Rozprawy doktorskie na temat „Геология”
Kliknij ten link, aby zobaczyć inne rodzaje publikacji na ten temat: Геология.
Utwórz poprawne odniesienie w stylach APA, MLA, Chicago, Harvard i wielu innych
Sprawdź 34 najlepszych rozpraw doktorskich naukowych na temat „Геология”.
Przycisk „Dodaj do bibliografii” jest dostępny obok każdej pracy w bibliografii. Użyj go – a my automatycznie utworzymy odniesienie bibliograficzne do wybranej pracy w stylu cytowania, którego potrzebujesz: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver itp.
Możesz również pobrać pełny tekst publikacji naukowej w formacie „.pdf” i przeczytać adnotację do pracy online, jeśli odpowiednie parametry są dostępne w metadanych.
Przeglądaj rozprawy doktorskie z różnych dziedzin i twórz odpowiednie bibliografie.
1
Кравчук, Андрій Андрійович. "Методологічний аналіз тенденції теоретизації геології". Rozprawa doktorska kandydata nauk filozoficznych, КУ ім Т. Шевченка, 1996.
Znajdź pełny tekst źródła
2
Митрохин, Олександр Валерійович. "Анортозит-рапаківігранітна формація Українського щита (геологія, речовинний склад та умови формування)". Rozprawa doktorska doktora nauk geologicznych, КНУТШ, Геологічний ф-т, 2011.
Znajdź pełny tekst źródła
3
Кузько, М. С. "Стан професійної підготовки майбутніх геологів в Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21902.
Pełny tekst źródła
4
Цоцко, Лариса Іванівна, Лариса Ивановна Цоцко i L. I. Tsotsko. "Геологія і гемологічна оцінка проявів жильного кварцу південно-східної частини Українського щита". Thesis, Видавництво НГУ, 2012. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/173.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» МОНМС України, Дніпропетровськ, 2012.Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 − геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет» МОНМС Украины, Днепропетровск, 2012.
Dissertation for the scientific degree of candidate of geological science on specialty 04.00.11 - geology of metallic and non-metallic types raw materials. State Higher Educational Institution «National Mining University», Dnepropetrovsk, 2012.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі теоретичного обґрунтування ролі провідних геологічних чинників у формуванні й локалізації проявів жильного кварцу з декоративною сировиною, визначенню геолого-гемологічних критеріїв оцінки якості та обґрунтуванню доцільності використання жильного кварцу проявів південно-східної частини УЩ як каменесамоцвітної сировини на базі комплексного вивчення його властивостей. Вивчено геологічні особливості локалізації проявів жильного кварцу з сприятливими гемологічними характеристиками. Кварцовожильні тіла, сировина яких перспективна щодо використання як каменесамоцвітна, просторово і генетично пов’язані з гранітами, пегматитами, гнейсами, мігматитами та тектонітами (тектоно-метасоматичні зони). Геологічні критерії якості жильного кварцу й масштаби розповсюдження декоративних різновидів визначаються генетичними особливостями, регіональною позицією, складом вміщуючих порід, структурно-тектонічними, метаморфічними, метасоматичними, структурно-тектонічними й віковими факторами. Важлива роль у формуванні показників якості кварцу належить епігенетичним перетворенням сировини. Гемологічними показниками якості кварцу є його декоративні, технологічні та споживчі властивості. Колір, прозорість і здатність приймати дзеркальне полірування визначають естетичне сприйняття виробу; твердість – вид інструментів обробки; тріщинуватість, розмір і форма зразка – форму й розмір виробу. Споживчі властивості обумовлюють безпеку використання кварцової сировини. Встановлено п’ять сортів кольорового жильного кварцу, що визначають напрями його використання як каменебарвної сировини. В умовах становлення ринкових відносин у економіці держави супутній видобуток кварцовожильної сировини проявів південно-східної частини УЩ може забезпечити прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння.
Диссертация посвящена решению актуальной задачи обоснования роли геологических факторов при формировании и локализации проявлений жильного кварца с декоративным сырьем, разработке геолого-геммологических критериев оценки качества жильного кварца, обоснованию целесообразности применения жильного кварца юго-восточной части УЩ как камнесамоцветного сырья на основании комплексного исследования его характеристик. Исследованы геологические особенности локализации проявлений цветного жильного кварца в породных комплексах Среднеприднепровского и Приазовского мегаблока УЩ. Установлено, что кварцевожильные тела гидротермально-метаморфогенного, пегматитового и гидротермально-метасоматического генезиса, сырье которых целесообразно использовать как камнесамоцветное, пространственно приурочены к докембрийским образованиям юго-восточной части УЩ: гранитам, пегматитам, гнейсам, мигматитам и тектонитам. Разработана генетическая классификация проявлений цветного жильного кварца, которая может быть использована для выявления перспективных участков в других районах УЩ. Проявления нового вида камнесамоцветного сырья – сине-черного кварца тектоно-метасоматических зон – пространственно и генетически приурочены к зоне тектонического контакта измененных ультрабазитов и гранитов, их образование связано с проявлением низкотемпературного щелочного метасоматоза. Окраска кварца обусловлена наличием множественных включений щелочного амфибола (рибекита). Геологические критерии качества кварца и масштабы распространения декоративных разновидностей определяются региональной позицией, петрографическим составом вмещающих пород, структурно-тектоническими, метаморфическими, метасоматическими, генетическими и возрастными факторами. Важная роль в формировании качественных показателей кварцевого сырья принадлежит эпигенетическим преобразованиям: механической деформации и перекристаллизации. Наличие трещиноватости, газово-жидких и минеральных включений обуславливают разнообразие цвета и рисунка, степени полируемости цветного кварца. Геммологическими показателями качества кварца являются его декоративные, технологические и потребительские свойства. Цвет, прозрачность и способность принимать зеркальную полировку обуславливают эстетическое восприятие изделия; твердость – вид инструментов обработки; трещиноватость, размер и форма образца – форму и размер изделия. Потребительские свойства обеспечивают безопасность использования кварцевого сырья при изготовлении изделий. Комплекс геммологических характеристик цветного кварца специфичен для каждого генетического типа проявлений, что позволяет на начальных стадиях изучения территории прогнозировать качество сырья. В условиях становления рыночных отношений в экономике страны попутная добыча цветного кварца проявлений юго-восточной части УЩ может обеспечить прибыль при относительно небольших затратах времени и средств на их разведку и освоение.
The dissertation is devoted to the development and justification of geological and gemological criteria for assessing the quality of vein quartz, causing the grade and direction of its application, based on a comprehensive study of its properties. Manifestations of the color of vein quartz are promising for use as a gemstone raw material, spatially and genetically confined to the Precambrian formations and Middle Pridneprovie and Priazovsky megablocks in Ukrainian Shield: granites, pegmatites, tectonites and gneiss-migmatites. Geological criteria of quality quartz and magnitude of the ornamental varieties are determined by the structural-tectonic, lithological, genetic and age factors. Important role in shaping the quality indicators belongs epigenetic transformation of raw materials. Gemological quality indices of quartz are its decorative and technological properties. Color, clarity and ability to take mirror polish determine the aesthetic perception of the product; toughness - the kind of processing tools; fracture, the size and shape of the sample - size and shape of the product.
