Academic literature on the topic 'Ізоморфні структури'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ізоморфні структури.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Ізоморфні структури"

1

Калиновський, Я. О. "Структура гіперкомплексного методу швидкого обчислення лінійної згортки дискретних сигналів." Реєстрація, зберігання і обробка даних 15, no. 1 (April 4, 2013): 31–44. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2013.15.1.103363.

Full text
Abstract:
Досліджено метод швидкого обчислення лінійної згортки числових масивів довжиною 2п за допомогою представлення їх у спеціальних гіперкомплексних числових системах, що мають ізоморфні їм системи, виконання гіперкомплексних операцій в яких вимагає меншої кількості дійсних операцій. Іл.: 5. Бібліогр.: 10 найм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Kalinovsky, Ya A., Yu E. Boyarinova, Ya V. Khitsko, and A. S. Sukalo. "Структура алгоритму швидкої двомірної згортки за допомогою ізоморфних гіперкомплексних числових систем." Реєстрація, зберігання і обробка даних 20, no. 1 (April 3, 2018): 17–29. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2018.20.1.142899.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna, and Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 4 (December 20, 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.

Full text
Abstract:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень. Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід. Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень. Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень. Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Nikolenko, Vadym. "СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПЛАТОНА: ПРОТОСОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 2 (December 20, 2020): 81–91. http://dx.doi.org/10.15421/342035.

Full text
Abstract:
Проаналізовано окремі аспекти наукової спадщини Платона з огляду на його узагальнювальні ідеї, які оформлені у вчення про державу, правову систему, соціальну справедливість, затребуваність конструктивного набору «золотої середини», «найбажанішу» модель соціальної структури, процеси виховання, гендерну рівність, аксіологічну ієрархію масової свідомості, несприйняття контрастної бідності та багатства, переваги і недоліки найпоширеніших форм державного правління. Зокрема, увагу сфокусовано на найприкметніших епізодах його біографії, абсолютній вірі філософа у просвітницьку місію та прогресивний характер наукового знання. Акцентовано на освітній діяльності Академії, яка була заснована філософом і налічує майже тисячолітню історію, та її випускниках: Лікурзі, Арістіппі, Антисфені, Аристотелі. Особливо зауважено постать Лікурга, який, на нашу думку, найповніше намагався втілити у Спарті окремі ідеї філософського вчення Платона. Крім того, зазначено сильні сторони і недоліки демократії. Деталізовано думки класика щодо небезпеки та патогенної природи тиранії, тимархії й олігархії. Окрему увагу зосереджено на утопії Платона стосовно побудови «ідеальної держави». Її основа, на думку дослідника, має бути структурно ізоморфною розумній душі, тобто три соціальні стани суспільства – правителі-мудреці, воїни, ремісники-землероби – мають бути конгруентними трьом частинам душі – мудрій, вольовій і бажаючій/пристрасній. Зауважено, що, попри аристократичне походження Платона та його апологетику рабовласницького порядку, він переймався у своїх дослідженнях долею та поневіряннями звичайної людини. Філософ проєктував «ідеальну державу» з огляду саме на її інтереси. Водночас панорамно висвітлено соціально-економічні думки Платона стосовно приватної власності, розподілу праці, різноманітних форм господарської девіації тощо. Зроблено висновок щодо утопічності та суперечливого характеру деяких ідей ученого, але одночасно підкреслено актуальність його бачення окремих термінальних і інструментальних цілей у процесах державного будівництва. Ідеться насамперед про прагнення до досягнення загально блага суспільства (тобто врахування інтересів усіх громадян держави), несприйняття принципів спадкоємності соціального (класового) статусу, а також значущості та затребуваності у масовій свідомості цінностей меритократії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Stasev, S., S. Serov, and V. Saprunov. "МЕТОД ПОБУДОВИ РІЗНИЦЕВИХ МНОЖИН ДЛЯ СИНТЕЗУ ДИСКРЕТНИХ СИГНАЛІВ З ЗАДАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 180–83. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.180.

