Academic literature on the topic 'Інвестиційна підтримка'

Розвиток сільського господарства та його інвестиційна підтримка є одним з стратегічних завдань для України. У статті розглянуто ефективність діяльності агробізнесу за останні роки. Досліджено статистичні дані щодо динаміки частки сільського господарства у структурі українського ВВП у фактичних цінах, суми прямих інвестицій у сільське господарство та динаміку частки агропромисловості у загальній структурі прямих інвестицій. Проаналізовано світові рейтинги щодо виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. Узагальнено статистичні дані щодо зміни сум фінансування АПК у рамках державних програм підтримки, а також іноземних інвесторів. Особливу увагу приділено детальному ознайомленню з інвестиційними проектами 2020-2021 рр., і дослідженню інвестиційної привабливості для іноземних держав. Виокремлено проблеми й перспективи покращення інвестиційного клімату в Україні.

У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування. Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду. Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.

Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням інвестиційних процесів, оцінки рівня державної підтримки аграрного сектора в Україні. У статті окреслені проблеми залучення інвестицій та покращення інвестиційної привабливості національних підприємств України. Досліджено стан капітальних інвестицій у сільському господарстві, що відображає зниження інвестиційної привабливості та потребує запровадження ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано структуру інвестицій за джерелами фінансування в аграрне виробництво України, що підтверджує реалізацію другого сценарію інвестиційної політики, де приватному сектору відводилися лідируючі позиції в акумуляції та використанні інвестиційних ресурсів. Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку. Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування, визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки. Висновки. Графічна інтерпретація коливань індексів сільськогосподарської продукції та капітальних інвестицій в аграрний сектор України сигналізує про погіршення капіталовкладення. Загальний індикатор державного фінансування, зокрема сукупної оцінки підтримки сільської галузі з 2013 року мав від’ємне значення. Дослідження свідчать про необхідність оптимізації векторів фінансового забезпечення, оскільки аграрна галузь є стратегічно важливою для національної безпеки країни. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, а найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.

У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку. Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування. Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників. Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку. На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.

У статті досліджено особливості залучення міжнародних фінансових інвестицій в якості інструменту підтримки розвитку громадянського суспільства. В умовах обмеженого державного та регіонального фінансування зростає роль зовнішнього фінансування, джерелом якого виступає фінансовий ринок зарубіжних країн. Обґрунтовано актуальність залучення міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів у розвиток громадянського суспільства та доцільність використання кращих практик ЄС щодо імплементації цінностей такого розвитку на основі Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснено узагальнення передумов формування фінансово-інвестиційних інструментів. Визначено зміст фінансово-інвестиційних інструментів як джерела інвестиційної підтримки процесів розвитку та окреслено взаємозв’язок між фінансовим ринком та інвестиційним процесом як передумови формування міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів підтримки розвитку громадянського суспільства. Виділено проектну діяльність як актуальну технологію інвестування в сучасних умовах, зокрема через фінансові інструменти Європейського Союзу (ЄС) та охарактеризовано основні етапи реалізації проектної ідеї, зокрема щодо розвитку громадянського суспільства. Узагальнено, що діяльність, пов’язана із залученням міжнародних фінансових інвестицій у підтримання прагнення громадян щодо спрямування власної ініціативи для реалізації цінностей, які притаманні громаді та відповідають громадянському суспільству, охоплює виявлення проблем, що перешкоджають цьому, аналіз наявних інвестиційних можливостей щодо вирішення цих проблем, виділення цільових груп, що зацікавленні у вирішенні проблеми, визначення видів діяльності, що дозволяють покращити ситуацію, підготовку відповідної проектної заявки щодо участі у відповідному міжнародному фінансовому інструменті, її подання, а у випадку схвалення – реалізація усіх дій, передбачених у проекті та отримання задекларованих результатів та очікувань.

