Relevant bibliographies by topics / Інтелектуальне виробництво

Academic literature on the topic 'Інтелектуальне виробництво'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Інтелектуальне виробництво.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Інтелектуальне виробництво"

1

Tkachuk, А., К. Svirzhevsky, О. Grisyuk, І. Trokhimchuk, and V. Tkachuk. "Аналіз інтерфейсів мереж та систем промислового Інтернету речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 1, 2022): 43–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-07.

Full text
Abstract:
Концепція Інтернету речей (IoT), передбачає активне впровадження вбудованих технологій в сучасні інфокомунікаційні мережі зв'язку. Дана концепція охоплює все більше число областей людської життєдіяльності. В рамках концепції IoT розвивається напрямок - промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), який охоплює питання створення гетерогенної інтелектуальної системи автоматизації роботи промислових об’єктів та підприємств. Системи IIoT використовуються в різних областях виробництва, таких як інтелектуальне виробництво, сільське господарство, виробництво електронних пристроїв, машинобудування, виробництво верстатів, автоматизація збору та обліку даних тощо. Відповідно до ITU-T Y.4003 «Overview of smart manufacturing in the context of the industrial Internet of things», IIoT – це концепція перетворення промисловості, яка використовує для цього існуючі і нові інформаційні та телекомунікаційні технології і заснована на концепції Інтернету речей. В рамках концепції IIoT проводиться автоматизація роботи промислового обладнання, розрахунки економічних показників, забезпечення безпеки працівників. Основною відмінністю систем цього типу є їх тісний контакт з хмарними технологіями і використання систем здатних самостійно навчатися та створювати нейронні зв’язки для поточної оцінки роботи підприємства та планування його розвитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Verbovska, L. S., and N. Ye Mykytiuk. "УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 296–303. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.296-303.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів. Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Yereshko, Y. О. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВАРТОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 44. http://dx.doi.org/10.31713/ve120215.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється спроба формалізації нової інтелектуальної теорії вартості шляхом інтерпретації трудової теорії Маркса з позиції розбиття додаткової вартості за джерелами її створення, а саме: трудовим капіталом (працею) та інтелектуальним капіталом. При цьому впроваджено фактори ваги експлуатації цих джерел в процесі створення вартості. Запропоновано діалектичне декомпонування і синтез категорій «вартість», «цінність» та «ціна» на основі методології причинності явищ з точки зору їх сприйняття суб’єктами створення вартості у виробництві та обміні. Визначено, що вартість є об’єктивною цінністю товару, загальним для обох, протиставних з точки зору секторів ринку, систем її сприйняття, об’єктивною основою формування суб’єктивної цінності з позицій покупця і продавця (виробника) (або їх сукупностей), конфлікт яких вирішується на ринку взаємодією репрезентованих відповідно попиту і пропозиції, а результатом вирішення цього конфлікту стає домовленість суб’єктів обміну про уніфіковану (десуб’єктивну) цінність – ринкову ціну товару. Проведене дослідження дозволило гіпотетично формалізувати інтелектуальну теорію вартості. Водночас подальших досліджень потребує розробка методичного інструментарію, що дозволить визначити границі фактору інтелектуального капіталу у новоствореній вартості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Nahorniak, H. S. "ТРУДОВІ ЧИННИКИ ЯК СКЛАДОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗРІЗІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (November 4, 2019): 253–61. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.253-261.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на дослідження ролі трудових чинників як важливих складових забезпечення інтелектуального капіталу вітчизняних машинобудівних підприємств у регіональному розрізі, визначено проблеми та шляхи вирішення даної проблеми. В умовах сучасної інформаційної економіки однією з наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. Від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації залежать ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес. Загальна тенденція розвитку інноваційних економік, що знаходяться під впливом інформаційної революції, характеризується новим співвідношенням між людським і фізичним капіталом, за яким людський капітал стає пріоритетом в економічному розвитку. Такий елемент інтелектуального капіталу, як людський капітал, може стати конкурентною перевагою країни у цілому, відповідно впливаючи і на окремі підприємства. Особливу роль відіграє людський капітал, впливаючи на розвиток інновацій (поряд з технологіями та капіталом). Розвиток людського капіталу відбувається через адекватне навчання, тренінги, мотивацію у школах, університетах, компаніях, суспільстві, державі. Отже, розвиток інтелектуального капіталу на машинобудівних