Full text
Abstract:
Запропоновано метод побудови різневих множин. Сформульовані необхідні та достатні умови існування сигналів з заданими кореляційними, ансамблевими та структурними властивостями. Показаний взаємозв’язок кореляційних та структурних властивостей дискретних сигналів. Отримані математичні вирази,та сформульовані необхідні й достатні умови існування n-рівневої функцією кореляції істотно спрощують процедури синтезу сигналів із заданими кореляційними властивостями. Вирішення проблеми підвищення завадозахищенності, імітостійкості й скритності пов’язане з використанням множин сигналів,що задовольняють вимогам. Кожен сигнал даного ансамблю легко відрізняється від зсунутої в часі копії, кожний з сигналів даного ансамблю легко відрізняється від будь якого іншого сигналу цієї множини. Розроблений алгоритм побудови різневих множин дозволяє синтезувати й досліджувати статистичні характеристики авто - і взаємокореляційних властивостей дискретних систем сигналів. Синтез і дослідження властивостей дискретних систем сигналів з n-рівневою функцією кореляції може здійснюватися в межах або тільки неінверсно й інверсно ізоморфних, або довільного поєднання тих та інших перетворень. При цьому забезпечується вибір будь-якої довільної тривалості сигналу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Руденко, Володимир Миколайович. "МОДЕЛЮВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 7, 2019): 93–102. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.190.

Full text
Abstract:
Моделювання культурологічної спрямованості змісту вищої освіти закладене на підставах ізоморфної тотожності освіти і культури. Основна ідея полягає в наповненні змісту вищої освіти когнітивними, ціннісними та регулятивними формами смислового розуміння культури. Зміст навчання і виховання диференційовано представлено у контексті культури і цивілізації. Цільовий компонент вищої освіти вибудовується в рамках культурологічної парадигми гуманістичного типу (парадигми людини культури), що визначає необхідні і достатні умови для становлення цілісної системи професійно-особистісних якостей випускника вищої школи. Модель представляє єдність духовно-моральних і професійно-технологічних компонентів підготовки. Це відображає об’єктивну потребу людини, суспільства і держави в високому рівні розвитку професіоналізму, компетентності та особистісних якостей майбутніх фахівців. Модель змісту вищої освіти відображає основні дидактичні ознаки і характеристики будови і функціонування сучасної гуманітарної культурно-освітньої системи. Сукупність концептуальних засад розглядається на основі діалектики єдності культурології та антропології. На теоретичному та нормативному рівнях моделювання закладена можливість подання змісту вищої освіти за допомогою категорій «значення» і «сенс» як засобу перетворення на їх основі духовних, соціальних і технологічних компонентів культури у цілісну «предметну реальність». Освітній процес моделюється як своєрідний культурний акт (подія), що спирається на ціннісну ієрархію, а також механізми засвоєння змісту шляхом переведення суб’єктами значень на рівень особистісних когнітивних, ціннісних та регулятивних сенсів. Особистісні сенси є головними складовими в структурі цілісної свідомості особистості й одночасно виступають універсальними структурними елементами культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Копилова, С. В. "АНТРОПОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА ЯК ОБ’ЄКТ СУЧАСНОГО ПІЗНАННЯ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1024.

