Academic literature on the topic 'Якость діагностики'

Аналіз наукової та методичної літератури дозволяє стверджувати про актуаль-ність педагогічної діагностики як наукової проблеми. Існують різні підходи до визначення сутності педагогічної діагностики як з позицій змісту діагностичної діяльності, так із позицій мети та завдань, які перед нею ставляться. В умовах модернізації освіти діагностику знань та вмінь здобувачів освіти необхідно розглядати як обов’язковий компо-нент освітнього процесу, за допомогою якого визначається рівень досягнення поставлених навчальних цілей та забезпечується якість освіти.Сучасні вимоги до педагогічної діагностика потребують застосування нових інформаційних технологій. Завдяки розвитку та поширенню освітніх онлайн сервісів доцільне їх використання в педагогічній діагностиці.

У перекладі з грецької мови діагностика (diagnōstikos) означає здатність до розпізнання [1, 223]. «Педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, як і уся педагогічна діяльність» [2, 6], але поняття «педагогічна діагностика» є відносно новим у світовій науці. Як відмічає К. Інгенкамп, він запропонував це поняття «... за аналогією з медичною і психологічною діагностикою у 1968 р. ...» [2, 6].Аналіз літератури [2–11] та ін. свідчить, що педагоги одностайні у визнанні необхідності діагностики особистісних якостей тих, хто навчається, і систематичного докладного аналізу їх навчальних досягнень з метою оптимізації навчального процесу. З цього приводу Ю. Бабанський підкреслює, що «... сама структура процесу навчання передбачає функціонування компонента зворотного зв’язку, без якого неможливо забезпечити регулювання і коригування цього процесу, проектування і конкретизацію нових цілей навчання» [12, 36].Педагогічна діагностика є багатоплановим напрямом педагогічної науки, який швидко розвивається. Тому не дивно, що існує багато підходів до визначення змісту цього поняття. Розпочнемо аналіз з авторського визначення педагогічної діагностики, яке запропоновано К. Інгенкампом:«Педагогічна діагностика призвана, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання и, по-третє, керуючись критеріями, що заздалегідь розроблені, звести до мінімуму помилки під час переводу тих, хто навчається, з однієї навчальної групи до іншої, під час направлення їх на різноманітні курси і вибору спеціалізації навчання. Для досягнення цих цілей у ході діагностичних процедур, з одного боку, встановлюються передумови, що мають окремі індивіди і представники навчальної групи у цілому, а з іншої, визначаються умови, які необхідні для організації планомірного процесу навчання і пізнання. За допомогою педагогічної діагностики аналізується навчальний процес і визначаються результати навчання. При цьому під діагностичною діяльністю розуміється процес, у ході якого (з використанням діагностичного інструментарію або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв якості, вчитель спостерігає за тими, хто навчається, та здійснює анкетування, обробляє дані спостережень і опитувань та повідомляє про отримані результати з метою описати поведінку, пояснити мотиви або передбачити поведінку в майбутньому» [2, 8].К. Інгенкамп підкреслює, що існує протиріччя між педагогічними і суспільними задачами педагогічної діагностики. У залежності від того, яка саме задача вирішується, відрізнятимуся функції і принципи діагностики. Деякі методи діагностики можуть ефективно застосовуватися тільки для вирішення однієї з цих задач. Тому для прозорості подання матеріалу будемо застосовувати поняття педагогічна експертиза, для підкреслення, що розуміється саме педагогічна діагностика в інтересах суспільства, на відміну від педагогічної діагностики, яка застосовується для оптимізації процесу навчання, тобто в інтересах того, хто навчається.Проведений аналіз науково-педагогічної літератури [2; 3; 12; 7; 4; 5; 8; 10; 11] та ін. свідчить, що серед дослідників немає суперечностей щодо таких ознак педагогічної діагностики:реалізує зворотний зв’язок в системі управління навчальним процесом;здійснюється з метою покращення процесу навчання (індивідуального або освіти у цілому) через вплив на умови і методи навчання;здійснюється невідривно від процесу навчання і є складовою цього процесу;передбачає здійснення педагогічного діагнозу, тобто детальний аналіз стану і динаміки розвитку студента, виявлення обставин недоліків, що дозволяє класифікувати студента за певним комплексом параметрів;передбачає аналіз передумов навчання, що мають окремі студенти або група у цілому;передбачає аналіз умов навчання, тобто перебігу навчального процесу і впливових факторів;забезпечує прогнозування перебігу навчального процесу.