Articles de revues sur le sujet « Фонетика »
Pour voir les autres types de publications sur ce sujet consultez le lien suivant : Фонетика.
Créez une référence correcte selon les styles APA, MLA, Chicago, Harvard et plusieurs autres
Consultez les 50 meilleurs articles de revues pour votre recherche sur le sujet « Фонетика ».
À côté de chaque source dans la liste de références il y a un bouton « Ajouter à la bibliographie ». Cliquez sur ce bouton, et nous générerons automatiquement la référence bibliographique pour la source choisie selon votre style de citation préféré : APA, MLA, Harvard, Vancouver, Chicago, etc.
Vous pouvez aussi télécharger le texte intégral de la publication scolaire au format pdf et consulter son résumé en ligne lorsque ces informations sont inclues dans les métadonnées.
Parcourez les articles de revues sur diverses disciplines et organisez correctement votre bibliographie.
1
Расулова, Дилбар, et Одилжон Муртазакулов. « Формирование фонетических навыков учащихся при использовании современных методов ». Зарубежная лингвистика и лингводидактика 1, no 1 (25 janvier 2023) : 29–35. http://dx.doi.org/10.47689/2181-3701-vol1-iss1-pp29-35.
Texte intégralRésumé :
Фонетика является одним из важных аспектов развития коммуникативной компетенции учащихся в изучении английского языка. Процесс изучения фонетики и формирование фонетических навыков происходит на начальном этапе изучения языка. В данной статье будут рассмотрены вопросы связанные с трудностями, которые возникают на данном этапе, а также теоретические основы различных методов при изучении фонетики. Будут рассмотрены фонетические единицы и явления, которые задействованы при воспроизведении речи и их характеристика наряду с подходами к развитию фонетических умений. Преимущества и недостатки данных подходов будут рассматриваться с критической точки зрения
2
Козелко, І. Р. « ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО ». Nova fìlologìâ, no 83 (10 novembre 2021) : 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-18.
Texte intégralRésumé :
У статті проаналізовано досягнення П. Залозного як укладача фонетичної термінології у «Короткій граматиці української мови» (Полтава, 1906 рік). «Граматика» П. Залозного була авторитетною працею Наддніпрянщини на початку ХХ ст., що ґрунтувалася на наукових позиціях В. Науменка (1889 рік), А. Соболевського (1891 рік), В. Коцовського й І. Огоновського (1904 рік), а також писалася з орієнтацією на термінологічний корпус мови, що його виробляли у Галичині. Ця праця була покликана навчити всіх, хто прагнув знати українську мову, саме тому її основою є рідномовні зв’язки. На початку ХХ ст. розділами граматик були переважно фонетика, морфологія, синтаксис тощо. У «Короткій граматиці української мови» П. Залозного виявлено лінгвістичні терміни, які вчений запропонував для навчання мови у шкільній освіті. У статті зосереджуємо увагу на термінах фонетики у граматиці вченого. Доведено, що фонетичні терміни, що їх фіксує «Коротка граматика української мови», входять та доповнюють лінгвістичну терміносистему П. Залозного. Виявлено, що лише у граматиці вчений вводить низку таких фонетичних термінів: «глухі самозвуки», «піднебенні співзвуки», «опуст». Для фонетичних термінів, якими оперує П. Залозний у своїй роботі, характерне частиномовне вираження. Приналежність цих термінів до тієї чи тієї частини мови відтворює авторський підхід вченого до вироблення фонетичної термінології. У граматиці П. Залозного переважають фонетичні найменування, які відображають модель «прикметник+іменник», менш вживаними є терміни за структурою «іменник та іменник+іменник». Наголошено на цінності термінотворчої діяльності П. Залозного у контексті його доби. Вироблена фонетична термінологія у граматиці вченого сприяла гарному засвоєнню вчення про фонетику української мови. У статті стверджується, що термінологічну справу продовжували реалізовувати Г. Шерстюк та В. Коцовський, І. Огоновський у їхніх граматиках. Підтвердженням цієї думки є абсолютний збіг фонетичних термінів у навчальних книгах вчених.
3
Закраилова, Б. Р., et Х. М. Джабирова. « ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ПСИХОЛОГИЧЕСКОМУ ФЕНОМЕНУ РАЗВИТИЯ РЕЧИ В ДОШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ ». Международная научная конференция «Дешериевские чтения – 2023», no 1 (27 avril 2023) : 236–41. http://dx.doi.org/10.36684/100-1-2023-236-241.
Texte intégralRésumé :
В статье проведён теоретический и методологический анализ развития речи в дошкольном возрасте. Развития речи в дошкольном возрасте понимается как деятельность, включённая в общую систему деятельности ребёнка, в ходе которой происходит овладение такими навыками как лексика, грамматика и фонетика. Развитием речи понимается как проявление высшей нервной системы, развитие которой рефлексивно обусловлено; форма применения языка, развитие которой есть овладение ребёнком в дошкольном возрасте навыками грамматики, лексики, фонетики; процесс онтогенеза, сопряжённый с формированием речевой деятельности; социально обусловленный феномен, формирующийся через общение и служащий для него; феномен не изолированный, а один из показателей общего психического развития, как нормального, так и нарушенного; процесс формирования речи, происходящий в рамках общего психофизического развития ребёнка, связанный с мышлением и происходящий поэтапно в процессе онтогенеза. К особенностям развития речи в дошкольном возрасте относят степень сформированности и варианты развития таких компонентов речи как словарь, грамматика, звуковая культура (фонетика) и связная речь на каждом возрастном этапе этого периода, так как речь ребёнка дошкольного возраста находится в процессе стремительных изменений.
4
Марєєв, Д. « Із спостережень над динамікою східнополіського діалекту : фонетика ». Українська мова, no 3 (63) (2017) : 101–12.
Trouver le texte intégral
5
Венцов, А. В. « ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ФОНЕТИКА И МОДЕЛИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ВОСПРИЯТИЯ РЕчИ ». Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute 17 (30 novembre 2018) : 217–25. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli.2018.17.17.
Texte intégral
6
Алексеева, А. С. « Русскоязычные тексты Олонецкого сборника : фонетика и грамматика ». Русский язык в научном освещении 2020, no 2 (20 décembre 2020) : 128–50. http://dx.doi.org/10.31912/rjano-2020.2.5.
Texte intégral
7
Пашко, Любов. « МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ РОЗДІЛУ «ФОНЕТИКА» ЗАСОБАМИ МНЕМОТЕХНІКИ ». Професіоналізм педагога : теоретичні й методичні аспекти 1, no 17 (26 juin 2022) : 122–34. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.17.2022.259981.
Texte intégralRésumé :
Стаття присвячена питанням мотивації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів при вивченні розділу «Фонетика» засобами мнемотехніки. У статті проаналізовано сучасний стан і розвиток педагогічних досліджень з проблеми формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності; уточнено суть понять «мотивація» та «мотивація навчання». Доведено, що мотивація є фактором підвищення навчальної успішності, є обов’язковим компонентом будь-якої діяльності, зокрема й навчальної. Від спрямованості та рівня сформованості навчальної мотивації залежить успішність навчальної діяльності майбутніх учителів початкових класів.
Проблемою сучасної методики викладання української мови є пошук шляхів, які б за короткий час допомогли активізувати діяльність майбутніх учителів початкових класів по опануванню мовним матеріалом, по формуванню та вдосконаленню мовних навичок. Використання мнемотехнічних прийомів та методів є актуальним з точки зору пізнавальної діяльності та покращення результативності навчання. Їх перевага у свідомому засвоєнні виучуваного матеріалу, у зростанні мотивації навчання та отриманні знань. На основі аналізу методичної літератури та власного практичного досвіду сформульовано рекомендації щодо впровадження практичних емоційних прийомів, які доцільно використовувати в процесі викладання сучасної української мови для інтенсивної пізнавальної діяльності, подаються конкретні мнемічні прийоми та завдання з фонетики.
8
Yusupova, Alfiya, et Nurila Shaimerdinova. « Khisamitdinova Firdaus Gilmutdinovna ». Turkic Studies Journal 2, no 1 (2020) : 82–86. http://dx.doi.org/10.32523/tsj.01-2020/2-10.
Texte intégralRésumé :
В этом году российская и международная научная общественность отмечает юбилей доктора филологических наук, профессора, член-корреспондента Академии наук Республики Башкортостана, научного руководителя Института истории, языка и литературы Уфимского федерального исследовательского центра Российской академии наук Фирдаус Гильмитдиновны Хисамитдиновой. Фирдаус Гильмитдиновна Хасамитдинова – ученый с необычайно широким диапазоном научных интересов, из которых основными являются тюрко-башкирская филология, в первую очередь ономастика, этимология, историческая фонетика, этнолингвистика и лексикография башкирского языка. Фирдаус Гильмитдиновна Хисамитдинова родилась 1 января 1950 г. в деревне Рахметово Абзелиловского района Башкирской АССР. В 1970 году успешно окончив Белорецкое педагогическое училище, она поступила на филологический факультет Башкирского педагогического института. После окончания института Ф.Г. Хисамитдинова работала учителем русского языка и литературы. В 1976 году выдержав вступительные экзамены, она поступила в аспирантуру Института языкознания Академии наук СССР в Москве.С 1978 по 1985 год работала младшим, старшим научным сотрудником Института истории, языка и литературы Башкирского филиала Академии наук СССР. С первых дней работы в институте молодой ученый активно включается в научную работу, участвует в подготовке к печати «Словаря топонимов Башкирской АССР» и двух сборников по топонимике и диалектологии.В Институте Ф.Г. Хисамитдиновой параллельно разрабатывались две темы: первая - «Консонантные сочетания башкирского языка типа «сонорный + глухой смычный», вторая тема была посвящена формированию ойконимической системы башкирского языка в историческом освещении. Эти темы стали для Фирдаус Гильмитдиновной основой для защит кандидатской и докторской диссертаций. В 1980 году ею была защищена кандидатская диссертация, а в 1989 году на базе защищенной диссертации была опубликована книга «История башкирского языка: Материалы по исторической фонетике», в которой был освещены истоки, история формирования башкирской фонетико-фонологической системы, дана характеристика особенностям консонантной системы башкирского языка, раскрыты сочетаемость смычных, щелевых и сонорных консонантов. В1993 году Ф.Г. Хисамитдинова защищает докторскую диссертацию в Институте языкознания РАН. В эти же годы издаются монография «Башкирская ойконимия XVI-XIX вв.» (Уфа, 1991) и словарь «Географические названия Башкортостана» (Уфа, 1993).
9
Klimek, Jolanta. « Z fonetyki "Listów Święteo Oyca Partheniusza..." (1643) ». Acta Baltico-Slavica 37 (30 juin 2015) : 575–84. http://dx.doi.org/10.11649/abs.2013.039.
Texte intégralRésumé :
Selected remarks on the phonetics of Letters of Father Parthenius... (1643)This paper is devoted to a selection of issues concerning the phonetics of the 17th‑century Kievan variety of Polish, analyzed in the context of the 17th‑century standard Polish and its other regional varieties. Polish translations of the letters written by the Patriarch of Constantinople Parthenius I to the Kievan Metropolitan Piotr Mohyla were used as research material. The vocalic analysis covers the following aspects: the raised vowels, the reduction of oN into uN, the alternation between każdy and kożdy, as well as the nasal vowel articulation. The paper also discusses the following consonantal features: the distortion in the palatalization of consonants, the phonetic realization of -ou-, -au- in borrowings, the presence of the palatalized ‑ch’ – and the problematic spelling of l – ł. No significant phonetic contrasts have been detected between Letters... and other texts written in the Kievan variety of Polish. This allows a conclusion that the phonetics of the translated letters is representative of the Kievan Polish of the 1640s. This variety, on the other hand, exhibits the influence of the standard Polish as well as of Russian. Фонетика текста Listy Swieteo Oyca Partheniusza... (1643)Статья посвящена вопросам фонетики языка семнадцатого века Киева, рассматриваемого на фоне восточного варианта и общепольского языка. В качестве исходного материала взят польский перевод писем патриарха Константинополя Партения I митрополиту Киева, Петру Могиле. Анализ вокализма включает: суженные гласные, чередование każdy – kożdy и реализацию носовых гласных. Анализ консонантизма включает: нарушения мягкости согласных, судьбу -ou-, -au- в заимствованных формах, наличие мягкого -ch’-, ошибочные записи l – ł. Не обнаруживается больших различий между Письмами... и другими польскими текстами, напечатанными в XVII в. в Киеве, поэтому можно прийти к выводу, что фонетика перевода Писем... характерна для польского языка, употребляемого в то время в Киеве. В описываемом варианте языка можно найти следы воздействия как общепольского языка, так и восточнославянского субстрата.
10
Томов, М. « Фонетика в първите научни граматики на българския език ». Български език, Год. 62, прил. (2015) : 11–29.
Trouver le texte intégral
11
Гинић, Јелена. « Фонетика у уџбеницима Предрага Пипера за основну школу ». Славистика 26, no 1 (2022) : 270–85. http://dx.doi.org/10.18485/slavistika.2022.26.1.17.
Texte intégral
12
Yakovleva, E. B. « ДИАЛЕКТНАЯ ФОНЕТИКА РУССКОГО ЯЗЫКА : ОСОБЕННОСТИ ВОКАЛИЗМА ЮЖНОРУССКИХ ГОВОРОВ ». Yazykoznaniye, no 3 (2022) : 163–72. http://dx.doi.org/10.31249/ling/2022.03.019.
Texte intégralRésumé :
Обозреваемые работы посвящены исследованию особенностей вокалической системы южнорусских диалектов. Исследуется эволюция южнорусских систем предударного вокализма. Особое внимание уделяется архаическим типам предударного вокализма - моделям аканья и яканья.
13
С. Марковић, Јордана. « ЛИНГВИСТИЧКИ ТЕРМИНОСИСТЕМ М. РАДАНА У СВЕТЛУ СРПСКЕ ДИЈАЛЕКТОЛОГИЈЕ ». ИСХОДИШТА 9, no 1 (5 juillet 2023) : 127–42. http://dx.doi.org/10.46630/ish.9.2023.10.
Texte intégralRésumé :
В статье анализируется терминосистема, используемая в книги М. Радана Фонетика и фонологија карашевских говорах сегодня с целью провести срав- нение с соответствующими лекическими единицами в работах сербских ди- алектологов, напечатанных в Сербском диалектологическом сборнике. Срав- нение будет показать есть ли особенности, в чем и каковы были причины.
14
Yastremska, Tetiana. « THE VOICE OF THE CITY : PHONETICS OF THE LVIV SPEECH ». Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, no 32 (2022) : 99–100. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.19.
Texte intégralRésumé :
[Sikora G. V. Phonetics of modern Lviv speech. A Thesis for a Candidate Degree in Philological Studies : 10.02.01 – Ukrainian Language. – Kyiv : Institute of Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine, 2021. – 532 р.]
15
Пашко, Л. В., І. М. Рябініна et А. І. Лейб. « ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ШЛЯХОМ ПРОЄКТУВАННЯ ». Духовність особистості : методологія, теорія і практика 101, no 2(Ч.2) (28 septembre 2021) : 111–19. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-111-119.
Texte intégralRésumé :
У статті розглядається формування в майбутніх учителів початкових класів пошуково-дослідницької компетентності на заняттях сучасної української мови відповідно до вимог стандарту вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (2021 р.) Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане вирішення даної проблеми, автори звертають увагу на практичні наробки, якими діляться вчителі-практики, на актуальність використання методу проєктів у вищих навчальних закладах. У статті подано аналіз різних аспектів педагогічного проєктування. Розкривається сутність методу проєктів, технології проєктування та важливість формування навички працювати в команді, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації, здатність до проєктування осередків навчання, виховання й розвитку здобувачів початкової освіти. Особлива увага приділяється характеристиці етапів реалізації проєкту. З практичної точки зору подається тематичне планування роботи над творчим проєктом «Фонетика». Система завдань для організації самостійної пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів початкової школи передбачає застосування методів і прийомів мнемотехніки, розробку тестів, складання алгоритму роботи стосовно характеристики голосних та приголосних звуків, оформлення портфоліо, захист проєкту шляхом презентування результату роботи. Подається посилання на фрагменти заняття з сучасної української мови, зокрема з фонетики (з досвіду роботи), які допоможуть зорієнтуватися в структурі заняття, плануванні роботи через метод проєктів, сприятимуть формуванню пошуково-дослідницької компетентності та впровадженню методу проєктів в освітній процес вищих навчальних закладів.
16
Селимски, Людвиг. « Диалектна основа на Pastirska knigha (1848) от Андреа Канова. 1. Фонетика ». Gwary Dziś 14 (10 décembre 2021) : 235–45. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2021.14.21.
Texte intégralRésumé :
Епископ А. Канова се е старал текстът му да е достъпен, разбираем не само за католиците в България – в него се явяват и консонантите в, ф и х, които липсват в диалекта на католиците. А ограничена (в 11 думи/16 форми) е появата на характерния за диалекта на католиците нов вокал ì на мястото на акцентирано è. За отбелязване е и появата на вокала е на мястото на а в наречието delèc ‘далеко’ и в прилагателното delecni ‘далечни’, както и на диалектната форма sе на мястото на книжовната sa ‘са’ (за 3 л. мн. ч., сег. вр.) на спомагат. глагол съм. Всички тези фонетични особености са безспорно свидетелство за това, че изследваният текст е изграден в основни линии върху диалекта на католиците.
17
Антохина, В. А., et Е. Ю. Серова. « Формирование универсального учебного действия самоконтроля у младших школьников на уроках русского языка при изучении разделов «Фонетика» и «Графика» ». ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 104, no 1 (2023) : 46–52. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2023-11.
Texte intégralRésumé :
В статье раскрывается значимость универсального учебного действия самоконтроля для развития и обучения младших школьников. Определяются теоретические предпосылки, на которых следует выстраивать методику формирования самоконтроля. Подвергаются анализу результаты экспериментального исследования уровней сформированности самоконтроля у обучающихся начальных классов. Для обсуждения предлагаются апробированные в реальной школьной практике типы заданий, разработанные нами с учетом выявленных теоретических предпосылок и полученных экспериментальных данных и прямо направленные на формирование всех значимых для младшего школьного возраста видов самоконтроля при изучении разделов «Фонетика» и «Графика».
18
ПОПОВА, М. П. « Поэтическая фонетика В. Петровой–Венеры (на материале сборников «Освобождение» и «Робкое дыхание») ». Altaistics, no 4(07) (7 avril 2023) : 90–97. http://dx.doi.org/10.25587/altaisticsvfu.2022.59.24.008.
Texte intégralRésumé :
Статья посвящена выявлению фонетических особенностей стиха якутской поэтессы Венеры Николаевны Петровой–Венеры. Цель работы – доказать, что аллитерация и рифма поэтессы, представленные в двух ее основных сборниках, оригинальны и способствуют более глубокому раскрытию чувственного мира лирической героини, помогают раскрыть художественный замысел автора. Для достижения данной цели нами использован методологический аппарат лингвопоэтики: комплексный подход к изучению поэтического материала и описательный, структурный приемы исследования. Творчество талантливой современной поэтессы Венеры, к сожалению, полностью не изучено. Поэтические сборники, книга рассказов автора до настоящего времени не удостоились должного внимания со стороны специалистов. Ее произведения рассмотрены литературоведами в контексте развития современного литературного процесса. Между тем Венера Петрова–Венера – обладатель нескольких призовых мест литературных конкурсов регионального уровня. Ее поэтическая фонетика – демонстрация достижения современной якутской поэзии в области звуковой организации стиха, а содержание стихотворений представляет расширение тематического диапазона женской поэзии в целом. В данной работе поэтическая фонетика рассматривается как часть лингвопоэтики, которая развивается как наука на стыке литературоведения и лингвистики. Нами исследовано всего 3092 поэтические строки поэтессы и выявлено следующее: всего аллитерировано 2145 строк, что составляет 69% от общего процента количества всех строк и рифмовано 2046 строк, что составляет 66%. Нами обнаружено 8 типов начальных рифм с вариациями и 15 типов рифмы (по классификации Н. Н. Тобурокова и М. Н. Дьячковской), что свидетельствует о высоком мастерстве В. Петровой–Венеры. В течение развития всей якутской поэзии только у таких известных якутских поэтов, как Иван Арбита и Рафаэль Багатайский, мы наблюдали разнообразие аллитераций и рифм. В ходе исследования мы пришли к выводу, что поэтическая фонетика В. Петровой–Венеры – это не только демонстрация ее возможностей в области звуковой организации стиха, но и возможность передачи внутренних переживаний лирической героини. The article is devoted to revealing phonetic features of the verse of a Yakut poetess Venera Nikolaevna Petrova – Venus. The aim of the research work is to prove that alliteration and rhyme represented in her two main books are original and contribute to a deeper disclosure of the lyrical main character’s inner world, help to reveal the author’s main idea. To achieve this aim, we use methodology of linguopoetics: the complex approach to the studying of poetic material and descriptive, structural methods of research. Unfortunately, the works of the talented modern poetess Venera Petrova have not fully been studied. Her poetry collections and book of stories have not yet received specialists’ due attention. Her works have been considered by literary critics in the context of the development of the modern literary process. Meanwhile, Venera Petrova – Venus is the owner of several prizes at regional literary contests. Her poetic phonetics is a demonstration of the achievements of modern Yakut poetry in the field of sound organization of the verse, while the content of the poems represents an extension of the thematic range of women’s poetry in general. In this article we consider poetic phonetics as a part of linguopoetics, which develops as a science at the intersection of literary criticism and linguistics. We studied 3,092 poetic lines of the poetess and revealed the following: 2,145 lines are alliterated, making 69 % of the total percentage of all lines, and 2,046 lines are rhymed, making 66%. We found 8 types of initial rhyme with variations and 15 types of rhyme (according to the classification of N.N. Toburokov and M.N. Dyachkovskaya), which indicate the high skills of Venera Petrova – Venus. In the development of all Yakut poetry, we can observe a variety of alliterations and rhymes only among such famous poets as Ivan Arbita and Rafael Bagataisky. In the course of our research, we came to the conclusion that the poetic phonetics of Petrova-Venus is not only a demonstration of her abilities in the field of the sound organization of the verse, but also the ability to convey the inner experiences of the lyrical main character.
19
Druzhuk, Iryna. « Speech phonetic system of Olena Lotocka's collection of short stories «Nyni zozulia kuvala» ». Linguistics, no 1 (47) (2023) : 25–32. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2631-2023-1-47-25-32.
Texte intégralRésumé :
Initially, the use of dialectisms in literary works was provoked by the writer's linguistic experience. In the XX – at the beginning of the XXI century spoken language acquires the status of a stylistic device in literary texts. One of such authors is Olena Lototska. Olena Lototska was born in the village of Krupove, Dubrovytsia district, Rivne region. This dialect belongs to the middle-polissian dialect of the northern dialect. The texts of the collection «Nyni zozulia kuvala» meticulously reproduces the peculiarities of vocalism and consonantism of speech, there are no inaccuracies and duplicities in the reproduction of dialectal phenomena. O. Lototska demonstrates the specifics of the reflection *о, *е, *ĕ, *ę, *и (і) and *ы in the modern Krupovets dialect. The peculiarities of the functioning of the system of consonantism are primarily related to the load of soft consonant variants.
20
СТЕЖКО, Юрій. « ЯВИЩЕ ФОСИЛІЗАЦІЇ В ОПАНУВАННІ ENGLISH AS A FOREIGN LANGUAGE ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ ПОДКАСТИНГОВОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ ». Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, no 1 (11) (28 juin 2024) : 54–59. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2024.1.10.