Full text
Abstract:
Копилова С. В. Антропоцентрична системаяк об’єкт сучасного пізнання. – Стаття.У статті поставлена проблема осмислення гло-бальних еволюційно-ієрархічних систем як нового об’єкта пізнання. На основі критичного аналізуфакторів виділено суперечності у науці, які зумовлюють необхідність перегляду наукової картини світу, а також зміну парадигми некласичної науки. Неможливість вирішення суперечностей унауці пов’язана з ізольованим розглядом окремихпідсистем (у тому числі особистості, компетентно-сті), а не складної системи як об’єкта, що еволю-ціонує. Здобутки конкретних наук, у тому числісоціально-гуманітарних, дозволяють осмислититенденції розвитку різних видів знання. Завдяки еволюційному принципу створено передумовисинтезу наукового знання, що актуалізує значення багатовимірного мислення в осягненні дійсності.У ХХІ столітті відновився інтерес дослідників досистем, що еволюціонують, але тепер уже на якісно іншому рівні. На кожному еволюційному етапіоб’єкти, що специфічно взаємодіють, можна пред-ставити як єдину еволюційно-ієрархічну систему.Проаналізовано можливості термінологічного позначення нового об’єкта дослідження постнекласичної науки. При цьому враховано, щостановлення загальнонаукової картини світустимулює до пошуку й обґрунтування єдиної термінологічної системи для опису ізоморфних сис-тем. Йдеться про перехід на загальнонауковий рівень вирішення прикладних завдань педагогіки,методики, дидактики (а також інших наук).З урахуванням нових ціннісно-світогляднихорієнтирів, які знайшли відображення в антропо-центричній парадигмі, а також тенденції інтегра-ції наук, існують підстави для позначення новогооб’єкта дослідження, – «антропоцентрична систе-ма». Основними концептами, що мають універсальне значення в постнекласичній науці, є: Людина,еволюція, патерн. Властивості людини (відбиттяй активність, інтелект й емпатія) створюють підґрунтя виникнення нових еволюційних форм матерії, але самі не зникають, а зберігаються в структурі антропоцентричної системи. Під антропоцентрич-ною системою будемо розуміти клас еволюційноіє-рархічних систем, вершиною яких є людина як ди-намічний момент завершення еволюції світобудови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бойко, Григорій Миколайович, and Геннадій Опанасович Грищенко. "До питання моделювання професійної діяльності фахівця в навчальному процесі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (November 16, 2013): 57–59. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.148.

Full text
Abstract:
Моделювання є універсальним методом, що широко застосовується в різних галузях науки. Модель за В.А. Штофом характеризується чотирма ознаками:– модель — мислено представлена або матеріально реалізована система;– модель відтворює об’єкт дослідження;– модель спроможна замістити об’єкт;– вивчення моделі дозволяє отримати нову інформацію про об’єкт.Під моделюванням розуміють процес побудови та дослідження моделі. Моделювання в навчанні охоплює два аспекти:– моделювання, як зміст, який студент повинен засвоїти;– моделювання, як навчальна діяльність, засіб, без якого не – можливе повноцінне навчання [1].Питання моделювання професійної діяльності в навчальному процесі потребує системного підходу: з одного боку, побудови нормативної моделі майбутньої професійної діяльності фахівця (модель фахівців), з іншого – побудови моделі підготовки, в якості якої постає зміст освіти. Надзвичайна складність досліджуваних об’єктів дозволяє адекватно описати лише найбільш суттєві характеристики діяльності та підготовки.Концептуальною засадою моделювання професійної діяльності є співставлення моделі фахівця (моделі діяльності) та моделі підготовки (зміст навчання), що реалізується на основі створення системи квазіпрофесійних завдань, розв’язок яких і дозволяє певним чином моделювати майбутню професійну діяльність.