Rozprawy doktorskie na temat „Фонетика”

На начальном этапе изучения иностранного языка важно сформировать у студентов навыки понимания речи на слух и правильного её фонетического оформления. В формировании слухопроизносительных навыков на этом этапе обучения выделяют следующие звенья: а) работа над отдельным звуком, звукосочетанием; б) работа над акцентно-ритмическими моделями слов; в) работа над интонационным оформлением фраз; г) работа над диалогами и микротекстами. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34725

Понятие «языковая среда» исследовано в работах отечественных ученых (И.А. Орехова, Н.А. Журавлева, О.П. Быкова и др.). Под языковой средой понимается «лингвокультурная данность», обладающая «определенными характеристиками», среди которых «естественный достоверный видеоряд», «естественный достоверный аудиоряд», «ситуативный ряд», «фоновой ряд» и «обучающая стихия языка» [6, с. 387]. В совокупности перечисленные характеристики составляют языковую среду, в которой оказываются иностранные учащиеся, получающие образование в различных вузах. Погружаясь в эту среду, студенты учатся воспринимать русскую фонетику и интонацию, лексику и грамматику, понимать менталитет русскоязычного населения, вербализировать свое мировосприятие средствами неродного языка и общаться на этом языке. Для многих иностранных учащихся погружение в языковую среду оказывается испытанием, поскольку их родной язык существенно отличается от русского.

Будь-яка мова існує у вигляді певної аллосистеми або варіанту з особливими лінгвістичними ознаками, соціальними і комунікативними функціями. Наприклад, англійська мова з її територіальним варіантом — австралійською мовою. Поширення англійської мови по всій земній кулі посприяло захопленню численних територій та запровадження на них власних мовних систем. Так англійська мов стала загальнонаціональною та набула статусу офіційної в Великій Британії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії і ще багатьох країнах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36468

The phonetic phenomena requiring practical mastering among foreign students in the process of teaching Russian pronunciation are taken into account in two ways: 1) consideration of the phonetic system to which this phenomenon belongs, 2) consideration of the phonetic system of the students' native language (Arabic in our case).