Texte intégralRésumé :
Фосилізація є найпоширенішою вадою мовлення здобувачів English as a Foreign Language та водночас є однією із найскладніших для корекції. Метою статейного дослідження є висвітлення чинників, які обумовлюють фосилізацію, та обґрунтування ефективності подкастингової технології як засобу корекції фонетичної компетенції. Наукова новизна полягає у висвітлені функціональних особливостей подкастів у корекції фосилізації. Природа фосилізації полягає у невідворотності глибокого та тривкого впливу рідної мови на фонетичне опанування другої мови. Зауважується, що особливого значення фонетична компетенція набуває в Aviation English, де фонетика мовлення забезпечує безпомилковість у розумінні команд. Обґрунтовується продуктивність подкастингової технології опанування EFL. Аудіювання автентичних подкастів з наступним обговоренням їх змісту за діалоговою методикою та менторською участю викладача забезпечують фонетичну взаємокорекцію. Поза тим, у діалозі досягається психологічний ефект мотивації на вдосконалення мовлення. Для створення емоційного піднесення пропонується залучати елементи едьютеймента. Аудіювання подкастів дає орфоепічний еталон, а отже розкриває можливості слухачам для рефлексії щодо власної вимови. Діалогічність же підготує майбутніх авіаспеціалістів до професійного спілкування з носіями англійської мови. Поява штучного інтелекту вносить істотні корективи у продуктивність подкастингової технології навчання. Останні модифікації штучного інтелекту розкривають широкі можливості створення не лише аудіо, а й відеоподкастів, які доповнюють аудіо-інформацію мовою тіла, рухів, виразу обличчя, жестів. Наразі ChatGPT-4 є провідною модифікацією штучного інтелекту у створенні подкастів для самоперевірки фонетичної компетенції, озвучення текстів для людей з обмеженими можливостями тощо. Назагал подкастингова технологія оволодіння English as a Foreign Language забезпечує формування індивідуальної траєкторії навчання, як цього наразі вимагає принцип студентоцентризму. Висновок. В українських реаліях звернення до подкастингової технології в корекції фосилізації має великі перспективи за студентоцентрованого навчання.
21
Tishin, Vladimir V., et Bair Z. Nanzatov. « Историческая фонетика бурятского языка в русскоязычной документации XVII в. (к постановке проблемы). Часть 2 ». Монголоведение (Монгол судлал) 15, no 2 (31 juillet 2023) : 287–304. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1523-2023-2-287-304.
Texte intégralRésumé :
Introduction. It is in the mid-to-late 18th century at latest that the main phonetic characteristics of Buryat that distinguish the latter from other Mongolic languages — reflected in its western and eastern dialects — took shape. The initial period that had witnessed the formation of these specific elements still remains somewhat unclear. The paper analyzes authentic sources and attempts to show a possibility that the areal phonetic features of Buryat emerged within local population groups of Baikalia as far back as the early-to-mid 17th century. Goals. The article analyzes ethnonyms (and other onyms) relating to the Buryat population and recorded in seventeenth-century Russian-language documents to identify spelling (pronunciation) specificities characteristic of Buryat dialects. Materials and methods. The study examines ethnonyms and personal onyms across Buryat-related historical communities contained in seventeenth-century documents (Rus. otpiski) of Russian servicemen and Cossacks. The work focuses on names traced in two territorial groups of the Buryat population on different banks of the Angara River conventionally be referred to as ‘right-bank Angara territorial group’ and ‘left-bank Angara territorial group’ — regardless of any dialect classification. Results. The conducted analysis attests to that the mentioned period was already characterized by the existence of certain spelling (pronunciation) features within the two identified territorial groups of the Buryat population, the ones to reflect different stages in the development of the Buryat phonetic system. Conclusions. The revealed possibility implying the phonetic features of the Buryat language inherent to different stages of the latter’s development could have already existed as early as the mid-17th century in the population of two wide territorial areas of Baikalia makes it appropriate to outline further prospects of linguistic research to detail developmental chronologies for those phonetic characteristics that eventually led to the shaping of specific features in present-day Buryat.
22
Tishin, Vladimir V., et Bair Z. Nanzatov. « Историческая фонетика бурятского языка в русскоязычной документации XVII в. (к постановке проблемы). Часть 2 ». Монголоведение (Монгол судлал) 15, no 2 (31 juillet 2023) : 129–46. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1523-2023-2-129-146.
Texte intégralRésumé :
Introduction. It is in the mid-to-late 18th century at latest that the main phonetic characteristics of Buryat that distinguish the latter from other Mongolic languages — reflected in its western and eastern dialects — took shape. The initial period that had witnessed the formation of these specific elements still remains somewhat unclear. The paper analyzes authentic sources and attempts to show a possibility that the areal phonetic features of Buryat emerged within local population groups of Baikalia as far back as the early-to-mid 17th century. Goals. The article analyzes ethnonyms (and other onyms) relating to the Buryat population and recorded in seventeenth-century Russian-language documents to identify spelling (pronunciation) specificities characteristic of Buryat dialects. Materials and methods. The study examines ethnonyms and personal onyms across Buryat-related historical communities contained in seventeenth-century documents (Rus. otpiski) of Russian servicemen and Cossacks. The work focuses on names traced in two territorial groups of the Buryat population on different banks of the Angara River conventionally be referred to as ‘right-bank Angara territorial group’ and ‘left-bank Angara territorial group’ — regardless of any dialect classification. Results. The conducted analysis attests to that the mentioned period was already characterized by the existence of certain spelling (pronunciation) features within the two identified territorial groups of the Buryat population, the ones to reflect different stages in the development of the Buryat phonetic system. Conclusions. The revealed possibility implying the phonetic features of the Buryat language inherent to different stages of the latter’s development could have already existed as early as the mid-17th century in the population of two wide territorial areas of Baikalia makes it appropriate to outline further prospects of linguistic research to detail developmental chronologies for those phonetic characteristics that eventually led to the shaping of specific features in present-day Buryat.
23
Tishin, Vladimir V., et Bair Z. Nanzatov. « Историческая фонетика бурятского языка в русскоязычной документации XVII в. (к постановке проблемы). Часть 1 ». Монголоведение (Монгол судлал) 15, no 1 (23 juin 2023) : 142–57. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1523-2023-1-142-157.
Texte intégralRésumé :
Introduction. It is in the mid-to-late 18th century at latest that the main phonetic characteristics of Buryat that distinguish the latter from other Mongolic languages — reflected in its western and eastern dialects — took shape. The initial period that had witnessed the formation of these specific elements still remains somewhat unclear. The paper analyzes authentic sources and attempts to show a possibility that the areal phonetic features of Buryat emerged within local population groups of Baikalia as far back as the early-to-mid 17th century. Goals. The article analyzes ethnonyms (and other onyms) relating to the Buryat population and recorded in seventeenth-century Russian-language documents to identify spelling (pronunciation) specificities characteristic of Buryat dialects. Materials and methods. Part One of the study deals with discussions over some general chronology of phonetic changes that have resulted in the shaping of Buryat, and distinguish the latter from other Mongolic languages. The paper examines major related works, analyzes methods and approaches employed by the researchers. Results. Our insights into scholarly publications conclude there is no compromise view on the lower chronological limit that would serve as terminus a quo for Buryat phonetic features. According to some researchers, key processes that fundamentally rebuilt the Buryat consonant system had begun in the 17th century and proceeded to completion by the early 18th century, while others insist those had emerged only in the late 17th century to culminate throughout the 18th century. Conclusions. Scholars that have dealt with Buryat phonetics tended to focus on eighteenth-century linguistic materials and rarely turned to other sources, such as Russian loanwords in Buryat, Mongolian loanwords in Evenki and Yakut, chronological attributions of the latter be further explored in historical contexts of phonetic systems of recipient languages, with due account for actual circumstances of interaction with native speakers of Mongolic languages. The absence of original written sources shall definitely leave these questions unanswered. So, historical linguistics can independently serve as a promising tool for such historical reconstructions.
24
Дубовик, Світлана, et Надія Петренко. « ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «ЗВУКИ І БУКВИ» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ». Молодий вчений, no 3 (115) (31 mars 2023) : 63–67. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-3-115-12.
