Academic literature on the topic 'Інтервенція в конфлікт'

Актуальність. В умовах військового втручання постає завдання краще зрозуміти людські наслідки збройного конфлікту. Вплив травмуючих подій війни може призвести до зниження якості життя населення на багато років навіть після закінчення реальних бойових подій. Розуміння механізмів впливу факторів ризику може сприяти розробці більш ефективних стратегій втручання в післявоєнних умовах. Мета дослідження: здійснити аналіз впливу іноземних військових інтервенцій, що відбувалися у минулому, на короткотривалу і довготривалу якість життя населення, якого безпосередньо торкнулася війна. Методи досліджень. У дослі- дженні використовувався метод теоретичного аналізу й узагальнення інформації електронних баз даних. Результати дослідження. Війна впливає на самооцінку здоровʼя, фізичні здібності, емоційне та психічне здоровʼя всього населення, втягнутого у військовий конфлікт. Серед предикторів зниження якості життя: моло- дий вік та вік понад 55 років, низький рівень освіти та доходу, втрата сімейних стосунків, наявність психічних розладів, тривалість військового конфлікту. Серед людей, які пережили війну або інший конфлікт у попередні 10 років, кожна пʼята людина (22 %) страждатиме на депресію, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад або шизофренію. Низька якість життя у людей із посттравматичним стресовим розладом повʼязана із симптомами гіперзбудження. Вимушене переселення впливає на зниженням якості життя у більш пізньому віці та у віддаленому часі. Найнижчу якість життя зафіксовано у внутрішньо переміщених осіб. Як у демократичних, так і в недемократичних країнах іноземне військове втручання знижує фізичну якість життя до 20 % від того показника, який був до втручання. Висновки. Отримані результати вказують на необхід- ність постійної уваги суспільства не лише до потреб у сфері здоровʼязбереження, а й до добробуту, житла, зайнятості та загальної якості життя для підтримки фізичного, психічного та соціального здоровʼя як біженців, так і не біженців в короткостроковому і довгостроковому вимірах.

Статтю присвячено дослідженню гібридних загроз в торговельно-економічних відносинах, які передбачають посилення протекціоніських та неопротекціоністських заходів зовнішньоторговельній сфері, отримання контролю на інвестиційними потоками, кібер-атаки на економічні та інфраструктурні об’єкти держави-об’єкта агресії під час формулювання та реалізації зовнішньоекономічної стратегії держави-агресора. Актуальність теми зумовлена тим, що в останнє десятиріччя змінився характер ведення міждержавних конфліктів, які набули ознак гібридних не тільки у зовнішньополітичній сфері, але й зовнішньоторговельній. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних підходів до визначення ролі гібридних загроз при формуванні зовнішньоекономічної політики держави. У статті систематизовано підходи до визначення гібридних війн та їх ознак, як таких, що підривають основи національної безпеки через політичні, економічні, інформаційні та інші інструменти та передбачають розмиття меж відповідальності за одного боку, та централізоване та скоординоване управління з іншого. Визначено особливості здійснення гібридної агресії в Україні Російською Федерацією, та проаналізовані її основні прояви в зовнішньоекономічній сфері. Ідентифіковані напрями реалізації гібридних загроз у торговельно-економічних відносинах. Досліджено основні види торговельних обмежень, які були використані Російською Федерацією для підвищення рівня вразливості економічної системи України. Проведений критичний аналіз торговельних інтервенцій, серед яких виокремлено: тарифні та нетарифні (антидемпінгові заходи, субсидування, фітосанітарні вимоги, тощо) обмеження, санкції, фінансові заходи, захист прав інтелектуальної власності та інші. В результаті дослідження обґрунтовано, що своєчасна та виважена зовнішньоекономічна політика із протидії гібридним загрозам, яка є синхронізованою із загальною стратегією, може суттєво пом’якшити та/або уникнути наслідків агресивних дій.