5
Баран, Андрій Миколайович. "Геологія сублужних і лужних базит-ультрабазитів Новоград-Волинського блоку (Волинський мегаблок Українського щита)". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, КНУТШ, 2012.
Znajdź pełny tekst źródła
6
Цибульський, Віталій Олександрович. "Комплексна геолого-геофізична модель нижньомайкопських відкладів Прикерченського шельфу". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
Znajdź pełny tekst źródła
7
Андрєєва, О. О. "Геолого-економічний аналіз мінерально-сировинної бази бентонітових глин України". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, КНУТШ, 2011.
Znajdź pełny tekst źródła
8
Шакиров, Р. А. "Оптимизированная технология заканчивания скважин в осложненных геолого-технических условиях". Thesis, Научний центр нелинейной волновой механики и технологии РАН (НЦ НВМТ РАН) г. Москва, 2011. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1900.
Pełny tekst źródła
9
Вунда, Тінта Мануел, Тинта Мануэл Вунда i T. M. Vunda. "Особливості геології, речовинного складу і перспективи алмазоносності кімберлітів трубки Лорелей (Ангола)". Thesis, Видавництво НГУ, 2010. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/121.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Національний гірничий університет. Дніпропетровськ, 2010.Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 − геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Национальный горный университет. Днепропетровск, 2010.
Дисертація присвячена обґрунтуванню геологічних чинників, що обумовлюють алмазоносність кімберлітової трубки Лорелей на базі комплексного вивчення речовинного складу кімберлітів і закономірностей розподілу мінералів-супутників алмазу в діатремі. Кімберліти на території Анголи відкриті порівняно недавно й дотепер вони залишаються одними з найменш вивчених порід як джерела корінних промислових алмазів. Геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи, проведені на території північної частини Ангольського щита (район Муссенде), показали, що в досліджуваному районі є кімберлітові трубки, які потребують детального комплексного вивчення та оцінки їх алмазоносності. Місцезнаходження кімберлітових тіл контролюється розламами північно-західного і північно-східного напрямків і просторово приурочене до зон їх перетинання. Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового і автометасоматичного геологічних процесів згідно з встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, пірита, шпінелідів). Уперше встановлено, що кімберліти трубки Лорелей – продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази. Результати статистичного аналізу даних речовинного складу МСА визначили значущу і високу кореляцію з відомими алмазними родовищами (Камачія, Катока), а також найбільш перспективні ділянки для виявлення алмазів з високими якісними характеристиками.
Диссертация посвящена обоснованию геологических факторов алмазоносности кимберлитов трубки Лорелей (район Муссенде), как источника коренных алмазов северо-западной части Анголы на основании комплексного исследования вещественного состава кимберлитов и закономерностей распределения минералов-спутников алмаза в диатреме. Геологоразведочные и научно-исследовательские работы, проведенные на территории северной части Ангольского щита, показали, что кимберлиты района требуют детального изучения минералого-петрографического состава и установления вещественно-индификационных параметров. Местонахождение кимберлитовых тел контролируется разломами северо-западного и северо-восточного направлений и пространственно определяется зонами их пересечения. Кимберлиты трубки Лорелей по минералого-петрографическим характеристикам подразделяются на карбонатитовые, базальтоидные и слюдяные. Наличие кремнисто-карбонатных пород в верхних частях трубки (реликтов кратерных образований) позволяет сделать вывод о ее небольшом эрозионном срезе. В кимберлитах трубки Лорелей установлен широкий спектр изменения состава гранатов: от низкохромистых (эклогитовых) до высокохромистых (лерцолитовых и гарцбургит-дунитовых) парагенезисов. Выделено три вида гранатов по цвету – фиолетово-красный, красный и коричневый. Для первых характерны расплавные включения, для вторых – минеральные включения (рутил, пироксен, биотит), третьих – нитевидные трудно диагностируемые включения. Алмазы трубки Лорелей представлены ромбодедекаэдрами и их осколками. Кимберлитовое тело Лорелей сложено продуктами двух этапов извержения, о чем свидетельствуют петрохимические особенности минералов-спутников алмаза (граната, хромшпинели, пироксена, пикроильменита) и наличие в брекчиевидных кимберлитах автолитов (включения кимберлита ранних генераций). Статистический анализ позволил определить значимую и высокую корреляцию с известными алмазными месторождениями (Камачия, Катока), а также наиболее перспективные участки выявления алмазов с высокими качественными характеристиками.
The thesis is devoted to a comprehensive study of the material composition of kimberlite district Mussende (Angola). Exploration and research work conducted in the northern Angolan shield, showed that in the study area there are kimberlites, which require detailed study and evaluation of their diamonds. The criteria for the location of kimberlite bodies in the study area are the faults of the north-western and north-north-easterly direction, which are spatially confined to zones of intersection of faults. By genetic type kimberlites pipes Lorelei divided into: carbonatite, basalt and mica. The presence of siliceous-carbonate rocks in the upper parts of the tube Lorelei suggests its small erosion cut. According to the study of minerals satellites diamond (garnet, clinopyroxene, pikroilmenit, pyrite, spinelides) in kimberlites divided into the following geological processes: magma, pneumatolytic, autometasomatic secondary. For the first time found that the kimberlites of Lorelei pipe are products of the two phases of the eruption. They have a specific material composition and productivity of different diamonds. This is evidenced avtolity typomorphic signs and minerals satellites diamond. The statistical analysis allowed to identify significant and high correlation with the know diamond fields (Camacho, Katoka) and the most promising areas for discovery of diamonds with high quality characteristics.
10
Лижаченко, Наталія Миколаївна. "Геолого-економічні аспекти графітовидобування в Україні на прикладі Завалівського родовища". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Геол. ф-т, 2014.
Znajdź pełny tekst źródła
11
Пигулевский, П. И. "Особенности геологического строения Приазовского геоблока украинского щита по результатам комплексирования геолого-геофизических исследований". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, КНУТШ, 2004.
Znajdź pełny tekst źródła
12
Никулин, Сергей Леонидович. "Геоинформационная технология решения прогнозно-поисковых задач по комплексу геолого-геофизических и космических данных". Rozprawa doktorska doktora nauk technicznych, М-во образования и науки Украины, Гос. высш. учеб. заведение "Нац. горный ун-т", 2013.
Znajdź pełny tekst źródła
13
Цибульська, Оксана Вікторівна. "Геолого-генетична типізація селів та оцінка селенебезпеки басейну р. Тиса (гірськоскладчаста область Карпат)". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
Znajdź pełny tekst źródła
14
Заборін, Михайло Сергійович, Михаил Сергеевич Заборин i M. S. Zaborin. "Вплив геодинамічних зон вугленосної товщі на формування геолого-екологічних умов при ліквідації шахт". Thesis, Видавництво НГУ, 2010. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/82.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.16 – Геологія твердих горючих копалин. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2010 р.Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.16 – Геология твердых горючих ископаемых. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2010 г.
Thesis for obtaining of the scientific degree of candidate of geological sciences by speciality 04.00.16 – Hard fuel minerals geology. National mining university. Dnepropetrovsk, 2010.
