Thèses sur le sujet « США »

Етнолінгвістика в США мала соціологічне забарвлення й перебувала під впливом американської етнографії, її формування відбувалося в межах американського неогумбольдтіанства й антрополінгвістики в 1-й чверті ХХ ст. У 2-й половині ХХ ст. упроваджується в етнолінгвістичні дослідження компонентний аналіз значень слів у зіставлюваних мовах (Ю.Найда,Ч.Фриз, представники Анн-Арборської школи тагмеміки, що зберегла етнолінгвістичну орієнтацію у вивченні амеріндських мов відповідно до культури й етносвідомості індіанців). Наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв XX ст. етнолiнгвiстика в США фактично розпалась на декiлька окремих напрямкiв, а сам термiн уживався дуже рiдко.

Гражданский процесс очень разносторонен и интересен для изучения, особенно, если учитывать особенности гражданского процесса в странах из разных правовых семей. Именно поэтому хотелось бы сделать акцент на особенностях гражданского процесса двух стран, которые относятся к кардинально разных правовым семьям, а именно США и Украины.

Виборча система США є настільки складною та заплутаною, що навіть не кожен американець розуміє все детально. Загалом, президентські вибори у Штатах мають велику кількість особливостей та нюансів, які відсутні в інших країнах. Це зумовлено "наджорстким характером" конституції США, яка майже не змінюється з моменту її прийняття. Конституція США одна з перших конституцій у світі, була прийнята 17 вересня 1787 року та залишається однією з "найстарших" діючих. Головною особливістю є те, що президента у Сполучених Штатах обирають не самі жителі, а колегія виборців. Дана система була створена задля того, щоб кожен штат мав рівне представництво, цим самим запобігаючи встановлення диктатури. Колегія виборців складається з 538 представників. Всі вони представляють 50 штатів, а кількість представників від кожного штату дорівнює кількості представників цього штату у Конгресі. Найменшу кількість виборців має штат Аляска – всього 3, а найбільшу – Каліфорнія, 54 виборці. Для того, щоб президент отримав перемогу на виборах, він має отримати 270 голосів колегії [1].

Політика як суспільне явище передбачає вплив на масову свідомість. Щоб досягнути своєї мети, політики намагаються вербально впливати на аудиторію, не дивлячись на те, що кожна людина має священне право на вибір своєї громадської позиції. Аудиторія мимоволі погоджується чи не погоджується з тим, що говориться з трибуни, а отже політичний діалог відбувається незалежно від слухача.

Проблематика соціально-культурних чинників мовного спілкування, зокрема, сленгу є предметом постійного наукового пошуку сучасної лінгвістики. Різні аспекти сленгу вивчалися упрацях Еріка Патріджа, Генрі Менкена, Гальперіна І. Р., Швейцера О. Д. Соціолінгвістичні параметри американського сленгу, зокрема, досліджувалися упрацях Вільяма Лабова, Маковського М. М., Джонатана Лайтера, Зацного Ю. А., Дорди В. О., Клименко О. Л., Гонти І. А.

Асиметрична взаємозалежність є новітньою формою нерівномірного розподілу військово-політичних і економічних ресурсів. В сучасній системі міжнародних координат превалює саме асиметрична взаємозалежність, яка на практиці є залежністю для більшості національних держав. Практика свідчить, що Канада і США навчилися конструктивно підходити до вирішення конфліктних питань. У післявоєнний період дипломатія двох країн впровадила в практику такі правила гри і дипломатичну культуру, які задовільняли обох партнерів.

Процес впровадження інклюзивної освіти на сьогодні позначений певними труднощами. Психологічну та професійну неготовність вчителя загальноосвітньої школи до взаємодії з дітьми з інвалідністю констатують численні дослідження. Цікавим в цьому напрямку є досвід впровадження інклюзивної освіти в США, що почався в другій половині 20 століття. Очевидно, що за такий відносно короткий проміжок часу, країна зробила величезний крок у напрямку інклюзивної освіти.
Процесс внедрения инклюзивного образования сегодня отмечен определенными трудностями. Психологическую и профессиональную неготовность учителя общеобразовательной школы к взаимодействию с детьми с инвалидностью констатируют многочисленные исследования. Интересным в этом направлении опыт внедрения инклюзивного образования в США, начавшийся во второй половине 20 века. Очевидно, что при такой относительно короткий промежуток времени, страна сделала огромный шаг в направлении инклюзивного образования.
The process of introducing inclusive education today is marked by some difficulties. The psychological and professional unpreparedness of a teacher of a secondary school to interact with children with disabilities ascertain numerous studies. The experience of introducing inclusive education in the USA, which began in the second half of the 20th century, is interesting in this direction. Obviously, for such a relatively short period of time, the country has made a huge step towards inclusive education.

