Academic literature on the topic 'Шкіра тварин'

Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження. Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель). Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик. Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку. Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.

Серед актуальних проблем розвитку сучасного скотарства вагому роль відіграють паразитарнізахворювання. У статті представлена проблема ектопаразитозів великої рогатої худоби в Сумськійобласті. На думку вітчизняних та зарубіжних вчених, основні економічні збитки, нанесені ектопара-зитами, зумовлені зниженням середньодобового приросту маси тіла молодняку та недоотриманням молока в період льоту комах. Метою нашої роботи було визначити поширення ектопаразитозів великої рогатої худоби у дрібних фермерських господарствах Сумської області та з’ясувати їхні клініко-епізоотичні особливості. За результатами проведених досліджень виявлено поширення гіпо-дермозу й сифункулятозу, екстенсивність яких у середньому становила 8,20 та 21,69 % відповідно, хвороби були спричинені збудниками Hypoderma bovis та H. lineatum й Linognathus vituli та Haema-topinus eurysternus відповідно. Під час клінічного обстеження тварин, хворих на гіподермоз, в літню пору року на волосяному покриві виявляли яйця підшкірних оводів. У місцях проникнення личинок під шкіру спостерігався свербіж, набряки підшкірної клітковини, болючість. У деяких тварин – пору-шення координації рухів. Під шкірою вздовж хребта ідентифікували жовна. В центрі їх були утво-рені отвори – норицеві ходи, з яких виділявся серозний, подекуди серозно-гнійний ексудат. За наявності сифункулятозної інвазії у тварин спостерігали свербіж, розчоси шкіри, локальне облисіння й дерматит, на шкірі були помітні краплі присохлої крові. Варто зазначити, що в умовах дрібних фермерських господарств Сумської області виявлені захворювання мали виражену вікову динаміку. Найбільшого ураження (16,67 %) на гіподермоз зазнавали тварини у віці від 1 до 2 років, а найниж-чого (2,17 %) – молодняк віком до 1 року. За наявності сифункулятозів, спричинених збудниками Linognathus vituli та Haematopinus eurysternus, найчастіше вражався молодняк віком до 1 року, де показник екстенсивності інвазії становив 33,70 %, а найменше – тварини віком старше 5 років з показником ураженості 10,48 %. Отримані дані мають надзвичайно важливе практичне значення, адже дають змогу практикуючим лікарям ветеринарної медицини здійснювати планування лікувально-профілактичних заходів, зважаючи на особливості перебігу хвороб у різних вікових груп тварин.

Захворювання овець на псороптоз надзвичайно поширене і пов’язане зі сприятливими умовами для паразитів на шкірі цих тварин, а також скупченим утриманням овець. Клінічно псороптоз характе-ризується ураженням шкіри у вигляді алопецій з випадінням шерсті шматками, свербіжем, розвит-ком папулярного і пустулярного дерматиту, алергічних проявів на фоні схуднення та симптомів загальної інтоксикації. У досліді виявлена інтенсивність інвазії овець кліщами Psoroptes ovis становиладо 10 кліщів на 10 см2 шкіри. У гематологічних показниках уражених тварин виявили лейкоцитоз,еозинофілію, паличкоядерну нейтрофілію, лімфоцитопенію та моноцитоз. Це свідчить про розвитоксистемного реактивного запального процесу в організмі овець у разі псороптозу внаслідок інтокси-каційного впливу збудника й алергічної реакції тварини з метою блокади антигенів кліща. Визначенепригнічення реакцій клітинного імунітету уражених овець і активізація їх системи мононуклеарнихфагоцитів є закономірним процесом у боротьбі зі збудниками дерматозоонозів. Біохімічні парамет-ри хворих на псороптоз овець показали достовірні білірубінемію і наростання активності трансамі-наз (АСТ, АЛТ). Такі зміни визначають розвиток реактивного гепатиту та печінкової недостатно-сті, як наслідок токсичного впливу збудника на організм тварини. Застосування препарату «Екто-сан» для боротьби з псороптозом призвело до зникнення симптомів захворювання через 15 днів (ін-тенсефективність становить 75–80 % на 15-у добу та 100 % на 30-у добу). Лабораторні показникикрові стабілізувалися до контрольних упродовж періоду спостереження, окрім моноцитозу та кре-атинінемії. Останні визначають залишкові патологічні процеси внаслідок впливу препарату на орга-нізм тварини, котрі не зникають упродовж періоду спостереження. Також відбулося порушенняфільтраційної здатності нирок, супроводжене наростанням рівня залишкового азоту в сироватцікрові, що посилило інтоксикацію організму овець. Моноцитоз, визначений у перехворілих овець, є сві-дченням того, що у шкірі боротьба із запаленням не завершилась упродовж місяця спостережень.