Метою дослідження є проведення структурно-функціонального аналізу соціально-психологічного супроводу військовослужбовців в сучасних умовах соціуму. У дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців в умовах трансформаційних змін соціуму. У дослідження було використані ряд методів. Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців, як сукупність заходів, спрямованих на підтримку їх психологічної готовності до професійної діяльності та стійкості до впливу стрес-факторів службово-бойової обстановки. Констатовано, що вирішення проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців зростає з кожним роком, що зумовлено загальними потребами сучасності у створенні армії нового типу – оптимальної за чисельністю та професійно підготовленої, яка буде забезпечена, поряд із високоякісними зразками зброї та обладнання, і спеціально навченими та адаптованими до діяльності в екстремальних умовах військовослужбовцями, здатними протистояти негативному впливу стресових факторів служби, виникненню нервово-психічних розладів. У результатах представлено принципи побудови системи психокорекційної інтервенції для військовослужбовців з невротичними та психосоматичними розладами на госпітальному етапі в умовах мирного часу: застосування психотерапевтичних методів, які спрямовані на відновлення психічних ресурсів, стабілізацію психоемоційного стану та оволодіння навичками саморегуляції фізичного стану; опрацювання конструктивних моделей поведінки в стресових обставинах;психокорекційнаінтревенція особистісно-орієнтована, що у цілому дозволяє пацієнту мати конструктивну внутрішню картину хвороби для збереження психічного здоров’я. Розкрито методологічні та змістовно-процесуальні засади багаторівневої системи соціально-психологічного супроводу військовослужбовців, побудованої за етапним принципом з урахуванням маркерів інформативності та стратифікованої за психокорекційним блоком («стабілізація», «отримання навичок самоорганізації», «психоосвітні заходи»), реконструктивно-відновлювальним та реабілітаційно-профілактичним блоками. У висновках необхідно відмітити, що система соціально-психологічного супроводу військовослужбовців під час виконання службових обов’язків складалася з наступних етапів: психологічної підготовки військовослужбовців до участі у військових конфліктах; адаптації після повернення з бойових дій; реадаптації та реабілітації до умов мирного життя шляхом досягнення конструктивного застосування набутих навичок та адаптивного розуміння травмуючої події і своєї реакції завдяки реконструкції травмуючого досвіду.

Purpose. The aim of the publication is to promote the perspective of creating a health-conscious higher education. The results of the SMART goal-setting and SWOT analysis shows the mental health support group’s possibilities in higher education. The theoretical part of this article deals with those points of view and theories, which can be found in the international special literature about the mental health of the teenagers and in accordance with the central theme of the study.In the course of our practice we find out that the stress in the daily life of students is inevitable. There are many opportunities to organize various preventive programs, the creation of which offers the possibility for acqusition of effective coping strategies and prevents from the recording of harmful behaviour traits. The study emphasizes on the supporting power of the community. Since the human is a social being and the community is a secure-base for the teens, we should offer for our youth opportunities in which they find out a new perspective. The start of a mental health program called Mental Nest, organized on the base of the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, was an innovational initiation, since there was no precedent for starting such a mental health group from the existence of the college.Methods. On most of the support group sessions we followed the aspects of the training method, we worked with group-dynamics techniques, stress and conflict management exercises as well as effective communication activities and games. Based on the needs assessment, the media method was