Актуальность магистерской работы обусловлена глобализацией, взаимопроникновением культур, большой интеграцией в политике, экономике, образовании и других сферах, интеграцией русских специалистов в Китае – все это делает изучение китайского языка актуальным, и подразумевает, что в будущем понадобятся специалисты со знанием данного языка, что также предполагает и владение фонетикой китайского языка. Объектом исследования является процесс обучения китайскому языку. Предметом исследования выступает методика обучения фонетике китайского языка. Цель магистерского исследования – разработать методику обучения фонетике китайского языка и комплекс упражнений для формирования и отработки фонетических навыков. Данная магистерская диссертация состоит из введения, двух глав, заключения, списка использованных источников. Работа содержит 28 рисунков и 15 таблиц. Список использованных источников насчитывает 72 наименований на русском и английском языках. Объем работы составляет 154 страницы. Первая глава «Фонетика китайского языка и принципы ее обучения» магистерской диссертации посвящена особенностям китайской фонетической системы: звуковой состав и тональность китайского языка, постановка ударения в слогах, изменение звуков и тонов в потоке речи. Чтобы подчеркнуть характерные черты фонетической системы китайского языка, описание проходило посредством сравнения их с признаками фонетической системой русского языка. Во второй части первой главы нашего исследования была подчеркнута важность овладения произносительными навыками при обучении любому иностранному языку. особенно важно уделить фонетике при изучении китайского языка, так как это напрямую связано с особенностями его фонетической системы. Для преподавания фонетики китайского языка в первую очередь были определены общедидактические, общеметодические и частные методические принципы обучения, на основе которых была составлена методика ее обучения, которая получила название «комплексная» и «комбинаторная», так как она состоит из нескольких комплексов упражнений, направленных на развитие различных фонетический навыков, и которые зависят не только от уровня, потребностей и способностей обучающихся, но и от индивидуальных особенностей преподавателя. Во второй главе «Комплексная и комбинаторная методика обучения фонетике китайского языка» были рассмотрены и описаны методические приемы и рекомендации при обучении фонетики китайского языка. Была приведена последовательность, в которой рекомендуется овладевать звуками, звукосочетаниями и тонами для того, чтобы добиться более эффективных результатов в обучении фонетике китайского языка. Также были подробно рассмотрены особенности произнесения китайских гласных и согласных звуков и звукосочетаний и тонов. Вторая часть главы посвящена комплексу упражнений на формирование и отработку фонетических навыков в произнесении и различении звуков, звукосочетаний, тонов, постановку ударений в словах, отработку таких явлений как сандхи тонов и эризация, которые характерны для китайского языка. Также в комплекс упражнений были включены игровые упражнения на отработку произношения и дополнительные упражнения, которые включают в себя межкультурный аспект обучения китайскому языку. В этот вид упражнений вошли детские песни, скороговорки, идиоматические сказки из китайского фольклора и ряд стихотворений из эпохи династии Тан.
The relevance of the master's thesis is caused by globalization, cross-cultural interaction, great integration into politics, economics, education and other fields, the integration of Russian specialists in China. As a result, learning of Chinese is relevant, and it means that in future specialists with language proficiency will be needed, which also implies mastering of Chinese phonetics. The target of the research is the process of teaching Chinese. The research subject is the methodology of teaching Chinese phonetics. The goal of the research is to develop a methodology for teaching the phonetics of Chinese and a set of exercises to train the pronunciation skills. This master's thesis consists of an introduction, two chapters, a conclusion, list of cited references. The work contains 28 figures and 15 tables. The list of cited references includes 72 titles in Russian and English. The body of work is 154 pages. The first chapter “Chinese phonetics and the principles of its teaching” of the master's thesis is devoted to the features of Chinese phonetic system: the sounds, tones, stress, change in sounds and tones in the flow of speech. To emphasize the characteristic features of the phonetic system of Chinese, the description was carried out by comparing them with the features of the phonetic system of Russian. In the second part of the research, the importance of mastering pronunciation skills in teaching any foreign language was emphasized. On account, it is especially important to pay attention to phonetics while learning Chinese, since it is directly related to the peculiarities of its phonetic system. For teaching Chinese phonetics, general didactic, general methodical and particular methodological principles of teaching were determined. On their basis the “complex and combinatorial methodology” of teaching Chinese phonetics was compiled. In the second chapter "Complex and combinatorial methodology of teaching Chinese phonetics”, methodological techniques and recommendations for teaching Chinese phonetics were reviewed and described. A sequence was given in which it is recommended to master the sounds, sound combinations and tones in order to achieve more effective results in learning Chinese phonetics. The features of the pronunciation of Chinese vowels, consonants, sound combinations and tones were reviewed in detail. The second part of the chapter is devoted to a set of exercises for development of phonetic skills in pronouncing and distinguishing sounds, sound combinations, tones, stress; practicing sandhi tones and erization. The set of exercises also includes game exercises for practicing pronunciation and additional exercises that include the cross - cultural aspect of teaching Chinese. This type of exercise includes children's songs, tongue twisters, idiomatic tales from Chinese folklore, and several poems from the Tang Dynasty.

