Gotowa bibliografia na temat „Завод (Киев)”

У статті розглянуто аспекти правової охорони довкілля від забруднення ртуттю, що здійснюється на міжнародному та національному рівнях. Досліджено проблему правового регулювання переробки ртутьвмісних відходів в Україні й утилізації забруднених ртуттю ґрунтів.Встановлено, що позитивною стороною євроінтеграційних процесів є внесення змін до законодавства, яке регламентує поводження із ртуттю. Так, з метою вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря в Україні затверджено Порядок здійснення моніторингу за вмістом миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі. Висвітлено зміни нормативно-правового характеру щодо оподаткування підприємств за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах. Так, збільшення ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, а саме обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, суттєво збільшено, що дасть у подальшому позитивний ефект щодо збереження довкілля. Досліджено позитивну динаміку щодо збільшення ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а саме ртуті та її сполук.Доведено позитивні зміни в законодавстві, що регулюють поводження з токсичними відходами. Так, Загальнодержавною програмою поводження із токсичними відходами визначено два пілотні проєкти, пов’язані з очищенням від залишків ртуті промислових об’єктів: проведення заходів щодо рекультивації забруднених ртуттю полів фільтрації казенного заводу «Імпульс» (м. Шостка); проведення санації забрудненої ртуттю території ВАТ «Радикал» (м. Київ). Чинним законодавством передбачається розроблення і дослідно-промислова апробація технології знешкодження й утилізації відходів, що містять ртуть. Запропоновано приєднання до Мінаматської кон-венції, законодавчу заборону видобутку ртуті і використання ртуті у видобутку корисних копалин в Україні. Наголошено, що приєднання до Конвенції дозволить забезпечити контроль за викидами ртуті в атмосферу від вугільних електростанцій, промислових котлів, що працюють на вугіллі, деяких видів діяльності з виробництва кольорових металів, спалювання відходів та виробництва цементу.

Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови тео­ретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження прак­тично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС

В настоящее время современные гибриды сахарной свёклы могут реализовать свой гене-тический потенциал только при агротехнике, адаптированной к их биологическим осо-бенностям. Как культура, имеющая высокий вынос элементов питания, сахарная свёкла весьма требовательная к обеспеченности NPK. При выборе оптимальной системы удоб-рений для конкретной почвенно-климатической зоны необходимо рекомендовать тот ва-риант, при котором взаимодействие гибридов и систем питания особенно эффективно. Цель наших исследований состояла в определение эффективности длительно вносимых в зерносвекловичном севообороте удобрений и выявление их влияния на изменение техно-логических показателей и продуктивности современных гибридов сахарной свёклы. Ис-следования проводили в 2019-2020 гг. в стационарном опыте ФГБНУ «ВНИИСС имени А.Л. Мазлумова» (Воронежская область), заложенном в 1936 году в звене черный пар – озимая пшеница – сахарная свёкла 9-польного зернопаропропашного севооборота. Для отечественных гибридов РМС 120 и РМС 127 установлены оптимальные дозы удобрений N45P45K45 (схема I) и N90P90K90 (схема II) на фоне 25 т/га навоза в пару, при применении которых получена достоверная прибавка урожайности – 6,6-11,1 т/га и 5,1-9,3 т/га, увели-чение прогнозируемого выхода сахара на заводе на 0,75-2,52 и до 1,37 абс. % при наименьших потерях сахарозы в мелассе (на 0,13-0,35 и 0,07-0,14 абс. %) и извлекаемости (Кизв) не ниже 85 %, что обеспечило повышение сбора очищенного сахара с 1 га посева на 1,3-2,0 т/га относительно неудобренного варианта и достижения окупаемости удобрений – 32,1-32,6 (РМС 120) и 24,8-27,3 кг/кг (РМС 127). Для иностранного гибрида Митика внесение N135P135K135 на фоне 25 т/га навоза в пару (схема III) и N120P120K120 на фоне 50 т/га навоза в пару (схема IV) обеспечило достоверное повышение урожая корнеплодов на 14,7 и 9,6 т/га, выхода сахара при переработке сырья – до 0,35 абс. % при извлекаемости сахарозы не менее 86 %, сбора очищенного сахара с 1 га посева – на 2,3 и 1,8 т/га. Окупа-емость удобрений при применении схем III и IV в посевах иностранного гибрида соста-вила 30,9 и 19,1 кг/кг соответственно. Полученные данные позволяют рекомендовать вышеуказанные схемы к длительному применению в севообороте для получения наибольшей продуктивности современных гибридов сахарной свёклы с высокими техно-логическими показателями переработки корнеплодов и окупаемостью вносимых удобре-ний.