підприємствах спроможний підвищити їх конкурентоспроможність, дозволяючи знаходити нові можливості для завоювання ринку. Посилення ролі інтелектуальних ресурсів у розвитку конкурентоспроможності підприємств машинобудування в економіці знань привело до того, що змінилися умови та способи створення доданої вартості: знання, навички людських ресурсів (людський капітал), організаційні та управлінські здібності підприємства, його компетенції (структурний капітал) перетворилися в основні фактори створення нової вартості та фактично синтезували появу інтелектуального капіталу, який можна трактувати як ключовий елемент конкурентоспроможності підприємства, тобто елемент, що формує потенційну конкурентоспроможність. Розкрито сутність поняття “інтелектуальний капітал”, дано авторське трактування поняття “інтелектуальний капітал машинобудівних підприємств”. Також розглянуто питання впливу трудових чинників на інтелектуальний капітал у машинобудівній галузі України. Визначено основні проблеми, які гальмують формування та розвиток інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Представлено рекомендації щодо ефективного розвитку машинобудівної галузі на засадах формування та розвитку інтелектуального капіталу. Рекомендовано галузеве партнерство, яке в інтелектуальній діяльності виражається у вертикальній або горизонтальній кооперації, при яких машинобудівні підприємства об’єднують свої зусилля для створення певного продукту для конкретної галузі досліджуваної промисловості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лисенко, В. П., and І. С. Чернова. "АДАПТИВНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ЕНТОМОФАГІВ." Automation of technological and business processes 11, no. 2 (June 26, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1373.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розробленню адаптивної системи керування виробництвом ентомофага бракон (Habrobracon hebetor), який є перспективним гусеничним паразитоїдом у біологічній боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур.Метою досліджень є підвищення ефективності виробництва ентомофагів шляхом розроблення системи керування із використанням інтелектуального алгоритму обробки інформації, зокрема, гібридної нейронної мережі прямого поширення сигналу.Методи досліджень – ситуаційне керування, експериментальні дослідження в режимі реального часу, нечіткий висновок, чисельне інтегрування.Розроблено адаптивну гібридну інтелектуальну систему керування температурою повітря боксу для лабораторного виробництва млинової вогнівки (Ephestia kuehniella), комахи-хазяїна ентомофага бракон.Проведено дослідження системи в режимі реального часу із використанням структурної моделі в Simulink/MATLAB, ANFIS – редактора, OPC Toolbox MATLAB, OPC-сервера OWEN.RS485 і Fuzzy Logic Toolbox MATLAB.Запропонована адаптивна система керування виробництвом ентомофагів дозволяє: підвищити ефективність виробництва за рахунок автоматизації складного виробничого процесу, зменшуючи при цьому вплив суб’єктивного фактору; підвищити точність підтримання температури повітря боксу для вирощування ентомокультур в умовах збурень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Лисенко, В. П., and І. С. Чернова. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АЛГОРИТМ КЕРУВАННЯ ДЛЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ ЕНТОМОФАГІВ." Automation of technological and business processes 10, no. 3 (November 13, 2018): 50–58. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i3.1088.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена енергоефективному вирощуванню ентомофагів. Об’єктом дослідження були процеси керування лабораторним виробництвом млинової вогнівки (Ephestia kuehniella), комахи-хазяїна ентомофага бракон (Habrobracon hebetor). Метою досліджень є розроблення методу, а на його основі – алгоритму керування для енергоефективного вирощування ентомофагів із використанням теорії нечіткої логіки. Розроблено метод енергоефективного вирощування ентомофагів, який на основі інформації про залежність прибутку виробництва від параметрів техноценозу (температури та відносної вологості повітря боксу для розведення комах), загальних витрат поживного середовища та витрат на інокуляцію поживного середовища яйцями комахи-хазяїна, витрат електроенергії, доходу, із використанням теорії нечіткої логіки дозволяє формувати стратегії керування електротехнічним комплексом для максимізації прибутку виробництва ентомофагів в умовах невизначеності. Методи досліджень – експериментальний, аналітичний, нечіткого висновку. За результатами експериментальних досліджень, проведених в Інженерно-технологічному інституті «Біотехніка», розроблено експертні системи нечіткого висновку для оцінки прибутку виробництва ентомокультур, створено бази знань та отримано поверхні нечіткого висновку, що дають можливість визначати такі параметри процесу вирощування ентомокультур з урахуванням збурення в умовах неповної вхідної інформації, за яких прибуток буде досягати максимального значення за умови мінімізації енерговитрат.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевчик, Б. М. "НОРМАТИВНИЙ ІДЕАЛ НООЕКОНОМІКИ ІДЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 59 (June 18, 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-10.

