Academic literature on the topic 'Європейський конкурентний простір'

У статті піднімаються питання щодо стану та проблем системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в університетах України, зокрема, впровадження та використання стандартів якості. Основною метою доcлiдження є науково-методичне обґрунтування організаційно-економічного механізму моніторингу та впровадження стандартів якості у освітній процес, впливу на прихильність здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір. Систематизація літературних джерел свідчить про не достатній рівень досліджень стратегії управління у закладах вищої освіти, що базується на принципах та умовах застосування стандартів якості, їх інтеграції у систему менеджмету якості освітнього процесу. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що сектор вищої освіти є надзвичайно важливим та стратегічним для національної економіки і суспільства, зокрема. На протязі становлення незалежності України сфера вищої освіти набула великого зростання, освітній ринок зазнав значних змін, як результат конкуренція між закладами вищої освіти зростає і набуває галопуючого характеру. Ці чинники, а також глобалізація та інтеграція України у європейський простір вказують на гостру необхідність розвитку та удосконалення зовнішньої та внутрішньої системи управління якістю освітнього процесу. У статті доведено, що задоволеність якістю освітньої послуги впливає на прихильність здобувача до закладу вищої освіти. Досліджено та запропоновано алгоритм безперервного моніторингу рівня якості освітніх послуг. На основі аналізу показників якості наданих освітніх послуг та релевантності взаємовідносин із здобувачами запропоновано матрицю взаємовідносин, що дозволяє закладу вищої освіти вибрати студентоорієнтовану стратегію поведінки на ринку освітніх послуг. Дослідження зводиться до висновків, що зростання прихильності здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір можливе за умов наполегливого впровадження стандартів якості, подолання опору впровадження нових пріоритетів, залучення широкого кола стейкхолдерів для реалізації та моніторингу освітніх програм, впровадження студентоцентричного навчання, підвищення привабливості освітніх програм, вивчення зворотного зв’язку щодо якості навчання від здобувачів, аналізу ринку праці та попиту на навчання, прогнозування і планування компетентностей та результатів навчання.

Освіта, з позицій суспільства, є основним засобом розвитку гуманістичної сутності людини. Це по-перше. По-друге, суспільство, держава забезпечує соціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. По-третє, відбувається задоволення потреб суспільства в продуктивній силі. Звичайно ж, щоб освіта стала такою цінністю, необхідно створити в суспільстві достатньо конкурентні умови для використання цієї сили. Інакше будемо формувати соціальний капітал для інших країн. Наявність згаданих умов необхідно для боротьби з міграцією, втратою «робочих рук», «витоком мізків». І ще важливий аспект державно-громадської цінності освіти. Вона є (у всякому разі, повинна бути) джерелом інноваційного розвитку економіки, інформатизації суспільства. Для того, щоб освіта стала такою, потрібна не просто її модернізація і / або інтеграція в європейський, світовий освітній простір. Необхідні нові підходи, перехід від традиційного підходу до інноваційної освіти, що забезпечує розвиток творчих здібностей, націленість на пошук і використання інновацій як в змістовному наповненні навчальних програм так і в засобах навчання. Метою дослідження, результати якого викладені в даній статті, є розробка (на концептуальному рівні) моделі управління якістю освіти і науки, концепції їх реформування. Вищезазначена концепція може інтерпретуватися як одна з умов вирішення найважливішої державної проблеми – прогресуючого економічного і технологічного відставання України в області інновацій від високорозвинених держав. з усіма наслідками економічного і політичного характеру. Не менш важливою проблемою, вирішення якої також залежить від ефективності, якості і прозорості вищої освіти в Україні, є проблема забезпечення сталого розвитку. Відомо, що катастрофи людство уникне через створення нешкідливих для біосфери ноотехнологій. Саме на це повинно бути спрямований потенціал освіти і науки України. Авторами дослідження, результати якого подано в цій статті, розроблені і концепція освітньої діяльності, і проекти рішень найбільш важливих проблем. Це внутрішні і зовнішні проблеми життєдіяльності нашої держави. До внутрішніх, найбільш важливим, першочерговим ми відносимо дві проблеми: 1) мінімізація корупції в органах державної влади, зростання ефективності економічного управління і 2) судова реформа. На вирішенні цих проблем наполягають і громадяни країни, і наші зарубіжні партнери. Від розв’язання цих проблем залежить не тільки успішність країни (прихід зовнішніх інвестицій, підняття рівня життя людей), але і, скажемо прямо, її виживання. Щодо зовнішніх проблем, то найбільш важливими є: повернення окупованих територій, забезпечення безпеки, суверенітету і цілісності України. Підходи до кардинального вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем, що пропонуються нами – це низка тем, які могли б викладатися в рамках напрямів підготовки студентів університету майбутнього.

На шляху України до європейської інтеграції нагальною необхідністю стає розвиток регіонального транскордонного економічного співробітництва як на рівні держави, так і регіону. В процесі формування державної регіональної політики у сфері транскордонного економічного співробітництва має бути використаний підхід, який направлений на посилення ролі регіонів в активізації інтеграційних процесів України та розвитку транскордонного співробітництва, підвищення конкурентнздатності окремих регіонів країни, що в кінцевому підсумку, дасть змогу зміцнити економічний потенціал держави. Транскордонне економічне співробітництво на рівні регіону направлене на розв’язання спільних проблем та вирішення завдань просторового розвитку і характеризується здатністю до мобілізації та ефективного використання існуючого потенціалу прикордонних регіонів і територій, а також до оптимального поєднання можливостей та ресурсів прикордонних регіонів і територій двох або більше країн, що межують. Регіональна політика розвитку економічного транскордонного співробітництва здебільшого має орієнтуватися на економічну взаємодію регіонів, геополітичні зміни, що обумовлюють входження України в загальносвітовий простір, мають базуватися на інтеграції конкурентних переваг суб’єктів економічних відносин. Тому постає необхідність розробки самостійної регіональної політики розвитку економічного транскордонного співробітництва, яка визначатиме стратегію розвитку транскордонних регіонів та транскордонного співробітництва по всьому периметру кордону держави. У процесі реалізації політика повинна включати розробку програм використання можливостей транскордонного співробітництва для підвищення якості життя населення прикордоння шляхом формування інтегрованого транскордонного економічного простору України.

