Academic literature on the topic 'Інвестиційний потенціал інститутів фінансового ринку'

Анотація. Заощадження населення є вагомим внутрішнім джерелом інвестиційного потенціалу держави, завдяки якому формується національний добробут розвинутих країн. Інвестиційний потенціал домогосподарства запропоновано розглядати з позицій їхніх можливостей здійснювати заощадження, схильності до ощадливості та намірів трансформувати неспоживчі ресурси в інвестиційні. Проведений аналіз динаміки доходів і витрат, депозитів і внесків до недержавних пенсійних фондів населення України у 2010—2020 рр. дав змогу виявити обмеження у формуванні та ефективному використанні інвестиційного потенціалу домогосподарств: низький рівень оплати найманої праці та брак фінансових ресурсів у домогосподарств для формування їхнього інвестиційного потенціалу; збереження значних заощаджень домогосподарств поза межами фінансової системи; слабкий розвиток ринків цінних паперів і небанківських фінансових послуг, недостатній рівень охоплення ними населення; низький рівень довіри до фінансових інститутів; несформованість у населення ментальності інвестора вітчизняної економіки. Розроблено підхід до стимулювання участі населення в інвестиційному процесі, який передбачає акумулювання домогосподарствами власних заощаджень на спеціальних рахунках, відкритих у банках із подальшим спрямуванням цих коштів в інвестиційні та інноваційні проєкти, які реалізуються в тих галузях економіки, що мають стратегічне і пріоритетне значення для соціально-економічного розвитку національної економіки. Обґрунтовано механізм створення та функціонування Фонду компенсування інвестицій фізичних осіб, призначеного для відшкодування збитків, заподіяних професійними інвесторами. Для підвищення активності домогосподарств підтримувати соціальні проєкти запропоновано заходи з популяризації ідеї створення ендавмент-фондів серед вітчизняних некомерційних організації та підвищення їхньої привабливості перед потенційними інвесторами і партнерами. Сформульовано пріоритети державної політики активізації інвестиційного потенціалу домогосподарств в Україні: забезпечення умов для розширення інвестиційного потенціалу домогосподарств за рахунок зростання реальних доходів населення; розроблення комплексу заходів для забезпечення гарантій для участі домогосподарств в інвестиційних процесах; створення ефективної системи залучення заощаджень домогосподарств в інвестиційну діяльність за допомогою широкого спектра надійних і зрозумілих для пересічного громадянина фінансових механізмів; підвищення рівня фінансової грамотності українців у контексті активного їх залучення до інвестиційних процесів на фінансовому ринку; відновлення довіри населення до національної валюти і діяльності фінансових посередників. Ключові слова: домогосподарства, інвестиції, інвестиційний потенціал, заощадження, механізм трансформації заощаджень. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 12.

Обґрунтовано важливість підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції для економіки України, розвиток якої значним чином залежить від рівня сформованості та ефективності використання експортного потенціалу виробників агропродовольчої продукції. Запропоновано розділяти напрями підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції стосовно здійснення інституціо-нальних реформ та структурних змін, які обумовлюються низкою функціонально-процесних передумов у агро-продовольчому секторі економіки. Визначено залежність конкурентоспроможності агропродовольчої про-дукції України від ефективності державного управління становленням та розвитком агропродовольчого сек-тору економіки, забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, ступеня деформації системи суспільного відтворення на вітчизняному агропродовольчому ринку, створення інституційних елементів міжфункціонального та міжгалузевого співробітництва (спеціального фонду інвестиційно-інноваційної підтримки сільськогосподарських виробників, комерційно-збутової інноваційно-технологічної співпраці між науково-дослідними лабораторіями, фермерсь-кими господарствами, суб’єктами логістики та торгівлі вітчизняною продукцією агропромислового комплек-су), створення та збільшення обсягів діяльності локальних інтегрованих систем для диверсифікації сільсько-господарського та агропромислового виробництва, становлення та розбудови інноваційної інфраструктури (створення інженерно-технічних центрів впровадження сучасних технологій сільськогосподарського вироб-ництва, активізації діяльності інформаційно-консультаційних та дослідно-маркетингових центрів з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції), урегульованості сталого ро-звитку, забезпечення економічної безпеки та недопущення імпортозалежності внутрішнього агропродовольчо-го ринку.