У статті наведено дані щодо ефективності нового вітчизняного протипаразитарного препарату «Профілайн спот-он для собак та котів (краплі для зовнішнього застосування)» у порівнянні з препаратом «Інсектостоп для собак та котів (рідина нашкірна)» (діюча речовина препаратів фіпроніл) на собаках і котах різних порід при застосуванні їх із профілактичною та лікувальною метою за ектопаразитарних інвазіях. Інтенсивність інвазії блохами та вошами визначали шляхом підрахунку ектопаразитів на 10 см² площі шкіри тварини, а кліщів – за кількістю особин на тварині. За результатами проведених досліджень встановлено, стійку інвазованість усіх залучених для дослідження 17 собак і 15 котів блохами. У 14 собак та 8 котів виявлена змішана інвазія блохами і вошами і у 7 собак і 4 котів, поряд із змішаною інвазією виявлені ураження шкірного покриву іксодовими кліщами Ixodes ricinus. При цьому інтенсивність інвазії у собак та котів блохами становила від 5 до 8 особин та вошами – від 1 до 3 особин на 10 см² площі шкіри тварини, а інвазованість кліщами становила 2–7 особин на тілі тварини. На 2, 5, 7 доби після лікування, на оброблених тваринах виявлялись мертві блохи, воші та кліщі, а на 10 і 30 доби ектопаразитів на тілі тварин не було виявлено. Під час лікування ускладнень чи змін у клінічному стані не спостерігалось, а екстенсефективність (ЕЕ) препаратів за виробничих випробувань за ураження собак та котів блохами, вошами та кліщами становила 100 %.