Дисертація присвячена вивченню особливостей геодинамічної будови вугленосної товщі та обґрунтуванню ролі геодинамічних зон у формуванні геолого-екологічних умов в межах полів ліквідованих шахт. За допомогою дешифрування космічних знімків, а також комплексу польових геологічних та геофізичних методів встановлена геодинамічна будова у межах полів ліквідованих шахт Брянківської групи (Луганська область). За результатами реконструкції полів тектонічних деформацій та напружень альпійського циклу зроблена оцінка водопроникності та ступеню активності виділених геодинамічних зон (ГДЗ). Достовірно встановлена провідна роль геодинамічної будови в розвитку негативних геолого-екологічних процесів у межах Брянківської групи шахт. При цьому масштаби їхнього прояву обумовлюються водопроникністю, особливостями будови та порядком ГДЗ. Запропоновано систему геолого-екологічної оцінки територій у межах полів ліквідованих вугільних шахт.
Диссертация посвящена изучению особенностей геодинамического строения угленосной толщи и обоснованию роли геодинамических зон в формировании геолого-экологической обстановки в пределах полей ликвидированных шахт. Путем дешифрирования разномасштабных космических снимков, а также комплексом полевых геолого-геофизических методов установлено геодинамическое строение в границах полей ликвидированных шахт Брянковской группы (Луганская область). Всего в пределах участка выделены три системы геодинамических зон (далее ГДЗ). Первая – ГДЗ с северо-восточным (СВ) простиранием 20-30о, 40-45о и перпендикулярные им структуры северо-западной (СЗ) ориентировки 290-300о и 310-320о. Вторая – 60-65о, 75-77о и 330-340о, 340-350о. Третья – субширотные (СШ) и субмеридиональные (СМ) структуры. Водопроницаемость и степень активности выделенных ГДЗ оценивались исходя из положения главных осей тектонических деформаций и напряжений альпийского цикла. Результаты реконструкции, полученные на основании обработки данных массовых замеров трещиноватости, позволили установить, что наиболее активными являются ГДЗ СШ, СМ, а также диагональной (СВ 45о) ориентировок. Наиболее проницаемыми являются структуры СЗ 340о, а также разрывы, сопряженные с крупными разломами и являющиеся отрывами. Выделенные структуры СВ 10-45о, 60-75о, 310-320о относятся к «полупроницаемым», субширотные и СЗ 310-320о – к малопроницаемым. Полученные закономерности подтверждаются резуль- татами полевых геофизических и геологических исследований.Анализ особенностей геодинамического строения полей шахт Брянковской группы, а также оценка степени техногенной нарушенности горного массива позволили дифференцировать изучаемую территорию по интенсивности и характеру проявления негативных геоэкологических явлений и процессов. Развитие негативных явлений и процессов на 77% территории прогнозируемого подтопления контролируется геодинамическим строением массива, на 23% – техногенной нарушенностью. При этом масштабы их проявления определяются водопроницаемостью, особенностями строения и порядком ГДЗ. По данным дистанционного метода и гидрогеологических съемок в пределах всей изучаемой территории выделено 178 участков подтопления общей площадью 55,5 га. В площадном отношении 78% участков подтопления и заболачивания связаны с влиянием геодинамических зон, 16% – с выходами водоносных горизонтов, 6% – с техногенной нарушенностью. В количественном отношении локализация 75% участков подтопления и заболачивания связана с влиянием ГДЗ. Предложена система геолого-экологической оценки территорий, в границах полей ликвидированных угольных шахт, которая, с учетом особенностей геолого-тектонического строения конкретной территории, может быть применена во всех угледобывающих регионах.
The thesis is devoted to studying of a geodynamic structure features of coal-bearing series and grounding of the geodynamic zones role in forming the geology-ecological conditions in limits of the abandoned mines fields. With the help of interpretation of space photographs as well as with the help of the field geological and geophysical methods complex the geodynamic structure in limits of abandoned mines fields of Bryankovskaya group (Lugansk area) has been determined. According to the results of the reconstruction of the tectonic deformations fields as well as of the alpine cycle stresses an evaluation of the water permeability and activity degree of the marked GDZ has been made. The leading role of geodynamic structure in forming negative geology-ecological processes among Brjankovskaya group mines is reliably established. At the same time the scale of their development depend on the water permeability, structure characteristics and the degree of the GDZ. System of geological and ecological evaluation of the territories within the limits of the abandoned coal mines has been introduced.
15
Тищенко, А. П. "Геолого-геофізична модель нафтогазових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря (на прикладі площі Шмідта)". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, КНУТШ, 2009.
Znajdź pełny tekst źródła
16
Чернієнко, Н. М. ""Геолого-економічні критерії комплексного освоєння Мазурівського родовища польовошпат-нефелін-рідкоснометалевих руд Східного Приазов"я"". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, Ін-т геологічних наук, 2010.
Znajdź pełny tekst źródła
17
Токарев, М. А., i Н. М. Токарева. "Моделирование геолого-технических условий разработки нефтяных месторождений с целью выбора положения боковых стволов скважин". Thesis, Сумский государственный университет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39358.
Pełny tekst źródła
18
Бугрій, В. Г. "Розв"язання геолого-технологічних задач за даними інклінометрії та сейсмоакустичних досліджень в процесі буріння свердловин". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, КНУТШ, 2010.
Znajdź pełny tekst źródła
19
Толкунов, Андрій Анатолійович. "Геолого-економічна оцінка та інвестиційна привабливість нафтогазоперспективних об"єктів східної частини українського сектору Чорного моря". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2012.
Znajdź pełny tekst źródła
20
Фтемов, Я. М. "Виділення нафтонасичених порід-колекторів Юрських відкладів за геолого-геофізичними критеріями (на прикладі Лопушнянського нафтового родовища)". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2016. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/38.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
У дисертаційній роботі вирішується ряд важливих задач, які виникають під час виділення карбонатних порід-колекторів та визначення їх колекторських властивостей. За результатами дослідження геологічної будови Лопушнянського родовища встановлено, що карбонатні породи-колектори верхньої юри представлені вапняками складної будови (різного літологічного складу із наявністю тріщинної, кавернозної та відкритої пористості). За літолого-петрофізичною характеристикою, розподілом пустот порового простору та наявності глинисто-карбонатного цементу матриці карбонатні породи-колектори відносяться до третьої групи петрофізичних моделей. З метою підвищення однозначності розв'язання задачі виділення і розчленування порід карбонатного складу вперше запропоновано критерій виділення карбонатних порід *Р у загальному літотипі порід, який характеризує частку дисперсної фракції до загального водневмісту породи. На основі аналізу електропровідності гірських порід запропоновано модель електропровідності для порід-колекторів карбонатних відкладів Лопушнянського нафтового родовища із значним вмістом глинистого матеріалу. За результатами дослідження зв'язку швидкісних характеристик гірської породи карбонатного типу з її питомим електричним опором встановлено залежність швидкості проходження пружної хвилі від геометрії порового простору. Шляхом модельних розрахунків швидкості проходження пружної хвилі у породі-колекторі з кавернозною і тріщинною пористістю встановлено збільшення швидкості хвилі в породі з кавернозною пористістю порівняно з тріщинною пористістю при однаковому об'ємі порового простору. Вперше запропоновано критерій оцінки типу пористості для розділення порід карбонатного складу за структурою порового простору на основі використання відносного параметра R, який характеризує частку відхилення виміряного значення інтервального часу від теоретично розрахованого з мінімальною пористістю для кавернозних порід до кількості теплових нейтронів, що утворились при проходженні сповільнених нейтронів між великим і малим зондами методу двозондового нейтрон-нейтрон каротажу за тепловими нейтронами.The dissertation thesis solves a number of important problems that arise when distinguishing carbonate reservoir rocks and determining their reservoir properties. Based on the study results of geologic structure of the Lopushnianske field, it was found out that carbonate reservoir rocks of the Upper Jurassic are represented by complex structure limestones (with different lithological composition and presence of fracture, cavernous, and effective porosity). Based on the lithological and petrophysical characteristics, distribution of the and presence of the clay and carbonate matrix cement, carbonate tied as the third group of petrophysical model. In order to improve unambiguity of solution of the problem of distinguishing and stratification of the carbonate rocks, for the first time there was suggested a criterion for distinguishing caibonate rocks in the general rock lithotype that characterizes the ratio of the dispersion fraction and general rock water content. Based on the analysis of the rock electrical conductivity, there was developed a model of electrical conductivity for reservoir rocks of carbonate deposits of the Lopushnianske oil field with the considerable content of clay materials. Based on the study results of the connection between velocity characteristics in the carbonate type rock and its specific electrical resistance, there was found out the dependence of the elastic wave velocity on the porous space geometry. Model calculations of the elastic wave velocity in the reservoir rock with cavernous and fracture porosity determined an increase of the wave velocity in the rock with cavernous porosity when compared with the fracture porosity at the same porous space volume. For the first time there was suggested a criterion for evaluation of the porosity type for stratification of carbonate rocks in accordance with the porous space structure with the help of the relative parameter R that characterizes the ratio of deviation of the measured value of interval time and theoretically calculated one with minimum porosity for cavernous rocks and number of thermal electrons that formed when decelerated electrons went between big and small sondes of the dual neutron logging method after the thermal neutrons.
