Academic literature on the topic 'Якісне оцінювання ризиків'

Актуальність теми дослідження. Інтенсивність впровадження інформаційних систем у виробничі процеси та зростання складності конфігурацій таких систем безпосередньо пов’язано з певною сукупністю ризиків, основною причиною яких є уразливості інформаційних технологій і систем. Коли ризик стає неприйнятно великим, необхідно застосовувати відповідні обґрунтовані заходи для своєчасного виявлення причин і зниження рівня ризику або ж повної ліквідації ризику. Постановка проблеми. Відсутність єдиної уніфікованої методики оцінювання ризиків ставить під загрозу не тільки проект впровадження і валідації системи, а і якість продукції, цілісність даних і безпеку для кінцевого споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками дослідження зазначеної проблеми проводилося в багатьох наукових вітчизняних і закордонних працях, в яких було запропоновано та апробовано різні варіації методик та підходи до оцінювання ризиків при розробці та експлуатації інформаційних систем відповідного рівня складності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Усі сучасні системи аналізу та управління ризиками, як вітчизняні, так і зарубіжні, спираються у своїй роботі на досить суб’єктивні думки експертів, або ж допускають застосування спеціальних опитувальників, на питання яких часто змушені відповідати некомпетентні особи. Сучасні методики оцінювання ризиків не дозволяють у повному обсязі виявити і належним чином оцінити можливі ризики під час проектування, розроблення, впровадження та експлуатації АІС на фармацевтичному виробництві. Постановка завдання. Метою роботи є розробка методики управління ризиками проектів, пов’язаних із розробкою, впровадженням валідацією і подальшим супроводом автоматизованих інформаційних систем для фармацевтичних виробництв. Виклад основного матеріалу. У статті представлена покрокова методика управління ризиками в процесі валідації автоматизованих інформаційних систем, запропонована схема розподілу ключових ролей і обов’язків членів групи оцінки ризиків. Розглянуто класифікацію рівнів тяжкості, ймовірності виникнення і ймовірності виявлення в розрізі кількісної та якісної шкали оцінювання. Запропоновано принцип інтерпретації результатів оцінки ризиків. Висновки відповідно до статті. Підсумковим результатом стало створення уніфікованої науково обґрунтованої методики управління ризиками в проектах зі створення автоматизованих інформаційних систем, що дозволяє підвищити ефективність впровадження та експлуатації АІС, унаслідок чого успішне проходження процесу валідації.

Розглянуто принципи побудови системи ризик-менеджменту в банку, вимоги щодо нормативного регулювання та показників адекватності. Висвітлено основні принципи банківського регулювання згідно з рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду. Проаналізовано потребу побудови якісного напрямку управління ризиками в банку. Досліджено методи оцінювання ризиків та елементи управління, які дають змогу кількісно оцінити схильність до ризику (профіль ризику) конкретного банку. Визначено основні типи ризиків, з якими працює кожен банк та які потрібно визначити та оцінити. Ідентифіковано елементи управління ризиками в організації та їхні шляхи вдосконалення.Зроблено висновок про те, що в період посилення економічних проблем, спаду економіки загалом – питання якісного ризику менеджменту постає особливо гостро. У такі періоди активи банку переважно втрачають якість, і це показує ефективна система ризик-менеджменту чи навпаки.

У статті запропоновані процедури, які дозволяють визначити коригувальні коефіцієнти для апроксимації кривої зміни виявлених дефектів програмних засобів. Визначено, що при оцінюванні надійності програмних засобів не враховуються вторинні дефекти, які додатково вносяться в процесі тестування та відлагодження. Показаний вплив вторинних дефектів на характеристику надійності програмного забезпечення та якість програмних засобів в цілому. Наголошено на необхідності врахування вторинних дефектів при дослідженні часових рядів, у яких прояв таких дефектів виділяється з усього потоку подій; при імітаційному моделюванні відмов у складних апаратнопрограмних комплексах і системах; для модифікації функцій ризику при оцінювані надійності програмних засобів; при динамічному аналізі складних програмних систем на різних етапах їх життєвого циклу, включно з їх відлагодженням, модифікацією та супроводом. Показано, що зміщення графіка апроксимуючого полінома відносно полігону частот дефектів дозволяє провести кількісну оцінку вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір поліному для апроксимації тренду дефектів у випадку оцінювання надійності програмних засобів моделями з функціями ризику, що містять складові другого ступеня. Наведено основні етапи послідовного зміщення лінії апроксимації у контексті алгоритму знаходження коригувальних коефіцієнтів. Обґрунтовано використання поправки Бесселя для вибірок полігону частот дефектів малого об’єму. Наведено приклад оцінювання кількості вторинних дефектів, що вносяться при відлагодженні програмних засобів за допомогою скоригованого тренду як полінома другого порядку

