Accedi

Bibliografie tematiche / Православие / Articoli di riviste

Articoli di riviste sul tema "Православие"

Segui questo link per vedere altri tipi di pubblicazioni sul tema: Православие.

Autore: Grafiati

Pubblicato: 25 luglio 2024

Cita una fonte nei formati APA, MLA, Chicago, Harvard e in molti altri stili

Scegli il tipo di fonte:

Vedi i top-50 articoli di riviste per l'attività di ricerca sul tema "Православие".

Accanto a ogni fonte nell'elenco di riferimenti c'è un pulsante "Aggiungi alla bibliografia". Premilo e genereremo automaticamente la citazione bibliografica dell'opera scelta nello stile citazionale di cui hai bisogno: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver ecc.

Puoi anche scaricare il testo completo della pubblicazione scientifica nel formato .pdf e leggere online l'abstract (il sommario) dell'opera se è presente nei metadati.

Vedi gli articoli di riviste di molte aree scientifiche e compila una bibliografia corretta.

1

Vysotsky, Tamara. "Джерела відкритого православ’я як ідейної основи православної церкви України". Multiversum. Philosophical almanac, n. 5-6 (28 novembre 2019): 127–39. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.5-6.10.

Testo completo

Abstract (sommario):

У статті аналізуються джерела ідей відкритого православ’я, що стала стратегією розвитку Православної Церкви України. Доводиться, що сучасне українське відкрите православ’я розвивається внаслідок спроб відродити ідентичність київського християнства, контекстуалізувати соціальну доктрину вселенського православ’я та концепції сучасної православної теології, а також завдяки зверненню до ранньохристиянського бачення відносин церкви і суспільства. У статті доводиться, що українське відкрите православ’я стало виразником ідей поміркованого консерватизму, налаштованого на діалог із суспільством, іншими конфесіями і релігіями. Українське відкрите православ’я типологічно схоже до ідейної позиції Константинопольського патріархату та інших помісних православних церков, які перебувають у протистоянні з фундаменталізмом Російської Православної Церкви. Джерелами українського відкритого православ’я стали сучасна православна теологія, київська традиція християнства, православний лібералізм, проєвропейська риторика лідерів українського православ’я.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

2

Sulimov, Stanislav I., e Dinara Dm Tregubova. "Православная традиция как действующий фактор русской истории". Cuadernos de Rusística Española 15 (28 dicembre 2019): 281–91. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v15i0.6423.

Testo completo

Abstract (sommario):

Данная работа посвящена рассмотрению православного христианства как важного действующего фактора русской истории. Авторы отмечают, что культура находится в процессе постоянного развития, и поэтому оживляющее и интегрирующее её компоненты православие тоже представляет собой динамичное явление. Пришедший на Русь вариант христианства – «кирилло-мефодиевское» православие, отличался от греческого образца, но именно поэтому и был усвоен новой паствой. В работе прослеживается роль православия и Церкви в такие ключевые моменты русской истории как крещение Руси, российская экспансия в Сибири и советская эпоха. Авторы отмечают, что христианство в любом временном периоде играет в русском культурном мировоззрении важную роль, хотя эта роль никогда не бывает неизменной. По этой же причине Русская Православная Церковь оказывается отзывчивой на нужды общества, в каждом веке предлагая подходящие ответы на новые вызовы. Авторы указывают на то, что не всегда отношения государства и Церкви в России были доброжелательными, равно как и не все представители русского общества относились к христианской этике и духовенству с пиететом, но православие никогда не лишалось своей роли интегрирующего фактора русской культурной идентификации.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

3

Драгутиновић, Предраг. "Stefan Alkier / Ioan Dumitru Popiu, unter Mitarbeit von Alena Schulz (прир.), Wunder in evangelischer und orthodoxer Perspektive". Theological Views – Religious and Scientific Journal / Теолошки погледи – версконаучни часопис LV, n. 2 (30 settembre 2022): 379–83. http://dx.doi.org/10.46825/tv/2022-2-379-383.

Testo completo

Abstract (sommario):

Крајем XX и почетком XXI века дијалог западних и православних новозаветника почео је интензивно да се одвија на више нивоа. Редовна комуникација, размена студената, преводи, научне конференције, гостујућа предавања, оснивање EELC као огранка SNTS за источну Европу и формирање библијских библиотека у православним земљама источне Европе и Русије су конкретне манифестације овог дијалога. Као никада раније, западни и православни стручњаци за Свето Писмо добијају прилику да суоче своје сопствене традиције и своја истраживања, као и да освесте сопствене црквено- културолошке претпоставке на којима заснивају свој црквено- просветни рад. Један од плодова поменутог дијалога је и зборник радова Wunder in evangelischer und orthodoxer Perspektive (Чуда из евангеличке и православне перспективе) који је плод научног скупа који је одржан на Православном богословском факултету у Букурешту, а на коме су учествовали стручњаци протестантске и православне вероисповести.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

4

Mikołejko, Zbigniew. "The Great Historical Game for Supremacy over Orthodoxy in the East". Investigationes Linguisticae 48 (28 marzo 2024): 44–59. http://dx.doi.org/10.14746/il.2024.48.4.

Testo completo

Abstract (sommario):

Падение Киевской Руси вызвало большую историческую борьбу - между Литвой и Польшей, а затем Речью Посполитой, и Москвой - также за контроль над верой. Таким образом, речь шла не только о том, кто станет господствующим субъектом «собирания русских земель», но и о том, кто создаст «святое» православное владычество на Востоке. Как известно, Москва добилась триумфа над Вильнюсом и Варшавой, сделав православие орудием своей идеи «Третьего Рима» и своей экспансии на Запад, на восточные территории Речью Посполитой. Однако менее заметен другой аспект этой инструментализации, а именно то, что структуры и кадры Православной церкви Речью Посполитой стали своего рода «резервуаром», позволившим России и ее характерному «царскославии» (в ее борьбе с Китайской империей, с исламом и местными формами веры) к распространению имперского господства как в его политическом, так и в цивилизационном измерениях (духовном или интеллектуальном) далеко за Урал, на Сибирь и Дальний Восток. Однако сегодня мы переживаем драматически и бурно, наряду с обретением православием на Украине своей изначальной, автономной церковной идентичности, распад этого по сути имперского религиозного проекта как важнейшего элемента объединения и сакрализации «русского мира».