Передвиборча кампанія – це проміжок часу, протягом якого політичні суб’єкти (особи, партії, суспільні організації) повинні постати перед виборцем, привернути до себе їх увагу і заохотити проголосувати за кандидата тієї чи іншої політичної орієнтації, який обіцяє своєму електорату певні соціальні переваги. З лінгвістичної точки зору, передвиборча кампанія – складна комунікативна подія, що відбувається між адресантом та адресатом у процесі комунікативної дії у різних контекстах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34631

Судовий прецедент – це принцип, за яким ухвалюється рішення по конкретній справі. Таке рішення є обов’язковим для суду тієї самої або нижчої інстанції при вирішенні всіх аналогічних справ та виступає зразком тлумачення закону.

Актуальність теми полягає у сучасних змінах глобального геополітичного розкладу, одною з причин яких стало завершення операції США в Афганістані. Тому аналіз факторів, причин та наслідків, які впливали на проведення операції є актуальними для розуміння цих змін. Перший розділ роботи присвячується загальним відомостям відносин США і Афганістану, зроблений ретроспективний огляд афгано-американських відносин, визначені причини операції США в Афганістані та проаналізований стан вивченості відносин США і Афганістану у науковій літературі. У другому розділі проаналізовано військово-політичний аспект операції США в Афганістані; визначені фактори, які вплинули на хід та закінчення операції, розглянуті геополітичні інтереси США в Афганістані; проаналізовано зміни стану національної безпеки, соціально-економічної та політичної сфери Афганістану за роки операції США. Проаналізовано політичну стратегію США у вирішенні афганського конфлікту та закінчення операції США в Афганістані. У третьому розділі зроблено когнітивне моделювання операції США в Афганістані, зроблений прогноз можливого розвитку подій, прогноз розвитку рівня тероризму та політичної стабільності Афганістану після закінчення військово-політичної операції США.

Дослідження розкриває організаційно-педагогічні засади міжнародної діяльності державних університетів США. Визначено, що доцільність наукового опрацювання досягнень освітньої системи США зумовлено необхідністю подолання низки суперечностей у розвитку системи вітчизняної вищої освіти: між зростаючими вимогами сучасного суспільства до інтеграції до світового освітнього простору та недостатнім рівнем готовності закладів вищої освіти до міжнародної діяльності; між накопиченим міжнародною науковою спільнотою досвідом теоретичних узагальнень у галузі інтернаціоналізації діяльності вишів розвинених країн та недостатнім рівнем адаптації зарубіжного досвіду до реальних умов функціонування вітчизняних університетів; між потребою вдосконалення управління міжнародною діяльністю вітчизняних університетів та традиційними підходами до менеджменту вищої школи. У розв’язанні завдань дослідження застосовано міждисциплінарний підхід, що уможливив застосовування положень різних соціальних і гуманітарних наук задля досягнення цілісності у з᾿ясуванні організаційнопедагогічних засад міжнародної діяльності державних університетів США; історичний підхід, що дозволив схарактеризувати міжнародну діяльність університетів США в історичному розвитку; системний підхід, що забезпечив можливості визначення взаємозв’язку та взаємодії усіх структурних компонентів міжнародної діяльності у вищій школі США на федеральному, штатовому та інституційному рівнях; компаративний підхід використано для порівняння досвіду організації міжнародної діяльності університетів США та України. Автором схарактеризовано стан розроблення проблеми міжнародної діяльності університетів США у вітчизняних та зарубіжних порівняльнопедагогічних дослідженнях (класифіковано джерела відповідно до тематичної спрямованості). Виявлено, що у вітчизняній педагогічній компаративістиці організаційно-педагогічні засади міжнародної діяльності університетів США не були предметом цілісного дослідження. Окремі аспекти досліджуваного явища висвітлювалися вітчизняними науковцями в роботах з філософії освіти, порівняльної педагогіки, міжнародних відносин, політології, державного управління, економіки. Констатовано, що у зарубіжних наукових розвідках предмет дослідження розкрито переважно в контексті теорії інтернаціоналізації освіти та управління інтернаціоналізацією, теорії міжнародних відносин. Подано визначення ключових понять дослідження («організаційнопедагогічні засади міжнародної діяльності університету» і «міжнародна діяльність університету»). Організаційно-педагогічні засади міжнародної діяльності визначено як вихідні положення, що визначають специфіку організації та здійснення міжнародної діяльності університету. Структуру організаційно-педагогічних засад міжнародної діяльності становлять теоретичні, нормативні, організаційні та змістово-процесуальні засади. Міжнародну діяльність університету визначено як процес, що передбачає міжнародне/глобальне співробітництво університету з національними, міжнародними та зарубіжними суб’єктами з метою реалізації освітньої, наукової та соціальної місії університету, а також забезпечення конкурентоспроможності та інституційного розвитку, реалізації завдань зовнішньої політики держави. На підставі з’ясування факторів розвитку міжнародної діяльності державних університетів США (економічні, політичні, освітні, демографічні, культурні) та відповідно до таких критеріїв, як трансформація мети й основних завдань міжнародної діяльності американських вишів, виокремлено її етапи: зарубіжних освітніх подорожей (50-ті р. ХVIII ст. – 80-ті р. ХІХ ст.); суб’єктизації міжнародної освітньої діяльності (80-ті рр. ХIX ст. – поч. ХХ ст.); інтенсифікації співробітництва (20–50-ті рр. ХХ ст.); інституалізації управлінських структур міжнародної діяльності (60 – 80-ті рр. ХХ ст.); професіоналізації міжнародної діяльності (90-ті рр. ХХ ст. – 2002 р.); глобалізації просторового поля міжнародної діяльності (2003 р. – до теперішнього часу). Виявлено організаційні засади міжнародної діяльності державних університетів США на федеральному, штатовому та інституційному рівнях. З’ясовано, що систему управління міжнародною діяльністю університетів на федеральному рівні представлено урядовими та неурядовими (громадськими та приватними) суб’єктами. Основними інструментами регулювання міжнародної діяльності державних університетів є нормативно-правові та фінансові. Виділено три категорії міжнародних неурядових організацій, залучених до регулювання міжнародної діяльності: асоціації університетів, спеціалізовані організації (сприяння розвитку окремих аспектів міжнародної діяльності) та професійні об’єднання (адміністраторів, науковців, викладачів). Встановлено, що уряди штатів, як правило, не є активними суб᾿єктами процесу управління міжнародною діяльністю університетів. На інституційному рівні представлено моделі організації міжнародної діяльності університету (централізовану, дистрибутивну, координовану, інтегровану), специфіка яких зумовлена структурою вишів, їх організаційною культурою та основними сферами міжнародної діяльності. Визначено змістово-процесуальні засади міжнародної діяльності державних університетів США: принципи, виміри, види, напрями, засоби, форми. З’ясовано принципи реалізації досліджуваного феномену: мобільності, полікультурності, різноманітності та взаємовигідності. Констатовано, що вимірами міжнародної діяльності державних університетів США є такі: політичний, економічний, культурний, академічний. Її основними видами є освітня, науково-інноваційна та сервісна, що реалізовуються в рамках зовнішнього та внутрішнього напрямів міжнародної діяльності. Схарактеризовано партнерство, програми та проекти як форми міжнародної діяльності, умови ефективності процесу навчання іноземних студентів в університетах США. Обґрунтовано можливості творчого використання позитивного досвіду міжнародної діяльності державних університетів США в Україні на національному, регіональному, інституційному та індивідуальному рівнях. З урахуванням актуального стану розвитку міжнародної діяльності в університетах України, особливостей управління міжнародною діяльністю, елементів зовнішнього середовища подано рекомендації, що стосуються стратегічного, освітньо-політичного, організаційно-педагогічного, навчальнометодичного аспектів організації та управління міжнародною діяльністю в університетах України. З огляду на потреби подальшої модернізації управління міжнародною діяльністю вищих навчальних закладів в Україні, найбільш актуальними визначено такі аспекти інновацій у досліджуваній сфері: розробка цілісної стратегії розвитку міжнародної діяльності на державному та інституційному рівнях; створення професійної організації адміністраторів міжнародної діяльності університетів; створення національної рекрутингової агенції із залучення іноземних студентів; створення регіональних консорціумів університетів, що серед іншого розвивають методичне забезпечення управління міжнародною діяльністю. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його теоретичних положень та висновків про теоретичні, організаційні та змістово-процесуальні засади міжнародної діяльності в університетах США при викладанні навчальних курсів з історії педагогіки, порівняльної педагогіки та педагогічного менеджменту, застосування його матеріалів у розробці національної й інституційних стратегій управління міжнародною діяльністю в університетах України; а також джерелознавчої бази дисертації освітянами – науковцями та практиками.