Для сучасного рекламного дискурсу характерним є активне уживання звуконаслідування та звуковідтворення. Звуковідтворення – внесення до тексту переданих фонетичними засобами мови криків тварин і птахів, звуки машин й іншої техніки. Зазвичай використовують неповнозначні слова, звукові комплекси, які є індивідуально авторськими і не належать до мовної системи. А це означає, що, по суті, кожен із нас може представити той чи інший звук у своїй власній інтерпретації.
Для современного рекламного дискурса характерно активное употребление звукоподражания и звуковоспроизведение. Звуковоспроизведение – внесение в текст переданных фонетическими средствами языка криков животных и птиц, звуки машин и другой техники. Обычно используют неполнозначные слова, звуковые комплексы, которые являются индивидуально авторскими и не относятся к языковой системе. А это означает, что, по сути, каждый из нас может представить тот или иной звук в своей собственной интерпретации.
Modern advertising discourse is characterized by active use of onomatopoeia and sound reproduction. Sound reproduction – adding to the text transmitted by phonetic means cries of animals and birds, the sounds of cars and other equipment. Incomplete words, sound complexes are usually used, which are individually coined and do not belong to the language system. This means that, in fact, each of us can present a particular sound in its own interpretation.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». − Університет імені Альфреда Нобеля МОН України; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017. Дисертаційне дослідження присвячено вивченню лінгвістичної варіативності піттсбурзького діалекту (м. Піттсбург, штат Філадельфія, Сполучені Штати Америки) з точки зору соціолінгвістичного підходу еколінгвістики на фонетичному та лексичному рівнях відповідно до впливу на нього екстралінгвальних чинників (ґендерна та етнічна приналежність, соціальна приналежність інформанта, вік). Комплексний підхід у вивченні даних дозволив виявити диференційні ознаки мовлення залежно від позамовних чинників. Результати дослідження мовлення мешканців не лише дозволяють виявити унікальність цього діалекту, а й залежність варіювання мовних одиниць від соціальних характеристик суспільства вказаного регіону. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на базі матеріалу сучасного піттсбурзького діалекту визначено закономірності варіювання мовних засобів фонетичного та лексичного рівнів з точки зору еколінгвістичного підходу до аналізу соціолінгвістичної диференціації мовлення носіїв піттсбурзького діалекту. Проведено аналіз та встановлено варіювання певних мовних інструментів, вживаних мовцями м. Піттсбург, відповідно до приналежності певній соціальній групі. За допомогою аналізу природи походження, розвитку та функціонування піттсбурзького діалекту визначено доцільність становлення його гетерогенності та розгляду особливостей з позиції впливу соціальних факторів. Проведене вивчення термінологічного апарату визначило низку важливих понять та дефініцій для цього дослідження. Визначені поняття «екологія мови» та «еколінгвістика» важливі та необхідні для проведення аналізу мовних одиниць піттсбурзького діалекту. Надано кваліфікацію терміну «мовна норма». З одного боку, мовна норма є абстрактною категорією, на яку повинні орієнтуватися носії мови, а з іншого − лінгвістична реальність, яка включає в себе можливості мовної поведінки. За результатами теоретичних та емпіричних досліджень сучасної лінгвістики будь-яка мова розглядається у вертикальній та горизонтальній площинах. Горизонтальний розподіл являє собою територіальний аспект диференціації мови (територіальний діалект, наріччя або говірка). Високий ступінь варіативності діалектів обумовлюється усною формою їх вживання. Вертикальна стратифікація мови пов’язана з існуванням у суспільстві груп, які використовують той чи інший соціолект. Важливим аспектом у вивченні соціолінгвістичної варіативності мовлення є питання вибору мовцем лінгвальних засобів, зумовлених позамовними чинниками соціально-психологічного характеру, до яких належать: стать, етнічне походження, соціальний статус, вік мовця, рівень освіти, місце народження, роль у суспільстві тощо. Характеристика загального лінгвістичного тла є остаточною при докладному соціолінгвістичному портреті певних соціальних груп, що проживають в області дослідження і є активними або пасивними носіями конкретної мови, яка поширена на території. Одним з ключових завдань дисертаційного дослідження є вивчення соціолінгвістичного портрету мовлення мешканців міста, який дозволяє встановити особливості мовної ситуації на основі аналізу соціальних типів і мовних портретів вивчаємої території. Поняття «мовний портрет» розглядається у нашому дослідженні як сукупність мовних портретів кожної особистості, яке є явищем унікальним, адже воно відображає індивідуальний, неповторний для кожної людини життєвий досвід. Мова кожної особистості віддзеркалює життєдіяльність членів соціуму (м. Піттсбурга та його місцевості), є колективним зберігачем інформації про світ, навколишнє середовище у його інституційних проявах. Мовна ситуація в м. Піттсбург характеризується вживанням різних мов та мовних підсистем. Окрім літературної мови, в Піттсбурзі функціонують підсистеми некодифікованої мови: молодіжний сленг, жаргон, професійні арго. На сучасному етапі мешканець міста, який є носієм літературної мови, уживає у своєму повсякденному мовленні різні форми існування американського варіанту сучасної англійської мови. Найважливішу роль у неофіційній комунікації міста відіграє піттсбурзький діалект. Становлення Піттсбурзького діалекту відбулося у результаті взаємодії мов місцевих мешканців, діалектів іммігрантів з Шотландії, Ірландії, Німеччини, слов'янських країн у період Американської революції, а також професійного жаргону представників сталеливарної промисловості. Піттсбурзький діалект не є замкненою системою і проявляється в мовлені носіїв у різному обсязі й частотності, що залежить від соціальних характеристик мовців. Застосування принципів еколінгвістики до вивчення піттсбурзького діалекту виявило соціокультурне варіювання мовлення мешканців м. Піттсбург та визначило ряд трансформаційних процесів у досліджуваній субсистемі американського варіанту сучасної англійської мови та змін у соціальному середовищі. Досліджуваний діалект демонструє відхилення від стандартного американського варіанту сучасної англійської мови на всіх мовних рівнях. У мовленні мешканців м. Піттсбург спостерігаються: зміна за ознакою ряду у вимові голосного ядра дифтонгу [əʊ]; зміна за ознакою ряду у вимові голосного /u:/; злиття голосних заднього ряду нижнього піднесення [ɔ] і [ɒ]; вокалізація бокового сонанта /l/; якісна і кількісна редукція напружених голосних перед /l/; зниження рівня язика у вимові голосного /ʌ/; кількісна редукція голосних в позиції перед [r]; монофтонгізація дифтонга /аi/, особливо перед сонорними; монофтонгізація дифтонга /аʊ/. Лексична структура піттсбурзького діалекту охоплює широке коло явищ і понять, які репрезентують мовний світогляд мешканців Піттсбурга, та розподілена за такою класифікацією назв: а) назви осіб (за статтю, віком, професією чи родом занять, національністю чи етнічною приналежністю, моральними якостями); б) назви предметів (одягу, взуття, аксесуарів; продуктів харчування; алкогольних та неалкогольних напоїв; грошових одиниць; засобів пересування; будівель, споруд, установ; меблів, речей тощо); в) назви дій (фізичних дій людини; дій, пов’язаних з професійною діяльністю, повсякденням, хобі); г) назви оцінних прикметників і прислівники (вага та розмір, колір, національність, оцінка (позитивна/негативна); ґ) службові частини мови (сполучники, прийменники). Мовлення мешканців м. Піттсбург у повсякденному спілкуванні відрізняється значним проявом характерних рис діалекту, функціонування яких залежить від статі, етнічного походження, соціального статусу мовця та його віку. У межах соціофонетичного дослідження проведено аналіз особливостей вимови інформантів з метою встановлення наявності або відсутності залежності прояву фонетичної ознаки від позамовних чинників. Відмічено скорочення довгих голосних [о:], [u:], заміну голосного [ɔ:] на [ɒ]; підвищення та зниження рівня язика у вимові голосних /ᴂ/ та /ʌ/ відповідно, вокалізацію приголосного [l]. У вимові інформантів спостерігалися такі фонетичні процеси як монофтонгізація /aʊ/ та /ai/. Дисертаційне дослідження підтверджує гіпотезу про те, що мовна поведінка мешканців м. Піттсбург зумовлена впливом вказаних екстралінгвальних чинників, що було розглянуто у ході вивчення реалізації фонетичних процесів та вибору лексичних одиниць у комунікації. Проведене дослідження, спрямоване на виявлення лексичних особливостей мовлення мешканців м. Піттсбург (загальна кількість у 592 одиниці) виокремлює такі дані: іменники (429), дієслова (104), прикметники (36), прислівники (13), прийменники (8), сполучники (3), займенники (1). Висока частотність вживання одиниць, які належать до загальновживаної розмовної лексики, ілюструє тенденцію до збільшення активності послуговування усно-розмовною формою літературної мови у ситуаціях невимушеного спілкування. Вплив ґендерної, етнічної, класової та вікової категорій на варіювання мови спостерігається на фонетичному та лексичному мовних рівнях. У межах піттсбурзького діалекту найбільш впливовим фактором є ґендер. Варіативність мови за критерієм ґендерної приналежності виявляється на всіх рівнях і з різною інтенсивністю. За умови рівності інших соціальних чинників (соціальний і професійний статус, вік, комунікативна роль) чоловіки і жінки обирають різні стратегії мовленнєвої поведінки, що виявляються в моделях побудови текстів, у використанні мовних засобів, в асоціаціях, що виникають як у чоловіків, так і у жінок. Стратифікаційний аналіз вимовних особливостей мешканців м. Піттсбург показав, що жінки частіше дотримуються вимовної норми, ніж чоловіки. Піттсбурзький діалект зазвичай більше використовують чоловіки, та жінки літнього (третього) віку. Узагальнення результатів дослідження показує, що у середовищі носіїв діалекту переважну схильність до коректності у мовленні демонструють жінки, оскільки у їхньому мовленні зафіксовано нижчу частоту відхилень на фонетичному та лексичному рівнях. Проте чоловіки найчастіше використовують піттсбургізми, що пояснюється їх інтересом до спорту та залученням до сфер виробництва у сталеливарній промисловості. З точки зору етнічного походження мовців відзначено, що піттсбурзький діалект був утворений вимовою та лексикою, що вживалася переселенцями із Ірландії, Німеччини та слов'янських країн, що зумовлено певними історичними подіями. Вказані лексеми використовуються не лише в усному мовленні, а і у рекламі, що є доказами гетерогенності піттсбурзького діалекту та самоідентифікації піттсбуржан. Встановлено, що вплив соціального фактору простежується у функціонуванні професійної лексики на всіх ланках суспільства. Відповідно до вікових критеріїв, зазначено, що піттсбурзький діалект здебільшого зберіг свої особливості завдяки літнім людям (мешканцям третього віку), які до нього звикли, адже найбільша частотність у використанні піттсбурзького діалекту зафіксовано саме серед мовців літнього віку. Молодь вживає модні та сленгові слова і бере приклад з однолітків, а не зі старшого покоління, особливо із мовлення приїжджих тинейджерів, які черпають лексику нових друзів, а також з рекламних повідомлень, чому у цілому сприяє популяризація туризму у місті. Практична цінність роботи визначається можливістю застосування основних положень дослідження, здобутих результатів та висновків у курсах із теоретичної та практичної фонетики, лексикології сучасної англійської мови, соціолінгвістики. Зібрана й систематизована у розробленому глосарії лексика, притаманна Мідлендському діалектному континууму та піттсбурзькому діалекту (отримані якісні та кількісні дані у ході власного експериментального дослідження), може бути використана у лексикографічній практиці при укладанні регіональних і діалектних словників англійської мови. Дисертаційне дослідження є внеском у вивчення американського варіанту сучасної англійської мови та її соціальної стратифікації. До перспективних напрямів подальшої наукової розробки належить вивчення фоностилістичної варіативності діалектного мовлення, тобто аналіз особливостей функціонування діалектної розмовної мови у ситуаціях спілкування, які відрізняються за ступенем офіційності.

