Academic literature on the topic 'Інформаційні втрати'

Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних техно- логій у сфери життєдіяльності (культурну, соціальну, економічну, політич- ну) істотно підвищило залежність суспільства і кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірно- сті використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої моди- фікації, а також протиправного доступу до неї. Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека — це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформа- ційних потреб суб’єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та за- хист суб’єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб’єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, ор- ганізації, людина. Схарактеризовані наступні види інформаційної безпеки: інформаційна безпека держави, інформаційна безпека суспільства та інфор- маційна безпека особистості. Зазначено, що інформаційна безпека, виходячи з двоєдиної сутності ін- формації, повинна бути спрямована як на захист об’єктивної, так і суб’єк- тивної її складової. У першому випадку вона виступає у вигляді безпеки ін- формації, у другому — у вигляді інформаційно-психічної безпеки. Таким чином, захист інформації передбачає систему заходів, спрямова- них на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціо- нованої її модифікації, втрати, знищення, порушення цілісності тощо. Однак проблема захисту громадян від негативної інформації значно складніша, ніж проблема захисту інформації загалом через те, що інформаційні ризики надзвичайно різноманітні, а їх вплив не завжди очевидний. В умовах турбулентності вирішення проблеми захисту суспільства в ін- формаційній сфері повинно носити комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях: нормативному, інституційному та особи- стісному.

У статті стверджується, що “популізм” як явище стає архетипом сучасного світу. Вказано, що популізм базується на емоційній та нераціональ- ній природі страху та інстинкті самозбереження. Визначено, що в колективно- му несвідомому закарбувалися всі психологічні травми попередніх поколінь, ґрунтується сучасне соціальне життя, вирощуються та наповнюються нові архетипи, які стають фактором впливу на діяння цілого покоління людей. Обґрунтовано, що інструментальною основою популізму є інформацій- но-комунікативний світ, який стрімко розвивається. Стверджується, що модернізація країн по всьому світу, спрощений доступ до світових інформа- ційних мереж і широке використання смартфонів дають людям можливість користуватися Інтернетом. Соціальні мережі є одним з найпопулярніших он- лайн-видів діяльності. Вказано, що засоби масової комунікації в житті сучасного суспільства ві- діграють важливу та водночас небезпечну роль, замінюючи функцію інфор- мування населення на формування певних поглядів, ідей і думок. Автори впевнені, що сучасні інформаційні ресурси спрямовані, насамперед, на мані- пулювання суспільною свідомістю, яка контролюється урядами різних кра- їн, власниками телевізійних каналів і використовується як пропагандистська зброя. Спрогнозовано, що за таких умов архетип популізму під час демокра- тичних виборчих перегонів нарощуватиме свій підсвідомий вплив. Доведено, що ґрунт для розвитку та процвітання архетипу “популізму” в Україні є дуже плідним, оскільки наше суспільство має травму і в третьому і в другому поколінні та переживає посттравматичний психологічний синдром голодомору, репресій, втрати державності, російської агресії на сході Украї- ни, тому використання “популізму” в суспільстві буде тільки посилюватися та сприятиме прийняттю нераціональних рішень. Водночас існує запит суспільства на зміни та потребу самоактуалізованої інтровертної активної людини.

