Gotowa bibliografia na temat „Pamiętnik Polskiego Towarzystwa Tatrzańskiego”

CONQUERING, HIKING, COMMUNITING. THE INTER-WAR-PRESS ON CROSSING BOUNDARIES IN THE EXPLORATION OF MOUNTAINSThe aim of the article is to present views, published in selected periodicals of the inter-warperiod, on the exploration of the mountains and, above all, the experiences associated with it. The author uses as her examples articles published in specialist periodicals like Pamiętnik Towarzystwa Tatrzańskiego, Przegląd Turystyczny, Taternik, Wierchy — published by the Polish Tatra Society — and in periodicals dedicated to broadly defined tourism and sightseeing, i.e. Turysta w Polsce — periodical of the Polish Tatra Society, Polish Skiing Society and Polish Kayaking Society; Ziemia — monthly of the Polish Sightseeing Society. She points to the polemic concerning classical Alpine mountaineering and competitive mountaineering as well as elements of transgression present in both kinds of high mountain exploration. She also discusses how the model of mass mountain tourism emerging in the inter-war period was described.

У статті розглянуто «Słowniczek huculski» та «Słowniczek huculski dla ułatwienia rozmowy z ludem» польського письменника, публіциста, видавця Яна Ґреґоровича, надруковані в науково-популярному щорічнику «Pamiętnik Towarzystwa Tatrzańskiego» (Краків, 1880) та в путівнику Гуцульщиною «Przewodnik dla zwiedzających Сzarnogórę położoną w powiecie Kossowskim» (Львів, 1881) його ж авторства. У «Przewodniku …» зазначено, що джерельною базою словничка слугувало мовлення мешканців села Жаб’я та його околиць – сіл Криворівні, Ясенова, Гриняви, Космача на Гуцульщині. Макроструктура лексикографічних праць містить понад 700 гуцульських слів з польськими відповідниками, укладених за алфавітом польської мови. В обох пам’ятках представлено апелятивну лексику, спорадично оніми та фразеологізми, до ботанічних назв непослідовно подано латинські еквіваленти. Простежено, що значення заголовних слів передано здебільшого описовими конструкціями, також однослівними та синонімними еквівалентами, розкрито полісемію слів. З’ясовано, що в «Słowniczku huculski dla ułatwienia rozmowy z ludem» збільшено обсяг макроструктури та в мікроструктурі розширено пояснення тих самих заголовних слів. Визначено, що найбільші лексико-семантичні групи лексики в пам’ятках становлять назви осіб, звичаїв та обрядів, предметів повсякденного вжитку, одягу, їжі, будівель, гуцульського календаря, орографічних об’єктів, явищ природи, реалій гірського пастухування та лісосплаву; абстрактні, церковно-релігійні, медичні, ботанічні, зоологічні назви; дієслова руху та переміщення, дії, мислення, мовлення, міжособистісних відносин та емоційного стану. У гуцульській лексиці лексикографічних праць Я. Ґреґоровича зафіксовано запозичення, зокрема полонізми, румунізми, гунгаризми, германізми, галліцизми.

Niniejszy artykuł prezentuje wyniki badań florystycznych przeprowadzonych w trakcie warsztatów terenowych Sekcji Briologicznej Polskiego Towarzystwa Botanicznego w Tatrach w 2022 roku. Eksploracje prowadzono w czterech obszarach, po dwa w Tatrach Wysokich i Zachodnich. Łącznie zinwentaryzowano 82 gatunki wątrobowców. Największą bioróżnorodność odnotowano w Tatrach Wysokich, w Waksmundzkim Żlebie i na północnych stokach Mięguszowieckich Szczytów. Po raz pierwszy w polskiej części Tatr Wysokich odnaleziono dwie rośliny – <i>Jungermannia polaris</i> i <i>Scapania calcicola</i>. Dla trzech gatunków ustalono nowe maksima wysokościowe w skali całego masywu tatrzańskiego. Są to: <i>Bazzania flaccida</i> (2201 m n.p.m.), <i>Mesoptychia heterocolpos</i> (2201 m n.p.m.) oraz <i>Solenostoma confertissimum</i> (2254 m n.p.m.). Jeden arktyczno-alpejski gatunek, <i>Scapania cuspiduligera</i>, odnotowano na nowym minimum wysokościowym (1027 m n.p.m.). W prezentowanym wykazie 11 wątrobowców znajduje się na polskiej, czerwonej liście gatunków zagrożonych. Do tej grupy należą: <i>Anastrophyllum michauxii</i> (kategoria VU), <i>Bazzania flaccida</i> (VU), <i>Calypogeia suecica</i> (VU), <i>Eremonotus myriocarpus</i> (VU), <i>Frullania tamarisci</i> (VU), <i>Lophoziopsis longidens</i> (VU), <i>Marsupella boeckii</i> (VU), <i>Metzgeria conjugata</i> (VU), <i>M. pubescens</i> (VU), <i>Neoorthocaulis binsteadii</i> (VU) oraz <i>Schljakovianthus quadrilobus</i> (VU). W puli stwierdzonych wątrobowców siedem ma swoje jedyne stanowiska w Polsce na terenie Tatr, a 19 to rośliny arktyczno(subarktyczno)-alpejskie.