Artykuły w czasopismach na temat „Старость”
Kliknij ten link, aby zobaczyć inne rodzaje publikacji na ten temat: Старость.
Utwórz poprawne odniesienie w stylach APA, MLA, Chicago, Harvard i wielu innych
Sprawdź 50 najlepszych artykułów w czasopismach naukowych na temat „Старость”.
Przycisk „Dodaj do bibliografii” jest dostępny obok każdej pracy w bibliografii. Użyj go – a my automatycznie utworzymy odniesienie bibliograficzne do wybranej pracy w stylu cytowania, którego potrzebujesz: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver itp.
Możesz również pobrać pełny tekst publikacji naukowej w formacie „.pdf” i przeczytać adnotację do pracy online, jeśli odpowiednie parametry są dostępne w metadanych.
Przeglądaj artykuły w czasopismach z różnych dziedzin i twórz odpowiednie bibliografie.
1
Ladychenko, V. V., i Y. P. Maksimenko. "Старости як посадові особи системи органів місцевого самоврядування в Україні: історико-правовий аспект". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, nr 2 (25.04.2019): 8–17. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.01.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Мета статті. У статті розглянуто інститут старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Встановлено походження та роль старости як посадової особи в місцевому самоврядуванні України, а також досліджено її повноваження, запропоновано шляхи удосконалення правового статусу старости.
Наукова новизна. У зв’язку із введенням посади старости в систему органів місцевого самоврядування України пропонується вперше дослідити історико-правовий аспект інституту старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України.
Висновки. Еволюція розвитку старост поєднала в цій ланці представника громади (у тому числі місцевих інтересів перед державною владою) та адміністративної посадової особи – представника держави на місцях. Це підтверджується тим, як в різні періоди правового розвитку України державна влада підходила до формування цих посад: шляхом обрання населенням, як представника місцевого самоврядування, або призначення чи погодження державою, як державного керівника нижчої адміністрації. Саме поєднання самоврядних та державних функцій в одній ланці стало особливістю становлення та розвитку інституту старост.
Реформуючи місцеве самоврядування, держава змінює місцевий адміністративно-територіальний устрій, об’єднуючи сільради, селища і міста в громади, запроваджуючи спеціальних посадових осіб – старост, що, без попередніх конституційних змін та прийняття спеціальних законів, не є аргументовано правильним. Визначити ж справжній коефіцієнт корисної дії системи стримувань і противаг в органах місцевого самоврядування із введенням посади старости в подальшому можливо буде лише за допомогою дослідження і врахування дії чинників соціально-політичного характеру. У зв’язку з цим старостам ще потрібно буде довести свою дієвість та спроможність як посадових осіб у системі місцевого самоврядування, що обираються безпосередньо населенням, але провадять виключно виконавчу діяльність на території громад і за посадою входять до складу виконавчих комітетів місцевих рад ОТГ. На цьому шляху вже прийняті базові зміни в чинному законодавстві України. Але старостам необхідно ще пройти апробацію часом та практикою на предмет своєї дієздатності.
У перспективі законодавцю все ж таки доцільно удосконалити правовий статус старости шляхом найменування цієї посади як «сільський, селищний староста» (на зразок перейменування голів місцевих рад на сільських, селищних, міських голів у 1994 році), що відповідало б історичній спадкоємності, а також врегулювати на законодавчому рівні повноваження цих посадових осіб з огляду на приклади минулого. Це прийняття спеціального «типового положення про старосту», визначення кількісного та персонального складу виконавчого комітету ради громади (до якого входить за посадою староста), утворення в старостинських округах відповідних структурних підрозділів зі старостами на чолі (на зразок «офісів старости») з необхідними спеціалістами (наприклад, помічниками старост), а також слід передбачити у чинному законодавстві обрання тимчасовових виконувачів обов’язків старост у випадку вакантності цієї посади до проведення відповідних виборів. Вказані зміни надали б можливість забезпечити для цієї посадової особи ефективне виконання спеціальних обов’язків (вчинення нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, накладення адміністративних стягнень та ін.), а також зміцнити правовий статус цих посадових осіб, їхнє особливе місце в системі місцевого самоврядування.
2
Siwek, Beata. "Starość niedoskonała. Doświadczenie starości w dramatach „Końcówka” Samuela Becketta i „Wieczór” Alaksieja Dudaraua". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 377–88. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.32.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Imperfect senility. The experience of senilityin dramas Endgame by Samuel Beckettand Evening by Aleksiej DudarauThe article is devoted to the image of senility in two dramas — Endgame by Samuel Beckett and the dramatic text entitled Evening by Aleksiej Dudarau. The authoress introduces the conception of acharacter realized in analyzed texts and also shows the great importance of stage directions in the reconstruction of the title issue. In both dramas death appears very frequently. Death and senility are depicted as mutually conditioning experiences. The self-awareness of one’s own temporality increases with age and the sensation that the nature is limited and mortal starts to cause the most intense feelings and emotions, triggers questions, full of disbelief about the sense and end of everything.Несовершенная старость. Опыт старостив пьесах Конец игры Сэмюэля Беккетаи Вечер Алексея ДудареваСтатья посвящена образу старости в двух драматических произведениях — Конец игры Сэмюэля Беккета и Вечер Алексея Дударева. Автор работы рассматривает концепции характеров, представленных в анализируемых текстах, а также обращает внимание на огромную роль ремарок для понимания главной идеи произведений. В обеих пьесах постоянно присутствует тема смерти. Смерть и старость показаны как взаимообуславливающие явления. Осознание кратковременности собственной жизни, а с ним и понимание ограниченности сил природы, усиливается с возрастом; что в итоге рождает важнейшие вопросы, полные недоверия, о смысле и конце всего сущего.
3
Bielniak, Nel. "Oblicza starości w opowiadaniach Aleksandra Kuprina". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 151–62. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.13.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The nature of old age in Aleksandr Kuprin’s short storiesAleksandr Kuprin, writing at the turn of the twentieth century, joins the old age discourse of his time. Old age or maturity in Kuprin’s works has different faces kind-hearted, wise, respected, embittered, rejected, lonely, etc. and is presented in various contexts: cultural, social, economic. From old age inspirations the writer creates both pictures and naturalistic reflexions descriptions of anatomical and physiological changes, and metaphysical passing, asking about the meaning of life. Additionally, Kuprin depicts the antinomy: early days — old age, compares advanced age to childhood and analyzes the symptoms of not only somatic but also mental old age.Лики старости в рассказах Александра КупринаАлександр Куприн, творивший на рубеже XIX и XX веков, включается в тогдашний дискурс старости. Старость или зрелость принимает в его творчестве разные облики добрая, умная, почтенная, озлобленная, отвергнутая, одинокая и т.д. и изображается им в разных контекстах: культурном, общественном и экономическом. Она вдохновляет писателя как на создание натуралистических образов изображение анатомических и физиологических изменений, так и наталкивает на метафизические размышления ход времени, смысл жизни. Кроме того, прозаик рассматривает антиномию: молодость–старость, сопоставляет преклонный возраст с детством, подвергает анализу симптомы как физической, так и духовной старости.
4
Західна, Оксана, i Марта Біда. "ІНСТИТУТ СТАРОСТ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Молодий вчений, nr 11 (111) (30.11.2022): 76–81. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-11-111-17.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В статті розкрито сутність поняття старости, а також визначено алгоритм становлення інституту старост на рівні окремих громад. Висвітлено механізм проведення виборів старости, а також розглянуто критерії, яким повинен відповідати староста та його обов’язки. Розкрито функції інституту старост. Відображено основні зміни у повноваженнях старости та процедурі їх обрання, які визначені у Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост». Висвітлено переваги та недоліки цього Закону. Розглянуто та проаналізовано кількість старостинських округів, що були утворені станом на початок 2022 року, кількість жителів старостинського округу, а також загальну кількість затверджених старост у 24 областях України. Виявлено порушення вимог законодавства щодо вищезгаданих питань у деяких територіальних громадах. Надано пропозиції щодо організації ефективної роботи та перспектив розвитку інституту старост в Україні.
5
Маканин, В. "Старость, пятая кнопка". Новый мир, nr 10 (2006): 35–46.