У статті досліджується інтенсифікація соціально-економічного розвитку регіонів в контексті трансформації потенціалоформуючого простору. Доведено, що одним із найважливіших напрямів інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів виступає підвищення ефективності використання потенціалу територій в умовах обмеженості та дефіцитності державного бюджетного фінансування. Соціально-економічний розвиток регіонів на сучасному етапі характеризується певними ознаками економічної кризи, що уособлює у собі як наслідки первинного походження, а також мають похідний характер. З’ясовано, що регіон представляє собою складну систему, складність якої проявляється у можливості прояву нестандартної поведінки у штатних ситуаціях. При трансформації потенціалоформуючого простору регіонів потрібно враховувати, що результативність функціонування проявляється із певною інертністю, а відсутність безперервності процесів трансформації потенціалоформуючого простору можуть призвести до нівелювання його результатів. Доведено, що потенціал регіонів впливає на формування конкурентних переваг регіональних економічних систем, можливість їх спеціалізації. Практика європейських країн доводить ефективність трансформації потенціалоформуючого простору у напрямі смарт-спеціалізації. Смарт-спеціалізація регіональної економіки безпосередньо пов’язана із: інтелектуальним потенціалом регіонів, рівнем знань, розвитком інноваційної культури, розбудовою інноваційної інфраструктури, скоординованої діяльності всіх учасників розширеного відтворення регіональних економічних систем, креативністю та гнучкістю системи управління тощо. Доведено, що трансформація потенціалу регіонів повинна спрямовуватися на активізацію процесу створення, застосування та поширення нових знань та інновацій із застосуванням всіх наявних складових конкурентних переваг регіональних економічних систем та потенційних можливостях регіонів (культурних, історичних, політичних, ресурсних, природних, демографічних, соціальних, інноваційних тощо). Обґрунтовано напрями трансформація потенціалоформуючого простору територій умовах децентралізації владних повноважень для регіональної та місцевої влади.

Анотація. В статті розкрито обгрунтування проектування освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації в системі професійної підготовки, модернізації змісту з урахуванням її інтегрованої структури, шляхом розробки та впровадження науково-методичного комплексу спеціальних навчальних дисциплін формування професійної компетентності магістрів фармації в умовах євроінтеграційних змін. Актуальним є забезпечення теоретично-методичного підгрунтя формування професійної компетентності в умовах євроінтеграційних модернізаційних змін в системі професійної підготовки сучасних магістрів фармації, оскільки формування її складових у вищій фармацевтичній освіті України на засадах впровадження передового досвіду організації професійної підготовки в університетах країн ЄС і найближчих країн Центральної і Східної Європи сприяє вдосконаленню підготовки конкурентно здатних випускників, адаптованих до європейського ринку праці. За результатами здійсненого теоретичного дослідження встановлено, що важливими аспектами, які сприяють вдосконаленню магістерської підготовки, є інтеграція фармацевтичної освіти в європейський освітній простір, що передбачає обгрунтування, впровадження необхідних модернізаційних змін у дидактику спеціальних фармацевтичних дисциплін, поліпшить якість освітнього процесу, формування відповідних навичок та професійної компетентності магістрів фармації. Визначено, що у процесі професійної підготовки магістрів фармації важливим фактором є проектування, розробка й упровадження науково-методичного забезпечення, що включає галузеві інновації, результати наукових досліджень вдосконалення фармацевтичного виробництва, стратегій розвитку належного лікарського забезпечення населення. Для практичного впровадження результатів проектування процесу формування професійної компетентності в системі професійної підготовки магістрів фармації та розробки науково-методичного забезпечення – науко-методичного комплексу формування професійної компетентності магістрів фармації застосовано методи науково-теоретичного рівня, що передбачали теоретичний аналіз науково-методичної літератури, здійснення системного аналізу педагогічного досвіду професійної підготовки магістрів фармації в університетах Центральної і Східної Європи та України. Обгрунтовано доведено, що якість освітнього процесу формування професійної компетентності магістрів фармації у ЗВО України в процесі професійної підготовки в умовах євроінтеграції впливає на подальший розвиток всієї фармацевтичної галузі. Ключові слова: майбутні магістри фармації, професійна підготовка, професійна компетентність, галузеві інновації, освітній процес, науково-методичне забезпечення.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження туристичної політики Європейського Союзу у контексті сегментації європейського конкурентного простору.За результатами дослідження удосконалено організаційно-економічні засади дослідження туристичної політики Європейського Союзу з подальшою розробкою механізму реалізації туристичної політики ЄС у контексті сегментації європейського конкурентного простору; структуровано фактори туризму європейського простору за складовими SWOT-аналізу; розроблено науково-практичні рекомендації щодо інтеграції України в європейський туристичний простір в умовах його сегментації.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей розвитку системи міжнародної конкурентоспроможності економіки України в умовах європейського конкурентного простору, що забезпечує сталий економічний розвиток країни в сучасних умовах та в контексті її інтеграційних спрямувань. У роботі досліджено парадигми формування міжнародної конкурентоспроможності країн; систематизовано передумови, чинники та особливості розвитку Європейського конкурентного простору; обґрунтовано методичний апарат дослідження міжнародної конкурентоспроможності країн.