Резюме. Синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну (СОАГС) – патологічний стан зупинки вентиляції легенів у хворих понад 10 с; при цьому протягом 7- годинного сну апное-гіпопное реєструється не менше 30 разів. Він зумовлений періодичною обструкцією верхніх дихальних шляхів на рівні горла; при цьому на тлі збереження дихальних зусиль призупиняється легенева вентиляція та понижується насиченість крові киснем; у пацієнтів виникає груба фрагментація сну та надмірна денна сонливість. У хворих спостерігається суттєве погіршення якості життя, зумовлене інсомнічними розладами, та розвивається при цьому симптомокомплекс органічних порушень. Для глибшого вивчення патогенетичних механізмів СОАГС доцільно використовувати експериментальні моделі на дрібних лабораторних тваринах. Мета дослідження – оцінити особливості емоційно-поведінкових реакцій у щурів при моделюванні в них синдрому апное сну. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 42-х білих безпородних щурах-самцях, які перебували на звичайному харчовому раціоні віварію. Для виключення випадкових впливів усі тварини перебували в однакових умовах і брали їх для досліду в один і той же час. З метою усунення коливань гормонального фону для експерименту брали нелінійних білих статевозрілих щурів-самців, маса яких була (200±10) г. Тварин поділили на 3 групи: першу – щури, у яких під барбітуровим наркозом моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну (21 тварина), друга – щури, яким проводили барбітуровий наркоз (14 тварин), третя – інтактні тварини (7 щурів). Забезпечували тваринам медикаментозний сон, вводячи їх у наркоз. Для цього використовували 1% розчин натрію тіопенталу. Анестетик у дозі 60 мг/кг вводили внутрішньочеревно у ділянку гіпогастрію. Тварини інтактної групи отримували внутрішньочеревно еквівалентну кількість ізотонічного розчину NaCl. Проводили дослідження фізіологічної активності щурів за тестом Буреша у відкритому полі. Досліджували особливості емоційно-поведінкових реакцій у тварин, яким моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну. Для цього сконструювали пристрій, який за допомогою електромагнітного затвору викликає дозоване за часом змикання двох планок, між якими фіксується латексна тонкостінна муфта, одягнута на мордочки тварин, проксимальна частина яких щільно прилягає до шкіри голови. Тварини при цьому знаходились у медикаментозному сні. Дослідження проведено на 4; 12 і 18 доби. Результати. Під час моделювання інспіраторного апное внутрішньоплевральний тиск у них зростав у 5–6 разів. Досліджували емоційно-поведінкові реакції у 42 щурів за тестом «відкрите поле» з інтервалом у 3 дні, загальною тривалістю 18 днів. Виявили погіршення значень горизонтальної та вертикальної активності й показників вегетативного балансу на тлі проведеного наркозу та, особливо, при моделюванні у них синдрому обструктивного апное сну, що засвідчувало їхню здатність до погіршення адаптації, на відміну від інтактних тварин. Висновки. Для поглибленого вивчення феномену обструктивного апное-гіпопное сну доцільно застосовувати запропоновану експериментальну модель інспіраторного перекриття ротового та носових просвітів тварин на (2,2±0,2) с протягом кожної хвилини сну під час наркозу. При моделюванні обструктивного апное-гіпопное сну в щурів відбуваються функціональні зміни – пониження емоційно-поведінкових реакцій та вегетативного балансу, що вказує на виражені порушення адаптаційних механізмів.

РЕЗЮМЕ. Мета нашого дослідження – з’ясування стану прооксидантної і антиоксидантної системи в шкірі морських свинок у різні періоди формування контактного дерматиту. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проводили на морських свинках, поділених на 5 груп по 9 тварин у кожній. До І групи (контроль) увійшли інтактні морські свинки, до ІІ – тварини з експериментальним контактним дерматитом на 4-у добу, до ІІІ – морські свинки на 8-у добу модельного процесу, до ІV – тварини на 10-у добу та до V – тварини на 18-у добу контактного дерматиту. З метою детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту умовно виділяли два періоди розвитку експериментального контактного дерматиту: ранній і пізній. Ранній період включав групу тварин на 4-у та 8-у доби експерименту. Пізній – групу тварин на 10-у та 18-у доби контактного дерматиту. Експериментальну модель контактного дерматиту відтворювали на морських свинках за методом В. А. Волковой (2010). Стан вільнорадикального окиснення ліпідів у шкірі визначали за вмістом дієнових кон’югатів за методом В. Г. Гаврилова, М. І. Мишкорудної (1989), вміст малонового діальдегіду – за методом Е. Н. Коробейникова (1989). Ступінь активності антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ферментів – супероксиддисмутази за методом R. Fried (1975), каталази за методом R. Holmes, C. Masters (1970), глутатіонпероксидази – за методом О. Г. Архиповой (1988) та глутатіонредуктази – за методом В. М. Моїна (1986). Результати. У роботі встановлено поступове зростання продуктів вільнорадикального окиснення – дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду – на усі доби формування експериментального контактного дерматиту. Виявлено початкове підвищення активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в шкірі на 4-у добу, з наступним зниженням цих ферментів з 8-ї доби експерименту, що свідчило про порушення рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами, особливо на 10-у і 18-у доби дослідження, що посилює запальний процес в шкірі, а також запускає каскад інших механізмів пошкодження.

