Academic literature on the topic 'Частотна вибірка'

Реферат: Проблематика. При інтенсивному моніторингу профілактичного огляду пацієнтів у медичних закладах первинної ланки найбільш зручно по ультразвуковим зображенням діагностувати лише наявність чи відсутність фіброзних змін печінки. Подібний підхід є найбільш ефективним при профілактиці захворювань, при цьому алгоритм класифікації визначає лише наявність патології, а уточнення діагнозу, ступінь ураження вже знайденої патології може визначатися в подальшому у спеціалізованих медичних закладах висококваліфікованим лікарем діагностом. Однак, розробка автоматизованих систем підтримки рішень при диференціації клінічно схожих захворювань завжди є актуальною задачею в медичній практиці. Однією з таких задач є диференціація аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона. Мета. Розробити діагностичний алгоритм класифікації аутоімунного гепатиту і хвороби Вільсона за результатами аналізу ультразвукових зображень печінки. Методика реалізації. Дані для виконання дослідження надано Інститутом ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України – 9 знімків УЗД стосуються хворих на аутоімунній гепатит, 20 знімків пацієнтів з хворобою Вільсона. Об’єктами класифікації є області інтересу, що було виділено на ультразвукових зображеннях медичними фахівцями. Для збільшення об’єму навчальної вибірки та підвищення якості системи класифікації застосовано аугментацію одержаних зображень. В результаті для навчання (навчальна вибірка) та верифікації (тестова вибірка) було одержано загалом 600 областей інтересу (150 для аутоімунного гепатиту і 450 для хвороби Вільсона). Виходячі з припущення, що відмінності у характеристиках зображень класів знаходяться у відмінностях їх текстур в роботі розраховані текстурні ознаки на основі частот зустрічаємості патернів бінарного шаблону відтінків сірого. Для побудови класифікатора застовано алгоритм Random Forest. Результати дослідження. Загальна вибірка з 600 областей інтересу була розбита випадковим чином на навчальну (80%) і тестову (20%). Одержано модель класифікатору алгоритмом Random Forest з показниками якості класифікації на навчальній вибірці: точність - 100%, чутливість - 1, специфічність - 1, F-score -1, та на тестовій вибірці: точність 90,8% , чутливість 0.767 , специфічність – 0,956, F-score – 0,873. Висновки. Запропоновано ефективний підхід для вирішення задачі автоматичної диференційної діагностики аутоімунного гепатиту та хвороби Вільсона. На основі текстурних ознак та алгоритму випадкового лісу була отримана високоякісна модель класифікації Ключові слова – диференціальна діагностика, аутоімунний гепатит, хвороба Вільсона, ультразвукова діагностика, аугментація зображень, патерни, локальні бінарні шаблони, Random Forest.

Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуально-особистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018-2019 рр. було проведене онлайн-опитування 518 респондентів віком 16-20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі.

Розглядаються питання узгодження полоси частот зондувального сигналу з різними повітряними об’єктами. Пропонується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання повітряних об’єктів заданих типів. Метод засновано на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об’єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектру зондувального сигналу. Наводяться і аналізуються результати розрахунку енергій відбитих сигналів для трьох різних типів снарядів артилерії у L та S діапазонах частот. Надано пропозиції щодо вибору полоси частот для зондування різних типів снарядів.