Данное диссертационное исследование посвящено формированию фонетических навыков у китайских студентов, начинающих изучать русский язык. Работы выполнена в русле актуальных проблем в области методики обучения русскому языку как иностранному (РКИ). В рамках работы был выполнен сравнительно-сопоставительный анализ фонетических систем русского и китайского языков и выявлены основные сходства и различия, а также были определены наиболее сложные звуки русского языка для китайских учащихся. На основании исследований методистов, были рассмотрены наиболее распространенные ошибки носителей китайского языка и выявлены причины их возникновения. Структура работы состоит из двух глав: теоретической и практической. В теоретической части рассматриваются специфические черты фонетических систем русского и китайского языков, артикуляционные базы обоих языков, различия в области вокализма и консонантизма. В результате практической работы с китайскими студентами в УрФУ были определены фонетические звуки и процессы, нуждающиеся в коррекции и закреплении. На основании теоретической главы в практической части настоящего исследования разработан модуль «Фонетика русского языка для китайских студентов начального уровня», что обуславливает обозначенную цель исследования. This dissertation research is devoted to the formation of phonetic skills in Chinese students who begin to learn Russian.
The work is carried out in line with the current problems in the field of methods of teaching Russian as a foreign language (RCT). In the framework of the work was done comparative analysis of the phonetic systems of Russian and Chinese languages and identified key similarities and differences, and identified the most difficult sounds of the Russian language for Chinese students. Based on the research of methodologists, the most common mistakes of Chinese speakers were considered and the causes of their occurrence were identified. The structure of the work consists of two chapters: theoretical and practical. The theoretical part considers the specific features of the phonetic systems of the Russian and Chinese languages, articulation bases of both languages, the differences in the field of vocalism and consonantism. As a result of practical work with Chinese students in Urfu phonetic sounds and processes in need of correction and consolidation were identified. On the basis of the theoretical Chapter in the practical part of this study, the module "Phonetics of the Russian language for Chinese students of primary level" was developed, which determines the designated purpose of the study.

Гаврикова О. Л. Формування фонетико-фонематичних процесів у дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник С. В. Сиваш. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 102 с.
UA : Робота викладена на 102 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 64 джерела. Об’єкт дослідження: фонетико-фонематичне мовлення дітей дошкільного віку. Предмет дослідження: методика фонетико-фонематичних процесів у дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та перевірити ефективність методики фонетико-фонематичних процесів (далі ФФП) у дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор. У кваліфікаційній роботі визначено особливості фонетико-фонематичного мовлення дітей дошкільного віку; охарактеризовано дидактичну гру як засіб формування ФФП у дітей дошкільного віку; розроблено, обґрунтовано та перевірено ефективність методики фонетико-фонематичних процесів у дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор; проведено кількісний та якісний аналіз ефективності методики фонетико-фонематичних процесів у дітей дошкільного віку засобами дидактичних ігор.
EN : The work is presented on 102 pages of printed text. The list of links includes 64 sources. Object of research: phonetic-phonemic speech of preschool children. Subject of research: methods of phonetic and phonemic processes in preschool children by means of didactic games. The purpose of the study: to theoretically substantiate and test the effectiveness of the method of phonetic-phonemic processes (hereinafter FFP) in preschool children by means of didactic games. The qualification work identifies the features of phonetic and phonemic speech of preschool children; didactic play as a means of forming FFP in preschool children is characterized; developed, substantiated and tested the effectiveness of methods of phonetic and phonemic processes in preschool children by means of didactic games; Quantitative and qualitative analysis of the effectiveness of methods of phonetic and phonemic processes in preschool children by means of didactic games.

У магістерській роботі висвітлюються особливості використання ігрових вправ в корекційно-розвитковій роботі з подолання фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у в дітей передшкільного віку .
In a master's thesis highlights the features of the use of game exercises in correctional and developmental work to overcome the phonetic and phonemic speech underdevelopment in preschool children.

В магістерській роботі розглянуто вивчення подолання фонетико-фонематичного недорозвинення шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звукової сторони мовлення і фонематичного недорозвинення. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та дослідити проблему вдосконалення прийомів і методів з корекції фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку. Перший розділ роботи представлений науково-теоретичними основами формування фонетико-фонематичних процесів. У другому розділі магістерської роботи висвітлено обстеження дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення; для обстеження дітей користувалися традиційною методикою Л. А. Лопатіної та методики, що представлені в підручниках «Логопедія» Л. С. Волкової та М. К. Шеремет. Третій розділ роботи охоплює основні напрямки корекційно-педагогічної роботи з усунення фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення в дітей дошкільного віку. Описані нетрадиційні технології корекції; корекційна робота з подолання ФФНМ; аналіз отриманих результатів.
The master's thesis considers the study of overcoming phonetic-phonemic underdevelopment through purposeful speech therapy work on the correction of the sound side of speech and phonemic underdevelopment. The aim of the study is to theoretically substantiate and investigate the problem of improving techniques and methods for the correction of phonetic and phonemic speech underdevelopment in preschool children. The first section of the work is presented by scientific and theoretical bases of formation of phonetic-phonemic processes. The second section of the master's thesis covers the examination of preschool children with phonetic and phonemic speech underdevelopment; for the examination of children used the traditional method of LA Lopatina and methods presented in the textbooks "Speech Therapy" by LS Volkova and MK Sheremet. The third section covers the main areas of correctional and pedagogical work to eliminate phonetic and phonemic speech underdevelopment in preschool children. Non-traditional correction technologies are described; corrective work to overcome FFNM; analysis of the obtained results.

