Bibliographies: 'Інвазивний метод'

1

Галей, М. М., І. Я. Дзюбановський, and І. П. Марчук. "Оцінка доцільності використання одноетапної стратегії лікування холедохолітіазу та холецистолітіазу шляхом виконання симультанних лапароскопічних втручань із двохетапною стратегією." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (April 30, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12023.

Full text

Abstract:

Мета роботи: вивчення ускладнень, пов’язаних із одноетапною стратегією лікування холедохолітіазу та холецистолітіазу, що передбачає виконання симультанної холецистектомії та холедохолітотомії з інтраопераційною холангіографією, використовуючи власний розроблений метод встановлення лапароскопічних портів, та оцінка доцільності використання кожного із методів. Матеріали і методи. У період із 2015 до 2019 р. проліковано 118 пацієнтів із поєднанням холедохолітіазу та холецистолітіазу. Усі пацієнти проходили операційне лікування із використанням розробленої техніки виконання симультанних операцій. Порівняння тривалості лікування та профілю безпеки розробленого методу проводили із таким для двохетапного методу із використанням ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ). Контрольними точками досліджень були тривалість перебування у стаціонарі та частота ускладнень. Дані про згадані показники отримано із публікацій наших колег. Результати досліджень та їх обговорення. Тривалість лікування у дослідній групі склала 4 ліжко-дні, що менше від тривалості лікування у дослідах наших колег (не менше 6 днів). Рівень ускладнень при використанні одноетапного методу із власною технікою склав 0,85 %, що суттєво менше від сумарного рівня місцевих і загальних ускладнень, характерних для ЕРХПГ (6,85 %). Якщо повторна ( 12–23 %), то рівень ускладнень зростає до 19,35 %, що, на нашу думку, є неприйнятим ризиком. Також для одноетапного методу нехарактерними ускладненнями є гострий панкреатит, холангіт, перфорація кишечника та септичні стани, включно пов’язані із резистентною мікрофлорою. Використання неінвазивного методу (МРХПГ) для діагностики холедохолітіазу є пріоритетним над інвазивним і небезпечним ЕРХПГ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Klymenko, A. V., A. O. Steshenko, V. S. Zakharchuk, and V. S. Tkachov. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ТРЕНАЖЕРА З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ." Медична освіта, no. 3 (October 28, 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10520.

Full text

Abstract:

В останні роки спостерігається експоненціальне збільшення ролі технічного оснащення в практиці лікаря хірургічного профілю. Міні-інвазивні хірургічні втручання зазнають широкої інтеграції та потребують від спеціаліста оволодіння певними специфічними навичками. Враховуючи наявність невідповідності навчальних програм сучасним тенденціям, виникає необхідність створення нових навчальних курсів. У статті показано досвід використання лапароскопічного тренажера для покращення практичних навичок студентів-медиків, які не мали попереднього досвіду лапароскопічної хірургії. На сконструйованому нами бокс-тренажері учасники пройшли навчальний курс, що складається з семи вправ. Оцінка покращення навичок була здійснена шляхом порівняння результатів учасників на початку і в кінці проходження курсу. Всі учасники змогли успішно виконати вправи, з досягненням поставленого цільового рівня. Всі студенти після проходження курсу покращили свої результати в середньому від 1,6 до 4,65 раза, залежно від вправи (p<0,05). Використання самостійно сконструйованих лапароскопічних бокс-тренажерів з розробленим у клініці комплексом вправ є доцільним задля ефективного підвищення практичної підготовки і вмотивованості студентів-медиків. Раннє ознайомлення майбутніх спеціалістів із стандартами міні-інвазивної хірургії є важливою складовою навчального процесу і допомагає створити інноваційно орієнтоване професійне мислення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Khimich, S. D., and О. М. Chemerys. "АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ З ПРИВОДУ ПОЛІТРАВМИ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 9 (July 29, 2017): 61. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.61.