Анотація. Досліджено види ризиків і негативних впливів, які несе пандемія COVID-19 для сільськогосподарській галузі. Визначено, що основними ризиками є: економічні, екологічні, соціальні, інформаційні, політичні, технологічні. Досліджено, що інвестиції в сільське господарство мають свої відмінності. Вони перш за все проявляються в людській працездатності, як і в інших галузях економіки, у сільському господарстві, вони відображаються ще й у природному потенціалі, що за різних умов робить їх функціонування більш капіталомісткою з прибутками в довгостроковій перспективі. Визначено, що за останній рік кількість капітальних інвестицій у сільськогосподарську галузь значно зменшилась, передусім це пов’язано з обмеженнями, які були введені керівництвом країни 2020 року, та застоєм усієї галузі. Висока інвестиційна привабливість галузі є ключовим фактором підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення високого та стійкого економічного зростання. Завдяки прозорому механізму інвестування в сільське господарство вона має шанс розпочати сталий розвиток, що веде до інновацій, а це, у свою чергу, забезпечує трансформацію в модернізацію технічної, технологічної та організаційної бази сільськогосподарського виробництва. Представлено перелік програм державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції та обсяг фінансування. Висвітлено, що на сучасному етапі сталого розвитку сільського господарства в Європейському Союзі потенційні ризики і загрози включають такі ключові фактори: зміна клімату і зміна навколишнього середовища; зменшення різноманітності біосфери; високі темпи зростання населення у країнах Європи і зростання попиту на продукти харчування; зниження ефективності агробізнесу через непередбачені фактори (епідемії, соціально-економічні конфлікти тощо). Представлено пріоритетні напрями державної інституційної підтримки інвестиційного клімату в сільськогосподарську галузь найближчим часом. Визначено, що основними орієнтирами для вітчизняних сільгоспвиробників мають стати програми, які зараз найбільше цікавлять європейських інвесторів. Ключові слова: ринок, сільське господарство, інвестиції, регулювання, підтримка, держава, продукція. Формул: 0, рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 17.

В умовах ринкової економіки мотивом розвитку виступають внутрішні та зовнішні фактори діяльності підприємства, на відміну від централізованого управління, де основними мотиваційними факторами розвитку підприємств є план та централізовані капіталовкладення або довгострокові державні кредити. Інновація – це реалізація об’єктивних законів розвитку суспільства, які, у свою чергу, є окремим випадком загальних законів розвитку систем. У статті розглянуто концепцію інвестиційно-інноваційного механізму підтримки конкурентоспроможності підприємств, визначено компоненти інвестиційної та інноваційної діяльності. Промисловий сектор займає особливе місце в економіці країни. Конкурентоспроможність підприємств галузі вимагає постійного вдосконалення технологічних аспектів. Це можливо лише шляхом впровадження результатів НДДКР. Проаналізовано стан функціонування промислових підприємств та визначено тенденції інноваційних та інвестиційних процесів у машинобудівній галузі України. Аналіз показав, що галузеві наукові установи мали низький рівень підтримки фінансування в період запуску ринкових відносин. Спираючись на результати цього дослідження, автори конкретизують системні компоненти механізму інвестицій та інновацій для підтримки конкурентоспроможності промислових підприємств. Така структура моделі дозволяє адаптувати механізм інвестицій та інновацій до динамічного середовища, дає можливість контролювати несприятливі тенденції в діяльності промислових підприємств, зробити конкурентоспроможність більш досяжною та підвищити обсяг та ефективність економічної діяльності шляхом залучення коштів.

У статті розглядається вплив інноваційної діяльності на фінансову децентралізацію регіонів, вплив Національного фонду досліджень, грантів, кластерів на інноваційний розвиток країни. Обґрунтовано, що в розробці інноваційно-інвестиційної моделі країни зобов'язані брати участь держава, регіони, використовуючи індикативне планування. Інноваційно-інвестиційна непривабливість - найбільша загроза розвитку України.Пропонується запланувати підприємствам держзамовлення, враховуючи ефект від інновацій, вибираючи найбільш важливі і корисні харчові продукти і технології на конкурсній основі. Доведено, що умовою отримання субсидій від держави повинна бути підтримка малого і середнього бізнесу, інноваційна і екологічна діяльність в регіонах.На сьогоднішній день, перед кожним індивідуумом, підприємствами, регіонами, країнами в цілому гостро стоїть проблема інноваційної діяльності. В епоху глобалізації науково-технічної революції, якщо не застосовувати новації - це означає приректи свою продукцію або послуги на відсталість і знизити конкурентоспроможність, гірше - банкрутство. Тому, важливо приділяти увагу вирішенню проблем інноваційного розвитку регіонів, адже це запорука розвитку.Фінансова децентралізація регіонів передбачає наповнення місцевих бюджетів, перевищення витрат. Це передбачає пошук найбільш ефективних витрат, які здатні приносити значні надходження і забезпечити розвиток регіону в майбутньому.Ресурс наповнення місцевих бюджетів за рахунок продажу земель майже вичерпаний. Неможливо нескінченно поповнювати бюджет за рахунок продажу землі, ціна якої іноді знижується і сприяє розвитку корупції. Плата за землю повинна йти на поліпшення її стану, на природоохоронні заходи.Найважливішим джерелом наповнення бюджету повинна стати інноваційна діяльність, забезпечить стабільне зростання економіки регіону. Це не суперечить створенню інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави.

