Academic literature on the topic 'Інвестування нових технологій'

Розкрито проблеми застосування антикризового менеджменту на рівні підприємств та вплив на них держави в умовах пандемії. Поглиблено теоретичні аспекти антикризового менеджменту в умо- вах пандемії. Розроблено практичні рекомендації та алгоритм удосконалення системи антикризового менеджменту через необхідність переосмислення готовності та потенціалу робочої сили; співп- раці між керівниками вищої ланки для визначення нового напряму в управлінні людським капіталом; поєднання людей і технологій для реорганізації роботи; інтеграції добробуту в роботу. Обґрунто- вано інструменти для реалізації трансформаційних змін агропромислових підприємств. Виокремлено стратегічні аспекти застосування нових технології антикризового менеджменту на основі зміцнення довіри до підприємства; інвестування в технології, автоматизацію та інструменти, які виконують поставлені завдання; ставити людей на перше місце; посилення безпеки; співпраці з партнерами та конкурентами, ураховувати тренди, як бізнес-операції розвиваються відповідно до швидко мінливого світу з метою зростання бізнесу, галузевої трансформації для відновлення та розвитку.

Інвестиційна діяльність виробничих підприємств в сучасних умовах значною мірою залежить від зовнішніх умов. Значний вплив на неї справляються значні темпи економічної глобалізації та загального технічного і технологічного розвитку, які інтенсифікують процес старіння технологій та значно підвищують роль інновацій та інноваційного оновлення виробничої бази суб’єктів господарювання. Тому особливого значення для ефективної діяльності підприємств та для забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності набуває інвестиційна діяльність, яка дозволяє досягти мети щодо відповідності сучасним технологічним вимогам. В такому аспекті прості вкладення не мають актуальності, оскільки потреба оновлення виробництва є більш масштабною, ніж просте оновлення обладнання. Таким чином у підприємств виникає необхідність побудови спеціалізованої системи управління інвестиційною діяльністю, яка повинна бути спрямована на планування та контроль за реалізацією інвестиційних планів у тісному взаємозв’язку з стратегічними планами розвитку підприємства. В дослідженні розглядаються комплексні вимоги щодо підприємств, дотримання яких необхідне для ефективного здійснення інвестиційної діяльності в умовах посиленої конкуренції. Визначено необхідність формування дієвого та ефективного плану інвестиційної діяльності підприємства, який повинен бути чітко пов’язаний із загальним стратегічним планом його розвитку. Перевага при цьому повинна віддаватися вкладенням в інноваційні проекти, зокрема – в придбання нових технологій, авторських прав та патентів. При цьому матеріальні інвестиції повинні здійснюватися, перш за все в обладнання, машини та виробничий інструмент і тільки потім – в придбання землі або виробничих приміщень. Запропоновано ряд рішень щодо підвищення ефективності процесу інвестування на виробничих підприємствах та ефективного управління інвестиційною діяльністю.

Досвід за останні 25 років становлення ринкової моделі економіки України свідчить про те, що в нашій країні ще не створені ефективні умови для стабільного економічного зростання, що тісно пов'язане з накопиченням капіталу та інтенсифікацією процесу інвестування в усіх галузей економіки, а також подальший економічний розрив між розвиненими країнами світу та нашою країною став тенденцією і, як наслідок, призвів до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Також низька додана вартість у базових галузях промисловості не дозволяє накопичити достатню кількість капіталу та перерозподілити ці заощадження для розвитку нових галузей промисловості, що, у свою чергу, не дозволяє підняти соціально-економічний рівень життя до європейського рівня у для забезпечення сталого розвитку. Більше того, останніми роками ми можемо спостерігати переорієнтацію економіки країни з індустріальної на сільськогосподарську. Такі глобальні зміни досить болісно відбиваються як у соціальному,так і у економічному аспекті. Змінюються центри формування капіталу, виникає надлишок трудових ресурсів в одних галузях та нестача в інших, а відповідно збільшення безробіття, падіння рівня життя, міграція та інші негативні елементи, які невід'ємно притаманні періоду зміни економічної структури держави. Євроінтеграційні процеси, безперечно, визначають вектор розвитку нашої держави, але для трансформації потужної пострадянської індустріальної економіки нам належить вирішити чимало складних соціальних, економічних та інших проблем.У свою чергу, перехід передових економік світу на новий технологічний уклад, всеосяжна цифровізація, розвиток генних технологій, екологічні проблеми, що становлять під загрозу подальше існування людства та іншіглобальні зиіни, які відбуваються у світовій спільноті нині, породжують багато неординарних викликів, відповідь на які потребує нових, нетрадиційних знань та підходів.Для вирішення ціх проблем необхідно проаналізувати досвід європейських країн, який показав, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи необмежене економічне зростання не є визначальним чинником створення ефективної економіки. Розуміння цього переорієнтувати європейську економіку та світ загалом для побудови моделі, що ґрунтується на принципах сталого розвитку, з урахуванням екологічної, економічної та соціальної складових.