Full text

Abstract:

Питання політравми є одним з найактуальніших в хірургії. В літературі є поодинокі публікації про особливості діагностики й хірургічного лікування потерпілих з приводу політравми на тлі ожиріння, чітких алгоритмів діагностичного обстеження таких постраждалих практично немає. Мета роботи. Розробити діагностичний алгоритм обстеження потерпілих з політравмою на тлі ожиріння з огляду на особливості перебігу травматичної хвороби та ступеня ожиріння. Матеріали і методи. Проаналізовані результати спостереження 54 потерпілих з політравмою, яких лікували в хірургічному відділенні Комунальної 8–ї міської клінічної лікарні Львова у 2013 – 2016 рр. Результати. Тривалість виконання діагностичних маніпуляцій у пацієнтів при ожирінні ІІ – ІІІ ступеня збільшувалась у середньому на (28 ± 1,4) хв, що пов’язане з технічними труднощами відбору біологічного матеріалу, необхідністю частого повторення обстеження з метою уточнення діагнозу чи проведення додаткових інвазивних маніпуляцій. Пошкодження у потерпілих при політравмі на тлі ожиріння значно тяжчі, ніж за нормальної маси тіла, що зумовлене порушенням системи метаболізму, морфологічними проявами дезорганізації, розростанням сполучної тканини з подальшою стромально–судинною дистрофією. Висновки. Клінічна апробація запропонованого алгоритму свідчила, що ця тактика дозволяла прецизійно оцінити тяжкість травми у потерпілих на тлі ожиріння, обґрунтувати своєчасність обрання адекватних діагностично–тактичних рішень, зокрема, застосування інвазивних методик.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Khomyak, І. V., М. V. Коstylev, О. V. Rotar, І. S. Теreshkevych, V. І. Rotar, and А. І. Khomyak. "Комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ у хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту." Klinicheskaia khirurgiia, no. 1 (January 28, 2018): 20–23. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.20.

Full text

Abstract:

Мета. Оцінити ефективність запропонованого комбінованого відеоендоскопічно-черезшкірного доступу в хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Матеріали і методи. Черезшкірні діапевтичні пункції та дренування застосовані в 74 пацієнтів (контрольна група), у 23 (основна група) з приводу лікування поширених інфікованих патологічних вогнищ використаний комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ. Результати. Застосування діапевтичних втручань дозволило відтермінувати виконання оперативного втручання до 25 - 30-ї доби захворювання в усіх пацієнтів основної групи та у 82,7% – контрольної. В основній групі відзначене зменшення необхідності виконання лапаротомної некрсеквестректомії на 29,1%, інвазивних втручань – на 46,1%, смертності – на 2,9%. Висновки. Використання комбінованого доступу забезпечило зменшення частоти виконання інвазивних втручань, зокрема лапаротомної некрсеквестректомії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Yakovlev, P. G. "Чи є альтернатива радикальній цистектомії при лікуванні хворих на м’язoво-інвазивний низькодиференційований рак сечового міхура?" Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (September 10, 2019): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10415.

Full text

Abstract:

Мета роботи: оцінити поширеність застосування органозберігальних хірургічних методик у комплексі із періопераційною терапією як альтернативу радикальній цистектомії (РЦЕ) в лікування хворих на вперше виявлений низькодиференційований (G3) уротеліальний м’язово-інвазивний рак сечового міхура (МІРСМ) та визначити їх вплив на результати загальної виживаності. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано 309 історій хвороб пацієнтів, прооперованих протягом 2004–2017 рр. із приводу уротеліального G3 МІРСМ, а саме, клінічна стадія, застосовані методи хірургічного лікування: РЦЕ або органозберігальна операція (трансуретральна або відкрита резекція), періопераційна променева (ДПТ) та хіміотерапія (ПХТ); результати виживаності. Результати досліджень та їх обговорення. Виконано 109 (35,3 %) РЦЕ та 200 (64,7 %) органозберігальних операцій. П’ятирічна загальна виживаність для стадій II, III та IV для хворих після РЦЕ склала 43 %, 37 % та 10 %, після ТУР – 58 %, 27 %, та 19 % і після резекції сечового міхура 53 %, 42 % та 40 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Теренда, Н. О., І. О. Стецюк, М. Б. Тодуров, and Л. Р. Стецюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ВИКОНАНО МІНІ-ІНВАЗИВНІ ДОСТУПИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 2, 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12146.