The research explores organizational and educational foundations of international activity of public universities in the USA. It is established that rationale for studying the positive practices of US higher education system lies in the necessity to overcome a range of contradictions that exist in the Ukrainian system of education, namely: between growing demands of modern-day society to integrate into world education area and national institutions of higher learning being not ready to perform international activity; between the positive experience accumulated by international academic community, the experience of doing theoretical generalizations in the sphere of internationalization of higher education institutions in developed countries and inadequate level of adaptation of international positive practices to the context in which Ukrainian universities function; between the need to improve management of international activity in Ukrainian universities and traditional approaches to management of higher education. For achieving the research objectives the following approaches were used: interdisciplinary approach enabled the author to use provisions of different social and humanitarian sciences in order to examine organizational and educational foundations of international activity of public universities in the USA in their entirety; historical approach enabled to characterize international activity of US universities in its historical development; system approach provided the possibility to examine interconnection and interaction of all the structural components of international activity in US higher education at the federal, state and institutional levels; comparative approach was used to compare the practices of organizing international activity in US and Ukrainian universities. Firstly, the author establishes the state of research on international activity of US universities in Ukrainian and foreign studies (the sources were classified according to thematic foci). It is ascertained that organizational and educational foundations of international activity of US public universities have never been a subject of separate in-depth research in Ukrainian Comparative Education. Fragmented aspects of the researched phenomenon have been explored by researchers in the fields of Philosophy of Education, Comparative Education, International Relations, Political Studies, Public Administration and Economics. The definition of the key concepts of the research are proposed (“organizational and educational foundations of university international activity” and “university international activity”). Organizational and educational foundations of university international activity are defined as the primary principles that determine the specifics of organization and execution of university international activity. They consist of theoretical, legal, organizational, contextual and procedural foundations. University international activity is defined as a process that involves international/global cooperation of a university with national and international entities aimed at fulfilling mission of education, research and service, as well as ensuring competitiveness and institutional development, realizing the tasks of state’s foreign policy objectives. The stages of historical development of university international activity in the USA were determined based on the established factors of its development (economic, political, educational, demographic, cultural) and transformation of aim and main objectives of international activity, namely: international educational journeys (50s of the 18th century – 80s of the 19th century); international activity as a subject (80s of the 19th century – early 20th century); intensification of cooperation (20-50s of the 20th century); establishing administrative unites of international activity (60s – 80s of the 20th century); professionalization of international activity (90s of the 20th century - 2002); globalization of spatial field of international activity (2003 – ongoing). The study reveals the specifics of university international activity management in the USA at federal, state and institutional levels. It is established that at the federal level the system of university international activity management is composed of principal governmental and non-governmental (public and private) entities engaged. The principle instruments of international activity regulation by federal government are legal and financial. The researcher singles out three categories of non-governmental organizations engaged in international activity regulation and advocacy, namely: associations of higher education institutions, specialized organizations (engaged in promoting different aspects of international activity), professional organizations (of administrators, academics, researchers). It is established that state governments’ engagement into international activity management is very limited in most of the states. At the institutional level four models of organization of international activity are singled out: centralized, distributive, coordinated and integrated, their specifics is determined by the structure, organizational culture of the university and its prevalent international activity spheres. Upon comprehensive analysis of contextual and procedural foundations of international activity of American universities, the principles, rationales, types, directions and forms of international activity of US universities have been identified. It is established that the specific principles of the research phenomenon are mobility, multiculturality, diversity, and mutual benefit. It is ascertained that international activity of public universities in the USA has following rationales: political, economic, cultural and academic. Its main types are educational, research and innovation and service, which can be executed in the framework of external or internal direction. The research provides recommendations to be used in the context of development of university international activity in Ukraine at the national, regional, institutional and individual levels and suggests a prognostic model of international activity development. Taking into account the current state of development of international activity in Ukrainian universities, specifics of its management, context in which Ukrainian institutions of higher learning function, the author provides recommendations in regards to strategic, education policy, organizational and educational, teaching and methodology aspects of organization and management of international activity in Ukrainian universities. Considering the necessity for modernization of international activity management in Ukraine, the following aspects become relevant: elaboration of overall strategy of international activity development at the national and institutional levels; establishing a professional organization of university international activity administrators; creating a national international students recruiting agency; creating regional university consortiums, which among other activities develop methodological support of international activity management. The practical value of the research consists in the possibility of application of its theoretical concepts and conclusions on theoretical, organizational, contextual and procedural foundations of international activity in US universities while teaching the courses in History of Education, Comparative Education, Pedagogical Management and using its materials for developing national and institutional strategies of international activity development in Ukrainian universities.