Ринкове середовище, в якому на сьогодні функціонують інститути фінансового ринку, протягом останніх років істотно змінюється: постій- но зростає ступінь його невизначеності, з’являються невраховані чинни- ки ризику. Одним із невідкладних завдань стає формування та оцінюва- ння поточних і перспективних можливостей розвитку банківських уста- нов, тобто їхнього потенціалу з урахуванням як складових потенціалу, так і особливостей впливу на нього чинників зовнішнього і внутріш- нього підприємницького середовища.

У роботі розглянуто теоретичні засади інвестування, сутність, зміст та форми банківських інвестицій та інституційні основи інвестиційно-банківської діяльності, її складу та формування системи управління. Здійснено класифікацію методів управління інвестиційним портфелем банку. Охарактеризовано сучасний стан та особливості розвитку українських банків і на цій основі визначено шляхи формування інвестиційної банківської діяльності з обґрунтуванням місця і ролі комерційних банків; Надано загальну характеристику діяльності банку АТ КБ «Приватбанк». Проаналізовано фінансовий стан банку АТ КБ «Приватбанк». Здійснено оцінку управління інвестиційним портфелем банку АТ КБ «Приватбанк». Надано модель оптимізації кредитного портфеля за умов ризику щодо платоспроможності позичальників. Виявлено, що на ефективне інвестування капіталу банку впливає безліч факторів, від впливу яких залежить фінансовий стан банку. Запропоновані напрямки вдосконалення ризик менеджменту та підвищення ефективності інвестування.
The work considers the theoretical principles of investment, the essence, content and forms of banking investments and the institutional foundations of investment banking. It`s composition and the formation of the management system. The classification of bank investment portfolio management methods is carried out. The current state and peculiarities of the development of Ukrainian banks are characterized. On this basis the ways of formation of investment banking activity with the substantiation of the place and role of commercial banks are determined; The general characteristic of activity of bank of JSC CB "Privatbank" is given. The financial condition of the bank JSC CB "Privatbank" is analyzed. The investment portfolio management of the bank JSC CB "Privatbank" was assessed. The model of loan portfolio optimization under conditions of risk in terms of solvency of borrowers is given; It was found that the effective investment of the bank's capital is influenced by many factors, the influence of which determines the financial condition of the bank. The directions of improvement of risk management and increase of efficiency of investment are offered.

Формування й використання інвестиційного потенціалу фінансового ринку України загалом та його інститутів супроводжується низкою проблем, серед яких, зокрема, можна виокремити складність підвищення інвестиційних можливостей за наявності невизначеності розвитку макроекономічної ситуації в державі та забезпечення їх реалізації в умовах жорсткої конкуренції між інститутами-інвесторами, розв’язання яких потребує не лише деталь¬ного аналізу та виявлення недоліків існуючої практики, а й фундаментальних досліджень зазначеної проблематики. У цьому контексті особливої актуальності набуває дослідження теоретико-методологічних засад та науково-методичних підходів щодо функціонування інститутів-інвесторів на фінансовому ринку, а також їх інвестиційного потенціалу, оцінювання рівнів його формування та використання, удосконалення інструментарію забезпечення необхідного рівня його зростання. Крім цього, актуалізується необхідність дослідження особливостей формування інвестиційної стратегії інститутів-інвесторів на фінансовому ринку, яка виступає системою довгострокових цілей їх інвестиційної діяльності та вибору конкретних напрямів забезпечення запланованих результатів інвестування.