Мета дослідження – встановити частоту генотипів та алелів поліморфного локусу 405G/C гена VEGF та розробити систему ефективного прогнозування та ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 40 вагітних жінок із патологією сечовидільної системи, які були поділені за діагнозами ниркової патології: гострий пієлонефрит (І група, ГП), хронічний пієлонефрит (ІІ група, ХП) та 30 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Проводили виділення ДНК із лейкоцитів периферійної крові 70 вагітних жінок та ампліфікацію послідовностей ДНК in vitro, використовуючи метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Результати дослідження та їх обговорення. Результати показали, що у групі жінок із ГП найчастіше виявлявся генотип GG поліморфного локусу 405G/C гена VEGF – 46,7 % та виявлено вищу частоту CC генотипу – 20,0 %. У групі жінок із ХП показано вищу частоту генотипу GG – 48,0 % та зниження частки носіїв генотипу CC – 4 %. Встановлено, що у групі вагітних жінок із ХП частота носіїв генотипу GG (48,0 %) та частота G алеля (75,0 %) вищi порівняно з групою жінок із ГП та контрольною групою жінок, проте відмінності не досягли рівня статистичної вірогідності. Висновок. Виявлена нами тенденція до зростання частки G алеля та GG генотипу може вказувати на те, що алель G локусу 405G/C гена VEGF може бути додатковим генетичним чинником ризику схильності до виникнення хронічного пієлонефриту, проте для більш коректних висновків дослідження слід продовжити на більшій вибірці пацієнтів.

Статтю присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей сором’язливості серед студентів, майбутніх психологів, за допомогою Стенфордського опитувальника cором’язливості Ф. Зімбардо. Виокремлено із загальної вибірки сором’язливих студентів та на основі контент-аналізу визначено їхні психологічні особливості, а саме: силу і частоту прояву сором’язливості; ситуації та види діяльності; типи людей; суб’єктивне обґрунтування; фізичні реакції; думки та відчуття; дії; позитивні та негативні наслідки сором’язливості; причини виникнення сором’язливості. Cилу сором’язливості досліджено через визначення ступеня її впливу в контексті – надзвичайно сильна; дуже сильна; досить сильна; помірно сильна; це дещо на кшталт зніяковіння. Частоту сором’язливості досліджено через визначення частоти її виникнення – кожного дня; майже кожного дня, часто, майже кожного дня; один чи два рази на тиждень; час від часу, але рідше, ніж раз на тиждень. Тобто, обравши одну із запропонованих відповідей, респонденти зараховувалися до загальної кількості тих, хто визнає вплив сили та частоти сором’язливості. Було здійснено підрахунок кількісних та якісних показників прояву психологічних особливостей сором’язливої особистості та представлено їх у відсотках. На основі аналізу отриманих даних, нами були зроблені висновки щодо переважання частки сором’язливих особистостей над несором’язливими. У процесі спілкування з респондентами групи «сором’язливі», було виявлено наявність певної визначеності стосовно психологічних особливостей своєї сором’язливості. Було висвітлено запити студентів, майбутніх психологів, щодо потреби подолання своєї сором’язливості за допомогою психологічної допомоги з боку фахівця-психолога. На основі висловлювань студентів, майбутніх психологів, щодо негативного впливу сором’язливості на їхній саморозвиток та професійне становлення було констатовано необхідність створення психокорекційної програми з подолання сором’язливості.

Мета. Метою дослідження є встановлення та аналіз особливостей нерефлексивних Я-текстів студентів-психологів. Методи. Досліджено 79 студентів-психологів (47 – жіночої та 32 – чоловічої статі, середній вік – 21;9). Авторська методика “Нерефлексивний Я-текст” орієнтована на створення Я-текстів без опори на раціонально-рефлексивні навички. Використано квалітативний та квантитативний аналіз текстів, зокрема, частотний аналіз слів різних частин мови, підрахування індексу логічної звʼязності, психолінгвістичних коефіцієнтів Трейгера, визначеності дії та агресивності, метод контент-аналізу для визначення тематичного та образного наповнення текстів, а також частотний аналіз використання автологічних і металогічних засобів вербалізації образних асоціацій. Результати. Нерефлексивний Я-текст визначено як текст, створення якого відбувається переважно в редукованій фазі внутрішнього мовлення з вербалізацією Я-концепту за відносно незначною участю рефлексивних процесів. Встановлено спільні та відмінні психолінгвістичні та змістово-психологічні параметри груп студентів-цивільних психологів та студентів-військових психологів, а також чоловічої та жіночої частин груп. Нерефлексивні Я-тексти характеризуються значною варіативністю загальної кількості слів з більшою їх кількістю, а також більшою частотою вживання займенника “Я” та вищим індексом логічної заʼязності у студентів-військових психологів. За допомогою контент-аналізу виокремлено пʼять тематичних блоків: Рефлексивна людина, Людина у розвитку та пошуку; Людина у випробуваннях та психологічних проблемах; Позитивна людина; Соціальна людина, які представлені нерівномірно у групах вибірки. У нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів переважають металогічні засоби вираження образних асоціацій, представлені по-різному у тематичних блоках різних груп студентів. Висновки. Зроблено висновок про більшу психолінгвістичну різноманітність нерефлексивних Я-текстів студентів-цивільних психологів та про психолінгвістичну різнорідність текстів жіночої та чоловічої частин групи студентів-військових психологів, а також про різну представленість тематичних блоків та образних асоціацій в їх межах у групах вибірки та про переважання у нерефлексивних Я-текстах студентів-психологів металогічних засобів вербалізації образних асоціацій над автологічними.