used during the movie watching. For the purpose of intervention we used art therapy exercises and projective drawing techniques. The evaluation of the mental health project was performed by impact assessment, SMART goal-setting and SWOT analysis.Results. We concentrated on a regular weekly meatings running for 8 weeks. The initiation of the support group was considered as a desired mental health project. In the article the evaluation was carried out also in this regard with the help of SMART goal- setting and SWOT analysis.According to the revealed needs we developed a further project to establish a mental health support group. The aim was to create a closed group on the base of our higher educational establishment, where the first-year students become emotionally strong, their self-esteem becomes more positive, thus enabling them to redistribute their energy effectively for coping with stress and conflicts. Conclusions. The success of the project is confirmed by the fact that it can be the first step of supports the concept of health-conscious higher education.Key words: mental health project, support group, stress management, community, SMART goal-setting and SWOT analysis, health-consious higher educational establishment. Мета – популяризація перспективи створення вищої інстанції з охорони психічного здоров’я. Результати SMART- та SWOT-аналізів демонструють можливості психологічних гуртків з урахуванням потреб вищого навчального закладу.У теоретичній частині даної статті розглядаються положення та теорії, які містяться у міжнародних виданнях, присвячених психічному здоров’ю підлітків та пов’язаних із головною темою дослідження. Упродовж нашої діяльності виявили, що для студентів щоденний стрес є неминучим явищем. Є багато можливостей для організації різних програм превентивного характеру, завдяки яким ми надаємо можливість для засвоєння ефективних стратегій подолання проблем, і разом з цим уникаючи фіксації негативних проявів поведінки молоді. Дослідження насамперед звертає увагу саме на той компонент, який підкреслює силу спільноти у підтримці особистості. Будучи істотою соціальною, для людей, а особливо для підлітків громада являється базою безпеки. Виходячи із цього, ми маємо запропонувати для нашої молоді можливості знайти нові перспективи. Започаткування програми з ментальної гігієни під назвою «Ментальне гніздо» на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ має інноваційний характер, оскільки з часу заснування закладу ініціювання групи ментального здоров’я такого масштабу являється безпрецедентним. Методи. Під час проведення регулярних щотижневих зустрічей і групових занять використовували методи із застосуванням вправ на розвиток групової динаміки, на подолання комунікативних бар’єрів, управління стресом та конфліктами. Спираючись на оцінку потреб, використовувалися методи медіа-педагогіки при демонстрації фільмів із подальшим обговоренням побаченого у рамках групової форми роботи, а також застосувалися методи проектного аналізу малюнків, у якому використовуються можливості психологічної інтервенції. Оцінювання проекту з психічного здоров’я було проведено за допомогою оцінки психологічного впливу і SMART- та SWOT-аналізів.Результати. Ми зосереджувалися на регулярних одноразових зустрічах упродовж восьми тижнів. Започаткування групи підтримки розглядалось нами як бажаний проект з ментальної гігієни. Оцінка результатів проводилася також відповідно до цілей проекту, відображених за допомогою SMART- та SWOT-аналізів. Відповідно до виявлених потреб розроблено подальший проект зі створення групи підтримки з ментального здоров’я. Нашою метою було створити на базі нашого закладу вищої освіти таку закриту групу, де у студентів-першокурсників стабілізується емоційний стан, їхня самооцінка стає більш позитивною, завдяки чому вони зможуть краще перерозподілити свою енергію для подолання стресу та конфліктів. Висновки. Успіх проекту підтверджує той факт, що він може стати першим кроком на шляху до створення Інституту сприяння здоров’ю.Ключові слова: проект у сфері ментального здоров’я, група підтримки, управління стресом, спільнота, SMART- та SWOT-аналіз, заклад здорового способу життя.

