Bibliographies thématiques / "Асканія-Нова" / Articles de revues

Articles de revues sur le sujet « "Асканія-Нова" »

Pour voir les autres types de publications sur ce sujet consultez le lien suivant : "Асканія-Нова".
Auteur : Grafiati
Publié le 26 juillet 2024

Créez une référence correcte selon les styles APA, MLA, Chicago, Harvard et plusieurs autres

Choisissez une source :

Consultez les 50 meilleurs articles de revues pour votre recherche sur le sujet « "Асканія-Нова" ».

À côté de chaque source dans la liste de références il y a un bouton « Ajouter à la bibliographie ». Cliquez sur ce bouton, et nous générerons automatiquement la référence bibliographique pour la source choisie selon votre style de citation préféré : APA, MLA, Harvard, Vancouver, Chicago, etc.

Vous pouvez aussi télécharger le texte intégral de la publication scolaire au format pdf et consulter son résumé en ligne lorsque ces informations sont inclues dans les métadonnées.

Parcourez les articles de revues sur diverses disciplines et organisez correctement votre bibliographie.

1

Ясинецька, Н. І., et Н. О. Корінець. « ЗАХОДИ З ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ФРІДРІХА ЕДУАРДОВИЧА ФАЛЬЦ-ФЕЙНА, ПРИУРОЧЕНІ ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ ЙОГО СМЕРТІ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 22 (14 avril 2021) : 80–83. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/12.

Texte intégral
Résumé :
В статті викладено хронологію подій, які відбулися в Асканії-Нова 2 серпня 2020 року: проведення мітингу, відкриття меморіальної дошки Климентію Євдокимовичу Сіянку, презентація книги "Асканія-Нова. Антологія публікацій та друкованих видань (1845–1945)", майстер-клас зі збирання містків Леонардо да Вінчі, виготовлених активіста-ми проєкту "Соберенго", День відкритих дверей у зоопарку "Асканія-Нова".
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
2

Гетьман, Володимир. « Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ». Географія та основи економіки в школі, no 4 (2009) : 31–35.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
3

Климов, Василь. « Асканія Нова. Пори року ». Міжнародний туризм, no 3 (2007) : 114–18.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
4

Ясинецька, Н. І. « ВНЕСОК В.Д. ТРЕУСА В РОЗВИТОК ОРНІТОЛОГІЧНИХ ТА ТЕРІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 93–103. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/12.

Texte intégral
Résumé :
Стаття про видатного орнітолога і теріолога, дослідника тварин зоопарку "Асканія-Нова", випускника 1948 року Харківського державного університету за спеціальністю "біолог-зоолог", який почав наукову діяльність у Всесоюзному інституті акліматизації та гібридизації тварин "Асканія-Нова". Протягом 1952–1955 рр. працював у Приоксько-Терасному і Астрахансь- кому заповідниках, 1956–1975 рр. – в Українському науково-дослідному інституті тваринництва степових районів "Асканія-Нова", де на базі зоопарку зібрав та узагальнив унікальний матеріал з акліматизації диких птахів та копитних. Доктор біологічних наук з 1966 р. Опублікував 135 наукових та науково-популярних праць, у т.ч. 2 монографії. Зробив значний внесок в розвиток орнітології, теріології, розведення та одомашнення диких тварин.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
5

Гетьман, В. І. « Заповідна Фальц-Фейнова Асканія - Нова ». Географія та економіка в рідній школі, no 1/2 (215/216) (2020) : 55–59.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
6

Гетьман, В. « Заповідна, Фальц-Фейнова, "Асканія-Нова" ». Науковий світ, no 3 (128) (2009) : 26–29.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
7

Гетьман, В. « Заповідна, Фальц-Фейнова, "Асканія-Нова" ». Науковий світ, no 3 (128) (2009) : 26–29.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
8

Гетьман, В. І. « Заповідна Фальц-Фейнова Асканія - Нова ». Географія та економіка в рідній школі, no 1/2 (215/216) (2020) : 55–59.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
9

Гетьман, В. « Заповідна, Фальц-Фейнова, "Асканія-Нова" ». Науковий світ, no 3 (128) (2009) : 26–29.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
10

Гетьман, В. І. « Заповідна Фальц-Фейнова Асканія - Нова ». Географія та економіка в рідній школі, no 1/2 (215/216) (2020) : 55–59.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
11

Гавриленко, В. С. « НИНІШНІ ЗАГРОЗИ ЗБЕРЕЖЕННЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ В РЕГІОНІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 3. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/1.

Texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
12

Лазебник, Т. « Асканія-Нова - природне диво таврійського степу ». Квіти України, no 5 (171), вересень - жовтень 2019 (2019) : 21–24.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
13

Корінець, Н. О. « РОЗВЕДЕННЯ ВАТУСІ У ЗООПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 104–12. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/13.

Texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
14

Корінець, Н. О. « РОЗВЕДЕННЯ ГАЯЛІВ У ЗАПОВІДНИКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 22 (14 avril 2021) : 74–79. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/11.

Texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
15

Старовойтова, Т. В., et О. С. Мезінов. « ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ПТАХІВ ВОДНО-БОЛОТНОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІЇ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ЗА ОСТАННІ 35 РОКІВ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 21 (14 avril 2021) : 250–53. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/36.

Texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
16

Корінець, Н. О. « РОЗВЕДЕННЯ НІЛЬГАУ BOSELAPHUS TRAGOCAMELUS В ЗООПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 25 (22 janvier 2024) : 195–204. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/23.

