Academic literature on the topic 'Шумова завада'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Шумова завада.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Шумова завада"
1
ТРАСКОВЕЦЬКА, Лілія, and Олександр РУДИК. "КОМП’ЮТЕРНІ МЕТОДИ СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 517–34. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.491.
Full textAbstract:
Робота присвячена важливій темі теорії інформаційних систем – теорії і практиці виявлення сигналів у завадах. У будь-якому середовищі на поширення сигналів діють завади, що спотворюють структуру сигналів і, відповідно, інформацію, яку вони несуть. Загальною властивістю сигналів є їх випадковий характер, тому для математичного опису сигналів використовують апарат теорії ймовірностей. Сигнал – носій інформації, якої немає в точці приймання до моменту його прийняття. Оскільки інформація про об’єкт кодується в одному або декількох параметрах сигналу – амплітуді, частоті, фазі, часі затримки, то принаймні один з цих параметрів невідомий для спостерігача. Крім того, наявність завад і шумів, що є випадковими процесами, а також випадкові параметри каналу поширення сигналу зумовлюють потребу в застосуванні методів теорії ймовірностей, теорії випадкових процесів та методів математичної статистики під час проведення досліджень з обробки сигналів. Для математичного опису сигналів і завад використовують ті чи інші моделі випадкових процесів – гауссівські випадкові процеси, негауссівські випадкові процеси із складеним розподілом, негауссівські марковські випадкові процеси. Моделюють випадковий процес заданою багатовимірною щільністю розподілу ймовірностей. В роботі обґрунтовано методологічні принципи обробки сигналів за умов апріорної невизначеності, коли щільність розподілу ймовірностей невідома. В основу статистичної обробки інформаційних параметрів сигналів покладено знаходження таких інформаційних ознак: середніх значень інтервалів, статистичний розподіл вибірки, дисперсії амплітуд. Використовуючи комп’ютерне моделювання в системі Matlab, за допомогою адаптивних алгоритмів проведено генерацію сумішей радіотехнічних завад різних видів. У процесі оброблення за цими алгоритмами також визначено статистичні оцінки параметрів суміші сигналу і завад. Обчислені параметри сигналу використовуються для з’ясування наскільки узгоджена з дослідними даними гіпотеза про те, що невідома характеристика має саме те значення, яке отримане в результаті її оцінювання. Для візуалізації досліджень створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати випадкові сигнали з різними формами спектрів завад, демонструвати їх, будувати гістограми та підбирати закони розподілу, що якнайкраще описують випадковий процес. Крім того, в програмі обчислено ймовірність виявлення сигналу і побудовано графік залежності ймовірності виявлення сигналу від ймовірності хибної тривоги і відношення сигналу до шуму при різних обсягах вибірки.
2
Грицюк, В. К., and В. А. Золотарьов. "Порівняння стійкості стеганографічних методів Кохо-Жао та DWT[10] до різних типів спотворення програмними засобами." Системи обробки інформації, no. 1(160), (March 30, 2020): 136–44. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.18.
Full textAbstract:
Наведено результати практичних досліджень щодо використання алгоритмів вбудовування для приховування інформації в цифрових відео файлах, отримані за допомогою спеціально розробленої програми на мові Java. Оцінена різниця між початковим відео з вбудованими даними та спотвореним відео за показником індексу структурної подібності індексу структурної подібності SSIM, який вважається більш точним ніж параметр пікового відношення сигналу до шуму (PSNR), та завжди лежить у діапазоні від –1 до 1. Проаналізовані результати, отримані на трьох етапах досліджень, оцінки відео з різними методами вбудовування; з різними методами завадостійкого кодування; з різними моделями каналів зв’язку. Оцінка стійкості до завад в залежності від вибору стеганографічного метода проводилася методами Кохо-Жао і DWT, використовувалися два пороги вбудовування, без завадостійких кодів та без імітації каналів зв’язку. Вплив використання різних методів завадостійкого кодування на стійкість відео проводився за допомогою кодів Хеммінга, БЧХ, РС. Оцінка стійкості до завад в залежності від каналів зв’язку проводилася для 4-х моделей, на які можна розкласти реальний канал зв’язку: каналу з простим шумом, каналу з чорно-білим шумом, каналу з адитивним білим гауссівським шумом та каналу з дискретним каналом зі стиранням. Дослідним шляхом було з’ясовано, що різниця в стійкості до завад для різних стегонографічних методів несуттєва; збільшення порогу вбудовування інформації приводить до зростання стійкості; ускладнення алгоритму кодування підвищує стійкість як до атак, так і для завад; виявлено, що найгіршим для передачі відео є дискретний канал зі стиранням.
