Tesi sul tema "Administrative law enforcement"

The EU competition law reforms of 2004 decentralised enforcement from the European Commission to national competition authorities and national courts, while the European Commission remains central to the system. This thesis responds to a need for research into how institutions interact in this system of concurrent competences to effectively enforce the EU competition rules. It explores the constitutional consequences of the methods for ensuring coherent interpretation and effective application of the EU competition rules, through case studies on the interaction between courts and administrative authorities and between the supranational and national levels. With a focus on the role of courts, the thesis draws on the EU principle of institutional balance and the concept of interpretative pluralism. It finds that while apparently empowering (national) courts, the post‐2004 regime still limits the ambit of judicial competence in favour of administrative bodies. The European Commission can influence interpretation of the competition rules in national court proceedings as well as in the European Competition Network of competition authorities, in which the Court of Justice of the European Union has in effect handed over responsibility. In an extension of national courts’ obligation not to rule counter to a European Commission decision, forthcoming legislation proposes they should be bound by national competition authority decisions. The thesis argues that there should be more emphasis on horizontal relationships between courts, led by judges themselves. This would not only lend itself to coherent – and effective – application of competition law, but would allow courts to push back against the apparent dominance of administrative authorities in this area.

Between 2001 and 2017, the Civilian Complaint Review Board (CCRB) received 295,616 allegations of police misconduct involving New York Police Department (NYPD) officers' use of force, abuse of authority, discourtesy, and offensive language (FADO). The purpose of this study was to explore the influence of administrative disciplinary actions on officers' emotional intelligence and performance in relation to citizen complaints of police misconduct. The central research question addressed how administrative practices influence law enforcement officers' behavior in relation to emotional intelligence-based performance. The theoretical construct for this study is based on the emotional intelligence theories of Bar-On, Goleman, and Mayer, DiPaolo and Salovey which suggest that individuals, including police officers, are responsible for their emotional intelligence and conduct. A qualitative analysis of citizen allegations of police misconduct of the NYPD was conducted using documents from the CCRB and Office of the Inspector General for the NYPD. Each complaint was evaluated using a thematic-based analysis. The findings suggested that the NYPD's low disciplinary rate might have influenced FADO behavior, revealing patterns and practices of racial, ethnic, and social stereotyping, and a lack of compliance with department policies. Recommendations include officer and administrator training on emotional intelligence practices and restructuring department policy processes which can lead to positive social change by helping law enforcement agencies engender trust with their communities and eliminate patterns and practices related to social bias, profiling, and racial stereotyping.

Law enforcement requires comprehensive hiring and training practices in order to curb misconduct and turnover. Some of the available data suggests a shift in the dynamics of law enforcement toward a more objective approach that favors education, cognitive ability testing, a community policing orientation, and technological advances, such as body cameras, that hold enforcers of the law and the American public, accountable for misconduct and violations of the law. The utilization of various technological advances requires assessment and dynamic, comprehensive analysis. The present study examined the influence of education and the professionalization of policing hiring requirements, cognitive ability tests and training, community policing initiatives and training, and the utilization of body cameras, on the number of dismissals and voluntary resignations and police use of force incidents recorded, while considering gender composition, and ratio of officers to size of the community served, in a federally-released report. Many of the hypotheses were not confirmed. However, support for the relationship between education and officer dismissal, SARA training and all dependent variables, and gender composition and reduction in the number of use of force incidents reported, were substantiated. Implications, limitations, and directions for future research are explored herein.

Includes bibliographical references.
South Africa’s environmental resources are in serious decline, despite the constitutional environmental right, and multiple environmental protection laws. A predominant reason for this is that the criminal sanction is the default method of environmental enforcement. Even if prosecutors succeed in proving guilt beyond reasonable doubt, the fines imposed are too low to deter environmental violations. This dissertation proposes the introduction of an administrative penalty system into SA environmental law, as this system has had positive compliance impacts in numerous jurisdictions. Administrative penalties in the Netherlands and United Kingdom (the roots of SA’s civil and common law systems, respectively) are evaluated to identify best practices for administrative penalties. In SA’s environmental regime, there is an ‘administrative fine’ contained in section 24G of the National Environmental Management Act 107 of 1998. This is not a true administrative penalty, nor does it comply with the recommended best practices. Section 24G should either be deleted or substantially improved to meet its obligation of protecting the environment. Given the significant potential of administrative penalties to improve environmental compliance and enforcement, practical suggestions are made regarding their introduction into SA environmental law as a means to halt the current widespread non-compliance with environmental legislation.

Policing has long been recognized by experts in the field as a stressful, unpredictable, emotionally exhausting, and dangerous occupation. Stress and contributing risk factors have lasting and sometimes fatal results among police officers. The purpose of this quantitative study was to determine if there is a relationship between symptoms of depression and 3 constructs of the Personal Observation Wellness and Evaluation Report--Power Portfolio (PP) survey, specifically administrative and organizational pressures, emotional, physical, psychological threats, and lack of administrative support. Archival data from the National Police Suicide Foundation were used. The independent variable was symptoms of depression as measured by the PP. The dependent variables were administrative and organizational pressures, physical and psychological threats, and lack of support as measured by the work-related problems domain of the PP. The participants (N = 150) consisted of officers employed by local, state, and federal law enforcement agencies throughout the United States. The results of the regression analysis and ANOVA were significant for the 3 research questions. The independent variable depression was related to work-related problems, work-related punishments, and the overall score reflecting participants feelings about their work as police officers. The results illustrate that police officers encounter organizational/administration demands with added stressors that accumulatively can develop into maladaptive coping mechanism and skills. Implications for positive social change include the development of mandatory interventions tailored to meet the need of individual police officers. These and other regulations, training, and protocols may reduce officers' work-related stress and improve the relationship between line and administrative personnel.

Recent policies in England and Wales and the United States have recognised for the first time enforcement mechanisms for victims of crime under the Crime Victims’ Rights Act (CVRA) in the United States as well the Code of Practice for Victims of Crime in England and Wales (the Code). Although very different from one another, these policies ostensibly aimed to provide a stronger commitment to victims’ rights, by recognising an accessible, timely and impartial process that recognises accountability and provides individual remedies in cases of breaches. This thesis engages in a careful in-depth analysis of these mechanisms and their implementation based on elite qualitative interviews, case law analysis and a multidisciplinary examination of the relevant literature. It argues that on the whole, these mechanisms have presented a number of limitations, and thus in many respects cannot and have not delivered accessible, and timely means to respond to victims’ rights breaches. Most importantly, it demonstrates that for certain types of breaches and in certain contextual settings, these mechanisms have recognised only limited or no redress at all for breaches. This research takes the available victims’ literature further by arguing that many of these promises have been closer to rhetoric than reality and providing a more nuanced portrait of the substantial difficulties and limitations that relate to these enforcement mechanisms. In effect, these limitations can be understood in light of the nature and structural components of these selected mechanisms, as well as the ways they have been implemented by the main actors involved in these processes and the different contexts under which the different types of breaches take place. Finally, despite their limitations, when compared to one another, each mechanism can be considered a better option for access, timeliness and redress – depending on context and the type of breach. Following from this analysis, a complementary approach is developed which can facilitate and increase opportunity for redress for a wider range of situations. It is important to bear in mind however the limits of the complementary approach; namely, that it only includes elements inspired from the two mechanisms examined in this thesis and that there are several limitations that relate to transplants and policy transfers.

Public reaction after violent incidents in schools have led policymakers and school officials to institute security measures including zero tolerance policies and police officers. Researchers reported an increase in student arrest rates and exclusionary discipline rates for minor offenses after implementing these initiatives.

This study focused on student arrest rates and exclusionary discipline measures in two high schools among School Resource Officers (SRO)/School Based Police Officers (SBPO) and secondary administrators over two school years. Furthermore, the study examined the factors influencing arrest decisions of the School Resource Officers/School Based Police Officers involved. The data collected answered these questions: 1. What factors contribute to the School Resource Officers'/School Based Police Officers' decisions of whether to arrest students in the school setting? 2. How do zero tolerance approaches influence student arrest rates and student exclusionary discipline rates in schools that utilize School Resource Officers/School Based Police Officers? 3. What role do the School Resource Officers/School Based Police Officers have in the school environment?

A descriptive research method, utilizing interviews, surveys and student arrest and discipline information, was used to answer these questions. The participants in this study were selected using purposive sampling based on their assignment in a secondary school.

This study reported that there were similarities among the police officers regarding the factors affecting the arrest decisions. This was reasonably consistent with the research. Most students in the study were arrested at both site locations for minor misconduct in 2014-15 but major offenses in 2015-16. The exclusionary discipline rates were dependent on site location. This appeared to be an indication that it had little to do with the SROs/SBPOs assigned to the schools and much more to do with the administrative leadership within the respective schools.

The findings indicate a need for ongoing collaboration and communication between the supervisors of the schools and law enforcement agencies. Furthermore, the implementation of a positive approach to student behavior rather than a punitive approach may assist in reducing the amount of exclusionary outcomes. Lastly, training for the police officers related to interactions with misbehaving students may assist in changing their arrest decisions.

Doctor Legum - LLD
Competition law and its enforcement have become necessary tools in the face of trade liberalisation. Nowhere is this more evident than in the area of cross-border cartels. The global South is steadily becoming aware of this. With the advent of globalisation and trade liberalisation, individual economies have become intrinsically linked. Anti-competitive conduct in one territory may have an impact in another territory. Therefore, an effective regional competition law framework complements trade liberalisation, especially in light of the principal objective of the South-South regional economic communities: the deepening of regional integration, in order to realise economic development and alleviate poverty. Cartel practices, such as, market allocation cartels, are in direct contradiction to this primary objective. This is when enforcement collaborations in South-South regional economic communities becomes crucial. The regional legal instruments of the Common Market for Eastern and Southern Africa, the East African Community, the Southern African Customs Union and the Southern African Development Community make provision for enforcement collaborations among Member States. To facilitate collaboration, regional competition authorities have been created to investigate, among other things, cross-border cartels. Within these economic communities, there is a strong case for enforcement collaborations, as evidence shows that the majority of the firms engaging in cartels are the so-called Regional Multinational Corporations. They operate throughout the territories of Member States. Additionally, the international nature of cartels, such as, private international cartels and export cartels, provide an opportunity for South-South co-operation to be utilised. However, this co-operation has not been utilised to the fullest extent, especially with reference to cross-border cartel activities. This has been attributed to various factors, such as, institutional incapacities, resource austerity, the absence of common procedural rules, the lack of adequate investigatory tools, and political ineptitude. As a solution, this current study makes specific recommendations that are directed at enhancing the effectiveness of South-South collaborations pertaining to cross-border cartel activities.

This thesis examines the role of legal institutions in enforcing the Environment Conservation Act in Bangladesh. Applying the legal analytical method, it analyses in public law perspective how the Department of Environment, the High Court Division of Bangladesh Supreme Court, and the Special environmental courts enforce this law. The thesis argues that these legal institutions can enforce the law effectively if they adhere to the rule of law norms, particularly legitimacy, fairness, and justice in adopting environmental legal actions and measures. Effective enforcement of the law also requires strengthening of accountability systems to check breaches of such norms.