На сьогоднішній день в світі та в Україні для організації наземної безпроводової трансляції в НВЧ діапазоні пакетів телевізійних програм до споживачів широкого розвитку набули мікрохвильові інтегровані телерадіоінформаційні системи (МІТРІС), що є наземними аналогами систем цифрового супутникового мовлення і по аналогії із останніми також використовують стандарт DVB-S. При цьому, як показує досвід використання подібних систем в Україні на прикладі ТОВ «Максимум ТВ» (м. Київ), кількість ТВ програм стандартної чіткості зображення, що передаються в кожному із шістнадцяти транспондерів при застосуванні стандарту стиснення MPEG-2 та модуляції QPSK складає близько 7-8, а ширина смуги частот всіх транспондерів, їх бітова швидкість – однакові та відповідно складають 36 МГц та 55 Мбіт/с. На даний момент часу відомо, що в системах кабельного цифрового телебачення, де застосовується стандарт DVB-C, ті ж самі 7-8 ТВ каналів стандартної чіткості зображення, наприклад, при застосуванні модуляції QAM-64 будуть передаватися лише в смузі частот 8 МГц. Але застосування стандарту DVB-C для ефірної трансляції по радіолінії НВЧ діапазону ТВ програм до кінцевого споживача вочевидь потребує більшого енергетичного запасу через необхідність більшого відношення потужності модульованої носійної частоти до суми потужностей шумів та завад на вході демодулятору абонентського ресиверу у порівнянні із стандартом DVB-S. Вказане призведе або до необхідності збільшення потужності передавача або збільшення спрямованості абонентської антени, що є суттєвим недоліком такого рішення, проте орієнтовно в чотири рази дозволить зменшити використання частотного ресурсу в порівнянні з DVB-S, що є перевагою. Таким чином, актуальність теми статті полягає в необхідності обґрунтування доцільності переходу в МІТРІС від ефірної трансляції в стандарті DVB-S до ефірної трансляції в стандарті DVB-C.

У статті проаналізовано сучасний стан комбікормової промисловості та перспективи використання побічних кормових продуктів пивоварної промисловості, що отримуються при переробці сусла ячменю та солоду, зокрема суху пивну дробину. За аналізом теоретичних досліджень встановлено, що світове виробництво сухої пивної дробини досягає майже 30 млн. тонн, з яких близько 3,4 млн. тонн виробляється в Європі. На кожні 10 тонн готового пива в середньому утворюється 2300 кг пивної дробини, загальна кількість якої в Україні перебільшує 440 тис. тонн. На головному заводі єдиної української корпорації «Оболонь» (м. Київ) працює установка з виробництва сухих гранул пивної дробини, потужність якої дозволяє переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу. Встановлено, що основним обмеженням використання сухої пивної дробини у комбікормах сільськогосподарських тварин і птиці є високий вміст некрохмалистих полісахаридів. У зв'язку з високим рівнем клітковини пивну дробину традиційно використовують тільки для годівлі жуйних тварин. Проведенні дослідження свідчать про можливість успішного згодовування пивної дробини іншим сільськогосподарським тваринам і птиці. За результатами теоретичних та експериментальних досліджень визначено хімічний та мінеральний склад пивної дробини. Експериментальні дослідження проводилися в умовах лабораторій кафедр технології комбікормів і біопалива Одеської національної академії харчових технологій, генетики розведення та годівлі тварин Одеського аграрного університету та ТОВ «Агропереробка Велико Михайлівського району Одеської області». Відповідно до завдань досліджень було проведено науково-господарський дослід на групах молодняку курчат-бройлерів породи Кобб-500. Визначено оптимальний вміст сухої пивної дробини у складі комбікормів для підвищення їхньої продуктивної дії при годівлі курчат-бройлерів. Розрахунки складу рецепту комбікормової продукції та оптимізацію показників якості виконано із застосуванням програми «КормОптима». Розрахунки витрат корму за весь період вирощування свідчать, що курчата-бройлери, яким згодовували комбікорм із вмістом 4% сухої пивної дробини, на 1кг приросту живої маси витрачали його на 4,3% менше порівняно з тим, які споживали комбікорм без сухої пивної дробини. Розроблено структурну схему варіантів технологічних процесів введення та підготовки сухої пивної дробини в умовах діючих підприємств комбікормової галузі, виробництво комбікормової продукції на яких здійснюється за інноваційними технологіями. Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам сухої пивної дробини у складі комбікорму за масовою часткою 4% сприяло підвищенню середньодобових приростів на 5,6% та зниженню витрат корму на 1кг приросту на 4,3%