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

5

Пишун, С. В. "ЛИЧНОСТЬ К.Н. ЛЕОНТЬЕВА КАК ОСНОВА ЕГО ТВОРЧЕСКОГО НАСЛЕДИЯ: ОТ ЭСТЕТИЗМА К ЦЕРКОВНО-МОНАШЕСКОМУ ИДЕАЛУ И АПОЛОГИИ СТАРЧЕСТВА". Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 59, n. 1 (2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2022-1/40-45.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье утверждается, что специфика философских построений К.Н. Леонтьева связана с особенностями его творческой личности. Эстетизм Леонтьева как важнейшая черта его натуры имеет ярко выраженный антиэгалитаристский и антилиберальный характер. Вместе с тем, этот свой «эллинистический» эстетизм К.Н. Леонтьев сознательно подчиняет религиозной вере или «церковным началам». Он указывает на необходимость усиления роли монашества в общественной и церковной жизни, а также признает старчество источником святости и верности православию. Ключевые слова: К.Н. Леонтьев, эстетизм, апология красоты, «внешний аморализм», византизм, православие, монашество

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

6

Кабыткина, И. Б., e А. Р. Чаплыгина. "Влияние Крещения Руси и православной церкви на становление российской цивилизации и государственности". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, n. 8 (giugno 2021): 103–6. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-320.

Testo completo

Abstract (sommario):

Статья посвящена значению влияния Крещения Руси и особой роли русской православной церкви в процессе становления и развития российской цивилизации и государственности. Авторы утверждают, что православие и русская православная церковь стали фундаментальными факторами формирования российской цивилизации и нового типа государственности, что кардинально отличало его от европейских государств. В статье рассмотрена историческая роль православия как основного духовного фактора российской цивилизации, благодаря выбору христианства византийского образца, Русь приобрела собственный путь развития. Акцентируется внимание на значительном воздействии церкви на формирование правовой системы Руси.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

7

Логинова, Татьяна Валерьевна. "Православие и светская школа Приморского края в 1991–2012 гг." Ойкумена. Регионоведческие исследования, n. 2 (2022): 77–86. http://dx.doi.org/10.24866/1998-6785/2022-2/77-86.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье представлен очерк развития в Приморье форм сотрудничества по вопросам духовно-нравственного воспитания, инфраструктуры преподавания православной культуры (учреждений, подразделений, мероприятий, документов) в 1991-2012 гг. В Приморском крае школа декларировала приверженность православию, сотрудничала с РПЦ, но оставалась светской. Попытки извлечь из православия эффективные инструменты воспитания не привели к формированию в регионе системы православной педагогики. Ключевые слова: религиозное образование, Русская православная церковь, десекуляризация, Приморский край, "Основы православной культуры", "Основы религиозных культур и светской этики".

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

8

Кирилл, (митрополит). "Православие и образование". Политические исследования. ПОЛИС, n. 2 (2008): 9–16.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

9

Уфимцева, Екатерина Игоревна. "Социологический потенциал теоретической модели обращения в православие святителя Феофана (Говорова)". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 47, n. 3 (30 settembre 2022): 570–83. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2022-47-3-570-583.

Testo completo

Abstract (sommario):

На современном этапе активизации религиозной жизни в её индивидуальных и социальных проявлениях особую значимость представляет изучение проблемы религиозного обращения. Несмотря на наличие публикаций по этой проблематике, практически отсутствуют исследования отечественного наследия в области социологического изучения процесса обращения россиян в православие. Цель данного исследования – выявить и описать социологический потенциал концептуальной модели обращения в православие Феофана (Говорова). В результате были выявлены и описаны её содержательные и структурные компоненты: смысловые значения понятия «обращения», основные требования к условиям обращения, структурные элементы процесса обращения, типологические особенности, социальные факторы и результаты обращения. Были выявлены некоторые противоречия рассматриваемой концептуальной модели обращения и предложена её эмпирическая верификация в рамках социологических исследований обращения в православие современных россиян. Автором впервые предложена социологическая концептуализация воззрений Феофана (Говорова) на основные параметры процесса обращения в православие.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

10

Нерода, Інна. "АКЦІЯ «РЕВІНДИКАЦІЇ ДУШ» НА ВОЛИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1930-Х РОКІВ". Litopys Volyni, n. 25 (10 dicembre 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.03.

Testo completo

Abstract (sommario):

Релігія була для українців не тільки засобом національної ідентичності, а й предметом репресивної політики Польщі проти православ’я. Такою політикою, від якої потерпали українці у другій половині 1930-х років, стала акція «ревіндикації душ», яка відбувалася шляхом навернення православних безпосередньо до латинського обряду. Акція «ревіндикації душ» була започаткована з ініціативи уряду. Незважаючи на протести навіть у самих урядових колах, ревіндикаційні плани цілеспрямовано втілювалися в життя. Саме тому ця політика та методи її проведення мали для православних волинян особливо тяжкі наслідки. Мета роботи. Метою дослідження є аналіз політики польського уряду, спрямованої на реалізацію акції «ревіндикації душ» православних українців. Методологічну основу дослідження складають принципи об’єктивності, історизму та світоглядного плюралізму щодо висвітлення явищ минулого. Застосовані методи систематизації, порівняльного аналізу, періодизації, класифікації, що базуються на пріоритеті документальних фактів. У всій своїй сукупності зазначені методи стали важливим механізмом для розкриття поставленої мети і дали можливість виявити особливості церковно-релігійних процесів на Волині, проаналізувати внутрішні і зовнішні чинники цих процесів, простежити їх динаміку в контексті державно-церковних відносин у міжвоєнній Польщі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі опрацювання, систематизації та узагальнення архівних і опублікованих документів, статистичних джерел комплексно досліджено важливу наукову проблему «акція ревіндикації душ» на Волині у другій половині 1930-х років. Дослідження не лише ілюструє події з історії Православної церкви на Волині, але й показує взаємозв’язки та взаємовпливи різноманітних чинників у церковно-релігійних про- цесах в Польщі загалом та на Волині зокрема. У роботі зроблено акцент на постійному прагненні волинян-українців до відновлення і збереження соборних та національних традицій у православ’ї, а також на значенні церковно- релігійного аспекту для усвідомлення і збереження ними власної віросповідної та національної ідентичності. Віднайдення та використання низки маловідомих і невідомих джерельних матеріалів, а також урахування напрацювань вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури дали можливість висвітлити дану тему цілісно. Висновки. Православ’я в міжвоєнній Польщі постійно зазнавало асиміляційних замахів. Найбільш яскраво це виявилося в реалізації на користь католицизму ревіндикаційної акції, яка була спрямована безпосередньо проти православного населення. Перехід до католицизму супроводжувався переманюванням, різноманітними утисками православних, погрозами, репресіями і навіть обіцянками і заохоченнями. На Волині не було жодного випадку, де б населення добровільно заявило про свій перехід у лоно РКЦ. Небажання навернутися викликало реакцію ревіндикаторів, які виправляли положення не проповіддю, а обманом, відкритими репресіями щодо православних. Саме тому «ревіндикація душ» та методи її проведення мали для православних волинян особливо тяжкі наслідки. Незважаючи на постійні асимілятивні замахи, запроваджувані як урядом, так і РКЦ, українська православна громадськість не стала легким здобутком. Ні полонізація, ні спроби окатоличення не могли зупинити національних процесів в українському суспільстві і знищити потребу в його етнічній та релігійній самоідентифікації. Чим активнішим був наступ на православ’я, тим сильнішим ставав супротив українців. Тому можна ствердити, що Православна церква в Польській державі стала для української спільноти потужним об’єднуючим і консолідуючим чинником.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