Znajdź pełny tekst źródła
6
Waligórska-Olejniczak, Beata. "O doświadczeniu starości w kontekście współczesnych dylematów egzystencjalnych. Film „Elena” Andrieja Zwiagincewa". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 313–23. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.27.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
On the experience of old age in the context of contemporary existential dilemmas. Film Elena by Andrei ZvyagintsevThe article constitutes the attempt of looking at the problem of the old age from the point of view of Vladimir, the main male character of Andrei Zvyagintsev’s film Elena. His retired existence can be treated as the model example of the golden autumn of life. This vision can be associated with the images promoted by today’s media as the period of so called “third age”, i.e. old age full of new opportunities, with health good enough to take advantage of newly marketed products guaranteeing comfortable and worry-free life. The publication examines the quality of the family relationships, built up by the selected film character, on the basis of the interpretation of space in which he is meant to function. The analysis allows the author to come to the conclusion that the old age and life experience does not protect the characters from impulsive behavior, which is the consequence of spiritual crisis of the contemporary society and disintegration of the harmony between the individual and the community. The old age in Zvyagintsev film turns out to be the time when the opportunity of improving interpersonal relationships is wasted.Проблема старости в контексте современных экзистенциальных дилемм. Фильм Елена Андрея Звягинцева Статья представляет собой попытку взглянуть на проблему старости с точки зрения Владимира, главного мужского героя фильма Андрея Звягинцева Елена. Его пенсионное существование можем рассматривать в качестве примера модели золотой осени жизни. Такой подход связан с изображениями сегодняшних СМИ, представляющих старость как „третий возраст”, то есть период полный новых возможностей, в достаточно хорошем здоровье, чтобы воспользоваться новыми вещами, гарантирующими комфортную беззаботную жизнь. Автор рассматривает качество семейных отношений, созданных Владимиром, анализируя аспекты пространства, в котором он функционирует. Интерпретация позволяет прийти к выводу, что старость и жизненный опыт не защищают героев перед импульсивным по поведением, которое является следствием духовного кризиса современного общества и распада гармонии между индивидом и обществом. Старость в фильме Звягинцевa оказывается периодом, когда возможность повышения межличностных отношений не осуществляется.
7
Хришкевич, Татьяна Георгиевна, i Лидия Владимировна Антонова. "«Счастье исключает старость»? Образы старения в современном европейском кинематографе". Journal of Social Policy Studies 19, nr 3 (2.10.2021): 481–94. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2021-19-3-481-494.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В начале XXI в. в научной и популярной литературе заметно возрос интерес к старости. В практику вошло употребление термина «стареющая Европа». Основная причина – рост доли пенсионеров от общего числа населения Европы. Цель данной статьи – изучить как этот социальный процесс в Европе переосмысляется в современном кинематографе. Авторами проанализировано несколько десятков кинокартин, сериалов и отдельных кинообразов 2000–2010-х гг., из которых подробно мы остановились на самых показательных и типичных. Хронологические рамки обусловлены рекомендацией Еврокомиссии от 2010 г. рассмотреть возможность повышения пенсионного возраста и началом пенсионных реформ во многих странах Европы. На сегодняшний момент теоретической основой европейской политической практики в отношении проблемы старения населения являются концепции активного старения и социальной сплоченности. Это дало основание взять за основу анализа набор индикаторов, используемых для расчета индекса активного старения: занятость, участие в общественной жизни, здоровье и безопасность, подходящая для активной старости среда. Выделены основные темы, затрагиваемые в фильмах о стариках: любовь, дружба и внутрисемейные отношения; здоровье и когнитивные расстройства; забота со стороны родственников и знакомых; самореализация и досуг; рефлексия прожитой жизни и ожидание смерти. Сделаны следующие выводы: кинематограф отражает актуальные для современной Европы тенденции изменения отношения к старости; формирует ее образ как полноценного, наполненного разнородным опытом этапа жизни; старость на экране не исключает радости от жизни, освоения новых профессиональных и личностных социальных ролей. Образы стариков из фильмов последних двух десятилетий демонстрируют изменение роли, которую играют пенсионеры в современном европейском обществе. Она диктуется демографической ситуацией, общественным мнением, политическими решениями, обусловлена экономическими процессами и социальными тенденциями. Современный кинематограф стал зеркалом, которое отобразило новое отношение к пожилым, и инструментом, выстраивающим у зрителя образ активного, включенного в жизнь общества пожилого человека.
8
Васильева, Светлана Анатольевна. "BEAUTY OF OLD ADE IN THE NOVEL BY I.A. GONCHAROV «THE CLIFF»". Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, nr 3(66) (6.11.2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2020.3.020.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В статье рассматриваются возрастные характеристики старости в романе И.А. Гончарова «Обрыв». По сравнению с «Обыкновенной историей» старость в последнем романе многолика и по-разному оценивается писателем. Безусловное преклонение у автора вызывает «старческая красота» Татьяны Марковны, которая обусловлена не только внешними признаками, но и внутренним миром героини. The article considers the temporal characteristics of the old age in I.A. Goncharov’s novel «The Cliff». Compared to «An Ordinary History», old age in the last novel is diverse and evaluated differently by the writer. The «senile beauty» of Tatyana Markovna, which shows itself not only through external signs, but also through her inner world, causes unconditional admiration on the part of the author.
9
Carkowa, Tatiana. "Старость — концепт русской стихотворной эпитафии?" Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 71–80. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.6.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Old age — aconcept of Russian epitaph?The author of the article Old age — aconcept of Russian epitaph? — Tatiana S. Tsarkova is the editor together with Sergey I. Nikolaev of the first Russian anthology of the epitaph genre and author of the monographic study Russian Verse Epitaph. Sources. Evolution. Poetics Petersburg, 1999. In the monograph she, among other things, explores such concepts as ‘life’, ‘death’, ‘memory’, ‘monument’. It might seem that such arelevant cultural notion as ‘old age’, causally in most cases associated with the concept ‘death’, would appear in epitaphs with evident frequency and acquire the significance of agenre concept. However, as quite an extensive material demonstrates, nothing of the kind happens, out of 3000 epitaphic texts only 3 times the word ‘old age’ is mentioned, and no more than 15 its derivatives or paraphrases like ‘years’, ‘grey hair’, ‘of many years’. The author offers explanation to this unpredictable phenomenon. Czy starość jest konceptem rosyjskiego epitafium wierszowanego?Autorka artykułu Czy starość jest konceptem rosyjskiego epitafium wierszowanego? jest twórcą wspólnie zS.I. Nikołajewem pierwszej rosyjskiej antologii epitafiów literackich oraz monografii Rosyjskie epitafium literackie. Źródła. Ewolucja. Poetyka Sankt Petersburg, 1999. W monografii zbadano takie koncepty, jak życie, śmierć, pamięć czy pomnik. Wydawałoby się, że starość, jako pojęcie silnie związane zkonceptem śmierci, powinna wyjątkowo często pojawiać się w epitafiach. Jednak — jak wskazują badania przeprowadzone na bardzo obszernym materiale — jest zupełnie inaczej. Wtrzech tysiącach epitafiów stwierdzić można zaledwie trzykrotne użycie słowa „starość” inie więcej niż piętnastokrotne użycie słów pochodnych iblisko związanych ze słowem „starość”, takich jak np. „lata” czy „siwe włosy”. Autorka artykułu wyjaśnia ten fenomen.
10
Пономарева i I. Ponomareva. "Analysis of the characteristics and problems of the development of palliative geriatric care". Journal of New Medical Technologies. eJournal 9, nr 2 (6.07.2015): 0. http://dx.doi.org/10.12737/11520.
Pełny tekst źródła
11
Розин, В. М. "Старость как психологический и культурный феномен". Психология. Журнал Высшей школы экономики 14, nr 2 (30.06.2017): 320–37. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2017-2-320-337.
Pełny tekst źródła
12
Vin, Yury. "The Old Age is Not Joy: Documentary Evidence About Old Age and Elders in Mediaeval Byzantium". Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 4. Istorija. Regionovedenie. Mezhdunarodnye otnoshenija, nr 6 (grudzień 2023): 329–50. http://dx.doi.org/10.15688/jvolsu4.2023.6.25.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The representations about old age, displayed in Byzantine acts, are revealed in a slightly defined form. However, this problem constantly attracts the attention of Byzantinists. The fundamental interest is adverted to status of the so-called “elders”. Their position is studied in the inextricable connection between age, ethical and social motives of social activity and involvement of the “elders” in the government system, especially rural self-government. In this regard the social role of the “elders” seems to be especially significant. All references to them are characterized in the light of the estate belonging of the “elders” to monasticism and village habitants. The formation of the landlord’s estate and the strengthening of the feudal dependence of the peasantry conditioned the emergence of the seniormen, represented by so-called “protoelders”, as apparatus of the control over the paroikoi population of the seigniorial estate. The further perspective of the subsequent studying the “elders” consists in demonstration of the general development of their social activity. The content of the problems of the studied topic is represented in the sections of the article “Introduction”, “The age and the socio-cultural significance of the old age”, “The elders in the system of the rural management”, “The protoelders” and “Conclusions”.
13
Irina L. Savkina, Irina. "“And old age is here, nearby”: Representations of old age and aging in diaries of the Soviet era". Shagi / Steps 5, nr 2 (2019): 188–210. http://dx.doi.org/10.22394/2412-9410-2019-5-2-188-210.