Население США, четвертой по территории страны в мире, составляет 313 млн человек или 4% от общей численности населения планеты. Внутренний рынок США потребляет примерно 40% производимой в мире продукции, при этом доля национального продукта в общемировом производстве товаров и услуг – примерно 25%. На долю США в мире приходится менее 2% запасов нефти, но более 20% ее общемирового потребления, причем около 56% нефти импортируется. США потребляют 20% производимой в мире электроэнергии, при этом 50% электроэнергии вырабатывается на угольных ТЭС. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33150

На современном этапе развития зависимость США от импортной нефти подрывает национальную безопасность, поскольку связывает американскую экономику с нестабильными и недемократическими государствами, тем самым повышая риск вооруженного конфликта в горячих точках мира. Сегодня США импортирует около 13 млн баррелей нефти ежедневно, что обходится в 300 млрд долл. в год.

Політична та економічна нестабільність в Україні примушує громадян нашої держави до пошуку альтернативних джерел доходів та вжиття заходів, щодо збереження та захисту власних накопичень та заощаджень. Останні дослідження із зазначеного питання яскраво свідчать про те, що капітали українців поступово перетікають в країни із привабливим інвестиційним кліматом та програмами державної підтримки іноземних інвестицій. Найчастіше мова йде про країни Європейської спільноти та США.

При розгляді проблеми реакції та можливого впливу Сполучених Штатів Америки на процеси «Арабської весни» необхідно мати на увазі, що процес радикальної трансформації ряду політичних режимів, що раніше визначали порядок денний на Близькому Сході (Єгипет) або розглядалися як важлива противага поширенню ісламістського радикалізму на субрегіональному рівні (Туніс, Лівія, Ємен), було сприйнято у Вашингтоні надзвичайно неоднозначно. Запропоновані Б. Обамою у 2009-2010 рр. проекти співробітництвом з основними правлячими режимами країн арабського світу загалом характеризувалися наголосом на необхідності «перезаснування» (англ. a new beginning) відносин між Сполученими Штатами Америки та арабським (і ширше – ісламським) світом, що було б засноване на урахуванні «спільних інтересів» обох сторін. Таким чином, на момент початку «Арабської весни» американська політика на Близькому Сході доволі сильно відійшла від одностороннього інтервенціонізму, характерного для часів президенства Дж. Буша-молодшого. З іншого боку, в ситуації з революцією та громадянською війною в Лівії Сполучені Штати продемонстрували схильність до заснованої на політичному ідеалізмі політики «гуманітарних інтервенцій», що лежала в основі близькосхідної стратегії США у 2000-х роках.