11

Вигилянский, Владимир. "Православие: слово и дело". Вокруг света, n. 4 (2007): 24–35.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

12

Филатова, В. Ф. "Магия и народное православие". Человек, n. 6 (ноябрь-декабрь) (2009): 70–81.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

13

Филатова, В. Ф. "Магия и народное православие". Человек, n. 6 (ноябрь-декабрь) (2009): 70–81.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

14

БЯЗРОВА, Дж. Б. "REPRESENTATIONS OF PERSONALITY AND SOCIETY IN THE SPACE OF CULTURAL TRADITION OF ORTHODOX CHRISTIANITY". Kavkaz-forum, n. 11(18) (20 settembre 2022): 77–85. http://dx.doi.org/10.46698/vnc.2022.18.11.006.

Testo completo

Abstract (sommario):

Основополагающая ценность христианства – смирение – была в полной мере воспринята православием. Вместе с тем, была смягчена аскетическая традиция, получившая крайние формы выражения в средневековой Европе. В святоотеческой литературе человека рассматривали как единство духа и тела, подчеркивали недопустимость насилия первого над вторым. Непримиримая форма антитезы мира и бога в православии смягчена в оптимистическом русле, что трактуется как влияние народной религии. Догмату о непогрешимости папы православие противопоставляет в качестве критерия истины совокупный голос святых отцов. В соотношении человека и общества (внутреннего и внешнего) православие становится на сторону первого фактора, ставя в зависимость от нравственного самосовершенствования человека социальные преобразования. Однако это не следует понимать как оправдание индивидуализма, так как «мерой всех вещей» в ситуации выбора выступает, в конечном счете, не человек и не общество, а высший духовный цензор. Таким образом, тема личности и общества предстает в православии как проблема человека и Бога.Актуальность темы исследования определяется значительными изменениями, происходящими в духовной сфере современного российского общества. Религия, эволюционируя, остается неразрывно связанной с культурой и обществом, независимо от соотношения в нем верующих и неверующих. Анализ места и роли религиозного фактора, его влияния на социальную, политическую и духовную жизнь общества остается одним из важных направлений современной науки, в том числе и философии. The fundamental value of Christianity, humility, was fully accepted by Orthodoxy. At the same time, the ascetic tradition was somewhat softened, while it received extreme forms of expression in medieval Europe. In patristic literature, a person was considered as a unity of spirit and body, they emphasized the inadmissibility of violence of the former over the latter. The irreconcilable form of the antithesis of the world and God in Orthodoxy is softened in an optimistic way, which is ascribed to the influence of folk religion. Orthodoxy opposes the dogma of the infallibility of the pope as a criterion of truth by the collective voice of the holy fathers. In the relationship between man and society (internal and external), Orthodoxy takes the side of the first factor, making social transformations dependent on the moral self-improvement of man. However, this should not be understood as a justification of individualism, since the “measure of all things” in a situation of choice is, ultimately, not a person and not society, but a higher spiritual censor. Thus, the theme of the individual and society appears in Orthodoxy as a problem of man and God.The relevance of the research topic is determined by significant changes taking place in the spiritual sphere of modern Russian society. Religion, evolving, remains inextricably linked with culture and society, regardless of the ratio of believers and non-believers in it. Analysis of the place and role of the religious factor, its influence on the social, political and spiritual life of society remains one of the important areas of modern science, including philosophy.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

15

КУВЕНЕВА, В. О. "СТАТИСТИКА КРЕЩЕНИЙ В ПРАВОСЛАВИЕ ВО ВЛАДИМИРСКОЙ ГУБЕРНИИ В КОНЦЕ XIX - НАЧАЛЕ XX ВЕКА". Archivarius 7, n. 5(59) (20 giugno 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-59-5-3.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье приводятся данные исследования статистических материалов, публиковавшихся в периодическом издании «Владимирские епархиальные ведомости» в период с 1889 по 1905 годы. Статья затрагивает историю развития внутренней миссии Владимирской губернии в цифровых данных. Приводится статистика крещений в православие по годам, классификация принявших крещение по различным признакам. Также даются общие цифры численности миссионеров в губернии и принявших православие.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

16

Казмалы, И. М. "Православие в истории гагаузского этноса". Общество и прогресс, n. 4/5 (2008): 129–33.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

17

Belâeva, Elena. "Постмодернистское православие по О. Николаевой". Modernités Russes 6, n. 1 (2005): 251–61. http://dx.doi.org/10.3406/modru.2005.1392.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

18

Данилець, Юрій. "СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ І ТОВАРИСТВ НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ ТА В СХІДНІЙ СЛОВАЧЧИНІ (1920–1930-ті рр.)". Сіверянський літопис, n. 1 (2 aprile 2024): 96–103. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.240111.