Ненасильницький конфлікт можна вважати особливим видом соціально-політичного конфлікту. Нормативно-правова база України не готова регулювати даний вид протестів. Інстинктивно люди схильні збиратись у натовпи та захищатись. У натовпі людина піддається психологічним змінам: зниження соціальної відповідальності, зниження когнітивних компонентів в поведінці, діє інфантильно. Конфлікт слід розуміти як вид взаємодії між людьми. Трансформація конфлікту полягає у зміні реальності конфлікту через 3 його виміри: сприйняття, контекст та поведінку. Для трансформації конфліктів існують внутрішні інститути (відділи поліції превентивного впливу (поліція діалогу), Національна служба посередництва і примирення) та міжнародного рівня організації (ООН, ОБСЄ) та фонди (РАХ, Berghoff foundation, Caritas, фонд «Відродження»). Серед методів та інструментв трансформації конфліктів я виділила 3: діалог, фасилітація та медіація. У роботі я описала технологію трансформації конфлікту між групами людей під час ненасильницьких протестів – вулична фасилітація. Вулична фасилітація має такі етапи: намір, моніторинг конфлікту, оцінка та картування конфлікту, моделювання та визначення точок входу, первинний психологічний контакт, контакт. Завершальний етап інтервенції в конфлікт виводить людину на зміну стратегії, поведінки. Вуличний фасилітатор здійснює кризову інтервенцію в умовах ненасилля, в точці активної «сірої маси» та надає голосу мовчазній більшості. Вуличний фасилітатор має розвинуті такі компетенції: комунікабельність, емоційний інтелект, гнучкість, здатність до емпатії та самоемпатії, вміння структурно мислити, розуміння власних кордонів та обмежень.
Nonviolent conflict can be considered a special kind of socio-political conflict. The legal framework of Ukraine is not ready to regulate this type of protest. Instinctively, people tend to gather in crowds and defend themselves. In the crowd a person undergoes psychological changes: reduced social responsibility, reduced cognitive components in behavior, acts infantile. Conflict should be understood as a kind of interaction between people. The transformation of the conflict is to change the reality of the conflict through its 3 dimensions: perception, context and behavior. There are internal institutions (preventive police units (dialogue police), National Mediation and Reconciliation Service) and international level organizations (UN, OSCE) and foundations (PAX, Berghoff foundation, Caritas, “Vidrodgennja” Foundation) for the transformation of conflicts. Among the methods and tools for conflict transformation, I identified 3: dialogue, facilitation and mediation. In this paper, I described the technology of transforming conflict between groups of people during nonviolent protests – urban peacebuilding. Urban peacebuilding has the following stages: intention, conflict monitoring, conflict assessment and mapping, modeling and identification of entry points, primary psychological contact, contact. The final stage of intervention in the conflict brings a person to change strategy, behavior. The urban peacebuilder carries out crisis intervention in conditions of non-violence, at the point of active "gray mass" and gives a voice to the silent majority. The urban peacebuilder has developed the following competencies: sociability, emotional intelligence, flexibility, ability to empathize and self-empathy, the ability to think structurally, understanding their own boundaries and limitations.
Ненасильственный конфликт можно считать особым видом социально-политического конфликта. Нормативно-правовая база Украины не готова регулировать данный вид протестов. Инстинктивно люди склонны собираться в толпы и защищаться. В толпе человек подвергается психологическим изменениям: снижению социальной ответственности, снижению когнитивных компонентов в поведении, действует инфантильно. Конфликт следует понимать как вид взаимодействия между людьми. Трансформация конфликта заключается в изменении реальности конфликта через 3 его измерения: восприятие, контекст и поведение. Для трансформации конфликтов существуют внутренние институты (отделы полиции превентивного воздействия (полиция диалога), Национальная служба посредничества и примирения) и международного уровня организации (ООН, ОБСЕ) и фонды (РАХ, Berghoff foundation, Caritas, фонд «Возрождение»). Среди методов и инструментв трансформации конфликтов я выделила 3: диалог, фасилитация и медиация. В работе я описала технологию трансформации конфликтов между группами людей во время ненасильственных протестов - уличная фасилитация. Уличная фасилитация имеет следующие этапы: намерение, мониторинг конфликта, оценка и картирование конфликта, моделирования и определения точек входа, первичный психологический контакт, контакт. Завершающий этап интервенции в конфликт выводит человека на смену стратегии, поведения. Уличный фасилитатор осуществляет кризисную интервенцию в условиях ненасилия, в точке активной «серой массы» и дает голос молчаливому большинству. Уличный фасилитатор имеет развитые такие компетенции: коммуникабельность, эмоциональный интеллект, гибкость, способность к эмпатии и самоемпатии, умение структурно мыслить, понимание собственных границ и ограничений.