The starting point of this thesis is the assertion that the interaction between individuals and public authorities sometimes produces claims which cannot easily be categorized as public or private law claims – “claims in the twilight zone”. The aims of the thesis are to examine to what extent such claims can be determined by a court of law and to establish to which kind of court such a claim is properly to be submitted. Moreover, assuming that there is a division of competence between the general courts and the administrative courts that purport to “cut through” claims in the twilight zone, the thesis examines three specific interests: 1) the interest of effective adjudication of claims in the twilight zone; 2) the interest of upholding the division of competence between the general courts and the administrative courts; and 3) the interest of avoiding parallel decisions on the same subject matter.      There is much to support the conclusion that claims in the twilight zone have hitherto, with a couple of important exceptions, been adjudicated in the general courts. However, certain ambiguities relating to the proper role of the administrative courts make it uncertain whether this can still be said to be the case. It may perhaps be that the Supreme Court and the Supreme Administrative Court have divergent conceptions of the meaning and effect of a decision made by an administrative court. The present uncertainty makes it difficult to establish to which kind of court a claim in the twilight zone is properly to be submitted, and there is a certain risk that such a claim will not be possible to pursue through a judicial process at all. There is also a certain risk that new boundary lines between public law and private law will be created as a result of procedural ambiguities and not as a result of clear standpoints in matters of substantial law. It is suggested that the situation should be remedied by clarifying the proper role of the administrative courts – or by an amalgamation of the general courts and the administrative courts to one single court system.

Les infractions d'abus de marché, peu enseignées au sein des amphithéâtres des facultés de droit, peuvent apparaître comme des infractions très spécifiques, particulièrement opaques et réservées à une classe sociale particulière, voire une élite. Se rapportant à la finance, elles peuvent, ainsi, donner l'impression de ne pas être à la portée de tous. Pourtant, leur étude démontre l'inverse, non seulement toute personne peut en être l'auteur, mais en plus de cela, elles font l'objet d'un contentieux très fertile, au sein duquel les progrès sont remarquables. Ces constituent même le laboratoire d'une politique pénale européenne. Soucieux d'assurer la sécurité et l'intégrité d'un marché unique, le droit de l'Union européenne exerce une très grande influence en la matière, ce qui a contrario comporte certains revers. De plus en plus perméable aux droits fondamentaux, le contentieux des abus de marché ne cesse d'évoluer. Les influences sont, en réalité, multiples : internationales, européennes, constitutionnelles, administratives, judiciaires.... Chaque norme et chaque instance apportent leur pierre à l'édifice de la matière pénale de demain, au sein duquel un droit commun de la sanction émerge. La loi du 21 juin 2016 est, ainsi, venue rebattre les cartes de l'organisation du contentieux, au moyen d'une primo répartition entre répressions pénale et administrative qui, jusqu'alors, obéissaient à une logique cumulative. Désormais alternatives, leur répartition souffre de carences. A la lumière de la matière pénale et de l'analyse économique du droit, la présente thèse a ainsi proposé d'étudier la complexité de ces rapports entre répressions. La démarche employée consistait alors à constater pour, ensuite, proposer. Cet axe devait amener à constater que les fondements justifiant la coexistence de deux répressions convergeaient, au même titre que le contenu même des infractions d'abus de marché. Sous l'effet de l'harmonisation opérée par le droit de l'Union européenne, les comportements appréhendés, tant par le droit administratif répressif que par le droit pénal, sont parfaitement identiques, bien qu'un rapprochement fusse possible bien avant. Nonobstant quelques divergences organiques relatives aux sanctions encourues, la présente étude devait alors conclure à une convergence presque parfaite. Ainsi fallait-il questionner le maintien de cette dualité répressive, ce que la présente a tenté de faire. Dans le second axe de la recherche, il était donc question de mettre en lumière la répartition largement insuffisante opérée par la loi du 21 juin 2015, notamment du mécanisme d'aiguillage et de ce qu'il impliquait. La présente étude s'est ainsi attachée à démontrer que la convergence constatée à propos des fondements répressifs et du contenu des abus de marché devait aller plus loin encore. Plus qu'une convergence, il s'agit en réalité d'une véritable confusion. Sous le poids des exigences de la matière pénale, la répression administrative tend à se fondre dans le moule pénal. Le droit commun de la sanction transcende alors les frontières organiques pour les dépasser : la répression administrative se fondamentalise. Aussi, ce rapprochement pose à nouveau la question de la pertinence de leur maintien. Dans une démarche économique et fondamentale, la présente étude s'est livrée à une nouvelle esquisse : celle de la répression de demain
Market abuse offences, which are rarely taught in law school lecture theaters, can appear to be highly specific, particularly opaque and reserved for a particular social class, or even an elite. As they relate to finance, they may give the impression that they are not accessible to everyone. However, their study shows the opposite: not only can anyone be the author of them, but they are also the subject of fertile litigation, within which progress is remarkable. They even constitute the laboratory for a European penal policy. Concerned with ensuring the security and integrity of a single market, European Union law exerts a very strong influence in this area, which on the other hand has certain drawbacks. Increasingly permeable to fundamental rights, litigation concerning market abuse is constantly evolving. The influences are, in fact, multiple: international, European, constitutional, administrative, judicial.... Each standard and each body contributes its stone to the edifice of tomorrow's criminal law, within which a common law of sanction is emerging. The law of June 21, 2016 has thus reshuffled the deck in terms of the organization of litigation, with a primary division between criminal and administrative sanctions, which until now had obeyed a cumulative logic. Now that they are alternatives, their distribution suffers from shortcomings. In the light of criminal law and the economic analysis of law, this thesis proposed to study the complexity of these relationships between repression. The approach used was to observe and then propose. This approach led to the observation that the foundations justifying the coexistence of two repressive measures converged, as did the very content of market abuse offences. As a result of the harmonization brought about by European Union law, the behaviours covered by both administrative and criminal law are perfectly identical, even though a similarity was possible long before. Notwithstanding a few organic divergences relating to the penalties incurred, the present study had to conclude that there was almost perfect convergence. It was therefore necessary to question the maintenance of this repressive duality, which is what the present study has attempted to do. In the second line of research, it was therefore a question of highlighting the largely insufficient distribution operated by the law of June 21, 2015, in particular of the referral mechanism and what it entailed. The present study thus set out to demonstrate that the convergence observed with regard to the repressive foundations and content of market abuse needed to go even further. More than convergence, it is in fact confusion. Under the weight of the requirements of criminal law, administrative repression tends to melt into the penal mould. In this way, the common law of sanction transcends organic boundaries and goes beyond them: administrative repression becomes fundamentalized. This rapprochement once again raises the question of their continued relevance. In an economic and fundamental approach, the present study takes a new look at the repression of tomorrow

This article explains the contentious process of harmfulness. Thus, the author mentions that the foundation of the process of harmfulness has been on our right the survival of the Administrative security of the legality and the public interest butlimiting the self-enforcement, the requirement of belief in authority to pursue the annulment of an administrative act and to ensure the due process of law is being administered.
El presente artículo explica el proceso contencioso de lesividad a partir de la naturaleza jurídica de éste .Así, el autor menciona que el fundamento del proceso de lesividad ha sido en nuestro derecho la pervivencia de la tutela administrativa de la legalidad y del interés público pero limitando la autotutela, la exigencia de convicción en la autoridad para perseguir la anulación de un acto y garantizar el debido proceso del administrado favorecido con el acto.

Thesis (M. S. in Information Technology Management) Naval Postgraduate School, September 1995.
Thesis advisor(s): Shu S. Liao, William B. Short. "September 1995." Bibliography: p. 193. Also available online.