Testo completo

Abstract (sommario):

Православна Церква на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині в 1920–1930-ті рр. переживала процес інституційної розбудови. В суспільстві вирувала «релігійна війна» між греко-католиками та православними, а також відбувалося протистояння двох юрисдикцій: сербської та константинопольської. Усі ці фактори послаблювали та дезорганізовували православний рух. Важливим об’єднавчим фактором виступили братства та товариства, котрі ставили собі за мету нести просвітницьку складову в селянські маси. Мета статті – з’ясувати передумови, зміст та наслідки діяльності православних братств і товариств у визначених хронологічних рамках та географічних межах. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктивності. Автор реалізував їх, застосувавши методи аналізу та синтезу, логічний, історико-порівняльний, ретроспективний. Наукова новизна. Вперше проаналізовано утворення та діяльність православних братств і товариств, які діяли на території Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині. Висновки. У 1920–1930-х рр. на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині виникло декілька православних товариств і братств. Відчутну роль у їхній діяльності відігравали священники та миряни – білоемігранти, котрі опинилися в межах ЧСР та активно влилися в життя православної Церкви. Братства ставили собі за мету просвітницьку та виховну діяльність, працюючи тісно з православними парафіями. Більшість товариств і братств так і не змогли розгорнути активну діяльність. Головними причинами цього явища було недостатнє фінансування організацій, які сподівалися лише на членські внески та пожертви благодійників. Однак на цей період православне населення було бідним. Селяни у першу чергу займалися зведенням культових споруд, церковних домів, опікою над духовенством тощо. Вони не мали вільних коштів та підтримку братств. Священники також перебували в скрутному матеріальному становищі. До того ж варто наголосити, що більшість братств стояли на русофільських позиціях, ідеалізували минуле Російської імперії, пропагували монархічні настрої серед населення та заперечували його український характер.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

19

Григорьев, Виталий Евгеньевич, Дарья Борисовна Разумова e Алексей Викторович Кнорре. "Даты рождений и православное мировоззрение у пользователей сети ВКонтакте". Демографическое обозрение 4, n. 4 (25 dicembre 2017): 110–20. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v4i4.7530.

Testo completo

Abstract (sommario):

Распространенное среди православных убеждение о недопустимости интимной близости в период поста должно отражаться на распределении числа рождений. Православие является традиционной религией в России, большинство православных получает свои религиозные убеждения в ходе первичной социализации. Таким образом, православная самоидентификация скорее всего означает, что человек имеет православных родителей (хотя бы одного). Это дает возможность использовать социальную сеть ВКонтакте, где пользователи могут выразить свою религиозную принадлежность, для проверки распространенности воздержания от интимной близости в период поста. Мы использовали случайную выборку примерно из 725 тыс. аккаунтов и сравнили распределение рождений у пользователей, указавших православное и неправославное мировоззрение. Результат показывает, что воздержание от интимных связей в период поста практикуется, но его влияние на годовое распределение числа рождений несущественно. Обнаруженный эффект может наблюдаться, если около 2% православных строго избегают интимной близости в пост.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

20

Мелехова, Галина Николаевна. "ПРАВОСЛАВИЕ В КАРГОПОЛЬЕ: 30 ЛЕТ СПУСТЯ". Традиции и современность, n. 34 (25 agosto 2023): 84–97. http://dx.doi.org/10.33876/2687-119x/2023-34/84-97.

Testo completo

Abstract (sommario):

Аннотация. В статье рассматриваются православные традиции в приходах Каргопольского р-на Архангельской обл., которые были зафиксированы с середины 1990-х – начала 2000-х годов. Анализируются произошедшие за 30 лет изменения в православной топографии и в приходской жизни: построено и восстановлено не менее 7 часовен, заново построено 3 храма, четвертый – в стадии строительства, отремонтировано 4 храма. Но экстенсивный период развития приходов закончился. Есть и утраты: у деревянного храма в д. Хотеново обрушилось два шатра (храм ныне находится в стадии ремонта по общероссийской инициативе); сгорели шатровые храм XVII в. и колокольня знаменитого ансамбля в Лядинах. Тем не менее православная топография остается достаточно насыщенной. Серьезной проблемой приходов остается острая нехватка священников, которые направляли бы деятельность общин. Вне внимания духовенства остаются сложности во внутриприходских отношениях, связанные с невыполнением уставных требований при функционировании прихода, невниманием к отдельным направлениям его деятельности. Становление общин как союзов единомышленников и духовного родства, укрепление внутриприходских связей остается актуальной задачей. Abstract. The article examines Orthodox traditions, which have been recorded in the parishes of the Kargopol district of the Arkhangelsk region since the late 1990s – early 2000s. The changes that have taken place over 30 years in Orthodox topography and in parish life are analyzed. Over the years, at least 7 chapels have been built and restored, 3 churches have been rebuilt, the 4th is under construction, 4 churches have been repaired. The extensive period of parish development is over. There are also losses: a number of tented roofs of the wooden temple in the village of Khotenovo collapsed (the temple is now under repair on an all-Russian initiative); the tent-like temple and the bell tower of the famous ensemble in Lyadiny burned down. A serious problem for parishes is the acute shortage of priests who would direct parish activities. Difficulties in intra-parish relations, which are associated with non-fulfillment of statutory requirements in the functioning of the parish, with a lack of attention to certain areas of its activity, do not get the attention of the clergy. The formation of communities as unions of like-minded people and spiritual kinship, strengthening intra- and inter-parish ties remain an important task.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

21

Местковский, Д. Д. "ДВЕ ВСТРЕЧИ РУССКИХ ПОСЛОВ С ДАВИДОМ ХИТРЕУСОМ". Диалог со временем, n. 83(83) (31 luglio 2023): 310–17. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2023.83.83.019.

Testo completo

Abstract (sommario):

В предпринята попытка проследить изменения во взглядах немецких протестантов на православие в конце 1570-х – начале 1580-х гг., которые хорошо проявились в двух разных описаниях одного и того же события (воспоминания и впечатления от личной встречи с русскими послами) в письмах Давида Хитреуса. Делается вывод о том, что общее разочарование ходом переписки тюбингенских теологов с патриархом Иеремией II заставило Хитреуса более трезво подойти к вопросу о доктринальном сходстве православия и протестантизма. This article attempts to trace the changes in Protestants’ views on Orthodoxy in the late 1570’s and early 1580’s. These changes are well observable in two accounts of the same event (impressions from personal meetings with Russian ambassadors) in the letters of D. Chytraeus. It is concluded that the general disappointment with the course of correspondence between the Tübingen theologians and Patriarch Jeremiah II compelled D. Chytraeus to describe similarities between Orthodoxy and Protestantism more circumstantially.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

22

Цеханская, К. В. "“Folk Orthodoxy”: A New Look at an Old Problem". ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА 24, n. 2 (25 giugno 2023): 153–63. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2023.24.2.013.