Мета. В роботі розглянуто напрями та розробки що направлені на підвищення продуктивності процесу буріння, зниження енерговитрат і підвищення надійності обладнання, в першу чергу інструменту. Так розглянуто застосування гідравлічних бурових установок, що дозволяють: знизити в 1,5...1,8 рази масу бурової установки, скоротити в 1,5 рази час спускопідімальні операції; забезпечити підвищення швидкості буріння в 1,3...2 рази, знизити час на нарощування бурильних труб в 2,5 рази, скоротити час на монтаж і демонтаж установки в 2...5 разів. Дослідження процесу руйнування гірської породи показали, що вплив ПАР на гірську породу викликає її разупрочнення і покращує умови її руйнування. Застосування добавок ДБ збільшує швидкість обертального буріння на 25 – 30 % і глибину проходки до його затуплення на 20 – 25 %. Результати дослідно-промислових випробувань показали, що використання добавок піноутворювача ДБ в промивної рідини при обертальному бурінні економічно доцільно.Методика. Роботи по розробці теоретичних моделей руйнування [8] шляхом математичного моделювання дозволяють розрахувати нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.Результати. Системи гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, якої перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проводяться розробки моделей верстатів шарошкового буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використаний для розробки робочої документації діючої моделі.Наукова новизна. Встановлено залежність появи флатера бурового інструменту внаслідок збігу частоти його обертання з власною частотою поперечних коливань бурового ставу, на буровому ставі, який складається з 3-х восьмиметрових штанг, флатер з'являється на I частоті обертів 30 хв-1, а на буровому ставі, що складається з 2-х восьмиметрових штанг – на частоті I оборотів 113 хв-1.Встановлено шляхом математичного моделювання нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.У теоретичному аналізі ефективності амортизаторів згинальних коливань - АІК, встановлено, що вони дозволяють значно (в 6 разів) зменшити поперечні коливання бурового става до 26 мм, однак не виключають появу флатера бурового інструменту, тому обгрунтован вибір більш ефективної системи виброгашення з накладними легкими напівмуфтами (НСП).Практична цінність. Розробка систем гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, яких перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проведення розробки моделей верстатів шарошечного буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використано для розробки робочої документації діючої моделі.Проведення робот по зниженню енергоємності та підвищення продуктивності при бурінні свердловин, також виготовлення установок для глибокого буріння на машинобудівних заводах країни і оснащувати їх власними комплектуючими виробами.Наукове і інженерне забезпечення виконується Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка», також роботи проводяться в Українському державному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті (УкрГНІГРІ), Івано-Франківському державному університеті нафти і газу (ІФГУНГ). Проектно-конструкторські роботи виконуються в ДКБ "Південне", Полтавському відділенні УкрГНІГРІ, ПКТИ АТ "Дніпроважмаш", КБ АТ "Сумський машинобудівний завод".