Деякі дослідники також включають до ознак діагностики здійснення оцінювання ([10; 5; 7] та ін.) і заохочення [5; 2] тих, хто навчається. На наш погляд, реалізація функції заохочення шляхом позитивної або негативної оцінки не є ознакою діагностики і більш притаманна контролю. Якщо припустити, що заохочення є необхідною функцією діагностики, арсенал методів діагностування суттєво звузиться. Чи будуть студенти відверто відповідати на запитання анкети, якщо вони знають, що за результатами дослідження їх похвалять або оцінять негативно? Чи скористається студент у вільний від аудиторних занять час автоматизованою системою тестування з метою закріпити власні знання і спрямувати навчальні зусилля, якщо виставлена системою оцінка може вплинути на підсумкову. Діагностика передбачає докладний аналіз не тільки навчальних досягнень, але і здібностей до певних дій, тобто властивостей особистості. По-перше, це висуває підвищені вимоги до докладності інформації про студента, тому не можна нехтувати високоінформативними методами діагностики, в тому числі такими, що не захищені від умисного спотворення результатів студентами. Потрібна довіра студентів до діагностичних заходів, їх впевненість, що результати не викликатиме негативних емоцій або інших наслідків. По-друге, докладна діагностика особистості є дуже делікатною сферою діяльності, спроби емоційно-ціннісного оцінювання здібностей можуть викликати неадекватну реакцію з боку студента, оскільки здібності у студентському віці здебільшого сформовані і їх розвиток дуже ускладнений. Психологи, наприклад, ніколи не оцінюють властивості випробуваних як добрі або погані: мова завжди йде про те як вибрати сферу діяльності, щоб оптимально реалізувати власну особистість.Щодо оцінювання, то воно має дві складові. По-перше, оцінка –«вимірювання знань, умінь, навичок, погляд на їх рівень» [3, 362], і у такому розумінні оцінювання, безумовно, є функцією педагогічної діагностики. З іншого боку оцінка передбачає вплив на особистість «... вона може виявитися у похвалі словом, жесті, міміці вчителя, короткому судженні, догані, оціночному вислові» [3, 362]. Така емоційно-ціннісна оцінка, на наш погляд, не відповідає завданням педагогічної діагностики, як було показано вище. І. Підласий застосовує термін «оцінювання» у зв’язку з метою педагогічної діагностики: «Метою дидактичного діагностування є своєчасне виявлення, оцінювання і аналіз перебігу навчального процесу у зв’язку з його продуктивністю» [7, 544]. Але це не оцінювання учня як особистості. Мова йде про аналіз навчального процесу з точки зору його продуктивності. І. Підласий також розглядає оцінку як «... спосіб раціонального визначення особистого рейтингу ...» [7, 546], – такий підхід насамперед передбачає не оцінку, а самооцінку за результатами вимірювання окремих властивостей особистості та її навчальних досягнень. Щоб уникнути багатозначності поняття «оцінювання», пропонуємо для педагогічної діагностики застосовувати терміни «вимірювання» і «аналіз».Сказане не заперечує високого значення оцінювання і заохочення для управління навчальною діяльністю студента.Якісне визначення поняття педагогічної діагностики не можливе без встановлення зв’язків між ним і традиційним поняттям педагогічного контролю. Традиційно педагогічна діагностика розвивалася як складова педагогічного контролю. Це знайшло відображення у науковій і навчальної педагогічної літературі ([3; 13; 4] тощо), і закріплено у «Критеріях оцінювання навчальних досягнень» [14] через виділення діагностико-керуючої функції педагогічного контролю «... що допомагає виявити причини труднощів, які виникають в учня у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, і визначити конкретні шляхи усунення недоліків» [3, 363]. Таким чином, сутність діагностико-керуючої функції педагогічного контролю відповідає сутності педагогічної діагностики.В. Бондар розглядає педагогічну діагностику як новий рівень педагогічного контролю: «контроль з боку вчителів за результатами діяльності учнів трактується як педагогічна діагностика і виходить за межі перевірки й оцінювання знань, вмінь та навичок. За педагогічної діагностики, яка здебільшого застосовується до виховання, враховуються індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, потреби й мотиви; захоплення, нахили, здатності та здібності; особливості перебігу психічних процесів – мови й мислення; уваги, уяви і фантазії; пам’яті, емоцій, волі тощо» [8, 183].