Letteratura scientifica selezionata sul tema "Функціональна лінгвістика"
Cita una fonte nei formati APA, MLA, Chicago, Harvard e in molti altri stili
Consulta la lista di attuali articoli, libri, tesi, atti di convegni e altre fonti scientifiche attinenti al tema "Функціональна лінгвістика".
Accanto a ogni fonte nell'elenco di riferimenti c'è un pulsante "Aggiungi alla bibliografia". Premilo e genereremo automaticamente la citazione bibliografica dell'opera scelta nello stile citazionale di cui hai bisogno: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver ecc.
Puoi anche scaricare il testo completo della pubblicazione scientifica nel formato .pdf e leggere online l'abstract (il sommario) dell'opera se è presente nei metadati.
Articoli di riviste sul tema "Функціональна лінгвістика"
1
Oberda, Katarzyna. "ANGER REPRESENTATION IN BIBLICAL DISCOURSE". Studia Methodologica 50 (3 settembre 2020): 23–33. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.03.
Testo completoAbstract (sommario):
Cтаття має на меті представити гнів як негативну емоцію, яка породжує конфлікт, записаний та представлений у біблійному дискурсі. Основна мета цього дослідження – представити когнітивний, функціональний та прагматичний аспекти гніву як емоції, що призводить до конфліктів, війн та руйнувань. Застосована у дослідженні методологія належить до дискурсивної психології, що включає інструменти когнітивної та функціональної лінгвістики, а також теорію актів мовлення для аналізу дослідницького матеріалу із The Holy Bible: New International Version (HBNIV, 1984).
2
Семак, Л. "ЛЕКСИЧНА СИНОНІМІКА ЯК МОВНОСТИЛІСТИЧНИЙ ЗАСІБ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ". Journal “Ukrainian sense”, n. 1 (30 novembre 2023): 75–84. http://dx.doi.org/10.15421/462208.
Testo completoAbstract (sommario):
Постановка проблеми. У лінгвістиці наразі немає праць, у яких здійснено докладний усебічний аналіз мови сучасних прозаїкинь. Лінгвісти вже студіювали неологізми, оказіоналізми, евфемізми й жаргонізми, що побутують у художньому дискурсі прозаїкинь, проте лексичні синоніми, що маркують мову сучасної української жіночої прози й оприявлюють оригінальний жіночий мовний стиль залишаються поза скрупульозною увагою науковців. Цим умотивовуємо актуальність нашого дослідження.
Мета статті – описати лексичні синоніми, що по-особливому фігурують у сучасній українській жіночій прозі та є функціонально релевантними мовностилістичними засобами.
Методи дослідження. У статті використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу; лінгвістичні методи, із-поміж яких описовий і дистрибутивний метод, методи лінгвостилістичного й контекстуального аналізу; метод компонентного аналізу, застосований для встановлення лексичних значень багатьох лексем, а також інтегральних і диференційних сем, що стали підставою для семантичного зближення / протиставлення в художньому дискурсі.
Основні результати дослідження. Спостережено, що найпоказовішим явище синонімії є для лексико-семантичного рівня, оскільки зближення понять, відбите мовними одиницями, оприявлює складну мисленнєву діяльність індивіда – письменника / письменниці, який здавна усвідомив системну тотожність / близькість багатьох фактів навколишнього світу. Помічено, що в сучасному мовознавстві домінує функціонально-семантичний напрям дослідження слів, зокрема й синонімів, метою якого є синхронне вивчення функціонування семантики одиниць лексико-синонімічної парадигми, тому синонімічний ряд слід розуміти як мікросистему в синонімічній системі мови, а також спосіб упорядкування синонімів. Доведено, що розмаїття синонімічних рядів формує лексичну синоніміку, проте синонімічний ряд як парадигма загальномовних лексем не є визначальним і релевантним для художнього дискурсу, тому під час лінгвостилістичного аналізу увагу слід зосереджувати на тих низках синонімічних мовних одиниць, складниками яких нерідко є емоційно, експресивно, стилістично забарвлені лексеми, індивідуально-авторські новотвори, що оприявнюють оригінальну мовну манеру прозаїкинь. Зазначено, що сукупності синонімів є виразними константами ідіостилів письменниць, коли в художніх текстах формують різні стилістичні фігури – ампліфікації, градації, парцеляції, синонімічні антонімізації тощо.