Full text

Abstract:

Мета: визначити доцільність та ефективність проведення протезування аортального клапана з міні-доступу на основі аналізу якості життя пацієнтів через 12 місяців після операції. Матеріали і методи. Опитали 50 хворих, яким виконано протезування аортального клапана у 2019 р. Усіх пацієнтів поділено на 2 групи. У 1-й групі – 25 осіб (20 чоловіків (80 %) та 5 жінок (10 %)) – протезування виконували із поздовжньої серединної стернотомії (ПСС), у 2-й групі – 25 осіб (20 чоловіків (80 %) та 5 жінок (10 %)) – з міні J-подібної стернотомії (МІД). Якість життя оцінювали через 12 місяців після операції за допомогою опитувальника Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Результати. У 25 хворих, яким оперативне втручання проведено через J-подібну міні-інвазивну стернотомію, виявлено статистично значущу зміну оцінки якості життя при аналізі стану психологічного здоров’я ((73,6±1,71) %) порівняно з ПСС ((66,51±1,40) %) (р<0,05). Це говорить про поліпшення якості життя хворих даної групи. У групі з МІД, порівняно з ПСС, ми спостерігали тенденцію до кращих показників фізичного функціонування – (83,60±2,05) % проти (79,80±2,23) %; рольового функціонування, зумовленого фізичним станом, – (74,00±4,45) % проти (68,00±3,67) %; інтенсивності болю – (92,80±3,36) % проти (85,28±2,97) %; загального стану здоров’я – (64,04±2,67) % проти (61,68±3,08) %; життєвої активності – (75,20±2,10) % проти (72,30±1,65) %; соціального функціонування – (90,00±4,01) % проти (83,83±2,50) %; рольового функціонування, зумовленого емоційним станом, – (84,01±5,22) % проти (79,14±3,90) %. Висновки. Пацієнти з міні-інвазивним доступом мають статистично краще психічне здоров’я після втручання, ніж пацієнти із серединною стернотомією. Як результат, у цих пацієнтів менший ризик розвитку депресії, тривоги, переживань, психічних розладів. Інші показники мали тенденцію до вищих результатів при МІД порівняно з ПСС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Koshak, Yu F. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ТА ОБ’ЄМ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІДОЗРОЮ НА ТУБЕРКУЛЬОЗНУ ЕМПІЄМУ ПЛЕВРИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (March 25, 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11207.

Full text

Abstract:

Мета: удосконалити діагностичний алгоритм та об’єм дослідження пацієнтів із туберкульозною емпіємою плеври та встановити фактори, які призводять до міні-інвазивного торакохірургічного (VTS, VATS) лікування. Матеріали і методи. Представлено сучасні методи діагностики туберкульозної емпієми плеври, торакоскопічні методи верифікації туберкульозу плеври, емпієми плеври та методи міні-інвазивного хірургічного лікування. Результати. Удосконалено та впроваджено в практику охорони здоров’я для ранньої діагностики туберкульозної емпієми плеври діагностичний алгоритм. Впроваджено цитологічний та молекулярно-генетичний методи верифікації туберкульозної емпієми плеври, методи удосконаленого спеціального обстеження хворих на емпієму плеври та методи біопсії під контролем УЗД, плеврографії, спіральної комп’ютерної томографії із контрастуванням, торакоцентезу та відеоторакоскопії у пацієнтів на різних етапах амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних закладів. Висновки. Для діагностики туберкульозної емпієми плеври у доклінічній фазі на сучасному етапі велике значення має пункційна біопсія плеври з бактеріологічними та цитологічними дослідженнями, міні-інвазивна відеоторакоскопія з біопсією горбиків плеври, патогістологічне дослідження казеозних виразок, некрозів та підозрілих на туберкульоз бронхолегеневих фістул.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Kirienko, D. A., V. V. Boyko, V. A. Prasol, and A. I. Pityk. "Modern Invasive Methods of Diagnostics of Stenotic Lesion in Illiac Arteries Segment." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 7 (November 15, 2018): 107–11. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.07.107.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Оpanasenko, М. S., О. Е. Кshanovskyi, B. М. Коnіk, О. V. Теreshkovych, М. І. Каlenychenko, and L. І. Levanda. "Можливості хірургічного лікування аспергільозу легень." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 3 (March 3, 2018): 20–22. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.03.20.