У статті запропонована методика оцінки ризику банкрутства кредитних установ України на підставі даних публічної фінансової звітності. Виділено 13 ключових показників балансу кредитної установи, які можуть виконувати індикативну функцію щодо ризику банкрутства. На підставі даних вибірки з 40 банків (20 – діючі банки, 20 – банкрути) запропонована система якісних ознак високої ймовірності банкрутства/платоспроможності. Проведено кластерний аналіз вибірки і сформована матриця контрольних точок відносних балансових показників для різних рівнів ризику банкрутства. Отримана матриця використана під час оцінювання ризику банкрутства для 10 найбільш надійних банків. Сформовано загальні рекомендації щодо нормалізації структури балансу в разі відхилення часток ключових показників від оптимальних значень.

Процес управління ризиками, що триває протягом здійснення державно-приватного партнерства, передбачає разом з виявленням ризиків, визначенням шляхів запобігання їх виникненню, ліквідацією негативних наслідків і передачею ризиків, включаючи страхування, прийняттям ризиків їх оцінку. Стаття присвячена дослідженню державного впливу на розвиток державно-приватного партнерства в енергетиці України та систематизації методів якісної оцінки (оцінка ймовірності настання події, дії або бездіяльності та ступеня її впливу, що визначається як висока, середня або низька) та етапам проведення аналізу чутливості, методу Монте-Карло, варіантам сценарного аналізу за кількісного оцінювання ризиків, що супроводжують співробітництво держави та бізнесу у сферах виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і гарячого водопостачання, принципам і методам управління ризиками проєктів державно-приватного партнерства.

Проблеми ранньої діагностики раку молочної залози пов'язані з якістю та тривалістю життя жінок. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є проведення скринінгу — профілактичного обстеження жінок, починаючи з 35-річного віку. Контактна цифрова термографія молочних залоз відповідає вимогам для первинного обстеження молочних залоз, проте оцінювання результатів термографії потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів. Вирішення проблеми спрощення та прискорення оцінювання результатів термографії може бути здійснено за рахунок розроблення програмного комплексу для автоматизованого оцінювання термограм. Проведено аналіз 685 записів термограм жінок, віком від 18 до 86 років, яким за результатом комплексного обстеження був виставлений кінцевий діагноз. Для оцінювання розподілу поля температур молочних залоз використано алгоритм оцінювання показника Херста для фракталів високої розмірності. При проведенні статистичного аналізу виявлено інформативні показники, що описують поле температур молочних залоз, які дозволяють провести дискримінацію норми та патології. На виділених ознаках побудована математична модель прогнозування ризику патології молочних залоз. Автоматизована система аналізу реалізована в нелінійних нейромережевих моделях, що дозволило з 90,2 % чутливістю та 85,1 % специфічністю прогнозувати ризик патології. Отже, розроблено автоматизовану систему, що дозволяє з використанням методу термографії виявляти патологію молочних залоз при проведенні скринінгових досліджень підготовленим медичним працівником із сестринською або фельдшерською освітою, сімейним лікарем.