Full text
Abstract:
Розглядається аксіологічний вплив нормативного ідеалу ідеаційної культури на розвиток ін-ституціональної системи нооекономіки у сфері регулювання відносин виробництва, обміну і розподілу вар-тості інтелектуального продукту інтелігібельного способу виробництва. Визначаються особливості фор-мування споживної вартості та субстанціональної основи інтелектуального продукту нооекономіки іде-аційного типу культурної ментальності. Обґрунтовується ідея становлення продуцента інтелектуально-інноваційного товару нооекономіки – когнітаріату. Обґрунтовується гіпотеза застосування принципів сим-волічного обміну як мережевого середовища руху інтелектуального товару у специфічному режимі обміну, розподілу і привласнення вартості і доходів. Аналізуються онтологічні витоки когнітивних систем, на основі яких формується якісна основа вартості інтелектуальних благ. Досліджуються техногенні та соціально-економічні передумови появи і поширення когнітаріату як меритократичного класу суспільства нооекономіки саме ідеаційної, а не чуттєвої культури. Висунуто гіпотезу про тріалектичну, а не дуалістичну структуру символічного обміну інтелектуальних благ нооекономіки. Здійснено спробу виявити референтний зв’язок між онтологічною новизною (як споживною вартістю) інтелектуального блага та нормативним ідеалом доміную-чого типу культурної ментальності, передусім ідеаційної, через спосіб інтерпретації соціально-історичного часу в межах лінійної та циклічної хронологічних парадигм. Вплив нормативного ідеалу на характер функціонування економічних інститутів пояснюється явищем акаузальної рекурентності, завдяки якій пара-дигмальна ідея “вічного становленняˮ імплікується у парадигмальний проект “великого поверненняˮ. Ствер-джується, що нооекономіка, інтерпретована у контексті соціокультурних флуктуацій, можлива лише як па-тернальний проект ідеаційного типу культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Akymenko, Olena. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ОЗНАК НОВОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 7–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-7-16.

Full text
Abstract:
У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про необхідність і значущість нової індустріалізації – неоіндустріалізації, в основі якої покладено виробництво продукції на базі найсучасніших інноваційних, інформаційних технологій і комп’ютерно-інтегрованих систем. Доведено необхідність цього процесу для відродження вітчизняного промислового виробництва на нових інноваційних засадах, що можливе за рахунок гармонізації соціально-економічних інтересів органів влади на всіх рівнях управління, бізнесу і громадськості. Наведено стратегічні напрямки державної політики у сфері модернізації економіки та підвищення конкурентоспроможності промисловості, реалізація яких дозволить здійснити перехід від імітаційного до інноваційно-технологічного розвитку; побудувати динамічну, здатну до саморозвитку економіку; забезпечити ефективне використання всіх виробничих ресурсів суспільства; реалізувати інтелектуальний потенціал країни на основі розвитку науки та освіти. Розглянуто сучасні моделі індустріалізації з представленням їх класифікацій та ознак. Наведено схематичну інтерпретацію ключових етапів розвитку вітчизняної промисловості. Доведено необхідність становлення для України смартпромисловості – сучасної промисловості, заснованої на кіберфізичних та інших авангардних технологіях
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Вірченко, В. "Інтелектуальна власність в сучасній системі суспільного виробництва." Формування ринкової економіки в Україні, Вип. 31, ч. 1 (2014): 130–36.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сошников, А. "Особливості розвитку інноваційної економіки в умовах боротьби з коронавірусною інфекцією COVID-19." Юридичний вісник, no. 3 (October 8, 2020): 185–90. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1940.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз підходів до визначення інноваційної економіки, дослідження її складників та надання оцінки її впливу на розвиток виробництва. Проаналізовано стратегічні документи, які окреслюють державну політику в напрямі розвитку інноваційної економіки, зокрема положення: Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», Цілей сталого розвитку України на період до 2030 р., Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 р. Підкреслено, що саме інноваційна економіка ґрунтується на інноваційному розвитку і дасть змогу Україні зайняти місце серед розвинених держав світу. Інноваційна економіка дає змогу залучити надресурси, нематеріальні, а саме інтелектуальні, яке потім уже комерціалізуються, тобто мають конкретне вартісне вираження. Аргументовано, що ідеїнапря-му не перетворюється на товар, ідея може бути етапом створення (модернізації, удосконалення) інноваційного товару або складником ціноутворення інноваційного товару. Визначено, що інноваційний розвиток завжди пов'язаний з інвестиціями, залученням значних коштів для створення цього інноваційного продукту або технологічних процесів. Своєю чергою, можна говорити, що інновації дають змогу зменшити собівартість продукції, можуть призвести до її здешевлення, зробити той чи інший товар більш конкурентоздатним. Головна теза -виробництво, що продукує інноваційний продукт або продукт, який має окремі інноваційні складники, це на першому етапі вартісне виробництво, а здешевлення вже відбувається у подальшому. Доведено, що саме людина, яка займається впровадженням інновацій, дає змогу суспільству змінюватися, постійно підвищуючи вимоги до продуктів (це і багатофункці-ональність чи універсальність), роблячи їх більш сучасними.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Інтелектуальне виробництво"