Висновки і перспективи. Художній дискурс сучасної української жіночої прози оприявлює чимало близькозначних слів, що потребують обґрунтування у різних площинах лінгвістичного аналізу. У цьому вбачаємо й перспективи подальших досліджень, оскільки сучасна лінгвістика потребує докладних коментарів значно більшої кількості синонімічних нанизувань у мовотворчості майстринь української прози, що дасть змогу виявити нові смисли в їхніх значеннях.
3
Шевченко, Л. І. "Модерні напрямки сучасної лінгвістики: функціональний контекст". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 35 (2017): 7–18.
Cerca il testo completo
4
Багірова, Рахлана Ідріс. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МИНУЛОГО ЧАСУ В НІМЕЦЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, n. 92 (19 dicembre 2023): 5–11. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-92-1.
Testo completoAbstract (sommario):
Статтю присвячено функціональним особливостям дієприкметників минулого часу в німецькій та азербайджанській мовах. Як ми знаємо, азербайджанська та німецька мови є мультисистемними. Тому вивчення дієприкметників минулого часу в цих зазначених різносистемних мовах з одного боку, складно, з іншого боку – цікаво. Цій проблемі присвячено багато наукових праць. Питання дієприкметників минулого часу було розроблено окремо в німецькій та азербайджанській лінгвістиці. Однак фундаментальні дослідження в порівняльному аспекті на матеріалі двох різносистемних мов поки що недостатньо вивчені. Актуальність роботи полягає в тому, що в ній вперше порівняно розглядаються функціональні особливості дієприкметників минулого часу на матеріалі німецької та азербайджанської мов. На відміну від німецької дієприкметники, що виражають минулий час, в азербайджанській мові утворюються тільки через суфікси. Дієприкметники утворюються, коли ми додаємо суфікси «-mış, -miş, -muş, -müş», що утворюють дієприкметники минулого часу, до суфіксів твердження та заперечення коренів дійсного та пасивного дієслів. Вони можуть бути дієприкметниками в залежності від їх місця та ролі в реченні. Суфікси «-dıq, -dik, -duq, -dük» теж використовуються під час утворення дієприкметників минулого часу в сучасній азербайджанській мові. Під час аналізу основних функціональних ознак дієприкметників виявляється, що їхня основна функція полягає в тому, щоб пояснювати їх, ставлячи перед предметом, іменним присудком, додатком, прислівником, іменними словосполученнями, зверненнями та суфіксами, а також використовувати як прислівники в реченні. Аналіз матеріалів німецької та азербайджанської мов дозволяє припустити, що дієприкметники теперішнього і минулого часу використовуються в обох мовах, утворюються різними морфологічними засобами і виконують у мові різні функції.
5
Polishchuk, Nadiya. "PASSIVE PHRASE FUNCTIONAL PERSPECTIVES AND «TEXTUALE LINGUISTICS»". PROBLEMS OF SEMANTICS, PRAGMATICS AND COGNITIVE LINGUISTICS 31 (2017): 95–100. http://dx.doi.org/10.17721/2663-6530.2017.31.08.
Testo completo
6
SHEVCHENKO, LARYSA. "MODERN DIRECTIONS OF CONTEMPORARY LINGUISTICS: FUNCTIONAL CONTEXT". Actual issues of Ukrainian linguistics: theory and practice 35 (2017): 7–18. http://dx.doi.org/10.17721/apultp.2017.35.7-18.
