Academic literature on the topic 'Інформаційні бази аналізу'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Інформаційні бази аналізу.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Інформаційні бази аналізу"
1
Serpukhov, O., H. Makogon, S. Novik, A. Klimov, I. Kovalov, and V. Bazeliuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.116.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.
2
Sherman, Mychailo I., and Yaroslava B. Samchynska. "ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ ТВАРИН ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 121–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2479.
Full textAbstract:
Стаття розкриває основні аспекти створення інформаційно-довідкової системи навчального призначення «Little Zoo», орієнтованої на вирішення завдань комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх екологів в умовах сучасної вищої освіти. На основі проведеного аналізу аналогічних веб-ресурсів сформульовано основні та додаткові вимоги до інформаційно-довідкового ресурсу про рідкісні та зникаючі види тварин, які враховують недоліки існуючих інформаційних ресурсів. Розглянуто основні етапи процесу розробки інформаційно-довідкової системи «Little Zoo». Реалізацію проекту було здійснено за допомогою мови програмування Python, фреймворка Django, графічного редактора Adobe Photoshop. Завдяки даному ресурсу користувачі зможуть провести пошук рідкісного виду тварини за однією або декількома характеристиками. У системі також передбачено можливості засвоєння студентами навчальних матеріалів шляхом сортування статей про тварин у потрібному порядку. Наведено структуру бази даних MySQL, на основі якої було розроблено інформаційно-довідкову систему, а також опис полів її основних таблиць. Представлено діаграму прецендентів щодо ролей, характерних для інформаційно-довідкової системи «Little Zoo» (адміністратор, зареєстрований користувач, незареєстрований користувач), діаграму кооперацій по додаванню статті в базу даних інформаційно-довідкової системи, діаграму послідовностей у системі, діаграму станів пошуку. Представлений опис функціоналу інформаційно-довідкової системи, який дозволяє зареєстрованим користувачам додавати власні статті, розширювати базу даних ресурсу. Застосування розробленої системи «Little Zoo» у Херсонському державному університеті при викладанні дисциплін «Інформатика та системологія», «Інформаційні технології та технічні засоби корекційного навчання» спрямовано на формування професійної компетентності студентів спеціальностей 101 «Екологія», 014 «Середня освіта (Біологія)», 016 «Спеціальна освіта» не тільки через розгляд системи теоретичних положень, методики та технології роботи з певними апаратними і програмними засобами, але насамперед через практичне використання ІТ-інструментів у професійній діяльності на рівні сучасних та перспективних вимог.
3
Чорний, С. В. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПІДРОЗДІЛІВ УКРБЮРО ІНТЕРПОЛУ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 152–58. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.23.
Full textAbstract:
Анотація. В даній науковій статті розкрито основні засади цифровізації підрозділів Укрбюро Інтерполу. Відзначено, що всі правоохоронні органи України надають Укрбюро Інтерполу надають інформацію для внесення її до банку даних Інтерполу, з метою якісного співробітництва. Інформація, що вноситься має вимоги, що визначені міжнародною правоохоронною спільнотою, та допомагає розкрити злочини. На основі аналізу наданої правоохоронними органами інформації для Інтерполу дає можливість стверджувати, що на сьогодні виникає потреба в інформаційних базах даних публічно-правового характеру: 1. багато країн ввели на території своїх країн обов’язкову реєстрацію прайпед-абонентів. Вважаємо, доцільно створити міжнародну базу даних зареєстрованих прайпед-абонентів. В країнах, де реєстрація є не обов’язковою, додавати інформацію про тих абонентів, які добровільно прив’язали власну СІМ-карту до паспорта. Запропоновано для швидкого та якісного розкриття злочинів ввести інформаційні міжнародні бази даних засобів мобільного зв’язку. Так як засоби стільникового зв’язку є сьогодні все більш поліфункціональними, це джерела криміналістично значущої інформації, яку слід активно використовувати з метою виявлення, розкриття, розслідування та, звичайно ж, попередження злочинів. Стільниковий телефон це не тільки і не стільки засіб зв’язку, а й база даних різних сфер діяльності людини, і навіть знаряддя скоєння злочинів. Електронна комунікація, що здійснюється за допомогою мобільного зв’язку та мережі Інтернет, найчастіше є основним способом спілкування в рамках злочинної діяльності. Доведено необхідність створення міжнародних бази даних юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Даний інформаційний фонд з максимально повних, достовірних, захищених, оперативно обновлюваних даних про зареєстрованих юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців також буде сприяти розкриттю багатьох злочинів економічного характеру.