Під моделюванням професійної діяльності в навчальному процесі розуміють створення умов, за яких студенти в процесі навчання розв’язують комплексні «квазіпрофесійні» завдання, спрямовані на формування інтелектуальних і практичних умінь, необхідних для успішної професійної діяльності.Проведений теоретичний аналіз та верифікація дозволили сформулювати наступні загальні принципи моделювання професійної діяльності фахівця в навчальному процесі, зокрема в організації лабораторного практикуму.1. Довершеність створеної моделі.Система розроблених квазіпрофесійних завдань повинна повністю охоплювати зміст майбутньої професійної діяльності, тобто адекватно відображати всю множину професійних завдання, відтворюючи всі суттєві моменти професійної діяльності фахівця (модель повинна бути ізоморфна об’єкту).2. Узагальненість квазіпрофесійних завдань.Квазіпрофесійні завдання повинні мати, по можливості, узагальнений характер, що дозволить формувати загальні підходи до розв’язку професійних завдань (формування «професійного мислення»).3. Підпорядкованість теоретичного навчального матеріалу змісту типових професійних завдань.Зміст «теоретичної частини» квазіпрофесійного завдання повинен забезпечити орієнтовну функцію, тобто без неї неможливо реалізувати практичну діяльність. Тільки за таких умов можливе глибоке поєднання теоретичного й практичного в навчанні.4. Типизація квазіпрофесійних завдань із врахуванням особливостей переносу (проекції) умінь, знань та навичок.При створенні системи квазіпрофесійних завдань доцільним є їх типизація за стадіями гносеологічних циклів наукових досліджень, за критерієм спільності одного із структурних моментів діяльності (продукту, процедури, засобів чи предмета діяльності), за умов представлення діяльності людини як системи перетворень (у поняттях теорії технічних систем) та таке інше, що дозволяє врахувати особливості проекції умінь та навичок з однієї сфери діяльності в іншу.5. Вибір адекватних форм, методів та прийомів навчальної діяльності.До кожного з типових професійних завдань необхідно створити відповідну імітаційну систему квазіпрофесійних завдань, враховуючи форми, методи та прийоми навчальної діяльності. Вирішальним є ступінь відповідності формованого уміння, умінню необхідному в професійній діяльності, а також затрати часу та ступінь свідомого оволодіння уміннями.6. Забезпечення формування самостійності студентів в організації навчальної діяльності, як діяльності продуктивної.Вихідним теоретичним положенням є те, що пізнавальна активність повинна формуватись в системі діяльності, яку вона обслуговує як її орієнтовний компонент. Спрямованість, зміст, форми, засоби реалізації інтелектуальної активності студента повинні відповідати завданням діяльності. Для забезпечення самостійності та планомірності її організації, студенту необхідно охопити всю систему діяльності. Діяльність повинна стати предметом спеціального аналізу, оволодіння яким дозволяє застосовувати його як метод організації пізнавальної діяльності.7. Врахування типових помилок у професійній діяльності фахівця.Помилки в професійній діяльності фахівця є наслідком об’єктивного протиріччя між необхідністю успішного розв’язку професійного завдання та недостатнім рівнем оволодіння уміннями, знаннями та навичками. Система квазіпрофесійних завдань повинна охоплювати питання (навіть часткові випадки!), що за статистикою викликають ускладнення в професійній діяльності, готуючи майбутнього фахівця до їх подолання (формування умінь «подолання» проблем).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бiлецька, Д. Ю., and I. В. Шапочка. "Про центральнi ряди деяких чернiковських p-груп." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика, no. 2(37) (November 22, 2020): 36–44. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2020.2(37).36-44.

Full text
Abstract:
В цій роботі досліджується структура центрального ряду черніковської \(p\)-групи \(G\), яка містить максимальну повну абелеву підгрупу \(M\) індексу \(p\). Добре відомо, що така група є гіперцентальною групою. З іншого боку із теорії розширень груп також добре відомо, що будову цієї групи можна визначити за допомогою певного цілочислового $p$-адичного матричного зображення $\Gamma$ фактор-групи $G/M$ та елементом із другої групи гомологій \(H^2(G/M,M)\). Якщо група \(G\) має центральний ряд\(Z_1\subset Z_2\subset \ldots \subset Z_{\omega}\subset \ldots \subset G\),який є композиційним рядом, то число трансфінітних чисел множини індексів членів цього ряду будемо називати трансфінітною довжиною цього композиційного ряду. Вважатимемо, що \(G\) є адитивною групою, а \(\Gamma\) --- матричне цілочислове \(p\)-адичне зображення фактор-групи \(G/M\), індуковане гомоморфізмом \(f:g\to f_g\), \(g\in G\), із групи \(G\) в групу автоморфізмів \(\mathrm{Aut}\,M\), де \(f_g(m)=-g+m+g\), \(m\in M\). Нами показано, що трансфінітна довжина композиційного ряду групи \(G\) дорівнює кратності незвідної компоненти \(g+M\to 1\) зображення \(\Gamma\), якщо \(G\) є абелевою групою, і на одиницю більше цього числа, якщо ж \(G\) --- неабелева група.Нехай $\mathbb{C}_{p^\infty}$ --- адитивна квазіциклічна $p$-група, а $\mathbb{C}_{p^\infty}^n$ --- зовнішня пряма сума $n$ екземплярів квазіциклічної $p$-групи $\mathbb{C}_{p^\infty}$ для деякого натурального числа $n$. Добре відомо \cite{Kurosh}, що група$\mathrm{Aut}\,\mathbb{C}_{p^\infty}^n$ ізоморфна повній лінійній групі $\mathrm{GL}(n,\mathbb{Z}_p)$, де $\mathbb{Z}_p$ --- кільце цілих $p$\nobreakdash-адичних чисел. Тому надалі для довільної матриці $A\in \mathrm{GL}(n,\mathbb{Z}_p)$ та довільного елемента $c\in \mathbb{C}_{p^\infty}^n$ через $A(c)$ позначатимемо образ елемента $c$ при автоморфізмі, що відповідає матриці $A$. Нехай $\{a_r\:|$ $r\in\mathbb{N}_0\}$ --- множина всіх твірних елементів групи $C_{p^\infty}$, де $\mathbb{N}_0=\mathbb{N}\cup \{0\}$, причому $pa_0=0$, $pa_r=a_{r-1}$ для довільного $r\in\mathbb{N}$.Розглянемо циклічну адитивну групу $H$ порядку $p$ з твірним елементом $h$ і деяке матричне зображення $\Gamma$ цієї групи степеня $n$ над кільцем $\mathbb{Z}_p$. Образ будь-якого елемента $h'$ групи $H$ позначатимемо через $\Gamma_{h'}$. Визначимо дію $\cdot$ групи $H$ на групі $\mathbb{C}_{p^\infty}^n$ за правилом \(h'\cdot c=\Gamma_{h'}(c)\) для довільних елементів $h'\in H$ і $c\in \mathbb{C}_{p^\infty}^n$.