Testo completoAbstract (sommario):
The article is devoted to the analysis and differentiation of the concepts «modern linguistics» and «neolinguistics» in philology. It is stated that the defined notions are unclearly represented in modern science and require additional argumentation by the chronology and content of new ideas, concepts and theories. The thesis about special social, cognitive and civilizational status of the neolinguistic directions of knowledge, their prospects in a person’s intellectual activity is being argued. The author’s attention is focused on the integral nature of the modern directions of linguistics, which corresponds to the development tendencies of science and its social functions. The overview of separate structural subdivisions, specialties and specializations, tendencies of development of new directions of linguistic science in the leading universities of the world is offered. Information on the establishment of the medialinguistic commission of the International Committee of Slavists, an authoritative international organization of modern researchers in the humanities, is provided. It is postulated that the idea of changing the structural-functional paradigm of the 20th century on the cognitive-communicative paradigm of the 21st century requires additional argumentation.
7
Доўгаль, Алеся Валер’еўна. "Емотивний аспект мови й мовлення (на матеріалі сучасної білоруської мови)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 ottobre 2017): 97–102. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.92.
Testo completoAbstract (sommario):
У статті висвітлено актуальні питання лінгвістики емоцій як одного з провідних напрямів у сучасному мовознавстві. Емотивність репрезентовано як функціонально-семантичну категорію, що має польову структуру. На матеріалі сучасної білоруської мови представлено опис лексичних і синтаксичних мовних і мовленнєвих емотивів.
8
Маєвська, Катерина, e Алла Анісімова. "«КОНЦЕПТ» У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ". Grail of Science, n. 34 (16 dicembre 2023): 236–37. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.52.
Testo completoAbstract (sommario):
Розвиток гуманітарного знання поставив перед науковою спільнотою проблему вироблення нового терміну, який би адекватно вказував на зміст мовного знака, знімав функціональні обмеження традиційного змісту та значення, органічно поєднував логіко-психологічні та лінгвістичні категорії. Будь-яка наука володіє поняттями, які, з одного боку, не мають чіткого, точного і загальноприйнятого визначення; з іншого боку, цей термін «приблизно» зрозумілий усім професіоналам у цій галузі досліджень. Інакше кажучи, це пов'язано з тим, що кожен дослідник надає своє розуміння кінцевих елементів, на основі яких, розробляється теорія, однак ряд термінів, введених окремими експертами, на деякий час стає дуже популярними і частотність вживання створює певну «видимість» ясності та прозорості їх значення. Збільшення попиту призвело до появи ряду конкуруючих номінативних одиниць.
9
Holshtein, Maiia. "ВИКОНАВСЬКИЙ СЕМІОЗИС У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, n. 24 (3 luglio 2023): 379–93. http://dx.doi.org/10.33287/222324.
Testo completoAbstract (sommario):
Мета статті – дослідити процес виконавського семіозису в музичному мистецтві на прикладі аналізу інтерпретант певної композиції. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному методі, призначеному для проведення функціональних паралелей між музикознавством та мовознавством; лінгвістичному підході, використаному для аналізу специфіки процесу семіозису в бутті музично-виконавського мистецтва; семіотичному підході, уведений до роботи як основа класифікації типів логічних (прагматичних) відношень між виконавцем та музичним твором; лінгвосеміотичний підхід, запропонований С. Шипом, призначений для тлумачення музики як мовлення; термінологічному методі, застосованому для з’ясування змістовних меж лінгвістичних термінів та понять у музикознавчому дослідженні; системному методі, уведеному задля аналізу функціонування компонент тріади Ч. Пірса у контексті музично-виконавського мистецтва; класифікації, використаної для розподілення інтерпретаційних версій твору за типами виконавського семіозису; метод історико-порівняльного аналізу, залученого для порівняння інтерпретант дванадцятої фортепіанної рапсодії Ф. Ліста та їх впливу на трансформацію знаку tempo rubato. Наукова новизна дослідження полягає у порівняльному аналізі семантичних відношень (знак-знак, знак-десигнат, знак-суб’єкт) у лінгвістиці та музичному мистецтві; семіотичному аналізі трансформацій музичного знаку в контексті різних інтерпретант (на прикладі функціонування tempo rubato у виконавських версіях Угорської рапсодії Ф. Ліста № 12) та класифікації інтерпретант рапсодії за типами виконавського семіозису. Висновки. Міждисциплінарний метод уможливив проведення паралелей між музикознавством та лінгвістикою. Застосування тріади Ч. Пірса до вивчення семіозису в музичному виконавстві та аналіз функціонування її компонент, доводить нескінченність цього процесу. Закономірність семіотичних відношень у музично-виконавському мистецтві може бути співставлено із закономірністю їх функціонування у лінгвістиці. Визначення Ф. Лістом tempo rubato одним з найголовніших принципів виконавської інтерпретації, сприяло вибору цього знаку для розгляду трансформації в залежності від різних інтерпретант. Імпровізаційність та контрастність дванадцятої Угорської рапсодії Ф. Ліста, а також її відтворення спричинили вибір цього твору як практичну базу дослідження виконавського семіозису в музичному мистецтві, а виконання В. Кліберна і В. Бенеллі Мозелл як інтерпретант рапсодії. Компаративний аналіз інтерпретант дванадцятої фортепіанної рапсодії сприяв класифікації її версій за типами виконавського семіозису.