У статті презентовано результати використання в процесі психоло­гічного супроводу психотерапевтичної техніки «Сімейна скриня». Методи. Описано основні підходи до застосування психотехніки, під час реалізації якої клієнтові пропонують уявити образ сімейної скрині, передбачаючи, що в описі будуть представлені незадоволені сімейні та особистісні потреби, конфлікти або афекти, що утворюють зміст несвідомого. Указано, що образи, повʼязані з несвідомим, досить універсальні й мають статус архетипових образів, що співвідносяться з екзистенційними життєвими ситуаціями. Результати. Кон­статовано, що в експериментальній групі внаслідок упровадження техніки на етапі контрольного діагностичного зрізу частота вираження позитивної модальності всіх визначених емпіричних показників достовірно вища за частоту вираження такої в контрольній групі. Засвідчено, що серед пред­ставників експериментальної вибірки кількість членів сімей проблемних дітей зі сформованою настановою на позитивне сприйняття й прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї, із відрефлексованою позицією та готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, куль­тивування «здорових» сімейних цінностей та настанов, реалізації конструк­тивних рольових патернів сімейного функціонування виявилася більшою, ніж серед представників контрольної вибірки. Відзначено, що рівень формування особистісної настанови на позитивне сприйняття й прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї в членів сімей проблемних дітей у межах упро­вадження психотерапевтичної техніки в 4,5 раза вищий. Висновки. Доведено, що важливим компонентом психологічного супроводу сімей, що мають про­блемних дітей, є психотерапевтичний етап із використанням психотехніки «Сімейна скриня», спрямованої на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, сімейних установок, особливостей подружніх і сімейних взаємин та ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім’ї, що стали мішенями психологічного супроводу. Зазначено, що перспек­тив­ними напрямами подальших досліджень є вдосконалення програми пси­хологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, складання емпірико-діагностичних програм формування змісту психологічного супроводу сімей із використанням ефективних психотерапевтичних технік.

У статті проведено аналіз місця характеристики надійність програмного забезпечення в структурі моделей якості програмного забезпечення. Визначено, що в ієрархічній структурі більшості моделей якості програмного забезпечення характеристика надійність є першою підхарактеристикою характеристики якість. Виділені п’ять принципів урахування вторинних дефектів програмних засобів. Для урахування вторинних дефектів програмних засобів використовується: теорія динаміки програмних систем, у якій процеси прояву дефектів у програмних засобах розглядаються як результат дії детермінованих потоків дефектів; теорія часових рядів, де виділяються вторинні дефекти із загального потоку дефектів; імітаційне моделювання; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів та функцій, що характеризують параметри цих моделей, внесенням імовірнісних коефіцієнтів; модифікація функцій ризику моделей оцінки надійності програмних засобів шляхом внесення параметра, що визначає число вторинних дефектів, який визначається порівнянням значень полігона частот дефектів з відповідними значеннями функції регресії. Проаналізовано поняття недосконалого відлагодження програмного забезпечення у контексті урахування вторинних дефектів. Обґрунтовано вибір експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Наведено приклади моделей оцінки надійності програмних засобів, функції ризику яких містять експоненціальну складову. Розглянуто послідовність знаходження коефіцієнтів функції, одержаної в результаті зміщення лінії експоненціальної апроксимації полігона частот виявлених дефектів програмних засобів. Показано застосування одержаних коефіцієнтів для методики оцінювання числа вторинних дефектів, що ґрунтується на порівнянні даних статистики числа дефектів і даних зміщеної лінії експоненціальної апроксимації полігона частот дефектів. Одержані рівняння скоригованої лінії експоненціальної апроксимації для вибірок малих і великих об’ємів. Одержані формули для обчислення числа вторинних дефектів на часових інтервалах без урахування та із урахуванням поправки Бесселя.