4
Гаген, Валентин. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ СТРУКТУРОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАПИСІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 1 (April 28, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-7.
Full textAbstract:
Наведені причини необхідності створення методів аналізу структурованих медичних записів при розробці системи обміну медичною інформацією між різними медичними інформаційними системами. Запропоновано теоретико-множинну модель аналізу даних FVA. На основі даної моделі побудовано модель інформаційної системи, що використовує структуровані дані. Проведено дослідження медичних систем за впровадження FVA-моделі, на основі чого було запропоновано принцип роботи системи обміну медичною інформацією «Елемент», в якому перевірка медичних записів складається з чотирьох етапів. При обробці медичних записів встановлюються зв’язки між полями F, їх значеннями V, функціями точності A та медичними записами MR.На основі FVA-моделі запропоновано базу даних системи обміну медичною інформацією, побудовано її структуру та представлено її компоненти. Структура бази даних складається з наступних компонентів: медичні інформаційні системи, медичні записи, пацієнти, лікарі, медичні заклади, медичні стандарти, ключові слова, синоніми до ключових слів, помилки в ключових словах та функції точності. Даних компонентів достатньо для представлення системи обміну медичною інформацією на основі FVA-моделі.
5
Tomchuk, O. F. "АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 6, 2016): 160–64. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6931.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність аналітичного забезпечення управління кредиторською заборгованістю підприємства, оскільки розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і ухваленні управлінських рішень після забезпечення ефективності розрахунків з кредиторами. Збільшення або зниження кредиторської заборгованості приводять до зміни фінансового становища підприємства. Визначено основні інформаційні потреби менеджменту щодо заборгованості. Зазначено, що ефективність управління заборгованістю значно залежить від якості його інформаційного забезпечення, яке, своєю чергою, ґрунтується насамперед на аналізі наявної інформаційної бази щодо заборгованості підприємства. Досліджено методику аналізу заборгованості з метою інформаційного забезпечення управління нею, а саме: загальний обсяг кредиторської заборгованості, його динаміка; склад кредиторської заборгованості по окремих видах, за строками утворення; якість кредиторської заборгованості, що є одним із показників кредитного рейтингу і ділового іміджу підприємства; співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства та показників їх оборотності. Оптимальним станом є рівність вказаних сум заборгованостей. Внесено пропозиції щодо покращення аналітичного забезпечення управління кредиторської заборгованості підприємства.
6
Hrabovskii, Petro P. "ПРОЄКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ПРОЦЕСУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ." Information Technologies and Learning Tools 73, no. 5 (October 30, 2019): 206–18. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2983.
Full textAbstract:
У статті розглядається актуальна проблема – необхідність розробки інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів у закладі післядипломної педагогічної освіти. У публікації здійснено концептуальне проєктування цієї системи. Зокрема описано данні та відповідні інформаційні процеси, що характерні організації та здійснення підвищення кваліфікації педагогів. Уточнено базові вимоги до проєктованої інформаційної системи моніторингу: відповідність визначеним групам користувачів; можливість обліку педагогів регіону для здійснення планування курсів підвищення кваліфікації; аналіз результатів навчальної діяльності слухачів за допомогою методів математичної статистики; автоматизація підготовки необхідної документації внутрішньої звітності та здійснення її відповідного аналізу тощо. Крім того, реалізований програмний засіб має бути елементом відповідного комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. На основі вище зазначеного визначено мету, задачі, принципи розробки, загальну структуру, етапи реалізації інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів та очікувані результати від її впровадження. Водночас у публікації визначено, що подальші дослідження можуть стосуватися розробки інфологічної моделі бази даних інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів у закладі системи післядипломної педагогічної освіти, шо забезпечує аналіз цього процесу та підтримку прийняття необхідного управлінського рішення адміністрацією для його корегування, а також планування спільної діяльності з районними методичними кабінетами та відповідними представниками утворених об’єднаних територіальних громад регіону щодо професійного розвитку педагогів у міжкурсовий період.