The Computer On-Line Police System (COPS) is a vehicle registration and ticket management system used at the Naval Postgraduate School (NPS) security Department, which was designed by the Naval Computer and Telecommunications Station, San Diego, in 1991. COPS is an inadequate information system (IS) possessing the following weaknesses: severely limited query capabilities, outdated system hardware, software design errors, fimetionality gaps, antiquated graphical user interfaces (GUI), and no computerized data archiving capability. This thesis will try to alleviate these deficiencies. Using the System Development Methodology (SDM), the authors hope to provide NPS, and potentially other Department of Defense (DoD) security forces, with a significantly improved vehicle registration database system. A baseline Assessment of COPS verified that a new IS was necessary. A new IS, called the Law Enforcement and Vehicle Registration Administration System (LEVRAS), was designed, programmed, and developed. The fully operational LEVRAS met all of the requirement specifications, and replaced COPS after a parallel conversion was conducted. Users were trained, and the NPS Security Department accepted the new database system for its daily operations. Fully supporting the LEVRAS lifecycle, maintenance will be performed by the NPS Management Information System (MIS) Department.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правових засад взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів, визначенню напрямків їх удосконалення. Формулюється авторське розуміння поняття «взаємодія правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів» та визначаються основні особливості такої взаємодії. Виокремлюються рівні, які становлять правові засади взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів, а саме: 1) конституційний; 2) міжнародний; 3) законодавчий, який включає в себе наступні групи нормативних правових актів: акти, які містять загальні положення щодо взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами та (або) визначають систему суб’єктів протидії легалізації злочинних доходів; акти, які стосуються виявлення, розслідування та відповідальності за злочини у сфері легалізації злочинних доходів; акти, які регулюють адміністративно-правовий статус правоохоронних органів, фінансових установ і містять положення щодо їх взаємодії; 4) підзаконний. Визначаються місце та роль кожного із суб’єктів взаємодії у системі протидії легалізації злочинних доходів, де правоохоронні органи як суб’єкти взаємодії з фінансовими установами здійснюють безпосередні заходи із забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (за винятком органів прокуратури), фінансові установи забезпечують доступ до інформації правоохоронними органами з метою високої ефективності та результативності їх взаємодії, а роль Національного банку України зводиться переважно до здійснення державного регулювання та нагляду в досліджуваній сфері. Встановлюється, що взаємодія правоохоронних органів з фінансовими установами у сфері протидії легалізації злочинних доходів здійснюється у правовій (спільна участь у проведенні спеціальних операцій, оперативно-розшукових заходів; укладення адміністративних договорів; нормотворчість) та неправовій (організаційній) (взаємний обмін інформацією у сфері протидії легалізації злочинних доходів; проведення спільних нарад і робочих зустрічей; спільна участь у семінарах, круглих столах, присвячених боротьбі з легалізацією злочинних доходів) формах. З’ясовується, що для кожної з форм взаємодії правоохоронних органів і фінансових установ притаманні свої методи взаємодії, які спрямовані на забезпечення ефективної та результативної співпраці між вказаними суб’єктами, де такими методами виступають методи інформаційного забезпечення, примусу, прогнозування, планування, адміністративного припинення, роботи з кадрами, переконання, погодження актів і рішень, регламентації. Розкривається роль Державної служби фінансового моніторингу України у координації взаємодії правоохоронних органів і фінансових установ і визначаються завдання, які вирішує координація у сфері протидії легалізації злочинних доходів: 1) визначення основних напрямків протидії легалізації коштів злочинного походження на основі аналізу інформації, яка міститься у повідомленнях про підозрілі фінансові операції; 2) розробка, узгодження та виконання спільних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, розкриття та припинення злочинів, що стосуються відмивання злочинних доходів; 3) підвищення обізнаності взаємодіючих суб’єктів щодо специфіки виявлення, розкриття та розслідування фактів легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Узагальнюється зарубіжний досвід взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів (Сполучені Штати Америки, Канада, Великобританія, Бельгія, Франція, Італія, Швейцарія, Узбекистан, Російська Федерація) та робиться висновок, що про повне запозичення досвіду інших країн мова йтися не може, але запровадження регулярних зустрічей правоохоронців з представниками фінансових установ, проведення просвітницької роботи між ними чи навчання щодо системи фінансового моніторингу та процесу розслідування фінансово-економічних злочинів, налагодження приватно-правового партнерства, прийняття міжвідомчих інструкцій з питань взаємодії дозволить більш ефективно протидіяти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та виведе взаємодію на якісно новий рівень. Пропонується розробити методику взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами у сфері протидії легалізації злочинних доходів, яка має містити такі структурні елементи як: 1) суб’єкти взаємодії; 2) правова основа взаємодії; 3) мета та завдання сторін взаємодії; 4) принципи взаємодії; 5) рівні взаємодії; 6) напрями взаємодії; 7) форми взаємодії; 8) права й обов’язки взаємодіючих сторін; 9) відповідальність суб’єктів взаємодії; 10) критерії оцінювання ефективності взаємодії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є одним із перших у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням адміністративно-правових засад взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів і визначення напрямків їх удосконалення. У результаті дослідження сформульовані нові висновки і положення, запропоновані особисто здобувачем. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять науково-теоретичний та практичний інтерес і можуть бути використані у: 1) науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації є основою для розробки подальших напрямків удосконалення адміністративно-правових засад взаємодії правоохоронних органів з фінансовими установами щодо протидії легалізації злочинних доходів; 2) правозастосовній діяльності – для удосконалення практичної діяльності правоохоронних органів з фінансовими установами під час їх взаємодії; 3) освітньому процесі – під час проведення занять і підготовки навчально-методичної літератури із дисциплін «Адміністративне право», й «Судові та правоохоронні органи»; вони вже використовуються для проведення занять з цих дисциплін у Сумському державному університеті.
The dissertation deals with studying the administrative and legal framework for the interaction of law enforcement agencies with financial institutions to combat money laundering and determining the areas for their improvement. The author’s understanding of the concept «interaction of law enforcement agencies with financial institutions in combating money laundering» is formulated, and the main features of such interaction are determined. It highlights the levels, which constitute the legal framework for the interaction of law enforcement agencies with financial institutions to combat money laundering, namely: 1) constitutional; 2) international; 3) legislative that includes the following groups of regulatory legal acts: acts containing general provisions on the interaction of law enforcement agencies with financial institutions and (or) determine the system of entities combating money laundering; acts concerning the identification, investigation, and responsibility for crimes in the sphere of money laundering; acts regulating the administrative and legal status of law enforcement agencies, financial institutions and contain provisions for their interaction; 4) subordinate acts. The place and role of each of the interacting entities in the system of combating money laundering are determined, where law enforcement agencies, as entities interacting with financial institutions, carry out direct measures to ensure the pre-trial investigation of criminal offenses (except for prosecutors), financial institutions provide access to information for law enforcement agencies to reach high efficiency and effectiveness of their interaction, and the role of the National Bank of Ukraine is reduced mainly to the implementation of state regulation and supervision in the area under consideration. It is established that the interaction of law enforcement agencies with financial institutions in the field of combating money laundering is carried out in the legal (joint participation in special operations, investigative and search activities; conclusion of administrative contracts; rule-making) and non-legal (organizational) (mutual exchange of information in the field of combating money laundering, holding joint meetings and working meetings; joint participation in seminars, round tables dedicated to the fight against money laundering) forms. It is revealed that each of the forms of interaction between law enforcement agencies and financial institutions has its own methods of interaction aimed at ensuring effective and efficient cooperation between these entities, where such methods are methods of information support, coercion, forecasting, planning, administrative suppression, work with personnel, persuasion, coordination of acts and decisions, regulation. The role of the State Financial Monitoring Service of Ukraine in coordinating the interaction of law enforcement agencies and financial institutions is revealed. The tasks that are solved by coordination in the field of combating money laundering are determined: 1) determination of the main areas for combating money laundering based on the analysis of information contained in reports of suspicious financial transactions; 2) development, coordination and implementation of joint activities aimed at timely detection, disclosure and suppression of crimes related to money laundering; 3) raising awareness of interacting subjects about the specifics of identifying, disclosing and investigating the facts of money laundering. It summarizes the foreign experience of interaction between law enforcement agencies and financial institutions in combating money laundering (USA, Canada, Great Britain, Belgium, France, Italy, Switzerland, Uzbekistan, Russia) and concludes that total borrowing of the experience of other countries is not possible. Still, the introduction of regular meetings of law enforcement officers with representatives of financial institutions, educational work or training on the financial monitoring system and the process of investigating financial and economic crimes, establishing private-legal partnerships, adopting interagency instructions on interaction issues will more effectively counteract money laundering and will bring interaction to a qualitatively new level. It is proposed to develop a methodology for interaction between law enforcement agencies and financial institutions in the field of combating money laundering, which should contain the following structural elements as 1) interacting entities; 2) the legal framework for interaction; 3) the goal and objectives of the parties to the interaction; 4) principles of interaction; 5) the level of interaction; 6) areas of interaction; 7) forms of interaction; 8) the rights and obligations of interacting parties; 9) the responsibility of the interacting entities; 10) criteria for evaluating the effectiveness of interaction. The scientific novelty of the research is that the presented scientific work is one of the first comprehensive legal research of the administrative and legal framework for the interaction of law enforcement agencies with financial institutions to combat money laundering and determining areas for their improvement in domestic science of administrative law. As a result of the study, new conclusions and provisions were formulated, proposed by the applicant personally. The practical significance of the results obtained lies in the fact that they constitute a scientific, theoretical and practical interest and can be used in: 1) research sphere – the provisions and conclusions of the dissertation are the basis for the development of further areas for improving the administrative and legal framework for the interaction of law enforcement agencies with financial institutions to combat money laundering; 2) lawmaking – in the development of amendments to regulatory legal acts that regulate some aspects of interaction between law enforcement agencies and financial institutions, as well as in the development of a separate regulatory legal act regulating the procedure for interaction of law enforcement agencies with financial institutions to combat money laundering; 3) law enforcement activities – to improve the practical activities of law enforcement agencies with financial institutions during their interaction; 4) educational process – when conducting classes and preparing educational and methodological literature for the courses "Administrative Law" and "Judicial and Law Enforcement Agencies"; they are already used for these courses at Sumy State University.

Актуальність дослідження ґрунтується на тому, що в Україні відбулися адміністративно-правові реформи, включаючи комплексну реформу правоохоронних органів для забезпечення належного захисту осіб, суспільства та держави від злочинних посягань. Доля розкриття гучних вбивств, пограбувань та крадіжок, пошуку злочинців та стабілізації криміногенної ситуації в країні залежить головним чином від слідчих. Необхідність вдосконалення та систематичного оновлення системи розслідування кримінальних справ в Україні, недостатній розвиток цих питань на теоретичному рівні, з одного боку, та відсутність всебічних досліджень з цього питання, з іншого боку, визначають актуальність всебічного розгляду правових засад діяльності карного розшуку та їх порівняльно-правового аналізу.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України, визначенню напрямків їх удосконалення. У роботі набула подальшого розвитку характеристика правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розглядаються результати соціологічного дослідження щодо оцінювання виконання зазначеними суб’єктами своїх завдань. Надається авторське визначення понять "оцінювання діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України" та "ефективність діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України". З’ясовано мету оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України, зміст існуючих критеріїв оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів загалом. Запропоновано адміністративно-правове регулювання оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України розуміти як здійснюваний за допомогою закріпленої на законодавчому рівні сукупності адміністративноправових норм владний вплив держави на суспільні відносини у сфері визначення відповідності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України їх призначенню, раціональному співвідношенню досягнутих ними результатів з обсягами використаних ресурсів та подальшого прийняття управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення виконання ними своїх завдань і функцій. Класифіковано джерела адміністративно-правового регулювання оцінювання ефективності діяльності зазначених правоохоронних органів. З’ясовуються зміст і види адміністративно-правових форм оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Виділено внутрішні, зовнішні та змішані форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Акцентовано увагу на підвищенні відкритості правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України до громадськості, обгрунтовано доцільність зобов’язати органи державної влади, яким подаються звіти про діяльність цих правоохоронних органів, оприлюднювати висновок після їх вивчення. Пропонується передбачити разом зі звітом про результати проведення оцінки рівня довіри громадян до правоохоронних органів підготовку плану заходів для підвищення довіри громадян і звіту про результати їх здійснення. Підтримано норми законопроекту "Про Бюро фінансових розслідувань", який пропонує звільняти керівника бюро у разі висновку комісії зовнішнього контролю про неефективність діяльності бюро або неналежне виконання його керівником своїх обов’язків. Запропоновано удосконалити внутрішню оцінку корупційних ризиків через доповнення її контролем за виконанням звіту про оцінку корупційних ризиків у діяльності правоохоронного органу, конкретизацію норм Закону України "Про запобігання корупції" про персональну відповідальність керівника правоохоронного органу за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної стратегії. Узагальнено досвід США, Північної Ірландії, Великої Британії (крім Шотландії), Франції, Японії, Австрії, Італії у сфері оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів. З метою вдосконалення адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України визначено критерії оцінювання ефективності діяльності зазначених правоохоронних органів і запропоновано створити спеціальну службу за прикладом Північної Ірландії та Великої Британії для систематичного оцінювання їх діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є одним із перших у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України та визначення напрямків їх удосконалення. У результаті дослідження сформульовані нові висновки і положення, запропоновані особисто здобувачем. Практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) для розроблення подальших напрямків удосконалення адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України; 2) для вдосконалення практичної діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансовоекономічної безпеки України; 3) під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури із дисциплін "Адміністративне право" й "Судові та правоохоронні органи"; вони вже використовуються під час проведення занять з цих дисциплін у Сумському державному університеті.
The dissertation deals with the research of administrative and legal framework for evaluating the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine, areas for their enhancement. The research further developed the characteristics of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine. It considers the results of a sociological survey that evaluated the efficiency of these subjects in performing their tasks. The author defines the concepts of "evaluation of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine" and "efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine". The purpose of evaluating the activity of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine are considered and content of existing criteria for evaluating the efficiency of law enforcement agencies in general are revealed. It is proposed to define the administrative and legal regulation of the evaluation of the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine as the influence of the state, exercised by means of a set of administrative rules enshrined at the legislative level, on public relations in the sphere of determining the compliance of the activities of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine with their purpose, a rational correlation of the results they achieved with the resources used and the subsequent management decisions aimed at improving the performance of their tasks and functions. The author classifies the sources of administrative and legal regulation of the evaluation of the efficiency of the abovementioned law enforcement agencies. The dissertation clarifies the essence and types of administrative and legal forms of evaluating the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine. The internal, external and mixed forms of evaluating the effectiveness of law enforcement agencies as subjects that ensure financial and economic security of Ukraine are highlighted. Attention is paid to the urgency of increasing the openness of the activity of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine to the public, and therefore it is reasonable to oblige public authorities, which receive reports on the activities of such law enforcement agencies, to publish the conclusion after their examination. The author proposes to include, together with the report on the results of assessing the level of public confidence in law enforcement agencies, preparation a plan of measures in order to increase public confidence and a report on the results of their implementation. In addition, the thesis supports the Bill on the Bureau of Financial Investigations, which proposes to dismiss the head of the bureau if the external control commission concludes on the ineffectiveness of the bureau's activity or improper performance of duties by the head. It is proposed to improve the internal assessment of corruption risks by supplementing the process by monitoring the implementation of the report on assessment of corruption risks in the activities of law enforcement agencies, specification the norms of the Law of Ukraine On Prevention of Corruption on the Personal Responsibility of the Head of the law enforcement agency of Ukraine for ensuring the implementation of the state program within the Anti-Corruption Strategy. The experience of the USA, Northern Ireland, Great Britain (except Scotland), France, Japan, Austria, Italy in evaluating the effectiveness of law enforcement agencies is generalized. In order to improve the mechanism for evaluating the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine, the criteria for evaluating the efficiency of such law enforcement agencies is defined and it is suggested to create a special service by the example of Northern Ireland and Great Britain for systematic evaluation of their activities. The scientific novelty of the obtained results is that the presented scientific work is one of the first complex legal studies in the national legal science of administrative law dealing with administrative and legal principles of evaluating the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine and identifying areas for their improvement. The conducted research suggests new conclusions, provisions proposed by the author. The practical value of the findings and provisions of the thesis is confirmed by the fact that they can be used: 1) for the development of further areas for improving the administrative and legal framework for evaluating the efficiency of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine; 2) to improve the practical activity of law enforcement agencies as subjects that ensure the financial and economic security of Ukraine; 3) during conducting of classes and preparation of educational-methodical literature on disciplines "Administrative law" and "Judicial and Law Enforcement Agencies"; they are used during the classes in the above-mentioned disciplines at Sumy State University.

