Academic literature on the topic 'Інтеграційний вектор розвитку'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Інтеграційний вектор розвитку.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Інтеграційний вектор розвитку"
1
Толстова, А. В. "Інтеграційний вектор економічного розвитку України: довгострокова перспектива." Вісник економіки транспорту і промисловості, Вип. 43, спецвип. (2013): 28–36.
Find full text
2
Лемко, Ю. Р. "КЛАСТЕРИ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА ЄС." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 28 (May 24, 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.948.
Full textAbstract:
Лемко Ю. Р. Кластери як один з інструментів формування політики сусідства ЄС. - Стаття.
У цій статті розглянуто один із складників європейської політики сусідства, а саме кластерну політику в контексті транскордонного співробітництва. Загальновідомо, що ТКС співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, доводити її до середньоєвропейського рівня та сприяти досягненню вільного переміщення товарів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефективності їх використання, робить можливим об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. Транскордонне співробітництво відіграє важливу роль як «полігон» для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, адаптації механізмів фінансової підтримки. Методологічною основою розвитку транскордонного співробітництва стала теорія постін- дустріального суспільства, парадигмою якої є пріоритет людини, її творчий та інтелектуальний потенціал, умови її життєдіяльності. На сучасному етапі відбувається трансформація у напряму формування постіндустріаль- ного суспільства, яке базується на взаємодії між людьми, а отже - на співпраці та спільній діяльності людей, спрямованій на вирішення окремих завдань.
У цій статті розглянуто один із інструментів формування політики співробітництва Європейського Союзу, а саме кластери. В контексті розвитку нашої держави та з огляду на її подальший інтеграційний вектор, вважаємо це дослідження актуальним та доцільним. Зазначається, що кластерна система становить частину нової промислової політики ЄС, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності європейських компаній на світовому рівні. У статті досліджується, як саме
кластери служать необхідною інфраструктурою, точкою збірки безлічі ініціатив, які потребують залучення груп учасників з боку держави, бізнесу і науково-дослідницького співтовариства, а також платформою для подальшого посилення міжрегіонального співробітництва та тіснішої інтеграції. У статті надано огляд еволюції інститутів кластерної політики, створених на наднаціональному рівні в ЄС, на основі програмних документів Єврокомісії та ініціатив ряду країн-членів. Розглянуто перспективи подальшої реалізації кластер- ної політики ЄС з урахуванням запропонованих ініціатив у рамках нового бюджетного циклу.
3
Братусь, Г. А., І. І. Каліна, and Ю. В. Мазур. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 4 (63) (February 22, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-2.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття «концепція», «концептуалізація» та «концепція управління інноваційним розвитком», що означає систему взаємопов’язаних, логічно побудованих та обґрунтованих ідей інноваційного розвитку на різних рівнях, спрямованих на вирішення проблем та завдань науково-технічної політики України шляхом дотримання принципів, застосування відповідних інструментів (способів, методів, планів), які структуровані та мають наукове та практичне значення. Розроблено концепцію управління інноваційним розвитком в Україні, метою якої є позначення універсально можливих на даний момент стратегічних векторів, формування бачення інноваційного розвитку в дослідницькому режимі, а також визначення способів організації знань на різних рівнях управління у системі науково-технічної політики України. Концептуалізація основних аспектів управління інноваційним розвитком передбачає визначення специфічних принципів: орієнтації, ясності, систематизації, оптимальності, евристичної, значимості. Із метою ефективного використання інструментів інноваційного розвитку в умовах поглиблення інтеграційних процесів в України запропоновано сучасні підходи: парадигмальний, функціональний, результативний, інформаційно-відтворювальний, системний, процесно-орієнтований.
4
Шкурат, Іван. "НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 297–306. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306.
Full textAbstract:
Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні.
У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження.
Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою.
Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів.
Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.
5
Аулін, Олександр. "Специфіка стратегічних комунікацій Туреччини на постоттоманському просторі (1992-2020 рр.)." History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, no. 51 (March 3, 2021): 78–86. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.78-86.