Texte intégralRésumé :
У статті зроблено акцент на особливостях організації вивчення розділу «Звуки і букви» на уроках української мови в початковій школі. Здійснено аналіз науково-методичної літератури з означеного питання. Розкрито сутність і зміст основних понять дослідження. Зазначено основні напрями роботи вчителя з формування фонетико-графічної компетентності молодших школярів: робота над усвідомленням дітьми звукового складу української мови; оволодіння правильною вимовою всіх звуків рідної мови; ознайомлення учнів із будовою мовленнєвого апарату; розвиток мовленнєвого дихання школярів; формування артикуляційних умінь і навичок; розвиток фонематичного слуху учнів; робота над інтонаційною виразністю мовлення; формування графічних умінь позначати звуки на письмі буквами. Визначено етапи формування фонетико-графічної компетентності учнів початкової школи. Наведено педагогічні умови ефективного засвоєння учнями початкових класів розділу «Звуки і букви» як підґрунтя для подальшого навчання читання і письма. Охарактеризовано психолого-педагогічні засади формування фонетико-графічних умінь і навичок учнів початкових класів. Розглянуто організаційно-методичні аспекти означеної проблеми. Описано основні етапи методики формування фонетико-графічних понять в учнів початкової школи. Подано методичну систему роботи, яка передбачає ефективні методи і прийоми, форми і засоби навчання, які доцільно застосовувати під час засвоєння розділу «Звуки і букви» у початковій школі. Рекомендовано вправи, спрямовані на формування фонетико-графічної компетентності молодших школярів на підготовчому, репродуктивному і продуктивно-творчому етапах вивчення фонетики і графіки. Зазначено методичні рекомендації для вчителів початкової школи з питань організації вивчення розділу «Звуки і букви» і формування фонетичних і графічних умінь та навичок учнів на уроках української мови.
25
Піддубна, Н. В. « ПОСІБНИК, НАПИСАНИЙ НА ЯТЬ ». Лінгвістичні дослідження 2, no 54 (2021) : 235–42. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.21.
Texte intégralRésumé :
За останні десятиліття в Україні, на щастя, вийшло чимало нової навчальної літератури для студентів-філологів, що, безумовно, позитивно, адже в новітніх виданнях висвітлюють проблемні питання сучасної лінгвістики, подають дискусійні погляди на тут чи ту наукову проблему. Однак сказане стосується переважно підручників із сучасної української мови, літератури ж, яка б стала в пригоді студенту в процесі вивчення історико-лінгвістичного циклу, значно менше. Це, зокрема, навчальні посібники «Історична граматика української мови» Л. П. Павленко (2010), «Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика» О. І. Крижанівської (2010), «Історична граматика української мови» З. О. Купчинської і В. І. Пілецького (2014), практичний довідник з історичної граматики Ж. В. Колоїз (2014), «Історія української мови: практикум з фонетики й фонології» та «Історія української мови: практикум із морфології» Г. М. Наєнко й О. О. Суховій (2017) та деякі інші. Незначною є й кількість видань навчально-методичної літератури зі старослов’янської мови. Це передовсім «Курс старослов’янської мови. Ч. І.» Л. О. Белея (Київ, 2015), «Старослов’янська мова. Збірник вправ та завдань» Ю. Г. Громика (2010), «Старослов’янська мова: курс лекцій, завдання для практичних занять, індивідуальної та самостійної роботи» Л. А. Лисиченко, І. В. Тимченко, В. Б. Яковлєвої (2011), «Старослов’янська мова Практикум» Л. П. Гнатюк (2015). Безперечно, кожен з названих посібників має свої переваги, однак у них є й недоліки: в одних міститься значна кількість практичних завдань, однак бракує теоретичного матеріалу, інші ж, хоч і мають теоретичний і практичний блоки, є незначними за обсягом, теоретичні питання в них викладені надто стисло. Тому вихід у світ нових видань, у яких би було комплексно й посучасному репрезентовано низку важливих лінгвістичних питань,що стосуються найдавнішої писемної літературної мови слов’ян, її лінгвобіографії, безперечно, варто вітати. Указуючи на важливість вивчення старослов’янської мови студентами-філологами українських вишів, її роль у циклі історико-лінгвістичних дисциплін, Любомир Белей слушно назвав її наріжним каменем, на якому «вже понад тисячоліття міцно стоїть велична споруда культури слов’янських народів», без чого немислимі фундаментальні духовні цінності (Белей, 2015: 7) і, що завжди було беззаперечним, системна вишівська підготовка філолога.
26
Махабат, Алишова. « “МАНАС” ЭПОСУНДАГЫ ПАССИВДҮҮ ЛЕКСИКА ». Vestnik Bishkek Humanities University, no 49 (29 novembre 2019) : 6–8. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.49.1.
Texte intégralRésumé :
Аннотация: Бул илимий макаланын максаты кыргыз тилиндеги эскирген сөздөр, алардын пайда болуу себептерин көрсөтүп, аларды мисалдар менен тастыктоо. Макалада кооноргон сөздөрдүн типтери болуп эсептелинген архаизмдер жана историзмдер жөнүндө кеӊири маалымат берилип. “Манас» эпосу - байыркы кыргыз элинин алмустактан берки укумдан-тукумга, муундан-муунга керээз болуп айтылып келаткан рухий ыйык мурасы. Бир нече доорду кучагына камтыган залкар эпостун мазмуну өтө бай, көркөмдүк-эстетикасы, рухий акылмандыгы бийик. Ал кыргыз тилинин уюткусу, улуттук поэтиканын жана элдик рухий маданияттын мол казынасынан алынган мисалдар менен далилденет. Эскирген сөздөр эпостун стилине көтөрүңкү эпикалык мүнөз берип көркөм чагылдырууга кызмат кылат. Түйүндүү сөздөр: архаизмдер, историзмдер, семантика, фонетика, стиль, тил, кеп, көөнө сөз, лигвистика, интралингвистика. Аннотация: Целью данной научной статьи является рассмотрение устаревших слов в кыргызском языке, причины их появления и представление примеров примененения архаических слов в кыргызском языке. В статье предоставляется широкая информация о типах архаической лексики. Эпос “Mанас”- это духовное наследие великого народа, который передается из поколения в поколение с древних времен. Содержание эпоса включает себя несколько этапов поколений высокой эстетики и духовной мудрости великого народа. Он является основным ресурсом кыргызского языка и национальной поэтики с богатым духовным и культурным сокровищем, которые подтверждаются примерами из эпоса “Манас”. Устаревшие слова служат, чтобы выразить эпический стиль искусства. Ключевые слова: архаизмы, историзмы, семантика, фонетика, стиль, язык, речь, устаревшее слово, лингвистика, интралингвистика. Abstract: The goal of the scientific article is the use of archaic words in the Kyrgyz language. The article points out the reasons for the appearance of archaic words in the Kyrgyz language and provides examples of their use. The article provides broad information about the types of archaic words. The epos “Manas” is the spiritual heritage of a great nation that has been handed down from generation to generation since ancient times. The content of the epic includes several stages of generations of high aesthetics and spiritual wisdom of a great nation. It is the main resource of the Kyrgyz language and national poetics with rich spiritual and cultural treasures, which are confirmed by examples from the epic “Manas”. Obsolete words will serve to reflect the epic style of high-epic art. Key words: archaisms, historical words, semantics, phonetics, style, language, speech, obsolete word, linguistics, intralinguistics.
27
Nekrasova, G. « Review on : В. K. Kельмаков, Диалектная и историческая фонетика удмуртского языка 1, Ижевск 2003 ; pp. 70–73 ». Linguistica Uralica 41, no 1 (2005) : 70. http://dx.doi.org/10.3176/lu.2005.1.11.
Texte intégral
28
Nekrasova, G. « Review on : В. K. Kельмаков, Диалектная и историческая фонетика удмуртского языка 1, Ижевск 2003 ; pp. 70–73 ». Linguistica Uralica 41, no 1 (2005) : 70. http://dx.doi.org/10.3176/lu.2005.1.11.