21
Зейкан, О. Ю. "Інтегральна геолого-геофізична модель глибинної будови центральної частини Дніпровсько-Донецької западини з позиції перспектив нафтогазоносності". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2011. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1922.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація присвячена створенню просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДз як основи для визначення перспектив нафтогазоносності та нових напрямків нафтогазопошукових робіт.
Проаналізовано сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності центральної частини ДДз.
Усі наявні геолого-геофізичні дані інтегровані в рамках узгодженої просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі.
Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі геотектонічної і геологічної будови регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів та соляних штоків.
Досліджено особливості просторового розміщення територій розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, які приурочені до карбонатних, теригенних відкладів та приштокових ділянок.
Визначені та обгрунтовані першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт для теригенних та карбонатних комплексів, а також у зонах, розташованих навколо соляних штоків.
22
Фтемов, Я. М. "Виділення нафтонасичених порід-колекторів Юрських відкладів за геолого-геофізичними критеріями (на прикладі Лопушнянського нафтового родовища)". Thesis, ІФНТУНГ, 2017. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/5316.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
У дисертаційній роботі вирішується ряд важливих задач, які виникають під час виділення карбонатних порід-колекторів та визначення їх колекторських властивостей. За результатами дослідження геологічної будови Лопушнянського родовища встановлено, що карбонатні породи-колектори верхньої юри представлені вапняками складної будови (різного літологічного складу із наявністю тріщинної, кавернозної та відкритої пористості). За літолого-петрофізичною характеристикою, розподілом пустот порового простору та наявності глинисто-карбонатного цементу матриці карбонатні породи-колектори відносяться до третьої групи петрофізичних моделей. З метою підвищення однозначності розв’язання задачі виділення і розчленування порід карбонатного складу вперше запропоновано критерій виділення карбонатних порід у загальному літотипі порід, який характеризує частку дисперсної фракції до загального водневмісту породи. На основі аналізу електропровідності гірських порід запропоновано модель електропровідності для порід-колекторів карбонатних відкладів Лопушнянського нафтового родовища із значним вмістом глинистого матеріалу. За результатами дослідження зв’язку швидкісних характеристик гірської породи карбонатного типу з її питомим електричним опором встановлено залежність швидкості проходження пружної хвилі від геометрії порового простору. Шляхом модельних розрахунків швидкості проходження пружної хвилі у породі-колекторі з кавернозною і тріщинною пористістю встановлено збільшення швидкості хвилі в породі з кавернозною пористістю порівняно з тріщинною пористістю при однаковому об’ємі порового простору. Вперше запропоновано критерій оцінки типу пористості для розділення порід карбонатного складу за структурою порового простору на основі використання відносного параметра й, який характеризує частку відхилення виміряного значення інтервального часу від теоретично розрахованого з мінімальною пористістю для кавернозних порід до кількості теплових нейтронів, що утворились при проходженні сповільнених нейтронів між великим і малим зондами методу двозондового нейтрон-нейтрон каротажу за тепловими нейтронами.В диссертационной работе решается ряд важных проблем, которые возникают в процессе выделения карбонатных пород-колекторов та определения их коллекторских свойств. Представленные в диссертационной работе результаты петрофизического моделирования коллекторских свойств карбонатных пород юрской системы Лопушнянского месторождения позволили создать модель коллекторов и на их основе исследовать функциональные связи между физическими и геологическими величинами с целью определения коллекторских свойств по геофизической информации. По результатам анализа взаимосвязей геофизических параметров, измеренных в карбонатному геологическому разрезе скважины, которые характеризуют электрическое сопротивление, скорость ультразвуковых упругих волн, интенсивность природной гамма-активности та интенсивность излучения радиационного захвата тепловых нейтронов, показана возможность выделения пород карбонатного состава по различной структуре порового пространства. Для характеристики геологического объекта с целью увеличения однозначности решения задачи выделения и расчленения пород карбонатного состава впервые рекомендовано критерий выделения карбонатных пород Ψ в общем литотипе пород, который характеризует долю дисперсной фракции относительно общего водородосодержания породы. Выполненные исследования связи интенсивности вторичного гамма-поля с относительным параметром Ψ терригенного и карбонатного состава позволили установить новый подход для анализа влияния дисперсной глинистой фракции и строения коллектора на общий объем пустот коллекторов. Породы карбонатного типа принципиально отличаются по характеру связи от пород терригенного состава. На основе анализа электропроводности горных пород предложена модель электропроводности для пород-коллекторов карбонатных отложений Лопушнянского нефтяного месторождения с глинистым цементом. По результатам исследования связи скоростных характеристик горной породы карбонатного типа с ее удельным электрическим сопротивлением установлена зависимость скорости прохождения упругой волны от геометрии порового пространства. Модельные расчеты скорости прохождения упругой волны в породе-коллекторе с кавернозной и трещинной пористостью установлено увеличение скорости упругой волны в породе с кавернозной пористостью сравнительно с трещинной пористостью при одинаковом объеме порового пространства. Впервые предложен критерий оценки типа пористости для разделения пород карбонатного состава по структуре порового пространства на основе использования относительного параметра R, который характеризует долю отклонения измеренного значения интервального времени от теоретически расчитанного с минимальною пористостью для кавернозних пород к количеству теплових нейтронов, которые образовались при прохождении замедленных нейтронов между большим и малым зондами метода двухзондового нейтрон-нейтрон каротажа по тепловим нейтронам.