Full text

Abstract:

Мета. Поділитися власним досвідом хірургічного лікування аспергільозу легень. Матеріали і методи. За останні 10 років у клініці перебували 14 хворих з аспергільозом легень. У 11 (78,6%) хворих діагностовано аспергілому легені, у 3 (21,4%) - інвазивний аспергільоз після проведення біопсії легені. Резекційні втручання виконані 8 (57,1%) пацієнтам з аспергіломою. Відмовлено в операції внаслідок значних дихальних розладів 3 (21,4%) хворим. Середній вік пацієнтів - (42,6 ± 15,7) року. Всі пацієнти до і після оперативного втручання отримували специфічну протигрибкову терапію. Результати. Виконано такі оперативні втручання: 3 (37,5%) плевропульмонектомії, 4 (50,0%) лобектомії, 1 (12,5%) типову резекцію піраміди та S3 справа. У 1 (12,5%) пацієнтки під час оперативного втручання виконано інтраплевральну торакопластику. Середня тривалість операції склала (235,6 ± 77,6) хв, середня інтраопераційна крововтрата - (314 ± 331,9) мл. Висновки. Хірургічне лікування аспергільозу легень є досить складним завданням і має багато невирішених питань. Систематизація власного досвіду та досвіду, про який повідомляють інші дослідники, дає змогу покращити результати лікування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Добрянський, Т. О. "КОРЕКЦІЯ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ У ПОЄДНАННІ З ОБЛІТЕРУЮЧИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ ТА КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12107.

Full text

Abstract:

Вступ. Несприятливий прогноз при мультифокальному атеросклерозі (коронарному і судин нижніх кінцівок) асоціюється з тяжчим ускладненим перебігом хвороби, обмеженням проведення інвазивних коронарних втручань тощо, що й визначає необхідність вивчення ролі тригерів у патогенезі даної коморбідної патології та розробці шляхів корекції цих патологічних процесів. Мета дослідження – вивчити можливість корекції порушень ліпідограми та рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи у пацієнтів із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок і високим ризиком розвитку реперфузійних ускладнень. Методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів комплексного обстеження та хірургічного (черезшкірного коронарного втручання) лікування 67 хворих із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом магістральних артерій нижніх кінцівок. Показники ліпідограми та активність складових прооксидантно-антиоксидантної системи визначали за допомогою спектрофотометричних методів, оптичну густину вимірювали на спектрофотометрі “Biomat 5” (Велика Британія). Результати й обговорення. З метою корекції ліпідограми і прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в перед- та післяопераційний періоди призначали внутрішньовенні вливання аргінін-карнітинового комплексу (4,2±2,0 відповідно), що дало можливість стабілізувати активність прооксидантно-антиоксидантної системи на момент проведення оперативного втручання (вміст активних продуктів тіобарбітурової кислоти у сироватці крові знизився в 1,3 раза (р<0,05) при одночасному відновленні функціонування ензимних антиоксидантних систем в 1,5 раза (р<0,05), на що вказувало зменшення ступеня блокування у сироватці крові активності супероксиддисмутази при зростанні активності каталази і церулоплазміну). В післяопераційний період після черезшкірного коронарного втручання відмічено зменшення реперфузійних ускладнень і стабілізацію клінічного стану коморбідних пацієнтів за рахунок зниження частоти порушень ритму на 53,3 %, а проявів гострої серцевої недостатності – на 44,4 %. Висновок. Застосування аргінін-карнітинового комплексу в перед- та післяопераційний періоди у хворих із гострим коронарним синдромом у поєднанні з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок і високим операційним ризиком сприяє достовірному зменшенню активності вільнорадикального окиснення та відновленню функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, що дає можливість знизити частоту порушень ритму і провідності на 53,3 %, а прояви гострої серцевої недостатності – на 44,4 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Academic literature on the topic 'Інвазивний метод'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Contents

Journal articles on the topic "Інвазивний метод"

Dissertations / Theses on the topic "Інвазивний метод"