Сучасний розвиток інформаційних технологій зумовив те, що такі інформаційні об’єкти, як персональні дані, дедалі частіше стають об’єктом протиправних посягань та, відповідно, потребують правового захисту, насамперед цивільно-правового, з урахуванням його превентивно-присікального та відновлювально-компенсаційного спрямування. Метою статті є визначення системи спеціальних цивільно-правових способів захисту права на персональні дані. Визначено, що система спеціальних цивільно-правових способів захисту права на персональні дані включає в себе: 1) звернення до володільця та (або) розпорядника персональних даних (неюрисдикційна форма) з вмотивованою вимогою (із запереченням проти обробки персональних даних; про зміну персональних даних; про знищення персональних даних; про припинення будь-яких інших порушень законодавства про захист персональних даних; 2) оскарження до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини діяльності володільця, розпорядника, третіх осіб щодо обробки персональних даних (рішення про відстрочення або відмову в доступі до персональних даних; рішення про відмову в задоволенні вмотивованої вимоги суб’єкта персональних даних щодо заперечення проти обробки персональних даних, а також їх зміни та (або) знищення; будь-якого іншого рішення, дії чи бездіяльності, якими порушується законодавство про захист персональних даних; 3) звернення до суду з позовом (зобов’язати володільця та (або) розпорядника персональних даних надати доступ до персональних даних; зобов’язати володільця та (або) розпорядника персональних даних припинити обробку персональних даних, змінити персональні дані, знищити персональні дані; щодо застосування інших цивільно-правових способів для захисту своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Запропоновано нейронну мережу для розпізнавання картографічних зображень ґрунтових масивів та класифікації ландшафтних ділянок за типами ґрунтових масивів із використанням нейронної мережі. Описано підходи до проектування архітектури, методів навчання, підготовки даних для проведення навчання, тренування та тестування нейронної мережі. Розроблено структурно-функціональну схему нейронної мережі, яка складається із вхідного, прихованих та вихідного шарів, кожен окремий нейрон описано відповідною активаційною функцією із підібраними ваговими коефіцієнтами. Показано доцільність застосування кількості нейронів, їх тип та архітектуру для проведення задачі розпізнавання та класифікації ділянок на кадастрових картах. Як вихідні дані використано відкриті державні інформаційні ресурси, в яких виділено окремі ділянки за типами ґрунтів, їх поширення та сформовано базу даних для навчання та тренування нейронної мережі. Проаналізовано ефективність, швидкодію та точність роботи нейронної мережі, зокрема, проведено комп'ютерну симуляцію із використанням сучасного програмного забезпечення та математичне моделювання обчислювальних процесів у середині структури нейронної мережі. Розроблено програмні засоби для попередньої підготовки та оброблення вхідних даних, подальшого тренування та навчання нейронної мережі та безпосередньо процесу розпізнавання та класифікації. Відповідно до отриманих результатів, розроблена модель та структура нейромережі, її програмні засоби реалізації показують високу ефективність як на етапі попереднього оброблення даних, так і загалом на етапі класифікації та виділення цільових ділянок ґрунтових масивів. Надалі наступним етапом досліджень є розроблення та інтеграція програмно-апаратної системи на основі розпаралелених та частково розпаралелених засобів обчислювальної техніки, що дасть змогу значно пришвидшити обчислювальні операції, досягти виконання процесів навчання та тренування нейронної мережі в режимі реального часу та без втрати точності. Подані наукові та практичні результати мають високий потенціал для інтеграції в сучасні інформаційно-аналітичні системи, системи аналізу та моніторингу за станом навколишнього середовища, технологічними об'єктами та об'єктами промисловості.

Метою роботи є наукове обґрунтування та доведення доцільності використання сучасної парадигми логістики та її підходів до оптимізації ресурсного забезпечення діяльності Державної служби медицини катастроф із застосуванням системного підходу, логістичного аналізу, інформаційно-аналітичного методу та методу наукової парадигмальної екстраполяції. Матеріалами дослідження слугували основні матеріальні та інформаційні потоки діяльності служби (сил, засобів, медичного транспорту, постраждалих, медичного і немедичного персоналу служби) у повсякденних умовах та при ліквідації медико-санітарних втрат у надзвичайних ситуаціях. Визначено поняття логістичної системи та перелік її компонентів. Надано характеристику та розкрито мету окремих видів логістики для покращення організації ресурсного забезпечення надання екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Визначена роль логістики інформаційних потоків у службі. Сформульовано основні завдання логістики та переваги її використання.

В статті представлено, що кібератаки здатні привезти організації до різного типу втрат: втрата інформації, прибутку, здатності функціонувати. Оцінка окупності інвестицій завжди була ключовим моментом для технологічних інвестицій. Розроблено метод обробки екстремальних значень, який відрізняється незначними обчислювальними витратами і забезпечує отримання однорідних вибірок даних та можливість їх використання для побудови моделей. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що використання створеної в роботі інформаційної технології аналізу та прогнозування бюджету моделювання дозволило підвищити точність прогнозу в галузі інформаційної безпеки у реальному часі.