Представлено зміст інвестиційної діяльності відповідно нормативним документам. Розглянуто вплив чинників зовнішнього середовища в контексті створення інвестиційного клімату. Визначені специфічні риси ризикованості кредитування аграрного сектора. Доведена неспроможність мілких виробників реалізовувати інноваційні інвестиційні проекти через недостатність акумулювання фінансових ресурсів для розвитку. Визначено стан фінансового ринку в Україні як незадовільний, що значно обмежує використання фінансових інструментів – деривативів. Однією із проблеми виступає нерозвиненість товарних бірж, що не дозволяє ефективно реалізовувати продукцію сільського господарства. Представлено основні детермінанти інвестиційної діяльності в сільському господарстві, які включають специфічні чинники впливу на інвестиційний клімат, об’єкти, цілі, заходи або особливості, пріоритетні напрями. Розглянуто напрями державної підтримки інноваційного розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств у формі пільгового кредитування, звільнення від оподаткування частини прибутку, яка їде на розвиток, організаційних заходів забезпечення взаємодії аграріїв, науковців і освітян для активізації інвестиційної діяльності.

Досліджено основні напрямки та пріоритети управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємництва в умовах трансформаційних процесів в економіці України. Розглянуто ключові принципи державної підтримки підприємництва на прикладі підприємств малого бізнесу. Обгрунтовано важливість інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва, зокрема малого бізнесу, для вітчизняної економіки. Проведено аналіз інвестиційної активності підприємств малого та середнього бізнесу. Проаналізовано стан виконання Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва до 2020 р. та досліджено її вплив на інноваційно-інвестиційну діяльність субєктів господарювання. Класифіковано фактори, які перешкоджають інноваційно-інвестиційному розвитку малих та середніх підприємств. Обгрунтовано передумови формування результативної економічної підтримки з боку держави в напрямку інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва.

В роботі проаналізовано причини низької інвестиційної привабливості економіки України. Запропоновані шляхи її підвищення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37091
В работе проанализированы причины низкой инвестиционной привлекательности экономики Украины. Предложены пути ее повышения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37091
This paper analyzes the causes of low investment attractiveness of Ukraine's economy. The ways to improve it are proposed. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37091

У роботі досліджено теоретичні засади кредитування підприємств некорпоративного сектору, сутність та функції мікро-, малого та середнього бізнесу в економіці, діяльність європейських інвестиційних банків та фондів щодо забезпечення розвитку некорпоративного бізнесу, проаналізовано стан вітчизняного кредитування бізнесу, розглянуто перспективи розвитку та механізми внутрішньої та зовнішньої підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу, сформовано механізм організаційно-економічної та фінансової підтримки розвитку некорпоративного бізнесу за участю європейських інвестиційних банків та фондів. Основна мета даної роботи полягає у визначенні шляхів розширення кредитування підприємств некорпоративного сектору із залученням фінансових ресурсів європейських інвестиційних інститутів.
The paper investigates the theoretical principles of lending for unincorporated enterprises, the nature and functions of micro, small and medium-sized businesses in the economy, the activities of European investment banks and foundations to support the development of unincorporated business. Also was analyzed the status of domestic business lending, considered the prospects of the development and external support mechanisms of micro, small and medium-sized businesses, the mechanism of organizational, economic and financial support for the development of unincorporated businesses with the participation of European investment banks and funds. The main purpose of this work is to identify the ways to expand lending to unincorporated enterprises by attracting financial resources from European investment institutions.