Full textAbstract:
У статті досліджується своєрідність стратегічних комунікацій, що здійснюються Турецькою Республікою на постоттоманському просторі. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії. Звертається увага на причини вибору вищим керівництвом Турецької Республіки об’єктів для участі в інтеграційних проєктах із виходом за межі власне постоттоманського ареалу. У результаті проведення дослідження запропоновано розподіл інтеграційних пріоритетів Турецької Республіки на 3 періоди, які корелюють з основними етапами розвитку загальнотурецьких, загальноісламських і загальносвітових історичних процесів. Показано, що теперішній зовнішньополітичний вектор Турецької Республіки, великою мірою сформований під впливом доктрини неоосманізму, на тлі намагань Анкари щодо виходу на позиції надрегіонального лідерства викликатиме конфліктні ситуації з країнами, що вже мають подібний статус і не бажають приймати нового гравця до свого кола. Це потребує серйозних змін концептуального характеру у відносинах Турецької Республіки зі своїми стратегічнимипартнерами, насамперед – західними, а також інтенсифікації стратегічних комунікацій на цьому напрямі. Згадані особливості стратегічних комунікацій Туреччини мають суттєвий вплив на розвиток українсько-турецьких відносин у цілому.
6
Войтовська, О. М. "ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-21.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено, що в останні два десятиліття істотною парадигмою розвитку систем освіти у багатьох країнах є відкритість освітнього середовища, поширення принципів якої проявляється у впровадженні вимог відкритості у стандартах діяльності не лише громадських і державних освітніх установ, а й цілих національних освітніх систем. Зазначено, що побудова системи відкритої освіти стає провідною стратегією розвитку освіти дорослих загалом та післядипломної педагогічної зокрема, оскільки ґрунтується на світоглядних і методологічних основах відкритості та неперервності процесу пізнання. Це стало особливо актуальним у сучасних реаліях пандемії COVID-2019. Вказано, що нова якість вітчизняних закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти формується завдяки впровадженню вимог, зазначених у чинних нормативно-правових, організаційно-управлінських та концептуально-програмних державних документах. У результаті створення освітнього середовища в закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти має бути забезпечений професійний розвиток учителів з пріоритетних напрямів. У цьому разі акцент робиться на врахування впливу інтеграційних процесів, що сприяють впровадженню інновацій у процес професійного розвитку вчителів в умовах вищої та післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що відкрита освіта – це складна соціальна система, особливістю якої є її здатність реагувати на швидкозмінні соціально- економічні ситуації, персональні та загальні освітні потреби і запити. Головні її принципи – відкритість і неперервність гносеологічного процесу, а основою є планомірна, контрольована, посилена самостійна робота здобувачів освіти у зручному місці за індивідуальним навчальним планом чи розкладом за умов використання комплекту спеціальних засобів навчання і здатність спілкування з викладачем та тими, хто навчається. Дано власне визначення поняття «відкрите освітнє середовище професійного розвитку вчителів у закладах післядипломної педагогічної освіти».
7
В. О., ШПИЛЬОВА, ФІНАГІНА О. В., and БУРЯК Є. В. "ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНА КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА: ПОТЕНЦІАЛ ТА ЦІЛЬОВІ ІНТЕРЕСИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, no. 3 (January 8, 2021): 28–44. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-03.
Full textAbstract:
У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій.
Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації.
Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань.
Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.
8
Banach, V. M. "Російські «західники». Історія партії «Демократичний вибір Росії» (1992 – 1999 роки)." Grani 19, no. 1 (December 20, 2015): 123–27. http://dx.doi.org/10.15421/1716022.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена російським ліберально-демократичним ідеям, що стали панівними в перші роки розпаду СРСР. Прихильників тісних взаємовідносин із країнами ЄС та США, ринкових економічних перетворень, впровадження представницької демократії, свободи слова, друку, віросповідання тощо традиційно в російській суспільно-політичній думці називали «західниками». В публікації, на основі раніше неопублікованих архівних матеріалів та преси того часу, розглядається історія становлення, головні ідейні засади найбільш послідовної у відстоюванні прозахідного вектора розвитку пострадянської Росії – партії «Демократичний вибір Росії». Особливу увагу зосереджено на участі ДВР у парламентських виборах в Росії 1993, 1995 та 1999 років, ставленні ідеологів партії до Першої та Другої чеченських воєн, зовнішньополітичні погляди лідерів партії, особливо щодо інтеграційних процесів у межах Співдружності Незалежних Держав. Проаналізовано головні причини поразки провідних ліберально-демократичних сил в Росії впродовж 1990-х років, що привело у підсумку до згортання демократії та поступового впровадження у 2000-х роках авторитарного режиму В. Путіна.
9
Chistyakova, Irina Nikolaevna, and Dmitry Dmitrovich Tataki. "СОЮЗ АРАБСЬКОГО МАГРИБУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОГЛИБЛЕННЯ СПІВПРАЦІ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 2 (December 25, 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.15421/352133.