В статті доведено, що автопромисловість є одним з найважливіших сегментів світової економічної системи та економік переважної більшості держав. На сьогодні автомобілебудування є досить високим науковоємким виробництвом і автомобільна промисловість виступає однією з основ науково-технічного прогресу. Формування сучасного національного ринку легкових автомобілів здійснюється за рахунок досконалої державної політики уряду. Тим самим в результаті її успішної реалізації держава щорічно забезпечує стабільні темпи економічного розвитку та гарантує високий рівень зайнятості населення країни. Перспективи зростання виробництва автомобілів українськими підприємствами обмежені не стільки відсутністю ємного ринку, скільки відсутністю додаткових ресурсів для інвестування в збільшення потужностей. У такій ситуації розвиток автомобілебудування України безпосередньо залежить від приходу серйозних іноземних інвесторів, що принесуть у галузь не тільки капітал у фінансовій формі, але й нові технології, що так необхідні у виробництві автомобілів. За рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить входження України в міжнародне економічне співтовариство. Відзначено, що основною проблемою автомобільного ринку України, є те що український виробник не виробляє ті автомобілі, які могли б задовільнити споживача, тому активно розвивається імпорт автомобілів з Європи. Зроблено висновки, що український ринок для європейських автомобільних компаній є перспективним в плані реалізації вживаних автомобілів європейських країн, тим самим забезпечується гарантований збут нових комфортних автомобілів для європейців під їхній рівень купівельної спроможності. На перспективу територія України буде придатна лише для кінцевої парковки вживаних автомобілів.

Мета роботи – висвітлити питання глобального тягаря хвороб на підставі вивчення літературних джерел.Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Розглянуто офіційні нормативні документи та статистичні дані щодо висвітлення проблем глобального тягаря хвороб в Україні.Результати. Основними досягненнями у сфері охорони здоров’я можна вважати: збільшення середньої тривалості життя, подолання багатьох інфекційних хвороб, розвиток профілактичних технологій, появу генної медицини, створення нових поколінь ліків, збільшення частки від ВВП на охорону здоров’я, розвиток сучасних медичних технологій, високий професіоналізм медичного персоналу, підвищення рівня життя в цілому.Висновки. Інвестування в профілактику та більш ефективну боротьбу з неінфекційними захворюваннями дозволить вагомо поліпшити якість життя і підвищити добробут людей і суспільства.

Мета. Мета статті полягає в дослідженні ефективності будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та доцільності інвестування в гірничодобувну промисловість. Методи. В ході дослідження використані загальнонаукові методи наукового пізнання. Зокрема, історичний метод використано під час дослідження об’єкту з початку проектування будівництва — 1978 року до теперішнього часу; логічний метод було використано при відтворенні об’єкту, що розвивається та відбувається у формі історичної теорії. Метод аналогії полягає в тому, що як варіант майбутнього розвитку будівництва запропоновано впровадження технології ITmk3. Міні заводи за цією технологією вже працюють на родовищах Індії, Бразилії, Австралії. За допомогою аналізу, як загальнонаукового методу, досліджена питома вага витрат залізорудних підприємств та часткова участь країн-учасниць будівництва. Табличний метод було використано під час групування витрат на виробництво. Результати. В статті розглянуто доцільність добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з економічної та екологічної точок зору. Використання промислових відходів що складувались і продовжують складуватися на відвалах має подвійну перевагу. По-перше, їх переробка більш рентабельна ніж видобуток гірничої маси. По-друге, вирішуються екологічні питання. Крім того, застосування передових технологій виробництва дозволить вийти на світовий ринок металургійної продукції з сучасною готовою продукцією. В результаті дослідження з’ясовано, що Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР) має перспективні тенденції для закінчення будівництва. Введення комбінату в експлуатацію надасть можливість виконати зобов’язання держави перед іноземними учасниками будівництва, забезпечить металургійні підприємства високоякісною сировиною, збереже експортний потенціал України на європейському ринку залізорудної сировини, дозволить опанувати виробництво нових видів продукції. Питання добудови комбінату — це питання залучення інвесторів та підтримка з боку держави. Досі доцільність будівництва розглядалась тільки з технічних та соціальних сторін. Якщо ж добавити і економічну складову то вирішення питання матиме велику практичну значущість. Ключові слова: Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), технологія магнітної флотації, хвостосховища, металургійні міні-заводи, ITmk3.