Іващенко, А. І. Фінансово-інвестиційний механізм розвитку малого і середнього бізнесу : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 та 08.00.03 / А. І. Іващенко. - Чернігів, 2021. - 551 с.
Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методологічним засадам та розробці науково-методичних і практичних рекомендацій функціонування фінансово-інвестиційного механізму розвитку малого і середнього бізнесу. Уточнено сутність поняття «фінансово-інвестиційний механізм розвитку МСБ». Визначено світові тенденції розвитку традиційних та альтернативних фінансово-інвестиційних інструментів, зокрема FinTech, та запропоновано рекомендації щодо їх регулювання в Україні. Розроблено концепцію фінансово-інвестиційного механізму розвитку МСБ, яка базується на системному підході, що окреслює можливості нарощення фінансово-інвестиційного потенціалу МСБ. Визначено специфіку криптофандрайзингових інструментів та розроблено теоретичні положення моделі здійснення ІСО. З’ясовано вплив фінансово-інвестиційного потенціалу на додану вартість бізнесу та вказано на необхідність врахування неекономічних чинників, зокрема тіньових фінансових потоків. Надано рекомендації щодо обґрунтування напрямів надання державної фінансової підтримки МСБ в умовах розгортання економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19 з огляду на кращі європейські практики. Доведено доцільність використання методології смарт-спеціалізації задля виявлення потенціалу економічного росту МСБ на регіональному рівні. Розроблено варіативність рекомендацій щодо підвищення результативності діяльності національної інноваційної агенції в Україні з метою підвищення рівня підтримки МСБ. Обґрунтовано концептуальні підходи до створення інформаційно-комунікаційного порталу як негрошової форми підтримки МСБ, а також застосування Invest relations та співпраці зі стейкхолдерами, зокрема ЗВО та R&D інституціями з метою розвитку МСБ.
Диссертационное исследование посвящено теоретико-методологическим принципам и разработке научно-методических и практических рекомендаций функционирования финансово-инвестиционного механизма развития малого и среднего бизнеса. Уточнена сущность понятия «финансово-инвестиционный механизм развития МСБ». Определены мировые тенденции развития традиционных и альтернативных финансово-инвестиционных инструментов, в частности FinTech, и предложены рекомендации по их регулированию в Украине. Разработана концепция финансово-инвестиционного механизма развития МСБ, основанная на системном подходе, которая определяет возможности наращивания финансово-инвестиционного потенциала МСБ. Выявлена специфика криптофандрайзингових инструментов и разработаны теоретические положения модели осуществления ІСО. Определено влияние финансово-инвестиционного потенциала на добавленную стоимость бизнеса и указано на необходимость учета неэкономических факторов, в частности теневых финансовых потоков. Даны рекомендации по обоснованию направлений предоставления государственной финансовой поддержки МСБ в условиях развертывания экономического кризиса в результате пандемии COVID-19 на основе адаптации лучших европейских практик. Доказана целесообразность использования методологии смарт-специализации для выявления потенциала экономического роста МСБ на региональном уровне. Разработана вариативность рекомендаций по повышению результативности деятельности национального инновационного агентства в Украине с целью повышения уровня поддержки МСБ. Обоснованы концептуальные подходы к созданию информационно-коммуникационного портала как неденежной формы поддержки МСБ, а также применение Invest relations и сотрудничества со стейкхолдерами, в частности ЗВО и R&D институтами с целью развития МСБ.
The thesis is devoted to theoretical and methodological bases and development of scientific - methodical and practical recommendations of financial and investment mechanism functioning of small and medium-sized enterprises (SME) development. Theoretical approaches to the essence interpretation of the term “financial and investment mechanism of SME development” are generalized, based on which its concept is clarified taking into account both instruments and levers of financial and investment nature, and non-monetary instruments as forms of support. The concept of the financial and investment mechanism of SME development has been developed, which is based on a systematic approach that will help increase the financial and investment potential of SMEs. Identification of such components as levers and tools in which, along with monetary, it is reasonable to use non-monetary; levels (state / regional - budget financing; market - credit and investment financing and internal - self-financing); institutional and infrastructural support (normative-legal, administrative-organizational, information-communication and resource-property); factors of influence (micro- and macro-environment) will contribute to a comprehensive justification for the SME support policy formation and increase the amount of financial and investment resources from both traditional and alternative sources of funding for SMEs. Traditional and alternative types of SME support in monetary and non-monetary forms are characterized, on the basis of which conceptual approaches to the creation of information and communication portal as a non-monetary form of SME support are substantiated, as well as the use of Invest relations and cooperation with stakeholders, including HEIs and R&D. This concept is based on the synergy of financial and government institutions activities to provide the necessary statistical, analytical, rating and other information needed for business and aims to eliminate information asymmetry between the business sector, government, financial and educational institutions in terms of data on government instruments, funding sources and their availability, potential investors, potential counterparties and stakeholders. The developed concept of the information and communication portal will minimize the level of business risk for SMEs, improve their access to finance and increase their level of awareness about the potential opportunities to raise capital and the peculiarities of their taxation, accounting, etc. It is proved that smart specialization is a tool for strengthening the potential of SMEs at the regional level in selected priority areas as the result recommendations for adapting this methodology to determine areas of smart specialization taking into account micro-business indicators are developed. The global development tendencies of traditional and alternative financial and investment instruments, in particular FinTech, are determined and recommendations on their regulation and increase of application efficiency in Ukraine are offered. The specifics of crypto-fundraising instruments are determined and the theoretical provisions of ICO implementation model are developed. The model is presented through a logical sequence of actions aimed at attracting alternative sources of funding for their activities, in particular: 1) the choice of ICO funding types); 2) selection of relevant types of tokens; 3) assessment of potential risks for business. The experience of national innovation agencies as drivers of SME development in the European Union is analyzed and a set of recommendations on the activities of such agency in Ukraine is developed in order to increase the level of support for SMEs. The financial and investment potential of SMEs in Ukraine and Europe in the sectoral context has been identified, its impact on the business value added is clarified and it is proposed to take into account non-economic factors, in particular shadow financial flows. The toolkit for assessing the financial and investment potential of SMEs by type of economic activity identifies the basic sources of SME investment resources and identifies their level of multiplier effect of growth depending on institutional transformations in the national economy based on indicators of creditworthiness and equity. This approach allows to specify and justify the feasibility of implementing priority measures to intensify investment activities of economic entities in the short term prospective. Recommendations on anti-crisis public administration due to the pandemic crisis based on European best practices are provided and conceptual approaches to improving the financial and investment potential of SMEs are formulated.