У статті розкриваються основні проблеми дистанційної роботи в режимі обме- ження, що пов’язані з пандемією COVID-19, з використанням доступних хмарних тех- нологій. Визначені, проаналізовані та систематизовані проблеми кібербезпеки, пов’я- зані з додатками для дистанційної роботи. Поширившись по всьому світі, пандемія COVID-19 вплинула на глобальне обмеження суспільних зборів усіх типів, включаючи традиційне робоче місце. Сьогодні мільйони компаній стикаються з проблемою управ- ління повністю віддаленою робочою силою за допомогою дистанційної роботи та пов’я- заних з нею технологій. COVID-19 та масштабний перехід до віддаленої роботи забез- печили цифровий прорив та величезний культурний зсув у оперативному плані для кожної організації у всьому світі. Багато постачальників технологій уже скоригували свої відповідні інформаційні продукти та послуги, щоб забезпечити глобальне впрова- дження роботи на відстані. Так само організації у всіх секторах реалізують політику дистанційної роботи для своїх працівників відповідно до цієї тенденції. Технологічні корпорації Microsoft, Facebook, Amazon, Twitter, Google та багато інших оновили керівні принципи для своїх співробітників щодо віддаленої роботи та збалансування продуктив- ності. Водночас вони зосереджуються на ретельному виправленні потенційних недоліків зв’язку, які раніше існували у їхніх продуктах та послугах. Ризики кібербезпеки, пов’я- зані з недоліками у віддалених технологіях, не є особливо новими, але оскільки політика соціального дистанціювання через пандемію змушує співробітників працювати більше вдома, позаяк люди шукають нові способи залишатися на зв’язку, хакери у всьому світі також використовують нові підходи до шахрайства та кібератаки проти працівників та нової професійної активності в Інтернеті багатьох компаній. Успішні кібератаки призводять до втрати даних, псування репутації та технологічної апатії; потенційно підривають зусилля щодо стримування поширення COVID-19. Метою дослідження є вирішення завдань, які породжує робота на відстані, включаючи фактори ризику кібербезпеки, технологічну апатію та наслідки кібератак з використанням доступних хмарних технологій.

В статті обґрунтовано наявність вразливих факторів відносно втрати загальної ефективності інформаційної технології обробки та передачі динамічного відеоресурсу, що призводе до зниження рівня семантичної цілісності та доступності інформації. Показано, що такі фактори стосуються наступного: в процесі формування кодових значень для сукупності позиційних координат сплайнових фреймів можуть виникати випадки переповнення заданої довжини кодової комбінації; виникає потреба у додатковому формуванні кількості біт службових даних, а саме на додаткове використання маркерів: розташування послідовностей позиційних координат, для яких формуються кодові значення; розмежувачів між кодовими конструкціями сусідніх сукупностей позиційних координат. Викладаються основні етапи створення технологічної концепції інтегрування створених методів обробки В-Р кадрів в інформаційну технологію обробки та передачі динамічних відео ресурсів, яка базується на усунення вразливих факторів втрати ефективності функціонування ІТОПДВ на основі розроблення рекурентної технології кодування змінної сукупності позиційних координат ОФС-тензору в двополюсному змішаному мультіадичному просторі на основі властивості незалежності вагових коефіцієнтів.

У статті вивчено зарубіжний досвід та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні. Виявлено, що в період коронакризи виявилося багато проблем вітчизняної медицини, зокрема у сфері кадрового забезпечення. Адже часто виникали проблеми щодо недостатньої компетентності та дефіциту вітчизняних фахівців медичної сфери, особливо в критичних ситуаціях та обмеженості ресурсів, що впливало на якість і повноту надання медичних послуг населенню нашої країни. Виявлено, що в зарубіжних країнах часто використовують спільно розроблені інформаційні системи іспитів для створення спільного інформатизованого поля майбутніх кадрів через значну міграції населення та з метою попередити невдалу діагностику та надати якісну допомогу з цінними консультаціями. Серед розглянутих іноземних переваг кадрового забезпечення варто виділити США, де персоналом використовуються найновітніші технології як роботи з кадрами так і лікування, навчання з використанням передових технологій та методів. Хоча така система охорони здоров’я створює проблеми доступності медичних послуг, так як система в переважній мірі приватна та розрахована на отримання прибутку лікарнями та страховими компаніями. При обмеженому фінансуванні постає проблема відсутності джерел для проведення наукових та експериментальних досліджень лікарями, що є поширеним за кордоном. Що призводить до втрати творчого потенціалу кадрів охорони здоров’я в навчальних закладах та закладах практики. Зроблено висновок, що сфера охорони здоров’я в Україні потребує значних змін в системі кадрового забезпечення, до найважливіших з яких можна віднести оновлення матеріально-технічного забезпечення та інших засобів закладів охорони здоров’я, підвищення рівня зарплат лікарів залежно від їх досвіду роботи та фахового рівня, створення системи додаткової мотивації та програм стримування трудової міграції випускників медичних закладів вищої освіти та висококваліфікованих вітчизняних кадрів. Проте, на першому етапі до повноцінного впровадження системи страхової медицини це потребуватиме насамперед суттєвого збільшення витрат на охорону здоров’я, що є великою проблемою в умовах постійної економічної нестабільності на незбалансованості державного бюджету.