Texte intégral
29
Karpova, L. « В. K. Кельмаков, Краткий курс удмуртской диалектологии. Введение. Фонетика. Морфология. Диалектные тексты. Библиография, Ижевск 1998. 386 с. » Linguistica Uralica 35, no 4 (1999) : 299. http://dx.doi.org/10.3176/lu.1999.4.10.
Texte intégral
30
Дадаева, Д. М., et Б. А. Хариханова. « СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ФОНЕТИКИ ЧЕЧЕНСКОГО И ФРАНЦУЗСКОГО ЯЗЫКОВ ». Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Лингвистика и межкультурная коммуникация», no 1 (20 avril 2022) : 60–63. http://dx.doi.org/10.36684/65-1-2022-60-63.
Texte intégralRésumé :
Каждое событие, произошедшее в истории человечества, накладывает свой отпечаток на все аспекты жизни общества. Коммуникация и обмен информацией – это непрерывные процессы человеческой жизни, в этом мы видим неотъемлемую часть и роль языка. Лингвистика очень внимательно воспринимает любое социально-значимое событие, как следствие – меняется языковая единица. Однако, несмотря на это, у любого языка есть базовая константа, сохраняющая основы, заложенные историей становления языкознания. Впрочем, многие языки имеют схожие морфемы, семантику, фонетику и другие свойства. В статье будут рассмотрены сходства в некоторых свойствах чеченского и французского языков, роль фонетики в изучении данных языков.
31
Меняйлова, А. А., Д. А. Ульченко, Н. В. Казаченкова et В. Б. Колычева. « Произношение в иноязычных словарях ». ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 106, no 1 (2024) : 201–5. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2024-60.
Texte intégralRésumé :
Эта статья посвящается теме произношения в словарях иностранных языков. Объясняется важность овладения фонетикой при изучении иностранного языка. Также мы рассматриваем, что такое электронный словарь, какие существуют классификации электронных словарей, в каких словарях есть аудиозаписи с произношением слов. Мы даем понятие термину клерихью, объясняем, почему он может быть полезен при изучении фонетики, и предлагаем клерихью собственного сочинения, которое можно использовать на уроках английского языка для отработки произношения.
32
Shishkova, Yana. « CREATING A SOLID FOUNDATION FOR THE PRONUNCIATION OF THE CHINESE LANGUAGE ». Diplomatic, Economic and Cultural Relations between China and Central and Eastern European countries 8 (1 avril 2023) : 59–83. http://dx.doi.org/10.62635/ty6a-tjzk.
Texte intégralRésumé :
The present article traces the basic building blocks of Chinese phonetics. It examines the classifications of sounds in scientific literature, presents a new look at the content of the phonetic elements, distinguishing vowel sounds as physical values and as basic elements that should be presented to students when laying the foundation of the pronunciation of the Chinese language. The article provides an author’s classification and methodical approaches to teaching initials, finals, tones
33
Künnap, A. « Н. В. Деннинг, Фонетика тымского диалекта селькупского языка. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Томск 1982. » Linguistica Uralica 21, no 1 (1985) : 77. http://dx.doi.org/10.3176/lu.1985.1.12.
Texte intégral
34
Прохватилова, О. А. « Phonetic speech correction course for Chinese : what should it be ? (from work experience at the Shenzhen MSU-BIT University) ». Russkii iazyk za rubezhom, no 6(289) (14 janvier 2022) : 63–67. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2021.289.6.010.
Texte intégralRésumé :
Статья посвящена рассмотрению содержательных особенностей корректировочного курса фонетики РКИ для носителей китайского языка. На основе опыта преподавания в Совместном университете МГУ-ППИ и с учетом имеющихся в специальной литературе представлений о фонетико-фонологической системе китайского языка и китайском акценте формулируется ведущий принцип построения корректировочного курса фонетики, сочетающий ориентацию на китайскую артикуляционную базу и учет специфики фонетико-фонологической системы китайского языка. Предлагается описание содержательной структуры корректировочного курса для китайских студентов, которая включает четыре компонента: работу над проблемами в освоении консонантной системы русского языка, совершенствование навыков произношения гласных звуков в безударной позиции, отработку ритмико-интонационного членения речевого потока русской звучащей речи, знакомство со стилистическими особенностями русской звучащей речи. The article is devoted to the consideration of the content features of the correction course of the phonetics of the RCT for native speakers of the Chinese language. Based on the experience of teaching at the Joint University of MSU-PPI and taking into account the ideas available in the special literature about the phonetic-phonological system of the Chinese language and the Chinese accent, the leading principle of constructing a correction course of phonetics is formulated, combining orientation to the Chinese articulation base and taking into account the specifics of the phonetic-phonological system of the Chinese language. Russian Russian is a description of the content structure of the correction course for Chinese students, which includes four components: work on problems in mastering the consonant system of the Russian language, improving the skills of pronunciation of vowel sounds in an unstressed position, working out the rhythmic-intonation division of the speech flow of Russian sounding speech, familiarity with the stylistic features of Russian sounding speech.
35
Донских, О. А. « Поэзия между мифом и логосом : решающий шаг к науке, "Природа" ». Priroda, no 5 (2023) : 39–47. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x23050058.
Texte intégralRésumé :
На материале двух интеллектуальных традиций — индийской и греческой — обсуждается вопрос о появлении науки в так называемое «осевое время» (VIII–II вв. до н.э.) и о той роли, которую сыграла поэзия в формировании научного мышления. В тот период духовная культура существовала в устной форме, и звучащее слово играло первенствующую роль. На протяжении нескольких веков поэты занимаются упорядочиванием и сохранением священных текстов Ригведы. В процессе этой практики они начинают создавать специальные способы произношения для того, чтобы не исказить звучание гимнов, комментировать уже не очень понятные места и слова, составлять словари и формулировать грамматические правила. В результате этой деятельности родились веданги — религиозно-научные тексты, представляющие, в частности, такие дисциплины, как фонетика, этимология, грамматика, астрономия. В чем-то подобный процесс можно проследить и в греческой традиции. Поэты формировали творческое отношение к текстам, создавали неологизмы, что явилось примером и предпосылкой создания ряда понятий философами, углубили содержание ряда ключевых понятий, таких как «мера», «справедливость» и др., начинают критиковать мифологическую традицию, освобождая мысль от жесткой привязанности к авторитетам, и открывают рассуждение в форме пропорций. Тем самым поэзия сыграла важнейшую роль в движении от мифологического мышления к рациональному.
36
Anchimiuk, Olga. « Larisa Fiderkiewicz, Фонетика и интонация русского языка, Практическое пособие для студентов, redaktor naukowy : Łukasz Karpiński, Warszawa 2015, 343 s. » Linguodidactica 19 (2015) : 283–86. http://dx.doi.org/10.15290/lingdid.2015.19.20.
Texte intégral
37
Hausenberg, A.-R. « Людмила Карпова, Фонетика н морфология среднечепецкого диалекта удмуртского языка, Тарту 1997. (ОтssенаНопеs Philologiae Uralicae Universitatis Tartuensis 2). 224 S. » Linguistica Uralica 34, no 2 (1998) : 153. http://dx.doi.org/10.3176/lu.1998.2.13.
Texte intégral
38
Turkin, A. « В. М. Вахрушев, В. Н. Деннсов, Современный удмуртский язык. Фонетика. Графика и орфография. Орфоэпия, Ижевск, «Удмуртня», 1992. 244 с. » Linguistica Uralica 30, no 3 (1994) : 228. http://dx.doi.org/10.3176/lu.1994.3.11.
Texte intégral
39
Grek-Pabisowa, Iryda. « Mniej znana odmiana języka polskiego na białoruskim Polesiu i na Witebszczyźnie ». Acta Baltico-Slavica 37 (30 juin 2015) : 299–310. http://dx.doi.org/10.11649/abs.2013.020.