The dissertation thesis solves a number of important problems that arise when distinguishing carbonate reservoir rocks and determining their reservoir properties. Based on the study results of geologic structure of the Lopushnianske field, it was found out that carbonate reservoir rocks of the Upper Jurassic are represented by complex structure limestones (with different lithological composition and presence of fracture, cavernous, and effective porosity). In order to improve unambiguity of solution of the problem of distinguishing and stratification of the carbonate rocks, for the first time there was suggested a criterion Ψ for distinguishing carbonate rocks in the general rock lithotype that characterizes the ratio of the dispersion fraction and general rock water content. Based on the analysis of the rock electrical conductivity, there was developed a model of electrical conductivity for reservoir rocks of carbonate deposits of the Lopushnianske oil field with the considerable content of clay materials. Based on the study results of the connection between velocity characteristics in the carbonate type rock and its specific electrical resistance, there was found out the dependence of the elastic wave velocity on the porous space geometry. Model calculations of the elastic wave velocity in the reservoir rock with cavernous and fracture porosity determined an increase of the wave velocity in the rock with cavernous porosity when compared with the fracture porosity at the same porous space volume. For the first time there was suggested a criterion for evaluation of the porosity type for stratification of carbonate rocks in accordance with the porous space structure with the help of the relative parameter R that characterizes the ratio of deviation of the measured value of interval time and theoretically calculated one with minimum porosity for cavernous rocks and number of thermal electrons that formed when decelerated electrons went between big and small sondes of the dual neutron logging method after the thermal neutrons.
23
Кернос, Свiтлана Миколаївна, Svitlana Mykolaivna Kernos, Анатолій Олександрович Корнус, Anatolii Oleksandrovych Kornus, Андрій Миколайович Лук'янов i Andrii Mykolaiovych Lukianov. "Геолого-геоморфологічні особливості та географія проявів руд цирконію та титану у південній частині Сумської області". CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10153.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Прояви руд титану та цирконію на півдні Сумщини є достатньо масовими. У всіх випадках корисна копалина залягає у виглядів розсипів у пісках берецької світи, збагаченими відповідними рудними мінералами (ільменіт, рутил, циркон). Середня потужність розсипів – 6 м. Потужність розкривних порід досить велика, а концентрації рудних компонентів ніде не досягають промислових значень.Manifestations of titanium and zirconium ores in the south of Sumy region are quite massive. In all cases, the mineral occurs in the form of placers in the sands of the Berets world, enriched with the corresponding ore minerals (ilmenite, rutile, zircon). The average thickness of placers is 6 m. The thickness of overburden is quite high, and the concentrations of ore components do not reach industrial values anywhere.
24
Петруняк, Василь Дмитрович. "Геолого-геофізичне моделювання кам"яновугільних та девонських відкладів південної прибортової частини ДДЗ (на прикладі Ливенської площі)". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.
Znajdź pełny tekst źródła
25
Гоптарьова, Н. В. "Геолого-фізичні чинники деформаційних процесів породних масивів і експлуатаційних колон свердловин нафтогазових родовищ внутрішньої зони Передкарпатського прогину". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2003. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/3980.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація присвячена вивченню геолого-фізичних чинників, що впливають на деформаційні процеси породних масивів та на технічний стан експлуатаційних колон свердловин нафтогазових родовищ Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. За результатами геолого-промислового матеріалу побудовано карти-схеми геотехногенної порушеності родовищ і визначено зони активізації деформаційних процесів, які відрізняються інтенсивністю проявів тектонічних рухів та деформацій осадових товщ. Побудовано графічні та встановлено аналітичні залежності зміни пористості гірських порід від зміни пластового тиску. Встановлено, що виникнення деформацій і зсувів масиву гірських порід пов’язано із зниженням пластового тиску в процесі розробки родовищ та із зміною термогідродинамічних параметрів у покладах. Побудовано графіки розподілу напруг зсуву з віддаленням від зони дренажу свердловини у межах родовищ та показано зміну вологості глинистих порід в залежності від пластової температури і розподіл її в пристовбурній зоні. Запропоновано ряд заходів щодо уникнення порушення експлуатаційних колон свердловин з метою підвищення ефективності доопошукування, дорозвідки та дорозробки нафтогазових родовищ.На основании анализа промышленных характеристик буровых скважин, многочисленных геолого-геофизических и литературных материалов, а также соответствующих фактических данных для Долинского, Северодолинского, Оров-Уличнянского и Битков-Бабченского месторождений установлено, что в пределах месторождений существуют отдельные зоны активизации деформационных процессов, которые отличаются литолого-фациальными особенностями пород, интенсивностью проявлений тектонических движений, обусловленных геодинамическими и термогидродинамическими процессами. Построены карты-схемы геотехногенного нарушения месторождений, которые разрешают выявить закономерности смятия обсадных колон скважин в зависимости от геологического строения месторождений. Нарушение эксплуатационных колонн буровых скважин и соответственно снижение добычи нефти и газа есть следствием активизации деформационных процессов, вызванных геодинамическими и термогидродинамическими изменениями в залежах в период разработки месторождений. Из вышесказанного вытекают соответствующие предложения относительно закладывания эксплуатационных буровых скважин с целью увеличения термина их работы, которые имеют большое практическое значение.
The dissertation is devoted to study of the geology-physical factors, which influence on a deformation processes of rocks and a technical condition of operational columns of wells in oil and gas fields of an Internal zone of the Precarpathian deflection. By results of a geology-industrial material the maps-schemes of geotekhnogenic break of fields are constructed and is determined zones of activization of deformation processes, which differ by intensity of displays of tectonic movements and deformations of rocks. Are constructed graphic and the analytical dependencies of change rock’s porosity from change of pressure are established. Is established, that the occurrence of deformations and shifts of rocks is connected to decrease of pressure during development of deposits and with change of a thermohydrodinamic processes in deposits. The diagram of distribution of pressure of shift with a distance from deposits is constructed within the limits of deposits and the change of humidity of clay rocks is shown graphically depending of temperature and distribution it into a well zone. A number of measures on avoidance of infringement of operational columns of wells is offered with the purpose of increase of efficiency of searches, investigation and development of oil and gas fields.
26
Пігулевський, Петро Гнатович. "Будова та мінерагенія земної кори і верхньої мантії східної частини Українського щита за результатами комплексних геолого-геофізичних досліджень". Rozprawa doktorska doktora nauk geologicznych, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2012.
Znajdź pełny tekst źródła
27
Габльовський, Б. Б. "Просторова інтегральна геолого-геофізична модель північно-західної частини шельфу Чорного моря для уточнення особливостей геологічної будови та перспектив нафтогазоносності". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2012. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/1804.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація присвячена створенню просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови північно-західної частини шельфу Чорного моря як основи для уточнення геологічної будови, визначення перспектив нафтогазоносності та нових напрямків нафтогазопошукових робіт.
Проаналізовано сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності північно-західної частини шельфу Чорного моря.
Визначено вплив вуглеводневого насичення порового простору пластів-колекторів родовищ Північно-Кримської нафтогазоносної області на гравітаційне поле.
Створено просторову інтегральну геолого-геофізичну модель північно-західної частини шельфу Чорного моря, узгоджену з наявним комплексом геолого-геофізичних відомостей та гравітаційним полем.Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі регіональних геотектонічних елементів, уточнено поведінку поверхні Мохоровічича та просторове положення північної границі Передскіфійського крайового прогину, північної границі Качинського блоку та Південнокримської сутури.
З врахуванням отриманих результатів скореговано рейтингову оцінку черговості виявлених та підготовлених об’єктів. Обґрунтовано пріоритетні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та першочергові об'єкти для проведення геологорозвідувальних робіт.
The dissertation is dedicated to creating integrated spatial geological and geophysical models of deep structure of the northwestern part of the Black Sea as a basis for clarification of geological structure, determining hydrocarbon potential and new areas of oil and gas operations.
The current state of knowledge of geological, geophysical and hydrocarbon northwestern part of the Black Sea.
The influence of hydrocarbon saturation of pore space reservoirs deposits of North-Crimean oil and gas field in the gravitational field.
A spatial integrated geological-geophysical model of the northwestern part of the Black Sea, coherent with existing complex geological and geophysical data and mapping features polem.Doslidzheno gravity in spatial parameters established integrated geological and geophysical models of regional tectonic elements specified surface Mohorovichycha behavior and spatial location Peredskifiyskoho northern boundary edge of the basin, the northern boundary of the block Kaczynski and Pivdennokrymskoyi sutury.
Taking into account the results obtained corrected Grade priorities identified and prepared projects. Grounded priority areas for exploration for oil and gas and priority sites for exploration workThe dissertation is devoted to creating a spatial integral geological and geophysical model of the deep geological structure within the North-Western part of the Black Sea shelf as a foundation for specification its geological structure, defining an oil-and-gas content perspectives and new directions for further exploration activities. A state-of-the-art in geological and geophysical exploration maturity and oil-and-gas bearing potential within the North-Western part of the Black Sea shelf have been analyzed. The influence of hydrocarbon saturation of the reservoir porous space on gravity field for the fields of the North-Crimean oil-and-gas bearing region has been determined. A spatial integral geological and geophysical model of the North-Western part of the Black Sea shelf has been created and adjusted in accordance with the complex of geological and geophysical information and gravity field.
28
Дудніков, Микола Сергійович. "Критерії геолого-економічної оцінки нафтогазових об"єктів на початковій стадії їх вивчення (на прикладі Південно-Східної частини Дніпровсько-Донецької западини)". Rozprawa doktorska kandydata nauk geologicznych, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.
Znajdź pełny tekst źródła
29
Кучма, Л. М. "Просторовий розподіл покладів вуглеводнів і шляхи підвищення ефективності пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у Дніпровсько-Донецькій западині". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2001. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/3923.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Розглянуто характер розподілу промислових скупчень ВВ різного фазового стану і величини запасів за площею й у стратиграфічному розрізі Дніпровсько-Донецької западини. Зміни в співвідношенні скупчень ВВ різного складу спостерігаються більше за площею, ніж за вертикаллю, що обумовлено просторовою диференціацією в розміщенні зон переважного нафто- або газонакопичення.. Дано більш оптимістичну оцінку перспективам пошуків на великих глибинах рідких скупчень ЕВ. Виконано аналіз ефективності геологорозвідувального процесу за піввіковий період, що засновується на порівнянні витрачених обсягів пошуково-розвідувальних робіт і досягнутих результатів. Встановлено тенденції в зміні в часі ефективності геологорозвідувальних робіт залежно від зменшення вуглеводневого потенціалу надр. За результатами комплексного аналізу показників ефективності пошуково-розвідувальних робіт і геолого-еконімічної оцінки ресурсів ВВ визначені найперспективніші для подальшого відтворення запасів райони западини. Розглянуто резерви і шляхи підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт. Одним з основних таких шляхів є впровадження в практику обов’язкової геолого-економічної оцінки ресурсів ВВ різномасштабних нафтогазових об'єктів.Рассмотрены особенности размещения промышленных скоплений УВ различного фазового состояния и крупности по площади и в стратиграфическом разрезе Днепровско-Донецкой впадины. Установлено, что изменения в соотношении залежей нефти и газа происходят больше по площади, нежели по вертикали. Судя по довольно близким геологическим и температурным условиям пребывания в разрезе осадочного чехла в различных частях впадины скоплений УВ, на различии в их составе сказалась пространственная дифференциация в размещении зон преимущественного нефте- или газонакопления. Природу такого разнообразного характера нефтегазонакопления в изученной бурением части разреза следуют, вероятно, связывать не только с процессами, происходящими в осадочном чехле, но и в более глубоких слоях литосферы. Дана более оптимистичная оценка перспективам поисков на больших глубинах скоплений жидких УВ Выполнен анализ эффективности геологоразведочного процесса за полувековой период, основывающийся на сравнении затраченных объемов поисково-разведочных работ и достигнутых результатов. Установлены тенденции в изменении во времени эффективности геологоразведочных работ: с уменьшением углеводородного потенциала недр на приращение единицы запасов приходится затрачивать все большие объемы бурения, происходит уменьшение средних запасов открываемых месторождений, в разведку вовлекаются все более глубокие горизонты, возрастает количество скоплений УВ, связанных с неантиклинальными ловушками. На основе геолого-экономической оценки прогнозных и перспективных ресурсов УВ произведено ранжирование нефтегазоносных и перспективных районов ДДВ по приоритетности подготовки запасов нефти и газа. По результатам порайонного комплексного анализа показателей эффективности поисково-разведочных работ и геолого-экономической оценки ресурсов УВ наиболее перспективными для дальнейшего воспроизводства запасов являются Глинско-Солоховский, Талалаевско-Рыбальский районы, район Северного борта впадины, Рябухинско-Северо-Г олубовский, Руденковско-Пролетарский нефтегазоносные районы. Наибольший интерес для поисков крупных месторождений представляют продуктивные комплексы нижнего карбона на больших глубинах в центральной приосевой и северной прибортовой частях Днепровского грабена. Степень использования начальных потенциальных ресурсов нефти и газа в интервале глубин 5000-7000 м не превышает 14 %, в то время как нереализованная их часть составляет половину всех оставшихся ресурсов региона. Произведено сопоставление показателей эффективности поисково-разведочных работ на глубинах до и более 5000 м. На основе нефтегазогеологического районирования впадины составлены карты результатов и эффективности поисково-разведочных работ, которые могут способствовать планированию дальнейших исследований. Рассмотрены резервы и пути повышения эффективности геологоразведочных работ. Одним из основных таких путей является внедрение в практику обязательной геолого-экономической оценки ресурсов УВ разномасштабных нефтегазовых объектов. Результаты такой оценки должны быть основой для государственных органов по использованию недр при разработке программ воспроизводства минерально-сырьевой базы и оформлении лицензий на право освоения ресурсов. Порайонное и зональное ранжирование нефтегазовых объектов по рентабельности освоения ресурсов способствует выбору наиболее перспективных направлений геологоразведочных работ, а предварительная геолого-экономическая оценка локальных объектов позволяет наметить очередность их ввода в поисковое бурение.
The character of disposing the industrial accumulations of hydrocarbons (HC) of different phase state and size on a plane and in stratigraphie section of Dneprovsko-Donetsk depression (DDE)) has been considered in the given article. The changes in the relationship of the oil deposits take place rather in a plane than in a vertical line; such state of affairs is caused by the space distribution in disposing the fields of the primary oil- and gas accumulation. A more optimistic evaluation to the prospects of searching liquid accumulations of HC at large depths has been given. The analysis of efficiency of the geological exploration process for half a century period has been done; this analysis is based on the comparision of the expended amounts of exploration works and the results attained. Tendency of changing the efficiency of geological exploration works within the time depending on decreasing the HC potential of the depths have been determined. Proceeding from the results of the comprehensive analysis of the figures of exploration efficiency and from geological-economic evaluation of HC resources, the regions of the depression which are considered to be more promising for future reproductio n of the resources have been defined. The reserves and the ways of increasing the efficiency of geological exploration works have been considered. One of such main ways is introducing in practice an obligatory geological-economic evaluation of HC resources of different-sized oil and gas objects.
30
Замятин, Д. А. "Кристаллохимия и спектроскопия циркона в решении вопросов его микрозондового химического U-Th-Pb-датирования : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата геолого-минералогических наук : 25.00.05". Thesis, б. и, 2017. http://hdl.handle.net/10995/76280.
Pełny tekst źródła
31
Сміх, П. М. "Оптимізація розміщення свердловин на нафтових і газових родовищах з використанням гідродинамічного моделювання". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2013. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4644.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертацію присвячено задачі оптимізації розміщення свердловин в процесі проектування раціональної системи розробки родовищ нафти і газу з використанням гідродинамічного моделювання. У роботі запропоновано методику оптимізації розміщення свердловин (3S оптимізація) з обґрунтуванням технологічних, економічних та інформаційного критеріїв. Запропоновано новий критерій - достовірність інформації геолого-технологічної моделі, який дає змогу визначити інформаційний вклад запроектованої схеми розміщення свердловин на загальну інформативність процесу проектування системи розробки. Розроблено швидкий алгоритм розрахунків, який на підставі одного запуску гідродинамічного симулятора дозволяє визначити раціональну кількість свердловин та їх розміщення на моделі покладу. Теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність та можливість використання поверхні накопичених видобутків для вибору першочергових раціональних зон розміщення свердловин. Тестування методики 3S оптимізації на моделях SPЕ показало її стійкість при різних граничних параметрах і налаштуваннях моделей. Оцінка чутливості до точності вхідних даних показала, що введення випадкової помилки в визначення фільтраційно-ємнісних властивостей на рівні 10% практично не впливає на результати, а при величині випадковості до 30 % дозволяє отримати задовільне співпадіння схем розміщення свердловин. Порівняння методики 3S оптимізації з грубим ітераційним перебором показало, що вона не поступається ітераційній схемі за основними показниками. Використання методики 3S оптимізації та розроблених комп’ютерних програм («Well Trajectory Planning», «3S optimization») під час проектування системи розробки родовища HG (Західна пустеля, Єгипет) дозволило визначити раціональну кількість свердловин та схему їх розміщення на родовищі.Диссертация посвящена задачи оптимизации размещения скважин в процессе проектирования рациональной системы разработки месторождений нефти и газа с использованием гидродинамического моделирования. В работе предложена методика оптимизации размещения скважин (3S оптимизация) с обоснованием технологических, экономических и информационного критериев. Предложен новый критерий - достоверность информации геологотехнологической модели, позволяющий определить информационный вклад запроектированной схемы размещения скважин на общую информативность процесса проектирования системы разработки. Разработана информационная модель для количественной оценки средней достоверности информации геологотехнологической модели, которая показывает, на сколько реализация предлагаемой схемы размещения скважин сможет в перспективе способствовать уточнению параметров геолого-технологической модели залежи. Разработан быстрый алгоритм расчетов, который на основании одного запуска гидродинамического симулятора позволяет определить рациональное количество скважин и их размещение на модели залежи. На первом этапе проводится построение геологической и гидродинамической моделей исследуемого объекта. На втором этапе формируется входная конфигурация размещения скважин, которая строится по прямоугольной сетке с учетом минимально допустимых межскважинных расстояний вдоль основных осей (3-5 ячеек). При этом для всех скважин устанавливаются одинаковые технологические параметры работы с целью обеспечения потенциально равных добывающих возможностей. В работе теоретически и экспериментально обоснована целесообразность и возможность использования поверхности накопленной добычи, построенной по результатам моделирования скважин входной конфигурации, для выбора первоочередных рациональных зон размещения скважин. Таким образом, размещение проектных скважин на модели происходит последовательной расстановкой их в точках максимумов поверхности накопленной добычи, оценкой их накопленной добычи используя диклайн анализ, оценкой условной зоны дренирования и ассоциацией всех ячеек модели попавших в эту зону с данной скважиной. Скважины размещаются так, чтобы их зоны дренирования перекрывались минимально. В случае наложения этих зон производится расчет величины перекрытия в процентах от условного радиуса зоны дренирования. Соответственно, установление максимальной границы перекрытия позволяет получить, при всех прочих равных условиях, различные схемы размещения скважин. Тестирование методики 3S оптимизации на двух базовых моделях SPE показало ее устойчивость при различных предельных параметрах и настройках моделей. Проведенная оценка чувствительности к точности входных данных показала, что введение случайной ошибки в определении фильтрационноемкостных свойств на уровне 10 % практически не влияет на результаты, а при величине случайности до 30 % позволяет получить удовлетворительное совпадение схем размещения скважин. Сравнение методики 3S оптимизации с грубым итерационным перебором показало, что она не уступает итерационной схеме по основным показателям, при этом позволяет достичь более равномерной выработки запасов и значительно опережает в плане экономии процессорного времени. Для оптимизации численных расчетов автором разработаны компьютерные программы «Well Trajectory Planning» и «3S optimization», которые работают в комплексе с гидродинамическим симулятором и позволяют генерировать варианты рациональных схем размещения скважин в зависимости от набора исходных технико-экономических параметров и рассчитывать значения критериев оптимальности. Использование методики 3S оптимизации и разработанных компьютерных программ при проектировании системы разработки месторождения HG позволило определить рациональное количество скважин и схему их размещения на месторождении. Полученные результаты использованы как основа для экспертной оценки и последующих этапов проектирования разработки месторождения HG (Западная пустыня, Египет).
The thesis covers a problem of well placement optimization as a part of an efficient system of oil and gas field development using reservoir simulation. A novel optimization technique (3S optimization) is proposed, which incorporates technological, economic and information criteria. A new criterion - information confidence index is considered, which determines the contribution of designed well schema into the total information value of the field development process. A fast algorithm which uses a novel Single Simulation Schema (3S) approach is developed. It allows reservoir engineer to determine rational well number and well placement schema on the reservoir grid using single run of reservoir simulator. Utility and feasibility of cumulative production (oil/gas) surface for targeting design wells are justified theoretically and experimentally. Testing of 3S optimization technique which is carried out on two basic SPE models showed its stability for different ranges of input data. Sensitivity test that is conducted for initial reservoir properties (porosity and permeability) showed that random errors at 10 % level virtually does not effect on the results, and even at 30 % error level provides a satisfactory coincidence of well layouts. Comparison of 3S technique with an iterative search showed that the first one does not yield iterative scheme at major figures. 3S optimization technique and designed computer programs («Well Trajectory Planning», «3S optimization») were used to determine the well number and rational well placement scheme for realization of the development plan of HG field (Western desert, Egypt).
32
Заєць, В. О. "Підвищення ефективності експлуатації підземних сховищ газу в багатопластових покладах". Thesis, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2015. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/4729.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дисертація присвячена питанням вивчення закономірностей протікання гідрогазодинамічних процесів у пористому середовищі в багатопластовиих підземних сховищах газу для підвищення ефективності експлуатаційних параметрів для якісного прогнозування процесів формування та циклічної експлуатації газосховищ у виснажених газових покладах і водоносних структурах. Математична модель розроблено для оптимізації параметрів циклічної експлуатації багатопластових газосховищ, для розрахунку основного технологічного ланцюга від пласта-колектора до магістрального газопроводу під час процесів нагнітання та відбирання газу. Методи кількісної оцінки об'єму перетікань газу в багатопластових сховищах для визначення добового дебіту газу під час перетікань у свердловинах спільної експлуатації з подальшим визначенням щомісячного обсягу за час існування перетоків вдосконалені. Геогідродинамічний контроль експлуатації багатопластових сховищ розширено, який заснований на уточненні геологічної побудови покрівлі штучного покладу за даними про міграцію газу в осередку його розсіювання, щоб запобігти ризику виникнення негерметичності в ньому. Модель процесу експлуатації сховищ газу пружно-водонапірного режиму розроблена і передбачає закачування буферного й активного об’ємів газу в підземне сховище, яке створене в водоносній структурі, щоб стабілізувати поровий тиск.Диссертация посвящена вопросам изучения закономерностей протекания гидрогазодинамических процессов в пористой среде в многопластовых подземных хранилищах газа для повышения эффективности эксплуатационных параметров для качественного прогнозирования процессов формирования и циклической эксплуатации газохранилищ в истощенных газовых залежах и водоносных структурах. Анализ результатов исследования в скважинах показал, что имеет место постепенное поступление воды в горизонт, что приводит к уменьшению газонасыщенной залежи. Рассмотрены методы повышения эффективности эксплуатационных параметров газохранилищ. Проведенные геолого-промышленные исследования разрешают качественно прогнозировать основные показатели создаваемого газохранилища, определять направления работ по качественному раскрытию пласта-коллектора и повысить продуктивность скважины. Разработана математическая модель для оптимизации параметров циклической эксплуатации многопластовых газохранилищ, для расчёта основной технической цепи от пласта-коллектора к магистральному газопроводу во время процессов нагнетания и отбора газа. Усовершенствованы методы количественной оценки объёма нагнетания и отбора газа в многопластовых хранилищах для определения суточного дебита газа во время перетекания в скважинах общей эксплуатации, с дальнейшим определением ежемесячного оборота за время существования перетоков. Для оптимизации эксплуатационных режимов при минимальных затратах ресурсов необходимо регулировать объемы нагнетания и отбора газа, что позволит осуществлять как одновременную (общую) эксплуатацию всех объектов, так и только отдельных объектов через скважины, в зоне которых необходимо увеличить или уменьшить объем нагнетания или отбора. При создании и эксплуатации ПСГ в водоносном или истощенном газоносном пласте с целью повышения технико-экономических показателей производят бурение эксплуатационно-нагнетальных, наблюдательных и контрольных скважин, а также строят компрессорную станцию. Расширен гидродинамический контроль эксплуатации многопластовых хранилищ, основанный на уточнении геологического строения кровли штучной залежи за данными о миграции газа в его очаге рассеивания во избежание риска возникновения в нем негерметичности. Разработана модель процесса эксплуатации хранилищ газа. Данный процесс начинается в условиях упруго-водонапорного режима и включает в себя закачивание буферного и активного объёмов газа в подземное хранилище, созданное в водоносной структуре, для стабилизации порового давления при минимальном давлении за время, после которого начинается нейтральный период, длящийся на протяжении времени, необходимом по технологическим и техническим параметрам. После этого начинается период отбора активного объема газа от максимального давления до величины пластового гидростатического давления, после которого наступает нейтральный период. Его длительность определяется путем расчетов. Корректирование процессов производится как после закачивания, так и после периода отбора газа.
The thesis is devoted to the study of hydrogasdynamic processes flowing patterns in porous media of multilayer underground gas storages in order to improve operational parameters for qualitative prediction of the formation processes and cyclic operation of the gas storage facilities in depleted gas fields and aquifer beds. A mathematical model was developed for optimizing the parameters of cyclic operation of multilayer gas storage facilities and to calculate basic process chain from reservoir to gas pipeline during injection and gas withdrawal processes. Were improved the methods of quantitative estimation of the gas crossflow volumes in the multilayer storages to determine daily output of gas during crossflows between wells of joint operation, followed by determination of monthly volume in a time of crossflows existence. Geohydrodynamic control of multilayer storages was expanded, based on refinement of the geological cap construction of artificial deposit according to the data on gas migration in his scattering cell to prevent the risk of leaks in it. Model of the operation process of the gas storage with elastic-water drive mode was developed. It provides for injection of buffer and active gas volumes in the underground storage, created in the aquifer structure, to stabilize its the pore pressure.
33
Острога, Дмитро Васильович, i Dmytro Vasylovych Ostroha. "Фізико-географічна характеристика Краснопільського району Сумської області". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9817.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
Дана робота захоплює актуальне питання, а саме дослідження одного району Сумської області. Дана кваліфікаційна робота розширює загальні знання та відкриває нові факти на фізичну географію даної місцевості. З точки зору фізичної характеристики, наведено досить багато прикладів та фактів які показують усі фізико-географічні особливості даного району. Дослідження на прикладі Краснопільського району, внесли також нові загальні відомості та факти, про Сумську область в цілому. Тому, дана робота внесла значний внесок в розвиток області.This work captures a topical issue, namely the study of one district of Sumy region. This qualification work expands the general knowledge and opens new facts on the physical geography of the area. In terms of physical characteristics, there are many examples and facts that show all the physical and geographical features of the area. Research on the example of Krasnopil district also introduced new general information and facts about Sumy region as a whole. Therefore, this work has made a significant contribution to the development of the region.
34
Холявко, Олександр Олександрович, i Oleksandr Oleksandrovych Kholiavko. "Методика організації учнівських географічних шкіл на базі біостаціонару «Вакалівщина»". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9819.
Pełny tekst źródłaStreszczenie:
У проекті представлені результати дослідження проведення літніх таборів з освітнім спрямуванням посиленого вивчення географії в умовах природнього середовища з використанням можливості проведення на базі «Вакалівщина» природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.
В роботі розкриті основні методичні та правові рекомендації, щодо проведення учнівського табору з добовим перебуванням дітей. Наведений детальний графік робочого та вільного часу учнів під час проведення табору з урахуванням навантаження на навчання та перерв на відпочинок, що якнайкраще підходить для дітей шкільного віку. В досліджені також описані основні геологічні та гідрологічні об’єкти околиць села Вакалівщина, даючи розуміння різноманітності географічних об’єктів для вивчення учнями на місцевості.
Додатково для зручності організації табору розроблено меню на весь час перебування дітей в таборі, в якому враховані стандарти харчування школярів.The project presents the results of research of the conducted summer camps with an educational direction of in-depth study of geography in conditions of habitat with using the opportunity to conduct based on biostationary Vakalivschyna of Department of Natural and Geographical Sciences Sumy Makarenko State Pedagogical University. The paper reveals the main methodological and legal recommendations for conducting a student camp with a daily stay of children. Provides detailed schedule of work and free time students during the camp based training load and rest breaks, which is perfect for school children. The research also describes the main geological and hydrological objects around the village of Vakalivschyna, giving an understanding of the diversity of geographical objects for students to study on the locality. Additionally, for the convenience of the camp is developed menu for the stay of children in the camp, which included food standards for students.