Предметом дослідження в публікації є процес модернізації підприємства, що розвивається в умовах обмежених можливостей (витрат, строків, ризиків). Метою роботи є розробка методів та моделей, спрямованих на дослідження досягнення найближчих цілей реформування підприємства. В статті вирішуються наступні задачі: аналізуються цілі розвитку підприємства та робиться висновок відносно реалістичності досягнення найближчих цілей, які володіють мінімальним ризиком в умовах обмежених можливостей підприємства. Формується траєкторія руху до найближчої цілі, яка складається з кроків, пов’язаних з обмеженими можливостями підприємства. Кожний виконаний крок пов'язаний з вибором одного з можливих напрямів руху до найближчої цілі та оцінкою витрат, строків та ризиків для нового кроку. Ітеративний покроковий процес закінчуються досягненням найближчої цілі. Запропоновані показники та фактори, пов’язанні із досягненням найближчої цілі. Розглянуто дві постановки задачі для оптимізації витрат, строків та ризиків. Перша постановка задачі, пов’язана з якісним представленням значень показників та факторів. Запропоновано метод лексикографічного впорядковування «слів», які складаються з лінгвіністичних змінних. Шляхом впорядкування «слів», здійснюється вибір варіанту заходів реформування з оптимальними значеннями показників. Для другої постановки та рішення оптимізаційної задачі використано метод на основі кількісних оцінок з залученням булевих змінних. Проводиться оптимізація окремих (локальних) показників, а також компромісна оптимізація в умовах протиріччя показників. Запропоновано метод для оцінювання важливості показників у випадку суперечливих представлень експертами великої початкової невизначеності. В методі використовується величина розкиду оцінок показників для різних варіантів заходів, що проводяться відносно реформування підприємства. В роботі використані наступні методи: системний аналіз для представлення стратегій та траєкторій руху до найближчої цілі реформування; послідовні методи оптимізації, засновані на ітераційному процесі руху до цілі; метод якісного оцінювання варіантів за допомогою лінгвіністичних змінних та лексикографічного впорядкування варіантів; метод цілочисельної оптимізації та цілочисельного вибору варіантів реформування; метод оцінки важливості показників, заснований на величіні розкиду значень показників для множини досліджуваних варіантів заходів, пов’язаних з реформуванням виробництва; метод багатокритеріальної оптимізації для пошуку компромісного рішення при виборі варіанту реформування підприємства. Були отримані наступні результати: обґрунтовано траєкторію руху до найближчої цілі реформування підприємства у вигляді ітераційного процесу досягнення цілі; представлені показники та фактори, які впливають на досяжність найближчої цілі реформування підприємства в умовах обмежених можливостей; запропоновано метод якісного оцінювання та оптимізації основних показників підприємства, що розвивається; представлено оптимізаційну модель для вибору найліпшого варіанту заходів, що проводились відносно реформування, заснованих на цілочисельній оптимізації за допомогою булевих змінних; запропоновано метод для вибору «ваги» (значимості) показників, заснований на величині розкиду оцінок показників на множині можливих заходів щодо реформування виробництва; запропонована оптимізаційна модель для вибору компромісного рішення з урахуванням отриманих значень «ваги» окремих показників

Актуальність теми дослідження. Сучасні машинобудівні підприємства орієнтуються на випуск висококонкурентної продукції, яка повинна відповідати всім вимогам якості. Одним із таких видів продукції вважається гільза циліндра двигуна внутрішнього згорання тракторів і комбайнів. Така аграрна техніка мала широкий вжиток ще від часів СРСР. Постановка проблеми. Основними складовими частинами двигуна є: блок циліндрів із гільзою; головка газорозподільного механізму; картер двигуна; впускний та випускний колектори; електрообладнання; система охолодження. Гільза циліндра, незважаючи на просту геометричну форму, є одним з найбільш відповідальних елементів двигуна внутрішнього згорання. Проблема полягає в забезпеченні якості виготовлення гільзи та в гарантуванні якості під час експлуатації у споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наведено хімічний склад матеріалу гільзи, її механічні властивості, а також конструктивні складові та умови її експлуатації. Нині відсутні відомі вітчизняні методики – певною мірою це пов’язано із захистом інтелектуальної власності виробників. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Наголошено на недоліках чинної нормативної бази стосовно проблематики оцінювання якості гільзи циліндра двигуна внутрішнього згорання. Постановка завдання. Наголошено на доцільності застосування матричного методу оцінювання якості продукції і послуг та FMEA-аналіз ризиків під час виконання виробничих процесів виготовлення гільзи циліндра, щоб гарантувати її високу якість. Проблема дослідження полягає в підвищенні якості зазначених гільз завдяки мінімізації ризиків, які виникають під час виконання всіх технологічних операцій їх виготовлення. Виклад основного матеріалу. На основі запропонованого підходу для дослідження гільз циліндра описана розроблена методика оцінювання якості даних виробів. Вона містить наступні розділи: призначення методики, вибір методу оцінювання якості гільзи циліндра, вимоги до точності оцінювання якості гільзи, вимоги до безпечності виконуваних робіт, вимоги до кваліфікації спеціалістів, підготування та виконання операцій методики, оформлення результатів проведення методики оцінювання якості гільзи циліндра. Детально наведено зміст кожного розділу розробленої методики. Представлено алгоритми математичної логіки для оцінювання якості гільз циліндра, пошуку причин погіршення якості та шляхів їхнього подолання.