3
Стасєв, Ю. В., Г. Г. Бабіч, Ю. І. Заруденська, and І. О. Болбас. "Методика оцінки ефективності функціонування пристроїв формування керуючих послідовностей." Системи озброєння і військова техніка, no. 4(64), (December 17, 2020): 120–25. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.15.
Full textAbstract:
У статті пропонується методика оцінки ефективності функціонування механізмів формування керуючих послідовностей для реалізації активної завадо- та імітозахисту завадозахисних систем зв'язку і управління на фізичному рівні. Реалізація активної завадо- та імітозахисту систем зв'язку і управління на фізичному рівні досягається при використанні динамічного режиму функціонування на рівні складних сигналів. В цьому випадку постановка імітаційних та структурних перешкод зловмисником еквівалентна постановці їм звичайних шумових завад. Максимальна ефективність динамічного режиму функціонування досягається за умови, що зловмиснику не відомий закон, який реалізує динамічний режим функціонування і він не може розкрити цей закон формування на заданому інтервалі часу. Отримано математичні вирази, що дозволяють сформулювати вимоги до пристроїв формування керуючих послідовностей і оцінити якості керівників послідовностей. Проведено аналіз і розроблена методика оцінки ефективності функціонування механізмів формування керуючих послідовностей для реалізації динамічного режиму функціонування. Встановлено, що пристрій формування керуючих послідовностей має забезпечувати високу структурну скритність і високу лінійну складність породжуючих послідовностей. Сформульовано вимоги до пристроїв формування керуючих послідовностей.
4
Vladimirsky, A. A., and I. A. Vladimirsky. "Correlation Parametric Methods for Determining the Coordinates of Leaks in Underground Pipelines." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 3 (June 4, 2021): 03–16. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.03.003.
Full textAbstract:
Розроблені методи діагностування підземних трубопроводів є розвитком відомого коре-ляційного методу визначення координат витоків з врахуванням ускладнень, які вносять множинність типів хвиль та пошкоджень у сукупності зі сторонніми завадами. Побудова-но діагностичну модель ділянки трубопроводу, яка моделює наявність в ньому пошкод-жень як джерел стаціонарних акустичних шумів, багатохвильове поширення цих шумів до датчиків течешукача, а також наявність сторонніх, статистично не пов'язаних завад. Модель призначена для формалізації наявних ускладнень та побудови адекватних алго-ритмів їх подолання. Сформовано перелік діагностичних параметрів, які в умовах інтер-ференційних спотворень за величиною характеризують якість селекції інформатив¬ ної хвилі гідравлічного удару. Проаналізовано зв'язок ускладнень з цими параметрами, зроб-лено висновки щодо їхнього подальшого застосування.
5
Serkov, A., K. Trubchaninova, and B. Lazurenko. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ РУХОМОГО ЗВ’ЯЗКУ ПРИ ВИНИКНЕННІ ВНУТРІШНЬОСИСТЕМНИХ ЗАВАД." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 155–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.155.
Full textAbstract:
Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з аддитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку в умовах внутрішньосистемних завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. Показано, що випадкові зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих надширокосмугових сигналів в потоці бітів інформації є причиною виникнення внутрішньосистемних завад. У свою чергу це викликає збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані характеристики бітової похибки свідчать про високий рівень прихованості та електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень в каналі зв’язку з адитивним гаусовом білим шумом. Причому, за умов використання некратних затримок кодуючих імпульсів в процесі кодової спектральної модуляції, отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10(-5) – 10(-6) при суттєво менших одиниці відношеннях сигнал/шум. Висновки. Використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10 . Таким чином система надширокосмугового радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації при появі внутрішньосистемних завад
6
Климченко, В. Й., О. В. Бєлавін, В. О. Тютюнник, and А. А. Лук’янчиков. "Удосконалення методики розрахунку коефіцієнта стиснення зони виявлення цілей оглядовими РЛС за умов дії активних шумових завад." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(37) (November 28, 2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.37.11.
Full text
7
Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук, and О. Д. Підлісний. "Кореляційний метод обробки складеного хаотичного сигналу." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(42,) (January 21, 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.13.
Full textAbstract:
В роботі аналізується можливість традиційної кореляційної (когерентної) обробки при виявленні складеного хаотичного радіолокаційного сигналу на фоні шумів та пасивних завад. Показано, що при виявленні та обробці складених хаотичних сигналів можливо застосовувати традиційну кореляційну обробку. Наявність флуктуацій параметрів сигналу (його викривленої форми), через поширення в неоднорідній атмосфері та перевідбиття від повітряного судна істотно знижує якість такої обробки. Вказано, що підвищення якості обробки хаотичних сигналів необхідно проводити за рахунок використання нетрадиційних методів, що враховують специфічну структуру складених хаотичних сигналів, через їх динамічні інваріанти.
8
Руденко, О. Г., О. О. Безсонов, Н. М. Сердюк, К. О. Олійник, and О. С. Романюк. "Робастна ідентифікація об'єктів на основі мінімізації комбінованого функціоналу." Системи обробки інформації, no. 1(160), (March 30, 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.10.
Full textAbstract:
Розглянуто задачу ідентифікації параметрів лінійного об'єкта за наявністю негаусівських завад на основі мінімізації комбінованого функціоналу, який поєднує властивості МНК та МНМ та забезпечує робастність одержуваних оцінок. Досліджено статистичні властивості градієнтного алгоритму ідентифікації, в результаті чого визначено умови його збіжності в середньому і середньоквадратичному. Для дослідження властивостей в алгоритму використано функції Ляпунова. Отримано аналітичні оцінки неасимпотичних та асимптотичних значень помилки оцінювання параметрів і точності ідентифікації. Показано, що ці значення помилки оцінювання і точності ідентифікації залежать від вибору параметра змішування. Отримані оцінки є досить загальними і залежать від статистичних характеристик корисних сигналів і завад. Тому для їх практичного застосування слід скористатися оцінками цих параметрів. Результати експериментального дослідження властивостей алгоритму при ідентифікації об’єкту, вихід якого вимірюється з незалежним шумом з розподілом Релея, некорельованим з сигналами, свідчать про ефективність підходу, що розвивається. Отримані в роботі оцінки дозволяють досліднику при вирішенні практичних завдань попередньо оцінити можливості досліджуваного алгоритму і ефективність його застосування.
9
Skvortsov, A. N. "Influence of Noise on the Operability of the Operators of the Dishware-Package Shop of the Distillery." Occupational Safety in Industry, no. 3 (March 2020): 61–64. http://dx.doi.org/10.24000/0409-2961-2020-3-61-64.
Full text
10
Ignatkin, V., and O. Saragtov. "Evaluation of the Signal Power Spectrum in Directional Receiving Systems." Metrology and instruments, no. 5 (October 24, 2019): 49–51. http://dx.doi.org/10.33955/2307-2180(5)2019.49-51.
Full textAbstract:
Розглянуто алгоритм, який дозволяє для дискретної вибірки із N значень на проміжку часу [–T/2, +T/2] оцінювати спектр потужності за допомогою фільтра з тією ж самою вузькою спектральною смугою у прямокутному часовому вікні, але з рівнем бічних пелюсток, менших на 4,3 дБ. Наведено приклади декількох «енергетичних» фільтрів. При цьому показано відгуки енергетичного фільтра порівняно з фільтром на основі традиційних часових вікон. Виникають можливості керування як шириною смуги фільтра, так і формою його вершини. Також суттєво збільшується розмірність простору змінних варіювання.
Стосовно спектрального аналізу, йдеться відносно випадку, коли перетворення Фур’є виконується з двома різними часовими вікнами у часі.