В статті описано шляхи поширення пандемії COVID-19 в світі та в Україні, а також негативний вплив, що вона здійснює на економіку та інші сфери суспільного життя. Розглянуто обмежувальні заходи, що здійснюються урядами країн по відношенню до бізнесу в умовах карантину та співвідношення позитивних і негативних наслідків даних заходів. Досліджено втрати української економіки від протиепідемічних заходів в абсолютних цифрах та у відсотках ВВП, а також дано прогноз щодо підсумкових втрат за 2020 календарний рік. Оцінено вплив форсмажорних обставин на планування бізнесу, зокрема особливості використання підходів та моделей бізнес-планування в сучасних умовах. Запропоновано методи прогнозування та прийняття рішень в контексті пандемії у різних сферах діяльності підприємства з використанням сучасних інформаційних технологій.

Бакалов, Ю. М. Методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів : дипломна робота : 125 – Кібербезпека / Ю. М. Бакалов ; керівник роботи М. А. Синенко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання. – Чернігів, 2021. – 46 с.
Мета роботи: полягає в удосконалені методики оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є ризики втрати інформаційних ресурсів Предметом дослідження є методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів Методи дослідження. Для досягнення цієї мети в роботі необхідно виконати наступні завдання: - проаналізувати існуючі методики щодо оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів, вказати їх перваги та недоліки; - сформулювати основні вимоги щодо методики оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; - вдосконалити методику оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів;  апробація методики та формування пропозицій щодо подальшого її використання. Результати та новизна. Були виконані наступні завдання: Проаналізовані існуючі методики щодо оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів, вказані переваги та недоліки цих методів; Були сформульовані основні вимоги щодо методики оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; У роботі також була удосконалена методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів.

Кураш, В. Ю. Методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів : випускна кваліфікаційна робота : 125 "Кібербезпека" / В. Ю. Кураш ; керівник роботи Д. Б. Мехед ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра кібербезпеки та математичного моделювання . – Чернігів, 2021. – 84 с.
Мета роботи полягає в розробці методики оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є ризик втрати інформаційних ресурсів в телекомунікаційних системах. Предметом дослідження є методика оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів Для досягнення цієї мети в роботі необхідно виконати наступні завдання: - оглянути сутність поняття «ризик» та його застосування щодо інформаційних ресурсів; - дослідити небезпеку втрати інформаційних ресурсів та засоби боротьби з нею; - проаналізувати оцінку ризиків втрати інформаційних ресурсів як метод вдосконалення політики кібербезпеки - здійснити огляд основних методик оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; - провести компаративний аналіз ефективності різних методик та їх недоліків; - визначити напрямки усунення існуючих недоліків методик оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів; - здійснити побудову моделі оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів та мінімізація втрат за її допомогою; - сформувати шляхи підвищення ефективності оцінки ризиків втрати інформаційних ресурсів. Методологічна основа та методи дослідження: основою роботи послужили загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, історичний, аналітичний, аналізу та синтезу, порівняння й інші. Історичний метод було застосовано для вивчення сутності оцінки ризиків втрати інформації та методик аналізу ризиків. Теоретико-методологічною основою роботи є наукові концепції, розроблені вітчизняними та закордонними науковцями, нормативно-правові акти України у сфері інформатизації, захисту інформації. Аналітичні методи використано для аналізу ризиків та методів розробки засобів захисту. Метод порівняння застосовано при визначенні рівня ефективності різних методик оцінок ризиків втрати інформаційних ресурсів. Інформаційну базу дослідження становлять наукові розробки, публікації вітчизняних учених, офіційні матеріали, звітні дані. Також широко використані наукові розробки із загальної теорії управління, моделювання складних систем, автоматизованих систем управління, захисту інформації, інформаційної безпеки, теорії прийняття рішень, менеджменту тощо.
Purpose: is to develop a model for assessing the risks of loss of information resources. Object of research: there is a risk of losing information resources in telecommunications systems. Subject of research: there is a model for assessing the risks of losing information resources. To achieve this goal in the work it is necessary to perform the following tasks: - explore the essence of the concept of "risk" and its application to information resources; - to investigate the danger of losing information resources and means to combat it; - analyze the assessment of risks of loss of information resources as a method of improving cybersecurity policy; - review the main models for assessing the risks of loss of information resources; - to conduct a comparative analysis of the effectiveness of different models and their shortcomings; - identify areas for addressing the existing shortcomings of risk assessment models for the loss of information resources; - build a model for assessing the risks of losing information resources and minimizing losses with its help; - to form ways to increase the effectiveness of risk assessment of information resources. Methodological bases and methods of research: the basis of the work were general and special research methods, in particular, historical, analytical, analytical-synthesis, comparison and others. The essence of risk assessment of information loss and methods of risk analysis were studied by the historical method. The theoretical and methodological basis of the work are scientific concepts developed by domestic and foreign scientists, regulations of Ukraine in the field of informatization, information protection. Analytical methods were used to analyze risks and methods of developing remedies. The level of effectiveness of different methods of assessing the risks of loss of information resources was determined by the method of comparison. The information base of the study consists of scientific developments, publications of domestic scientists, official materials, reporting data. Scientific developments in general control theory, modeling of complex systems, automated control systems, information security, information security, decision theory, control, etc. are also widely used.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate in economic science by speciality 08.00.04 – economics and management enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is devoted to the theoretical, methodological and practical problems in management information costs of processing enterprises. The paper presents the definition of information costs as the monetary value of resources used to implement the information process. The thesis provides a classification of information costs in which the criteria are grouped in three areas: statistical, administrative, financial and tax developed ones. According to the type of information process it is suggested to distinguish between information technology, innovative and intelligent information costs. The thesis provides guidelines assessing the level of information costs, which suggests using the following indicators: the level of capital information costs, integrated indices of factors influencing the level of current information costs and losses. The management system of information costs has been improved. It is based on the introduction of information technology, innovation and intelligent costs center. There are basic measures to manage the information costs of processing enterprises: formation of a portfolio of investments in information products and services of long-term use (consumption); decision-making to shorten consumption (provision) of information services and purchase (production) of low value information products, monitoring and optimization of information losses. A two-dimensional matrix has been developed that allows selecting a set of management measures for optimization of information costs depending on the level of capital information costs and the level of information losses. The optimal level of capital information costs is achieved by forming the portfolio of investments in information technology, innovative and intelligent products (services) of long-term use (consumption). The level of risk and efficiency are the criteria to select the type of portfolio. The methodical approach has been developed which allows minimizing the information losses to make a decision as for brief consumption (provision) of information services. Practical implementation of these recommendations helps identify sources of increased efficiency of processing enterprises in the formation and use of resources for the implementation of the information process.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертація присвячена вирішенню теоретичних, методичних та практичних задач в сфері управління інформаційними витратами переробних підприємств. В роботі запропоновано визначення поняття "інформаційні витрати" як грошового вираження ресурсів, які використані підприємством для здійснення інформаційного процесу. Розвинуто класифікацію інформаційних витрат, в якій ознаки згруповані за трьома напрямами: статистичним, управлінським та фінансово-податковим. За типом інформаційного процесу запропоновано розрізняти інформатизаційні, інноваційні та інтелектуальні інформаційні витрати. Розроблено методичні рекомендації до оцінки рівня інформаційних витрат, для чого запропоновано використовувати показники: рівень капітальних інформаційних витрат, інтегральні показники факторів впливу на рівні поточних інформаційних витрат та втрат. Удосконалено систему управління інформаційними витратами, яка ґрунтується на запровадженні інформатизаційних, інноваційних та інтелектуальних центрів витрат. Встановлено основні заходи з управління інформаційними витратами переробних підприємств: формування портфелю інвестицій в інформаційні продукти і послуги довготривалого використання (споживання); прийняття рішень щодо нетривалого споживання (здійснення) інформаційних послуг, а також придбання (виробництва) малоцінних та швидкозношуваних інформаційних продуктів, моніторинг та оптимізація інформаційних втрат. Практична реалізація рекомендацій сприяє виявленню резервів зростання ефективності діяльності переробних підприємств в частині формування та використання ресурсів на здійснення інформаційного процесу.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate in economic science by speciality 08.00.04 – economics and management enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is devoted to the theoretical, methodological and practical problems in management information costs of processing enterprises. The paper presents the definition of information costs as the monetary value of resources used to implement the information process. The thesis provides a classification of information costs in which the criteria are grouped in three areas: statistical, administrative, financial and tax developed ones. According to the type of information process it is suggested to distinguish between information technology, innovative and intelligent information costs. The thesis provides guidelines assessing the level of information costs, which suggests using the following indicators: the level of capital information costs, integrated indices of factors influencing the level of current information costs and losses. The management system of information costs has been improved. It is based on the introduction of information technology, innovation and intelligent costs center. There are basic measures to manage the information costs of processing enterprises: formation of a portfolio of investments in information products and services of long-term use (consumption); decision-making to shorten consumption (provision) of information services and purchase (production) of low value information products, monitoring and optimization of information losses. A two-dimensional matrix has been developed that allows selecting a set of management measures for optimization of information costs depending on the level of capital information costs and the level of information losses. The optimal level of capital information costs is achieved by forming the portfolio of investments in information technology, innovative and intelligent products (services) of long-term use (consumption). The level of risk and efficiency are the criteria to select the type of portfolio. The methodical approach has been developed which allows minimizing the information losses to make a decision as for brief consumption (provision) of information services. Practical implementation of these recommendations helps identify sources of increased efficiency of processing enterprises in the formation and use of resources for the implementation of the information process.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02 "Електричні станції, мережі і системи". – Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності функціонування електричних мереж шляхом вдосконалення методів розрахунку та аналізу технологічних витрат електроенергії. Показано, що існує міра залежності техніко-економічної ефективності електроощадних заходів в електричних мережах від повноти їх інформаційного забезпечення. Досліджено ряд електроощадних заходів в електричних мережах, ефективність яких може бути підвищена завдяки більш розвиненій інформаційній інфраструктурі електричних мереж з застосуванням Smart Grid технологій. Вдосконалено метод визначення максимального навантаження трансформаторів з використанням характерних графіків навантажень та їх навантажувальної здатності, що дозволяє більш обґрунтовано використовувати їх для зменшення втрат електроенергії в електричних мережах. Розроблено типові графіки навантажень, які можуть використовуватись операторами системи передачі та розподілу електроенергії, а також проектними організаціями для виконання електричних розрахунків в електричних мережах, визначення втрат енергії та напруги в елементах електричних мереж, обчислення максимального навантаження трансформаторних підстанцій, керування режимами роботи електричних мереж. Показана можливість і доцільність оптимального керування втратами від транзитних перетоків в електричних мережах, об’єднаних на паралельну роботу в ЕЕС. Для мінімізації додаткових втрат від транзитних перетоків вдосконалено відповідні методи і алгоритми розрахунку. Можливість покращання і підвищення ефективності керування процесами генерування, транспортування, розподілу та споживання електроенергії завдяки Smart Grid технологіям показана на прикладі локальних електричних систем з відновлюваними джерелами енергії.
The dissertation for the Candidate Degree (Engineering) on specialty 05.14.02 "Electric power stations, networks and systems". – Kharkiv Petro Vasilenko National Technical University of Agriculture, Kharkiv, 2017. As the values of technological electric power consumption in the process of its transportation in distribution grids of Ukraine remain high and the trend to their decrease is not observed it is necessary to continue studying the directions , aimed at their reduction in new economic conditions. One of the ways to reduce TPC is to increase reliability of TPC calculation and analysis to substantiate the choice of measures for their reduction. This concerns the need to improve methodological, informational and hardware support, and for more efficient use of electrical equipment of power systems electric grids. The dissertation is dedicated to the increase of electric grids operation efficiency by improvement of calculation and analysis methods of technological electric power consumption. It has been shown that the modernization of power sector of the economy on the basis of Smart Grid concept enables to improve significantly the controllability of the processes of generation, transportation, distribution and consumption of electric energy. Due to introduction of new technologies, the power industry adapts itself to market conditions, meeting the requirements of its integration into a United power system of Europe. The transition to a new technological platform gives the possibility to raise to a higher level of energy efficiency energy supply systems, increase the reliability, quality and economic efficiency of electric energy supply.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02 "Електричні станції, мережі і системи". – Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності функціонування електричних мереж шляхом вдосконалення методів розрахунку та аналізу технологічних витрат електроенергії. Показано, що існує міра залежності техніко-економічної ефективності електроощадних заходів в електричних мережах від повноти їх інформаційного забезпечення. Досліджено ряд електроощадних заходів в електричних мережах, ефективність яких може бути підвищена завдяки більш розвиненій інформаційній інфраструктурі електричних мереж з застосуванням Smart Grid технологій. Вдосконалено метод визначення максимального навантаження трансформаторів з використанням характерних графіків навантажень та їх навантажувальної здатності, що дозволяє більш обґрунтовано використовувати їх для зменшення втрат електроенергії в електричних мережах. Розроблено типові графіки навантажень, які можуть використовуватись операторами системи передачі та розподілу електроенергії, а також проектними організаціями для виконання електричних розрахунків в електричних мережах, визначення втрат енергії та напруги в елементах електричних мереж, обчислення максимального навантаження трансформаторних підстанцій, керування режимами роботи електричних мереж. Показана можливість і доцільність оптимального керування втратами від транзитних перетоків в електричних мережах, об’єднаних на паралельну роботу в ЕЕС. Для мінімізації додаткових втрат від транзитних перетоків вдосконалено відповідні методи і алгоритми розрахунку. Можливість покращання і підвищення ефективності керування процесами генерування, транспортування, розподілу та споживання електроенергії завдяки Smart Grid технологіям показана на прикладі локальних електричних систем з відновлюваними джерелами енергії.
The dissertation for the Candidate Degree (Engineering) on specialty 05.14.02 "Electric power stations, networks and systems". – Kharkiv Petro Vasilenko National Technical University of Agriculture, Kharkiv, 2017. As the values of technological electric power consumption in the process of its transportation in distribution grids of Ukraine remain high and the trend to their decrease is not observed it is necessary to continue studying the directions , aimed at their reduction in new economic conditions. One of the ways to reduce TPC is to increase reliability of TPC calculation and analysis to substantiate the choice of measures for their reduction. This concerns the need to improve methodological, informational and hardware support, and for more efficient use of electrical equipment of power systems electric grids. The dissertation is dedicated to the increase of electric grids operation efficiency by improvement of calculation and analysis methods of technological electric power consumption. It has been shown that the modernization of power sector of the economy on the basis of Smart Grid concept enables to improve significantly the controllability of the processes of generation, transportation, distribution and consumption of electric energy. Due to introduction of new technologies, the power industry adapts itself to market conditions, meeting the requirements of its integration into a United power system of Europe. The transition to a new technological platform gives the possibility to raise to a higher level of energy efficiency energy supply systems, increase the reliability, quality and economic efficiency of electric energy supply.

Роботу виконано в Інституті прикладного системного аналізу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
У дисертаційній роботі розроблено системну методологію аналізу та оцінювання фінансових ризиків, яка ґрунтується на принципах системного аналізу та менеджменту ризиків, а також запропонованих принципах адаптивного та динамічного менеджменту ризиків. Методологія включає: комбінований метод обробки неповних та втрачених даних, ймовірнісно-статистичний метод оцінювання ризику фінансових втрат, динамічний метод оцінювання ризиків, який передбачає побудову різних типів моделей виживання, метод структурно-параметричної адаптації, застосування скорингової карти до аналізу ризиків фінансових систем і нейро-нечіткий метод доповнення вибірки відхиленими заявками. Містить критерії урахування інформаційного ризику, оцінки якості даних, прогнозів та рішень, квадратичний критерій якості опрацювання ризику та інтегральну характеристику оцінювання ефективності методів менеджменту ризиків. Практична цінність одержаних результатів полягає у створенні розширеної інформаційної технології та інформаційної системи підтримки прийняття рішень на основі запропонованої системної методології.