Texte intégral
Résumé :
Викладено результати досліджень розведення нільгау в зоопарку "Асканія-Нова". Виділено три періоди розведення, надано характеристику завезених антилоп. Наведено динаміку чисельності, вибуття і народжуваності тварин протягом другого і третього періодів розведення (1948–2023 роки). Описано умови утримання і причини формування груп нільгау. Охарактеризовано особливості розмноження цього екзотичного виду антилоп в умовах півдня України. У нільгау спостерігається сезонність розмноження, хоча самки здатні народжувати упродовж року. Абсолютна більшість телят нільгау народилася з січня по травень, з піком у лютому–квітні. Співвідношення самці : самки у новонароджених становило 1,14 : 1. Збереженість молодняку в зоопарку "Асканія-Нова" від народження до 6-місячного віку складала 57,7%, до 12-місячного – 51,3%. Вагітність тривала 243,8±0,57 днів. Плодючість самок нільгау в зоопарку "Асканія-Нова" в середньому становила 80,1%. Самки народжували телят до 13–14-річного віку. Вага новонароджених самців становила 6,35±0,32 кг, або 2,31% ваги дорослого (235,0±5,7 кг), вага новонародженої самки складала 5,8±0,4 кг, або 3,5% ваги дорослої тварини (165,1±3,3 кг). У річному віці вага самців і самок становила 50,5 і 69,6% ваги дорослих тварин, дворічному – 69,0 та 93,9% відповідно. Показники екстерʹєру і ваги у дорослих тварин знаходилися у межах норми, характерної для даного виду. Так, висота в холці у самців і самок складала 131,0±1,0 і 122,3±1,1 см, коса довжина тулуба 130,0±1,5 і 144,7±2,1 см, обхват грудей 158,8±1,0 і 144,7±2,1 см, обхват грудей 61,2±0,7 і 55,5±0,8 см відповідно. Охарактеризовано етологічні особливості нільгау при утриманні у неволі. Описано результати полівидового утримання нільгау з представниками родин Конячих, Оленячих, Порожнисторогих. В період розмноження антилоп бажано утримувати окремо від Конячих. Припустимим є їх спільне знаходження у великих загонах з густою рослинністю. Наведено рекомендації з покращення утримання нільгау у зоопарку "Асканія-Нова".
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
17

Звегінцова, Н. С. « ГЕЛЬМІНТОФАУНА КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО В ЗООПАРКУ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 136–44. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/18.

Texte intégral
Résumé :
Проаналізовано гельмінтологічний матеріал, зібраний постмортально протягом 1986–2018 рр. від 19 особин кулана туркменського в зоопарку "Асканія-Нова". Виявлено 37 видів гельмінтів: 2 види цестод і 35 видів нематод, у тому числі 30 видів стронгілід, з яких 7 видів підряду Strongylinae та 23 види підряду Cyathostominae. Інтенсивність інвазії однієї особини кулана становила в середньому 2416,0 екз. Найбільш чисельним видом є нематода шлунку Habronema microstoma (Spirurata: Habronematidae) – біогельмінт, проміжним хазяїном якого є мухи-жигалки Stomoxуs calcitrans, Lyperosia spp. (Diptera: Muscidae); інтенсивність інвазії складає 1610,9 екз./ос., екстенсивність – 73,7%. Серед стронгілід домінують Cyathostomum catinatum (624,6 екз./ос.; 63,1%) та Strongylus vulgaris (268,4 екз./ос.; 94,7%). Утворення стронгілідозних аневризм у судинах брижі збільшується за віком (58,1% – тварини старші двох років); більшість (59,2%) реєструється в осінньо-зимовий період. Тільки у куланів з усіх видів конячих зоопарку "Асканія-Нова" у шлунку виявлено зооантропонозний вид нематод Trichostrongylus axei (Strongylida: Trichostrongylidae) (83,5 екз./ос; 10,5%). Два рідкісних види циатостомін, Cyathostomum tetracanthum та Cylicocyclus ultrajectinus, зареєстровані у гельмінтофауні кулана вперше. Характерною для кулана хворобою є діктіокаульоз (Dictyocaulosis), який спричиняється легеневою нематодою Dictyocaulus arnfieldi (Strongylida: Dictyocaulidae) (132,6 екз./ос.; 47,4%). Крім того, тільки у кулана серед конячих зоопарку "Асканія-Нова" зустрічається нематода Parafilaria multipapillosa (Filaria: Onchocercidae), проміжним живителем якої є кровососна муха Haematobia atripalpis (Diptera: Muscidae), а основним місцем локалізації – підшкірна клітковина в області загривка. Структура гельмінтофауни кулана туркменського в Асканії-Нова мультимодального типу з включенням домінантного (1), субдомінантних (7), фонових (16) та рідкісних (13) видів, що є характерним для диких тварин.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
18

Заблудовська, С. О. « ОГЛЯД КЛІЩІВ РОДИН EREYNETIDAE OUDEMANS, 1931 ТА GASTRONYSSIDAE FAIN, 1956 БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВA" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 21 (14 avril 2021) : 435–37. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/71.

Texte intégral
Résumé :
Наведено дані щодо розповсюдження і паразито-хазяїнних зв'язків кліщів родин Ereynetidae Oudemans, 1931 (Prostigmata) та Gastronyssidae Fain, 1956 (Sarcoptiformes, Sarcoptoidea) сте-пового Біосферного заповідника "Асканія-Нова".
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
19

Гавриленко, Н. О., et І. В. Михайлецька. « ВПЛИВ БУРЕВІЮ НА ДЕРЕВОСТАНИ ДЕНДРОПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 64–72. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/9.

Texte intégral
Résumé :
Описано наслідки ускладнення погодних умов 16 травня 2021 року на території заповідника. Поваленими чи зламаними до припинення росту виявилися 100 дерев (з них половина крупних) у дендропарку та 5 (у т.ч. 3 вікових) у зоопарку. Майже всі знищені внаслідок негоди вікові дерева ясеня звичайного та гледичії колючої мали ознаки ураження різної інтенсивності стовбуровими шкідниками, стовбуровими та комлевими гнилями. Зламані при падінні інших дерев були, переважно, здоровими молодими рослинами каркаса західного, клена гостролистого, білої акації, в'яза гладкого, горіха грецького, ялівцю віргінського.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
20

Корінець, Н. О. « ОЛЕНЬ ДАВИДА ELAPHURUS DAVIDIANUS У ЗООПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 145–49. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/19.

Texte intégral
Résumé :
У статті наведено короткий опис рідкісного виду оленів, який повністю зник у природі, історію його збереження у неволі, дані із загальної чисельності та поширення. Здійснено аналіз результатів розведення оленів Давида в зоопарку "Асканія-Нова", зроблено опис умов, в яких їх утримують. Наведено інформацію щодо завезення плідників у зоопарк "Асканія-Нова", динаміки чисельності тварин, причин вибуття дорослих оленів і молодняку. Проаналізовано строки народжуваності і особливості розмноження цього виду в умовах півдня України. Визначено співвідношення самців до самок серед народжених малят і показники виживаності молодняку. Здійснено аналіз результатів акліматизації даного виду на півдні України, про успішність якої свідчать високі показники відтворювання та виживаності молодняку. Зроблено опис особливостей поведінки оленів у неволі, висвітлено деякі аспекти внутрішньовидової і міжвидової взаємодії. Наведено рекомендації з подальшого утримання оленів Давида у зоопарках.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
21

Волошин, М. М. « АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ ВОЛОГИ В КОНТЕКСТІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ТА ВПЛИВ НА ПІДТОПЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ». Таврійський науковий вісник. Серія : Технічні науки, no 1 (29 mai 2024) : 198–208. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.1.24.