У статті розглянута автоматична система для моделювання термічних опіків шкіри у експериментальних тварин. Запропонована система складається з нагрівального елементу з підключеним до нього датчиком температури, комп'ютеру (або ноутбук), до якого через інтерфейс USB підключається зовнішній виконавчий пристрій, реалізований на мікроконтролері, який регулює температуру нагрівального елемента за допомогою широтноімпульсної модуляції. Програмне забезпечення дозволяє задавати необхідні параметри термічного впливу (температуру, час, кратність) та передбачає можливість його розширення використанням автоматичного підбору температури та часу впливу в залежності від виду експериментальної тварини, ділянки тіла, що підлягає впливу та бажаного ступеня опіку. Наявність комп’ютера дає змогу вносити та зберігати дані щодо умов експерименту, тварин та результати досліджень з автоматичним формування карток експериментальних тварин та можливістю переносити дані до інших програм, наприклад для статистичної обробки результатів. Система може бути застосована для досліджень в області біології та медицини, зокрема у доклінічних випробуваннях препаратів.

Демодекоз собак – хронічне захворюваня, яке характеризується запаленням і десквамацією рого-вого шару шкіри, зниженням імунного статусу організму, вираженим виснаженням тварини. Demodex spp. вважаються патогенними, коли їхня кількість збільшується й уражає дерму. Демоде-коз собак – це захворювання, що виникає в результаті бурхливого розмноження і розселення демоде-козних кліщів, що призводить до локального або генералізованого запалення шкіри і супроводжуєть-ся випаданням шерсті, виникненням папул, пустул, потовщень і складок шкіри, призводить до ви-снаження, а іноді ‒ до загибелі тварин. Поширення інвазії супроводжується погіршенням загального стану уражених собак і клінічною картиною хвороби. Тому вивчення клінічного прояву демодекозу як одного з показників комплексної діагностики цього захворювання є актуальним. За результатами вивчення епізоотичної ситуації щодо акарозів собак на території м. Одеси зареєстровано три види саркоптіформних та тромбідіформних кліщів – збудників акарозів м’ясоїдних тварин: Demodех canis, Otodectes cynotis, Sarcoptes canis. У загальній акарозній патології собак в умовах м. Одеси ма-сова частка демодекозу складає 55,6 %, отодектозу ‒ 25,4 % та саркоптозу 19,0 %. Сприйнятли-вість собак до збудника демодекозу залежить від віку та статі тварин. Найчастіше хворіють со-баки віком від 6-ти місяців до 1 року (25,8 %), а також собаки 1‒2 річного віку (22,7 %). Самки ви-явились більш чутливими до збудника і склали 57,4 %. Найбільш уражені на локальну форму демоде-козу були собаки віком до 6-ти місяців (89,9 %), а на генералізовану – старше 10-ти років (72,4 %). Демодекозна інвазія максимально проявлялася восени (34,5 %) та навесні (29,1 %), дещо менше вліт-ку (23,9 %) та взимку (12,5 %).

Мета. Розробка нової технології профілактики ускладнень та покращення загоювання післяопераційних ран під впливом стимуляції оптичним потоком червоного (635 нм) і синього (450 нм) діапазонів спектра. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 18 білих щурах, яким під загальним внутрішньочеревним наркозом виконували розтин шкіри черевної стінки та підшкірної клітковини, рану зшивали вузловими швами. Після цього у 9 тварин (контрольна група) більше не виконували ніяких маніпуляцій, а 9 іншим тваринам (експериментальна група), проводили фототерапію оптичним потоком червоного і синього діапазонів спектра. На 7, 14-ту та 21-шу добу проводили гістологічні дослідження ран черевної стінки. Результати. Новоутворена рубцева тканина дозрівала швидше у тварин експериментальної групи з формуванням вузького нормотрофічного рубця. У тварин контрольної групи більш повільно дозрівав та формувався нерівномірний за товщиною й шириною гіпертрофічний рубець. Висновки. Під впливом опромінення зони ран черевної стінки вони більш швидко та якісно загоювалися.

У роботі розглянуто ефективність використання сучасних хімічних препаратів із контролю чисельності імаго кровосисних мошок в умовах Українського Полісся. Доведено, що серед репелентів ефективними є Advantix (крапельно на шкіру вздовж хребта тварини), репеленти виготовлені з місцевої лікарської сировини: багна звичайного (настій із гілок та листя) та пижма звичайного (настій із суцвіть); серед інсектицідів – неостомазан, перметрин, бутокс 200, ектосанТМ і байтикол. Для створення інсектицидного бар’єру навколо ферм, лiтнiх таборів та загонів для утримання тварин потрібно обробляти територію у радiусi до 200 м окурюванням димом (сира трава, шишки) та розприскуванням у радіусі 200 м ємульсій диброму й препарату Байгон 20 К. Е.

Методи лікування тварин здійснюються шляхом впливу інформаційного електромагнітного випромінювання на біологічно активні точки (БАП) шкіри тварин. До переваг методу можна віднести простоту процедури, економічність, відсутність алергічної реакції або будь-які інші ускладнення. Також виявилося, що метод може доповнювати чи замінювати багато медикаментозних терапій

Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей процесів регенерації ділянки шкіри у віковому аспекті при моделюванні опікової рани хімічної етіології та використанні хітозанових мембран. Уперше встановлені особливості морфофункціонального стану шкіри після нанесення кислотного опіку у різні вікові періоди. Визначені особливості планіметрії рани, клітинного складу регенерату шкіри та гістоморфометричні особливості процесів загоєння опіку, спричиненого дією кислоти. З'ясовані особливості мікробної контамінації рани в різні вікові періоди та виявлена залежність мікробного складу рани залежно від віку. Доведена можливость застосування мембран на основі хітозану для лікування ран шкіри, викликаних дією кислоти. Встановлені морфофункціональні особливості регенерації шкіри, що полягають у скороченні термінів загоєння рани, зростанні кількості макрофагів та фібробластів, зменшенні судинної реакції, а також прискоренні утворення грануляційної тканини та епітелізації поверхні рани при використанні хітозанових мембран. Вікові особливості процесів регенерації шкіри при застосуванні хітозанової мембрани полягають у меншій чутливості клітин регенерату тварин старечого віку до дії активного агента, що проявляється в уповільнені очищення рани, утворення грануляційної тканини та судин. Проте в усіх вікових групах відзначається позитивний ефект, що характеризується зменшенням термінів епітелізації рани та профілактикою утворення рубцевої тканини.
Диссертация посвящена изучению морфофункциональных особенностей процессов регенерации участков кожи в возрастном аспекте при моделировании ожоговой раны химической этиологии и использовании хитозановой мембран. Впервые установлены особенности морфофункционального состояния кожи после нанесения кислотного ожога в различные возрастные периоды. Определены особенности планиметрии раны, клеточного состава регенерата кожи и гистоморфометрические особенности процессов заживления ожога, вызванного действием кислоты. Выяснены особенности микробной контаминации раны в разные возрастные периоды и выявлена зависимость микробного состава раны в зависимости от возраста. Доказана возможность применения мембран на основе хитозана для лечения ран кожи, вызванных действием кислоты. Установлены морфофункциональные особенности регенерации кожи, состоящие в сокращении сроков заживления раны, росте количества макрофагов и фибробластов, уменьшении сосудистой реакции, а также ускорении образования грануляционной ткани и эпителизации раневой поверхности при использовании хитозановой мембран. Возрастные особенности процессов регенерации кожи при применении хитозановой мембраны состоят в меньшей чувствительности клеток регенерата животных старческого возраста к действию активного агента, что проявляется в замедленные очищения раны, образования грануляционной ткани и сосудов. Однако во всех возрастных группах отмечается положительный эффект, характеризующийся уменьшением сроков эпителизации раны и профилактикой образования рубцовой ткани.
Dissertation is devoted to the study of morphological and functional features of skin regeneration in the age aspect after modeling of chemical burn wound and chitosan membranes application. The study of morphological features of skin regenerate after chemical burns and application of chitosan film was conducted on 180 white laboratory male rats of three age groups: young (3 months), mature (9 months) and old (22 months). In experimental group of animals for the treatment of skin damage we applied chitosan hydrogel 1 time per day. The application of chitosan membrane leads to a decrease of defect area compared with control at the 21st day from 28.00% (p = 0.01) in elderly animals to 40.75% (p =0.001) - in young rats. Accelerating of acid burns healing observed due to cleaning of wound from necrotic masses and optimization of granular tissue formation and epithelialization process, especially in animals and young age. The relative area of epithelial sites in experimental animals are 92.45 ± 2,52% (p = 0.29), 89.44 ± 4,41% (p = 0.021) and 75.12 ± 1,47% (p = 0.043 ) corresponding the age. We established the features of morphological and functional states of the skin regeneration in different ages after acid burn. The features of the planimetry, cell compound of the skin regenerate and histomorphometric features of burn healing process caused by the action of acid was defined in this study. We clarify the features of wound’s microbial contamination in different age periods. We proved the possibility of membranes based on chitosan application for the treatment of skin injuries caused by the action of acid. Morphological and functional features of skin regeneration - reduction of wound healing terms, the number of macrophages and fibroblasts increasing, vascular reaction reducing, as well as the formation of granulation tissue and epithelialization of the wound surface accelerating using chitosan membranes was established. In animals of young and old ages observed the stimulation of angiogenesis, leading to improved blood supply of the newly formed tissues in wound. After 21 days of observation in all age groups there is a significant reduction of scar tissue formation. Application of chitosan for the treatment of acid burns leads to the slow microorganisms contamination and reduces their number, especially in elderly animals, indicating a pronounced antibacterial properties of the material and finds stimulating effect on regeneration. Age characteristics of the skin regeneration process after the application of chitosan membranes includes the less sensitivity of cell in regenerate in animals of senile age to the active agent, which is manifested in delayed wound cleansing, retard in formation of granulation tissue and blood vessels. However, in all age groups was noted a positive effect, that characterized in decreasing of wound epithelialization terms and prevention of scar tissue formation.