Прийнятний рівень ризику при проведенні бункерування визначається тими витратами, які готове нести суспільстводля досягнення безпеки. Оптимальність співвідношень залежить від рівності між витратами на забезпечення безпеки і ціною збитків від аварій [1]. При обгрунтуванні вимог до рівня ризику необхідно враховувати як прийняту концепцію аварійності і травматизму, так і накопичений до теперішнього часу досвід при експлуатації засобів водного транспорту [2]. Звідси випливає необхідність визнати об'єктивно існуючі ризики, зокрема при проведенні бункерування, і навчитися їх нормувати, застосовуючи такі способи: вибір величини показників ризику відповідно значень, які встановлено в морській галузі; обґрунтування оптимальних за обраними критеріями кількісних показників ризику.Склад заходів можна оцінити рішенням оптимізаційної задачі –при мінімальних витратах, вибрати такий набір заходів, впровадження яких знижує ймовірність аварії до допустимого (заданого) рівня. При вирішенні задачі прийнято, що кошти виділяються на покращення шести найбільш значних факторів, що включають як безпеку обладнання і технологій, так і факторів діяльності людини, які мають найбільший вплив на безпеку проведення процесу бункерування: готовність технічних засобів бункерування, підготовка персоналу, проведення технічного обслуговування, ремонт, резервування обладнання, якість прийняття рішень при бункеруванні [3]. Визначено вартісні характеристики мір впливу на фактори безпеки бункерування. Була розроблена багатофакторна модель оцінювання грошових витрат на міри впливу на безпеку бункерування. Імітаційне моделювання грошових витрат здійснювалось за допомогою рівномірного розподілу випадкових величин на заданому проміжку, а також нормального розподілу з заданими параметрами (математичним сподіванням та середнім квадратичним відхиленням).Ключові слова: безпека бункерування, фактори безпеки, багатофакторна модель оцінювання грошових витрат, імітаційне моделювання грошових витрат.

Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ". Керівник роботи: к.т.н., доц. - Мельник Володимир Борисович
У роботі досліджено теоретичні основи управління якістю; визначено сутність поняття ризику та проведена класифікаціяю його видів; проаналізовано сучасні концепції та методи управління ризиками; розроблено пропозиції щодо удосконалення організації управління ризиками в системах управління якістю. Розроблені у роботі пропозиції призначені для використання у практичній діяльності підприємств бідь якого розміру, сфери діяльності та форм власності. Застосування розроблених заходів на практиці дозволить суттєво підвищити ефективність функціонування систем управління якістю субʼєктів надання адміністративних послуг за рахунок запровадження у їх діяльність процесного підходу та єдиних стандартів роботи, одержання об’єктивної інформації щодо якості наданих послуг, оперативного ухвалення управлінських рішень з урахуванням ризиків з метою реального поліпшення та наближення рівня якості адміністративних послуг до потреб замовників. Це дозволить органам місцевого самоврядування відігравати важливу роль у створюванні сталих місцевих громад, в яких надання якісних, економічно ефективних та узгоджених публічних послуг сприяє сталому економічному розквіту і соціальній справедливості на місцевому рівні, розгортаючись та взаємодіючи послідовно й узгоджено з національною та регіональною політикою.

Сучасний світ важко уявити без економічного співробітництва країн, організацій, ефективної організації товаропотоків, особливо в міжнародному контексті. В умовах надзвичайно жорсткої конкуренції на світових ринках товарів та послуг і безпосередньо на загальноєвропейському, в умовах постійної боротьби за споживача, необхідний надійний та ефективний інструмент впорядкування та розвитку бізнесу. Таким інструментом виступають міжнародні стандарти (МС) ISO, що сприяють розвитку торгівлі, промисловості та технологій. Вже довгі роки вони продовжують залишатися інструментом позитивних змін в діяльності організацій, усуваючи перешкоди для обміну інформацією, співробітництва та підвищуючи успішність ведення бізнесу. Адже усі організації незалежно від їх типу, місцезнаходження, характеру діяльності, чисельності працівників і таке інше бажають бути успішними на бізнес арені.

У дисертаційній роботі досліджуються теоретичні, методичні та практичні питання оцінювання ризиків діяльності машинобудівних підприємств. Удосконалено понятійний апарат категорії «ризик» та «управління ризиком» підприємства. Розроблена авторська класифікація ризиків, яка налічує в собі 22 критеріальні ознаки. Визначені універсальні методи управління ризиками та принципи їх раціональної організації, розроблено алгоритм процесу управління ризиками. Проаналізовані тенденції функціонування машинобудівних підприємств Одеської області. Встановлено, що оптимальним методом якісної оцінки ризиків виступає карта ризиків. Побудовано карту ризиків для підприємств машинобудування Одеської області. З критичної точки зору розглянуто існуючі підходи до кількісної оцінки ризиків, визначено їх переваги і недоліки. Запропоновано власний методичний підхід до інтегрального оцінювання ризиків діяльності підприємств. Проведено кількісне оцінювання ризиків 6 підприємств Одеського регіону та визначено інтегральний показник їх ризику. Надано рекомендації по управлінню ризиками господарюючих суб’єктів і розраховано економічний ефект від впровадження заходів зниження ризиків.
В диссертационной работе исследуются теоретические, методические и практические вопросы оценивания рисков деятельности машиностроительных предприятий. Усовершенствован понятийный аппарат категорий «риск» и «управление риском» предприятия. Разработана авторская классификация рисков, которая насчитывает в себе 22 критериальных признака. Определены универсальные методы управления рисками и принципы их рациональной организации, разработан алгоритм процесса управления рисками. Проанализированы тенденции функционирования машиностроительных предприятий Одесской области. Установлено, что оптимальным методом качественной оценки рисков выступает карта рисков. Построена карта рисков для предприятий машиностроения Одесской области. С критической точки зрения рассмотрены существующие подходы к количественной оценке рисков, определены их преимущества и недостатки. Предложен собственный методический подход к интегральному оцениванию рисков деятельности предприятий. Проведено количественное оценивание рисков 6 предприятий Одесского региона и определен интегральный показатель их риска. Даны рекомендации по управлению рисками хозяйствующих субъектов и рассчитан экономический эффект от внедрения мероприятий по снижению рисков.
The thesis investigates theoretical, methodological and practical issues of risks’ assessment of machine building enterprises. Conceptual framework of category of «risk» is improved in relation to of the activity of the enterprise. The functions of risk in the activity of economic entities are determined. Authoring classification of risks, which has 22 criteria signs is developed. Particular attention is paid to the classification of risks per area of their origin. Natural climatic risks, socio-demographic risks, operational risks, business risks, financial risks, political risks, geopolitical risks, administrative and regulatory risks are highlighted. The history of risk management at enterprises is viewed as well as international standards of management. Authoring definition of the category of «risk management» is developed. Principles of rational organization of the risk management of business entity are identified. Phased algorithm of risk management is developed, the importance of risks’ assessment as a part of the risks’ control system is indicated. The tendencies of functioning of machine building enterprises of Odessa region are analyzed. Negative dynamics of functioning of separate machine-building enterprises of the Odessa region, as well as the entire machinery industry as a whole are revealed. The necessity of risks’ assessment of enterprises is proved. The existing methods of qualitative evaluation of risks are viewed, it is established that the best method of qualitative risk evaluation is the map of risks. Map of risks for the machine-building enterprises of the region is built in tabular and graphical forms. The most comprehensive list of simple risks that can cause negative situations at the enterprise is detected. In order to identify the human factor of operational risk the flow chart is proposed. Existing approaches to quantitative risks’ assessment such as statistical method, normative method, method of analysis of expediency of costs, method of expert evaluations, analytical method and method of usage of analogues are critically viewed. The advantages and disadvantages of those methods of quantitative risks’ assessment are identified. The characteristics and qualities that universal method of quantitative risks’ assessment should possess are determined. In relation to the identified characteristics and criteria, analysis of methods of assessment of risks is conducted. It is proved that one should use methods of quantitative risks’ assessment not separately but combined. The author's approach to the integrated risk assessment of entrepreneurial activity is proposed. The suggested method is based on the usage of methods that have received the highest scores in the criteria analysis (statistical method, the scenario approach, method of expert evaluations, normative method). A quantitative risks’ assessment of 6 machine building enterprises of Odessa region is conducted. The overall risks’ assessment of firms is performed on the basis of statistical indicators. The estimation of external risks of machine building enterprises is done by the constructing of the fault tree and conduction of expert evaluations. Internal risks of these enterprises are estimated by usage of normative method. Integral indicators of levels of risks of analyzed machine building enterprises are calculated. Refined scale of risk assessment is developed. Taxonomy analysis of security risk of economic entities is held and the ranking of enterprises on the basis of results of taxonomy analyses is conducted. The ways to mitigate the impact of risk on the enterprises are detected, recommendations to reduce the overall level of risk are provided. Methods of minimization of specific operation and financial risks are suggested. The economic impact of implementation of the proposed activities and the resulting reduction of integral indicator of risks are calculated.