Testo completo

Abstract (sommario):

Статья посвящена рассмотрению некоторых спорных аспектов научной терминологии, касающихся феномена так называемого «народного православия». Определенное внимание уделено сравнительному анализу суеверно-магической обрядовости невоцерковленного крещеного социума и традиционных форм церковного благочестия. Отдельно рассмотрена проблема деструктивности антихристианской «духовности» внецерковной мистики и обрядовости. Цель работы — пересмотреть проблемы антиправославной духовности русских под ортодоксальным углом зрения. Автор приходит к выводу, что термины «фольклорное, бытовое, народное православие» предполагают не двоеверие народа, а суеверные религиозные представления, находящиеся вне церковной жизни. This article examines some controversial aspects of scholarly terminology concerning the phenomenon of so-called “folk” or “popular Orthodoxy”. Particular attention is paid to a comparative analysis of the superstitious, magical rituals of unchurched yet baptized society and traditional forms of church piety. The aim of the work is to consider the problem of Russian anti-Orthodox spirituality from an Orthodox point of view, although the harmfulness of the anti-Christian “spirituality” of extra-church mysticism and ritualism from the point of view of the church is discussed separately. The author comes to the conclusion that such terms as “folkloric, everyday, or folk Orthodoxy” presuppose not the people’s “dual faith,” but superstitious religious ideas that are outside of church life.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

23

Листова, Татьяна Александровна. "ПРАВОСЛАВИЕ В XX ВЕКЕ: ФАКТОРЫ СОХРАНЕНИЯ И РЕАЛИЗАЦИЯ В ОБРЯДОВО ПРАЗДНИЧНОЙ ЖИЗНИ". Традиции и современность, n. 25 (30 dicembre 2020): 41–77. http://dx.doi.org/10.33876/2687-119x/2020-25/41-77.

Testo completo

Abstract (sommario):

Статья посвящена анализу механизмов сохранения, воспроизведения и трансформации православной культуры в течение XX в. вплоть до настоящего времени. На конкретных материалах показана реальность сохранения позиций православия в условиях тотального атеизма, прежде всего в сельской местности и небольших городах. В центре внимания православный компонент в повседневном и праздничном поведении русских, его значимость в их ментальных установках и выборе линии поведения. Дается характеристика присутствия православных сюжетов в похоронной, свадебной, родильно-крестильной обрядности, а также в календарной обрядовой традиции советского периода. Ключевые слова: православие, православная культура, социализация, религиозная жизнь, обряды, праздники, повседневность. Abstract. The article is devoted to the analysis of the mechanisms of preservation, reproduction and transformation of Orthodox culture during the XX century. up to the present time. The reality of preserving the position of Orthodoxy in the conditions of total atheism, primarily in rural areas and small towns, is shown on specific materials. The focus is on the Orthodox component in the everyday and holiday behavior of Russians, its importance in their mental attitudes and choice of line of behavior. The characteristic of the presence of Orthodox subjects in funeral, wedding, maternity and baptismal rituals, as well as in the calendar ritual tradition of the Soviet period is given. Key words: Orthodoxy, Orthodox culture, socialization, religious life, rituals, holidays, everyday life.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

24

Бондаренко, Віктор Дмитрович, Тамара Михайлівна Висоцька e Василь Анатолійович Кушнірчук. "АВТОКЕФАЛІЯ ПРАВОСЛАВНИХ В УКРАЇНІ: ГОЛОВНІ АКТОРИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОЇ ДРАМИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ". Culturological Almanac, n. 1 (2 maggio 2024): 4–14. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.1.

Testo completo

Abstract (sommario):

Упродовж тривалого історичного періоду православні українці намагалися досягнути статусу автокефалії для своєї церкви. Найбільш плідним історичним періодом у цій справі стали ХХ та ХХІ століття, коли було реалізовано три спроби унезалежнення православних від Московської патріархії. Особливої інтенсивності ця робота набула в останні три десятиліття, пов’язані з існуванням незалежної Української держави. Процес унезалежнення православних в Україні завершився на межі 2018–2019 рр. утворенням автокефальної Православної церкви України, поруч з якою продовжує існувати Українська православна церква Московського патріархату, що утворилася ще з часів тимчасової передачі Київської митрополії від Константинопольського патріархату до Москви в 1686 р. У 90-х роках минулого століття вкотре були зроблені кроки до унезалежнення православних в Україні. Особливу роль у цьому процесі відіграли очільники УАПЦ та УПЦ Київського патріархату. З огляду на це, слід назвати імена патріархів Мстислава Скрипника, Димитрія Яреми, Володимира Романюка та Філарета Денисенка а також митрополитів Мефодія Кудрякова та Макарія Малетича. Протилежну дію становить архієрейський корпус УПЦ МП, очолюваний митрополитами Володимиром Сабоданом та Онуфрієм Березовським. З боку держави ключову роль в унезалежненні православних в Україні відіграв також інститут президенства. Усі глави Української держави, окрім В. Януковича, так чи так сприяли утвердженню незалежності православних в Україні. Політика кожного з них у церковній сфері мала свої особливості й утверджувала відповідні цінності в українському політикумі: «незалежна церква в незалежній державі» (Л. Кравчук), «єдина помісна православна церква України» (Л. Кучма), «автокефалія УПЦ Київського Патріархату» (В. Ющенко), «РПЦ як об’єднувальна сила Росії та України» (В. Янукович), «автокефалія для України як фактор єднання всіх православних» (П. Порошенко), «розрив УПЦ МП з Москвою як ознака українства» (В. Зеленський). Попри те, що утворена у 2018 р. Православна церква України, очолювана митрополитом Епіфанієм Думенком, діє в Україні вже понад п’ять років, робота по утвердженню православної автокефалії в Україні ще далека від свого завершення. Сотні років духовної залежності від Москви не можуть минути одномоментно. Нам треба бачити шляхи вивільнення від цих кайданів, щоб у кінцевому підсумку відновити територіальну, духовну, організаційну та політичну єдність українців. Попри трагізм нинішньої війни перед Україною щодо цього відкриваються нові перспективи.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

25

Бураева, О. В. "Православие у бурят (XVII - начало ХХ в.)". Этнографическое обозрение, n. 1 (2010): 55–66.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

26

Меньковский, Вячеслав. "Российское православие за рубежом: Проблемы и Решения". Ab Imperio 2005, n. 4 (2005): 445–51. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2005.0059.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