7
Semenikhina, Olena V., Maryna G. Drushliak, and Yurii V. Khvorostina. "ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНОГО СЕРВІСУ GEOGEBRA У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Information Technologies and Learning Tools 73, no. 5 (October 22, 2019): 48–66. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2500.
Full textAbstract:
У статті пропонується один із шляхів вирішення проблеми інформатизації освітнього процесу через впровадження в навчальний процес BYOD-підходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свій власний пристрій») як такого, що передбачає використання потенціалу приватних мобільних пристроїв на навчальних заняттях та хмарних сервісів предметного спрямування на прикладі GeoGebra. Використано теоретичні та емпіричні методи: термінологічний аналіз у галузі інформаційних технологій; системний аналіз нормативної бази; аналітико-синтетичний метод для опису шляхів використання GeoGebra; образно-символьний підхід як метод вивчення особливостей комунікації суб’єктів навчання; опитування, анкетування та бесіди з учителями й викладачами математичних дисциплін про можливості використання сервісу GeoGebra в освітньому процесі; статистичні методи опрацювання результатів експериментального навчання за критерієм знаків. За термінологічним аналізом понять «інформаційні технології», «комп’ютерні технології», «хмарні/туманні технології» підтверджено, що сервіс GeoGebra є хмарним сервісом математичного спрямування. Обґрунтовано, що його використання можливе за наступними напрямами: GeoGebra як хмарне середовище для розміщення візуалізованого контенту математичного спрямування; GeoGebra як хмарне середовище для організації не лише аналітичного, а й емпіричного пошуку відповіді при визначенні окремих характеристик математичних об’єктів; GeoGebra як хмарне середовище для проведення домашнього комп’ютерного експерименту. Наведено окремі авторські дидактичні матеріали щодо реалізації BYOD-підходу, які створено через хмарний сервіс GeoGebra. Описано досвід практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін щодо впровадження BYOD-підходу в професійну діяльність у межах спецкурсу «Цифрові технології в освіті» (модуль «Аплети та їх використання в освітньому процесі»). На основі системного аналізу нормативних актів підтверджено доцільність модернізації підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін через впровадження такого модуля в межах спецкурсу варіативної частини навчального плану їх підготовки для формування в усіх суб’єктів освітнього процесу наскрізної інформаційно-цифрової компетентності.
8
Ivanusa, A. I., R. S. Yakovchuk, S. O. Yemelyanenko, and Z. Z. Ivanusa. "Управлінські та інформаційні особливості проекту безпечної експлуатації спортивно-видовищних споруд." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 134–41. http://dx.doi.org/10.36930/40290825.
Full textAbstract:
Здійснено інформаційний аналіз предметної галузі безпеки життєдіяльності на об'єктах масового перебування людей, який засвідчив, що основним способом їх убезпечення на спортивно-видовищних спорудах є створення умов для проведення своєчасної та безперешкодної евакуації людей у безпечну зону. Аналіз сучасного стану реалізації проектів безпечної експлуатації спортивно-видовищних споруд (БЕ СВС) у процесі вживання спортивних та культурно-масових заходів засвідчив, що: існує невідповідність вимогам чинного українського законодавства світовим у плані убезпечення людей, а також немає нормативно-правової бази та "Правил поведінки", які б визначали порядок реалізації проектів у сфері убезпечення людей на спорудах масового їх перебування під час вживання масового заходу. Розроблено теоретичні засади, які базуються на основі топологічного аналізу та синтезу систем управління потоками людей, що є зацікавленими сторонами проектів БЕ СВС. В основу інструментальних засобів щодо реалізації таких проектів покладено формалізацію методів і моделей, які інформують про стан їх поточної реалізації. Розроблено концептуальну модель управління проектами БЕ СВС, кінцевим результатом якої є збережене життя та здоров'я зацікавлених сторін проектів. Встановлено, що для проведення розрахунку часу евакуації зацікавлених сторін проектів БЕ СВС із секторів на променаду найбільш оптимальним є використання аналітичної моделі, що враховує топологію руху людського потоку, а з променади в безпечну зону – моделі індивідуально-потокового руху людини в складі потоку, яка показана у вигляді модифікованої функції Ерланга.