Texte intégralRésumé :
A less known variety of Polish in Pripyat River basin and Vitebsk regionIn Belorussian Polesia in the basin of the Pripyat River as well as in Vitebsk and Mogilev regions, there are numerous villages inhabited by Polish people displaced from Mazovia and northern Little Poland. What is characteristic for this community is that they have preserved many features of the Mazovian variety of Polish, especially phonetic ones. In spite of the long-lasting and close contacts with East-Slavonic people of Polesia, and since 1939 with Russian and Belorussian languages (official languages, administration, education), features of their dialects have not been eliminated completely. The greatest changes took place in the lexis. Names for new objects and phenomena have appeared, some old names have co-existed with borrowings from Belorussian and Russian; a number old names have disappeared altogether. Apart from the lexical changes, some new borrowed syntactic constructions have emerged. Compared to the Polish language of the Northern Borderland, the Polesia variety of Polish is substantially different. In Polesia, Polish exhibits a number of Ukrainian features taken from the local East-Slavonic dialects, where the features of the Ukrai310 Iryda Grek-Pabisowa nian dialect dominate. In the vicinity Vitebsk and Mogilev, it has been influenced by various dialects of Belorussian as well as standard Belorussian and Russian. Малоизвестная разновидность польского говора в белорусском Полесье и на ВитебщинеНа территории Припятского Полесья в Беларуси, на Витебщине и Могилевщине находится ряд польских деревень, основанных в самом начале ХХ столетия польскими переселенцами из Мазовшa и северной Малопольши. Характерной особенностью говора польских переселенцев, также прибывших в Полесье значительно раньше, в период так называемой второй миграционной волны, является сохранение очень многих черт родного польского говора, особенно фонетических. Вопреки длительному и близкому соседству с восточнославянским полесским населением, и, начиная с 1939 года (до этого времени территория Припятского Полесья находилась в пределах Польши) контакта с государственными языками русским и белорусским, черты их родных говоров не исчезли. Однако заметные изменения наблюдаются в лексике. Вошли в употребление местные названия новых реалем, a многие давние названия старых реалем приобрели параллельные полесские или белoрусские номинации. Некоторые старые названия были совсем забыты или же перешли в пассивный лексический запас. В области синтаксиса довольно ярко выделяются восточнославянские конструкции. Польские говоры переселенцев начала ХХ века значительно отличаются от так нaзываемой «польщизны кресовой», на которой говорят польские меньшинствa в Литве, Латвии и на остальной территории Беларуси. В этих говорах наименeе уязвимой оказалась фонетика – тогда как в «польщизне кресовой» именно фонетика является первым отличительным показателем характера диалекта. Польский говор переселенцев в Полесье характеризуется заметными украинскими чертами, на Витебщине и Могилевщине – влиянием белoрусского и русского языков.
40
Довбня, Людмила, et Тамара Товкайло. « ВНЕСОК ВАСИЛЯ СІМОВИЧА В ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВОЗНАВЧОЇ НАУКИ ». Society. Document. Communication 12, no 12 (13 septembre 2021) : 124–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-124-144.
Texte intégralRésumé :
У статті аналізується мовознавча спадщина славетної постаті, яка має причетність до становлення й розвою україністики, В. Сімовича. Попри час і суперечливі наукові констатації, вагомість його наукових суджень залишається актуальною до сьогодні і потребує подальших фахових досліджень. Зокрема, недостатньо висвітленими в науковій літературі є питання застосування надбань чеського структуралізму в українському мовознавчому контексті, окремі питання історичної фонетики та морфології, аспекти методики навчання рідної мови, зокрема її комунікативна спрямованість, які є на часі й нині.
Мета статті – висвітлити місце і роль філологічних надбань В. Сімовича в поступальному русі українського мовознавства й лінгводидактики.
Лінгвістичну діяльність непересічного вченого можна інтерпретувати у двох наукових площинах: історії української мови (історичної фонетики, історичної морфології, історії літературної мови) та сучасної української мови (лексикології, стилістики, культури мови, правопису тощо).
Надважливою є наукова позиція вченого щодо диференціації понять фонетики й фонології, де він чітко розрізняє суть і функції одиниць цих рівнів. Нереалізованою залишилася ідея В. Сімовича про паралельне функціонування в українській мові двох правописів: традиційного кириличного та нового, створеного на основі латиниці.
Коло наукових інтересів В. Сімовича охоплювало такі сфери: фонетику, орфографію, культуру мови, морфологію, історичну лексикологію та історію української мови. Заслуговує на увагу фахівців і створена вченим періодизація українського правопису.
В. Сімович відстоював системність у мові, акцентуючи на тому, що всі мовні факти є наслідками історичних процесів, які діють як певні закономірності. Він аналізує фонетику з огляду на дію мовних законів, морфологічні факти розглядає як явище системне. Звідси – потрактування ним історичних процесів, що було дійсно новітнім підходом у мовознавчій науці.
У науковій творчості В. Сімовича особливо плідним був чехословацький період, під час якого вчений проявив себе не лише як патріот України, а і як потужний мовознавець. Він засуджував мовне москвофільство, під яким розумів запозичення з інших мов не безпосередньо, а через російську, спотворюючи цим фонетичну, правописну і граматичну форми слова.
Заслуговують на увагу наукові розвідки вченого з історичної морфології української мови, зокрема аспекти становлення й розвитку іменників і прикметників.
Стосовно прикметникової історії він зауважує, що м’який різновид розвинувся пізніше від твердого.
Одним з аспектів наукових досліджень В. Сімовича була й лінгводидактика. Учений є автором навчальних посібників: «Поука для коректорів» (1916), «Коротенька українська правопись» (1917), «Як стати по українському грамотним» (1919), – розрахованих на широкий загал. У них висвітлювалися питання практичної фонетики, правопису, граматики. Дослідник мав оригінальний підхід до вивчення граматики української мови в школі: він наголошував на тому, що не варто бездумно зазубрювати граматичні правила, а слід формувати навички свідомого опанування практичного матеріалу. Ця теза суголосна із сучасним комунікативним підходом до вивчення мов.
Невід’ємною частиною інтелектуального доробку вченого є праці, присвячені аналізу українського красного письменства. Слушними є відгуки науковця про мовно-літературну ідіоспецифіку авторів, творча спадщина яких засвідчує рівень мовного розвитку суспільства першої половини ХХ ст. Глибоко поціновуючи лінгвістичну діяльність видатного вченого, слід зауважити, що його праці є потужним поштовхом для розвитку української мовознавчої науки, оскільки В. Сімович приділяв належну увагу як ретроспективному, так і перспективному її аспектам. У фокусі його дослідницької уваги перебували питання фонетики, орфографії, лексикології, культури мови, морфології, історичної лексикології та історії української мови.
41
Laanest, A. « Л. П. Кирпу, Марковский говор финского языка Ленинградской области (фонетика и морфология). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Тарту 1989. » Linguistica Uralica 26, no 2 (1990) : 137. http://dx.doi.org/10.3176/lu.1990.2.15.
Texte intégral
42
Валеева, Дина, et Олеся Шарафутдин. « ОБУЧЕНИЕ АРАБОВ РУССКОЙ ФОНЕТИКЕ : ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЭЛЕКТРОННОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ». Verbum 8, no 8 (19 janvier 2018) : 135. http://dx.doi.org/10.15388/verb.2017.8.11358.
Texte intégralRésumé :
Обучение фонетике – обязательный компонент изучения иностранного языка. Фонетические трудности при обучении фонетике связаны с двумя аспектами – рецептивным (восприятие звучащей речи) и функциональным (порождение устного высказывания, соответствующего фонетическим нормам языка). При создании фонетического курса необходимо учитывать фонетические особенности родного языка и проявление их в речи учащегося. Явления, влияющие на русскую речь арабских студентов: диглоссия, противопоставление в арабском языке согласных по твердости/ мягкости, эмфатичности/ неэмфатичности, противопоставление гласных по долготе/ краткости, наличие в арабском языке гуттуральных согласных, наличие в арабском языке фонологического противопоставления согласных по долготе/краткости и т.д. При овладении русской фонетикой арабами наблюдается интерференция в следующих случаях: произношение арабского [b] на месте русских [б] и [п]; последовательное произношение удвоенных согласных в русских словах, где они чаще всего не произносятся; недостаточная количественная редукция гласных или слишком сильная редукция гласных вплоть до их выпадения и т.д. Кроме того, важными факторами являются соотношения «звук-буква» и «фонема-буква»; интерферирующее влияние другого изучаемого языка с латинской графикой. Указанные особенности родного языка и специфика их фонетической реализации в русской речи арабов учитываются при создании фонетического тренажера, который направлен на формирование фонетических и графических навыков при изучении русского языка на начальном этапе.