Pełny tekst źródła
14
Nikolski, Jewgienij. "Праведная и грешная старость в творчестве Всеволода Соловьева". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 117–28. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.10.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Righteous and sinful senility in the worksby Vsevolod SolovyovThe article analyzes the perception of old age in the works by Vsevolod Solovyov, it is noted that in the interpretation of the age is of a polar nature. The writer divides the elderly sinful and righteous. Last by their virtuous lives overcome the weakness of age and actively help others. So he showed his Christian life-affirming attitude. Тhe writer managed to escape from the temptation to translate their works only in the illustration of Christian tenets.Sprawiedliwa i grzeszna starość w twórczości Wsiewołoda SołowjowaW artykule analizie poddano wizje starości obecne w prozie Wsiewołoda Sołowjowa 1849–1903, zwracając uwagę na ich dwojaki charakter. Pisarz wyraźnie dzieli starców na grzeszników i sprawiedliwych. Ci ostatni, dzięki swemu cnotliwemu życiu, pokonują słabości wieku i aktywnie pomagają bliźnim. To charakterystyczna dla twórczości Sołowjowa postawa chrześcijańskiej afirmacji życia, przy czym rosyjskiemu beletryście udało się uciec od pokusy traktowania swoich dzieł wyłącznie jako ilustracji chrześcijańskich przykazań.
15
Пальцын, А. А. "AGEING WITHOUT DISEASES". ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», nr 2() (27.05.2019): 123–31. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2019.02.123-131.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Наиболее распространенные неинфекционные болезни современного мира: метаболический синдром, диабет 2-го типа, хронические респираторные заболевания, церебро- и кардиоваскулярные болезни, болезнь Альцгеймера и другие деменции, депрессии, опухоли, саркопения, остеопороз имеют общий механизм нарушения гомеостаза - окислительный стресс. Другая, объединяющая эти болезни черта - пожилой и старческий возраст пациентов. Связываются эти характеристики снижением адаптивных способностей организма, развивающемся по мере увеличения числа прожитых лет. Связь, в принципе, неизбежная, но в конкретности поддающаяся, как всё живое, влиянию среды. В статье представлены некоторые наиболее известные приемы создания такой среды (образа жизни), которые могут исключить или отодвинуть (нередко на годы) начало болезней. The most common noninfectious diseases of the modern world, including metabolic syndrome, type 2 diabetes, chronic respiratory diseases, cerebrovascular and cardiovascular diseases, Alzheimer’s disease and other dementias, depression, tumors, sarcopenia, and osteoporosis, share a mechanism of homeostatic disorders, oxidative stress. Another common feature of these diseases is the old and senile age of patients. These characteristics are linked with impaired adaptability, which develops with older age. In principle, this combination is inevitable but the environment can influence it like all life. The article presents some of the most well-known techniques for creating such an environment (lifestyle) that could exclude or postpone (often for years) the onset of disease.
16
Dąbrowska, Magdalena. "Młodość i starość według Nikołaja Karamzina". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 47–58. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.4.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Nikolay Karamzin about his youth and old ageThe article consists of two parts: 1. Karamzin about his youth Karamzin’s letter to J.K. Lavater dated 14 August 1786; A Knight of Our Time — polemic with J. J. Rousseau, similarities and differences between the author’s and literary hero’s youth, 2. Karamzin about his old age Karamzin’s letters to I. Dmitriev dated 1818-1826, V. Karamzin, P. Wiazemski, correspondence of the author’s daughters, tractate: Melodor to Filaret, Filaret to Melodor, A conversation about happiness..., On the happiest lifetime — polemic with Cicero’s dialogue Cato the Elder On Old Age.Николай Карамзин: его молодость и старостьСтатья состоит из двух частей: 1. Mолодость Карамзина и по Карамзину письмо Kарамзина И.К. Лафатеру, 14 августа 1786 г.; Рыцарь нашего времени — полемика с Ж.Ж. Руссо, сходства и различия между ранним периодом жизни писателя и литературного героя, 2. Старость Карамзина и по Карамзину письма Карамзина И. Дмитриеву 1818–1826 гг.,В. Карамзину, П. Вяземскому, письма дочерей писателя; трактат: Мелодор к Филалету, Филалет к Мелодору, Разговор о счастии..., О счастливейшем времени жизни — полемика с диалогом Цицерона О старости.
17
Apanowicz, Franciszek. "Starość i stary człowiek w poezji Nikołaja Zabołockiego. Kilka spostrzeżeń". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 191–201. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.16.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Old age and an old man in the poetry of Nikolay Zabolotsky. Afew remarksThis article analyses the theme of the old age in the poetry of Nikolay Zabolotsky. A few poems from different periods of the poet’s artistic life are being considered. These poems show the theme of old age in the most complete way. In the poem New Life the old age was incorporated into an ideological opposition „an old and new world” but both these elements became the subject of a parody. The poems Birds and „Yesterday, while thinking about death…” show an idea of the poet’s nature philosophy. In the first poem the old age and youth unite in the mutual cognitive act. The second one talks about the unity of the nature where aman as the nature’s brain has been perfecting it for generations. In the poem A blind man this optimistic tone collapses. The sad song of a blind old man corresponds with the poet’s feeling of being lost and with far light of the stars indifferent to humans. Recollection, however, is ameticulous combination of the description of old age afflictions and asymbolic vision of the icebound Siberia, while the poem „Somewhere in the fields, nearby Magadan…” is a realistic description of wandering of old prisoners across the snowy wasteland of Siberia and their freezing to death somehow connected with the light spectacle of the stars in the night sky, stars indifferent to the fate of men. Old age is a lyrical reference to the ancient myth of Filemon and Baucis, which describes a calm death of the old couple united by the eternal love, and it is asign of acceptance of death as an inseparable part of life.Старость и старый человек в поэзииНиколая Заболоцкого. Несколько замечанийВ статье рассматривается тема старости в поэзии Николая Заболоцкого. Анализу подверглось несколько стихотворений из разных периодов его творчества, в которых эта тема проявилась наиболее полным образом. В стихотворении Новый Быт старость включена в идеологическую оппозиционную пару „старый и новый мир”, но оба члена этой пары стали объектом пародии. Поэма Птицы и стихотворение Вчера, о смерти размышляя… выражают идеи его натурфилософии: в первом старость и молодость соединяются всовместном акте познания мира, а во втором речь идет о единстве всей природы, в которой человек, как ее разум, из поколения в поколение трудится над ее усовершенствованием. В стихотворении Слепой рушится этот оптимистический тон — грустная и злая песня слепого старика созвучна растерянности поэта и равнодушным по отношению к людям небесным светилам. Воспоминание — это искусное соединение описания старческих недугов с символической картиной скованной морозом сибирской равнины, а стихотворение Где-то в поле, возле Магадана… реалистическое описание идущих по снежной пустыне Сибири узников и их замерзания соединяет с мистерией небесных звезд, тоже равнодушных к судьбе людей. Старость является лирической реминисценцией древнего мифа о Филемоне и Бавкиде и описывает спокойную смерть соединенной вечной любовью пары старичков, что выражает примирение со смертью как неотъемлемой частью жизни.
18
Петрушевська, В. К. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВЗАЄМОДІЇ СТАРОСТИ ТА ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Kyiv Law Journal, nr 1 (21.04.2023): 53–57. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2023.1.8.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
У статті висвітлено окремі аспекти взаємодії старости та окремих елементів громадянського суспільства. У статті зазначається, що з метою оперативного реагування на соціальні та інші проблеми мешканців, задоволення їх потреб староста здійснює взаємодію не тільки з органами державної влади та місцевого самоврядування, але й інститутами громадянського суспільства. Звертається увага на те, що ефективне вирішення питань розвитку територіальної громади можливо лише за наявності налагодженої взаємодії, активного діалогу між старостою та інститутами громадянського суспільства. Останні в свою чергу відіграють важливого значення в економічній, освітній, культурній, соціальній сферах розвитку та функціонування територіальної громади. Далі вказується, що сьогодні залишаються недостатньо осмисленими питання теоретичного аспекту взаємодії старости з окремими елементами громадянського суспільства, не достатньо висвітлені та досліджені оптимальні форми та елементи такої взаємодії, особливості її здійснення. Робиться висновок, що роль взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в процесах побудови демократичного суспільства і децентралізації влади зростає і вимагає відкритості, гласності діяльності, довіри та безперервності процесу залучення громадян, громадських об’єднань, волонтерів тощо до співпраці з метою вироблення необхідних громадянам рішень, вирішення нагальних питань розвитку територіальної громади. Обґрунтовується, що створення ефективної взаємодії старости із інститутами громадянського суспільства передбачає інформування та постійний спільний аналіз проблем з питань розвитку територіальної громади, налагодження різних форм двостороннього зв’язку, забезпечення довіри з боку мешканців територіальної громади до місцевої влади. Вказується, що подальших наукових досліджень потребують проблематичні питання взаємодії старости з інститутами громадянського суспільства в контексті реформ та трансформаційних процесів.
19
Полубояринова, Наталья Ивановна. "Социально-психологическое сопровождение пожилых людей (на примере муниципального проекта «Старость в радость»)". Научные результаты в социальной работе 3, nr 1 (29.03.2024): 14–21. http://dx.doi.org/10.18413/2949-267x-2024-3-1-2.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В статье рассмотрены особенности социально-психологического сопровождения пожилых людей, автором представлены результаты исследования, которые демонстрируют наличие у пожилых людей – получателей социальных услуг психологических трудностей, понижение эмоционального фона, отсутствие жизненных перспектив. В качестве одного из решений автор предлагает проект «Старость в радость», направленный на повышение адаптационных возможностей пожилых людей.
20
Бутакова, Л. "Старость как концептуальный феномен: региональный и возрастной аспекты ассоциативной семантики". Psycholinguistics. Philology 23, issue 2 (2018): 25–39.
Znajdź pełny tekst źródła
21
Elkina, Anastasiia Aleksandrovna. "OLD AGE AS A STORYLINE INTERNATIONAL RESEARCH CONFERENCE". Russkaya literatura 2 (2021): 265–68. http://dx.doi.org/10.31860/0131-6095-2021-2-265-268.
Pełny tekst źródła
22
Barna, O., O. Getman i Ya Korost. "Anti-Aging Medicine – Chance for Active Senility". Lviv clinical bulletin 4, nr 4 (11.12.2013): 31–35. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2013.04.031.
Pełny tekst źródła
23
Алмаші, І. М., i М. М. Алмаші. "СТАРОСТА В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, nr 29 (25.01.2022): 10–18. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.710.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Алмаші І. М., Алмаші М. М. Староста в реалізації права на місцеве самоврядування: окремі аспекти законодавчого регулювання. – Стаття.
У даній статті досліджено окремі аспекти правового регулювання старости як інституції, спрямованої на забезпечення реалізації права жителів територіальних громад, які не є адміністративним центром, на місцеве самоврядування. Розкрито історико-правовий аспект виникнення посади старости, компетенцію старости за чинним законодавством.
Проаналізовано пропозиції щодо зміни законодавства в даній сфері, досліджено поняття старостинського округу та запропоновано зміни до законодавства в частині регулювання правового статусу старости.
Із метою створення у громадах умов для належного представлення інтересів всіх жителів у вирішенні питань місцевого значення були внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і включена до системи місцевого самоврядування України нова посадова особа місцевого самоврядування – староста. Така посада є виборною і може бути утворена місцевою радою об’єднаної територіальної громади в усіх населених пунктах у межах її юрисдикції, за винятком поселення, що є адміністративним центром об’єднаної територіальної громади. Інститут старости з власними повноваженнями і відповідальністю перед людьми, які його обрали, набуває нині великого значення. Зменшення дистанції між громадянином і уповноваженим органом є однією із головних цілей децентралізації. Староста у багатьох селах України є найближчим до людей представником місцевого самоврядування. Це лідер, якому громадяни виразили підтримку, і нова інституція, утворена для того, щоби інтереси усіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були враховані, щоб соціальні, побутові й інші потреби мешканців села були задоволені, щоб проблеми місцевого значення вирішувалися відкрито, швидко і зрозуміло.
З огляду на важливість діяльності старости для розвитку громади та значимість для територіальної громади його компетенції необхідно внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, потрібно встановити вимоги щодо віку, освіти, володіння державною мовою та строку проживання на території відповідного старостинського округу.
24
Belozerskikh, Svetlana. "MODERN VIEW OF OLD AGE: A PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGICAL ASPECT". Vestnik of Northern (Arctic) Federal University. Series "Humanitarian and Social Sciences", nr 5 (20.10.2016): 55–61. http://dx.doi.org/10.17238/issn2227-6564.2016.5.55.
Pełny tekst źródła
25
Shergeng, N. A., i A. I. Naphikova. "AGING AND OLD AGE AS GLOBAL PROBLEM OF THE PRESENT". Journal of scientific articles "Health and Education millennium" 19, nr 7 (31.07.2017): 124–26. http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2226-7425-2017-19-7-124-126.
Pełny tekst źródła
26
Белова, Татьяна Викторовна, i Ольга Владимировна Четверикова. "MOTIF «YOUTH / OLD AGE» IN THE POETIC SPEECH OF IVAN BUNIN". Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, nr 3(66) (6.11.2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2020.3.014.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В статье рассматриваются способы языкового означивания мотива «молодость / старость» в поэтической речи Ивана Бунина. Отмечается, что личность художника структурирует в тексте особое чувственно-ментальное пространство, где через описание мира человека и отношения человека к миру формируется выраженная средствами языка авторская модель отношения к действительности. The article considers the ways of verbal signification of the motif «youth / old age» in the poetic speech of Ivan Bunin. It is noted that the artist’s personality structures a special sensory-mental space in the text, where through the description of the human world and the relationship of a person to the world, the author’s model of attitude to reality, expressed by verbal means, is formed.
27
Málková, Iva. "Motivy a témata stáří a smrti v básnickém a prozaickém díle Františka Hrubína". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 557–65. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.46.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Themes and topics of old age and death in the poetry and prose by František HrubínThe article goes back to the prosaic and the poetic work by František Hrubín. The essay recalls poetry and segments of prose texts. Monitors the motifs and themes of old age and death. It quotes and interprets the verse, dominated by themes of time, aging, age as of a man from birth to death. Significant contrast is a man-child, an old man and a boy. We recognize the weight of the race, it determines the importance of grandfathers, fathers and grandsons. Thedeath of grandfather determines the lives and values of grandson and of the young man. Aman becomes a father, a man becomes a grandfather, a man remains forever a boy — are also determining the transformation work by František Hrubín. Old age and death are enduring a full part of human life.Мотивы и темы старости и смерти в поэзии и прозе Франтишка ХрубинаCтатья возвращается к поэзии и к прозе Франтишка Хрубина, напоминает стихи ипрозаические тексты, для которых центральными мотивами становятся старение и смерть. Мониторирует восприятие времени Хрубина, созревания, старения, возраст постепенной продолжительности человека от рождения до смерти. Цитирует и интерпретирует стихи, вкоторых преобладают темы времени, старения, старения — постепенной продолжительности человека от рождения до смерти. Значительные контрасты: человек–ребенок, старик–мальчик. Обнаружив вес семье, она определяет важность дедов, отцов и внуков. Смерть деда определяет жизнь внука имолодого человека. Человек становится отцом, человек становится дедушкой, человек навсегда останется мальчиком. Старость и смерть переживaют полнyю часть человеческой жизни.
28
Prokhorova, Irina E. "„В уровень с годами”: к проблеме геронтологической рефлексии позднего Вяземского". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 81–90. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.7.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
„At the level of the years” to the problem of old Vyazemskyʼs gerontology reflectionI.E. Prokhorova’s article analyzes “poetry of the old age”, created by Petr Vyazemsky in the last two decades of his life 1860–1870’s. It is distinguished by intensive philosophical and psychological reflection on the problems of “extended” life, death and immortality, tragical awareness of the transformation of oldster`s identity as well as unique degree of poetic expression candor. Particular attention is paid to Vyazemsky’s lyrical cycle “Gloom with glimpses” 1876? and poems “Old age” 1862 and “Our life at senile age — a worn-out robe ...” 1874–1877. In them poet succeeded to manifest his perception of “last age” ambivalence as fully, clearly and brightly as possible and to raise the questions about the values of “perfect” cheerful oldness and the conditions to achieve it at the same time.„Stosownie do wieku”: ze studiów nad refleksją gerontologiczną późnego WiaziemskiegoW artykule poddano analizie „poezję starości” Piotra Wiaziemskiego, która powstała w dwóch ostatnich dziesięcioleciach jego życia lata 1860–1870. Wyróżnia się ona filozoficzno-psychologiczną refleksją nad problemami „przedłużonego” życia, śmierci i nieśmiertelności, wyraża tragiczną świadomość transformacji osobowości człowieka w podeszłym wieku, cechuje się szczerością wypowiedzi. Szczególną uwagę poświęcono cyklowi lirycznemu Wiaziemskiego Chandra z przebłyskami Хандра с проблесками, 1876?, wierszom Starość Старость, 1862 i Życie nasze w starości — niczym znoszony szlafrok… Жизнь наша в старости — изношенный халат..., 1874–1877. Poeta najpełniej wyraził w nich pogląd na ambiwalentność „ostatniego wieku”, ocenił wartość godnej starości i zastanowił się, jak ją osiągnąć.
29
Теремецький, В. І., i В. О. Величко. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ КАНДИДАТУРИ СТАРОСТИ". Вісник Пенітенціарної асоціації України, nr 4 (11.01.2024): 60–69. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2023.4.07.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Наукове дослідження присвячено особливостям правового регулювання процедури громадського обговорення кандидатури старости. Досліджено норми законодавства та рішення місцевих рад, які регулюють порядок громадського обговорення. Вказано, що загальні засади проведення громадського обговорення кандидатури старости встановлені у ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Більш детально порядок громадського обговорення кандидатури старости врегульовано на рівні підзаконних нормативно-правових органів місцевого самоврядування. Зауважено, що в Україні відсутнє Типове положення про порядок громадського обговорення кандидатури старости або Типове положення про старосту. Встановлено, що нормативні акти місцевих рад передбачають різні процедури проведення громадського обговорення кандидатури старости. З’ясовано, що окремі підзаконні акти місцевих рад передбачають проведення голосування під час виборів старости шляхом підняття рук, обрання лічильної комісії для підрахунку голосів. Авторами статті запропоновано затвердити постановою Кабінету Міністрів України Типове положення про громадське обговорення кандидатури старости, передбачити у Типовому положенні різні варіанти проведення громадського обговорення кандидатури старости на вибір місцевих рад, встановити мінімальний відсоток для участі мешканців округу в громадському обговоренні для того, щоб воно вважалося дійсним.
30
Alikperova, N. V., i D. I. Markov. "ATTITUDES AND STRATEGIES OF YOUTH FOR FUTURE OLD AGE". Social & labor researches 46, nr 1 (2022): 154–63. http://dx.doi.org/10.34022/2658-3712-2022-46-1-154-163.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The subject of the study is the attitudes and strategies of young people for future old age. The article presents the results of a sociological survey of Russian youth, reflecting the strategies of young people regarding ways to ensure their future financial security in old age, their ideas about the standard of living in old age, as well as the features of current financial behavior, which is the aim of this paper. The relevance of the study is due to the increasing role of young people in the formation of the traditional pension model of "intergenerational transfer", in which current pensions are paid from the pension contributions of the younger generation. The empirical base of the study was the data of a mass survey of young people living in Russia, followed by a factor analysis procedure implemented by the principal component method with subsequent rotation. The scientific novelty consists in identifying the main strategies of young people in relation to ensuring financial security in old age, in particular, the authors determined what young people expect to live in old age; factor settings: pension, investment, labor. Based on these factors, a cluster analysis was carried out by the K-means method, which resulted in 4 clusters of strategies, namely, the strategies of 1) "investor", 2) "new pensioner", 3) "traditional pensioner" and 4) "undecided optimist". The results of the study can be used by federal and regional government bodies, financial organizations for the purpose of further developments in the field of ensuring the effective operation of the pension system, the financial market, in particular, the development of new financial products and services, which are of interest to this socio-demographic group.
31
Tretyakova, Marina V. "Old Age in Venetian: the Secrets of Longevity from Luigi Cornaro". Izvestiya of Saratov University. New Series. Series: History. International Relations 19, nr 4 (2019): 465–71. http://dx.doi.org/10.18500/1819-4907-2019-19-4-465-471.
Pełny tekst źródła
32
Borowski, Marcin Maksymilian. "Stary mistrz z Petersburga na podstawie powieści Johna Maxwella Coetzeego". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 257–66. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.22.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The old master of Petersburg based on J.M. Coetzee’s novelThis article focuses on the concept of old age depicted in John Maxwell Coetzee’s novel The Master of Petersburg. The protagonist of the book is Fyodor Dostoyevsky, who is trying to solve the riddle of his stepson’s death. All events and the protagonist’s thoughts are fused by the motifs of death, passing away and old age. Youth reflects purity and kindness, whereas old age is associated with filthiness and hideousness. The main character grows old and this process is accelerated by the news of Paul Isayev’s death. He is accompanied by thoughts that ageing begins with the realisation of one’s own mortality. Hence, there appear fantasies about depriving little Martion of the joy of life by means of violence and fear, which only an old man envious of agirl’s youth and toying with his own corruption can weave.The old generation represented by Dostoyevsky is faced with youthful aggression of terrorism, personified by Sergey Nechayev. The protagonist reduces the relationships between fathers and sons to mutual envy. The sons desire their fathers’ wealth and social status, while the fathers envy their sons feelings, passion and energy. This envy breeds the revolution. In the novel there is yet another view of the motif of old age because growing old concerns even the space. Petersburg and the whole of Russia is shown as an old, violent world which is the work of just as old and violent God.Старый мастер из Петербурга на материале романа Д.М. КутзееВ статье рассматривается мотив старости в романе Джона Максвелла Кутзее Осень в Петербурге, главным героем которого является Федор Достоевский, пытающийся развязать загадку таинственной смерти своего пасынка. Все приключения и мысли главного героя объединяет мотив смерти, быстротечности жизни и старости. Молодость изображена в романе как чистота и добро, старость — как грязь и подлость.Главный герой переживает старение, и этот процесс становится более ощутимым после получения известия о смерти Павла Исаева. У Достоевского возникают мысли отом, что начало старости приходит вместе с ощущением конечности собственного бытия. У него рождается подлый замысел изнасилования — чтобы лишить радости жизни юную Матрену, навсегда отравить ее страхом. Такие мысли могут появиться только у старика, отчаянно завидующего девичьей юности и ставящего эксперименты ссобственной развращенностью.Старшее поколение, представителем которого является Достоевский, противопоставлено в романе агрессивной силе молодых террористов, репрезентируемых Сергеем Нечаевым. Главный герой смотрит на проблему отцов и детей как на взаимную ревность. Сыновья жаждут имущества и достойного положения отцов, отцы завидуют чувствам, страсти, энергии молодых. Из этой ревности рождается революция.Мотив старости в романе реализуется не только в образах героев, но и пространства. Петербург — а вместе с ним вся Россия — показаны автором старым жестоким миром, который создал такой же старый и жестокий Бог.
33
Safaralieva, Lyubov A., i Natalia V. Perfilieva. "The Modelling of a Multidimensional Linguocultural Concept on the Example of the Concept СТАРОСТЬ ‘SENILITY’". RUDN Journal of Language Studies, Semiotics and Semantics 14, nr 4 (15.12.2023): 1217–34. http://dx.doi.org/10.22363/2313-2299-2023-14-4-1217-1234.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The novelty of the study is due to the modelling of a linguocultural concept, while its structure properly represents a multilevel model determined by its essential, obligatory components, such as meaning, notion, value and imagery components, as well as by the set of their potential associates. The study synthesizes modern ideas and views already developed in the Russian linguistics concerning a concept as a mental formation. There are generalized theoretical and applied approaches to the definition of mental formations or concepts, in particular, both linguocultural and linguocognitive formation aspects of a concept are discussed in detail. The complexity of elaborating a simple, unambiguous definition and formulating value and imagery conceptual components represents the subject of the study. On the basis of the Russian language material, the model of the concept СТАРОСТЬ (‘SENILITY’) is put forward, the concept’s structure is particularly characterized, as well as the principles of selecting lexical, paremiologiсal and phraseological units which form the concept’s lexical frame. The elaborate algorithm to structure the concept consists of a number of stages: the defining of a semantically and stylistically neutral concept’s verbalization, the reconstructing of the notional component, the selecting of lexical units to express its value and imagery components. The issue of the differentiation and delimitation of value and imagery components is studied separately as both of them possess different and common reconstruction sources, e.g., phraseological and associative dictionaries. The model of the multidimensional linguocultural Russian concept СТАРОСТЬ ‘SENILITY’ as the pattern to construct similar models of other concepts, produces the main result of the given study. The reconstruction of multilevel models of concept is in prospect and would allow present the fragment of the worldview of the Russian linguoculture bearers.
34
Ноянзина, О. Е., i М. М. Максимова. "INTEGRATED AGEING: SOCIAL POLICY IN THE SOCIETY OF DEMOGRAPHIC SECURITY THREATS". SOCIETY AND SECURITY INSIGHTS, nr 1 (2018): 99–119. http://dx.doi.org/10.14258/ssi(2018)1-09.
Pełny tekst źródła
35
Пальцын, А. А., i Н. Б. Свиридкина. "About regeneration of the brain (Lecture I)". Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», nr 4() (30.01.2018): 74–80. http://dx.doi.org/10.25557/gm.2018.4.9753.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
В лекции рассматриваются общие вопросы регенерации мозга при патологических изменениях его в старости. Такие же изменения развиваются в мозге при многих самых распространенных болезнях современного человечества: атеросклероз, гипертоническая болезнь, воспалительные заболевания, диабет, рак, инсульт, саркопения, деменция. На большинстве территорий мозга нет постнатального обновления нейронов. На части этих территорий число нейронов в течение жизни остается неизменным, на других - уменьшается. В зонах постнатального нейрогенеза его скорость с возрастом снижается. Пропорционально возрасту уменьшается объем белого вещества, диаметр дендритов, нарастает демиелинизация. Уменьшается число синапсов и прочность синаптических контактов. Снижается скорость экспрессии генов и, прежде всего, генов, ответственных за клеточные коммуникации. Всё перечисленное действует в одном направлении, а именно нарушает суть нервной системы - нарушает связи. Решившись приняться за такую тему, как «Мозг, Старость, Регенерация» авторы пытались написать понятно и интересно для врачей и биологов любой специальности. The lecture focuses on general issues of brain regeneration in pathological changes related with old age. Similar changes develop in the brain in many common diseases of modern humanity, such as atherosclerosis, hypertension, inflammatory diseases, diabetes, cancer, stroke, sarcopenia, and dementia. In most areas of the brain, postnatal renewal of neurons is absent. In some of these areas, the number of neurons remains unchanged throughout the life whereas in others it decreases. In zones of postnatal neurogenesis, its rate decreases with age. The volume of white matter and diameter of dendrites decrease with the age and progressive demyelination. The number of synapses and stability of synaptic contacts reduce. The rate of gene expression decreases, particularly that of genes responsible for cell-to-cell communication. All of these mechanisms act in one direction, namely, they break the essence of the nervous system, communications. Having decided to launch into such topic as Brain, Old Age, Regeneration, the authors tried to write a clear and interesting lecture for doctors and biologists of any specialty.
36
Серяева, М. Г., i Ю. А. Шкуропатова. "On the issue of financial mechanism calculation of the pensioner 's living wage in the context of realizing the right to a decent old age". Voprosy regionalnoj ekonomiki, nr 2(43) (17.06.2020): 218–23. http://dx.doi.org/10.21499/2078-4023-2020-43-2-218-223.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Прожиточный минимум пенсионера является важным социальным и экономическим показателем, используемым для расчета минимальной пенсии в России, для разработки мер социальной поддержки пенсионеров и социальных программ, оценки уровня пенсионного обеспечения в стране. Важной проблемой в настоящее время является недостаточная обоснованность факторов, принимаемых во внимание при расчете величины прожиточного минимума пенсионера. В статье изложены рекомендации о необходимости учета дополнительных расходов пенсионеров, продиктованные необходимостью обеспечить реализацию их права на достойную старость. The pensioner's subsistence minimum is an important social and economic indicator used to calculate the minimum pension in Russia, to develop social support measures for pensioners and social programs, and to assess the level of pension provision in the country. An important problem at present is the lack of validity of factors taken into account when calculating the cost of living of a pensioner. The article provides recommendations on the need to take into account the additional expenses of pensioners, dictated by the need to ensure the realization of their right to a decent old age.
37
Мерц, Виктор Карлович. "АРХЕОЛОГ В.С. ВОЛОШИН – НА ПУТИ К ИСТИНЕ". Kazakhstan Archeology, nr 3 (16.09.2019): 142–52. http://dx.doi.org/10.52967/akz2019.3.5.142.152.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Известному казахстанскому археологу Валерию Степановичу Волошину исполнилось 70 лет. По современным меркам это ещё не старость, но далеко уже и не молодость, в науке это целый путь, а в случае с Валерием Степановичем, насколько могу судить по многолетней совместной работе и ещё более длительному общению, путь, безусловно, особенный, личный, если не сказать вообще уникальный. Источник в таких случаях обычно кроется в индивидуальности человека. Ещё в студенческие годы, например, принятая им стратегия археологической разведки на велосипеде принесла хорошие плоды – были выявлены десятки новых памятников каменного века, среди которых известные сейчас стоянки-мастерские палеолита Вишнёвка-3–6 и Туйемойнак, стоянки неолита Вишнёвка-1, Бокалы-Булак, Есинкабул-Булак, Кокчетау-1, Молодёжное и другие. А врождённая интуиция и активная работа с литературой помогли быстро разобраться с ситуацией: были выделены комплексы ашеля (Вишнёвка-3), среднего палеолита (Туйемойнак), специфическая бифасная группа (Вишнёвка-4–6) – для разделения индустрий с открытых местонахождений использовался выработанный им метод учёта характера поверхностей артефактов по признакам эоловой корразии и химического выветривания.
38
Kryłow, Wiaczesław. "Отношение к собственной старости в дневниках Ивана Бунина". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 139–50. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.12.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
The attitude to his own senility in the private diary of Ivan BuninIn the article on the material of the Bunin’s diary the writer’s attitude to his own age is considered. The author’s reflection on the phenomenon of aging is investigated through the prism of the unity immanent to Bunin of an acute sense of the death of the strongest thirst for life. This duality in the worldview of Bunin determines the nature of his prose and his thoughts in a diary. Along with his diary are used his correspondence, his poetry and fiction associated with self documentary discourse. The article reveals the dynamics and evolution of the perception his own age by Bunin.Ставлення до власної старости в щоденниках И.О. БунiнаУ статті на матеріалі щоденникових записів І.О. Буніна розглядається ставлення письменника до власної старості. Авторська рефлексія з приводу феномена старості досліджується крізь призму властивого Бунінуз’єднання в його світовідчуттіг острого почуття смерті з найсильнішою жагою до життя. Така подвійність у світогляді Буніна визначає характер його художньої прози і роздумів у щоденнику. Поряд з щоденниковими записами залучається листування Буніна, а також його вірші і художня проза, пов’язана з автодокументальним дискурсом. У статті виявлена динаміка і еволюціяві дношення Буніна до власної старості.
39
Boginskaya, Anna. "Старость в любовном дискурсе современной польской и русской литературы Тадеуш Конвицкий, „Хроника любовных происшествий”; Виктор Астафьев, „Пастух и пастушка”". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 229–37. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.19.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Old age in discourse of love in modern Polish and Russian literature Tadeusz Konvitski, A Chronicle of Amorous Accidents; Viktor Astafiev, A Shepherdand a ShepherdessThe characters connected with old age category in the discourse of love in the Chronicle of Amorous Accidents by Tadeush Konvitski and Shepherd and Shepherdess by Viktor Astafjev were analyzed in this article. We have focused on three types of characters: 1 which are connected with the main love story, 2 which become a center of love story, 3 which are connected with the motive of memory of love. We have analyzed how the same elements, characters, situations and motives, category of old age and love were realized in works of Polish and Russian writers.Starość w dyskursie miłosnym we współczesnej literaturze polskiej i rosyjskiej Tadeusz Konwicki, Kronika wypadków miłosnych; Wiktor Astafjew, Pasterz i PasterkaArtykuł poświęcony jest postaciom związanym z kategorią starości w dyskursie miłosnym powieści Tadeusza Konwickiego Kronika wypadków miłosnych i Wiktora Astafjewa Pasterz i pasterka. Wyróżniono w nim trzy typy postaci: 1 towarzyszące fabule miłosnej, 2 tworzące fabułę miłosną, 3 związane z motywem pamięci o uczuciu miłosnym. Metoda komparatystyczna i hermeneutyczna pozwalają ocenić specyfikę kategorii starości i miłości w analizowanych powieściach.
40
Kondratiev, Ihor. "Покозачення остерської шляхти: від реєстрового козацтва до участі в Українській національній революції середини ХVII ст." Eminak, nr 4(40) (31.12.2022): 38–49. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2022.4(40).601.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Мета статті – дослідити процес покозачення дрібної шляхти Остерського староства Київського воєводства Речі Посполитої, та простежити специфіку цього процесу від середини ХVI ст. до другої половини ХVIІ ст.
Наукова новизна. Встановлено, що процес покозачення остерської шляхти розпочався у середині ХVI ст. із створенням у Речі Посполитій козацьких реєстрів. Розвинуто тезу, що саме дрібна шляхта була одним із основних джерел поповнення козацької верстви у другій половині ХVІ – ХVІІ ст. Простежена еволюція та чинники покозачення остерської шляхти; процес соціальної трансформації простується на прикладах поведінки представників остерської шляхти. Розвинуто ідею, що незважаючи на отримання нового соціального статусу, значна частина покозаченої шляхти залишалась носієм шляхетських цінностей за доби Гетьманщини.
Висновки. Покозачення остерської шляхти розпочалося у середині ХVI ст. зі створенням козацьких реєстрів. Зміна соціального статусу не змінила основного заняття шляхти Остерського староства, яка з кінця ХV – по середину ХVII ст. несла військову службу по охороні державного кордону Великого князівства Литовського, а від 1569 р. – Речі Посполитої. У період між 1500 і 1618 рр. Остерське староство Київського воєводства знаходилося на кордоні з московською Чернігово-Сіверщиною.
Перша згадка про остерських козаків відноситься до 16 березня 1557 р., коли була створена та взята на державне утримання остерська козацька рота. Вже у 1559 р. остерські козаки здійснили вилазку під Чернігів.
Процес набуття козацького статусу став масовим у 1648 р., чому посприяла недолуга політика остерського старости Стефана Аксака та прийшлої польської шляхти. Значна частина місцевої шляхти покозачилася зі збереженням привілейованого статусу та довоєнних маєтностей. Остер став сотенним центром Переяславського полку. На початку 1650 р. на основі Остерської сотні короткий час існував окремий Остерський полк. Колишня шляхта стала відігравати значну роль у формуванні козацької старшини. Покозачені представники остерської шляхти брали участь у політичній боротьбі, а під час походу Яна ІІ Казимира на Лівобережжя у 1663-1664 рр., у більшості перейшли на бік Речі Посполитої. Від 1665 р. постійними стали конфлікти із розміщеними в Острі московськими стрільцями, що у 1668 р. призвело до антимосковського повстання.
41
Малетич, М. "СТАРОСТА ЯК ІНСТИТУТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА". Юридичний вісник, nr 4 (6.10.2021): 102–8. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2222.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Узагальнено, що Закон Укра-їни від 14 липня 2021 року «Провнесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо роз-витку інституту старост» слідвизнати вагомим кроком у напряміуспішного завершення одразу двохреформ: муніципальної реформи,що триває майже з дня проголо-шення незалежності України, тареформи децентралізації публіч-ної влади, яка проводиться з 2014року. Цей новий інститут кон-ституційного права розвиваєтьсядинамічно, більшу частину новихположень щодо старост у частиніїхньої інноваційності та обґрун-тованості слід підтримати. Але,навряд чи можна погодитися зтим, що оптимальними є поло-ження цього Закону про порядокпроведення громадського обгово-рення (громадських слухань, зборівгромадян, інших форм консульта-цій із громадськістю) кандидатуристарости та затвердження сіль-ською, селищною, міською радою.Адже відсутність такого порядкучи низька юридична якість доку-менту, в якому його передбачено,може нівелювати позитивні напра-цювання щодо інституту старо-сти в Україні для членів окремоїоб’єднаної територіальної громадиабо територіальної громади.Аргументовано, що заміна однієїпроцедури двома ускладнює процесзаміщення посади старости. Зазна-чено, що у цьому випадку основноюперевагою є те, що процес виборівє надзвичайно тривалим, ресурсоєм-ним стосовно не лише часу, але йматеріальних витрат порівняно здвома іншими процесами, які впро-ваджено нині. До того ж в умовахпандемії COVID‑19 масові заходи,до яких слід віднести і проведенняголосування на виборах, часто про-водяться зі значними обмеженнями.Основним недоліком є те, що попривищезазначені недоліки процедуравиборів є чітко регламентованою,але навряд чи можна стверджуватице стосовно громадського обгово-рення. Інформаційні агенції узагаль-нили, що це є значною перевагою.Підкреслено, що нормативна від-силка до «інших форм консультаційіз громадськістю» не є інформа-тивною. Рекомендовано у статтіЗакону «Про місцеве самовряду-вання в Україні» надати вичерпнийперелік тих форм консультацій ізгромадськістю, за допомогою якихкандидатура старости може пого-джуватися з жителями відповід-ного старостинського округу.
42
Романычев, И. С. "Fears of aging: on the issue of the mobilizing role". Russian Economic Bulletin 7, nr 3 (8.04.2024): 39–46. http://dx.doi.org/10.58224/2658-5286-2024-7-3-39-46.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
в статье освещается проблематика страхов перед старением и рассматриваются возможности их преодоления. Статья основана на социологических исследованиях, проводимых различными научными сообществами, в отношении восприятия респондентами собственного старения и тревог, связанных с изменением социального статуса, ухудшением здоровья, снижением благосостояния и т. п. Старость и старение рассматриваются как феномены общественного сознания, актуализирующиеся как в связи с демографическим старением населения, так и с неоднозначностью восприятия старости как социального явления. Обращается внимание на феномен неприятия собственного старения, а также на деструктивные последствия этого неприятия. Страхи перед старением рассматриваются в контексте надвигающихся утрат по линии «экономика – здоровье – взаимодействие». Приведённые результаты исследований демонстрируют в целом невысокий уровень страха перед старением у респондентов, однако этот страх сильно дифференцирован по охвату различных сфер жизни. Среди механизмов преодоления страхов старения респонденты наиболее склонны отмечать экономические (накопления, инвестиции) и медико-социальные (забота о здоровье), однако в меньшей степени оценивают значимость расширения социального взаимодействия. Констатируется необходимость не только развития социальной политики в отношении старшего поколения, но и формирования социально-культурных прерогатив, идентифицирующих позитивную роль пожилых людей в социуме. the article highlights the problems of fears of aging and examines the possibilities of overcoming them. The article is based on sociological research conducted by various scientific communities regarding respondents' perception of their own aging and worries related to changes in social status, deterioration of health, decrease in well-being, etc. Old age and aging are considered as phenomena of public consciousness, actualized both in connection with the demographic aging of the population and the ambiguity of the perception of old age as a social phenomena. Attention is drawn to the phenomenon of rejection of one's own aging, as well as to the destructive consequences of this rejection. Fears of aging are considered in the context of impending losses along the line of "economy – health – interaction". The above research results demonstrate a generally low level of fear of aging among respondents, but this fear is highly differentiated in terms of coverage of various spheres of life. Among the mechanisms for overcoming fears of aging, respondents are most likely to note economic (savings, investments) and medico-social (health care), but to a lesser extent they assess the importance of expanding social interaction. The necessity is stated not only for the development of social policy towards the older generation, but also for the formation of socio-cultural prerogatives identifying the positive role of older people in society.
43
Arciszewska, Katarzyna. "Wampiryczna alternatywa starości w powieści Julii Nabokowej „VIP znaczy wampir”". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 301–11. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.26.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Vampiric alternative of the senescencein the novel of Julia Nabokova VIP znachit vampirThe article Vampiric alternative of the aenescence in the novel of Julia Nabokova “VIP znachit vampir” shows, taking as example the novel VIP Znachit Vampir of the Russian writer Julia Nabokova, the motive of senescence and its rejection realized in vampire context. Nabokova presents the vampirism as opposition to old age. Thevampires are long-living, ever beautiful and healthy creatures, they don’t know illness, weakness, pain and other symptoms of old age. The situation of the vampires and people is in many aspects the same. After all, contemporary society strive to rejection of any results of ageing. However the author of the novel proves that natural process of human life with all life phases is more awaited than ideal vision of life without ageing and death. The writer adds her voice to those researchers who emphasize the fact that elimination of senescence can bring about social neurosis.Вампирическая альтернатива старостив романе Юлии Набоковой VIP значит вампирСтатья Вампирическая альтернатива старости в романе Юлии Набоковой „VIP значит вампир” представляет мотив старости и современный подход к этому мотиву на основе анализа романа современной русской писательницы, которая занимается вампирической темой, так популярной в последние годы так среди литераторов, как и читателей. Набокова рассматривает вампиризм как альтернативу старости, состояние продолжающейся молодости, красоты, жизненной силы, характеризующееся отсутствием болезней, беспомощности и дряхлости. Однако вампиризм в романе российской писательницы показан и с другой точки зрения. Вампирические герои Набоковой ощущают тоску по свойственным человеку чувствам, таким как, например, материнство, которое недоступно вампиру. В итоге герои романа и его автор приходят к выводу, что экзистенциальный процесс со всеми его этапами, не исключая старости и смерти, дает возможность провести жизнь в полном смысле и испытать все ее аспекты, что по мнению многих ученых, спасает от фрустрации и невроза в индивидуальном и социальном контексте.
44
Szełajewa, Ałła. "„Пришли годы, в которых нет мне больше удовольствия…” концепт „старость” в хронике Николая Лескова „Захудалый род” и романе Юзефа Игнация Крашевского „Графиня Козель”". Slavica Wratislaviensia 163 (17.03.2017): 105–15. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.163.9.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
‘‘And the years have come when there’s no more pleasure for me…” the concept of ‘‘old age” in the chronicle The Zahudaly Rod by Leskov and the novel The Contess Cosel by KrashevskyIn this article the problem of the concept ‘‘old age” in the chronicle is considered. Having been one of the constants of the world culture, the concept ‘‘old age” is related to the empirical or posterior concepts. In fiction literature and art it receives some varied expression, dictated by the peculiarities of ahistorical epoch and its cultural traditions.From this point of view, acertain interest is given by the interpretation of old age as the period of the crisis of the age of personality identification in the chronicles The Zahudaly Rod by N.S. Leskov.In the last conceptually important chapter, which is appeared as the result of the influence of the novel The Contess Cosel by Krashevsky, the main structural element is the comparison of two old women characters, Princess Barbara Protozanov and Contess Cosel. Their premature social death is caused by their attempt to build their everyday life accordingly with their religious consciousness and realizing of their moral values.„Przyszły lata, z których nie mam już zadowolenia…” koncept „starość” w kronice Nikołaja Leskowa Podupadły ród i powieści Józefa Ignacego Kraszewskiego Hrabina CoselW artykule rozpatrywany jest problem koncepcji „starości” w powieściach Leskowa Podupadły ród 1873 i Kraszewskiego Hrabina Cosel 1874. Koncepcja „starości” związana jest z pojęciami empirycznymi i aposteriorycznymi. W sztuce iliteraturze pięknej jest wyrażona w różnych formach, uwarunkowanych charakterem epoki historycznej, jej tradycjami kulturowymi i filozoficzno-religijnymi podstawami bytu. Z tego punktu widzenia interesująca okazuje się interpretacja starości jako okresu związanego z wiekiem kryzysu identyfikacji jednostki, zawarta w Podupadłym rodzie. Ideowo ważny ostatni rozdział powieści powstał pod wpływem książki J. Kraszewskiego Hrabina Cosel, a głównym elementem jego struktury jest porównanie dwóch postaci starszych kobiet — księżnej Warwary Protozanowej i hrabiny Cosel. W przypadku obu bohaterek próba życia zgodnie z zasadami religii i wyznawanymi wartościami kończy się przedwczesną społeczną śmiercią.