Підсумок формується із множників дійсних
і недійсних частин першого та другого перетворення. При цьому не потрібно певних оптимальних властивостей від кожного із часових вікон, окремо оптимізується тільки кінцевий підсумок. Це ефективно, якщо одне із часових вікон нагадує вікно Кайзера-Бесселя. При цьому проведення згортки після перетворення Фур’є стає трудомістким, потребує багато обчислювальних операцій, та часове вікно краще використовувати безпосередньо до сигналу, який аналізується перед перетворенням Фур’є.
Для таких часових вікон будування «енергетичного» фільтра збільшує час аналізу приблизно у два рази. Але швидкість обчислювань не завжди є визначальним фактором, а сумісне використання двох різних вікон замість одного розширює можливості аналізу.
Результати роботи можуть бути використані під час фільтрації приймальної потужності сигналу для різних систем, зокрема, для систем з максимальним придушенням шумової завади.
Перспективно оптимізувати приймальну систему з горизонтальним робочим напрямком приймання. Задачу оптимізації у цьому випадку вирішують з урахуванням робочого діапазону як для середньої, так і для максимальної завади.
Dissertations / Theses on the topic "Шумова завада"
1
Березницький, Антон Єгорович. "Кумулянтний аналіз акустичних сигналів." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/34731.
Full textAbstract:
Дипломна робота: 59 сторінок, 3 розділи, 9 рисунків, 16 таблиць, 4 додатки, 25 джерел.
Мета роботи – аналіз методу виявлення акустичних сигналів на фоні шумової завади за допомогою кумулянта другого порядку.
Об’єкт дослідження – кумулянти акустичних шумових діагностичних сигналів.
Предмет дослідження – числові характеристики оцінок кумулянтів, об’єми вибірки, що забезпечують задану відносну помилку оцінювання, порогові значення, які дозволяють виявляти наявність корисного сигналу на фоні завади, імовірності помилок першого та другого роду, імовірність правильного виявлення сигналу.
Методи дослідження – моделювання реалізацій випадкових процесів у програмному пакеті MATLAB, статистичний та описовий методи.
В результаті проведення експерименту підтвердилася доречність та зручність використання кумулянта другого порядку для виявлення сигналу на фоні завади. Для заданих в роботі середніх квадратичних відхилень при різних розподілах сигналів максимальний необхідний об’єм вибірки склав 3,3·10^5, імовірність правильного виявлення не менша 0,99.
На основі результатів виконаних досліджень рекомендується перевірка описаного методу виявлення на реальних акустичних сигналах із його подальшим впровадженням.Diplomarbeit: 59 Seiten, 3 Abteilungen, 9 Abbildungen, 16 Tabellen, 4 Anhänge, 25 Quellen. Das Ziel der Diplomarbeit besteht darin, die Erfassungsmethode akustischer Signale beim Lärmhindernis mit einer Kumulante zweiter Ordnung zu analysieren. Forschungsobjekt sind Kumulanten der akustischen diagnostischen Lärmsignale. Forschungsgegenstand sind die numerischen Eigenschaften der Kumulanten-schätzungen, Stichprobenvolumen und Schwellenwerten, die Wahrscheinlichkeit der Fehler 1. und 2. Art, Wahrscheinlichkeit der richtigen Erkennung eines Signals. Forschungsmethoden: Modellrealisierung der Zufallsprozesse mit dem MATLAB-Softwarepaket, statistische Methoden und Beschreibungsmethoden. Als Versuchsergebnis wurden die Angemessenheit und die Bequemlichkeit der Verwendung einer Kumulnte zweiter Ordnung zum Erfassen eines Signals beim Lärmhindernis bestätigt. Für die gegebenen Standardabweichungen bei verschiedenen Signalverteilung beträgt das maximale erforderliche Stichprobenvolumen 3,3·10^5, Wahrscheinlichkeit der richtigen Erkennung beträgt nicht weniger als 0,99. Basierend auf den Ergebnissen der durchgeführten Forschung wird empfohlen, die beschriebene Methode zur Erkennung realer akustischer Signale bei ihrer weiteren Einführung zu überprüfen.