9
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach, and Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Full textAbstract:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
10
Климова, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ." Society. Document. Communication 12, no. 12 (September 14, 2021): 191–208. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-191-208.
Full textAbstract:
В сучасних умовах організація інформаційної діяльності в управлінні зазнає суттєвих модифікацій і потребує аналізу тенденцій і визначення перспективних напрямів її розвитку. Основними тенденціями в організації інформаційної діяльності сфери управління є зростання ролі і значення організаційних засад в інформаційній підготовці та реалізації управлінських стратегічних планів і проектів; узалежнення організаційних засад інформаційного забезпечення управління від законодавчо-нормативної бази у сфері інформації, документації та інформаційної діяльності; нормативна база управлінської інформаційної діяльності має потужну правову основу, і саме закони визначають правове поле розробляння нормативних актів, які охоплюють всі аспекти роботи з документованою управлінською інформацією; організація інформаційної діяльності в управлінні охоплює всі стадії життя документів та має тісний зв’язок з питаннями архівування задокументованої управлінської інформації; підпорядкування інформаційного та документаційного забезпечення менеджменту цілям і завданням політики ‒ державної, політики установи/підприємства/організації; розширення предметного поля організаційних засад інформаційної діяльності в умовах демократизації суспільного життя та забезпечення доступу до публічної інформації; швидке пристосування до технічних змін і новітніх технологій створення та функціонування документованої інформації; зростання ролі наукових засад організації інформаційної діяльності важливим фактором якого є діяльність наукових інституцій, університетських кафедр; вплив міжнародного досвіду на організаційні засади інформаційно-документаційного забезпечення менеджменту; поява нових структур ‒ субʼєктів інформаційної діяльності ‒ інформаційних посередників; активізація діяльності інформаційних та інформаційно-аналітичних підрозділів установ; вплив правових питань функціонування та використання інформації, гарантування дотримання прав власності на інформацію, забезпечення доступу до відкритої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів місцевого самоврядування, окремих установ/організацій.
Dissertations / Theses on the topic "Інформаційні бази аналізу"
1
Харинович-Яворська, Д. О. "Інформаційно-нормативне забезпечення проведення оперативного економічного аналізу." Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27187.
Full text
2
Кабашний, В. В. "Інформаційний аналіз реляційної та документо-орієнтованої баз даних на прикладі MySQL та MongoDB." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72188.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасні технології для роботи с базами даних, висвітлені недоліки та переваги реляційних та нереляційних баз даних. На прикладі MySQL та MongoDB проведено тестування роботи систем керування базами даних. На платформі NodeJS створений веб-додаток для аналізу роботи різних баз даних.
3
Крупенко, О. Є., О. Р. Антонюк, and Наталія Миколаївна Побережна. "Аналіз використання трудових ресурсів: завдання та інформаційна база." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26481.
Full text
4
Гапонюк, Д. С. "Інформаційна система аналізу рентабельності маркетингових заходів по залученню слухачів курсів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75648.
Full textAbstract:
Дипломний проект присвячений розробці Інформаційної системи аналізу рентабельності маркетингових заходів по залученню слухачів курсів. В роботі проведено аналіз предметної області з аналізом аналогів інформаційної системи, визначення мети проекту, засобів реалізації, планування та проектування роботи. Представлена поетапна розробка інформаційної системи, показані налаштування та призначення таблиць бази даних, форми інтерфейсу системи і реалізація основного функціоналу роботи. Після реалізації проекту проведено тестування системи розробником і замовником. Результатом проведеної роботи є розроблена інформаційна система аналізу рентабельності маркетингових заходів по залученню слухачів курсів.
5
Толбатов, А. В. "Система аналізу налаштувань мережевого обладнання на базі технологій Cisco в контексті інформаційної безпеки." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82551.
Full textAbstract:
За результатами дослідження сформульовано перелік правил і політик інформаційної безпеки, які мають бути активовані в комп’ютерних мережах з використанням (впровадженням) програмного забезпечення (засобу) автоматизованої перевірки відповідних налаштувань для забезпечення інформаційної безпеки.
6
Велігонь, Р. О. "Web-орієнтована інформаційна система кількісного аналізу придатності виробів машинобудування до автоматизованого складання." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86795.
Full textAbstract:
У першому розділі роботи наведено аналіз предметної області, визначено актуальність виконання роботи. Визначено системи аналоги, виконано порівняння. У другому було визначено мету та задачі, виконано опис методу для аналізу, обрано засоби реалізації. У третьому розділі роботи проведено структурно-функціональне моделювання web-системи, у результаті виконання якого були створені контекстна діаграма, її декомпозиція та діаграма варіантів використання. Виконано проектування бази даних та проведено процес планування робіт. У четвертому розділі детально описано процес розробки web-системи, створення бази даних, графічного інтерфейсу, що включає в себе лендінг сторінки зв’язаний між собою навігаційним меню. Розробка адміністративної частини додатку. А також приведено приклад використання системи користувачем.
7
Домбровський, В. А. "Організація і методика обліку та аналізу праці та її оплати на базі сучасних інформаційних технологій." Diss. of Candidate of Economic Sciences, КНУТШ, 2007.
Find full text
8
Ревуцький, М. В. "Розробка експертної системи для дослідження і аналізу ефективності використання програмних засобів підприємства." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11210.
Full text
9
Куцик, Назар Андрійович, and Nazar Kutsyk. "Розробка автоматизованої системи аналізу статистичних даних з використанням мови програмування Java і бази даних SQLife." Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33622.
Full textAbstract:
Метoю кваліфікаційної роботи є розробка спеціалізованої системи інформаційного характеру призначеної для автоматизації роботи через аналіз статистичних даних.
Практичне застосування – розроблено програмний продукт – інформаційну систему, яка б поєднуватиме сучасні інформаційні технології та розв’язання конкретної прикладної задачі, конкретного замовника.
Технічні вимоги – програма розрахована для пристроїв на базі операційної системи Android з використанням баз даних. Обрано мову програмування Java і базу даних SQLite.The purpose of qualification work is to develop a specialized information system prescribed to automate work through analysis of statistical data. Practical application – a software product (information system) has been developed. It is will combine modern information technologies and solutions to a specific application task of the specific customer. Technical requirements - the program is designed for devices based on the Android operating system using databases. Was have selected a Java programming language and a SQLite database.
10
Волощак, Роман Іванович, and Roman Ivanovych Voloshchak. "Розробка інформаційної системи для збору та аналізу показників лічильника електроенергії з використанням Arduino." Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36844.
Full textAbstract:
Дипломна робота присв’ячена розробці інформаційної системи для збору та аналізу показників лічильника електроенергії з використанням Arduino. В першому розділі дипломної роботи описана актуальність систем для автоматичної подачі показників лічильника.Проаналазовано публікацій в предметній області.
В другому розділі дипломної роботи аналіз методів, систем та проектування системи для збору та аналізу показників.
В третьому розділі дипломної роботи описано програмне забезпечення інформаційної системи. наведена архітектура розробленої інформаційної системи.Thesis is devoted to the development of an information system for the collection and analysis of electricity meters using the Arduino. The first section of the thesis describes the relevance of systems for automatic submission of meter readings. Analyzed publications in the subject area.
In the second section of the thesis analysis methods, systems and system design for the collection and analysis of indicators.
The third section of the thesis describes the software of the information system. the architecture of the developed information system is given.ВСТУП 7 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 8 1.1. Актуальність систем для автоматичної подачі показників лічильника 8 1.2. Аналіз тенденції інтернет речей у сучасному світі 10 1.3. Аналіз тенденції в області розумних будинків 13 1.4. Аналіз публікацій в предметній області 14 1.5. Висновок до першого розділу 19 2 АНАЛІЗ МЕТОДІВ, СИСТЕМ ТА ПРОЄКТУВАННЯ СИСТЕМИ ДЛЯ ЗБОРУ ТА АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ЛІЧИЛЬНИКА 20 2.1. Середовище Node.js 20 2.2. NPM: фреймворк Express та менеджер пакетів Node 22 2.3. Framework для JavaScript React 23 2.4. База даних MongoDB 25 2.5. Arduino 27 2.6. Internet of things 28 2.7. JSON Web Token 29 2.8. Mqtt протокол 30 2.9. Висновок до другого розділу 32 3 ОПИС ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ 33 3.1. Проектування системи 33 3.2. Розробка серверної частини 33 3.3. Робота з базою даних 35 3.4. Розробка клієтської частини 37 3.5. Робота з Mqtt 39 3.6. Прошивка плати Arduino 40 3.7. Висновок до третього розділу 41 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 42 4.1. Небезпечні та шкідливі фактори при виконанні робіт за комп'ютером 42 4.2. Комп'ютерне моделювання безпеки радіоелектроніки 45 виробництво в аварійній ситуації 45 ВИСНОВКИ 51 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 52 ДОДАТКИ
Book chapters on the topic "Інформаційні бази аналізу"
1
Осієвський, Сергій, and Вячеслав Третяк. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО–АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ЗНАННЯ–ОРІЄНТОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.03.
Full textAbstract:
Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.
Reports on the topic "Інформаційні бази аналізу"
1
Соловйов, Володимир Миколайович, and Вікторія Володимирівна Соловйова. Кореляційні, спектральні і структурні властивості фондового ринку України. КНЕУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1051.
Full textAbstract:
Останнім часом відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. Виявилось, що економічні системи відносяться до класу актуальних сьогодні складних мережеподібних структур, проявляють універсальні емерджентні властивості, які не знаходять адекватного розуміння у рамках традиційних парадигм. Тому для їх аналізу все активніше використовуються відносно нові методи та моделі, які вдало поєднують раціональні доробки фундаментальних наук, сучасні досягнення в галузі інформаційних технологій та досить ємні бази даних глобальної мережі. Саме завдяки останнім значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем відмічається у міждисциплінарних науках - математичній економіці, фізичній економіці, еконофізиці та ін. Дана робота продовжує цикл наших досліджень фондового ринку України еконофізичними методами.
2
Соловйов, Володимир Миколайович. Еконофізика як засіб фундаменталізації економічних дисциплін. Видавничий відділ НМетАУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1042.
Full textAbstract:
Протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. З’ясувалось, що складні системи різної природи – фізичні, біологічні, соціальні, економічні – проявляють універсальні властивості, дослідження яких вимагає розробки принципово нових моделей і методів досліджень. Виявилось, що індивідуальні агенти цих систем (наприклад, спіни в деяких фізичних системах, атоми і молекули в біологічних, ідеї в соціальних, значення індексів в фінансово-економічних) проявляють свою сутність через взаємодію як правило невідомої природи. Так, в економічних системах адаптивна поведінка людини, компанії, країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінного паперу, валютного курсу. Більш того, з метою адекватного аналізу та ефективного менеджменту на фінансово-економічні ринки все активніше проникають методи та моделі природничих наук, які в поєднанні з сучасними досягненнями в галузі інформаційних технологій та досить ємними базами даних (мільйони записів навіть в базах некомерційного призначення) забезпечили значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем. З’явились нові “кількісні” напрямки економіки: математична та фізична економіки, еконофізика тощо. Особливо значних успіхів досягнуто в еконофізиці [2], яка вдало використовує потужний багаж фізичних методів і моделей.У якості прикладів такого використання в даній роботі приведені результати досліджень і порівняльний аналіз структурних та динамічних властивостей світових фінансово-економічних ринків з аналогічними для України у випадку, коли для останніх є відповідні репрезентативні бази даних.
3
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Full textAbstract:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.