45
Киенко, Татьяна Сергеевна, i Марина Николаевна Шкребец. "ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ КОМАНДНЫЕ ИГРЫ ОНЛАЙН В УСЛОВИЯХ СТАЦИОНАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ СОЦИАЛЬНОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ: ОПЫТ РЕАЛИЗАЦИИ И МОНИТОРИНГА ПРОЕКТА «ПОКОРИ СВОЮ ВЫСОТУ» В УСЛОВИЯХ КАРАНТИНА". Векторы благополучия 47, nr 4 (7.12.2022): 40–52. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2022/4/1325.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Актуальность статьи обусловлена изменениями в деятельности стационарных учреждений социального обслуживания в связи с введением режима карантина в 2020−2022 гг. Адаптация к новым условиям жизнедеятельности, коммуникаций и активности в пандемическом и постпандемическом мире привела к оформлению новых технологий организации досуга, развития и участия жителей домов-интернатов. Цель: анализ опыта реализации и научного мониторинга проекта организации интеллектуальных командных игр онлайн в условиях пандемических и постпандемических ограничений на базе стационарных учреждений социального обслуживания в Ростовской области. Методы: системный и сравнительный подход, метод анкетного опроса, экспертные опросы и обсуждения, методика исследования субъективного благополучия и изучения профессионального выгорания. Результаты: в рамках партнерства «Автономной некоммерческой организации помощи пожилым людям и инвалидам “Старость в радость”. Ростов-на-Дону», кафедры социальных технологий Южного федерального университета и десяти стационарных учреждений социального обслуживания Ростовской области (дома-интернаты и психоневрологические интернаты) в 2022 г. был реализован проект «Покори свою высоту». Суть проекта заключалась в организации серии интеллектуальных командных игр в стиле «Что? Где? Когда?» в онлайн-формате в условиях социальных стационаров в период карантина и вынужденной изоляции. С целью объективной и обоснованной оценки результативности проекта, его положительных эффектов для участников, сотрудников и учреждений проводился научный мониторинг (на входе и выходе). Выводы: в ходе вовлечения в проект повысились когнитивная и социальная активность, субъективное благополучие и самооценка жителей интернатов, интенсивность и качество коммуникаций между благополучателями и специалистами; отмечаются улучшение социально-психологического климата, информационно-методической инфраструктуры и социокультурной среды учреждений, рост солидарности, профессиональной самооценки специалистов и снижение рисков выгорания.
46
Dimianenko, Anna. "“Take these two rubles from your kind daughter and save them for your old age”: money management in children’s literature of the 1800s–1830s". St.Tikhons' University Review. Series IV. Pedagogy. Psychology 63 (30.12.2021): 64–75. http://dx.doi.org/10.15382/sturiv202163.64-75.
Pełny tekst źródła
47
Мазур, В., i І. Боровська. "Аналіз поняття старості у науково-практичному та теоретичному аспектах". Юридичний вісник, nr 4 (30.10.2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1967.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів, а також на соціальний захист у старості та звернення до суду за таким захистом. Старість тісно взаємопов'язана з процесом старіння, який починається від народження і постійно триває до смерті особи. У статті автори здійснюють спробу проаналізувати поняття старості в теоретичному та науково-правничому розумінні, а також дослідити правову природу старості за законодавством України.
Оскільки новелою в цивільно-процесуальному та господарсько-процесуальному законодавстві є застосування терміна «старість», а саме під час допиту свідка за місцем проживання (перебування), який через старість або з інших поважних причин не може прибути в судове засідання, тому автори ставлять перед собою за мету - з'ясувати в різних аспектах поняття старості. Для досягнення поставленої мети авторами статті здійснено аналіз теоретичного розуміння поняття старості та вплив такого теоретичного розуміння на тлумачення її в практичній діяльності судових органів. Крім теоретичної бази, автори дослідили чинне законодавство України, а саме норми Конституції України як Основного Закону, Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України й інших нормативно-правових актів, підзаконні нормативно-правові акти, приділили увагу дослідженню проблемних питань щодо розуміння поняття старості в міжнародних договорах, а саме в Конвенціях, а також проекти законів, щоб з'ясувати правову природу та понятійно-правовий апарат терміна старості. Досліджено співвідношення категорій «процесуальна дієздатність» та «старість» у контексті правового статусу свідка як учасника судового процесу під час допиту свідків за місцем проживання (перебування) внаслідок неможливості прибуття в судове засідання у зв'язку зі старістю, похилим віком. Також у статті розглянуто поняття старості через призму тлумачення в законодавстві категорії «похилий вік», при цьому проаналізувавши законодавство у сфері соціального захисту та пенсійного страхування. Автори звернули увагу та проаналізували критерії поділу старості та класифікацію періодів геронтогенезу, а також запропонували власне розуміння категорії старості в правозастосовчій діяльності та запропонували внести відповідні зміни до чинного законодавства України.
48
Коваленко, Олена. "Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх психологів із соціальної психології старості". Педагогіка і психологія професійної освіти, nr 1 (8.08.2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.04.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
У статті розглядаються зміст і методичні засади викладання дисципліни «Соціальна психологія старості» майбутнім психологам, бакалаврам спеціальності 053 «Психологія» з додатковою спеціалізацією «Соціальна психологія». Зазначені мета та завдання дисципліни, а також знання й уміння студентів після опанування її змістом. Змістовно вона складається із дев’яти тем: соціальна психологія старості як міждисциплінарна галузь знань, загальна характеристика розвитку людини у старості, вікові зміни особистості у старості, міжособистісне спілкування людини у віці пізньої дорослості, сім’я в житті старіючої людини, особи літнього та старечого віку в суспільстві, психологічні особливості соціальної адаптації у старості, соціальна активність людей у літньому та старечому віці, соціальна та психологічна допомога людині на етапі старості. Опанування таким змістом передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну й індивідуальну роботу. Вивчення дисципліни закінчується підсумковим модульним контролем. Охарактеризовані особливості цих форм організації навчання, подано їхній зміст. Діяльність студентів оцінюється модульною оцінкою у 100 балів. Обґрунтовується система нарахування балів за різні види робіт.
49
Аникина, Екатерина Алексеевна, i Любовь Ивановна Иванкина. "ОТНОШЕНИЕ К СТАРОСТИ КАК ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧНОГО СТАРЕНИЯ". Векторы благополучия, nr 2(33) (1.07.2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.18799/24056537/2019/2(33)/964.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Актуальность исследования обусловлена влиянием ценностей, разделяемых обществом, на формирующееся отношение и действия к людям другого исторического поколения, что особенно актуально при развитии современных процессов интенсивных и быстрых трансформаций норм, стандартов, ценностей в обществе с эффектом временного дисхроноза – сосуществованием в одно время и в одном пространстве людей, живущих в разных темпомирах. Цель: выявить изменения в представлениях современного общества о ценности старости; рассмотреть, как меняется представление о возможностях и потенциале данного периода жизни человека в современном обществе, реализующем ключевую стратегию в отношении старости (активное старение в обществе всех возрастов); обосновать, что доминирующее отношение к старости, фиксируемое в конкретных проявлениях, от общественного мнения и социальных стереотипов до принимаемых политических решений, выступает фактором повышения удовлетворенности жизнью в целом. Методы: исторический и феноменологический подходы, позволившие рассмотреть благополучное старение во взаимосвязи с идеями относительно старости. Результат исследования: проанализированы теоретические конструкты представлений о старости и старении человека, показано, что образ старости закрепляет в общественном сознании стереотипы социальных ожиданий, имеющих предписывающий характер при выборе действий пожилым человеком.
50
Аникина, Екатерина Алексеевна, i Любовь Ивановна Иванкина. "ОТНОШЕНИЕ К СТАРОСТИ КАК ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧНОГО СТАРЕНИЯ". Векторы благополучия, nr 2(33) (1.07.2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2019/2(33)/964.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Актуальность исследования обусловлена влиянием ценностей, разделяемых обществом, на формирующееся отношение и действия к людям другого исторического поколения, что особенно актуально при развитии современных процессов интенсивных и быстрых трансформаций норм, стандартов, ценностей в обществе с эффектом временного дисхроноза – сосуществованием в одно время и в одном пространстве людей, живущих в разных темпомирах. Цель: выявить изменения в представлениях современного общества о ценности старости; рассмотреть, как меняется представление о возможностях и потенциале данного периода жизни человека в современном обществе, реализующем ключевую стратегию в отношении старости (активное старение в обществе всех возрастов); обосновать, что доминирующее отношение к старости, фиксируемое в конкретных проявлениях, от общественного мнения и социальных стереотипов до принимаемых политических решений, выступает фактором повышения удовлетворенности жизнью в целом. Методы: исторический и феноменологический подходы, позволившие рассмотреть благополучное старение во взаимосвязи с идеями относительно старости. Результат исследования: проанализированы теоретические конструкты представлений о старости и старении человека, показано, что образ старости закрепляет в общественном сознании стереотипы социальных ожиданий, имеющих предписывающий характер при выборе действий пожилым человеком.