10
ПОГОРІЛА, Анна. "СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ ЕВФЕМІЗМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Актуальні питання іноземної філології, n. 15 (27 giugno 2022): 86–90. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2021-15-12.
Testo completoAbstract (sommario):
Розвідка присвячена дослідженню евфемізмів англійської мови. Висвітлено основні підходи до визначення поняття евфемізм у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі сьогодення та минулого. Визначено різні підходи до класифікації евфемізмів вітчизняними та зарубіжними лінгвістами. Мета роботи полягає у визначенні словотвірних та функціональних особливостей евфемізмів. Методологія розвідки здійснена шляхом використання логічного методу аналізу наукових джерел; описового методу, а також дефініційного та контекстуального аналізу. Наукова новизна полягає у детермінізації мовних засобів, що служать для творення евфемізмів. Встановлено важливість соціального аспекту даної проблематики, евфемізми функціонують і в молодіжному мовленні, так і в політичному, медійному, релігійному та інших сферах соціального спілкування. Розглянуто наявні дефініції поняття евфемізм та виявлено відсутність загальноприйнятого визначення терміну у лінгвістиці. Матеріал дослідження опрацьовано з інтернет ресурсів. З’ясовано, що евфемізми класифікуються за ступенем закріплення в системі мови, за територією розповсюдження та за часовою ознакою. Класифікація евфемізмів базується на основі функціонально-прагматичному, дистрибутивному та лексико-семантичному принципах. Основними функціями евфемізмів є вуалітивна, кооперуюча, превентивна, риторична, елевативна, конспіративна та дистортивна. Висновки названо шляхи творення евфемізмів, що відбуваються на різних рівнях мови: лексичному, семантичному, фонетичному, словотвірному і стилістичному. В основі творення евфемізмів лежать когнітивні процеси та міжконцептуальні зв’язки, завдяки яким здійснюється розуміння евфемізмів у сучасній англійській мові. Евфемізми як засоби толерантного та пом’якшувального висловлювання потребують ґрунтовного та детального дослідження та аналізу.
Tesi sul tema "Функціональна лінгвістика"
1
Камінна, Я. Ю. "Стильові особливості художнього тексту". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46641.
Testo completoAbstract (sommario):
Функціональний стиль є одним із ключових понять сучасної лінгвістичної науки.
Під ним зазвичай розуміють варіант мовної системи, що залежить від форми, умов і
мети мовлення, а також сукупність мовленнєвих засобів та прийомів, вибір яких
обумовлений змістом, характером і метою висловлювання. Художній стиль,
безперечно, посідає важливе місце в системі стилів будь-якої мови.
2
Крайчинська, Г. В. (G Kraichynska). "Функціонально-семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами - назвами грошових одиниць(Functional-semаntic analysis of Polish phraseological units with the names of monetary elements)". Дисертація, 2004. https://eprints.oa.edu.ua/633/1/avtoreferat.pdf.