Full textAbstract:
У контексті міжнародних відносин прийнятим є поняття здорової конкуренції масштабних регіонів, яка з часом збільшується у багато разів, що призводить до міждержавного суперництва, як між провідними країнами, так і об’єднаннями держав. Такий геополітичний рух не оминув Арабський світ, який впродовж багатьох років намагається використовувати механізми інтеграційного процесу для прискорення економічного розвитку, можливості стабільного становлення своїх учасників і передбачення можливих конфліктів.Економічні процеси, із врахуванням утворення міждержавних і фінансових інтеграційних об’єднань, діяльність транснаціональних корпорацій, на сучасному етапі спроможні послабити напругу та дисбаланс у відносинах держав і створити плацдарм для спільних інтересів. У статті розглядаються проблеми і перспективи розвитку Союзу Арабського Магрибу (САМ), як одного із передуючих утворень Близького Сходу та регіону, багатого на різні корисні копалини і відносно розвинуту систему інфраструктури.Визначено передумови утворення Союзу Арабського Магрибу та причини його утворення. Прослідковано основні етапи процесу його утворення та виявлено проблемні аспекти з якими стикнулися автори ідеї об’єднання при її реалізації. Встановлено, що як на етапі утворення, так і в процесі подальшого розвитку Союзу Арабського Магрибу, він розвивався дуже нерівномірно, на що вплинули ряд економічних, політичних та релігійних факторів. Визначено основні цілі, завдання та інституційну складову Марракешського договору, що став правовою основою Союзу Арабського Магрибу.Прослідковано за основними етапами становлення та розвитку Союзу Арабського Магрибу, узагальнено основні труднощі, що постали перед країнами-учасниками в рамках відповідної співпраці. Визначено основні вектори відповідної співпраці та подальші перспективи діяльності Союзу Арабського Магрибу.
10
Коваленко, Н. В., К. В. Шаповал, and В. С. Пасічний. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-05.
Full textAbstract:
На сучасному етапі розвитку світової економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, економічної глобалізації, транснаціоналізації виробництва, об'єктивного посилення інтеграційних процесів визначають потребу в стрімкому підвищенні конкурентоспроможності міжнародних аеропортів, здатних повністю забезпечити гармонійну взаємодію економічних суб’єктів на міжнародному рівні, необхідно створити умови для розвитку перспективних міждержавних і суспільних відносин. В умовах глобальної конкуренції розвинена інфраструктура міжнародних аеропортів перетворюється на конкурентну перевагу країни на світовому ринку. Однак зі зростанням динаміки світової економіки, розширенням обсягу повітряного руху питання про недосконалу інфраструктуру аеропортових служб є необхіднім для збалансованого розвитку всіх ланок в умовах дефіциту інвестицій. Прогнозоване збільшення обсягу міжнародних повітряних перевезень на рік за умови одночасного обмеження державних джерел фінансування вимагає чітко структурованої та гнучкої стратегії планування конкурентоспроможності міжнародних аеропортів. Порівняльний аналіз широкого кола сучасних методологічних підходів, оцінка конкурентоспроможності міжнародних аеропортів указують на відсутність загальновизнаної методології, актуалізують проблему виявлення та впорядкування критеріїв оцінки, відбору з урахуванням впливу різних елементів системи детермінант на конкурентоспроможність аеропорту. Управління міжнародною конкурентоспроможністю інфраструктури аеропортів повинно забезпечувати взаємодію економічних агентів на міжнародному рівні та створювати необхідні умови для розвитку міждержавних відносин. У зв’язку з розширенням ринку авіаперевезень з’являються нові потреби в удосконаленні інфраструктури міжнародних аеропортів, рівномірному розвитку всіх її ланок, незважаючи на дефіцит інвестицій. Проблеми трансформації, збільшення обсягів та модернізація аеропортової інфраструктури також стосуються України та вимагають оновлення у зв'язку з адаптацією до стандартів та практики найбільш конкурентоспроможних міжнародних аеропортів з урахуванням пріоритетних векторів інтеграції та ключових напрямів лібералізації авіаційного простору.
Dissertations / Theses on the topic "Інтеграційний вектор розвитку"
1
Климова, Світлана Олегівна, and Ніно Нодарівна Губанова. "Основні переваги створення Балто-Чорноморського Союзу." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47016.
Full text
2
Марченко, І. С. "Міжнародна конкурентоспроможність України в європейському конкурентному просторі." Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13889.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносиниДисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей розвитку системи міжнародної конкурентоспроможності економіки України в умовах європейського конкурентного простору, що забезпечує сталий економічний розвиток країни в сучасних умовах та в контексті її інтеграційних спрямувань. У роботі досліджено парадигми формування міжнародної конкурентоспроможності країн; систематизовано передумови, чинники та особливості розвитку Європейського конкурентного простору; обґрунтовано методичний апарат дослідження міжнародної конкурентоспроможності країн.