Texte intégral
Résumé :
У статті наведено аналіз зміни дефіциту вологи Херсонської області з використанням даних метеостанцій Асканія-Нова, Велика Олександрівка, Херсон, Нова-Каховка, Нижні Сірогози, Хорли за період спостереження із 1955 року по 2022 рік. Представлено короткий опис території Херсонської області з погляду кліматичних змін. На схемі карти Херсонської області наведено розміщення приведених метеостанцій. Проведено опис кліматичних змін із зазначенням температурних градієнтів по Херсонській області. Коротко представлено інформацію стосовно зміни клімату на території України із зазначенням тенденції в цілому. Представлено природного чинника підтоплення території Херсонської області – сезонна нерівномірність випадання опадів. Наведено розподілення опадів на протязі року як по кількості, так і по інтенсивності. Визначено що, найбільше зростання кількості опадів спостерігається в зоні спостереження метеостанцій Херсон та Велика Олександрівка, трохи менше зростання в зоні спостереження метеостанцій Нова-Каховка та Нижні Сірогози, дуже незначно зросла кількість опадів в зоні спостереження метеостанцій Асканія-Нова та Хорли. Виконано аналіз багаторічної динаміки опадів здійснювався за такі періоди: 1955–1975 рр., 1976–1995 рр., 1996–2022 рр. Враховуючи проведений аналіз та розташування метеостанцій, є підстави говорити, що вагомою причиною підтоплення в зоні охоплення метеостанціями Херсон (західна частина Херсонської області) та Велика Олександрівка (північно-західна частина Херсонської області) виступає саме природний фактор – збільшення атмосферних опадів. Враховуючи проведений аналіз та розташування метеостанцій, є підстави говорити, що однією із причин (природних чинників) підтоплення в зоні охоплення метеостанціями Нова Каховка та Нижні Сірогози в останній період (1996–2022 рр.) також виступає збільшення атмосферних опадів.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
22

Ясинецька, Н. І. « ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО EQUUS HEMIONUS KULAN GROVES AND MAZAK, 1967, РЕІНТРОДУКОВАНОГО НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК "АСКАНІЯ-НОВА"). » Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 124–35. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/17.

Texte intégral
Résumé :
Проведено моніторинг демографічної структури та динаміки чисельності кулана туркменського в зоопарку "Асканія-Нова" з 1950 р. до теперішнього часу. Описано соціальну організацію при напіввільному утриманні на території заповідної зони Біосферного заповідника Асканія-Нова (ділянка "Великий Чапельський під"). Розмноження завезених з природи тварин (3 самці, 4 самки) розпочалось у 1963 році. Встановлено, що народження малят на півдні України проходить у триваліший проміжок часу, ніж у природі: з березня по серпень, з піком у травні (63% від зафіксованих 998 випадків). У перші роки утримання куланів туркменських в зоопарку демографічна структура групи залежала від надходження тварин до колекції (по 1–2 особини різної статі). З 1970 до 2006 року включно на початок кожного року кількість самок перевищувала таку самців. Приріст поголів'я значно змінювався протягом року, як за рахунок народженого молодняку, так і через його загибель, а також вибуття дорослих тварин внаслідок захворювань, травм, або вилучення для реалізації. На стадність кулана туркменського в Асканії-Нова, як і в природі, впливають такі фактори, як укрупнення табунів при похолоданні, скупчення тварин на обмеженій території при хорошій кормовій базі пасовища. До розукрупнення табунів призводять протилежні фактори, а також гони.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
23

Чернюк, С. О. « Діагностика фітовірусів в екологічних умовах заповідника "Асканія-Нова" ». Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 1 (1999) : 48–49.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
24

Василюк, О. В. « АСКАНІЯ-НОВА : "ПЕРШИЙ ЗАПОВІДНИК", ЧИ "ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК" УКРАЇНИ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 21 (14 avril 2021) : 365–69. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/52.

Texte intégral
Résumé :
В статті аналізуються історичні відомості про обста-вини оголошення "Асканії-Нова" природоохоронною територією 1919 року, а також обґрун-товується те, що дана природоохоронна територія була створена на той час в статусі націо-нального парку, а не заповідника.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
25

Василюк, ОВ. « Асканія-Нова : "перший заповідник", чи "перший національний парк" України ». Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова" 21, спецвип. (2019) : 365–69.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
26

Listopadsky, M. A. « ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСОСМУГ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 5, no 01 (3 mai 2015) : 156. http://dx.doi.org/10.15421/2015012.

Texte intégral
Résumé :
<p>The history of creation and the current state of forest belts of the Biosphere Reserve "Askania Nova" are given. Planting of the forest belts was carried out from 1932 to 2001. This period is divided into four historical stages. A schematic map of the forest belts of the reserve is given as a result of up-dated inventory and a height of plantings, width, length, age, type of irrigation, species composition, typological and structural stands’ formula are listed. The modern forest belts cover 234 hectares of the reserve, which is about 1% of its territory. The typological and spatial heterogeneity of the modern belts of the reserve are concluded. The necessity of speedy ecological plants’ rehabilitation based on scientific principles of steppe dendrology is substantiated.</p> <p><em>Key words: </em><em>Askania-Nova, forest belts, typology, steppe dendrology, reserved regime.</em></p> <p> </p>
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
27

Белгородський, О. Є. « КАЛЕНДАР ДЕКОРАТИВНОСТІ БАГАТОРІЧНИКІВ З КВІТНИКОВОЇ КОЛЕКЦІЇ ДЕНДРОПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 25 (22 janvier 2024) : 146–58. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/17.

Texte intégral
Résumé :
Охарактеризовано терміни цвітіння багаторічних квітниково-декоративних рослин 345 таксонів з 44 родин при вирощуванні в умовах дендрологічного парку "Асканія-Нова" за підсумками досліджень у 2022 році. Складено календар цвітіння, що дозволяє оцінити правильність підбору асортименту багаторічників для створення композицій безперервного цвітіння у південному степу України, порівняти фенологію та виявити зміщення фенологічних фаз вивчених раніше видів у багаторічній динаміці та залежно від екотопічної приуроченості і конкретних умов зростання.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
28

Гавриленко, В. С., О. С. Мезінов et Т. С. Старовойтова. « КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ РОЗВИТКУ ІНТЕНСИВНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРАХ МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ НА ПІВДНІ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 4–16. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/2.