Підкреслимо, що ядро $\mathrm{Ker}\,\Gamma$ є підгрупою стабілізатора кожного елемента із $\mathbb{C}_{p^\infty}^n$.Нескладно переконатися, що множина \[\mathfrak{z}(\Gamma)=\{c\in\mathbb{C}_{p^\infty}^n\:|\:h\cdot c=c\}\]є підгрупою групи $\mathbb{C}_{p^\infty}^n$. Для матричного зображення $\Gamma$ групи $H$ та деякого елемента $c\in\mathfrak{z}(\Gamma)$ побудуємо групу $G(\Gamma, c)$ наступним чином:\[G(\Gamma, c)= H\times \mathbb{C}_{p^\infty}^n,\]а бінарна операція $+$ задається так\[(ih,c_1)+(jh,c_2)=((i+j)h,\; \mu_{i,j}c+jh\cdot c_1+c_2),\]де $i$, $j\in\{0,1,\ldots,p-1\}$, $c_1, c_2\in \mathbb{C}_{p^\infty}^n$, \[\mu_{i,j}=\left\{\begin{array}{ll}0,&\text{якщо } i+j<p,\\1,&\text{якщо } i+j\ge p.\end{array}\right.\]В \cite{Hall} доведено, що таким чином побудована група є циклічним розширенням групи $\mathbb{C}_{p^\infty}^n$ за допомогою групи $H$, а як наслідок, є черніковською $p$-групою.В [1] описані з точністю до ізоморфізму всі черніковські $p$-групи, фактор-група яких за максимальною повною абелевою підгрупою є циклічною групою порядку $p$. Вони вичерпуються наступними групами:\[G(n_1\Gamma_1+n_2\Gamma_2+n_3\Gamma_3,0), \quad G(\Gamma_1+n_1\Gamma_1+n_2\Gamma_2+n_3\Gamma_3,\mathfrak{c}^{(n_1(p-1)+n_2+n_3p)})\]де\[\Gamma_1:h\to\tilde\varepsilon,\qquad \Gamma_2:h\to 1,\qquad \Gamma_3:h\to\begin{pmatrix}\tilde\varepsilon&\langle1\rangle\\0&1\end{pmatrix}\]--- всі попарно нееквівалентні нерозкладні матричні зображення циклічної групи \(H\) над кільцем \(\mathbb{Z}_p\);\(\tilde\varepsilon\), \(\langle1\rangle\) --- відповідно \((p-1)\times(p-1)\)- та \((p-1)\times 1\)-матриці над кільцем \(\mathbb{Z}_p\) вигляду:\[\tilde\varepsilon=\begin{pmatrix}0&0&\ldots&0&-1\\1&0&\ldots&0&-1\\0&1&\ldots&0&-1\\\vdots&\vdots&\ddots&\vdots&\vdots\\0&0&\ldots&1&-1\end{pmatrix},\quad\langle1\rangle= \begin{pmatrix}1\\0\\\vdots\\0\end{pmatrix};\]\(n_1\), \(n_2\), \(n_3\in\mathbb{N}_0\); \(n_1\Gamma_1+n_2\Gamma_2+n_3\Gamma_3\) --- розкладне матричне зображення групи \(H\) з \(n_i\) екземплярами нерозкладного зображення \(\Gamma_i\) для \(i\in\{1,2,3\}\);\[\mathfrak{c}^{(k)}=((p-1)a_0,(p-2)a_0,\ldots,a_0,\underbrace{0,\ldots,0}_{k\text{ раз}}),\quad k \in\mathbb{N}_0.\]В роботі для кожної з груп \[G(n_1\Gamma_1+n_2\Gamma_2+n_3\Gamma_3,0),\quad G(\Gamma_1+n_1\Gamma_1+n_2\Gamma_2+n_3\Gamma_3,\mathfrak{c}^{(n_1(p-1)+n_2+n_3p)})\] побудовано композиційний центральний ряд.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