Актуальність проблеми термічних та хімічних уражень визначається порівняно високою частотою їх в побуті і на виробництві, тяжкістю опікової травми, складністю і тривалістю лікування хворих з опіками, частою інвалідізацією та високою летальністю. Актуальність даної проблеми в першу чергу визначається частотою отримання опіків, відсутність методів швидкої діагностики, характеру та глибини структурних змін, важкості протікання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я опіки за частотою займають третє місце серед інших травм, а в деяких країнах – друге, поступаючись лише транспортним травмам. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35767

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я опіки за частотою займають третє місце серед інших травм, а в деяких країнах – друге, поступаючись лише транспортним травмам. Актуальність проблеми термічних уражень визначається порівняно високою частотою їх в побуті і на виробництві, важкістю опікової травми, складністю і тривалістю лікування хворих з опіками, частою інвалідізацією та високою летальністю. Тому метою нашого дослідження стало експериментальне обгрунтування застосуван-ня хітозанового покриття для лікування опіків. Вищезгадане покриття на основі хітозану розроблено сумісно з Інститутом прикладної фізики НАН України (м.Суми). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32060

З інтенсифікацією життєдіяльності людини збільшується ризик травматизації людини в побуті, на виробництві, що пов’язаний з урбанізацією суспільства. В зв’язку з цим збільшується кількість випадків механічного ураження шкірних покривів, яке проявляється у вигляді саден, порізів, розривів шкіри. Вони виникають внаслідок дії чинника безпосередньо на шкіру. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32057