Academic literature on the topic 'Інноваційно-інвестиційний процес'

У статті обґрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки в сучасних умовах. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їхньою неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об’єктів на інноваційній та екологічній основі.

Розглянуто проблеми визначення елементів конкурентоспроможності приморських регіонів. Виконано теоретичне узагальнення та порівняння елементів конкурентоспроможності за теоріями А. Маслоу (піраміда потреб та її інтерпретація щодо конкурентоспроможності регіону), М. Портера (модель п’яти сил конкуренції). Запропоновано розуміння механізму конкурентоспроможності приморських регіонів як взаємодії елементів: адміністрування, території, людей та процесів. Описано структуру конкурентоспроможності приморських регіонів. Зазначено, що їх специфіка полягає у забезпеченні конкурентної інфраструктури, туристсько-рекреаційного комплексу, комплексу природоохоронних та екосистемних заходів. Таким чином, описано елементи регіональної конкурентоспроможності (територія, люди, процеси, адміністрування й механізм взаємодії) та надано характеристику кожному з них. Територія регіону є «виправленою» умовою конкурентоспроможності й не може бути об’єктивно зміненою. Для аналізу цього елемента необхідно підходити з точки зору розміщення продуктивних сил, обробки та видобутку. Людські ресурси є «жорсткою» умовою конкурентоспроможності, тобто піддаються впливу й коригуванню, але з плином часу. Важливий показник цього елемента – індекс людського розвитку. Процеси відображають власне всі господарсько-економічні процеси створення, обміну, розподілу та споживання доданої вартості в регіоні. Будучи «жорстким» показником, цей елемент відображає продуктивність економіки регіону, його інноваційно-інвестиційний потенціал. Адміністрування є «м’яким» елементом конкурентоспроможності регіону й ґрунтується на розробленні та виконанні стратегічних регіональних рішень, затверджених регіональними й місцевими органами влади. Вивчення специфіки елементів конкурентоспроможності приморських регіонів дозволить удосконалити механізм взаємозв’язків між вищеназваними елементами. Розглянута структура конкурентоспроможності приморського регіону дозволяє через систему елементів зрозуміти її специфіку та вплив на національну конкурентоспроможність.

У статті проаналізовано підходи до проблем впровадження наукових розробок, теоретичні та практичні аспекти перетворення наукових розробок в інноваційно- інвестиційний продукт з метою подальшої комерціалізації за допомогою мережі Інтернет. Особливу увагу приділено інтернет-комунікаціям між наукою та виробництвом; перевагам використання портальних рішень; формуванню репозитарію типових прикладних застосувань; запровадженню науково-популярних рубрик, розрахованих на широку нефахову аудиторію; поєднанню тематичного контенту інформаційних та інтерактивних сервісів, що працюють в рамках єдиного веб-сайту. Наведено основні причини недосконалості функціонування сайтів наукових установ НААН, зокрема: зручність користування, недостатній рівень застосування соціальних мереж, відсутність тематичних фотогалерей, відеофайлів, інфографіків, тощо. Визначено ряд суб’єктивних та об’єктивних факторів, які гальмують процеси формування та передачі наукових розробок у виробництво. На прикладі Інституту водних проблем і меліорації НААН запропоновано ряд заходів з комерціалізації інноваційних наукових розробок шляхом використання засобів інтернет-маркетингу та створення структурованих веб-орієнтованих електронних баз даних (БД). До БД, окрім переліку наукових розробок запропоновано здійснювати розгорнутий опис кожної предметної області, з якого буде зрозуміло, які в ній діють реальні об'єкти і процеси та які задачі користувачів треба задовольняти інформацією з цієї бази даних. Розроблено та запропоновано підхід до внутрішньої оптимізації вмісту БД шляхом поєднання суміжних рубрик та напрямів використання наукових розробок. На конкретних прикладах наведено ефективність доповнення бази даних наукових розробок блоком пошукової оптимізації для здійснення ефективних маркетингових заходів з метою впровадження результатів наукових розробок.

У роботі запропоновано застосувати показник ефективності використання грошових коштів, що характеризує фінансові можливості підприємства для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Він поєднує такі компетенції підприємства в інноваційно-інвестиційній сфері, як: акумулювання фінансових і матеріальних ресурсів для здійснення інноваційної діяльності; активне маневрування інвестиційними ресурсами (оптимізації фінансових потоків щодо реалізації інвестиційних проектів і програм).

Підхід, що пропонується у даному дослідженні до практичного використання, базується на математичному апараті теорії розпізнавання образів із застосуванням статистичного методу як найбільш зручного з погляду вірогідності розпізнавання. Запропонований підхід відрізняється комплексним і системним характером. Комплексний характер полягає у використанні багатоконтурного ареалу діагностики, що відрізняє даний підхід від запропонованих раніше.

В сучасних умовах господарювання перед підприємствами постають проблеми підвищення конкурентоспроможності. Впровадження інновацій потребує залучення додаткових ресурсів. Тому, виникає потреба у залученні інвестицій за допомогою розробки організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційними процесами.
Полтавська державна аграрна академія