І. Підласий [7], Н. Морзе [10] і Л. Крившенко [15] розглядають педагогічний контроль як складову педагогічної діагностики.Г. Атанов виділяє два підходу до проведення контролю: на основі «... інтегральної оцінки того, що знає або вміє той, хто навчається ...» [16, 154] або на основі педагогічної діагностики, яка «... проводиться з метою управління навчальним процесом, його корекції ...» і передбачає визначення того, «що саме не знає / не вміє той, хто навчається ...» [16, 155]. Таким чином бачимо, що є спільні методи, що застосовуються і для контролю, і для діагностики. Однак, є методи контролю, що визначають інтегральну оцінку результату навчальної діяльності студента, такі методи не дають достатньої інформації з точки зору діагностики. З іншого боку, частина методів діагностики, таких як, наприклад, анкетування не можуть застосовуватися для здійснення контролю, оскільки студент може умисно спотворити результати з метою отримання позитивної оцінки.На нашу думку педагогічний контроль і педагогічна діагностика відрізняються за метою і спрямованістю результатів, тому це різні, хоча і дуже близькі поняття. Мета педагогічного контролю – корекція особистості студента, його дій, ставлення до навчання, крім цього, контроль виконує і діагностичну функцію. Мета діагностики – інформаційне забезпечення системи управління навчальним процесом, вибір оптимального методу навчання у конкретний момент навчального процесу.Педагогічна діагностика і педагогічний контроль здійснюються невідривно від навчального процесу і є компонентами навчального процесу, методи контролю і діагностики виконують навчальну функцію і можуть розглядатися як своєрідні методи навчання [7, 545]. У практиці навчання діагностика і контроль здебільшого здійснюються спільно: з одного боку, діагностика є однією з функцій педагогічного контролю, з іншого боку, педагогічний контроль часто застосовує методи діагностики. Але різна спрямованість педагогічного контролю і педагогічної діагностики змушує розглядати їх окремо як різні підсистеми педагогічної системи. З урахуванням поглядів на педагогічну систему як багатовимірну «... з такими основними векторами: організаційним, управлінським, діалогічним ...» [17] можна сказати, що педагогічний контроль відноситься до організаційного вектору, а педагогічна діагностика до управлінського. У таблиці 1.1 наведено фактори що зумовлюють диференціацію понять педагогічна діагностика і педагогічний контроль.Таблиця 1.1. педагогічний контрольпедагогічна діагностикаі контроль, і діагностика є компонентами педагогічної системидіагностика є однією з функцій контролюпедагогічний контроль застосовує деякі методи діагностикиконтролювати можна тільки те, що свідомо формується (навчальні досягнення, поведінку тощо)педагогічній діагностиці підлягають не тільки навчальні досягнення студента, але і його початкова підготовка, мотиви, деякі психофізіологічні властивості, що впливають на ефективність навчання, тощоконтроль передбачає прямий вплив на студента: заохочення або покараннядіагностика передбачає непрямий вплив на студента через рекомендації щодо вибору методу навчанняконтроль може здійснюватися як на основі діагностики шляхом узагальнення результатів, так і за допомогою інтегральних методів, що перевіряють сформованість професійної компетентності через виконання комплексних практичних завданьдіагностика завжди передбачає детальний аналіз за елементами, що складають очікуваний результат навчання діагностика передбачає виявлення причин труднощівконтроль включає в себе інтегральну оцінку навчальної діяльності студента та його досягненьдіагностика передбачає обробку даних: інтерпретацію, класифікацію, формування рекомендацій щодо корекції навчання, прогнозуванняконтроль передбачає емоційно-ціннісну оцінку особистостірезультати діагностики емоційно-нейтральніконтроль передбачає оперативну реакцію на виявлені порушення або успіхиінтерпретація результатів діагностики здійснюється після накопичення необхідного об’єму данихмета контролю – корекція особистості студента, його дій, ставлення до навчання мета діагностики – інформаційне забезпечення системи управління навчальним процесом щодо вибору змісту і методів навчанняТаким чином педагогічна діагностика і педагогічний контроль є окремими підсистемами навчального процесу, але деякі їх функції співпадають за змістом, хоча і реалізуються у різному ступені.