У роботі розглядаються: теоретичні аспекти стану ринку сфери інжинірингу та перспективи його розвитку; законодавчі та нормативно-правові документи, що регламентують діяльність підприємств сфери інжинірингових послуг; сутність ризику та вимоги міжнародних стандартів щодо управління ризиками. Проаналізовано систему управління якістю підприємства сфери інжинірингу та діяльності щодо проектування продукції і послуг на прикладі ТОВ «Черноморенергоспецмонтаж», розроблено алгоритм управління ризиками в системі управління якістю підприємства сфери інжинірингу в контексті вимог стандарту ISO 9001:2015, проведено експертне оцінювання ризиків процесу проектування методом FMEA- аналізу у системі управління якістю інжинірингового підприємства. Запропоновано шляхи поліпшення управління ризиками на підприємствах сфери інжинірингу, зокрема, сформовано схему обміну інформацією в інжиніринговій компанії як засіб поліпшення управління ризиками та запропоновано підхід до навчання персоналу як важливої складової забезпечення ризик-орієнтованого підходу в системах управління якістю інжинірингового підприємства.
The work deals with: theoretical aspects of the state of the engineering market and prospects for its development; legislative and regulatory documents regulating the activity of enterprises of the sphere of engineering services; the nature of the risk and the requirements of international risk management standards. The quality management system of the enterprise of the sphere of engineering and activity on the design of products and services is analyzed on the example of Chernomorenergospetsmontazh LLC, the algorithm of risk management in the system of quality management of the enterprise of the sphere of engineering in the context of requirements of the standard ISO 9001: 2015 is conducted, expert evaluation of the risks of the design process by the method of FMEA analysis in the quality management system of an engineering enterprise. Ways of improvement of risk management at engineering enterprises are offered, in particular, the scheme of information exchange in the engineering company as a means of improvement of risk management is formed and the approach to training of personnel as an important component of providing risk-oriented approach in quality management systems of engineering is proposed.