43
МАЦЮК, Зоряна, Марія ФЕНКО et Maciej KUŁAK. « ДИНАМІКА ЗАХІДНОПОЛІСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ : ЛІНГВОГЕОГРАФІЧНИЙ ОПИС ». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, no 46 (1 mai 2022) : 132–38. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).132-138.
Texte intégralRésumé :
У сучасній науковій парадигмі стала помітною тенденція до інтеграції здобутків різних напрямків і методологій у царині лінгвістики, внаслідок чого на перетині традиційних наук про мову виникає корпус нових сучасних напрямів. Одним із важливих і перспективних спрямувань геолінгвістичних досліджень ареальної фразеології є системне вивчення фразеологічного складу мови в діалектному континуумі.
У статті розглянуто фразеологічні варіанти компонента «лелека» як лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального значення й збереження образної основи допускають синонімічну заміну компонентів, видозміну їх порядкового розташування та граматичних форм. Усвідомлення співвіднесеності ареалу або мови з певним простором – територією, яка є за межами основного поширення мови (діалекту) дало змогу акцентувати увагу на лінгвістичній території. Зауважимо, що варіантні видозміни значно активніше виявлено в зонах географічної суміжності функційності ареальних фразеологічних одиниць, оскільки фразеологічний рівень підвладний не меншим (а можливо, і більшим) впливам констатуючих систем, ніж фонетика, морфологія або синтаксис.
Зіставне вивчення фразеологічних одиниць Західного Полісся в українському діалектному континуумі, полягає у виявленні та дослідженні їх спільних і відмінних особливостей, насамперед у з’ясуванні їх семантичної співвідносності, відтворення за допомогою фразеологічних аналогів або ж констатування безеквівалентності з наступним якомога точнішим відтворення їх змісту і стилістичного забарвлення засобами іншої говірки. Варіантність фразеологічних одиниць є наслідком постійних внутрішньомовних змін життя мовних одиниць чи дії позамовних чинників, тобто вужчого чи ширшого їх ситуативного або постійного соціального контексту, складовою якого є й феномен порубіжжя.
44
РУСКУЛІС, Лілія. « ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ». Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (septembre 2020) : 331–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-331-338.
Texte intégralRésumé :
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
45
Полєева, Ю. С. « Теоретичні засади когнітивної фонетики ». Мова і культура. Філологія, Вип. 8, т. 5, ч. 2 (2005) : 83–86.
Trouver le texte intégral
46
Вишневская, Галина Михайловна. « К ИСТОРИИ ФОНЕТИКИ УНИВЕРСАЛИЙ ». Bulletin of the Humanities Institute of ISUCT 3, no 1 (2022) : 9–10. http://dx.doi.org/10.6060/bhiisuct2022_9.
Texte intégral
47
Бабчук, Юлія, et Сергій Бабій. « Роль фонетичних досліджень у сучасній лінгвістиці ». InterConf, no 30(143) (19 février 2023) : 239–46. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2023.026.
Texte intégralRésumé :
Автори статті розглядають та описують роль фонетичних досліджень у сучасний лінгвістиці. У статті зазначено посилення впливу фонетики на інші суміжні галузі, постійне удосконалення програмного забезпечення, інтеграцію фонетики в інші сучасні дослідження, зокрема штучного інтелекту, фізики, акустики, інформатики, когнітивної психології. Авторами відзначено створення та використання корпусів даних усного мовлення. Описано вплив сучасних інформаційних технологій, нових жанрів віртуальних комунікацій, запуск проектів і кампаній, взаємодію фонетики я к науки з іншими її традиційними партнерами. Автори наголошують на перспективах сучасної фонетики, удосконалення вже існуючих технологій. Пропонуються до розгляду сучасні дослідження у сфері аналізу та синтезу мовлення, зокрема залучення спеціалізованих програм, створення та використання мовленнєвих тренажерів, складних технологій у сфері штучного інтелекту, вдосконалення комп’ютерних програм автоматичного розпізнавання мовлення. У статті зазначено переваги використання комп’ютерних програм та їх вплив на розвиток сучасної фонетики, використання спеціального обладнання для акустичних досліджень, технічні можливості сучасних комп’ютерів, використання статистичних методів, збільшення перспектив досліджень у прикладному аспекті.
48
PARKHOMENKO, M., O. REVUTSKA et O. SAMARINA. « DIRECTIONS FOR OPTIMIZATION OF THE CORRECTIVE-DEVELOPMENTAL PROCESS IN SPEECH THERAPY GROUPS ». Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no 3 (20 décembre 2023) : 183–93. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-183-193.
Texte intégralRésumé :
Стаття присвячена проблемі організації корекційно-розвиткового процесу в логопедичних групах для дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та обґрунтуванню можливих шляхів її оптимізації. Подано аналіз проведеного дослідження з вивчення контингенту дітей із цим порушенням та особливостей корекційно-розвиткової роботи з ними. Встановлено, що група дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення є різнорідною за своїм складом. У дітей спостерігається великий діапазон індивідуальних відмінностей, що характеризують рівень мовленнєвого і психофізичного розвитку. Описані відмінні особливості розвитку мовлення та інших психофізичних процесів у дітей із мінімальними дизартричними порушеннями, ринолалією, складною дислалією, дизартрією. Виявлені труднощі реалізації корекційного процесу у групах для дітей із фонетико-фонематичними порушеннями мовлення. Встановлено, що сучасний підхід до фронтального навчання дітей дошкільного віку не повною мірою враховує специфічну неоднорідність індивідуальних відмінностей контингенту дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком. Проаналізовані причин та характер труднощів, які виникають у вчителів-логопедів у реалізації корекційно-розвивального процесу. Запропоновані напрями оптимізації корекційного впливу. Корекційно-розвитковий вплив може бути ефективним за умови детального поглибленого вивчення контингенту дітей для виявлення не окремих симптомів порушеного розвитку, а зв’язків з-поміж них, встановлення ієрархії виявлених відхилень (визначення провідного порушення, співвідношення первинних і вторинних симптомів), і наявність збережених ланок, що дозволить обґрунтувати та розробити індивідуальний корекційний маршрут для дитини з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та є необхідним для проведення диференційованої роботи під час фронтального корекційно-розвиткового навчання. Обґрунтована внутрішньо-групова диференціація дітей, заснована на врахуванні специфічної неоднорідності структурно-динамічних характеристик мовленнєвої та психофізичної діяльності таких дітей та прояву мовленнєвого порушення під час корекційно-розвиткового навчання. Ключові слова: фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення, корекційно-розвитковий процес, індивідуально-типологічні особливості дітей із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення.
49
Антохина, В. А., et О. С. Афонасова. « Проявления фонетико-фонематического недоразвития речи у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи III и IV уровней ». ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, no 6 (mai 2021) : 12–16. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-215.
Texte intégralRésumé :
В статье рассматриваются проявления фонетико-фонематического недоразвития речи у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи III и IV уровней. Обсуждаются направления коррекционной работы, связанной с преодолением нарушений фонетико-фонематического развития у данной категории детей.
50
Джуманиязова, Ф. « Фонетик-интерференция ўзгаришлари ва таъсир этувчи омиллар ». Ренессанс в парадигме новаций образования и технологий в XXI веке 1, no 1 (24 novembre 2023) : 154–56. http://dx.doi.org/10.47689/xxia-ttipr-vol1-iss1-pp154-156.
Texte intégralRésumé :
Ушбу мақолада тилшиносликда бошқа (хорижий) тилни ўзлаштириш жараёнида юз берадиган интерференция, икки тилилик шаройитида фонетик тизимнинг мос келмаслиги натижасида келиб чиқадиган фонетик интерференция тушунчалари таҳлил қилинган.