Розглянуто концептуальні основи моніторингу в освіті. Обґрунтовано необхідність виділення нового типу моніторингу – кваліметричного – як способу і технології діагностики, оцінки і менеджменту якості вищої освіти на прикладі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Розкрито ознаки, притаманні для кваліметричного моніторингу. Зроблено висновок, що об’єктивна діагностика якості вищої професійної освіти можлива завдяки багаторівневому кваліметричному моніторингу, що передбачає накопичення і аналіз статистичних результатів про якість навчальних досягнень студентів.

Проаналізовано розповсюдження пухлин серед собак і котів м. Полтави. З метою визначення по-ширеності новоутворень серед собак та котів було зібрано й оброблено статистичні дані по кліні-ках ветеринарної медицини м. Полтави за останні два роки. Проведено диференційну діагностику морфологічних типів деяких видів пухлин у собак. Розглянуто морфологічну, цитологічну та гістоло-гічну будову новоутворень. Проблема пухлинного росту є досить поширеною у собак та котів. За останні два роки новоутворення діагностували у 98 собак та 77 кішок (56 % та 44 % відповідно). Серед собак 70 % були породистими. Але достовірної схильності до пухлин певного виду у якоїсь ок-ремої породи не виявлено. Щонайбільше (21,4 %) у собак діагностували злоякісні пухлини молочної залози. Вони мали різний розмір і охоплювали один або кілька молочних пакетів. Досить поширеною патологією тканинного росту є папіломатоз (18,4 %). Окреслено місця локалізації та розміщення папілом на тілі собак та котів, а також подано опис їх зовнішнього вигляду. Охарактеризовано по-рядок формування пухлинного зачатку. Залежно від симптоматики та перебігу захворювання вико-ристовували такі методи діагностики, як пальпація, рентгенографія, ультразвукова діагностика, інколи проводили дослідження морфологічних і біохімічних показників крові з метою виявлення сту-пеня порушення обміну речовин. Місцево досліджували не лише саму пухлину, а і ступінь втягнення в патологічний процес оточуючих тканин. За допомогою апарату для ультразвукової діагностики слідкували за реакцією реґіонарних лімфатичних вузлів та за появою і розвитком метастазів. Порів-няно різні схеми лікування папіломатозів піддослідних тварин. Встановлено, що включення у схему лікування препарату «Вінкристин» значно скорочує термін лікування та дає виражений терапевти-чний ефект вже після другої ін’єкції, що забезпечує поступове зменшення папілом, їх зсихання та відторгнення.

Проведено аналіз діагностики та лікування 98 хворих із тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок. Залежно від застосованої схеми антикоагулянтної терапії пацієнти були поділені на три групи: перша група – 32 хворих, які отримували варфарин, друга група 34 – ривароксабан, третя 32 – дабігатрану етексилат. Усім пацієнтам з метою верифікації діагнозу і моніторингу якості терапії проводили ультрасонографічне дослідження, оцінювали тромбогенні властивості периферичної крові (ступінь, час, швидкість агрегації, фактор Віллебранда), загортальну та протизгортальну систему крові (антитромбін, протеїн С, рівень Д-димеру). Для оцінювання якості життя хворих використовували спеціалізований опитувальник CIVIQ-1. Застосовували шкалу Villalta для встановлення як ймовірного діагнозу, так і ступеня тяжкості ПТС. На підставі оцінки результатів дослідження зроблено висновок, що лікування хворих із тромбозом глибоких вен потребує індивідуалізованих підходів до визначення схеми та термінів антикоагулянтної терапії.Ключові слова: тромбоз глибоких вен, антикоагулянтна терапія, діагностика.

Представлено сучасний формат стратегії і програми навчання майбутніх спеціалістів ступеня доктора філософії за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» галузі знань 22 «Охорона здоров'я». Методами експертного оцінювання проаналізовано розвиток теорії і практики застосування технологій діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів, у тому числі інформаційних. Уніфіковано сучасні технології клінічних лабораторних і променевих методів дослідження, що сприяють підвищенню якості надання медичної допомоги; методи променевої терапії, що сприяють підвищенню ефективності лікування онкологічних і неонкологічних захворювань, а також методи прийняття рішень у діагностиці, лікуванні та прогнозуванні станів пацієнта. По завершенню навчання, здобувачі вищої освіти третього рівня мають оволодіти загальнонауковими компетентностями, здобути універсальні навики дослідника та мовні компетентності. Тематика курсів професійної підготовки розроблена з метою сприяння здатності інтегрувати знання та розв'язувати складні завдання в мультидисциплінарних і трансдисциплінарних контекстах. Отже, зміст запропонованої освітньо-наукової програми за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» направлено на підготовку висококваліфікованих і конкурентоспроможних спеціалістів ступеня доктора філософії та здобуття ними в процесі навчання необхідних теоретичних знань, що носять мультидисциплшарний характер, та комплексу практичних умінь, навиків і компетентностей для виконання інноваційних наукових досліджень та впровадження отриманих результатів у практичну охорону здоров'я.