27

Бакурадзе, Андрей Бондович, Алексей Павлович Комаров e Анатолий Викторович Похилюк. "PATRIOTISM AND ORTHODOXY AS VALUES OF THE COSSACKS". Вестник Тверского государственного университета. Серия: Философия, n. 1(59) (12 maggio 2022): 94–102. http://dx.doi.org/10.26456/vtphilos/2022.1.094.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье анализируются такие базовые ценности казаков, как патриотизм и православие. Проведя краткий экскурс в историю казачества как социальной общности, авторы доказывают, что патриотизм казаков основывается на их любви к своей Родине, казачеству, собственному роду и своей земле. В представленном материале анализируется структура патриотического сознания казачества, роль патриотических отношений и патриотической деятельности казаков в процессе укрепления и защиты российской государственности. Авторы отмечают, что патриотизм казачества носил православный характер и имел четкую ориентацию на распространение православия и поддержку Церкви. Это проявлялось в следовании казаков евангельским заповедям воинов Бога и другим православным традициям. The article analyzes such basic values of the Cossacks as patriotism and Orthodoxy. Having conducted a brief excursion into the history of the Cossacks as a social community, the authors prove that the patriotism of the Cossacks is based on their love for their Homeland, the Cossacks, their own kind and their land. The presented material analyzes the structure of the patriotic consciousness of the Cossacks, the role of patriotic relations and patriotic activity of the Cossacks in the process of strengthening and protecting the Russian statehood. The authors note that the patriotism of the Cossacks was Orthodox in nature and had a clear orientation towards the spread of Orthodoxy and the support of the Church. This was manifested in the Cossacks' adherence to the evangelical commandments of the warriors of God and other Orthodox traditions.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

28

Суханова, Н. А. "Японское православие юрисдикции Московского патриархата (1947-1970 гг.)". Восток. Афро-азиатские общества: история и современность, n. 1 (2008): 49–63.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

29

Носенко-Штейн, Е. "Иудаизм, православие или "светская религия"? Выбор российских евреев". Диаспоры, n. 2 (2009): 6–40.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

30

Белова, Ольга В., e Андрей Б. Мороз. "Народное православие на пограничье: Обряд Свеча и его версии". Фолклористика : часопис Удружења фолклориста Србије 4, n. 1 (2019): 9–61. http://dx.doi.org/10.18485/folk.2019.4.1.1.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

31

Михалев, Алексей. "Православие в современной Монголии: Риторики и практики культурной экспансии". Ab Imperio 2008, n. 1 (2008): 235–52. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2008.0086.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

32

Schensnovish, Valentina. "РОЛЬ РЕЛИГИИ В МЕЖКОНФЕССИОНАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЯХ РЕСПУБЛИКИ БАШКОРТОСТАН". Russia and the moslem world, n. 2 (2022): 25–42. http://dx.doi.org/10.31249/rimm/2022.02.03.

Testo completo

Abstract (sommario):

В поликонфессиональной и полиэтничной Республике Башкортостан проживают 160 национальностей и этнических групп. Здесь представлено около 20 различных религий и религиозных групп. Наиболее многочисленными являются ислам и православие, их объединения составляют более 90% от всех религиозных организаций. В статьях на основе социологических опросов рассматриваются межконфессиональные отношения в республике, положительные и негативные тенденции их развития.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

33

Ярыгин, Н. Н. "Культурно-историческое разнообразие общества как ценность". TIDINGS of the Baltic State Fishing Fleet Academy: Psychological and pedagogical sciences (Theory and methods of professional education) 3, n. 61 (27 settembre 2022): 155–59. http://dx.doi.org/10.46845/10.46845/2071-5331-2022-3-61-155-159.

Testo completo

Abstract (sommario):

Обсуждается проблема воспитания толерантности и гражданской ответственности. в со-временном учебном процессе. Предлагаются практические рекомендации по данной про-блеме. Решение видится в ознакомлении учащихся с культурно-историческим наследием конкретного региона. В любом регионе России можно наблюдать культурно-историческое разнообразие в виде храмовой архитектуры. В частности, в Калининградской области в этом плане широко представлены все три направления христианства: православие, като-лицизм и протестантизм.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

34

Ружицкий, И. В., М. М. Коробова e С. Н. Шепелева. "«РУССКИЙ» У ДОСТОЕВСКОГО И РОССИЯ БЕЗ ДОСТОЕВСКОГО". Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute, n. 2 (29 aprile 2023): 175–84. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli-2023.2.17.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье рассматриваются некоторые особенности употребления слова русский в текстах Ф. М. Достоевского. Понятие ‘русский’, вне всякого сомнения, занимает ключевое место в тезаурусе Достоевского, соответственно, репрезентирующее данный концепт слово русский выполняет функцию идеологемы, идеоглоссы. Другими единицами подобного типа, сопряженными с понятием ‘русский’, являются Бог, Христос, православие, душа, добро, дух, всечеловеческий и некоторые другие. Анализ проводится на основе языковых данных, зафиксированных в «Идиоглоссарии Достоевского», структура словарной статьи которого позволяет отразить такие особенности описываемой идиоглоссы, как ее подчинительные и сочинительные связи (гипотаксис и паратаксис), употребление в составе автонимного высказывания, афоризма и др. Гипотаксис слова русский показывает, что значение этого слова может нивелироваться, особенно в таких частотных сочетаниях, как русский народ, русские люди, русский человек, русская душа и др. Именно в такого рода сочетаниях семантическая размытость понятия ‘русский’ проявляется сильнее всего. Паратаксис слова русский позволяет определить зоны пересечения соответствующего текстового семантического поля с другими полями, например, ‘настоящий, истинный’, ‘Бог’, ‘добро’, ‘православие’ и т. д. Высказывается пред- положение о том, что при всей неопределенности понятий ‘русский’, ‘русский народ’, ‘русская душа’, ‘русские люди’, ‘русская женщина’ и т. п. в их основе лежит прежде всего открытость, всечеловечность, не общечеловечность, не как другие, а — для других.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

35

Томашевић, Срђан. "Положај Украјинске Православне Цркве у оквиру Руске Православне Цркве: канонско-правни аспекти". Theological Views – Religious and Scientific Journal / Теолошки погледи – версконаучни часопис LIV, n. 2 (30 settembre 2021): 297–316. http://dx.doi.org/10.46825/tv/2021-2-297-316.