Testo completoAbstract (sommario):
Реферована дисертація присвячена вивченню функціональних і семантичних особливостей польських фразеологізмів з компонентами – назвами грошових одиниць babka, denar, drachma, dukat, grajcar, grosz, hałyrz, kwartnik, moneta, obol, pieniądzе, srebrnik, szeląg, szóstak, talar, trojak, złoty. Аналіз виявив, що НФО складають значний пласт в ідіоматичному багатстві польської мови й групуються навколо семи основних тематичних груп: “Характеристика людини й особливості її характеру”, “Значення грошей у житті людини”, “Оцінка значущості людини / речі”, “Господарська діяльність та товарно-грошові відносини”, “Способи заробляння грошей”, “Фінансовий та соціально-економічний стан людини”, “Міжлюдські стосунки”. Специфічною ознакою переважної частини маніфестованих фразеологізмами значень є їх співвіднесеність з людиною, що свідчить про антропоморфну вибірковість фразеологічної семантики.
Функціонально-семантичний аналіз НФО підтвердив тезу, що компоненти у складі фразеологізму повністю не втрачають зв’язків зі своїм етимологічним, лексичним значенням, а, проектуючись на нове, фразеологічне значення, формують і мотивують його. (The candidate’s thesis is devoted to the investigation of functional and semantic peculiarities of Polish phraseological units with the names of monetary elements. The analysis shows, that NPU are numerous, they compose a certain layer in the idiomatic value of the Polish language and are grouped around the seven main theme groups: “Characteristic features of a person and peculiarities of his / her character”, “Meaning of money in a person’s life”, “Evaluation of a person / thing”, “Practical activity and commodity-money relations”, “Ways of earning money”, “Financial and social-economical state of a person”, “Relations among people”. The distinguishing feature of the main part of meanings manifested by the numismatic phraseological units is their correlation with a person, person’s features of character and qualitative estimation of person’s practical activity, which prove the anthropomorphic choice of phraseological semantic.
Functional-semаntic analysis of NPU shows, that the elements of monetary units do not lose their connection with their etymological, lexical-semаntic meaning, but when added to the new, phraseological meaning, form and motivate it.
In the candidate’s thesis for the first time in the Ukrainian linguistics the main theoretical ways in the investigation of Polish phraseology are summarized, as well as Polish lexicographical sources and paremiological works are characterized.
)
Libri sul tema "Функціональна лінгвістика"
1
Томчаковський, О. Г. Text linguistics : навч.-метод. посіб. для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 03 «Гуманітарні науки» спец. 035 «Філологія». Суми : Університетська книга, 2024. http://dx.doi.org/10.32837/11300.27396.
Testo completoAbstract (sommario):
Навчально-методичний посібник “Text linguistics” призначений для здобувачів вищої освіти спеціальності 035 «Філологія» спеціалізації 035.04 «Германські мови та літератури (переклад включно)». У посібнику пропонується конспект лекцій та комплекс завдань для виконання на практичних заняттях / самостійної роботи при підготовці до практичних занять з навчальної дисципліни «Лінгвістика тексту». Комплекс завдань спрямований на вироблення навичок інтерпретації англомовних текстів художнього, публіцистичного та наукового функціональних стилів.
Rapporti di organizzazioni sul tema "Функціональна лінгвістика"
1
Колоїз, Ж. В. Молитва як конфесійний і художній текст. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/538.
Testo completoAbstract (sommario):
У статті порушуються проблеми текстуальної лінгвістики; молитва розглядається як конфесійний та художній текст; аналізуються семантичні, функціональні та стилістичні особливості конфесійної та художньої (поетичної) молитов.
2
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький e Ірина Сергіївна Мінтій. Функціональне програмування в фундаментальній підготовці майбутнього вчителя. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, settembre 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/913.
Testo completoAbstract (sommario):
Сучасна тенденція інформатизації навчання – його фундаменталізація, складовою якої є розробка методичних систем навчання інформатичних дисциплін на основі широкого застосування міждисциплінарних галузей наукового знання, таких, як штучний інтелект: розвиток ідей штучного інтелекту із самого початку спирався на його тісні взаємозв’язки з науками, які вивчають явища пізнання, розуміння, прийняття рішень людиною, тобто з психологією, логікою, лінгвістикою, з одного боку. З іншого, розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем керування зі зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла наука кібернетика.