Енергетичний комплекс України досі залишається досить потужним комплексом серед країн Єврозони. Українські електричні мережі, що входять до енергетичного комплексу мають значне розгалуження. Протяжність ліній електропередач високої і надвисокої напруги (750, 330, 220, 110 кВ) налічують тисячі кілометрів. Зношеність обладнання в системі електропостачання Україні позначається на надійності електропостачання і на якісних показниках. В таких умовах підтримання робочого стану обладнання забезпечується поточним обслуговуванням. Значна увага приділяється своєчасному виявленню пошкодження, точному визначенні місця аварії і її характеру. Висока напруга в мережі призводить до появи такого побічного фактору, як коронний розряд, який не тільки споживає значні обсяги електричної енергії, але й спотворює її. Поява коронного розряду може бути ознакою електричної несправності системи передачі струму. Тому авторами було обрано напрям по розробці гальванічно-незалежних систем діагностики стану енергетичного обладнання через діагностику наявності коронного розряду. Для визначення наявності коронного розряду необхідно використання або значної кількості систем діагностики, або розташування таких систем на пересувних платформах. Пропонується використовувати безпілотні літальні апарати в якості платформи. Запропоновані авторами методи акустичного контролю можуть бути заблоковані власними шумами літальних апаратів. Тому було проведено акустичний аналіз різних режимів роботи літальних апаратів і їх порівняння із акустичним спектром коронного розряду. Отримані результати дозволили візуалізувати можливість використання акустичних систем на борту безпілотних літальних апаратів для проведення діагностики коронного розряду за акустичними параметрами.

Вологість паливо-мастильних матеріалів є одним з визначальних показників їх якості. Присутність вологи в матеріалі впливає на їх фізико-хімічні і електричні властивості. Вода характеризується високою діелектричною проникністю і здатністю легко взаємодіяти з іншими речовинами. Розроблення системи контролю вологості паливо-мастильних матеріалів у процесі експлуатації машини є невід’ємною частиною інформаційно-вимірювальних і керувальних систем сучасної мобільної техніки, і зокрема техніки спеціального призначення. Ємнісні сенсори вологості є розприділеними структурами і у вимірювальних системах параметрами вимірювання є як ємність, так і опір й індуктивність. Для реалізації ємнісного вимірювача з лінійною калібрувальною характеристикою, враховано що вимірювальне середовище є з великими змінними активними втратами, якими є оливи і палива двигунів внутрішнього згоряння. Для компенсування активних втрат застосовано схему з окремим вимірюванням реактивної складової повного опору діелькометричного первинного перетворювача на основі модуляції параметрів вимірювального резонансного контуру. Параметри такої схеми обирано так, щоб при вимкненій модуляційній ємності повна провідність схеми мала індуктивний характер. За міру якості перетворення вимірювальної схеми сенсора прийнято диференціальну чутливість, яка характеризує відношення відносних приростів вихідного (повної провідності) й вхідного (реактивної провідності) параметрів. Розроблений автоматичний одночастотний вимірювач з ємнісним сенсором, виконаним у вигляді електродів розсіяного поля, покритих шаром ізоляції, в якому використано метод модуляції параметрів вимірювального резонансного контуру. Для перевірки теоретичних досліджень проведений повний факторний експеримент на трьох рівнях при двох факторах – вологості досліджуваного середовища і частота напруги живлення вимірювального контуру. Працездатність вимірювальної схеми ємнісного перетворювача зберігається у всьому діапазоні вимірювань, якщо добротність ємнісного вимірювального перетворювача в матеріалі більша одиниці.

Реферат – Сон - це складний психофізіологічний стан, який безпосередньо визначає психічну і біологічну активність людини. Важливість сну обумовлена в першу чергу його необхідністю для організму. Сон – унікальний механізм відновлення та адаптації до умов життя. Одна безсонна ніч знижує стійкість імунітету до інфекційних захворювань і швидкість реакції на зовнішні імпульси. У віддаленій перспективі постійний дефіцит і зниження якості сну підвищують ризик розвитку серцево-судинних і ендокринних захворювань. Золотий стандарт об'єктивної оцінки сну, полісомнографія, зазвичай виконується в лабораторії сну, і дані вручну оцінюються фахівцем зі сну, що робить цей процес незручним, дорогим і менш придатним для довготривалих досліджень. Тому існує потреба в перевіреному недорогому обладнанні для оцінки сну, яке було б зручним і точним. З клінічної та дослідницької точки зору можливість отримання даних про безсоння, може персоналізувати рішення про лікування та оптимізацію здоров'я, а також поліпшити фенотипування захворювання. Мета даної статті – дослідження сучасних методів аналізу якості сну, визначення їх переваг та недоліків, та пошук альтернативних засобів для моніторингу сну. В роботі наведені результати порівняльного аналізу технологій для відстеження сну, а також запропоновано альтернативу полісомнографії, яка може використовуватися для надійного та довгострокового моніторингу. Зокрема, проаналізовані роботи, що вивчали застосування біорадара як засобу аналізу фізіологічного стану людини. Біорадар - це новий вид радіолокатора, що поєднує технології біомедичної інженерії та радіолокації. Його ціль – безконтактне виявлення життєво важливих ознак через неметалеві перешкоди, такі як одяг та стіни, передаючи спеціальну електромагнітну хвилю. Дана технологія може стати кроком вперед в індустрії відстеження сну.Ключові слова: полісомнографія, моніторинг сну, актиграфія, дистанційний моніторинг, біорадари.

Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання. Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою. Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США). Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів. Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.

Частота звернень пацієнтів до ендокринологів у зв'язку з низькорослістю займає третє місце після патології щитовидної залози та ожиріння. Серед дітей, які відстають у зрості від однолітків, близько 20% мають затримку росту ендокринного генезу. Низькорослість часто призводить до порушення психологічної адаптації та соціальної депривації дитини. Мета роботи - поліпшення якості діагностики затримки зросту у дітей з метою розробки ефективних заходів щодо їх ведення та лікування.

Роботу виконано на кафедрі автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться 22 грудня 2020 р. о 09:00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 10 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, навчальний корпус № 9, ауд. 106.
В кваліфікаційній роботі розроблено технологію технічного обслуговування та ремонту стартера CS 1044 автомобіля Renault Logan, а також досліджено якість та надійність системи електрообладнання.
The qualification work developed the technology of maintenance and repair of the starter CS 1044 car Renault Logan, as well as investigated the quality and reliability of the electrical equipment system.
РEФEРAТ...6 ВCТУП...7 1 ЗAГAЛЬНО-ТEXНIЧНИЙ РОЗДIЛ...8 1.1 Опис та характеристика автомобіля Renault Logan...8 1.2 Будова та характеристика системи пуску ДВЗ автомобіля Renault Logan II...9 2 ТEXНОЛОГIЧНИЙ РОЗДIЛ...10 2.1 Характеристика дефектів стартера і причини їх виникнення...10 2.2 Технологічний процес діагностики та ремонту стартера автомобіля Renault Logan...11 2.3 Ремонт стартерів автомобілів Renault Logan...16 2.4 Технічне обслуговування стартера автомобіля Renault Logan...20 2.5 Характеристика електротехнічної дільниці...22 2.6 Основні принципи побудови організаційної структури управління технічною службою ...23 2.7 Складання технологічної документації...25 2.8 Розрахунок виробничих параметрів ремонтного підрозділу...26 3 КОНCТРУКТОРCЬКИЙ РОЗДIЛ...30 3.1 Існуючі пристрої для діагностики складових стартера...30 3.2 Принцип випробування стартера в режимі повного гальмування з допомогою стенда...33 3.3 Електричний розрахунок електронного ключа живлення пристрою...34 4 НAУКОВО-ДОCЛIДНИЙ РОЗДIЛ...36 4.1 Актуальність дослідження...36 4.2 Мета і основні завдання дослідження...36 4.3 Методи дослідження...38 4.4 Наукова новизна...38 4.5 Практична цінність і реалізація результатів...39 4.6 Основні висновки та результати роботи...47 5 ОXОРОНA ПРAЦI ТA БEЗПEКA В НAДЗВИЧAЙНИX CИТУAЦIЯX...49 5.1 Характеристика дільниці з точки зору охорони праці та заходи по покращенню умов праці і техніки безпеки для дільниці...49 5.2 Розрахунок штучного освітлення...54 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...57 БІБЛІОГРАФІЯ...58 ДОДAТКИ