Testo completo

Abstract (sommario):

Апстракт: У овом раду разматра се статус Украјинске Православне Цркве у оквиру Руске Православне Цркве. Анализом најважнијих канонско – правних докумената који се тичу Украјинске Православне Цркве, настоји се објаснити положај ове помесне Цркве у оквиру Руске Православне Цркве. Такође, у раду се излаже објашњење појма широка аутономија Украјинске Православне Цркве, као и појмова независност, самосталност и самоуправност поменуте помесне Цркве. На крају рада даје се упоредна анализа статуса Украјинске Православне Цркве и осталих помесних Цркава које се налазе у саставу Руске Православне Цркве. Циљ рада је да предочи и објасни особен статус Украјинске Православне Цркве који она поседује, али и њену изузетну важност за Руску Православну Цркву.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

36

Коваль, Т. Б. "Испанский католицизм и русское православие о демократии и правах человека". Латинская Америка, n. 10 (2009): 62–81.

Cerca il testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

37

Кормина, Жанна. "Номадическое православие: О новых формах религиозной жизни в современной России". Ab Imperio 2012, n. 2 (2012): 195–228. http://dx.doi.org/10.1353/imp.2012.0074.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

38

БУРАВСЬКИЙ, Олександр, e Микола КОЗЛОВЕЦЬ. "ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА ЩОДО РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ВОЛИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст." Східноєвропейський історичний вісник, n. 21 (24 dicembre 2021): 48–58. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246907.

Testo completo

Abstract (sommario):

Мета дослідження – на основі архівних джерел проаналізувати міжконфесійні процеси на Волині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст., з’ясувати характер етноконфесійних трансформацій, які здійснювались російським самодержавством і православним духовенством у Південно-Західному краї. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, об’єктивності, верифікації, наративного конструктивізму, на історико-генетичному, історико-типологічному, історіографічному і біографічному методах, а також на загальнонаукових методах аналізу та синтезу, узагальнення. Наукова новизна. У статті, яка базується на невідомих раніше архівних джерелах і дослідженнях науковців, встановлено, що входження Волині до складу Російської імперії супроводжувалося значними трансформаціями релігійно-церковного комплексу регіону. Механізм державно-православної місії був спрямований насамперед на нейтралізацію католицького прозелітизму шляхом великомасштабної пропагандистської роботи і засобами силової регламентації. Висновки. Державно-релігійна політика російського самодержавства на Волині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. спрямовувалась на насадження православ’я та викорінення католицизму, ліквідацію діяльності Римо-католицької церкви. Ця політика здійснювалася у тісному союзі держави з РПЦ, оскільки в місії “войовничої” католицької конфесії вбачалася небезпека посилення національного, зокрема польського, сепаратизму. Римо-католицька церква, навпаки, чинила опір політичному тиску, переважно з патріотичних мотивів. Римо-католицька місія на українських землях не була пройнята духом всеохопної ворожнечі до православних. У суспільстві панувала думка, згідно з якою непримиренність до православ’я йшла від римо-католицького духовенства, а не від народних низів римо-католицького віросповідання, які вирізнялися доброзичливим ставленням як до православних парафіян,, так і до священнослужителів. Аналіз міжконфесійних відносин у Південно-Західному краї на початку ХХ ст. дає підстави стверджувати, що, незважаючи на ліквідацію економічної самостійності Римо-католицької церкви, ця конфесія зберігала тенденцію до кількісного збільшення віруючих.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

39

Коваленко, Юрій. "Нова екологічна культура і екологічне богослов'я в Православ'ї". Ukrainian Religious Studies, n. 94 (16 luglio 2021): 83–97. http://dx.doi.org/10.32420/2021.94.2231.

Testo completo

Abstract (sommario):

Стаття є розвитком ідей Відкритого православ’я в царині екології. Автор акцентує увагу на тому, що Православна церква України долучається до загальноправославного і світового процесу молитви і турботи про довкілля. Автор звертає увагу на тяглість екологічної теми в діяльності Вселенських патріархів, Посланні Всеправославного собору на Криті (2016) і в документі Константинопольського патріархату «За життя світу / На шляху до соціального етосу Православної церкви» (2020). Зі спеціальними посланнями з нагоди Дня молитви за довкілля до православних українців звертається і Предстоятель ПЦУ Блаженніший митрополит Епіфаній (2019, 2020). Але автор іде далі і пропонує перспективу зміни культури православних традицій і обрядів на більш екологічну. Автор зачіпає тему культури цвинтарів, екологічності поховань і нових форм поминання; культуру церковних традицій, освячень і будівництва храмів; переміну погляду на переробку і утилізацію; піст як екологічну практику. Автор пропонує створення православного екологічного календаря, екологічного богослов’я та релігійних засад екологічного світобачення. Як приклад, розглядається 28 вірш біблійної Книги Буття, який зазвичай критикується захисниками довкілля, і пропонується повернення до більш древнього і одночасно більш сучасного і екологічного його розуміння і перекладу. Автор також пропонує під екологічним кутом подивитися на образи, які використовував у своїй проповіді Христос.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

40

Борейко, Юрій Григорович, e Тетяна Володимирівна Федотова. "РЕФОРМА ЦЕРКОВНОГО КАЛЕНДАРЯ ЯК МАРКЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРАВОСЛАВНОГО СЕГМЕНТА РЕЛІГІЙНОГО ПОЛЯ УКРАЇНИ". Culturological Almanac, n. 1 (2 maggio 2024): 15–20. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.2.

Testo completo

Abstract (sommario):

Статтю присвячено дослідженню специфіки конструювання системи смислових координат за допомогою символічного потенціалу соціокультурних практик. Актуальною науковою проблемою є осмислення впливу практик символічного насильства на розвиток релігійної сфери. У цьому контексті особливий інтерес становить з’ясування динаміки розвитку українського православ’я на сучасному етапі у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар та пов’язаними з цим процесом практиками. Мета статті – проаналізувати календарну реформу ПЦУ як маркера трансформації православного сегмента релігійного поля України. Визначено, шо зміст застосування практик символічного насильства в релігійному полі є суперництвом релігійних інстанцій за монополію на символічний капітал – авторитет, репутацію, статус. Відсутність єдності в православному сегменті українського суспільства зумовлює конкуренцію юрисдикцій за визнання та домінування в конфесійному середовищі та суспільстві загалом. Проявом суперництва за символічний капітал є запровадження ПЦУ нового церковного календаря та пропозиція діалогу з метою досягнення єдності українського православ’я навколо київського престолу на основі Томосу про автокефалію. Суперництво між ПЦУ й УПЦ МП за створення та використання релігійного капіталу супроводжується взаємним запереченням легітимності символічної влади. Опозиційні до ПЦУ релігійні організації УПЦ МП і УПЦ (КП), з одного боку, конкурують між собою, з іншого – відрізняються способами вираження амбіцій щодо ролі в українському православ’ї. Боротьба православних юрисдикцій за суспільне визнання забезпечує плюралізм та конкуренцію в релігійному полі.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