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена дослідженню процесу психокорекції недостатності довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення прийомами мнемотехніки. Здійснено емпіричне дослідження щодо обстеження стану сформованості властивостей довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення, проаналізовано та інтерпретовано його результати. Складено, обґрунтовано та апробовано експериментальну програму психокорекцї недостатності довільної уваги та пам’яті дітей передшкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобами мнемотехніки, теоретично обґрунтована та експеримнентально перевірена її ефективність у навчально-виховному процесі. Отримані результати дослідження дозволяють рекомендувати методику мнемотехніки як засобу розвитку та покращення уваги і пам’яті дітей зазначеної категорії для застосування на заняттях у старшій (підготовчій) групі з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти.
The master's work is devoted to the study of the process of psychocorrection of voluntary attention and memory of preschool children with phonetic and phonemic speech underdevelopment by mnemonics. An empirical study research concearning the examination of the state of formation of the properties of voluntary attention and memory of preschool children with phonetic and phonemic speech underdevelopment was done, the results were analyzed and interpreted. An experimental program of psychocorrection of insufficiency of voluntary attention and memory of preschool children with phonetic and phonemic underdevelopment of speech by mnemonics was compiled, proved and tested, its efficiency in the educational process was theoretically substantiated and experimentally tested. The results of the research allows to recommend the method of mnemonics as a way to develop and improve the attention and memory of this category of children and to use it in classes in the senior (preparatory) group for children with speech disorders in preschool institutions.

Головань В. Ю. Формування у майбутніх учителів англійської мови професійно орієнтованої фонетичної компетенції : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Т. О. Пахомова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 57 с.
UA : Робота викладена на 57 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 54 джерела. Об’єкт дослідження: є процес навчання іноземної мови студентівфілологів і процес формування англомовної фонетичної компетенції. Мета роботи: виявлення особливостей ефективних методів навчання студентів-філологів професійно орієнтованої англомовної фонетичної компетенції, аналіз та розробка вправ і завдань для формування англомовної професійно-орієнтованої компетенції. Теоретико-методологічні засади: ключові поняття у формуванні професійно орієнтованої фонетичної компетенції в методиці викладання розроблені Н. Ф. Бориско, А. В. Долина, Ю. В. Головач та ін. Отримані результати: Під ФК ми розуміємо ієрархічно побудовану систему, піраміду змістових одиниць якої складають такі компоненти, як фонетичні знання, навички (слуховимовні та ритміко-інтонаційні) і завершують фонетичні вміння. Під професійно орієнтованою компетенцією ми розуміємо сукупність методичних знань, навичок і вмінь, сформованих у процесі оволодіння іноземною мовою. Фосилизація може наступити на будьякому етапі вивчення іноземної мови. Існує декілька методик формування ФК студентів гуманітарного профілю вищого навчального закладу. Найбільш уживаними є традиційний та комунікативний методи. Значної популярності набуває аналітико-імітативний підхід, який був взнаний нами найбільш ефективними та який став основою для створення нами вправ для нашого експеременту. Всі вправи були сформовані за принципом градації: від найлегших до найважчих.
EN : The work is presented on 57 pages of printed text . The list of references includes 54 sources.The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the formation of professionally oriented phonetic competence among future English teachers. The object of the work can be defined as a methods of teaching students of philology professionally oriented phonetic competence. The main aim of the paper consists in identifying the features of effective methods of teaching students of philology professionally oriented English-language phonetic competence, analyze and develop exercises and tasks for the formation of English-language professionally oriented competence. The article deals with the problem of English phonetic competence formation of university students of linguistic departments. The general characteristics of phonetic competence are given and the aims of its formation are defined. Phonological competence is a hierarchically constructed system, a pyramid of semantic units which consists of such components as phonetic knowledge, skills and completing phonetic skills. By professionally oriented competence, we mean a set of methodological knowledge, skills and abilities formed in the process of mastering a foreign language. The scientific novelty of the presented research lies in the in the investigation of the ways, methods of formation professionally oriented phonetic competence.

До збірника увійшли матеріали логопепдичного фестивалю "Логофест - 2021". Матеріали збірника будуть корисними для педагогів, логопедів, дослідників, науковців, викладачів, студентів.
The collection includes materials of the speech therapy festival "Logofest - 2021". The materials of the collection will be useful for teachers, speech therapists, researchers, scientists, teachers, students.