Проект виконано на кафедрі біотехнічних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя
Роботу присвячено питанням покращення якості зображень для цифрової Х-променевої діагностики. Проаналізовано задачу отримання та аналізу рентгенівських зображень, способи їхнього опрацювання та перетворень, зокрема нормалізації, зміни колірної гами, яскравості та контрасту для підвищення роздільної здатності та можливості виділення меж структурних елементів органів.
The work is dedicated to improving the quality of images for digital X-ray diagnostics. The task of obtaining and analyzing x-ray images, methods of their processing and transformations, including normalization, change of color scale, brightness and contrast, to increase the resolution and the ability to isolate the boundaries of structural elements of organs are analyzed
ЗМІСТ ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. МЕТОДИ Х-ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ 12 1.1 Способи променевої діагностики 12 1.2 Загальні відомості про особливості Х-променевої діагностики 12 1.3 Аналіз діагностичних можливостей Х-випромінювання в медицині 17 1.4 Стандарт цифрових зображень в медицині 18 1.5 Висновки до розділу 1 19 РОЗДІЛ 2. ОТРИМАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕНЬ 21 2.1 Загальні відомості про отримання рентгенівських зображень 21 2.2 Рентгенівська установка і формування зображень 22 2.3 Іонографічні методи отримання діагностичних зображень 32 2.4 Цифрова рентгенографія 33 2.5 Висновки до розділу 2 38 РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ОБРОБКИ ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ 40 3.1 Поняття цифрової обробки зображень 40 3.2 Етапи ЦОЗ 41 3.3 Висновки до розділу 3 43 РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ОПРАЦЮВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕНЬ 44 4.1 Методи опрацювання рентгенівського зображення в середовищі Matlab 44 4.2 Фільтрація рентгенівського зображення 45 4.3 Шляхи підвищення якості рентгенівського зображення 50 4.4 Висновки до розділу 4 52 РОЗДІЛ 5. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 53 5.1 Методика проведення медико-біологічних досліджень 53 5.2 Обґрунтування вибору УДК напряму наукового дослідження 55 РОЗДІЛ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 58 6.1 Науково-технічна актуальність науково-дослідної роботи 58 6.2 Розрахунок витрат на проведення науково-дослідної роботи 59 6.3 Науково-технічна ефективність науково-дослідної роботи 65 6.4 Висновки до розділу 6 69 РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 70 7.1 Охорона праці 70 7.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 71 РОЗДІЛ 8. ЕКОЛОГІЯ 79 8.1. Актуальність охорони навколишнього середовища та екології 79 8.2. Класифікація стічних вод і їх забруднень 80 8.3. Проблема радіаційного забруднення природного середовища 81 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 85 Бібліографія 87 ДОДАТКИ 89

Русанова І. С. Діагностика ефективності технологій розвитку лідерських якостей посадової особи місцевого самоврядування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. М. Приймак. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 100 с.
UA : Метою дослідження виступає: ефективність технологій розвитку лідерських якостей посадової особи місцевого самоврядування. Об’єктом дослідження: виступають інституційні засади розвитку місцевого самоврядування в умовах децентралізації та розбудови публічності. Предмет дослідження: ефективність технологій розвитку лідерських якостей посадової особи місцевого самоврядування. Методи наукового дослідження: дедукції, індукції, аналізу, синтезу, класифікації, наративний, опитування, вторинної обробки даних. Гіпотеза дослідження: ефективність технологій розвитку лідерських якостей публічних осіб місцевого самоврядування матиме високий рівень у разі сприйняття останніми відповідних профільних тренінгів як невід’ємної складової підвищення професійної кваліфікації. Висновки: 1. технології розвитку лідерських якостей на сьогодні широко використовуються в межах низки тренінгових програм й, у процесуальному контексті, поділяються на кабінетну та інтерактивну складові. 2. специфіка професійної діяльності посадових осіб місцевого самоврядування обумовила використання психо-діагностичної та соціологічної методик оцінки ефективності технологій розвитку лідерських якостей. 3. внаслідок того, що розвиток лідерських рис не прописаний в посадових інструкціях і не є індикатором компетентності службовців місцевого самоврядування, рівень професіоналізму, на їх думку, визначається не скільки розвинутими лідерськими якостями, скільки якістю наданих послуг та результативністю адміністративних чи публічно-управлінських процедур.
EN : Purpose of research: the effectiveness of technologies for the development of leadership qualities of local government officials. Object of research of qualification work: the institutional principles of local government development in the context of decentralization and public development. Subject of research: the effectiveness of technologies for the development of leadership qualities of local government officials. Methods of research: deduction, induction, analysis, synthesis, classification, narrative, polling, secondary data processing. Hypothesis: The effectiveness of technologies for the development of leadership qualities of local government officials will be of high level if the latter ones perceive the relevant specialized trainings as an integral part of professional qualification development. Conclusions: 1. Leadership development technologies are currently widely used in a number of training programs and, in a procedural context, are divided into desk and interactive components. 2. The specific nature of the professional activities of local government officials led to the use of psycho-diagnostic and sociological methods for evaluating of the leadership development technologies effectiveness. 3. Thereof the development of leadership traits is not spelled out in job descriptions and is not an indicator of competence of local government officials, the level of professionalism, in their opinion, is determined not so much by strong leadership qualities, but rather by the quality of the provided services and the efficiency of administrative or public management procedures.

Шусєв О. С. Комунікативні якості особистості в суб’єктів підприємницької діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 83 с.
UA : Робота викладена на 83 сторінки, 3 таблиці, 4 рисунка. Перелік посилань включає 104 джерела. Об’єкт дослідження: комунікативні якості особистості в суб’єктів підприємницької діяльності. Перспективи інтеграції України в Європейську співдружність потребують суттєвих кроків у розбудові національної економіки. Однією з головних проблем сучасної економіки України є залучення громадян до її розвитку. Ключовою фігурою, що впливає на розвиток вітчизняної економіки, безумовно, є підприємець. Налаштованість громадян на оволодіння підприємництвом потребує особливої психологічної підтримки й нерідко корекції прийнятих рішень щодо особистісних детермінант професійної підготовки (І.В. Лантух). Враховуючи глобальні тенденції нестабільності соціально-економічної ситуації, збільшення професійних та психічних навантажень у професійній діяльності, зростання конкурентності в суспільстві, особливо гостро постає проблема професійного спілкування, зокрема, комунікативних якостей суб’єктів підприємницької діяльності. Реалізуючись протягом усієї життєдіяльності, спілкування лежить в основі ефективності реалізації практично всіх процесів розвитку людини. Поінформованість про закономірності, властиві спілкуванню, відкриває широкі можливості для побудови програм управління комунікативними процесами, що сприяють підвищенню якості міжособистісного взаємодії в різних життєвих та професійних ситуаціях.. Наукова новизна полягає у полягають у тому, що виявлено та досліджено специфіку розвитку комунікативних якостей особистості в суб’єктів підприємницької діяльності, розширено, уточнено та доповнено вивчення наступних особистісних утворень: стиль спілкування, комунікативна компетентність, комунікативна саморегуляція, стиль самопред’явлення у спілкуванні, набуло подальшого розвитку вивчення феномену професійного спілкування, а також комунікативної компетентності.
EN : The work is set out on 83 pages, 3 tables, 4 figures. The list of references includes 104 sources. Object of research: communicative qualities of personality in business entities. Prospects for Ukraine's integration into the European Community require significant steps in building the national economy. One of the main problems of the modern economy of Ukraine is the involvement of citizens in its development. The key figure influencing the development of the domestic economy, of course, is the entrepreneur. Citizens' attitude to mastering entrepreneurship requires special psychological support and often correction of decisions made about personal determinants of professional training (IV Lantukh). Given the global trends of instability of the socio-economic situation, increasing professional and mental strain in professional activities, increasing competitiveness in society, the problem of professional communication is particularly acute, in particular, the communicative qualities of business entities. Realized throughout life, communication is the basis for the effectiveness of almost all human development processes. Awareness of the patterns inherent in communication, opens wide opportunities for building management programs of communicative processes that improve the quality of interpersonal interaction in various life and professional situations. Scientific novelty is that identified and studied the specifics of the communicative qualities of the individual of business activities, expanded, clarified and supplemented the study of the following personal formations: communication style, communicative competence, communicative self-regulation, style of self-presentation in communication, further developed the study of the phenomenon of professional communication and communicative competence.

Посібник містить матеріали для проведення окремих процедур моніторингу математичної підготовки та готовності до профільного навчання в учнів основної школи. У посібнику наведено завдання для оцінки якості математичної освіти учнів 9-х класів, рекомендації до вивчення індивідуальних особливостей математичного мислення школярів, методики дослідження профільної готовності учнів 8-9 класів за групами психологічних параметрів. Посібник призначений для вчителів математики ЗОШ, студентів вищих педагогічних навчальних закладів, аспірантів.

У статті запропоновано нове розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів технологій і креслення до педагогічної діагностики якості освіти, що відображено в розробленні й обґрунтуванні методики її реалізації у процесі формування підготовленості студентів до вирішення цього завдання. Методика оволодіння майбутніми вчителями технологій і креслення системою педагогічної діагностики якості освіти розглядаємо як складний, діалектичний й динамічний процес, що відбувається в площині суб’єкт-суб’єктної взаємодії під час аудиторних занять у виші і в період педагогічної практики; доведено, що оволодіння педагогічною діагностикою та процедурами її застосування в професійній діяльності вчителів сприяє підвищенню якості освіти учнів, збагачує особистість майбутнього вчителя технологій і креслення професійно значущими якостями й властивостями, що формуються під час його підготовки у вищому навчальному закладі.

Розглянути результати впровадження структурно-функціональної моделі педагогічного діагностування якості підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Педагогічна діагностика як система методів і засобів слугує підґрунтям для вивчення труднощів у роботі, допомагає з’ясувати сильні чи слабкі моменти педагогічної діяльності, окреслити оптимальні шляхи подальшого підвищення якості освіти майбутніх учителів. Показана технологія реалізації структурно-функціональної моделі педагогічного діагностування якості освіти. Розроблені етапи впровадження педагогічного діагностування підготовки майбутніх учителів базовані на дотриманні обґрунтованих педагогічних умов.