41

Komarov, S. S. "ORTHODOXY AND THE LIBERAL MODEL OF DEMOCRACY". Vestnik Bryanskogo gosudarstvennogo universiteta 02, n. 02 (10 luglio 2018): 71–76. http://dx.doi.org/10.22281/2413-9912-2018-02-02-71-76.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

42

Kyrlezhev, Alexander. "Orthodox Commonwealth: A Typology of Autocephalous Churches". State, Religion and Church in Russia and Worldwide 34, n. 1 (2016): 74–101. http://dx.doi.org/10.22394/2073-7203-2016-34-1-74-101.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

43

Пчелкина, С. Ю. "ФЕНОМЕН К.Н. ЛЕОНТЬЕВА: ОТ ЭСТЕТИЗМА К РЕЛИГИОЗНОМУ ЧУВСТВУ". Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 59, n. 1 (2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2022-1/46-52.

Testo completo

Abstract (sommario):

В фокусе внимания автора – идеи К.Н. Леонтьева о единстве эстетики и религии. Изначально придерживался секулярного мировоззрения, философ пережил духовный переворот и стал религиозным человеком, войдя в православие через красоту византизма. К.Н. Леонтьев был убежден, что эстетика создает условия для принятия истин веры. В статье утверждается, что изучение духовного опыта К.Н. Леонтьева актуально для решения проблемы взаимоотношений религиозного и эстетического начал в структуре личности. Ключевые слова: К.Н. Леонтьев, духовный опыт, эстетизм, религиозность, христианство

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

44

Melnik, Sergei. "СОВМЕСТНАЯ РОССИЙСКО-ИРАНСКАЯ КОМИССИЯ ПО ДИАЛОГУ "ПРАВОСЛАВИЕ - ИСЛАМ": ИСТОРИЯ И ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ МЕЖРЕЛИГИОЗНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ". Russia and the moslem world, n. 1 (2022): 95–108. http://dx.doi.org/10.31249/rimm/2022.01.10.

Testo completo

Abstract (sommario):

В статье рассматривается деятельность Совместной российско-иранской комиссии по диалогу «Православие - Ислам». Комиссия была создана в 1997 г. при непосредственном участии Председателя Отдела внешних церковных связей митрополита Смоленского и Калининградского Кирилла (будущего Святейшего Патриарха Московского и всея Руси). Заседания Комиссии проходили с периодичностью около одного раза в два года поочередно в Москве и Тегеране. Описываются история прошедших заседаний, обсуждаемая тематика, приводятся выдержки из совместных заявлений по итогам встреч. Деятельность Комиссии анализируется в контексте разных типов межрелигиозного диалога.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

45

Zaytseva, Tatyana. "Liberalism and Оrthodoxy: separate and indivisible". Ideas and Ideals 2, n. 1 (15 marzo 2018): 141–57. http://dx.doi.org/10.17212/2075-0862-2018-1.2-141-157.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

46

Makarkin, A. V. "Orthodoxy and Liberalism in Russian Politics". Journal of Political Theory, Political Philosophy and Sociology of Politics Politeia 102, n. 3 (23 settembre 2021): 99–124. http://dx.doi.org/10.30570/2078-5089-2021-102-3-99-124.

Testo completo

Abstract (sommario):

Russia, in contrast to other modern Orthodox European count ries, has never experienced struggle for church autocephaly and the formation of political pluralism simultaneously, which naturally brought the church and liberals closer together. The distinguishing feature of the Russian liberalism is its late, or “catch up”, development. In the 19th century, libera lism no longer needed a religious approval; the appeal to the Holy Scriptures looked archaic. Another Russian distinguishing feature — divergence of secu lar and spiritual traditions — is also very important. After the emergence of the dualistic monarchy in Russia (1906—1917), religious topics were no lon ger a taboo, but Christian liberalism as an influential trend failed to develop. The attempts of combining liberal and Christian ideas in the pre-revolutiona ry Russian politics faced a number of problems. The results in practice were modest either due to the lack of the electoral demand, or due to the blocking of specific initiatives at the state and church levels. The promotion of liberal va lues contradicted Ortho dox tenets, and the target electoral group — the lower clergy — heavily depended on the episcopate. In the post-Soviet Russia, in contrast to the count ries in Central Europe, Christian politics, including its liberal version, did not revive. At the end of the day, all such projects have remained marginal. The episcopate focuses on cooperation with the authorities, and there is little support for liberal ideas among the faithful. The future might see a gradual strengthening of liberal tendencies within the church, but at the same time, the Russian version of Christian democracy remains extreme ly unlikely.

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

47

Gayda, Fyodor. "“Orthodoxy” in the triad of S. S. Uvarov". St.Tikhons' University Review 100 (30 giugno 2021): 32–46. http://dx.doi.org/10.15382/sturii2021100.32-46.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

48

Petrovsky, Dmitry. "Eastern Orthodoxy in China — History and Modernity". State Religion and Church in Russia and Worldwide 40, n. 2 (2022): 84–104. http://dx.doi.org/10.22394/2073-7203-2022-40-2-84-104.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

49

Lunkin, Roman, e Tamara Stepashina. "RUSSIAN ORTHODOXY FACING THE SOCIAL CHALLENGES: VOLUNTEERING AND THE CHRISTIAN REHABILITATION OF THE RISK GROUPS". Scientific and Analytical Herald of IE RAS 1, n. 2 (1 marzo 2018): 229–38. http://dx.doi.org/10.15211/vestnikieran2201834.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

50

Panchenko, Konstantin. "The Greek Orthodox Community of Northern Lebanon in the Beginning of the Ottoman Epoch". St.Tikhons' University Review. Series III. Philology 53 (31 dicembre 2017): 56–77. http://dx.doi.org/10.15382/sturiii201753.56-77.

Testo completo

Gli stili APA, Harvard, Vancouver, ISO e altri

Offriamo sconti su tutti i piani premium per gli autori le cui opere sono incluse in raccolte letterarie tematiche. Contattaci per ottenere un codice promozionale unico!