S.V., Oliiynyk. "SEMANTICS OF ENGLISH AND UKRAINIAN IDIOMS WITH PROPER NAMES AS COMPONENTS." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-16.

Full text
Abstract:
The article deals with the analysis of semantics of the Ukrainian and English phraseological units with proper names as their components. The objective is to identify isomorphic and allomorphic semantic characteristics of idioms with proper names, which is considered to be a group of words with a specific linguo-cultural status. The language corpus is constituted by 300 English and 291 Ukrainian idioms with proper names as components selected from dictionaries of idioms. A number of research methods have been applied in order to reach the objective, among which are comparative analysis, componential analysis, method of phraseological identification. As a result, the role of proper names in the idioms structure has been outlined. The types of idioms according to the component they are constituted by have been considered. The linguistic status of proper names has been identified. The correlation of the national and international components in the idioms structure has been determined. Peculiarities of semantics of the English and Ukrainian idioms under study have been described, as well as specificity of their connotative meaning. The method of quantitative analysis was used to ouline the trends concerning the frequency value of the semantic features in question.Results. As individual designations of various objects, proper names acquire their meaning and become linguistic signs only when the connection with an object is established. As part of idioms, proper names undergo complex semantic transformations, with their semantics being enriched. Being the constituent parts of idioms, proper names lose the function of individualization and acquire the ability to generalize, characterize, thus transforming into language unit with an expressive meaning. The analysis of the idioms with onomastic component in the Ukrainian and English languages made it possible to single out such components within their structure as anthroponyms, toponyms, astronyms, as well as to classify the language units under study, and to model their major semantic types. Accordingly, the analysis of phraseological units with onomastic component brings into open the principles of the semantic organization of the language units under study, which verbalize the worldviews of the corresponding language communities. The anthropocentric approach to the investigation of the linguistic phenomenon in question has been defined as the main one. Correspondingly, the component “antroponym” within the structure of the phraseological units and the semantic group “Characteristics of a person” have been identified as considerably predominant in both languages. The idioms under study mostly possess negative evaluative connotations. No correlation has been established between gender reference and negative or positive connotation.Conclusions. Idioms with proper names make an important linguistic and cultural layer of the vocabulary in English and Ukrainian. A significant predominance of anthroponyms in the idioms structure is an isomorphic feature of this group of words. This fact, as well as the significant nominative density of the semantic group “Characteristics of person” in both languages can be accounted for by the anthropocentric nature of the phraseological systems of the languages under study. Astronyms as idiom components are found only in English, which is an allomorphic feature. In terms of origin, both national-specific and international units are found in the language corpus. A manifestation of isomorphism is also the fact that a significant part of English and Ukrainian phraseological systems is constituted by idioms with biblical and ancient proper names. The prevailance of negative idioms is connected with conceptualization of reality, where the positive is treated as the norm, and the negative is a violation of the norm, so it attracts more attention. The gender factor does not affect the nature of the idiom evaluative meaning. Key words: idiom, onomastic component, anthroponym, toponym, phraseological meaning, comparative method. Метою статті є встановлення ізоморфних та аломорфних характеристик семантики фразеологічних одиниць з компонен-том «власна назва» в англійській та українській мовах. Матеріалом дослідження слугували 300 англійських і 291 українських ФО з ономастичним компонентом, відібраних методом суцільної вибірки із фразеологічних словників англійської та української мов. Методами фразеологічної ідентифікації, зіставного та компонентного аналізу визначено специфіку вживання власних назв у структурі фразеологізмів, типи фразеологічних одиниць за компонентним складом, розглянуті проблеми лінгвістичного статусу власної назви, співвідношення національного та інтернаціонального у складі фразеологізмів, проаналізовані особливості семантики англійських та українських фразеологізмів із власною назвою, особливості конотативного аспекту значення фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом. Метод кількісного аналізу використовувався для виявлення тенденцій, що стосуються частотності прояву семантичних особливостей.Результати. Як компоненти фразеологічних одиниць власні назви зазнають складних семантичних перетворень, збагачуються новою семантикою, втрачають функцію індивідуалізації й набувають властивостей узагальнювати, характеризувати, перетворюючись в експресивне слово. Аналіз ідіом із власними назвами за характером компонентів показав, що в їхньому складі розрізняють такі компоненти, як антропоніми, топоніми і астроніми. Аналіз фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом дозволив виявити семантичні групи фразеологізмів із власними назвами та визначити специфіку зазначеногофразеологічного корпусу в англійській та українській мовах. Запропонована семантична класифікація дослуджуваних ФО є одним із видів організованості фразеологічного складу і проявом його семантичної структурності. Результати кількісного аналізу свідчать про перевагу семантичної групи «Характеристика людини» в зіставлюваних мовах. Антропоніми в структурі фразеологізмів не співвідносяться з конкретною особою, виступають денотатами багатьох осіб і набувають оцінної конотації. Більшість антропонімів співвідносяться з негативними характеристиками людей. У досліджуваному корпусі переважають негативно оцінні ФО. Гендерна референція ФО не впливає на характер оцінки.Висновки. ФО з ВН є важливим лінгвокультурологічним шаром лексичного складу англійської та української мов. Ізо-морфною характеристикою семантики цієї групи слів є значна перевага антропонімів у складі ФО. Цей факт, а також значна номінативна щільність семантичної групи «Характеристика людини» в обох мовах пояснюється антропоцентричністю фразе-ологічних систем досліджуваних мов, тобто їх орієнтацією на людину, сфери її життя. Характерною особливістю англійської мови є наявність класу астронімів, відсутнього в українській мові. Аналіз походження ФО з ВН свідчить про наявність національно-специфічних та міжнаціональних одиниць. Проявом ізоморфізму є також той факт, що значну частину фразеосистем англійської та української мов складають ФО з біблійними та античними власними назвами. Перевага негативно оцінних ФО співвідноситься із особливістю концептуалізації дійсності, де позитивне вважається нормою, а негативне є порушенням норми, тому привертає до себе більшу увагу. Гендерний фактор не впливає на характер оцінного значення. Ключові слова: ідіома, ономастичний компонент, антропонім, топонім, фразеологічне значення, зіставний метод.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Ізоморфні структури"

1

Поліщук, Я. М. "Реалізація структурно-семантичної моделі складнопідрядного речення при перекладі." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10905.

Full text
Abstract:
Об’єктом дослідження є cкладнопідрядне речення. Предметом дослідження – є типи та види трансформації при перекладі cкладнопідрядних речень. Метою дослідження є опис основних характеристик структури СПР, їх класифікація, систематизація граматичних та лексичних трансформацій, переклад СПР, встановлення граматичних та лексичних трансформацій, здійснених при перекладі на українську мову. Згідно з метою у дипломній роботі ставляться такі завдання: - дослідити структуру СПР; - схарактеризувати граматичні трансформації, які використовуються для передачі синтаксичних одиниць на українську мову; - встановити особливості перекладу СПР; - описати граматичні труднощі при перекладі; - проаналізувати отриманий український переклад СПР та - вказати граматичні трансформації, які були використані при перекладі з англійської мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography