Academic literature on the topic 'Ідеї інновацій'

Метою статті є моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів. Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі. У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику. Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країн – інноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці. Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій.

У статті проаналізовано політику Європейського Союзу щодо інновацій у сфері професійної освіти і навчання. Охарактеризовано сучасні європейські ініціативи щодо реалізації положень стратегії «Європа 2020», спрямовані на зміцнення співробітництва та активне включення молоді в інноваційні процеси. Розкрито результати діяльності європейської тематичної мережі «Інновації в професійній освіті і навчанні» на базі європейського Центру розвитку професійної освіти і навчання (CEDEFOP). З‘ясовано головні напрями розвитку інновацій у системах професійної освіти і навчання в країнах ЄС: інновації, пов‘язані з використанням новітніх інформаційних технологій (цифрові інновації); інновації в сфері підготовки вчителів і тренерів для системи професійної освіти і навчання; інновації, пов‘язані з кваліфікаціями (зміст, стандартизація, процедура і правила надання); інноваційне викладання та інновації оцінювання; інновації в сфері курікулуму; системні ініціативи у сфері співробітництва (створення урядами нових освітніх інституцій на засадах партнерства з роботодавцями; міжнародне співробітництво; створення національних схем заохочення співробітництва між професійною і вищою освітою). Проведено огляд кращих інноваційних практик у системах професійної освіти і навчання в країнах ЄС. Розглянуто нові заклади професійної освіти і навчання: Центри управління, підготовки і зайнятості (Італія), Кампуси професій і кваліфікацій (Франція), Центри компетентності (Латвія) тощо. Окреслено шляхи стимулювання інноватики в професійній освіті на різних її рівнях, включаючи використання нових навчальних методів і нових технологій навчання, запровадження нових механізмів фінансування, посилення співробітництва між інституціями професійної освіти, вищої освіти, дослідницькими організаціями і підприємствами. Визначено головні ідеї позитивного європейського досвіду, що є цінними для розвитку сучасної інноваційної політики і практики професійної освіти в Україні.

У статті наведено інструментальне наповнення процедури маркетингового тестування для оцінки ринкової адекватності ідей товарних інновацій з метою відбору найперспективніших із них. У наукових працях широко представлені різні інструменти маркетингового тестування, більшість із яких застосовують формалізовані методи аналізу, але не завжди дають адекватну оцінку рівня перспективності. Тому бажаними є інструменти, що характеризуються більш точними результатами такої оцінки. Серед таких інструментів варто відзначити такі методи: контрольних питань, критеріїв фільтрації, оцінної шкали, розрахунку умовного показника якості ідеї, розрахунку рейтингу ідеї, оцінки імовірності ринкового успіху ідеї товару, доданої цінності, управління портфелем проектів тощо. Вибір конкретного методу є індивідуальним.

У статті розкрито сутність інноваційного потенціалу педагогів. Досліджено необхідність розвитку інноваційного потенціалу педагогів, від яких залежить ефективність впровадження інновацій у навчальну діяльність. Уточнено сутність понять: інновація, потенціал, інноваційний потенціал, творчий потенціал, критичне мислення,інновації в освіті, інноваційне навчання, інноваційна професійна діяльність педагога. Визначено, що інноваційний потенціал – це інтегральна характеристика особистості педагога, яка виявляється у здатності генерувати нові ідеї або вдосконалювати вже існуючі, використовуючи творчі можливості, результатом чого є ефективна педагогічна діяльність з використанням інноваційних методів і технологій навчання. Приділено увагу творчому потенціалу особистості та наголошено на важливості створення необхідних умов для його розвитку. Визначено сутність критичного мислення, що виявляється у здатності аналізувати, продукувати та організовувати, порівнювати, оцінювати різні явища та факти, що є надзвичайно важливим у професійній діяльності педагога. Розглянуто поняття інноваційного навчання, як процесу, що забезпечує емоційне включення та сприяє формуванню стійкого інтересу, що спонукає особистість до самоосвіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти за розробленим нами авторським опитувальником «Дослідження інноваційного потенціалу педагогів», за результатами якого визначається високий, середній та низький рівень інноваційного потенціалу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості педагогів середній рівень інноваційного потенціалу у професійній діяльності. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені технологій розвитку інноваційного потенціалу педагогів.

У статті представлено характеристики інноваційних технологій валідації ідеї до виведення продуктів на ринок. Охарактеризовано етапи стартапування та ключові ризики у життєвому циклі реалізації інновацій, наведено управлінський інструментарій, який дозволяє убезпечити негативні тенденції ризиків в інвестуванні венчурного капіталу. Представлено статистичні дослідження щодо сегментації факторів вагомості успіху ідеї до виведення нового продукту на ринок. Розглянуто різні методики реалізації стартап-проєктів, у рамках яких наведено найбільш ризикові зони. Виділено основну мету валідаційного процесу у процесі виведення нового продукту на ринок та запропонованотаксономію валідації інновацій. Наведено, що заходи валідації ідеї до виведення продукту на ринок у рамках інноваційної діяльності потребують чіткої ідентифікації завдань та плану можливих дій, оскільки існує постійний ризик у стартап діяльності. Наведено пропозиції щодо упередження ризиків та впровадження системи валідації у стартап-проєктах для цілей конкурентоспроможності підприємницьких структур.

Специфічний характер медичної сфери вимагає особливого підходу до надання медичної допомоги з огляду на характер продукту – медичної послуги. Соціальне значення медичної практики диктує використання спеціальних методів управління. Щороку комерційний сектор охорони здоров’я країни постійно зростає, а населення все більше пристосовується до платних медичних послуг. Однак ментальність значної частини населення все ще не дозволяє фактично приймати платну медицину як належне. Варто розуміти, що інноваційна діяльність у галузі охорони здоров’я призводить до розвитку медичних технологій, досліджень та найкращих практик, спрямованих на отримання якісно нової ідеї щодо оздоровлення, лікування, управління процесами в медицині, закупівлі нових медичних виробів, технологій або послуг з конкурентними перевагами. Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і прикладних засад мінімізації ризиків на шляху створення і управління інноваціями у закладах охорони здоров’я. Сформульовано низку «сил управління на ринку» медичних послуг. До них належать: учасники ринку в цій галузі; фінансування; громадський порядок; технології; клієнти; інвестори (спонсори). Усі вони можуть або сприяти, або перешкоджати впровадженню інновацій. Для того щоб захистити життя та здоров’я людей, законодавча база в сфері охорони здоров’я вимагає проходження інновацією великої кількості процедур та акредитацій перед впровадженням у стандарти лікування. Для вдосконалення національного регулювання інновацій у галузі охорони здоров’я у напрямі створення та впровадження інновацій у цьому секторі необхідно постійно контролювати перешкоди на шляху управління інноваційними проєктами для своєчасного виявлення та ефективного управління ризиками. Серед найважливіших напрямів, пов’язаних із підвищенням ефективності управління в закладах охорони здоров’я, безумовно необхідно враховувати умови та можливості реформування процесів управління охороною здоров’я шляхом запровадження нових структурних підрозділів.

У праці досліджується інтерпретація діячами українського Просвітництва ідеї природного права, що була основою ліберальної демократії у країнах Європи. Проаналізовано думки про природне право професорів Києво-Могилянської академії, її випускника Я. Козельського, С. Десницького, П. Лодія, які не знайшли підтримки ні в тогочасному суспільстві, ні у влади, хоча пов’язувалися з ідеєю суспільного прогресу. Українські мислителі інтерпретували державу як спільноту вільних людей, рушієм невпинно прогресивного розвитку якої і постає природне право. Їхні праці пропагували ідеї свободи, рівності, демократизму, джерелом і основою яких поставало природне право як дарована людині Богом здатність власним розумом обирати найкращі шляхи для індивідуального та суспільного розвитку. Здійснена спроба детальнішого філософського аналізу природно-правової проблематики представників українського Просвітництва, яка нині малодосліджена лише як проблема історії української філософії права. До неї частково зверталися юристи. Дана стаття намагається заповнити прогалини в цій дуже цікавій і актуальній темі. У результаті визначено, що змістовне окреслення феномену природного права має здійснюватися через рецепцію історико-філософських парадигмальних принципів, які постають як семантико-концептуальний прояв культурно-історичних традицій та індивідуально- авторських інновацій. А також інтерпретація феномену природно-правового мислення через сприйняття природного права як феномену чеснот справедливості, запоруки миру та злагоди в суспільстві. Ідея природного права нині актуальна в Україні в контексті судової реформи, а також розбудови демократичної держави.

Статтю присвячено осмисленню сучасної стратегії розвитку української педагогічної науки, розкриттю сутності лідерства в науково-педагогічній діяльності. З’ясовано, що внаслідок суттєвого корегування вектору цивілізаційного прогресу, стрімкого зростання людського чинника у процесі суспільних перетворень, надання людській діяльності випереджального та культуротворчого спрямування неабиякого значення набуває лідерська позиція вченого-педагога, його вплив на поширення педагогічних інновацій. З цією метою уточнили професіографічний портрет науковця-лідера, сформулювали критеріальні показники його лідерської діяльності (самостійність, ініціативність, ентузіазм, сміливість, рішучість, гнучкість у розв’язанні проблем, принциповість, відповідальність). До специфічних ознак науково-педагогічного лідерства віднесли те, що воно ґрунтується на беззаперечному моральному авторитеті вченого, критичному ставленні до результатів будь-якої науково-дослідницької, професійно-практичної діяльності; наукові здобутки втілюються в освітньо-виховний процес, відображаються на конкретних показниках освітньої підготовки вихованців, закладають підґрунтя для подальшої їх життєвої і професійної успішності. Визначено умови поширення лідерства у педагогічній науці: усвідомлена потреба колективу в лідері, успішне розв’язання завдань, інноваційний науковий пошук; особиста мотивація вченого на лідерську позицію, готовність до співпраці; змагальність, конкурентне наукове середовище; сприйнятливість колег, учнів, академічного середовища до нових ідей; особиста налаштованість на співпрацю і спільний успіх. Наголошено на тому, що поширення ідеї лідерства в академічному середовищі передбачає утвердження активного культуротворчого ставлення до розв’язання актуальних проблем навчання, виховання та розвитку особистості в сучасних соціокультурних координатах.

У статті на основі аналізу літературних джерел та досвіду власної педагогічної діяльності розроблено та апробовано методику формування готовності майбутніх учителів природничих наук до інноваційної діяльності як ефективного механізму впливу на розвиток їхньої професійної компетентності, яка поєднує традиційні та інноваційні форми і засоби навчання. Вона передбачає використання інтегрованої методичної платформи вчителів природничого циклу, на якій створено нові методичні структури, через які здійснюється менеджмент освітніх інновацій серед майбутніх учителів природничих наук, застосовуючи інноваційні форми роботи. Її провідна ідея полягає у доцільності урізноманітнення засобів формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності. Для її впровадження використовувались теоретичні та емпіричні методи.Визначено готовність майбутніх вчителів природничих наук до інноваційної діяльності. На основі аналізу теорії та практики навчання виокремлено засоби підготовки майбутніх учителів до здобуття інноваційної компетентності: вивчення навчальних дисциплін «Методика наукових досліджень» та «Формування інноваційної культури вчителя». Описано технологію розробки та сутність відповідних авторських програм. Охарактеризовано специфіку проведення вебінарів: «Що таке Квізі і як адаптувати його в освітній процес»; «Вернісаж педагогічних ідей»; методичної майстерки «Урок мислення на природі (Open-airclassroom)»; студії професійної інтернатури; педагогічної майстерні «Інноваційна мобільність – 2021»; майстер-класу «Професійний розвиток вчителя»; онлайн-конференції «Технологія дистанційного навчання як стратегія оновлення компетентнісно-орієнтованого освітнього середовища» тощо. Зроблено висновок про ефективність використання зазначених форм навчальних занять.

Досліджено теоретико-методологічні та структурні особливості сутності банківського інвестиційного кредитування, яке об'єднує в собі поняття інвестицій і кредиту. Встановлено, що участь банків в інвестиційному процесі передбачає надання кредитів інвестиційного характеру на довготривалий період, а також вкладення коштів у цінні папери, паї, пайові участі як за рахунок банку, так і за дорученням клієнта. За результатами дослідження сутності банківського інвестиційного кредитування як довготермінової послуги своїм кредиторам, що бажають не просто розвивати свій бізнес, але які мають різні ідеї з удосконалення або відкриття нового напряму у своїй господарській діяльності, виділено принципи організації інвестиційного кредитування банком. Вивчено процедуру надання інвестиційного кредиту, яка склалася на практиці вітчизняних банків, що дало змогу встановити відповідність стадій кредитного процесу стадіям життєвого циклу інвестиційного проекту. Охарактеризовано перспективність венчурного фінансування високоризикових інноваційних проектів як щодо охоплення усіх стадій інноваційного циклу, так і щодо можливості акумуляції венчурного капіталу за рахунок різних джерел, зокрема, доходів від приватизації, ресурсів банків, засобів різних фондів, нерезидентів. Доведено гіпотезу, що банківські інвестиційні кредити, з одного боку, є обов'язковою фінансовою складовою в інноваційному процесі, а з іншого боку, кредитування інвестицій без інновацій, іпотечне кредитування, кредитування на розвиток бізнесу можуть сприяти посиленню потреби підприємств у розробці та впровадженні нововведень, які будуть створювати умови для залучення висококваліфікованих науково-технічних кадрів (сприяти інноваціям). Вдосконалено систему надання та погашення банківського інвестиційного кредитування реального сектору економіки, яке повинне включати два взаємопов'язані аспекти: оцінку інвестиційної кредитоспроможності, а також механізм визначення рівня процентної ставки за інвестиційним кредитом.

Окреслено важливу роль і значення ідентифікації і аналізу проблем споживачів стосовно ситуацій у яких вони проявляються. Показано, що проблеми споживачів є фактором мотивації їх поведінки на ринку і одночасно джерелом інноваційних розробок, які дозволять розв’язати ці проблеми. Особливої актуальності ідентифікація і аналіз проблем споживачів набувають в умовах поточної зміни технологічних укладів, оскільки використання результатів цього аналізу дозволяє конкретним товаровиробникам обґрунтовано розробити ефективні стратегії інноваційного розвитку в руслі концепції інноваційного випередження, зайняти позиції ринкового лідера тощо. Запропоновано послідовність процедур ідентифікації проблем споживачів та розроблення заходів щодо їх вирішення.
The important role and value of identification and analysis of consumer problems regarding situations in which they are manifested. It is shown that consumer problems are a factor of motivation of their behaviour on the market and at the same time a source of innovative developments that will allow to solve these problems. It is especially important to identify and analyse consumer problems in the current changing technological deposits, since the use of the results of this analysis allows specific commodity producers to develop effective strategies Innovative development in the mainstream concept of innovative outpacing, take the position of a market leader, etc. A sequence of procedures for identifying consumer problems and developing measures to solve them is offered.

У дисертації здійснено цілісний порівняльний аналіз професійної підготовки майбутніх магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії з метою запозичення прогресивних ідей досвіду для впровадження окремих його елементів у вітчизняну освітню практику. Обґрунтування нових концептуальних підходів до вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки потребує в контексті інтеграції України до європейського освітньо-інформаційного простору ретельної уваги до результатів наукових пошуків і прогностичних ідей зарубіжного досвіду, зокрема Великої Британії. Схарактеризовано стан дослідження проблеми професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в психолого-педагогічній літературі, обґрунтовано залежність розвитку кібербезпекової політики від рівня професійної компетентності фахівців із кібербезпеки. З’ясовано, що зовнішня та внутрішня безпека держави, захист інтересів і здоров’я її громадян, особистої інформації залежать від якісної й ефективної діяльності інституцій і структур, які надають послуги з інформаційної безпеки, тобто від професійної компетентності фахівців із кібербезпеки. Проаналізовані вимоги міжнародних організацій («ENISA», «IMPACT», «OSCE», «NSA») до професійної діяльності та підготовки фахівців із кібербезпеки відображено у формулюванні цілей, конкретизації змісту, форм, методів і технологій професійної підготовки магістрів з кібербезпеки, в обґрунтуванні їхніх професійних компетентностей у кіберпросторі. Зафіксовано напрями кібербезпекової політики у Великій Британії: узгодженість критеріїв глобального індексу кібербезпеки та сприяння досягненню основних цілей і концептуальних рамок «Програми глобальної кібербезпеки»; створення платформи для кібербезпеки різних секторів економіки; розроблення спеціальних інформаційних систем і технологій, окремих програмних продуктів; активний розвиток державно-приватного партнерства щодо обміну інформацією про кіберзагрози, управління кіберінцидентами, розроблення галузевих стандартів та рамкових програм кібербезпеки з представниками бізнесу, науки й громадськості; запровадження системи сертифікації компаній та фахівців; залучення бізнесу до фінансування університетських освітніх програм у сфері кібербезпеки та створення спеціальних центрів обміну досвідом. На підставі аналізу законодавчої бази в галузі кібербезпеки Великої Британії підсумовано, що вона є доволі складною та дуже швидко змінюється. Відповідно до професійних стандартів, визначено мету підготовки магістрів з кібербезпеки, яка полягає в поглибленні фахових знань (розуміння ключових понять, принципів, технологій і практики), розвитку професійних навичок та методологічних умінь із питань кібербезпеки. Описано особливості організації освітнього процесу підготовки магістрів в університетах Великої Британії. Унаслідок опрацювання навчальних планів й освітніх програм провідних університетів Великої Британії зроблено висновок, що змістовий компонент органічно поєднує фундаментальну, фахову, науково-дослідницьку й практичну підготовку, сприяючи задоволенню перспективних кар’єрних можливостей і науково-професійному зростанню в галузі кібербезпеки. З’ясовано, що практична підготовка магістрів – обов’язковий компонент змісту програм, що передбачає різні форми (стажування, інтернатура, участь у наукових і міжнародних проектах, волонтерство, менторство, робота з партнерами). Виявлено, що підвищення якості професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії досягають завдяки використанню інтерактивних форм, методів та технологій навчання. Застосування інноваційних методів і технологій навчання спрямоване передовсім на вдосконалення результатів навчання магістрів, розвиток мотивації до навчання, удосконалення практичного досвіду. З’ясовано, що особливу увагу зосереджено на розвитку проектних умінь у виконанні дослідницької діяльності. Також підготовка магістрів передбачає професійне та наукове стажування, що є органічною частиною освітньої програми та працевлаштування. Магістрантам пропонують, зокрема, допомогу в розробленні резюме, у розвитку навичок співбесіди тощо. Досліджено сучасний стан підготовки магістрів з кібербезпеки в закладах вищої освіти України, виконано порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки магістрів з кібербезпеки у Великій Британії та Україні. На підставі вивчення досвіду Великої Британії обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в ЗВО України за такими рівнями: стратегічний; організаційний; змістовий; технологічний. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше виявлено організаційно-дидактичні особливості професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії (вільний вибір індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного просування на засадах інтеграції й диверсифікації освітніх програм, сертифікації професійної кваліфікації; стандартизація та міждисциплінарність змісту, професійна й дослідницька спрямованість, узгодженість із вимогами та потребами кіберполітики; прикладний характер освітніх програм; високий рівень організації самостійного дослідження й пошуково-дослідницької діяльності; інноваційність та інтерактивність форм, методів і технологій навчання); виконано порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах Великої Британії й України; окреслено можливості імплементації конструктивних ідей британського досвіду для вдосконалення професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах України; удосконалено змістове й навчально-методичне забезпечення для професійної підготовки магістрів з кібербезпеки в університетах України (розроблено авторський спецкурс); набули подальшого розвитку положення щодо сутнісних характеристик і змістового наповнення поняття «професійна підготовка магістрів з кібербезпеки» та його інтерпретації відповідно до зарубіжної й української семантики; стосовно сучасних тенденцій розвитку ІТ-освіти в умовах формування глобальногокібербезпечного простору. Практичне значення роботи засвідчує підготовка науково-методичних рекомендацій «Професійна підготовка магістрів з кібербезпеки: досвід Великої Британії», де обґрунтовано шляхи використання прогресивних ідей британського досвіду для модернізації професійної підготовки майбутніх магістрів з кібербезпеки в Україні. Основні положення, теоретичні висновки, джерельну базу дослідження варто залучати під час розроблення освітніх стандартів підготовки магістрів з кібербезпеки, спецкурсів і спецсемінарів для підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі, удосконалення організації професійної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки в Україні.
The thesis presents a comprehensive comparative analysis of professional training of Masters in Cybersecurity at UK universities to implement innovative aspects of such experience in the Ukrainian system of education. The justification of new conceptual approaches to improving professional training of Masters in Cybersecurity should pay special attention to the results of scientific research and prognostic ideas of the international experience, in particular, that of the UK, in the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area. The thesis describes the coverage of professional training of Masters in Cybersecurity in the psycho-pedagogical literature and justifies the dependence of the development of cybersecurity policy on the level of professional competency of specialists in cybersecurity. It specifies that both the external and internal security of the state, as well as the protection of interests, health and personal information of its citizens, depends on high-quality activities of institutions and organizations providing information security services, that is on professional competency of specialists in cybersecurity. It analyzes the requirements of international organizations (“ENISA”, “IMPACT”, “OSCE”, “NSA”) for professional activities and training of specialists in cybersecurity which are reflected in the formulation of goals, the specification of the content, forms, methods and technologies of professional training of Masters in Cybersecurity, as well as in the justification of their professional competencies in cyberspace. It singles out the following areas in the UK cybersecurity policy: the coherence of criteria of the Global Cybersecurity Index (GCI) and the promotion of the main goals and conceptual frameworks of the Global Cyber Security Programme; the creation of a platform for the cybersecurity of different sectors of the economy; the development of special information systems and technologies, as well as separate software products; the active establishment of public-private partnerships on cyber-threat information sharing and cybersecurity incident management; the elaboration of cybersecurity industry-standards and framework programmes with business, science and the public; the introduction of a certification system for companies and specialists; the involvement of business in financing degree programmes in Cybersecurity; the establishment of special centres for sharing experience. The analysis of regulatory documents in the field of cybersecurity in the UK shows that it is somewhat complicated and changes rapidly. According to professional standards, the goals of masters programmes on Cybersecurity include consolidating professional knowledge (understanding key concepts, principles, technologies and practices) and developing professional and methodological skills in cybersecurity. Also, the thesis describes the characteristics of the educational process in the context of masters training at UK universities. The study of degree programmesand curricula of the leading UK universities shows that the content of such training organically combines fundamental, professional, research and practical training, contributing to the pursuit of career prospects and scientific and professional growth of cybersecurity. The thesis clarifies that practical training of masters training is a compulsory component of the content of masters programmes, which involves various forms (internships, participation in scientific and international projects, volunteering, mentoring, working with partners). It finds that the quality of masters programmes on Cybersecurity at UK universities is enhanced by using interactive teaching forms, methods and technologies. It must be noted that the use of innovative teaching methods and technologies is primarily aimed at improving the results of masters training, boosting motivation towards learning and enhancing practical experience. Particular attention is paid to the development of project skills while conducting research. Masters training also includes professional and research internship, which is an organic part of degree programmes and employment. Students can be offered to assist in creating a CV and developing interviewing skills. Finally, the thesis explores the current conditions of masters programmes on Cybersecurity at Ukrainian universities and presents a comparative pedagogical analysis of the peculiarities of professional training of Masters in Cybersecurity in the UK and Ukraine. The study of the UK experience has made it possible to justify scientific and methodological recommendations for improving professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities at the strategic, organizational, content-related and technological levels. The scientific value of the obtained results is as follows: for the first time, the organizational and didactic peculiarities of professional training of Masters in Cybersecurity at UK universities (a free choice of an individual educational trajectory for career advancement based on the integration and diversification of degree programmes and the certification of professional qualifications; the standardized and interdisciplinary content of professional training; professional and research focus; the consistency with the requirements and needs of cyber policy; an applied nature of degree programmes; a high level of independent research and research activities; innovative and interactive forms, methods and technologies of teaching and learning) have been revealed; professional training of Masters in Cybersecurity at UK and Ukrainian universities has been comparatively and pedagogically analyzed; the possibilities of implementing innovative ideas of the UK experience with the aim to improve professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities have been outlined; the content and the instructional-and-methodological support of professional training of Masters in Cybersecurity at Ukrainian universities have been improved (the author’s specialized course has been developed); the statements on the essential characteristics and the content of the concept of “masters training in Cybersecurity” and its interpretation in accordance with the international and Ukrainian semantics, as well as on current trends in the development of IT education under the conditions of creating global cybersecurity space, have been further developed. The practical value of the obtained results can be proved by the author’s instructional-and-methodological recommendations, titled “Professional Training of Masters in Cybersecurity: the UK Experience”, which justify the ways of using innovative ideas of the UK experience to update professional training of Masters in Cybersecurity in Ukraine. The main principles, theoretical conclusions and sources of this research should be included in the development of education standards on professional training of Masters in Cybersecurity, specialized courses and special seminars on professional training of IT specialists, as well as in the improvement of professional training of future specialists in cybersecurity in Ukraine.

Карпенко А. Е. Розробка управлінських рішень щодо роботи з ідеями та інноваціями у ПП «Меблі-Сова» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 «Економіка / наук. керівник В. Л. Корінєв. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 118 с.
UA : Магістерська робота: 118 с., 22 рис., 41 табл., 2 додатки, 80 джерел. У процесі організації діяльності на підприємствах приймаються окремі управлінські рішення щодо необхідності та реалізації ідеї та інновацій, організації процесу їх реалізації, розподілу робіт та забезпечення їх необхідними засобами, що набуває особливої актуальності. Об’єктом дослідження є організація процесу управління та прийняття управлінських рішень на підприємстві ПП «Меблі-Сова». Предметом дослідження є принципи та методи прийняття управлінських рішень в процесі побудови загальної системи управління на підприємстві. Мета кваліфікаційної роботи полягає в аналізі поточного стану управління на підприємстві. Визначення напрямів підвищення ефективності прийняття управлінських рішень в процесі роботи з ідеями та інноваціями на підприємстві з урахуванням сучасних ринкових умов. У процесі дослідження отримано такі результати: – наданні оцінки комплексній системі оцінки результатів діяльності працівників в процесі роботи з ідеями та інноваціями; – визначенні напрями підвищення ефективності процесу прийняття рішень в управлінні працівниками в умовах роботи з ідеями та інноваціями на підприємстві; – надана оцінка організації прийняття управлінських рішень в процесі роботи з ідеями та інноваціями згідно поточних проблем та перспектив у розвитку підприємства ПП «Меблі-Сова»; – дослідженні етапи прийняття управлінських рішень в процесі роботи з ідеями та інноваціями на підприємстві ПП «Меблі-Сова». Методи дослідження: аналіз – при оцінці рівня інноваційного розвитку підприємства; системного підходу – при визначенні складових інноваційного розвитку підприємства та інноваційних складових, задля оцінки інноваційного розвитку обраного підприємства. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що одержані результати та розроблені рекомендації становлять методичну основу для розвитку підприємства, розроблені управлінські рішення, ідеї та інновації на вітчизняних підприємствах, їх застосування і комплексного використання. У матеріалах дослідження наведено приклад впровадження сучасних ідей та інновацій на ПП «Меблі-Сова» з метою покращення роботи підприємства. Висновки та рекомендації наведені в кваліфікаційній роботі магістра можуть бути корисними та використані на підприємствах Запорізького регіону, зокрема фахівцям-практикам у галузі персоналу. Основні результати кваліфікаційної роботи висвітлено у статті.
EN : Master's qualification work: 118 pages., 22 figures, 41 tables, 80 sources, 2 applacations. In the process of organization of activity at enterprises, separate management decisions are made regarding the need and realization of ideas and innovations, organization of the process of their realization, distribution of works and providing them with the necessary means, which becomes especially relevant. The object of the research is the organization of the process of management and decision-making at the enterprise PE "Furniture-Owl". The subject of the study is the principles and methods of making management decisions in the process of building a common management system at the enterprise. The purpose of qualification work is to analyze the current state of management in the enterprise. Definition of directions of increase of efficiency of decision-making decision-making in the process of work with ideas and innovations in the enterprise taking into account modern market conditions. During the research the following results were obtained: – providing an evaluation system for evaluating employee performance in the process of working with ideas and innovations; – identifying directions of increasing the efficiency of the decision-making process in the management of employees in terms of working with ideas and innovations at the enterprise; – assessment of management decision-making organization in the process of working with ideas and innovations in accordance with current problems and prospects in the enterprise development of PE "Furniture-Owl"; – research stages of managerial decision-making in the process of working with ideas and innovations at the enterprise of PE "Furniture-Owl". Research methods: analysis - when assessing the level of innovative development of the enterprise; systematic approach - in determining the components of innovative development of the enterprise and innovative components, for the purpose of evaluation of innovative development of the selected enterprise. Scientific novelty of the research is that the obtained results and developed recommendations form a methodological basis for enterprise development, developed management decisions, ideas and innovations at domestic enterprises, their application and integrated use. The research materials give an example of the implementation of modern ideas and innovations at PE "Furniture-Owl" in order to improve the work of the enterprise. The conclusions and recommendations given in the Master's qualification work can be useful and useful at enterprises of the Zaporozhye region, in particular, personnel practitioners. The main results of the qualification work are covered in the article.

Розглянуто інноваційну модель бібліотеки в системі вищої освіти. Проаналізовано бібліотечно-інформаційну діяльність фахівців як основного генератора креативних ідей. Доведено, що виклики часу, пов’язані з високим попитом на творчість, обумовлює зростання вимог до бібліотечних фахівців у плані обов’язковості професійно-творчого підходу, запитів на креативні рішення, реалізацію нових ідей.