Senior law enforcement leaders are looking for leadership training strategies to develop future law enforcement leaders. The purpose of this single case study was to explore U.S. law enforcement leaders' training strategies to develop future leaders. The sample was comprised of 18 senior Northern Virginia executive law enforcement leaders who have leadership development strategies currently in use. The conceptual framework for this study was human capital theory. The data collection process included semistructured interviews, a review of training documentation, and direct observation related to leadership development. Based on methodological triangulation of the data sources and analysis of the data, 3 emergent themes were identified. Recruitment, retention, and mentoring surfaced from recruiting officers for managerial leadership positions. Training and technology grew out of the need to optimize training resources and incorporate new training solutions. Strategic partnerships stemmed from the opportunities for partnering and joint training exercises with other law enforcement organizations. Although this was a single case study, the findings of this study have utility for other, similar contexts. Specifically, these findings suggest that including leadership training strategies in training programs may contribute to social change by providing other law enforcement leaders with the training strategies that result in safer communities.

La mise en œuvre du droit de l’Union européenne en droit du contentieux administratif français correspond à la partie de son exécution judiciaire décentralisée qui relève de la compétence du juge administratif. Or, la méthode classique du droit administratif européen, commune à tout type de mise en œuvre du droit de l’Union, qu’elle soit judiciaire ou pas, ne propose que deux types de liens pouvant exister entre le droit de l’Union et les droits administratifs nationaux : d’une part, ceux qui tiennent aux contraintes juridiques que le droit européen fait peser sur les systèmes nationaux et, d’autre part, ceux qui tiennent aux rapports de pure influence qui peuvent exister entre les constructions du droit de l’Union et celles du droit administratif national. La mise en œuvre du droit de l’Union en droit du contentieux administratif peut néanmoins être saisie uniquement sous l’angle de la contrainte juridique, qu’il s’agisse de la mise en œuvre directe du droit européen par la procédure administrative contentieuse ou de sa mise en œuvre lors du procès administratif et à l’occasion de celui-ci. Cette mise en œuvre est, en tout état de cause, tributaire de la compétence du juge administratif, mais elle est d’intensité variable selon que le juge jouit d’une plénitude de compétence ou n’agit que dans le cadre prescrit par son office national. Dans tous les deux cas il est désormais juge de droit commun du droit de l’Union européenne
The enforcement of EU law in French administrative litigation law corresponds to the part of its decentralized judicial enforcement which falls under the jurisdiction of the administrative judge. However, the classical method of European administrative law, commonto all types of enforcement of EU law, whether judicial or not, proposes only two types of links which may exist between EU law and national administrative laws: on the one hand, those who derive from the legal constraints that EU law imposes on national systems and, on the other hand, those who derive from the pure influence that can exist between the constructions of EU law and those of national administrative law. The enforcement of EU law in the field of administrative litigation can nevertheless be dealt with solely from the point of view of legal constraint, whether it concerns the direct enforcement of EU law throughout the administrative litigation procedure or its enforcement during administrative proceedings and on the occasion of the latter. This implementation is, in any case, dependent on the jurisdiction of the administrative judge, but it varies in intensity depending on whether the judge has full jurisdiction or acts only within the framework prescribed by his role as a national jurisdiction. In both cases he is, from now on, the ordinary jurisdiction of EU law

The September 11, 2001 terrorist attacks exposed considerable breakdowns in communications interoperability and information sharing among first responders. Multijurisdictional responses to the active-shooter incidents at the University of Texas in 2010; Sandy Hook Elementary of Newtown, Connecticut in 2012, and the Reynolds High School shooting of Multnomah County, Oregon in 2014 were replete with interoperability failures as well. Recent multijurisdictional response events continue to illuminate difficulties with first-responder interoperability and minimal research exists to promote understanding of the interoperability challenges of university police departments. The purpose of this study was to explore the barriers that impede communications of campus based law enforcement agencies during multiagency or multijurisdictional response. General systems theory and the unified theory of acceptance and use of technology model provided the conceptual framework for this qualitative case study. Face-to-face interviews were conducted with 10 leaders of university public safety agencies in California. Data were collected, inductively coded, and thematically analyzed. Key findings indicate that participants perceived barriers of funding, policy, inclusiveness, and training that affect communications interoperability performance. The positive social change implications from this study include recommendations of policy change for improved interoperability during multiagency or multijurisdictional response which can contribute to increased first-responder safety, more efficient multijurisdictional response, and improved safety of students and society at large.

The aim of the present study is to investigate a multilateral law enforcement cooperation, theBaltic Sea Task Force, and explain some of the factors that may be the reasons for itssuccessful implementation. Choosing to see the Baltic Sea Task Force framework similar toan attempt to create a cooperation forming one international epistemic community fromseveral national ones, I investigate how and to what extent knowledge has been transferredbetween the communities, and how this was planned for in the original mission mandate. Iinvestigate problems of knowledge transfer across the network of communities (national lawenforcement agencies). Since knowledge is context based, the specific context encodes theknowledge, reflecting the nature of the subject area and the community’s norms and values.Explicit knowledge needs embedded tacit understanding to fully work. In turn, embeddednessneeds trust, common processes, joint norms and values. Consequently, there must also be atransfer of these norms and values in order for the embeddedness to take place. I investigatehow this context-dependent knowledge is received, and how such decoding is assisted by theframework. Where decoding seems to have been slow, I examine possible reasons for this,and study how the framework has dynamically altered its modi operandi to achieve itspurpose. I conclude that the Baltic Sea Task Force framework’s enterprise policy contains abroad and holistic perspective, conforming to definitions of a holistic epistemic community.

Актуальність теми дослідֺження обумовֺлена тим, що одним із важливֺих кроків на шляху модернֺізації органіֺв примусֺового виконаֺння рішень стало запровֺадження інститֺуту приватֺного виконаֺвця, що фактичֺно обумовֺило не лише появу в Українֺі нової юридичֺної професֺії, але й запровֺадження нової системֺи примусֺового виконаֺння рішень. Характеристика адмініֺстративно-правового статусֺу державֺних і приватֺних виконаֺвців має важливֺе значенֺня для розробֺлення пропозֺицій щодо вдоскоֺналення такого статусֺу та питань правовֺого регулюֺвання діяльнֺості приватֺних та державֺних виконаֺвців. Науковֺе дослідֺження проблеֺм адмініֺстративно-правового статусֺу державֺних та приватֺних виконаֺвців повиннֺо позитиֺвно позначֺитися на подальֺшому вдоскоֺналенні, практиֺки реалізֺації чинних адмініֺстративно-правових, господֺарсько-правових та цивільֺно-правових норм у цій сфері.
Актуальность темы исследования обусловлена тем, что одним из важных шагов на пути модернизации органов принудительного выполнения решений стало использование института частного исполнителя, что фактически обусловлено не только появлением в Украине новой юридической профессии, но и внедрения новой системы принудительного выполнения решений. Характеристика административно-правового статуса государственных и частных исполнителей имеет важное значение для разработки предложений по усовершенствованию такого статуса и вопросам правового регулирования деятельного приватных и государственных исполнителей. Научное исследование проблем административно-правового статуса государственных и частных исполнителей должно положительно влиять на дальнейшее усовершенствование практики реализации действующих административно-правовых, хозяйственно-правовых и гражданско-правовых норм в этой сфере.
The relevance of the research topic is due to the fact that one of the important steps towards modernizing enforcement agencies was the use of the institute of a private executor, which is actually due not only to the emergence in Ukraine of the new legal profession, but also to introduce a new enforcement system. Characteristics of the administrative and legal status of public and private performers are important for developing proposals for improving such status and issues of legal regulation of active private and public performers. The scientific study of the problems of the administrative and legal status of public and private executors should positively influence the further improvement of the practice of implementing the existing administrative legal, economic and civil law norms in this area.

Пчелін, В. Б. Організація адміністративного судочинства України:правові засади : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / В. Б. Пчелін; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2017. - 478 с.
Дисертацію присвячено аналізу правових засад організації адміністративного судочинства України. Визначено сутність, особливості та завдання організації адміністративного судочинства України. Охарактеризовано систему нормативно-правового регулювання та принципи організації адміністративного судочинства в Україні. Здійснено характеристику адміністративних судів як провідних суб’єктів адміністративного судочинства в Україні, зокрема з’ясовано їх поняття та окреслено види, розкрито сутність та особливості їх юрисдикції, поняття, види та особливості підсудності їм публічно-правових спорів. Запропоновано визначення поняття та здійснено класифікацію учасників адміністративного процесу. Виокремлено особливості правового статусу осіб, які беруть участь у справі, суб’єктів, які обслуговують адміністративний процес, обізнаних осіб. З’ясовано сутність і особливості процесуального представництва та процесуального правонаступництва в адміністративному судочинстві. Визначено поняття та охарактеризовано види забезпечення адміністративного судочинства України. Встановлено особливості участі правоохоронних органів в адміністративному судочинстві України. Запропоновано шляхи удосконалення законодавства, що регламентує організацію та здійснення адміністративного судочинства України.
Dissertation is devoted to the analysis of legal principles of organization of Administrative Proceedings of Ukraine. Essence, features and objectives of Administrative Proceedings of Ukraine are determined. The system of legal regulation and the principles of Administrative Proceedings in Ukraine. The author carried out the characteristics of administrative courts as leading subjects of Administrative Proceedings in Ukraine. In particular, concepts of administrative courts and their species are clarified. We also revealed concept, types and features of administrative court’s jurisdiction. A definition and the classification of members of the administrative process are proposed. We singled out features of the legal status of persons involved in the case, entities serving administrative process, knowledgeable people. The essence and characteristics of procedural representation and procedural succession in administrative proceedings are found. It was determined the concept and types of collateral of Administrative Proceedings of Ukraine. The peculiarities of participating of law enforcement agencies in Ukrainian administrative proceedings are established. The author proposed ways of improving of legislation regulating the organization and implementation of the Administrative Proceedings of Ukraine.
Диссертация посвящена анализу правовых основ организации административного судопроизводства Украины. Проанализирована генеза развития административного судопроизводства в Украине. Определены сущность, особенности и задачи организации административного судопроизводства Украины. Охарактеризована система нормативноправового регулирования организации административного судопроизводства в Украине. Установлена сущность и осуществлена классификация принципов организации административного судопроизводства в Украине. Охарактеризованы современные модели административной юстиции зарубежных стран и выяснено их влияние на организацию административного судопроизводства Украины. Осуществлена характеристика административных судов как ведущих субъектов административного судопроизводства в Украине, в частности выяснено их понятие и обозначены их виды. Раскрыты сущность и особенности юрисдикции административных судов Украины. Определены понятие, виды и особенности подсудности публично-правовых споров административным судам. Осуществлен анализ организации деятельности административных судов по рассмотрению и разрешению публичноправовых споров на отдельных стадиях административного процесса. Предложено определение понятия и осуществлена классификация участников административного процесса. Выделены особенности правового статуса лиц, участвующих в деле. Охарактеризованы особенности реализации правового статуса лицами, обслуживающих административный процесс. Установлены особенности правового статуса осведомленных лиц в административном процессе Украины. Выяснены особенности, значение и правовые основы процессуального представительства в административном судопроизводстве. Определены сущность и особенности процессуального правопреемства в административном судопроизводстве. Установлены организационноправовые основы обеспечения административного судопроизводства Украины. Выяснены сущность и виды обеспечения административного судопроизводства Украины. Охарактеризованы особенности материальнофинансового, информационного и кадрового обеспечения административного судопроизводства Украины. Проанализированы особенности участия правоохранительных органов в административном судопроизводстве Украины. Выяснены особенности правового статуса правоохранительных органов как участников административного процесса. Установлены особенности деятельности правоохранительных органов по обеспечению административного судопроизводства Украины. Предложены пути совершенствования законодательства, регламентирующего организацию и осуществление административного судопроизводства Украины.

Policing in the 21st century is becoming more complex and dynamic as law enforcement executives deal with operational, political, and economic challenges. Organizational theory and research indicate positive relationships among emotional intelligence (EI), leadership effectiveness, leadership styles, and employee outcomes. But these relationships have not been investigated in law enforcement organizations. The purpose of this quantitative study was to fill this knowledge gap by exploring the above relationships in a sample of law enforcement executives. Situational leadership theory, full range leadership model, and trait EI theory comprised the theoretical framework for this study. Data were collected from 139 law enforcement executives from the International Association of Chiefs of Police via an Internet survey. Pearson's correlation coefficient and multiple linear regression analyses were performed to test the hypotheses. Statistically significant relationships were indicated in the studied sample between EI and all the five measures of transformational leadership style and one measure of transactional leadership style - contingent reward; but EI failed to correlate with the laissez-faire leadership style. Social change implications of this study include using the study results to expand leadership development programs that leverage a full range of leadership skills and EI traits to address the new reality of law enforcement for the benefit of American communities and society.

The performance of public agency employees and their management teams have long been subject to critical comments and public doubt. The purpose of this phenomenological study was to explore the experiences of police leaders and staff with regard to skillful recognition of excellent performance within the profession. Twenty law enforcement employees, including leaders, sworn officers, and nonuniformed civilian employees in southwestern North Carolina, consented to in-depth, semistructured interviews concerning their lived experiences. Leader-member exchange (LMX) theory was the conceptual framework for this study. A modified van Kaam analysis resulted in the identification of 5 significant, but broad, themes. The themes were: motivation, leadership, leader-employee communication, recognition, and leader-employee relationship. The responses of the participants that clustered within the themes provided unique insight based on the participants' experiences concerning the environment of an effective recognition program in law enforcement and the skills leaders use to encourage excellent performance. The emergent themes align with expectations in LMX theory and most of existing literature and current thought concerning employee recognition and the skills leaders need to master to be effective encouragers of excellent performance. Thus the findings support much of the existing body of research while adding insight into the unique environment of law enforcement. This study has the potential of contributing to positive social change because researchers and law enforcement leaders could gain valuable insights about how to encourage and recognize excellent performance. This in turn could contribute to more effective and courteous policing and, thus, better service to the community and the general public. Other types of public agency researchers and management teams could also learn from these insights, resulting in potentially broad benefits to society.

Studies show that seat belt use by law enforcement officers is estimated to be at 50%, well below the national average. The purpose of this study was to explore what may be leading to reduced seat belt use by law enforcement patrol officers while also determining if different types of policies effect the level of seat belt usage by this population. The theoretical framework used in this study was Shafritz, Ott and Jang's theory of organizational culture and change. This quantitative study was conducted using a casual, quasi-experimental design; the research questions focused on understanding what phenomena may be occurring resulting in the lower seat belts by U.S. police patrol officers and what types of policies are resulting in increased seat belt usage by this population. Participants in this research consisted of 38 officers from police departments with patrol divisions. These departments were selected from the Phoenix Metropolitan Area. The research indicated that officers may have false perceptions in regard to seat belt use. Trainings should be delivered to debunk some of these myths while also providing practical seat belt use training. The results of this study can be used to develop better policies to increase seat belt usage by law enforcement officers, which would likely reduce the injuries and death as a result of auto accidents. Decreased injuries and deaths of law enforcement officers would lead to decreased insurance and workers' compensation claims that would reduce the tax and financial burden faced by citizens and jurisdictions.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, існуючих прогалин його здійснення та обґрунтуванню напрямків їх усунення. Пропонується під взаємодією Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами розуміти здійснення Державною прикордонною службою України і правоохоронними органами держави в межах наданих повноважень та на підставі положень закону, узгоджених за місцем, часом, і з найбільш раціональним й ефективним використанням можливостей, дій і заходів для досягнення спільної мети. У науковій праці дістав подальший розвиток генезис інституту взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, зокрема, виокремлено такі етапи: 1-й етап (із 31.07.2003 р. до 2006 р.), що розпочинається з моменту створення Державної прикордонної служби України та здійснення нею взаємодії з правоохоронними органами на підставі інструкції 1994 року, яка згодом втратила чинність; 2-й етап (2006–2015 рр.), початок якого обумовлений затвердженням Концепції розвитку Державної прикордонної служби України, одним із напрямків якого стало вдосконалення її взаємодії з правоохоронними органами України; 3-й етап (із 2015 р. – до цього часу), що відзначився особливими умовами взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та силовими структурами на території проведення операції Об’єднаних сил, їх участю в спільних спеціальних прикордонних операціях. Встановлюється, що мета взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами є похідною від мети правоохоронної діяльності й мети діяльності кожного суб’єкта взаємодії і полягає в підтриманні умов для охорони визначених законом інтересів людини, суспільства і держави на державному кордоні та в межах прикордонних територій, своєчасному реагуванні на загрози, що можуть чи вже завдали шкоди таким інтересам, їх нейтралізації та ліквідації наслідків. З’ясовується, що мета обумовлює завдання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, які охоплюють превентивні, відновлювальні та каральні правовідносини, що виникають під час здійснення зазначеними суб’єктами правоохоронної діяльності на державному кордоні та в межах прикордонних територій. Класифікуються принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами на: 1) загальні принципи (верховенство права, законність, повага й додержання прав і свобод людини та громадянина, рівність, науковість, плановість); 2) спеціальні принципи (персональна відповідальність керівництва та співробітників суб’єктів взаємодії за її наслідки, поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності, оперативність, ефективність форм та методів взаємодії, професіоналізм співробітників суб’єктів взаємодії, узгодженість дій суб’єктів взаємодії та самостійність кожного з них у межах їх повноважень). Пропонується під адміністративно-правовим забезпеченням взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами розуміти впорядкування за допомогою адміністративно-правових норм законодавчих і підзаконних актів рівнів, напрямів, форм, методів, інших умов взаємодії зазначених суб’єктів і безпосередньо реалізацію останніми розподілених між ними в межах такої взаємодії обов’язків із метою підтримання умов для охорони визначених законом інтересів людини, суспільства і держави на державному кордоні та в межах прикордонних територій, своєчасного реагування на загрози, що можуть чи вже завдали шкоди таким інтересам, їх нейтралізації та ліквідації наслідків. Виділяються особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Зазначається, що, зважаючи на відсутність спільного нормативного акта, положення якого б визначали концептуальні засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами доцільно розробити та затвердити спільним наказом зазначених суб’єктів Концепцію взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Формулюється авторське розуміння поняття «форми взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» та визначаються їх види: 1) обмін інформацією; 2) спільні операції, зокрема, проведення прикордонних операцій; 3) спільне патрулювання поза пунктами пропуску на державному кордоні; 4) спільна координація діяльності інших суб’єктів у межах наданої компетенції; 5) проведення спільних навчань співробітників, наукових та методичних заходів. Визначається сутність методів взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та виокремлюються адміністративні (регламентаційні, розпорядчі методи, метод примусу), організаційні (методи планування, прогнозування, інформаційного забезпечення, вироблення рішень, організації виконання рішень й контролю за виконанням, інструктування, роботи з персоналом) та економічні методи. Розкриваються підстави неналежної юридичної відповідальності Державної прикордонної служби України і правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії та вдосконалюються положення щодо її визначення. Узагальнюється зарубіжний досвід діяльності та взаємодії органів прикордонної служби та органів публічної адміністрації, що виконують правоохоронні функції (Польща, Латвія, США, Казахстан, Киргизстан, Грузія, Молдова). З’ясовується, що правові засади взаємодії прикордонних органів цих держав з іншими суб’єктами містяться в законодавчих та підзаконних актах, які визначають їх статус. Пропонується вдосконалити зміст Закону України «Про Державну прикордонну службу України» таким чином: 1) викласти назву та частину 1 статті 22 в новій редакції; 2) змінити закріплене в статті 3 формулювання такого принципу, як «взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань». Обґрунтовується доцільність оцінювання ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами за такими критеріями: 1) рівнем довіри: а) громадян до Державної прикордонної служби України та правоохоронних органів, які взаємодіють між собою; б) суб’єктів, що взаємодіють один до одного; 2) станом прикордонної безпеки в регіоні та державі; 3) швидкістю оброблення і передавання аналітичної, статистичної та іншої інформації між суб’єктами взаємодії; 4) відповідністю між оцінкою ризику та обраним варіантом захисту, витратами на його мінімізацію до прийнятного рівня; 5) кількістю порушень керівництвом і співробітниками суб’єктів, що взаємодіють, норм законодавства, зокрема антикорупційного, а також порушень розробленого та погодженого ними плану взаємодії. Наголошується на недоцільності виділяти професіоналізм співробітників як критерій оцінювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є однією із перших комплексних спроб враховуючи останні досягнення правової доктрини, положення чинного законодавства України та практику їх реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та обґрунтувати пріоритетні напрямки його удосконалення. Теоретична і практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані для подальшого вивчення адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами; підготовки навчально-методичної літератури та проведення лекційних, семінарських і практичних занять із навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи», «Кримінальна юстиція»; а в перспективі уточнення та доповнення чинних законів та підзаконних актів, розроблення проєктів нормативно-правових актів з метою поліпшення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами.
The dissertation is devoted to the definition of the peculiarities of administrative and legal support of the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies, the existing gaps of its realization and substantiation of the directions of their elimination. It is proposed that the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies be understood as implementation by the State Border Guard Service of Ukraine and state law enforcement agencies within the limits of its powers and on the basis of the provisions of the law agreed upon in place, time, and with the most rational and effective use of opportunities, actions and measures to achieve a common goal. In scientific work the genesis of the institute of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies was further developed, in particular, the following stages were singled out: 1st stage (from July 31, 2003 to 2006), which begins with the establishment of the State Border Guard Service of Ukraine and its interaction with law enforcement agencies on the basis of the instruction of 1994, which later expired; 2nd stage (2006–2015), the beginning of which is due to the approval of the Concept of Development of the State Border Guard Service of Ukraine, one of the areas of which was to improve its cooperation with law enforcement agencies of Ukraine; 3rd stage (from 2015 to the present), which was marked by special conditions of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies and security forces on the territory of the Joint Forces operation, their participation in joint special border operations. It is established that the purpose of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies is derived from the purpose of law enforcement activities and the purpose of each subject of interaction and is to maintain conditions for protection of statutory interests of man, society and state at the state border and border areas. timely response to threats that may or have already harmed such interests, their neutralization and elimination of consequences. It turns out that the goal determines the task of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies, which cover preventive, restorative and punitive legal relations arising during law enforcement activities by these entities at the state border and within border areas. The principles of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies are classified into: 1) general principles (rule of law, legality, respect and observance of human and civil rights and freedoms, equality, scientificity, planning); 2) special principles (personal responsibility of management and employees of the subjects of interaction for its consequences, combination of open, secret and conspiratorial forms and methods of activity, efficiency, efficiency of forms and methods of interaction, professionalism of employees of subjects of interaction, coherence of actions of subjects of interaction and the independence of each of them within their powers). It is proposed to understand the administrative and legal support of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies as regulation by administrative and legal norms of legislative and by-laws of levels, directions, forms, methods, other conditions of interaction of the specified subjects and direct realization by the last the responsibilities distributed between them within such interaction for the purpose of maintenance of conditions for protection of interests of man, society and the state at the state border and within the border areas, timely response to threats that may or have already harmed such interests, their neutralization and elimination of consequences. Features of administrative and legal support of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies are highlighted. It is noted that due to the lack of a joint normative act, the provisions of which would determine the conceptual basis of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies, it is advisable to develop and approve a joint order of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies. The author's understanding of the concept of "forms of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies" is formulated and their types are determined: 1) exchange of information; 2) joint operations, in particular, conducting border operations; 3) joint patrols outside checkpoints at the state border; 4) joint coordination of the activities of other entities within the given competence; 5) conducting joint training of employees, scientific and methodological activities. The essence of methods of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies is determined and administrative (regulatory, administrative methods, method of coercion), organizational (methods of planning, forecasting, information support, decision making, organization of execution of decisions and control over execution, instruction, work with personnel) and economic methods are distinguished. The grounds for improper legal responsibility of the State Border Guard Service of Ukraine and law enforcement agencies as subjects of cooperation are revealed and the provisions on its definition are improved. The foreign experience of activity and interaction of border service agencies and public administration agencies performing law enforcement functions is summarized (Poland, Latvia, USA, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Georgia, Moldova). It turns out that the legal basis for the interaction of border authorities of these states with other entities are contained in laws and regulations that determine their status. It is proposed to improve the content of the Law of Ukraine "On the State Border Guard Service of Ukraine" as follows: 1) to state the title and part 1 of Article 22 in a new wording; 2) change the wording of the principle enshrined in Article 3, such as "interaction with public authorities, local governments and public associations in carrying out the tasks assigned to the State Border Guard Service of Ukraine". The expediency of assessing the effectiveness of the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies on the following criteria is substantiated: 1) the level of trust: a) citizens in the State Border Guard Service of Ukraine and law enforcement agencies that interact with each other; b) entities that interact with each other; 2) the state of border security in the region and the state; 3) the speed of processing and transmission of analytical, statistical and other information between the subjects of interaction; 4) the correspondence between the risk assessment and the chosen option of protection, the cost of minimizing it to an acceptable level; 5) the number of violations by the management and employees of the interacting entities of the norms of the legislation, in particular anti-corruption, as well as violations of the interaction plan developed and agreed by them. It is emphasized that it is inexpedient to single out the professionalism of employees as a criterion for assessing the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies. The scientific novelty of the results is that the dissertation is one of the first comprehensive attempts given the latest achievements of legal doctrine, current legislation of Ukraine and the practice of their implementation to determine the essence and features of administrative and legal support of the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies and to substantiate the priority areas for its improvement. The theoretical and practical value of the conclusions and provisions of the dissertation is confirmed by the fact that they can be used for further study of administrative and legal support of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies; preparation of educational and methodical literature and conducting lectures, seminars and practical classes in the disciplines of "Administrative Law", "Judicial and law enforcement agencies", "Criminal Justice"; and in the future to clarify and supplement existing laws and bylaws, as well as the development of draft regulations in order to improve the interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with law enforcement agencies.

Evaluation of an Early Intervention System at a Law Enforcement Agency. Robert Scott Russell, 2014: Applied Dissertation, Nova Southeastern University, Abraham S. Fischler School of Education. ERIC Descriptors: Computer Software Evaluation, Crime Prevention, Law Enforcement, Police Community Relationship, Program Evaluation. The problem addressed through this program evaluation was that no formal study had been conducted regarding the implementation and effectiveness of the BlueTeam Program (BTP) within the law enforcement agency (LEA) serving as the study site. The BTP is a program that utilizes a computer application to track officer behaviors and alert administrators to potential trends in officer misconduct and complaints against officers. The program evaluation was guided by the process and product segments of Stufflebeam's (2003) content, input, process, and product model. To conduct the evaluation, the researcher used a mixed methods approach for analyzing both qualitative and quantitative data. The perceptions of LEA stakeholders regarding the BTP, such as the sufficiency of staffing, budget, training, and ongoing support for effective implementation, were first collected. Quantitative data, consisting of archived, deidentified indicators of officer misconduct and complaints against officers acquired through the BTP, were then analyzed. Findings of the study were that the BTP was effective in reducing incidents of officer misconduct and complaints against officers and for use in identifying which alerts were valid indicators of misconduct and complaints against officers. The one concern of stakeholders involving the BTP was limited nighttime vision; the recommendation for program improvement is that this shortcoming be addressed to determine possible solutions. Recommendations for future research involve the need for initial determinations, as well as formative evaluations, pertaining to the following three areas: (a) ascertaining the way in which the early intervention system will be used, (b) identifying the indicators of misconduct that will be tracked, and (c) determining the threshold at which the system will issue an alert.

Wearable video systems (WVSs) are one of the most popular and fastest growing technologies used by law enforcement today. While published WVS literature predominantly focuses on stakeholder perceptions, community interactions, assaults against officers, and use of force, there has diminutive exploration of the impact of WVSs as it related to aspects of police misconduct, especially in the Cruiser Police Department (pseudonym; CPD). The purpose of this mixed methods study was to explore and describe how the use of the use of WVSs by the CPD impact police misconduct, by tracking the changes in complaint type and disposition of a 5-year period, and to examine how CPD officers perceive the impact of the use of WVSs. Deterrence theory and phenomenology provided structure for this research study. The quantitative portion of this study consisted of an interrupted time series analysis of 419 documented complaints against CPD officers between June 2013 and June 2018. The qualitative portion consisted of 67 anonymous, online surveys completed by current CPD officers with WVS experience that were thematically analyzed. Quantitative findings included a 13% overall increase in the number of complaints, a 15% drop in citizen complaints, a 28% increase in chief-initiated complaints, and a 41% increase in sustained complaints. Qualitative findings provided insight into CPD officers' acceptance and value of WVS, along with their strong concern for WVSs implementation creating more discipline of officers. Implications for positive social change include an awareness of unintended consequences of current policies and practices and empirical awareness of trends associated with WVS, specifically regarding discipline, officer acceptance, and police-community interaction.

Thesis (M.A. in Security Studies (Homeland Security and Defense))--Naval Postgraduate School, March 2006.
Thesis Advisor(s): Christopher Bellavita, "March 2006." Includes bibliographical references (p. 95-98). Also available online.

Law enforcement organizations have been facing a challenge with maintaining an adequate level of personnel due to an increased rate of employee turnover, which has been shown to have a negative impact on an agency's ability to reduce both property and violent crimes. The purpose of this cross-€sectional, quantitative study was to examine job embeddedness as a predictor of turnover intentions among municipal law enforcement officers by using the human capital theory as the theoretical foundation. To collect the data, a survey link was distributed to all personnel of a large, municipal law enforcement agency in the southeastern United States; only full-€time, commissioned law enforcement personnel were included in the study, which resulted in a sample size of 107. Linear regression was used to analyze the data. Job embeddedness and turnover intentions had a statistically significant and negative correlation (r = €.656, p < .001). In addition, the bivariate linear regression model significantly predicted turnover intentions, F(11, 106) = 79.135, p < .001); job embeddedness was responsible for 42.4% (adjusted R2 = .424) of the variance in turnover intentions. When job embeddedness decreases, turnover intentions increase, and when job embeddedness increases, turnover intentions decrease. The study has implications for positive social change as it established the relationship between job embeddedness and turnover intentions among law enforcement officers. The results provide support for using the concept of job embeddedness to inform retention programs aimed at reducing voluntary turnover. Reducing voluntary turnover has the potential to maximize the ability of an agency to meet its crime control mission and to reduce costs associated with recruitment and training new employees, which will allow for more funding to go directly to the provision of services.

Increasingly, government agencies are facing the challenge of effective implementation of information technologies that are critical to their digital government programs and initiatives. This dissertation reports two user-centric evaluation studies of COPLINK, a criminal knowledge management system that supports and enhances law enforcement officers' crime-fighting activities. Specifically, these aforementioned evaluations concentrated on system usability and user acceptance in a law enforcement setting. The chapters of this dissertation describe the study design, highlight the analysis results, and discuss their implications for digital government research and practices. Overall, the models used in this study showed a reasonably good fit with officers' usability and acceptance assessments and exhibited satisfactory explanatory power. The analysis also showed that individuals included in the current study exhibited important characteristics common to individual professionals. Compared to end-users and knowledge workers in business settings, law enforcement officers appear to be pragmatic in their technology acceptance assessments, concentrating more on the usefulness of a technology than on its ease of use. Participating officers also attached limited weight to the suggestions or opinions of significant referents. Findings from this study should provide valuable insights to digital government systems evaluation and, at the same time, shed light on how government agencies can design management interventions to foster technology acceptance and use.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні. У роботі встановлено закономірності становлення та розвитку службової кінології, охарактеризовано кінологічне забезпечення правоохоронної діяльності як об’єкта адміністративно-правового регулювання, встановлено його мету, завдання та принципи. Проаналізовано правові засади кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні та з’ясовано місце в них адміністративного законодавства. Окреслено коло суб’єктів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні, уточнено коло їх завдань та функцій. Надано характеристику форм та методів використання службових собак з метою вирішення оперативно-службових завдань. Охарактеризовано стан кадрового забезпечення діяльності кінологічних підрозділів правоохоронних органів в Україні. Розкрито зміст матеріально-технічного забезпечення діяльності кінологічних підрозділів правоохоронних органів в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід діяльності суб’єктів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності та визначено можливості його використання в Україні. Окреслено перспективні напрями удосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує кінологічне забезпечення правоохоронної діяльності в Україні. Сформульовано пропозиції щодо розвитку форм та методів кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні.
Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ кинологического обеспечения правоохранительной деятельности в Украине. В работе установлены закономерности становления и развития служебной кинологии. Определены основные формы использования собак в сфере правоохранительной деятельности. Выделены и охарактеризованы основные функции кинологического обеспечения: правоохранительная; кинологическая; организационная. Охарактеризовано кинологическое обеспечение правоохранительной деятельности как объект административно-правового регулирования. Установлена цель кинологического обеспечения правоохранительной деятельности, а также его задачи. Проанализированы правовые основы кинологического обеспечения правоохранительной деятельности в Украине. Раскрыто значение норм административного законодательства в системе правовых основ кинологического обеспечения правоохранительной деятельности. Обосновано, что субъектов кинологического обеспечения правоохранительной деятельности можно классифицировать на: а) основные (Президент Украины, Верховная Рада Украины, Кабинет Министров Украины); б) специальные (органы, подразделения, учреждения, физические и юридические лица, непосредственными полномочиями которых определено осуществление функций в сфере правоохранительной деятельности в широком ее понимании с использованием способностей служебной собаки, а также институты гражданского общества, основная деятельность которых связана с кинологией). Раскрыта специфика их деятельности. Охарактеризованы формы и методы использования служебных собак с целью решения оперативно-служебных задач: использование розыскных служебных собак и организация работы на месте происшествия; патрулирование со служебной собакой, организация сторожевой работы; организация работы собаки-спасателя; проведение соревнований по кинологическому многоборью. Охарактеризовано состояние кадрового обеспечения деятельности кинологических подразделений правоохранительных органов в Украине. Проанализированы особенности и этапы подготовки кинологов в различных правоохранительных органах, являющихся субъектами кинологического обеспечения. Раскрыто содержание материально-технического обеспечения деятельности кинологических подразделений правоохранительных органов в Украине, в частности: организации племенной работы, выращивание и отбор служебных собак; содержание и уход за служебными собаками; санитарно-гигиеническое и ветеринарное обеспечение кинологической деятельности. На примере специальных подразделений K-9 в Соединенных Штатах Америки, кинологических подразделений правоохранительных органов стран Европейского Союза, кинологических подразделений миротворческих миссий охарактеризованы направления подготовки кинологов и служебных собак. Определены возможности использования в Украине зарубежного опыта. Определены направления совершенствования административного законодательства, регламентирующего кинологическое обеспечения правоохранительной деятельности в Украине. Сформулированы предложения по развитию форм и методов кинологического обеспечения правоохранительной деятельности в Украине. Перспективными формами кинологической деятельности, требующих развития в правоохранительной сфере, выделены: противоминная деятельность, использование собак в канистерапии и для выявления различных заболеваний.
The dissertation is focused on the analysis of administrative and legal principles of cynological support of law enforcement activities in Ukraine. The author has defined the patterns of formation and development of the service cynology, has been characterized the cynological support of law enforcement activities as an object of administrative and legal regulation, has been defined its aim, objectives and principles. The author has analysed the legal basis of cynological support of law enforcement activities in Ukraine and has defined the place of administrative legislation in it. The range of subjects of cynological support of law enforcement activities in Ukraine has been outlined, their tasks and functions have been specified. The author has given the characteristics of forms and methods of service dogs usage to solve operational and service tasks. The state of canine units staffing in law enforcement of Ukraine has been defined. The subject matter of equipment and material procurement of the law enforcement canine units in Ukraine has been disclosed. The author has generalized the international experience of the activity of cynological support subjects of law enforcement practice and has determined the possibilities for its application in Ukraine. The upcoming trends of improvement of the administrative legislation which regulates the cynological support of law enforcement activities in Ukraine have been outlined. The author has formulated the concept statements of the development of forms and methods of cynological support of law enforcement activities in Ukraine.

Дисертаційна робота присвячена визначенню адміністративно-правових засад діяльності єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Досліджено адміністративно-правовий механізм забезпечення фінансової безпеки України. Проведено аналіз адміністративно-правового статусу правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Розкрито адміністративно-правовий механізм функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України. Розроблено Концепцію реформування системи фінансової безпеки України. Встановлено, що Україна визначена як держава з найслабшим рівнем фінансової безпеки в світі, у зв’язку із економічною кризою в державі, яка прямо вплинула на інвестиційний клімат, збільшення розміру державного боргу, зростання рівня корупції тощо. В ході дослідження обґрунтовано, що фінансова безпека – це законодавчо встановлений механізм (система) забезпечення сталого розвитку фінансової системи держави, діяльність якого направлена на збереження її цілісності та єдності. Систему фінансової безпеки держави утворюють: кредитно-банківська, бюджетна, податкова, боргова, грошово-валютна, страхова, фондово-інвестиційна безпеки та безпека небанківського фінансового сектору економіки. В ході дисертаційного дослідження встановлено, що сучасна вітчизняна законодавча база не завжди може швидко реагувати на зміни в суспільстві, цим самим створюються прогалини та колізії в правовому регулюванні. Враховуючи дію всіх законодавчих актів щодо врегулювання питання фінансової безпеки запропоновано виокремити п’ять рівнів правового регулювання: визначальний, основний, концептуальний, стратегічний, методичний. Кожен з цих рівнів базується на відповідних законодавчих актах, які у відповідній мірі утворюють систему правового регулювання даної сфери. Визначено, що суб’єкти забезпечення фінансової безпеки держави – це суб’єкти фінансових відносин, діяльність яких спрямована на своєчасне виявлення, попередження, нейтралізацію та ліквідацію загроз фінансовій безпеці держави та проявляється через застосування системи інституційно-правових та організаційних заходів впливу, або є тими суб’єктами, які своїми діями реалізувати конституційне право на формування органів державної влади, діяльність яких в подальшому в тій чи іншій мірі буде направлена на забезпечення фінансової безпеки держави. При цьому, обґрунтовано, що правоохоронний орган, що забезпечує фінансову безпеку держави – це система державних органів, основним завданням діяльності яких є виконання функції правоохоронної діяльності у сфері публічних фінансів та фінансової безпеки, що полягає у гарантуванні такої безпеки та захисті прав, свобод і законних інтересів держави і населення. Досліджено необхідність функціонування в Україні єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави, завданнями якого стануть: захист конституційних прав і свобод громадян; запобігання, попередження, виявлення, припинення кримінальних правопорушень у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; здійснення оперативно-розшукові заходи, направлені на розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; здійснювати заходи, направлені на протидію кримінальним правопорушенням у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави; приймати участь у формуванні державної політики у сфері публічних фінансів та забезпечення фінансової безпеки держави. Запропоновано під адміністративно-правовим статусом правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави розуміти систему суспільних відносин правоохоронного характеру, що визначається державою, шляхом закріплення в положеннях чинного законодавства завдання, функції, повноваження та відповідальність, котрі реалізуються через діяльність суб’єктів таких відносин. Наголошено на важливості зарубіжного досвіду функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку держави. При цьому, використання іноземного досвіду допоможе не лише в інституційно-організаційному аспекті функціонування системи, а й в процесі розробки законодавчої бази. В ході дослідження розглянули досвід функціонування Фінансової гвардії Італії, Національної кримінальної агенції Великої Британії, Фінансової гвардії Румунії, Фінансової гвардії Румунії, Бюро Македонії, Фінансової поліції Хорватії, Фінансової поліції Австрії, Департаменту економічних розслідувань Казахстану, Державної служби боротьби з економічними злочинами Киргизстану, Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії, Служби розслідування фінансових злочинів Литви та Служби державних доходів Республіки Латвії. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним із перших в Україні досліджень, де обґрунтовується необхідність прийняття Концепції реформування системи фінансової безпеки України із визначенням змісту такої Концепції. Доведено, що завданнями Концепції реформування системи фінансової безпеки України є: 1) формування сучасної ефективної системи забезпечення економічної безпеки України; 2) запровадження нової ідеології функціонування єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України як діяльності щодо забезпечення реалізації прав, свобод громадян, зміцнення демократичних інститутів, запобігання можливих зловживанням; 3) організація функціонування всієї системи правоохоронних та контролюючих органів на засадах реалізації завдань та функцій новоствореного правоохоронного органу; 4) побудова сучасної системи підготовки та перепідготовки кадрів, з метою забезпечення ефективної роботи єдиного правоохоронного органу; 5) запровадження дієвої та ефективної системи державного та громадського контролю за діяльністю новоствореного правоохоронного органу. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема, викладені в дисертації положення можуть бути використані у: науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації є основою для подальшої розробки адміністративно-правових засад діяльності єдиного правоохоронного органу, що забезпечує фінансову безпеку України (акт впровадження Сумського державного університету від 10.02.2021 р.); навчальному процесі – при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять зі студентами з дисциплін "Адміністративне право", "Спеціальне адміністративне право", "Органу публічної влади та інститути громадянського суспільства" (акт впровадження Сумського державного університету від 15.03.2021 р.); практичній діяльності – під час розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств; взаємодії та здійснення обміну інформації з органами державної влади; вжитті заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (акт впровадження Головного управління ДФС у Сумській області від 24.02.2021 р.).
The dissertation is devoted to the definition of administrative and legal bases of activity of the single law enforcement agency, which provides financial security of Ukraine. The administrative and legal mechanism for ensuring the financial security of Ukraine has been studied. An analysis of the administrative and legal status of the law enforcement agency that ensures the financial security of Ukraine is performed. The administrative and legal mechanism of functioning of the single law enforcement body that ensures the financial security of Ukraine is revealed. The Concept of reforming the financial security system of Ukraine has been developed. It is found out that Ukraine is defined as the country with the weakest level of financial security in the world, due to the economic crisis in the country, which directly affected the investment climate, increasing public debt, rising corruption, etc. In the course of the research it is substantiated that financial security is a legally established mechanism (system) of ensuring the sustainable development of the financial system of the state, the activity of which is aimed at preserving its integrity and unity. The system of financial security of the state is formed by: credit and banking, budget, tax, debt, monetary, insurance, stock and investment security and security of the non-banking financial sector of the economy. In the course of the dissertation research it was established that the modern domestic legal framework can not always quickly react to changes in society, thus creating gaps and conflicts in legal regulation. Taking into account the effect of all legislative acts on the regulation of financial security, it is proposed to distinguish five levels of legal regulation: defining, basic, conceptual, strategic, methodological. Each of these levels is based on the relevant legislation, which to the appropriate extent form a system of legal regulation in this area. It is determined that the subjects of financial security of the state are the subjects of financial relations, whose activities are aimed at timely detection, prevention, neutralization and elimination of threats to financial security of the state and is manifested through the application of institutional, legal and organizational measures, or are the subjects whose actions exercise the constitutional right to form public authorities, whose activities in the future to some extent will be aimed at ensuring the financial security of the state. At the same time, it is substantiated that the law enforcement body that ensures the financial security of the state is a system of state bodies whose main task is to perform the function of law enforcement in the field of public finance and financial security, which is to ensure such security and protection of rights, freedoms and legal interests of the state and the population. The necessity of functioning of a single law enforcement body in Ukraine is researched, which ensures the financial security of the state, the tasks of which will be: protection of constitutional rights and freedoms of citizens; prevention, detection, cessation of criminal offenses in the field of public finance and ensuring the financial security of the state; implementation of operational and investigative measures aimed at investigating and disclosing criminal offenses in the field of public finance and ensuring the financial security of the state; to take measures aimed at combating criminal offenses in the field of public finance and ensuring the financial security of the state; to take part in the formation of state policy in the field of public finance and ensuring the financial security of the state. It is proposed to understand the administrative and legal status of the law enforcement body, which ensures the financial security of the state, as a system of public relations of law enforcement nature, determined by the state, by enshrining in the current legislation the tasks, functions, powers and responsibilities of the subjects of such relations. The importance of foreign experience in the functioning of a single law enforcement agency that ensures the financial security of the state is emphasized. At the same time, the use of foreign experience will help not only in the institutional and organizational aspect of the system, but also in the process of developing the legal framework. The study examined the experience of the Financial Guard of Italy, the National Criminal Agency of Great Britain, the Financial Guard of Romania, the Financial Guard of Romania, the Bureau of Macedonia, the Financial Police of Croatia, the Financial Police of Austria, the Department of Economic Investigations of Kazakhstan, the State Service for Combating Economic Crimes of Kyrgyzstan, the Investigation Service of the Ministry of Finance of Georgia, the Financial Crimes Investigation Service of Lithuania and the State Revenue Service of the Republic of Latvia. The scientific novelty of the obtained results is that the dissertation is one of the first researches in Ukraine, which substantiates the need to adopt the Concept of reforming the financial security system of Ukraine with the definition of the content of such a Concept. It is proved that the tasks of the Concept of reforming the financial security system of Ukraine are: 1) formation of a modern effective system for ensuring the economic security of Ukraine; 2) introduction of a new ideology of the functioning of a single law enforcement body that ensures the financial security of Ukraine as an activity to ensure the realization of rights, freedoms of citizens, strengthening democratic institutions, preventing possible abuses; 3) organization of functioning of the whole system of law enforcement and controlling bodies on the basis of realization of tasks and functions of the newly created law enforcement body; 4) construction of a modern system of training and retraining, in order to ensure the effective operation of a single law enforcement agency; 5) introduction of an effective and efficient system of state and public control over the activities of the newly created law enforcement body. The practical significance of the obtained results is that they are of both scientific-theoretical and practical interest, in particular, the provisions set out in the dissertation can be used in: research area – the provisions and conclusions of the dissertation are the basis for further development of administrative and legal principles of a single law enforcement agency that ensures the financial security of Ukraine (the act of implementation of Sumy State University dated 10.02.2021); educational process – in the preparation and conduct of lectures, seminars and practical classes with students in the disciplines “Administrative Law”, “Special Administrative Law”, “Public Authorities and Civil Society Institutions” (Act of Implementation of Sumy State University dated 15.03.2021); practical activity – during the development of proposals for the improvement of legislative acts, acts of the President of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine, normative legal acts of ministries; interaction and exchange of information with public authorities; taking measures to identify, analyse and verify financial transactions that may be related to the legalization (laundering) of proceeds from crime or terrorist financing (act of implementation of the Main Department of the State Fiscal Service of Ukraine in Sumy region dated 24.02.2021).

This research is focused on evaluation of National Strategy Against Narcotics (NSAN) enacted in 2012 in Kosovo. The purpose of this study was to understand the impact of NSAN through visualizing data and gaining deeper insight from experiences of antidrug experts. Convergent parallel mixed methods were used to answer the main research questions. The central research questions examined the impact of strategy implementation in juvenile drug arrest reduction, and its effectiveness on Kosovo criminal justice system. Markwood's comprehensive theory of substance abuse prevention (CTSAP) was used to assess and explore the NSAN. Deidentified juvenile arrest rates taken from Kosovo official police records, were visualized though a scatterplot to show the impact of arrest rates from 2009 to 2015. On qualitative part, 11 antidrug officers who handled juvenile drug arrest cases were in-depth interviewed. Visualized data showed that NSAN did not decrease juvenile drug arrest rates after its implementation, as the juvenile drug arrest rates increased after its implementation. However, participants in this study perceived NSAN as positive, with positive impact in increasing cooperation between other agencies, thus resulting in more arrests. Interview answers received from participants of the study confirmed Markwood's CTSAP. Overall, mixed results came out of this study, and further research is needed with wider scope of data analysis to fully evaluate the effects of this strategy. NSAN itself did not have desired impact in reducing juvenile drug arrests in Kosovo, but analysis of this strategy brought attention of increasing juvenile drug issues in Kosovo.

The Department of Homeland Security leaders with over 230,000 employees are tasked with maintaining the security and safety of people and infrastructure. The unique mission of each agency poses a leadership challenge across directorates. To accomplish the security task, leadership must employ a highly trained, resilient, and effective workforce. The problem is that employees continue to report low levels of job satisfaction and lack of leadership. The purpose of this study was to understand the job satisfaction of a small segment departmental employees, former undercover officers. The current study utilized a qualitative method with a multiple case study design. Participants were recruited from an association of retired special agents. Seventeen former undercover officers were interviewed in-depth to gain a perspective of their relationship with their supervisors while working undercover. This study examined four research questions. To gain information concerning the four research questions, 15 interview questions were asked of each participant. The information gathered was analyzed and coded, eight themes were developed. The findings revealed former undercover officers maintained an elevated level of job satisfaction while working undercover regardless of their supervisors’ knowledge and abilities. Participants reported lower level of job satisfaction when undercover work concluded. This finding was in contrast with the guiding theoretical framework in the literature concerning leader-member-exchange theory. Former undercover officers reacted positively to supervisors with transformational leaderships skills which is supported by the leaders-member-exchange literature. The potential implication of this study is continued reported low levels of job satisfaction by employees may lead to lower levels of performance which can degrade the security of our nation. Future studies should include a quantitative study of currently active undercovers officers through anonymous surveys to protect their identity and safety.

This study examines the motivation factors that make some individuals (terrorists) confidential informants. The study is based on the assumptions of Maslow’s hierarchy of needs and Herzberg’s motivation-hygiene theories. Accordingly, main assumption of the present study is that some individuals with unsatisfied needs in religion-abusing terrorist (RAT) networks choose to become confidential informants to satisfy their predominant needs. The main hypothesis for the purpose of this study is “The individuals’ decision-making processes to cooperate with law enforcement intelligence (LEI) as a confidential informant is affected by some motivation factors during recruitment process.” The present study tests 27 hypotheses in order to answer two main research questions. To meet its objectives the present study uses quantitative research methodology, constructs a cross-sectional research design, and employs secondary data analysis to test the hypotheses of the research questions. A dataset was formed based on official records of Turkish National Police by including all confidential informants within eight different RAT networks in Turkey. First, individual effect of each motivation factor on being a confidential informant is tested and discussed in detail. Then two group specific multivariate models for being an informant in Al-Qaeda and Turkish-Hezbollah are illustrated, compared and contrasted. Both bivariate and multivariate statistical analyses not only revealed the extent of individual effects of motivations among RAT groups, but also helped us to build fitting multivariate models that explain the probability of being informants in certain RAT networks. By doing so, the present study aims to make contributions to the literature and practice on this relatively unexplored phenomenon. Findings indicate that while some motivation factors are common among all RAT networks, the strength and direction of their effects vary among different RAT networks.

This thesis examines the question of international responses to system criminality. It argues that the assignation of moral responsibility, expressed in the act of prosecuting individuals, expresses a fundamental conceptual shift towards an international polity. Although political rhetoric, the media and international legislation express the moral dimension of system criminality, the character of humanitarian law and the contingency of its operation is the most concrete indicator of such a development. The status of an embryonic international polity becomes particularly evident- with 'individual responsibility' being a criminally liable offence, as set against 'collective responsibility' which entails 'civil', (non-penal) liabilities. However, the principle of individual criminal responsibility, and therefore the expression of a nascent international polity, is by no means as well developed as it may appear because the moral consensus necessary to fully support this shift is still undeveloped. A thoroughly radical re-orientation to a potential international polity had not fully arrived with the Nuremberg Principles and a paucity of individual prosecutions for system crimes indicates the limits of this development. Nevertheless, the contribution to knowledge of this thesis lies in its finding that with the radical developments of criminal tribunals and the International Criminal Court there has been a qualitative shift in the structure of international legal norms.

This thesis is about establishing a balance between universal human rights and particular cultures or local conditions. It examines the universality debate with reference to the "margin of appreciation" in the jurisprudence of the European Court of Human Rights, in particular from the end of the Cold Wax when new Contracting Parties from central and eastern Europe came under the Court's jurisdiction.The thesis considers that analysis of these issues must not be parochial. In Part One the universality debate in international human rights law is therefore examined in detail. It is argued that universal human rights do not require absolute uniformity in their protection - even universal human rights are necessarily and defensibly qualified. In order to link the margin of appreciation to this universality debate its evolution, operation and the factors which underpin it are also clarified in Part Two. It is demonstrated that the margin of appreciation has evolved from a concession to states into a methodology for demanding ever greater justifications for their limitations upon human rights. In doing so the margin permitted accords with the defensible level of local qualification to human rights already identified.Part Three tests these conclusions against original analysis of recent case law, showing that the Court has been responsive to the differing needs of the new Contracting Parties. The Court had evolved a coherent and defensible approach to cases that have raised complex localised issues, and has maintained this even since its jurisdiction expanded. Whilst allowing modulation of European human rights protection according to local characteristics, use of the margin of appreciation does not amount to cultural relativism even in the expanded Council of Europe.

The principle of self-determination has great pedigree. It is a norm that had at heart, the foundations of the concept of democracy - based on the idea that the consent of the governed alone, could give a government legitimacy. These noble ideas, expressed in the American and French Declarations form the cornerstone to the principle of self-determination. This is the principle that, through changes influenced by various political factors. was primarily responsible for the decolonisation process that has shaped the current international community. Self-determination has been used in equal rhetorical brilliance by a number of great leaders - some meritorious, with a genuine concern for human emancipation, others dubious, with the vested interest of ascendancy to power at the heart of their project. In any case, 'self-determination' has come to mean different things in different contexts. It is this particular issue that this thesis wishes to tackle. Being a vital principle, especially in the context of the post-colonial state, it is one factor that at once, represents a threat to world order, while at the same time holding out the promise of a longer-term peace and security based on values of democracy, equity and justice. This thesis looks at the intricacies of the norm in its current ambiguous manifestation and seeks to deconstruct it with regard to three particularly inter-linked discourses: that of minority rights. statehood & sovereignty and the doctrine of uti possidetis which shaped the modern post-colonial state. IN analysing these factors we shall focus specifically on the option of secession from the modern post-colonial state - one of three options stated explicitly by General Assembly Resolution 1514 (XV) as constituting the act of self-determination. These norms are then sought to be analysed further within two case studies. The first of these looks briefly at the situation concerning the creation of Bangladesh - a case of self-determination achieved. The second case study, much more complex in itself, looks at the situation concerning the Western Sahara where self-determination (whatever its manifestation) is yet to be expressed. In the course of this latter case study we shall seek to highlight the problematic nature of 'national identity' and the 'self in settings far removed from post-Westphalian Europe from where these norms originate, and which remain so integral to the modern discourse of international law.

This thesis examines the development of the concept of individual and collective self-defence as expressed in Article 51 of the UN Charter. In doing so, it will analyse the attempts to stretch the scope of the right of self-defence beyond the limits allowed under Article 51 and assess whether such attempts have undermined the Charter regime. The concept of self-defence is seen as part of a series of evolutionary attempts to limit the horrors of war by formulating criteria for the legitimacy of armed force. This study looks at the developments from the racial and religiously- motivated medieval concept of "Just War", and the "defensive" Islamic concept of Jihad, through arbitration and treaty between sovereign states, to the development of the legal doctrine of self-defence, subject to the criteria of necessity and proportionality, established in the Caroline case. The focus is on the modem development of the concept of self-defence in the UN era, has developed within the context of a global collective security system.However, the circumstances of its drafting left Article 51 with a number of ambiguities and inadequacies, which are explored with reference to illustrative examples from recent history. Attention is drawn to the nature and scope of the so-called "inherent right"; the difficulties surrounding the definitions of "armed attack" and "aggression" as events which activate the sight of self-defence; and the unforeseen burden placed on Article 51 as a result of the paralysing effect of the Cold War on the collective security system. A further development in recent years has been a trend to fit Article 51 to the scope of the post-colonial, post-Cold War era, by attempting to enlarge it, both temporally and spatially. The former leads to claims for various forms of anticipatory and retrospective defence; the latter to broader conceptions of the people, territory and governance system to be defended whereby the legal framework of Article 51 is made subject to political and humanitarian considerations. However well-intentioned, such trends would greatly increase the number of exceptions to the prohibition in Article 2(4) and open the door to misuse of the Article 51 provision thereby increasing the danger of threats to peace and security.Clearly, the 1945 conception of self-defence is no longer adequate to deal with the changing force of international relations. Article 51 must change; the question is whether it can do so within the spirit of its nature as an "emergency" response with value especially to weaker and third world nations.