У кваліфікаційній (магістерській) роботі висвітлено основні причини погіршення стану здоров’я населення в Україні, які узагальнено та сформовано на основі досвіду і результатів апробації досліджень вітчизняних та деяких закордонних науковців/медичних установ, особливостей законодавства, статисти медичних показників. Проаналізовано становлення системи охорони здоров’я України та проведено її порівняльний аналіз з організацією надання медичної допомоги в країнах ЕЕС. Схарактеризовано сучасний стан та особливості функціонування первинної ланки системи охорони здоров'я України, висвітлено її проблеми та недоліки на прикладі Степанівської АЗПСМ враховуючи виклики нової системи реформування. Аргументовано шляхи підвищення ефективності діяльності, лікування, фінансування, управління охороною здоров'я, управління відносинами з клієнтами, виявлення шахрайства та зловживання на рівні первинної медичної допомоги. Розроблено систему реструктуризації та оптимізації діяльності Степанівської АЗПСМ та визначено етапи її впровадження.
В квалификационной (магистерской) работе отражены основные причины ухудшения состояния здоровья населения в Украине, которые обобщены и сформированы на основе опыта и результатов апробации исследований отечественных и некоторых зарубежных ученых/медицинских учреждений, особенностей законодательства, статистики медицинских показателей. Проанализировано становление системы здравоохранения Украины и проведен ее сравнительный анализ с организацией медицинской помощи в странах ЕЭС. Охарактеризованы современное состояние и особенности функционирования первичного звена системы здравоохранения Украины, отражены ее проблемы и недостатки на примере Степановской АЗПСМ, учитывая вызовы новой системы реформирования. Аргументированы пути повышения эффективности деятельности, лечения, финансирования, управления здравоохранением, управления отношениями с клиентами, выявления мошенничества и злоупотребления на уровне первичной медицинской помощи. Разработана система реструктуризации и оптимизации деятельности Степановской АЗПСМ и определены этапы ее внедрения.
In the qualification (master's) work highlights the main causes of deteriorating health in Ukraine, which are summarized and formed on the basis of experience and test results of domestic and some foreign scientists / medical institutions, legislation, statistics of medical indicators. The formation of the health care system of Ukraine is analyzed and its comparative analysis with the organization of medical care in the EEC countries is carried out. The current state and peculiarities of the functioning of the primary level of the health care system of Ukraine are characterized, its problems and shortcomings are highlighted on the example of Stepanivska outpatient clinic of general practice of family medicine taking into account the challenges of the new reform system. Ways to increase efficiency, treatment, financing, health care management, customer relationship management, fraud detection and abuse at the primary care level are argued. The system of restructuring and optimization of Stepanivska outpatient clinic of general practice of family medicine has been developed and the stages of its implementation have been determined.

У статті здійснено аналіз та узагальнення аспектів «освітнього права» у питанні інвестиційної діяльності закладів вищої освіти в Україні як елемента державної освітньої політики.Практичне значення дослідження полягає у висвітлені сучасного стану нормативно-правового забезпечення інвестиційної політики України в галузі вищої освіти. Видання здійснене за експертної підтримки Науково-навчального центру прикладної інформатики НАН України.