Texte intégral
Résumé :
В статті розглядається критична ситуація, яка виникла в результаті застосування аграріями синтетичних високомолекулярних родентицидів антикоагулятивної дії в Азово-Чорноморському та Дніпровському міграційних коридорах, що спричинило масову загибель тварин як на території об'єктів природно- заповідного фонду, так і в агроценозах. Найбільше постраждала природа Біосферного заповідника "Асканія-Нова", де з січня по травень 2021 року загинуло 2355 особин птахів 22 видів. Серед них 680 журавлів сірих Grus grus, 270 огарів Tadorna ferruginea, 3 канюки степові Buteo rufinus, 2 орлани білохвости Haliaeetus albicilla, 967 граків Corvus frugilegus, 192 галки Corvus monedula. В регіоні заповідника виявлено 6 осередків загибелі журавлів сірих. Обговорюються причини застосування синтетичних родентицидів, недоліки в правовому регулюванні використання препаратів на основі бродіфакуму та бромідіалону. Подається карта розльотів мігруючих птахів з місць нічного зосередження в Азово-Чорноморському коридорі, де пропонується ввести заборону застосування синтетичних препаратів антикоагулятивної дії та заміну їх біологічними засобами захисту рослин. У результаті послідовних дій адміністрації біосферного заповідника, його науковців та втручання міжнародних природоохоронних організацій Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження про заборону застосування препаратів з діючою речовиною бродіфакум в радіусі 40 км навколо Біосферного заповідника "Асканія-Нова".
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
29

Маслюк, А. М. « ІСТОРІЯ РОЗВЕДЕННЯ МЕРИНОСОВИХ ОВЕЦЬ В АСКАНІЇ-НОВА ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 25 (22 janvier 2024) : 188–94. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/22.

Texte intégral
Résumé :
Наведено дані щодо походження асканійських мериносових овець та етапи розвитку тонкорунного вівчарства в Асканії-Нова. Розведення овець пережило багато злетів та падінь, що повʹязане з історичними подіями та кліматичною ситуацією. Завдяки створенню унікальних генотипів, пристосованих до суворих умов степу, мериносові вівці залишаються затребуваними і сьогодні. Висвітлено роль німецьких колоністів у розведенні овець в таврійських степах, завдяки чому наша країна отримала в спадок не лише високопродуктивних тварин, але і високу культуру ведення сільського господарства. Сформована колоністами основа тонкорунного вівчарства на півдні мала значний вплив на розвиток цього регіону і стала економічною базою (підґрунтям) для заснування в Асканії-Нова тодішнім власником маєтку Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном унікального природоохоронного обʹєкта, зоопарку і дендропарку. Тепер вони входять до складу Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН. Відмічено періоди надзвичайного розвитку та занепаду безперервного розведення тонкорунних овець в Асканії-Нова продовж 195 років.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
30

Звегінцова, Н. С., Т. Л. Жаркіх et Т. А. Кузьміна. « ГЕЛЬМІНТОФАУНА КОНЯ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО В АРИДНИХ ЗОНАХ ПАЛЕАРКТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ПОПУЛЯЦІЙ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ТА ЗАПОВІДНИКА "ОРЕНБУРЗЬКИЙ") ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 83–92. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/11.

Texte intégral
Résumé :
Наведено результати порівняння гельмінтофауни коня Пржевальського двох популяцій: Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (1972–2018 рр.) та заповідника "Оренбурзький" (2017–2019 рр.). В Асканії-Нова видове різноманіття гельмінтофауни коня Пржевальського за весь час досліджень склало 45 видів. Паразитоценоз тут формувався більше ста років і є результатом співіснування на спільних степових територіях шести видів Конячих та жуйних, завезених з різних континентів. В Оренбурзькому заповіднику протягом 5 років (2015–2019 рр.) мешкає один вид Конячих – кінь Пржевальського, якого інтродуковано з двох європейських напіврезерватів. Гельмінтофауна на даний час налічує 29 видів, два з яких є ендеміками азійського регіону. Процес формування гельмінтофауни створеної популяції коней Пржевальського триває.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
31

Гавриленко, Н. О. « Декоративні властивості нових для дендропарку "Асканія-Нова" трав"янистих багаторічників ». Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова" 19 (2017) : 56–60.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
32

Думенко, В. П. « ПРО ДЕЯКІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ЕНТОМОФАУНИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 49–52. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/6.

Texte intégral
Résumé :
В статті викладено результати інвентаризації фауни та зміни статусу у її складі тих видів комах, які вже зникли з території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Україна, Херсонська область), або перебувають тут у критичному стані. Основна увага приділяється видам, характерним саме для степових угруповань. Привертає увагу, що депресією активно охоплені представники майже всіх еколого-систематичних груп комах степу. Це може свідчити, що в даному випадку активно діють дуже потужні фактори, які мають вплив на загальносистемному рівні.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
33

Рубцов, А. Ф., et Н. О. Гавриленко. « КОЛЕКЦІЯ РОСЛИН РОДИНИ VITACEAE JUSS. В ДЕНДРОЛОГІЧНОМУ ПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 21 (14 avril 2021) : 284–91. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/42.

Texte intégral
Résumé :
Проаналізовано історію формування і розвитку колекції рослин родини Vitaceae у дендропарку "Асканія-Нова". За понад століття тут було випробувано 17 видів та 6 форм виноградових. Натепер культивуються рослини 8 таксонів з 3 родів: Vitis – 5 видів; Parthenocissus – 1 вид, 1 форма; Ampelopsis – 1 вид. Найдовше, більше 100 років, вирощується у парку Parthenocissus quinquefolia; 70 років – Vitis vinifera, 69 років – V. аmurensis, 60 років – V. labrusca, 40 років – V. сhampini, майже 20 років – V. riparia, Ampelopsis japonica. Вони є перспективними для використання в озелененні регіону.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
34

Михайлецька, І. В. « ІНТРОДУКЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ ABIES MILL. У ДЕНДРОПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 25 (22 janvier 2024) : 111–22. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/13.

Texte intégral
Résumé :
Висвітлено результати інтродукційних досліджень видів роду Abies Mill. в дендропарку "Асканія-Нова", проведених у 2016–2020 рр. Дана оцінка стійкості видів до абіотичних факторів середовища: зимо- та посухостійкість. Наведено біометричні показники генеративних органів (шишок, насіння) та морфометричні параметри пилкових зерен. Охарактеризовано якість пилку (життєздатність, фертильність), показано вплив віку та життєвого стану рослин на відсоток аномалій у його будові. Досліджено потенціійну та реальну продуктивність шишок, їх коефіцієнт продуктивності, що, в залежності від виду, змінюється в межах 50–79%. Визначено якість, лабораторну та ґрунтову схожість насіння. Встановлено, що його виповненість краща у видів A. alba Mill., A. nordmanniana (Stev.) Spach., A. pinsapo Boiss. і складає 20, 30 та 35% відповідно. Випробувано різні способи і терміни посіву насіння. Найоптимальнішим визначено висівання восени у контейнери, які утримуються 1–2 роки у парникових ямах. Обстежено куртини парку на предмет виявлення самосіву ялиць. Враховуючи результати комплексного вивчення інтродуцентів, дано інтегральну оцінку перспективності використання та складено асортимент видів Abies для озеленення в умовах півдня України. Рекомендовано використання 5 видів ялиць в зеленому будівництві у південному Степу: для масового використання – A. nordmanniana та A. pinsapo, для обмеженого – A. alba, A. concolor та A. cephalonica.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
35

Шаповал, В. В., et Н. О. Гавриленко. « ПОПЕРЕДНІ ВІДОМОСТІ ПРО РЯБЧИК МАЛИЙ FRITILLARIA MELEAGROIDES PATRIN EX SCHULT. & ; SCHULT. F. У ВЕЛИКОМУ ЧАПЕЛЬСЬКОМУ ПОДІ ТА ЗАХОДИ З ЙОГО РЕІНТРОДУКЦІЇ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 53–57. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/7.

Texte intégral
Résumé :
У статті наводиться інформація про єдину застарілу знахідку раритетного виду Fritillaria meleagroides на території асканійського степу (Великий Чапельський під) та дається загальна характеристика сучасного місцезнаходження у прилеглому урочищі "Гарбузи" (окол. с. Степного). Оскільки урочище не має охоронного статусу, а землі передані у приватну власність зі зміною цільового призначення (під ведення товарного сільськогосподарського виробництва), здійснено відбір діаспор виду з метою реінтродукції на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова". Описані морфометричні параметри зібраних бульбоцибулин.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
36

Ясинецька, Н. І. « КРАНІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО EQUUS HEMIONUS KULAN GROVES & ; MAZAK, 1967 ЛОКАЛЬНОЇ ПОПУЛЯЦІЇ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 25 (22 janvier 2024) : 164–76. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/19.

Texte intégral
Résumé :
Метою досліджень було виявлення краніологічних особливостей рідкісного виду категорії "знаходиться на межі зникнення" Червоного списку МСОП – кулана туркменського локальної асканійської популяції, опис мінливості краніологічних показників за час напіввільного розведення та порівняння отриманих даних з такими тварин інших популяцій і підвидів. Використано остеологічний матеріал з колекції музею заповідника "Асканія-Нова" від 75 дорослих тварин віком від 4 до 20 років, з них 43 черепи самців та 32 самок. Порівняння основних краніологічних показників за статтю виявили достовірні відмінності в розмірах 17 з 101 досліджених промірів. Різниця між самцями та самками за рештою промірів була статистично не достовірною. Однак, можна стверджувати, що в Асканії-Нова самці куланів мають більш високий череп та потилицю, більш широкий лоб, ніж самки, але поступаються за довжиною більшості промірів черепа. Порівняння отриманих нами промірів черепів асканійських куланів з такими диких тварин Бадхизу і утримуваних в Празькому зоопарку виявило, що черепи куланів з Асканії-Нова дещо вищі, але коротші, та майже однакові в показниках ширини.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
37

Поліщук, І. К. « ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОПАСТКИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ТЕРІОФАУНИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 33–48. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/5.

Texte intégral
Résumé :
Представлені підсумки фото- і відеоспостережень в селітебній зоні та природному ядрі заповідника. В житловому масиві одноповерхових споруд і приміщенні музею Природа Таврії окрім свійських котів Felis catus Linnaeus, 1758 реєстрували і типових синантропів з сутінковою і нічною активністю – кун кам'яних Martes foina Erxleben, 1777. На заповідній території особливу увагу приділили стеженню за дрібними ссавцями. Порівняння їх видового складу, встановленого добуванням пастками і зареєстрованого відеокамерою, показало різне співвідношення: у першому випадку домінували полівки гуртові Microtus socialis Pallas, 1773, у другому – миші курганцеві Mus spicilegus Petenyi, 1882 і звичайні Mus musculus Linnaeus, 1758 та мишаки степові Sylvaemus witherbyi Thomas, 1902. Вперше за час існування облікового стаціонару (1992–2020 рр.), де локально проводили відеоспостереження восени 2020 р., саме камерою виявлено мешкання хом'ячка сірого Cricetulus migratorius Pallas, 1773. Детально викладено процес розробки методики спостережень.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
38

Шаповал, В. В., М. Ф. Бойко, Д. С. Винокуров, В. П. Коломійчук, А. А. Куземко, Г. М. Лисенко, І. І. Мойсієнко et В. С. Ткаченко. « КРИТИЧНІ КОМЕНТАРІ ДО СТАТТІ Н.І. КРЕЦУЛ, С.О. КОЧНОВ "РІДКІСНІ ВИДИ СУДИННИХ РОСЛИН БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ІМЕНІ Ф.Е. ФАЛЬЦ-ФЕЙНА" ТА РЕДАКЦІЯ СУЧАСНОГО ОХОРОННОГО СПИСКУ ФЛОРИ АСКАНІЙСЬКОГО СТЕПУ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 160–68. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/21.

Texte intégral
Résumé :
Подано критичний аналіз останнього аналітичного огляду рідкісних видів судинних рослин Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Крецул, Кочнов, 2022). На конкретних прикладах аргументується несумісність оприлюднених даних з фактичним складом та структурою раритетного компоненту флори асканійського степу. Наголошується потреба тотальної переоцінки положень указаної статті та непридатність її змісту до фітосозологічних узагальнень або прикладних природоохоронних рекомендацій. Нами уточнено сучасний склад созофітів національного, регіонального та міжнародного рангу охорони у флорі природного ядра (заповідної зони) Біосферного заповідника "Асканія-Нова". При цьому, залучені результати попередніх оригінальних флористичних обстежень, матеріали комплексного геоботанічного моніторингу, критичної обробки гербарних колекцій, узагальнень та номенклатурно-таксономічної редакції флористичних зведень асканійського степу, аналізу офіційної документації та спеціальних публікацій з актуальними охоронними переліками судинних рослин. Складений список налічує 42 види судинних рослин охоронного статусу, що репрезентують 8,0% загального об'єму флори асканійського степу. З них 19 занесено до Червоної книги України, 22 – до Червоного списку Херсонської області, 1 – до Резолюції 6 Бернської конвенції, 2 – списку МСОП та 2 – Європейського Червоного списку. Таким чином, абсолютну більшість зведеного переліку забезпечують созофіти національного та регіонального статусу охорони. У складі созофітної фракції флори виділено окремі групи рослин щодо вразливості та спектру загроз, поточного стану збереженості, тенденцій динаміки, необхідності оптимізації стану популяцій. Значну частину (понад 40%) охоронного списку формують созофіти, що є локально вразливими видами, зникаючими або під загрозою зникнення через низьку чисельність, вузьку еколого-ценотичну нішу та обмежену кількість місцезростань. Означені види у першу чергу потребують організації належного менеджменту та комплексного моніторингу, оскільки позиціонують себе індикаторами актуального стану та структурно-функціональної організації природних екосистем асканійського степу.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
39

Капітоненко, С. В. « Вплив фітофагів та патогенної мікрофлори на стан деревних насаджень дендропарку "Асканія-Нова" ». Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 1 (1999) : 43–44.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
40

Листопадський, М. А. « Вплив грунтового зволоження на формування орнітофауни деревостанів біосферного заповідника "Асканія-Нова" (нерепродуктивний період) ». Екологія та ноосферологія 27, no 3/4 (2016) : 55–69.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
41

Listopadsky, M. A. « ЗВОЛОЖЕННЯ, ЯК ФАКТОР СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ПТАХІВ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 4, no 01 (4 avril 2014) : 73. http://dx.doi.org/10.15421/20144_06.

Texte intégral
Résumé :
<p>The influence of different humidification types towards appearance of forest vegetation conditions on spatial organization of birds in the wood stands is analyzed. Population density, coefficient of occurrence, and informative connection with six types of soil humidification are given for 53 bird species. The informative estimation of every humidification type is determined for every bird species. Thereby it is definitely a contribution of every gradation of edaphic factor to the structural genesis of dendrophilous bird communities. The strongest informative connection between humidity gradients and the avifauna structure of the wood stands is available in dry edaphotopes for margin representatives and fresh one for typical forest species. These two humidification types play a start function in the structural genesis of some blocks of dendrophilous bird communities per se. It is determined that change of bird species of forest-steppe faunogenetic complex by species from Nemoral complex undergoes in most cases on the border of the gradient between fresh and humid edaphotopes.</p> <p>For 53 species of birds from dendrophilous complex is was revealed that the importance of different levels of soil moisture has a different impact in shaping of the modern structure dendrophilous avifauna. Dry and especially drily edaphotopes determine the spatial structure of the species that are of forest-steppe origin and belong to the representatives of the optional component of dendrophilous bird communities. Wet edafotopes are involved in the formation of the spatial structure of species of predominantly immoral origin and relate to the obligate component of representatives of dendrophilous bitd comminities.</p> <p>Gradient wetting of edaphotopes on the verge of ‘linked’/’fresh’ is restructuring for the bird communities. It takes an optional replacement red communists feature to obligate. Stands rather dry and fresh items currently being the most active formation of the spatial structure of bird communities. In relation to the stands for dryish soil compaction observed populations of species that nest there. The fort stands on fresh soil tend to be the emergence of new species for nesting communities. Despite the small area and the uneven spatial arrangement of belts that are caused the effect of irrigation, there are some places of nesting of small belts for species that occur there only because of the increased level of humidity and the presence of open temporary ponds used by waterbirds. These belts have a ‘hunchback’ profile, caused by the constant flooding, and as a result - a tall and dense stands in the center of the forest belt. Formation of watering places is a separate factor that attracts birds in plantations. This phenomenon is described in detail in the literature. Significant structural adjustment of reserve stands caused by the age and condition of vegetation diversity management techniques, moreover the "island" effect becomes characteristic is fewer birds – like dendrophilous. Under present conditions, it does not describe the dendrophilous features for the bird communities in general. Only a few species possess the most biocenotical selectively retain the characteristics inherent to the "island”type populations. The biosphere reserve "Askania Nova" represents the diversity loam with varying degrees of moisture and salinity. The most common are dark chestnut soils in the north of the reserve bordering the southern black soils. Most belts representing tree plantation reserve, located in dark chestnut soils with low humus content in loess loam. Also, the composition of the physical and chemical properties of soil contributes to some zoogenic factors. In relation to the spatial distribution of birds in the reserve, one of the leading factors of the spectrum is the nature of hydration. Directly or through the woody vegetation it determines the nature of the spatial distribution of bird dendrophilous complexes. Relatively high diversity was registered due to the variety of types of moisturizing various irrigation methods for soils. Protected steppe area, which is an indigenous prairie biogeocoenoses and buffer zone of the reserve devoid of any irrigation. Dendroparks and the area of a typical land reserve is the only territory where we registered waterbirds in artificial plantations. This phenomenon is described in detail in the literature.</p> <p>Artificially created temporary pond (puddle) significantly enrich nesting avifauna in tree plantations. Internal cessation of irrigation, which contirubute to the shift of bird species from the category like "water" in fresh and significantly intensifies adjustment in quantitative and qualitative composition of the breeding avifauna of the reserve. Changes among other options moisturizing shades avifauna respond usually quantitative structure rearrangements of existing species.</p> <p><em>Key words: typology, </em><em>humidification, gradient of factor, structural genesis, biosphere reserve.</em></p>
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
42

Гавриленко, В. С., І. К. Поліщук et Т. В. Старовойтова. « СОВИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" (ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ, ХАРАКТЕР ПЕРЕБУВАННЯ ТА ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ) ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 79–89. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/12.

Texte intégral
Résumé :
Із 7 видів Совоподібних Strigiformes, що реєструвалися в заповіднику впродовж століття, натепер зустрічаються 5. Це птахи різних фауністичних комплексів, які демонструють адаптивні реакції до змін степового середовища під дією людини. Домінуючою за чисельністю є сова вухата Asio otus (Linnaeus, 1758), субдомінантом – сова болотяна Asio flammeus (Pontoppidan, 1763). Екологічні ніші цих видів частково перекриваються в зонах контакту степової екосистеми з лісосмугами та дендрологічним парком. Останніми роками простежується прогресуюче зростання чисельності совки Otus scops (Linnaeus, 1758) та сича хатнього Athene noctua (Scopoli, 1769). Сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769) є гніздовим видом, але подальшу ситуацію спрогнозувати не є можливим. Діяльність людини та біологічні фактори суттєво впливають на життєдіяльність сов у заповіднику. Людська діяльність впливає через створення лісосмуг, розорювання перелогів, отруєння мишоподібних гризунів, занепад тваринництва, руйнування старих сільськогосподарських приміщень. Біологічними факторами є кількість жертв сов, наявність гніздових майданчиків, створених такими видами, як сорока Pica pica L., грак Corvus frugilegus L., ворона сіра Corvus cornix L., і дупел, пустот для гніздування в сільськогосподарських та інших спорудах, природні зміни біотопів, пов'язані з глобальними процесами.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
43

Ясинецька, Н. І., et Н. О. Корінець. « ЗАХОДИ З ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЙНОЇ ДАТИ "100 РОКІВ ІЗ ДНЯ ЗАСНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СТЕПОВОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 23 (26 mai 2022) : 113–17. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/14.

Texte intégral
Résumé :
Викладено хронологію подій, які відбулися в Асканії-Нова протягом 2021 року: проведення урочистої доповіді директора заповідника в режимі онлайн-конференції, урочистих зборів колективу з нагородженням співробітників установи, науково-практичного семінару "Практичні аспекти збереження біорізноманіття південного степового регіону", фотовиставки наукового природоохоронного спрямування, відкриття туристичного сезону в заповіднику.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
44

O., Bezlutska. « BORIS KOSTIANTINOVICH FORTUNATOV (1886–1940?) : BIOGRAPHY PAGES ». South Archive (Historical Sciences), no 33 (15 septembre 2021) : 5–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-1.

Texte intégral
Résumé :
The purpose of the article. The article is devoted to the coverage of the main milestones in the life and work of a prominent zoologist, breeder, ecologist, conservationist, military and political figure, science fiction writer – Boris Konstantinovich Fortunatov (1886–1940?).Results and scientific novelty of the research. On the basis of archival and literary sources, the years of B. Fortunatov's studies and his participation in the Socialist-Revolutionary Party (SR) are considered. His role in the revolutionary events of 1905 and 1917, the First World War and the Civil War is analyzed. It is noted that the first scientific publication of the 25-year-old Fortunatov was devoted to the synthesis of bread. It was found that in 1920, after arriving at the former estate of F. Falz-Fein – Askania-Nova – there were radical changes in the life of B. Fortunatov. From that time until the last days of his life he dealt with environmental protection issues. Thanks to his enthusiasm and persistence that the Askania-Nova Reserve was saved from looting and ruin. Heading first the scientific part of the reserve, and then as the head of the zoo B. Fortunatov conducted research on the revival of the bison population and aurochs; fought robbers; studied the origin of Askanian pheasants; saved the Askanian steppes from ruin. It is noted that in different years he headed the following reserves: Askania-Nova, Crimean, Primorsky, Caucasian; worked at the Moscow Zoo, and even designed a new zoo in this city. It is stated that at the territory of the special settlement he continued his scientific activities. Heading a research station for animal husbandry, the scientist observed the fauna and flora of Saryrki; explored the desert steppes of Central Kazakhstan; organized sheep farms in order to breed fat-tailed sheep; engaged in the improvement of cattle breeds; developed a method and program for new breeds of cattle; justified the need to create the Karkalinsky State Nature Park.Key words: Fortunatov, environmental protection, Askania-Nova, reserves, animal hybridization. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню основних віх життя та діяльності видатного вченого-зоолога, селекціонера, еколога, захисника природи, військового і політичного діяча, письменника-фантаста – Бориса Костянтиновича Фортунатова (1886 – 1940?). Результати та наукова новизна дослідження. На основі архівних та літературних джерел розглянуто роки навчання Б. Фортунатова та його участі партії соціалістів-революціонерів. Показано його роль в революційних подіях 1905 та 1917 рр., Першій світовій та Громадянській війнах. Звернено увагу, що першу наукову публікацію 25-річний Фортунатов присвятив синтезу хліба. З’ясовано, що з 1920 р., після прибуття до колишнього маєтку Ф. Фальц-Фейна – Асканії-Нова – відбулися кардинальні зміни у житті Б. Фортунатова. З цього часу і до останніх днів його життя було пов’язане з охороною природи. Саме завдяки ентузіазму та наполегливості вченого заповідник Асканія-Нова було врятовано від пограбувань та розорення. Очолюючи спочатку наукову частину заповідника, а потім будучи завідувачем зоопарку Б. Фортунатов проводив дослідження з відродження популяції зубра та тура; боровся з браконьєрами; вивчав походження асканійських фазанів; добивався збереження асканійських степів від розорення. Зазначено, що у різні роки він очолював заповідники: Асканія-Нова, Кримський, Приморські, Кавказький; працював у Московському зоопарку, і, навіть, займався проектуванням нового зоопарку у цьому місті. Вказано, що перебуваючи на спецпоселенні він продовжив займатися науковою діяльністю. Очолюючи науково-дослідну станцію з тваринництва вчений проводив спостереження за фауною і флорою Сариркі; досліджував пустельні степи Центрального Казахстану; організував вівчарні з метою виведення курдючної вівці; займався покращенням порід великої рогатої худоби; розробив методику та програму створення нових порід великої рогатої худоби; обґрунтував необхідність створення Каркалінського державного парку природи. Ключові слова: Фортунатов, охорона природи, Асканія-Нова, заповідники, гібридизація тварин.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
45

N.O., Havrylenko. « Amygdalus ledebouriana Schlecht. in conditions of culture in the dendopark "Askania-Nova" ». Chornomorski Botanical Journal 15, no 4 (6 février 2020) : 344–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2019-15-4-3.

Texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
46

Гавриленко, Н. О. « НАСАДЖЕННЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА" : АКТУАЛЬНИЙ СТАН ТА ЗАХОДИ З ОПТИМІЗАЦІЇ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 95–99. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/14.

Texte intégral
Résumé :
Охарактеризовано таксономічну та фітоценотичну структуру насаджень південно-західної частини старого парку, проведено ретроспективний аналіз її змін порівняно із 2003 роком. Насадження складають 40 видів і 1 форму деревних рослин, у тому числі 5 видів голонасінних. Домінують 4 види листяних, абсолютну перевагу має Celtis occidentalis L. (1505 особин), Fraxinus excelsior L. представлений 426 особинами, Robinia pseudoacacia L. та Ulmus carpinifolia Rup. & Suck. – 257 та 247 особинами, Styphnolobium japonicum (L.) Schott. –81 особина. Частка 5 видів, у тому числі Quercus robur L. та Gleditsia triacanthos L., становить від 20 до 30 особин, ще 6-ти – від 10 до 18. Інші види представлені одиничними чи кількома особинами. Таксономічний склад збільшився на 8 видів за рахунок поширення із сусідніх масивів та проведеного відновлення ландшафтно-пейзажних композицій. Збільшилася група крупномірів (з діаметром стовбура від 40 см): до неї перейшли дерева Fraxinus excelsior – 34, Robinia pseudoacacia – 7, Gleditsia triacanthos – 4, Styphnolobium japonicum – 3, Quercus robur пірамідальної форми – 1; значно побільшало таких небажаного для парку Celtis occidentalis – 19. Також додалося дерев з діаметрами стовбурів від 61–65 см до 92 см та вперше зареєстровано дерева Fraxinus excelsior з діаметром 92–102 см і Quercus robur – 122 см. Кількісний склад є достатньо стабільним (2792 особини проти 2839 у 2003 році), втім, звертає на себе увагу значне збільшення чисельності дорослих особин, підросту та масового самосіву Celtis occidentalis. Зміни у співвідношенні кількості дерев паркоутворюючих і небажаних порід вказують на необхідність проведення заходів з відновлення насаджень, серед яких нагальними є вилучення інsвазійних видів Ailanthus altissima (Mill.) Swin. та Acer negundo L.; вилучення самосіву Celtis occidentalis та регулювання чисельності його жердняка; сприяння поновленню Fraxinus excelsior, Styphnolobium japonicum, Acer platanoides L. та A. Campestre L.; введення на південному та північно-західному узліссях, у "вікнах" саджанців Quercus robur.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
47

Tyutyunnik, Yu, О. Shabatura et О. Blum. « BIOGEOCHEMICAL LICHEN-INDICATION STUDY OF THE STATE AND DYNAMICS OF THE ATMOSPHERIC POLLUTION OF THE ARBORETUM OF THE FALZ-FEIN BIOSPHERE RESERVE "ASKANIA NOVA" ». Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no 2 (101) (2023) : 94–102. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.101.14.

Texte intégral
Résumé :
By the method of biogeochemical lichen indication on the territory of the arboretum of the Falz-Fein Biosphere Reserve "Askania-Nova" (Kherson Region, UKRAINE) the temporal trends (2011-2021) in the concentrations of heavy metals and other micro- and macro-elements in the epiphytic lichens was estimated. The lichens samples of Parmelia sulcata, Xanthoria parietina and Evernia prunastri collected in 2011 (39 sites) and 2021 (44 sites) for the concetrations of 22 chemical elements (Al, B, Ba, Ca, Cd, Cr, Co, Cu, Fe, K, Mg, Mn, Na, Ni, Pb, S, Sb, Se, Sr, Ti, V and Zn) by the ICP-OES spectroscopy were analysed. In order to correctly compare the concetrations of elements in different species of lichens, their intercalibration to the base species P. sulcata was carried out and the calibration coefficients, the so-called biogeochemical lichen indicies (BGCHL indicies), were calculated. Based on these indicies the arithmetically averaged hypothetical concetrations of elements in lichen samples collected at the sites, where P. sulcata was absent, were calculated and corresponding databases of element concentrations for all three species were created. Factor analysis was applied to identify possible sources of the elements determined in the lichens for the period of 2011 (Fa-1 – Fa-8) – 2021 (Fb-1 – Fb-8). The eight resulting factors represent crust and anthropogenic components. Some of the factors were interpreted as being associated with the agricultural activities, microclimate, pH of atmospheric precipitation and with the higher plants factor (leaching of еlements and their absorption by lichens). The factor structure of the chemical elements concetrations in the lichens growing on the studied area was formed under regional conditions of the accumulation of Cr, Na, Ti, as well as a decrease in the concetrations of such elements as V, Zn, Mn, Cu, Mg, K, Sr, Ba, Pb, Ni, Ca, S and Se. Moreover, Sb and Ba have spatially heterogeneous dynamics of their concetrations, and Se has very heterogeneous dynamics with a decreasing trend of the concentrations.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
48

Листопадський, М. А. « Роль світлової структури деревостанів біосферного заповідника "Асканія-Нова" у формуванні дендрофільної орнітофауни в репродуктивний період ». Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, no 1 (33) (2014) : 46–50.

Trouver le texte intégral
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
49

Гавриленко, В. С., А. Р. Дудок, О. С. Мезінов et Н. І. Ясинецька. « ФОРМУВАННЯ СТІЙКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ САЙГАКА (SAIGA TATARICA LINNAEUS, 1758) В БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ "АСКАНІЯ-НОВА" ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ І УПРАВЛІННЯ ЇЇ ЧИСЕЛЬНІСТЮ. » Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 24 (22 décembre 2022) : 112–23. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/16.

Texte intégral
Résumé :
Сайгак – широкоареальний вид "мамонтової фауни", з надзвичайно великою амплітудою змін чисельності в його популяціях – зник з Південноукраїнських степів в середині XIX століття. З кінця XIX і протягом ХХ століть здійснено ряд спроб з ввезення та розведення цього виду в зоопарку "Асканія-Нова", які, за винятком останньої 1979 року, виявилися невдалими та не привели до стійкого розмноження в умовах неволі. Нинішня ізольована популяція сайгака на півдні України до 2005 року повільно набирала чисельність, що було зумовлено недоліками в організації технологічних процесів забезпечення його утримання в напіввільних умовах. Останнє двадцятиліття в Асканії-Нова спостерігається стійкий приріст популяції, з поголів'ям в 500–600 особин влітку, що забезпечено комплексом ветеринарних та регуляторних заходів з врахуванням дотримання вимог заповідного режиму та збереження інших компонентів екосистеми заповідної зони (ділянки "Великий Чапельський під" на площі більше 2000 гектарів). Зокрема, за відсутності крупних хижих ссавців, для збереження сайгака та інших рідкісних видів копитних регуляторну функцію відіграє людина. Основними методами регулювання чисельності сайгака є відловлювання дорослих тварин або ручне випоювання новонароджених та переселення підрощеного молодняку на інші території: приватні та державні зоопарки, зоорозплідники, мисливські господарства, зоокуточки тощо. В окремі роки суттєву роль відіграють також природні чинники – природна смертність за віком від вроджених та набутих патологій і погодно-кліматичних умов.
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
50

Василюк, О. В. « НОВІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" В УКРАЇНСЬКІЙ ПРЕСІ ЧАСІВ НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 1942–1944 РОКІВ ». Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no 21 (14 avril 2021) : 370–76. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/53.

Texte intégral
Résumé :
Стаття є бібліографічною розвідкою щодо публікацій в українській пресі часів німецько-фашистської окупації, а також виданнях української діаспори 1942–1945 рр. Лише ця маловивчена частина асканійської бібліографії дозволяє отримати свідчення ре-пресій працівників Асканії-Нова та знищення асканійської екологічної "школи".
Styles APA, Harvard, Vancouver, ISO, etc.
Nous offrons des réductions sur tous les plans premium pour les auteurs dont les œuvres sont incluses dans des sélections littéraires thématiques. Contactez-nous pour obtenir un code promo unique!

Vers la bibliographie