают три этапа разработки в бронзовом веке, соотносимые с хронологически последовательными археологическими культурами региона. Металлургический очаг относится к синташтинскому периоду (XXI-XX вв. до н.э.), шахта и прилегающие к ней отвалы — к алакульскому (XVII-XVI вв. до н.э.). Делом будущего остается выявление производственных объектов, связанных с финалом бронзового века (XV-XIII вв. до н.э.). Установлено, что одни и те же месторождения использовались носителями различных культур в течение II тыс. до н.э. Это говорит о функционировании очага металлургии в Зауральском горно-металлургическом центре на протяжении всего позднего бронзового века. Учитывая резкое сокращение свидетельств выплавки металлов из руд на неукрепленных поселениях и очевидное изменение технологических составляющих, можно предполагать специализацию металлопроизводства в алакульский период: перенос части металлургических операций на рудники и/или поселения, расположенные в непосредственной близости от эксплуатируемых месторождений.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

Пушкарёва, Ирина Михайловна. "Финансовое положение России при Временном правительстве в 1917 г.: новый взгляд на историографию вопроса". Via in tempore. История. Политология 47, nr 4 (10.03.2021): 836–53. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0967-2020-47-4-836-853.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
В статье отражена история финансов России при Временном правительстве в 1917 году. Обобщающая достижения российской историографии, она обращает внимание на общие черты политики Временного правительства, на роль банков в обстановке ухудшения экономического положения народа в стране, на взаимоотношения России с союзниками в Первой мировой войне – Англией и Францией. Бессилие правительства в обстановке политического кризиса толкало тех, кто имел доступ к экономическим рычагам управления, к радикальным мерам: распродаже национальных богатств, к свободному доступу в страну представителей иностранного капитала. В особенности привлекательными казались им богатые ископаемыми сибирские земли, золотоносные рудники Алтая, окраинные земли на Дальнем Востоке, острове Сахалин. Автор убежден, что остановить «кровопускание российской финансовой системы» могли только радикальные усилия крепкой государственной власти.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

Ankushev, M. N., A. M. Yuminov, V. V. Zaykov i V. V. Noskevich. "Copper Mines of Bronze Age in Southern Trans-Urals". Bulletin of the Irkutsk State University. Geoarchaeology, Ethnology, and Anthropology Series 23 (2018): 87–110. http://dx.doi.org/10.26516/2227-2380.2018.23.87.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

Цвијетић, Сања, i Слободан Шупић. "ПРОЦЕНА РИЗИКА РУДНИКА МРКОГ УГЉА „РЕМБАС“ ОД ПОЖАРА И ЕКСПЛОЗИЈА". Zbornik radova Fakulteta tehničkih nauka u Novom Sadu 38, nr 06 (9.06.2023): 817–20. http://dx.doi.org/10.24867/23nu01cvijetic.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У раду је представљена процена ризика од пожара и експлозија за рудник мрког угља „Рембас“, укључујући сва 3 погона у саставу рудника. Поступак процењивања и садржај Процене су у складу са Упутством о Методологији за израду процене ризика од катастрофа и планова заштите и спасавања у ванредним ситуацијама. У истраживачком делу рада, дат је увид у понашање рудника са подземном експлоатацијом у случају пожара и експлозија.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

Plaksina, Nataliya. "Tsilma Copper Mines in the Context of the History of Old Believers in the Lower Reaches of the Pechora River". Vestnik of Northern (Arctic) Federal University. Series "Humanitarian and Social Sciences", nr 5 (20.10.2017): 55–66. http://dx.doi.org/10.17238/issn2227-6564.2017.5.55.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

Pukalo, P. Ya, i P. V. Shekk. "Паразитарні хвороби риб у ставах господарств Львівського облрибкомбінату". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, nr 83 (2.03.2018): 141–44. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8327.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
В сучасних наукових публікаціях міститься велика кількість матеріалів, в яких висвітлено основні шляхи підвищення ефективності вирощування риби і рибопродуктивності ставів. Одночасно з проведенням засобів інтенсифікації рибницьких процесів, в ставових рибних господарствах відмічається поширення різних інфекційних та інвазійних хвороб риб, а також, погіршення епізоотичної ситуації. Для покращення ефективності ведення рибництва важливу роль має забезпечення епізоотичного благополуччя ставових господарств та профілактично-лікувальні заходи щодо найбільш поширених паразитарних захворювань риб. Відомо, що інвазійні хвороби завдають значних економічних збитків рибному господарству України. Паразити ускладнюють вирощування повноцінного рибопосадкового матеріалу, знижують його вгодованість та інтенсивність росту; риба втрачає в масі до 15–20%. При значній екстенсивності та інтенсивності інвазії спостерігається загибель риб. Найбільш відчутних економічних втрат зазнають господарства-риборозплідники, які не можуть виростити повноцінний рибопосадковий матеріал. У статті висвітлено питання щодо паразитарних хвороб коропових риб, які вирощуються у ставах рибних господарств «Янів» та «Рудники» (ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат»), які знаходяться у Львівській області. Впродовж вегетаційного періоду вирощування риб, з травня по вересень, вивчили видовий та віковий склад риб, а також дослідили та проаналізували екстенсивність та інтенсивність інвазії різновікових груп коропів, товстолобів та білих амурів. У результаті проведених досліджень встановлено, що риби протягом періоду досліджень були інвазовані такими паразитами: Caryophyllаeus brachicolis (каріофільоз), Bothriocephalus acheloignati (ботріоцефальоз), Dyplostomum spathaceum (диплостомоз). Крім того, значна частина риб була уражена ракоподібними – Lernaea cyprinacea (лернеоз) та Argulus foliaceus (аргульоз). Встановлено, що виникнення паразитарних захворювань у дослідних господарствах були наслідком несвоєчасних та неповноцінних профілактично-лікувальних заходів щодо паразитів риб, які призвели до зниження ефективності рибницьких процесів, негативно вплинули на товарний вигляд, спричинило зниження приросту маси, плодючості, загибелі риб, а також завдали значних економічних збитків.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
10

Otzemko, Olena. "Мемуари гірничих інженерів донецького басейну другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: професійний аспект". Eminak, nr 2(34) (1.07.2021): 277–87. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).534.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У статті розкрито інформаційний потенціал спогадів гірничих інженерів О. Ауербаха, О. Феніна, О. Терпигорєва, які працювали на рудниках Донбасу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зосереджено увагу на професійному аспекті мемуарів, який включає технічні характеристики вугільних родовищ і рудників, питання організації гірничопромислового виробництва, розповіді про колег і підприємців з акцентом на професійних якостях, досить великі сюжети, присвячені шахтарям. Зазначається, що особливості біографій авторів і різні умови створення мемуарів спричинили відмінності у сприйнятті історичного контексту та віддзеркаленні спільних професійних сюжетів.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.

Rozprawy doktorskie na temat "Рудники"

1

Малишевська, О. С. "Науково-технічні методи і засоби зменшення техногенного навантаження на довкілля в районі затоплених калійних шахт (на прикладі рудника "Калуш")". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2006. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4119.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Дисертацію присвячено проблемі зменшення техногенного впливу калійних шахт на довкілля шляхом розробки науково-технічних методів та засобів. Проведений аналіз і встановлено масштаби гідрохімічного та гідродинамічного впливу затоплених калійних шахт на довкілля. Доведено переваги регульованого затоплення для ліквідації соляних шахт шляхом аналізу даних з просідання, зсувів і провалів. Розроблені методика тривимірного прогнозування, математичні моделі і програми, для встановлення масштабів та прогнозу розповсюдження забруднення у підземних водах. Обгрунтовано переваги переробки розсолів над закачкою в підземні і скидом у поверхневі води. Удосконалено технологію випаровування розсолів, встановлено склад і технологію підготовки калійних відходів для переробки на розробленій випарній установці. Розроблено замкнуту екологічно-безпечну схему переробки відходів.
Диссертация посвящена экологической проблеме уменьшение техногенного влияния калийных шахт на окружающую среду путем разработки научно-технических методов и средств. Доказано преимущество применения регулированного затопления над другими методами для ликвидации соляных шахт, которые имеют приток надсольових вод в выработки путем анализа имеющихся данных по проседанию земной поверхности, сдвигов и провалов. А также с экологической и экономической точек зрения (полнота заполнения отработанного пространства шахтных выработок составляет практически 100 %, в качестве материала закладки используют отходы калийного производства - рассолы и шлам). На основании выполненного анализа и проведенных исследований влияния затопленных калийных шахт на окружающую среду установлены масштабы гидрохимического и гидродинамического влияния вытесненных рассолов из затопленных шахтных выработок на подземную, и поверхностную гидросферы. В результате доказано, что основным источником солевого загрязнения поверхностных и подземных вод в районе ликвидированных калийных шахт, методом регулированного затопления, являются размещенные в шахтных выработках высокоминерализованные рассолы (350 - 400 г/дм3). Установлено, что загрязнения гидросферы проходит через каналы гидродинамической связи, между рассолами затопленных шахт и водоносными горизонтами. Каналами связи, в данном случае, выступают карстовые провалы, стволы буровых скважин и шахт. В результате теоретических и практических исследований разработаны методика трехмерного прогнозирования распространения загрязняющих веществ в подземном водоносном горизонте, математические модели и системы автоматизированного пространственно-временного прогнозирования. Данные научно-исследовательские разработай позволяют: определять концентрацию загрязняющего вещества в любое время, в любом месте ареала загрязнения; прогнозировать форму, размер, скорость продвижения и изменение в пространстве и времени ареала загрязнения в подземных водах; подбирать и внедрять конкретные, максимально эффективные природоохранные методы для предупреждения, локализации и ликвидации существующего и возможного загрязнения. Разработанные на основе математических моделей и методик программные продукты значительно ускоряют и упрощают процессы прогнозировании и моделирования, что значительно сокращает выделение средств на последующий мониторинг окружающей среды ликвидированных рудников. Обоснованы преимущества переработки рассолов в сравнении с закачкой в подземные водоносные горизонты и отводом в поверхностную гидросеть. Разработаны технология и регламент сброса рассолов в маловодные реки во время паводков с учётом их ассимилирующей способности. Усовершенствована технология утилизации высокоминерализованных рассолов путем их выпаривания вакуумно-испарительных установках, установлен оптимальный состав исходного сырья (высокоминерализованных рассолов донасыщенных по NaCl отходами переработки полиминерального калийного производства), для переработки на испарительной установке. Разработана технология подготовки рассолов и отходов калийного производства для переработки, определён оптимальный режим работы промышленных установок, что в совокупности дает возможность реализовать в промышленных условиях замкнутую экологически-безопасную схему переработки соляных отходов на товарную продукцию - техническую и кухонную соли, хлормаг-ниевую щёлочь - сырьё для производства искусственного карналлита (минерального удобрения).
The thesis is devoted to the ecoproblem of man-caused impact reducing of potassium mines upon the environment by means of development of scientific and technical methods and means. The analysis of in-depth study of influence of water sealed potassium mines on the environment is carried out. Hydrochemical and hydrodynamical scopes are determined concerning the impact of displacement of mine salt water out of water sealed productions upon underground and surface hydrosphere. The advantages are shown concerning the application of controlled water sealing for abandonment of the salt-mines which have per salt water increment into their productions by means of data analysis of earth surface drawing, slides and gaps. Methods of three-dimensional prediction of contaminants spreading into underground water-bearing stratum are developed. Mathematical models and computer-aided systems of space-time forecast for scales determination and time-space change forecast of salt water pollution of underground water-bearing stratums are worked out. The advantages of salt water processing in comparison with the pumping of elevation of water and liquid extraction into areal river network are given. The recycling technology of highly mineralized salt waters is improved by means of evaporation. The optimal composition of outgoing raw materials is determined and the waste substances preparation technology of potassium production for recycling on the developed evaporator system is provided. The optimal run of full-scale plants is found which had given an opportunity to provide closed environmentally harmless pattern of salt waste to commodity output.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Ступнік, Микола Іванович, Николай Иванович Ступник i M. I. Stupnik. "Наукові основи формування стійкого стану порушеного фазово-неоднорідного масиву при підземній розробці крутоспадних рудних покладів". Thesis, Видавництво НГУ, 2012. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/170.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.15.02 – підземна розробка родовищ корисних копалин. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Дніпропетровськ, 2012.
Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.15.02 – подземная разработка месторождений полезных ископаемых. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет», Днепропетровск, 2012.
The thesis is for the Degree of Doctor of Engineering Science in specialty 05.15.02 – Underground Mining. – State Institution of Higher Education «National Mining University», Dnepropetrovsk, 2012.
Дисертацію присвячено визначенню параметрів технології підземних робіт з формуванням стійкого стану фазово-неоднорідного масиву з використанням геомеханічних властивостей і закономірностей проникнення глинистих порід при розробці крутоспадних рудних покладів на шахтах Кривбасу. Установлено, що зі збільшенням кута падіння покладу просідання нижньої основи конусоподібної воронки зменшується, а збільшення кута зсування призми призводить до росту проникнення глинистих порід в очисні блоки. Критична глибина розробки рудного покладу пропорційна довжині рудного покладу та емпіричному коефіцієнту, який змінюється від 0,90 до 0,75. Одержано залежності відносної глибини і часу проникнення глинистого масиву через породну «подушку» за умови відпрацювання пластоподібних рудних покладів. Коефіцієнт проникнення глинистих обводнених порід крізь скельний обвалений масив змінюється в межах 0,54–1,72. При товщині переущільненого шару 12 м втрати та засмічення руди значно зменшуються. Проникнення глинистих порід попереджується створенням породної «подушки» відбійкою свердловинних зарядів. Системи розробки та обґрунтування параметрів відпрацювання крутоспадного пластоподібного покладу, що контактує з глинистими породами, впроваджено на шахті «Ювілейна» ПАТ «ЕВРАЗ Суха Балка». Втрати руди знижуються на 3–4 % і засмічення 2–2,5 % порівняно з нормативними показниками. Економічний ефект від упровадження розробок автора на шахті «Ювілейна» ПАТ «ЕВРАЗ Суха Балка» склав 558 830 грн.
В диссертации решена актуальная научная проблема создания научных основ определения параметров технологии подземных горных работ по формированию устойчивого фазово-неоднородного массива с использованием свойств и закономерностей движения глинистых пород через защитный породный слой при разработке крутопадающих рудных залежей. Показано, что с увеличением глубины разработки толщина слоя обрушенных вмещающих пород и некоторого количества потерянной руды уменьшается, в результате чего на определенной глубине разработки рудной залежи происходит разрыв указанного слоя и глинистые породы прорываются в очистное пространство. Установлено, что породы глинистой фракции в Криворожском бассейне, представленные иллитом, смектитом и монтмориллонитом, являются потенциально пластичными и переходят в текущее состояние при влажности более 40 %. Повышение горного давления повышает напряжение их сдвига, но существенно уменьшает границу перехода в текучее состояние. Провоцируют это явление периодические процессы повышения и спада давления при ведении взрывных работ. Доказано, что изменение механических свойств глинистых пород связано с количеством адсорбированной воды и проявляется в уменьшении сопротивления простому сжатию и параметров упругости. Установлено, что при увеличении угла падения залежи проседание основания воронки уменьшается, а увеличение угла сдвига призмы сопровождается ростом проникания глин в очистные блоки. Найдена граничная глубина, которая предопределяет условия формирования зон сдвижения и обрушения на земной поверхности в зависимости от эмпирического коэффициента, учитывающего длину, мощность, угол падения и устойчивость вмещающих пород. Для реологической модели Бингама-Шведова получены зависимости относительной глубины и времени проникновения обводненных глинистых масс через породную «подушку» в условиях обрушения руды и вмещающих пород. Коэффициент проницаемости водонасыщенных глинистых пород через обрушенный массив изменяется в пределах 0,54–1,72. Доказано, что параметры эллипсоида выпуска и разрыхления руды под переуплотненным слоем существенно влияют на потери и засорение руды. Системы подэтажного принудительного обрушения при толщине переуплотненного слоя 12 м позволяют снизить потери и засорение соответственно до 10 и 9 %. В реальных условиях показано, что исключить проникновение глинистых пород через обрушенные породы висячего бока возможно полным заполнением камеры путем взрывания скваженных зарядов. Обоснован и внедрен вариант системы разработки крутопадающей пластообразной залежи под отработанным пространством, заполненным глинистыми породами, при этом рудный массив после образования отрезной щели обрушают вертикальными слоями на ограниченных площадях и ведут выемку длинными панелями до 30 м. Экономический эффект от внедрения разработок автора на шахте «Юбилейная» ПАО «ЕВРАЗ Суха Балка» составил 558 830 грн.
The thesis is devoted to defining the parameters of underground mining technology with the formation of stable phase-heterogeneous array using hydrogeomechanical properties and patterns of argillaceous rocks penetration through the protective layer at the development of steep-dipping ore deposits in mines of Krivbass. It is found that with increasing of pitch angle of bedding the subsidence of bell-pit foundations decreasing and increasing the prism displacement angle leads to increase the penetration of argillaceous rocks into the stopes. Critical depth is proportional to the length of ore deposit and the empirical coefficient which varies from 0.90 to 0.75. It is obtained the dependence of the relative depth and time of argillaceous rocks penetration through rock «cushion» provided working out of bedding ore deposits. The rate of argillaceous water-saturated rocks penetration through collapsed rock array varies within 0,54–1,72. When the thickness of over-caulked layer is 12 m, the loss and choking of ore are reduced. Argillaceous rocks penetration by collapsed rocks of back is compensated by using of vertical concentrated charges. The systems of development and grounding of parameters of steep-dipping bedding deposit working out filled with water-saturated argillaceous rocks are introduced on the mine «Jubilejnaya» of PJSC «Euraz Sukha Balka.» The loss of ore reduces on 3–4 % and 2–2.5 % of contamination compared to standard values. The economic effect of the introduction of development by author on the mine «Jubilejnaya» of PJSC «Euraz Sukha Balka» was 558 830,00 UAH.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Уманский, А. Б. "Оптимизация технологии скважинного подземного выщелачивания урана из руд гидрогенных месторождений : автореф. дис. … канд. техн. наук : 05.17.02". Thesis, 2010. http://hdl.handle.net/10995/19741.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.

Książki na temat "Рудники"

1

Маренич, Костянтин Миколайович. Автоматичний захист електроустаткувавння шахт від аварійних станів і небезпек: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Донецьк: ДонНТУ, 2013.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Иохельсон, Зиновий Маркович. Взрывозащита рудничного электрооборудования с нагревающимися элементами. Донецк: Норд-пресс, 2006.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Сидоренко, Иван Тимофеевич. Проектирование электроснабжения горных предприятий. Донецк: Технопарк ДонГТУ "УНИТЕХ", 2016.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

Маренич, Константин Николаевич. Теоретические основы и принципы применения защитного обесточивания рудничных электротехнических комплексов. Донецк: Технопарк ДонГТУ "УНИТЕХ", 2015.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

Маренич, Константин Николаевич. Автоматическая защита электрооборудования шахт от аварийных и опасных состояний: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Донецк: Технопарк ДонГТУ "УНИТЕКС", 2015.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

Смирнов, В. И. Геология на рудните находища. София: Наука и изкуство, 1986.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

Венгеров, И. Р. Теплофизика шахт и рудников. Математические модели. T. 2, Базисные модели. Донецк: Донбасс, 2012.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

Маренич, Константин Николаевич. Электрооборудование технологических установок горных предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. Донецк: Технопарк ДонГТУ "УНИТЕХ", 2016.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

Маренич, Костянтин Миколайович. Автоматизований електропривод машин і установок шахт і рудників: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Донецьк: ДонНТУ, 2012.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
10

Маренич, Константин Николаевич. Автоматизированный электропривод машин и установок шахт и рудников: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Донецк: Технопарк ДонГТУ "УНИТЕКС", 2015.

Znajdź pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.

Części książek na temat "Рудники"

1

АЛЫМЕНКО, Н. И. "ПРОВЕТРИВАНИЕ РУДНИКА «КАРАЛЬВЕЕМ»". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 307–13. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.81.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

КАМЕНСКИХ, А. А. "РЕКОМЕНДАЦИИ ПО СОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ СХЕМЫ ПРОВЕТРИВАНИЯ РУДНИКА «МОЛОДЕЖНЫЙ»". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 316–19. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.83.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Міхеєва, Т. Л., Г. М. Дрогицька i О. П. Лапіна. "РЕЗУЛЬТАТИ ГРАВІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НАД РУДНИМИ ГАБРОЇДАМИ КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ". W МАТЕРІАЛИ IV МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГІРНИЧОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ГЕОЕКОЛОГІЇ» (Київ, 28 – 29 листопада 2023 р.). Київ, Україна: State Institution «Scientific Center of Mining Geology, Geoecology and Infrastructure Development of NAS of Ukraine», 2023. http://dx.doi.org/10.59911/conf.mpmgg.2023.11.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

ШАЛИМОВ, А. В. "СИСТЕМА ИНТЕРАКТИВНОЙ ОБРАБОТКИ РЕЗУЛЬТАТОВ ВОЗДУШНО-ДЕПРЕССИОННОЙ СЪЁМКИ РУДНИКОВ". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 282–87. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.76.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

НЕКРАСОВА, Л. В. "ВЛИЯНИЕ РОТАЦИОННОГО РЕЖИМА ЗЕМЛИ НА СЕЙСМИЧНОСТЬ НА РУДНИКАХ И ШАХТАХ". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 188–89. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.50.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

МАЛЬЦЕВ, С. В. "РАЗРАБОТКА СПОСОБОВ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОВЕТРИВАНИЯ РУДНИКОВ СО СЛОЖНЫМИ СИСТЕМАМИ ВЕНТИЛЯЦИИ". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 277–81. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.75.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

НАКАРЯКОВ, Е. В. "ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕТРИВАНИЯ КАЛИЙНЫХ РУДНИКОВ ПРИ ПОДЗЕМНОМ РАЗМЕЩЕНИИ ГЛАВНЫХ ВЕНТИЛЯТОРНЫХ УСТАНОВОК". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 287–91. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.77.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

ИВАНОВ, О. В. "РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЙ ГАЗОНОСНОСТИ И ГАЗОДИНАМИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОРОД В ВЫРАБОТКАХ ОКОЛОСТВОЛЬНОГО ДВОРА РУДНИКА ГРЕМЯЧИНСКОГО ГОКА". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 313–16. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.82.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

ЗАЙЦЕВ, А. В. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РЕСУРСОСБЕРЕГАЮЩИХ СИСТЕМ НОРМАЛИЗАЦИИ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМА ГЛУБОКИХ РУДНИКОВ". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 257–62. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.70.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
10

ДЕВЯТКОВ, С. Ю. "ОБОСНОВАНИЕ УСЛОВИЙ ОБРАЗОВАНИЯ ПРОВАЛОВ НА ЗЕМНОЙ ПОВЕРХНОСТИ ПРИ АВАРИЙНЫХ ЗАТОПЛЕНИЯХ КАЛИЙНЫХ РУДНИКОВ". W СТРАТЕГИЯ И ПРОЦЕССЫ ОСВОЕНИЯ ГЕОРЕСУРСОВ, 98–101. Горный институт УрО РАН, 2018. http://dx.doi.org/10.7242/gdsp.2018.16.25.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.

Streszczenia konferencji na temat "Рудники"

1

Молодин, В. И., К. Кретэн, Д. Цэвээндорж, Н. Батболд, Л. В. Зоткина i Д. В. Черемисин. "ПАЛИМПСЕСТЫ ПАМЯТНИКА ЦАГААН-САЛАА (МОНГОЛЬСКИЙ АЛТАЙ)". W Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.86-87.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Местонахождение Цагаан-Салаа расположено на территории Монгольского Алтая (Jacobson et al., 2001) на расстоянии около 20 км от памятника Калгутинский Рудник (плато Укок, Российский Алтай), где были обнаружены изображения, отнесенные к древнейшему пласту в наскальном искусстве региона (Молодин, Черемисин, 1999). В ходе последних полевых сезонов российскофранцузской командой исследователей были изучены не только петроглифы, характерные для древнейшего изобразительного пласта, но и несколько палимпсестов, в которых были зафиксированы изображения, стилистически относящиеся к этому раннему пласту. Одним из самых ярких примеров таких палимпсестов является многослойная композиция с пункта Цагаан-Салаа 3. Здесь представлены два изображения лошадей, выполненных в особой стилистической манере, близкой петроглифам Калгутинского Рудника. Этот палимпсест является очень важным с точки зрения относительного датирования целого пласта в наскальном искусстве, так как в нем присутствуют пересечения изображений как архаичной стилистики, так и поздней (от эпохи бронзы до Средневековья). Выявленная последовательность этапов создания этого палимпсеста основана на тщательном анализе участков перекрываний, включавшем трасологическое исследование следов пикетажа и трехмерную визуализацию. Такой подход в сочетании с результатами сопоставления манеры исполнения рассматриваемых петроглифов позволяет судить об относительной хронологии наскальных изображений, которые стилистически атрибутированы авторами как древнейшие. Доклад посвящен, прежде всего, результатам изучения указанного палимпсеста памятника Цагаан-Салаа 3, а также введению в научный оборот ранее неизвестных многослойных композиций памятников Монгольского Алтая, открытых в ходе поле-вого сезона 2019 г. Молодин, В. И., Черемисин, Д. В. (1999). Древнейшие наскальные изображения плоскогорья Укок. Jacobson, E., Kubarev, D. V., Tseveendorj, D. (2001). Mongolie du NordOuest. Tsagan-Salaa / Baga-Oigor. Rpertoire des petroglyphes dAsie Centrale. JAS, 6, Textes et Figures. Paris.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Шаутенов, Мэлс Рахимович, Юрий Морозов i Александр Шевченко. "РАЗРАБОТКА КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПЕРЕРАБОТКИ ВОЛЬФРАМСОДЕРЖАЩИХ ХВОСТОВ ОБОГАЩЕНИЯ БЫВШЕГО РУДНИКА ЖАМБЫЛРАЗРАБОТКА КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПЕРЕРАБОТКИ ВОЛЬФРАМСОДЕРЖАЩИХ ХВОСТОВ ОБОГАЩЕНИЯ БЫВШЕГО РУДНИКА ЖАМБЫЛ". W Международная научно-практическая конференция «Эффективные технологии производства цветных, редких и благородных металлов». Kazakh National Research Technical University named after K.I. Satpayev», 2018. http://dx.doi.org/10.31643/2018-7.02.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

БОГДАНОВ, С. В., i В. В. ТКАЧЁВ. "ВОПРОСЫ ИЗУЧЕНИЯ ЛАНДШАФТНОЙ СТРУКТУРЫ ПРИРОДНО - АНТРОПОГЕННОГО КОМПЛЕКСА ИСТОРИЧЕСКИХ МЕДНЫХ РУДНИКОВ СТЕПНОГО ПРИУРАЛЬЯ". W Теоретические и прикладные проблемы ландшафтной географии. VII Мильковские чтения. Voronezh State University, 2023. http://dx.doi.org/10.17308/978-5-9273-3693-7-2023-138-140.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
В работе анализируются структурные особенности исторически сложившегося природно-антропогенного комплекса исторических медных рудников степного Приуралья, определяются их физико-географические характеристики, приводятся данные по геологической ординации и хронологии. Обосновывается вывод об особом природном и культурноисторическом значении геосистемы исторических медных рудников для обеспечения устойчивого развития территории в связи с нарастанием глобальных экологических последствий масштабного освоения природных ресурсов степного Приуралья в Новое и Новейшее время, сопровождающегося замещением ландшафтов типичных ковыльно-типчаковых степей сельскохозяйственными пустошами, урболандшафтами, промзонами.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

Санфиров, И. А., А. И. Бабкин, А. Г. Ярославцев, А. А. Жикин i К. Б. Фатькин. "Сейсморазведочный мониторинг провалов над затопленным рудником". W 10th EAGE Scientific and Practical Conference and Exhibition on Engineering Geophysics 2014. Netherlands: EAGE Publications BV, 2014. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20140371.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

С., ПогореловЮ, ПогореловЮ С., АдигамовБ Я. i ГензельГ Н. "Геоэлектрические исследования горного массива на 8-м горизонте рудника «Интернациональный» АК «АЛРОСА»". W 7th EAGE International Scientific and Practical Conference and Exhibition on Engineering and Mining. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201403901.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

Молодин, В. И., Л. В. Зоткина, Ж. М. Женест, Х. Плиссон, К. Кретэн, Ж. Ж. Деланнуа, Ф. Делин, Л. Раванель i Д. В. Черемисин. "ИССЛЕДОВАНИЯ ПЕТРОГЛИФОВ АЛТАЯ В РАМКАХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МЕЖДУНАРОДНОЙ АССОЦИИРОВАННОЙ ЛАБОРАТОРИИ АРТЕМИР". W Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.85.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
На протяжении пяти полевых сезонов начиная с 2013 г. были осуществлены междисциплинарные исследования ряда памятников наскального искусства Российского и Монгольского Алтая. Работы проводились международным российско-французским коллективом международной ассоциированной лаборатории АРТЕМИР с участием монгольских коллег. Были изучены особенности репертуара, стиля, субстрата, техники нанесения и состояния алтайских петроглифов. На памятниках Калбак-Таш II, Джурамал, Цагаан-Салаа и Бага-Ойгур получены результаты трасологических изысканий, на памятнике Калгутинский рудник трасологических и геоморфологических работ, направленных на определение возраста архаических петроглифов на южном Алтае. В ходе реализации проекта изучались известные, открытые ранее петроглифы и новые, обнаруженные в ходе совместных работ, наскальные изображения. Определены особенности техники нанесения петроглифов, сочетавшей выбивку, гравировку и прошлифовку на риолитах (Калгутинский рудник, юг Российского Алтая) и сланцевых скалах (Бага-Ойгор/Цагаан-Салаа, Монгольский Алтай). Выделены своеобразные технические приемы нанесения изображений на скальные поверхности. Для документирования петроглифов применялась макрофотография, прорисовка фигур на прозрачную полиэтиленовую пленку с использованием лупы с 5-кратным и бинокулярного микроскопа с 20-кратным увеличением. Осуществлялось ГИС-картографирование, фотограмметрия скальных плоскостей и отдельных изображений. Для ряда скальных поверхностей с изображениями, в том числе с многослойными палимпсестами, получены объемные модели. Выделен локальный калгутинский стиль, характеризующий особенности древнейших петроглифов Алтая, отнесенных к эпохе финального палеолита. Основные результаты осуществленных исследований представлены в серии статей, опубликованных в России, Франции и Монголии. В докладе будут освещены некоторые аспекты организации и проведения этих работ.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

H. Опарин, B., В. И. Востриков i М. Б. Устюгов. "Мониторинг геодинамического состояния шахтных полей рудников Октябрьского месторождения". W GeoSiberia 2007 - International Exhibition and Scientific Congress. European Association of Geoscientists & Engineers, 2007. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201403313.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

Шакуро, С. В., i Д. А. Долганов. "Результаты опытно-методических работ с георадарами ОКО и Питон в Порецком гипсово-ангидритовом руднике". W Engineering Geophysics 2013 - Conference and Exhibition. Netherlands: EAGE Publications BV, 2013. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20142525.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

Парфёнова, Л. П., А. И. Семячков, М. В. Архипов i В. В. Бодин. "Применение геофизических исследований для решения задачи дополнительного осушения карьера (на примере Северного медно-цинкового рудника)". W Engineering and Mining Geophysics 2018. Netherlands: EAGE Publications BV, 2018. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201800478.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
10

Verсholantseva, T. V. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ГЕОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ НА МИКРОСЕЙСМИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ В КАЛИЙНЫХ РУДНИКАХ". W Geophysics 2009. European Association of Geoscientists & Engineers, 2009. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609-pdb.319.116.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.

Raporty organizacyjne na temat "Рудники"

1

Савосько, Василь Миколайович, i Наталія Вікторівна Товстоляк. Сади і парки колишніх залізних рудників Криворізького регіону. Чернівці: Друк Арт, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2950.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
2

Лисоконь, Ілля Олександрович. Об’єкти індустріальної та історичної спадщини Галковського та Шмаківського рудників. Дніпро: Ткума, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6750.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Актуальність науково-дослідницької роботи полягає в дослідженні історико-краєзнавчих пам’яток, об’єктів індустріальної та історичної спадщини колишніх рудників Галковського та Шмакова, які нині не існують, натомість окремі пам’ятки ще залишились, являючи собою доволі серйозний інтерес для місцевих краєзнавців, істориків, підлітків та громадян. З огляду транспортної інфраструктури, доступність і територіальна концентрація об’єктів спадщини надають перспективу для проведення загальних чи тематичних екскурсій за невеликий проміжок часу, навіть не використовуючи спеціального транспорту.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
3

Савосько, Василь Миколайович, i Наталія Вікторівна Товстоляк. Розвиток і сучасний стан садів та парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Видавництво ДНУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3634.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У роботі на основі аналізу архівних та літературних джерел, а також польових досліджень проаналізовано розвиток та сучасний стан одного саду та восьми парків колишніх залізних рудників Криворіжжя. Встановлено, що лише один об’єкт озеленення (сад готелю «Park House» – приватна власність) має повністю доглянуту територію, збалансовану структуру та динамічно розвивається. Попри зручне розташування, високий соціальний статус районних парків (парки «Шахтарський» і «Саксаганський») та провідного парку мікрорайону (парк «Тернівський»), спостерігається часткова втрата ними запроектованих функцій та недостатній догляд окремих територій. Парки «Затишний», біля палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» частково втратили соціальну значущість, що негативно позначилося на їх сучасному стані. Спортивний парк ім. Суворова та парк шахти «Гвардійська», внаслідок припинення регулярних робіт та догляду, деградують.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
4

Савосько, Василь Миколайович, i Наталія Вікторівна Товстоляк. Екологічні умови територій садів та парків колишніх залізних рудників (Криворізький басейн, Україна). Ukraine, Melitopol, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2044.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
У роботі досліджені території семи діючих парків («Тернівський», «Шахтарський», «Затишний», спортивний парк імені Суворова, парк біля палацу культури шахти «Родіна», «Саксаганський», «Руданівський»), одного занедбаного парку у зоні відчуження (парк шахти «Гвардійська») та одного саду готелю «Park House» (приватна власність). Оцінка екологічних умов цих об’єктів озеленення предбачала визначення типів: ландшафтів степу (за А. Л. Бельгардом), геохімічних ландшафтів (за Н. К. Чертко), місцерозташувань (за Л. Г. Раменським), лісорослинних умов (за Є. В. Алєксєєвим та П. С. Погребняком), а також зони забруднення атмосферного повітря (за І. А. Добровольським). У шести випадках території садів та парків розташовані на плакорних ділянках, де поширені елювіальні геохімічні ландшафти, відносно багаті трофотопи та дуже сухі і сухі гідротопи. Території спортивного парку імені Суворова та саду готелю «Park House» розташовані на заплавних ділянках, а занедбаного парку зони відчуження шахти «Гвардійська» – на схилових та низинних ділянках. У межах цих об’єктів озеленення переважають супераквальні геохімічні ландшафти, багаті трофотопи та сирі і свіжі гідротопи.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
5

Паранько, Ігор Степанович, i Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
6

Паранько, Ігор Степанович, i Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
7

Савосько, Василь Миколайович. Екологічні особливості сучасного стану деревно-чагарникових видів рослин у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Львівський Університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3636.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
За показниками флористичного складу, біоморфічного, екоморфічного та біогеографічного спектрів наведено показники сучасного стану дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. В обстежених восьми діючих парках, трьох занедбаних об’єктах озеленення поруч із зоною відчуження та в одному саду виявлено 97 видів дерев і чагарників із 56 родів і 27 родин. Серед них 17 видів, 8 родів і 4 родини з відділу Pinophyta, а також 80 видів, 48 родів і 23 родини з відділу Magnoliophyta. Серед них найбільш представлені родини Rosaceae (18 видів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), Aceraceae (7 видів). Трохи менш численними є родини Fabaceae (5 видів), а також Caprifoliaceae, Hydrangeaceae та Ulmaceae (по 4 види). Серед біоморф за кількістю видів дерева (68 %) переважають над чагарниками (32 %). Серед трофоморф домінують мезотрофи (34 %), середню кількість мають мегатрофи (25,8 %) та олігомезотрофи (21,6 %). Серед гігроморф домінують мезофіти (33,0 %), мезогігрофіти (28,9 %) та ксеромезофіти (24,7 %). Серед геліоморф домінують геліофіти (61,9 %) та сціогеліофіти (26,8 %). За кількістю видів дерев і чагарників інтродуценти (65 %) переважають над аборигенами (34 %). Ці види природно поширені у Бореальному, Давньосередземноморському, Мадреанському підцарствах Голарктичного царства. Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська й Ірано-Туранська області характеризуються найбільшою кількістю видів дерев і чагарників. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між показниками сучасного стану дерев, чагарників та характеристиками територій садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя є достовірний зв’язок. Серед екологічних характеристик територій найістотніший вплив на поширення дерев і чагарників мають показники забруднення атмосферного повітря та площа територій.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
8

Савосько, Василь Миколайович, i Наталія Вікторівна Товстоляк. Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Нац. акад. наук України ; Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2926.

Pełny tekst źródła
Streszczenie:
Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Саксаганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
9

Антонік, Ірина Петрівна, i Валерій Іванович Антонік. Медико-физиологические методы профилактики простудных заболеваний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт и рудников, часто болеющих ОРЗ : методические рекомендации. Москва, 1989. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1586.

Pełny tekst źródła
Style APA, Harvard, Vancouver, ISO itp.
Oferujemy zniżki na wszystkie plany premium dla autorów, których prace zostały uwzględnione w tematycznych zestawieniach literatury. Skontaktuj się z nami, aby uzyskać unikalny kod promocyjny!

Do bibliografii