1

Полозова, Т. В., and Л. С. Безлєпкін. "Використання об'єктів інтелектуальної власності на підприємстві як засіб економічного зростання." Thesis, ХНУРЕ, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7209.

Full text
Abstract:
Intellectual property rights play an important role in the development of the enterprise. Implementation and use of objects of intellectual property and other intangible assets can increase the market value of the company. Usage of intellectual property rights is fundamental to the economic growth of the enterprise and the economy in general in today’s world.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Коробов, Артем Геннадійович, Артем Геннадьевич Коробов, Artem Hennadiiovych Korobov, and Д. С. Даценко. "Інтелектуальна платформа віртуальної консолідації пристроїв для розподіленого масштабованого виробництва." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46630.

Full text
Abstract:
Застосування адитивних технологій набуло значного поширення в галузях виробництва, таких як: виготовлення моделей і форм для ливарного виробництва, протезування, прототипування і т.д. Головна проблема розповсюдження таких технологій серед споживачів виникає у результаті необізнаності про їх можливості, високу ціну та складність в експлуатації пристроїв, а також недостатня розвиненість структури технічної підтримки і можливостей навчання обслуговуючого персоналу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Верес, Шомоші Маріанн, Тетяна Олександрівна Кобєлєва, and Дарина Сергіївна Майстро. "Дослідження сутності поняття "потенціал інтелектуальної власності"." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25956.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Управління інтелектуальним капіталом підприємства." Thesis, Сумський державний університет, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46044.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Андрієнко, Наталія Іванівна, Наталия Ивановна Андриенко, Nataliia Ivanivna Andriienko, Надія Володимирівна Тиркусова, Надежда Владимировна Тыркусова, and Nadiia Volodymyrivna Tyrkusova. "Інтелектуальна система підтримки прийняття рішень для автоматизації виробництва композиційних матеріалів." Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7151.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ткачова, Надія Петрівна, Олена Іванівна Колотюк, Сергій Володимирович Гармаш, and Ірина Володимирівна Долина. "Інтелектуальна власність як складова конкурентних переваг туристичної сфери української економіки." Thesis, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43574.

Full text
Abstract:
Доведено, що удосконалення відповідності дій туристичної фірми та її працівників правовим нормам в сучасних умовах має великий вплив на розвиток туристичного підприємств і його систем, в результаті чого формується позитивний імідж фірми, якісно виконуються інноваційні проекти, головною метою яких є підвищення ефективності функціонування туристичного підприємства в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гулькевич, Іван Олегович. "Дослідження методів взаємодії адміністратора та клієнта в інтелектуальній експертній системі." Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19116.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Посохов, Ігор Михайлович, and Олена Володимирівна Чепіжко. "Методологiчний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства." Thesis, Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35542.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Обушна, Ю. С. "Управління маркетингом інноваційних товарів» (на матеріалах Інституту с/г мікробіології та агропромислового виробництва НААН України)." Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19563.