Питання активного виявлення і своєчасного лікування ускладнень цукрового діабету (ЦД) на ранніх стадіях залишаються актуальними.Мета дослідження полягала у вивченні динаміки поширеності діабетичної ретинопатії (ДР) у дорослих хворих на ЦД, враховуючи тип і тривалість захворювання, стать і вік хворих, місце їх проживання, ступінь компенсації вуглеводного обміну, а також в оцінці абсолютного і відносного ризику розвитку ДР.Матеріали і методи. У 13 сільських районах і п’яти містах обласного підпорядкування Закарпатської області у 2009 році обстежена випадкова вибірка хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (2103 особи) у віці понад 18 років. На другому етапі дослідження (2012 рік) здійснювалося повторне обстеження (ре-скринінг) випадкової вибірки хворих на ЦД 1-го і 2-го типів (1947 хворих).Результати. Частота ДР становить 54,5 % і є вищою серед хворих на ЦД 1-го типу — 63,1 % порівняно з хворими на ЦД 2-го типу — 48,6 %. Поширеність макросудинних ускладнень в групі хворих на ДР була вірогідно вищою, здебільшого при ЦД 1-го типу порівняно із групою хворих без ДР. Наявність ДР у хворих на ЦД 1-го типу визначає високий відносний ризик розвитку синдрому діабетичної стопи, діабетичної дистальної полінейропатії, діабетичної катаракти, інфаркту міокарда. Найбільший абсолютний і відносний ризик розвитку ДР був пов’язаний з тривалістю ЦД понад 5 років, рівнем HbA1c понад 7,5 %, наявністю діабетичної нефропатії та артеріальної гіпертензії.Висновки: поширеність всіх стадій ДР вірогідно вища при ЦД 1-го типу, ніж при ЦД 2-го типу і зростає зі збільшенням тривалості ЦД, досягаючи максимального значення за наявності ЦД 1-го типу понад 20 років і 67,4 % за наявності ЦД 2-го типу протягом 15–20 років. При вивченні ризику розвитку ДР у дорослих хворих на ЦД статистично значуща позитивна кореляція ДР отримана з тривалістю діабету, віком хворих, рівнями HbA1c, систолічного і діастолічного АТ, наявністю мікроальбумінурії.

Структура й обсяг дипломної роботи Магістерська дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновку, переліку посилань з 30 найменувань, 2 додатків і містить 23 рисунки, 22 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 77 сторінок, з яких перелік посилань займає 2 сторінки. Актуальність теми. Цифрова фільтрація – це те, без чого сьогодні не обходиться ніхто. Такі речі як мобільні телефони, медичні пристрої, розумні транспортні засоби, радарні станції, телекомунікації можуть робити різноманітні речі, такі як програвання аудіо і відео, обробка фотографій, прийом і передача сигналів по комп’ютерній мережі, оцінка власного перебування в просторі – все це було б неможливим без цифрової фільтрації. Цифрові фільтри задаються такими характеристиками як порядок, частота зрізу, гарантоване затухання, нерівномірність. І щоб забезпечити головну задачу фільтру – виділення корисного сигналу, потрібно забезпечити гарантоване затухання сигналу на частотах зрізу, і максимально прибрати нерівномірність в полосі пропускання. І забезпечити це можливо знайшовши правильний набір коефіцієнтів передавальної функції цифрового фільтру. Функція що оптимізується в даному випадку –це гарантоване затухання. Але вона містить багато екстремумів. Класичним методам оптимізації важко працювати в таких умовах. Проте методи глобальної оптимізації тут допомагають. Одним з таких методів є генетичний алгоритм. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота магістра виконувалась у КПІ ім. Ігоря Сікорського у відповідності з планом наукових досліджень кафедри АПЕПС. Мета дослідження. Метою дослідження є створення продукту, що дозволятиме проектувати цифровий фільтр з оптимальними характеристиками передавальної функції за рахунок генетичного алгоритму. Для реалізації поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження, що визначили логіку дослідження та його структуру: •Аналіз літератури стосовно проектування цифрових фільтрів з оптимальними параметрами і літератури стосовно методів глобальної оптимізації багатовимірних функцій; •Адаптація і реалізація генетичного алгоритму для оптимізації коефіцієнтів передавальної функції цифрового фільтра в полосі пропускання і полосах фільтрування; •Розробити програмне забезпечення для проектування цифрових фільтрів на основі частотної вибірки з оптимізацією коефіцієнтів передавальної функції; •. Розробити сховище даних спроектованих фільтрів для збереження оптимальних коефіцієнтів передавальної функції для заданих параметрів цифрового фільтру. Об’єктом дослідження є передавальна функція цифрового фільтра з частотною вибіркою. Предмет дослідження є оптимізація коефіцієнтів передавальної функції цифрового фільтра з частотною вибіркою за допомогою генетичного алгоритму. Методи дослідження: При вирішенні задач роботи застосовувались наступні методи: • Генетичний алгоритм; • Частотна вибірка. Наукова новизна одержаних результатів. Модифікований метод генетичного алгоритму для оптимізації передавальної функції цифрового фільтру. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому що її можна використати для проектування оптимальних цифрових фільтрів з частотною вибіркою.
The structure and volume of the thesis. The master's thesis consists of an introduction, six sections, conclusion, a list of links of 30 titles, 2 appendices and contains 23 drawings, 22 tables. The full volume of the master's thesis is 77 pages, of which the list of links occupies 2 pages. Actuality of theme. Digital filtering is something that nobody can do today. Things like mobile phones, medical devices, smart vehicles, radar stations, telecommunications can do a variety of things, such as audio and video playback, photo processing, receiving and transmitting signals over a computer network, evaluating your own space would be impossible without digital filtering. The digital filters are given such characteristics as order, cutoff frequency, guaranteed damping, non-uniformity. And to provide the main task of the filter - the selection of useful signal, itis necessary to provide a guaranteed attenuation of the signal at the cutoff frequencies, and to remove as much as possible the irregularity in the bandwidth. And to ensure this is possible by finding the right set of coefficients of the transfer function of the digital filter. The optimized function in this case is a guaranteed damping. But it contains many extremes. Classical optimization methods are difficult to work under such conditions. However, global optimization techniques are helpful here. One such method is the genetic algorithm. Relationship with academic programs, plans, themes. The dissertation work of the master was carried out in KPI them. Igor Sikorsky in accordance with the plan of scientific research of the Department of APEPPS. The aim of the study. The purpose of the study is to create a product that will allow the design of a digital filter with the optimal characteristics of the transfer function due to the genetic algorithm. To achieve this goal the following objectives were formulated research following tasks the logic and structure: • Analysis of literature on design of digital filters with optimal parameters and literature on methods of global optimization of multidimensional functions; • Adaptation and implementation of a genetic algorithm to optimize the coefficients of the transfer function of a digital filter in the bandwidth and filtering bands; • Develop software for designing digital filters based on frequency sampling with optimization of transmission coefficients; • Design a data filter repository to store optimal transfer coefficients for a given digital filter parameter. Object is a transfer function of a digital filter with frequency sampling. The subject is the optimization of the coefficients of the transfer function of a digital filter with frequency sampling by means of a genetic algorithm. Methods: The following methods were used in solving the problems of work: • Genetic algorithm; • Frequency sampling. Scientific novelty of the results. A modified genetic algorithm method to optimize the transfer function of a digital filter. The practical significance of the results of job is that it can be used to design optimal frequency-sampled digital filters.

1. Гойко О. Методичний підхід щодо вибору методу статистичної обробки для медико-соціологічних досліджень / О.В. Гойко // Медична інформатика та інженерія. – 2015. – №2. – С. 52-58. 2. Гойко О. Сучасні технології обробки й аналізу медичних даних / О.В. Гойко // Медична інформатика та інженерія. – 2009. – №4. – С. 39-44. 3. Голованова І. Основи медичної статистики / І. Голованова, І. Бєлікова, Н. Ляхова – Полтава, 2017. – С. 113.
Статистичні методи обробки даних вже давно застосовуються в різних сферах людської діяльності й, насамперед, там, де досліджуються закономірності, властиві великим обсягам об'єктів. Це відбувається й в медичній галузі, де завдяки використанню більш потужної сучасної апаратури та застосуванню нових методів обстеження невпинно зростають інформаційні масиви та кількісні дані про стан здоров'я пацієнта.

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.

У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.