Full text
Abstract:
Обушна, Ю. С. Управління маркетингом інноваційних товарів (на матеріалах Інституту с/г мікробіології та агропромислового виробництва НААН України): магістерська робота : 075 Маркетинг / Ю. С. Обушна ; керівник роботи Москаленко В. А. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра маркетингу, PR-технологій та логістики. – Чернігів, 2019. – 84 с.
У випускній кваліфікаційній роботі розглянуто питання управління інноваційних товарів в наукомістких галузях. Випускна кваліфікаційна робота містить такі розділи: – особливості маркетингу в наукомістких галузях; – аналіз управління маркетингом інноваційних розробок інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України; – розробка заходів що до вдосконалення організації маркетингової діяльності щодо просування інноваційного товару. У процесі роботи зроблено висновки та внесені пропозиції щодо вдосконалення управління маркетингом інноваційних товарів ПрАТ «Інституту с/г мікробіології та агропромислового виробництва НААН України».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ілляшенко, Сергій Миколайович, Олена Михайлівна Проскурня, and Микола Олексійович Попов. "Інтелектуально-інноваційний розвиток туристичних підприємств." Thesis, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43505.

Full text
Abstract:
Доведено, що специфіка відносин інтелектуальної власності визначає розподіл та привласнення інтелектуального доходу. Наймаючи працівника, туристична фірма привласнює його інтелектуальний капітал разом із його робочою силою, тобто у фірми виникає монополія власності як об’єкт господарювання. Особа - носій інтелектуального капіталу не має фактичного статусу його власника, оскільки така власність юридично не закріплена. Монополія приватної власності працівника на інтелектуальний капітал може виникнути при появі об’єктивованих результатів інтелектуальної діяльності, що підлягають комерціалізації та специфікації прав власності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Інтелектуальне виробництво"

1

Брюховецький, Микола Миколайович. Знання як соціально-економічний чинник розвитку інформаційного суспільства. Видавництво "Гілея", 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2634.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження впливу знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства в різних його проявах на такі складові елементи виробництва як засоби праці, продукт праці та предмет праці. Фіксується тенденція поглиблення зв’язку знання із вказаними елементами виробництва на стадії інформаційного суспільства, порівняно з попередніми епохами розвитку суспільства. Здійснюється спроба через зростаючу роль знання в предметі праці обґрунтувати еволюцію праці з фізичної в бік інтелектуальної та стрімке розповсюдження останньої в інформаційному суспільстві. Робиться висновок, що зростаючий зв'язок знання з елементами виробництва та поширення інтелектуальної праці призводять до ряду соціальних наслідків, серед яких майже повна неможливість експлуатації в умовах домінування інтелектуальної праці, переосмислення традиційного соціального і правового поняття власності при відході від виключно матеріального розуміння засобів, продукту і предмету праці, а також переосмислення функції капіталіста, як власника засобів і продуктів праці, постачальника предмета праці у виробництво, а отже і організатора виробництва взагалі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Поліщук, Олександр Павлович, and Сергій Олексійович Семеріков. Методичні та організаційні проблеми навчання комп’ютерного програмування у вищих навчальних закладах. Видавничий відділ НМетАУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/805.

Full text
Abstract:
Комп’ютерне програмування – не тільки найважча з усіх існуючих інтелектуальних робіт, а й найбільш прибуткова, найбільш рентабельна галузь сучасних високих технологій, яка не потребує матеріальної сировини для вироблення продукту, енергоресурсів, транспортних затрат для перевезень і за мінімальних початкових затрат могла б приносити в бюджет країни неабиякі кошти – при наявності “критичної маси” висококваліфікованих (і відповідно оплачуваних) системних та прикладних програ- містів. Дефіцит фахівців в цій галузі спостерігається не тільки в Україні, а й в усіх розвинених країнах (для кваліфікованих програмістів вони тримають свої двері гостинно розчиненими), але причини його різні – не можна не помітити наше відставання в виробництві програмних продуктів і від таких країн, як Індія та Китай. Бюджет України зовсім не відчуває надходжень від галузі комп’ютерного програмування. Спроби проаналізувати причини і відшукати вихід з такого становища приводять до замкнутого кола, в якому важко знайти первинний елемент, за який можна було б “витягти” весь ланцюг причин і наслідків. І все таки, якщо в електронній промисловості можна змиритися з безнадійним відставанням “назавжди”, то в галузі комп’ютерного програмування це було б рівнозначно визнанню інтелектуальної неповноцінності нації, що не тільки неприйнятно, але й невірно – доказом цьому поодинокі успіхи деяких наших школярів на міжнародних олімпіадах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Інтелектуальне виробництво' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography