Academic literature on the topic 'Ціна залучення'

В статті простежено оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща в польській історіографії, що актуально, зважаючи на значну увагу в Україні до польського досвіду реформ. Мета дослідження полягає у виявленні, аналізі, узагальненні та систематизації напрямів вивчення та оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща польськими вченими та політиками. Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні та систематизації оцінки посткомуністичної трансформації польськими політиками та вченими і виявленні впливу цієї оцінки на практику та перспективу реформ. Висновки. Проведений аналіз підтверджує спостереження щодо значної уваги польських вчених та політиків до характеристики посткомуністичної трансформації. Виявлено та охарактеризовано неоліберальний (Л. Бальцерович та інші) та прагматичний (Г. Колодко, В. Кізюн та інші) підходи польських політиків та вчених до реформ. Характерною рисою публічного управління в Польщі є залучення вчених до публічного управління. На думку автора, жоден з підходів не заперечує саму суть трансформації. Усі автори погоджуються, що соціалізм не відповідав соціальним та економічним очікуванням, отже – довелося змінити устрій. Однак це не означає бездоганність того, що виникло на руїнах попередньої економіки, і шлях трансформації було обрано оптимально. Слід також пам’ятати, що польський капіталізм був результатом експерименту. "Шокова терапія" мала швидко стимулювати швидкий процес розвитку ринкової економіки, але її ціна оцінюється економістами по-різному, зважаючи на авторську політичну та наукову позицію.

У статті розглянуто всесвітньо відому акцію «Ніч музеїв» як один з успішних прикладів музейної комунікації. Цей захід, як правило, проводиться в Міжнародний день музеїв і є одним зі шляхів створення позитивного образу музею, його популяризації та реклами. Автор подає історію виникнення цієї акції, розповідає про особливості її проведення в декількох країнах світу, зокрема акцентує увагу на досвіді сусіда України – Польщі. У тексті продемонстровано ступінь залучення музеїв України до «Ночі музеїв», показано найцікавіші атракції, що пропонувалися відвідувачам у 2017–2021 роках. Доведено, що акція «Ніч музеїв» з кожним роком набуває все більшої популярності у світі та в Україні, що до її проведення все активніше долучаються не стільки музеї, скільки установи сфери культури та освіти, зокрема, мистецькі галереї, Академії наук, університети, бібліотеки, засоби масової інформації. Наголошено на тому, що найчастіше у «Ніч музеїв» пропонується вільний вхід до установ або ж встановлюється помірна ціна за квиток. Серед найпопулярніших дійств – презентації книжок та колекцій одягу, майстер-класи та квести, театралізовані вистави, концерти, перегляди кінострічок. Звернено увагу на труднощі в проведенні «Ночі музеїв» в Україні і світі. Окрім обмежень у музеях, пов’язаних із COVID-19, в Україні до світової пандемії додаються економічні труднощі: недостатнє фінансування з боку держави, низька залученість спонсорів (особливо в провінції), пасивність пересічних громадян, нерозвиненість інфраструктури, зокрема транспортної, недостатнє використання можливостей реклами.

Мета. Визначення основних причин кризового стану вітчизняної галузітрикотажного виробництва та постановка основних завдань, які необхідно розв’язатидля відродження та сталого розвитку вітчизняного ринку трикотажних виробів.Методика. Для досліджень, результати яких наведені у даній статті, буловикористано соціологічні методи досліджень.Результати. Встановлено, що вітчизняна трикотажна продукція займає доситьмалу частку на українському ринку, необхідно розширювати асортимент продукції,створюючи конкуренцію імпортній продукції сумнівної якості. З цією метою необхідностворити власну сировинну базу для трикотажної промисловості за рахунок відродженнявітчизняного льоно- та коноплепереробного комплексу; оновити технічну базу, що дало бзмогу збільшити виробничі потужності та підвищити якість продукції до європейськихстандартів. Основними тенденціями у розвитку ринку трикотажних товарів в Україні є:скорочення внутрішнього попиту на трикотажні товари вітчизняного виробництва, щообумовлюється низькими цінами імпорту; переважання частки імпортованої продукції,що складає 76 % від загального обсягу ринку трикотажних товарів (Китай, Білорусь,Туреччина); занепад вітчизняної сировинної бази. Вітчизняні трикотажні виробипрограють конкуренцію імпортним за критеріями: ціна-якість, відповідність тенденціяммоди, повнота асортименту. Великі обсяги контрабанди товарів та демпінгові ціниіноземних конкурентів унеможливлюють успішну конкуренцію з боку вітчизнянихтоваровиробників; в Україні відсутня державна політика щодо захисту інтересіввітчизняних виробників трикотажних виробів. За відповідних умов актуалізуютьсязавдання пошуку шляхів ефективного регулювання ринку трикотажних виробів в Україні зурахуванням необхідності захисту та стимулювання розвитку вітчизняних виробників наорганізаційному рівні державної політики.Необхідною умовою конкурентоспроможності вітчизняних трикотажних виробів якна внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, є залучення молодих дизайнерів у сферувиробництва білизняних виробів, які б могли розробити сучасну, модну продукцію.Необхідно залучати покупців до формування не лише торгового, а й виробничогоасортименту шляхом опитування продавцями або анкетування Наукова новизна. Встановлено, що пріоритетними напрямками формуваннявнутрішнього ринку трикотажних виробів є захист ринку від контрафактної продукції;дотримання контролю за якістю і ціною імпортованих товарів через процедурисертифікації та ідентифікації й запровадження електронного декларування імпорту;застосування антидемпінгових заходів для захисту внутрішнього ринку від експансіїзакордонних виробників; зменшення обсягів тіньового обороту.Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку трикотажних виробів вУкраїні дав змогу визначити необхідні критерії відродження вітчизняного трикотажноговиробництва

Розглядаються проблеми організації, спрямування та здійснення державної регуляторної політики в аграрному секторі економіки України. Показано особливості вітчизняного сільського господарства, через які не можуть автоматично застосовуватись поширені в економічно розвинутих країнах підходи до державного регулювання галузі. Основною з них є неналежний рівень сформованості аграрного ринку та його інфраструктури, що призводить до високої мінливості цін. За результатами здійсненого аналізу державного регулювання цін показано, що жоден з підходів, який застосовувався після 1991 року, не забезпечив належних результатів. В умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів проблеми посилюються обмеженням міжнародними організаціями державного впливу на ціну. Через високу мінливість цін прискорено розвиваються особливо великі за розмірами суб’єкти господарювання голдингового типу, зорієнтовані на виробництво сировинної продукції та її поставки на зовнішній ринок, де ціни стабільніші. Зростання експортного потенціалу поєднується з посиленням монокультурної спрямованості вітчизняного сільського господарства, посиленням соціальних проблем у селах, значної ізоляції від ринків збуту малих і середніх за розмірами господарств. В цих умовах не відмічаються закономірні процеси диференціації особистих селянських господарств, трансформації їх у товарні господарства фермерського типу. Для забезпечення належної конкурентоспроможності переробленої продукції сільського господарства пропонується формувати інтегровані системи з участю різних за розмірами суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, переробкою і збутом продукції, а державну фінансову підтримку спрямовувати на ті інтегровані структури, які зорієнтовані на виробництво конкурентоспроможної на зовнішньому ринку продукції. Необхідною умовою такої підтримки може бути розробка бізнес плану виробництва такої продукції. Підтримку слід спрямовувати на придбання засобів виробництва, необхідних для реалізації бізне-плану. Для здійснення контролю за цільовим характером витрачання коштів державної підтримки її слід здійснювати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобів виробництва, придбаних за кошти державної підтримки до виходу на проектну потужність визначену бізнес планом. Після цього дані засоби можуть бути передані на баланси підприємств. Переваги такої підтримки порівняно з нинішньою полягають у її вищій результативності, спрямованості на реалізацію потенціалу вітчизняного сільського господарства в умовах міжнародної інтеграції України. Позитивний досвід сприятиме поширенню інтегрованих систем на основі залучення децентралізованих коштів.

Зазначено, що дія організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку зерна України має забезпечити стабілізацію, стійкий розвиток і послідовне неухильне підвищення ефективності зернопродуктового виробництва. Серед головних складників та напрямів організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку зернового ринку України визначено: удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує відносини на ринку зерна; зменшення витрат та фінансування для відновлення пошкоджених автомобільних шляхів; упровадження нових сучасних сортів і гібридів; збільшення кількості сертифікованих зернових складів; підвищення ефективності діяльності державних агентів на ринку зерна; залучення молоді до праці на підприємствах зернового сектору; доступ зерновиробників до дешевих і якісних фінансово-кредитних ресурсів, залучення приватних інвестицій; стимулювання виходу вітчизняних зерновиробників та переробників на фондові ринки IPO; стимулювання експорту продуктів зернопереробки з високою доданою вартістю; стабілізація цін на зерно та продукцію його переробки на внутрішньому ринку та ін.

Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності виступає максимізація прибутку у довгостроковому періоді. Ефективне управління формуванням та розподілом прибутку слугує платформою розвитку підприємства, підвищення його рейтингових показників, залучення інвестицій, розширення масштабів діяльності. Оціночним показником ефективності управління процесом отримання й розподілу прибутку вважається прибутковість. Одним із найефективніших методів оцінки впливу витрат, ціни, обсягу реалізованої продукції на фінансовий результат діяльності підприємства виступає аналіз співвідношень – CVP-aналіз, який за допомогою системи показників оптимізує співвідношення між постійними та змінними витратами, регулює механізм ціноутворення, мінімізує рівень підприємницького ризику, провадить моніторинг фінансових результатів (факт-прогноз), забезпечує запас фінансової стійкості та обґрунтує механізм оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства.

У статті проаналізовано процес становлення та розвитку орендних відносин в аграрному секторі Катеринославської губернії пореформеного періоду. Визначено роль поміщицького землеволодіння у формуванні орендного фонду регіону. Розкрито шляхи залучення місцевого селянства до орендних відносин в умовах його майнової та соціальної диференціації. Здійснено видову характеристику земель, що складали орендний фонд регіону. Прослідковано динаміку змін орендних цін у контексті видової та регіональної диференціації. Зроблено висновок про вагоме місце оренди у підприємницькій діяльності катеринославського дворянства та селянства як основних суб’єктів орендних відносин і виробників сільськогосподарської продукції.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)". Національна металургійна академія України, м. Дніпро. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2019. У дисертаційній роботі здійснено постановку та запропоновано вирішення важливого для економіки України завдання формування ринкового потенціалу металургійних підприємств з врахуванням оцінки використання їх людського капіталу. На основі аналізу характеру і тенденцій розвитку досліджень ринкового потенціалу запропоноване авторське визначення в якому під ринковим потенціалом підприємства розуміються можливості й ризики розвитку підприємства під впливом керованих та некерованих чинників ринку. Для підтвердження змісту отриманого визначення виконано аналіз можливостей оцінки ринкового потенціалу підприємства та чинників, що впливають на його величину. Запропоновано оціночний механізм капіталізації ринкового потенціалу підприємства, який включає: аналіз цільового ринку; визначення загальних та специфічних характеристик його складових; вибір оціночного підходу з обґрунтуванням вартісних та інтегральних показників (зокрема ринкової позиції), а також визначення ефективності капіталізації ринкового потенціалу (коефіцієнта капіталізації). Доведено, що поняття "ринкового потенціалу" та "людського капіталу" є взаємозв'язаними. Кількісною характеристикою цього зв'язку є параметр "вартість капіталу", аналітична база якого побудована на методах капіталізації підприємства. Розроблено структурно-логічну схему взаємозв'язку основних наукових понять розглянутих у дослідженні ("людський капітал – капіталізація – вартість підприємства – ринковий потенціал"). У роботі з'ясовано, що для ефективного функціонування та розвитку підприємства на ринку необхідно реалізувати його ринковий потенціал, а результатом реалізації ринкового потенціалу підприємства виступають як отримані доходи та ринкова вартість підприємства, так й інтегральні критерії, які відображують ринкову частку підприємства, його ринкову позицію та конкурентну репутацію. Для обґрунтування та визначення майбутніх стратегічних перспектив розвитку підприємства сформовано оціночну базу ринкового потенціалу підприємства, яка складається з відповідних ресурсів – активів підприємства, витрат та не фінансових показників діяльності. Встановлено що, оцінка людського капіталу здійснюється в процесі капіталізації його складової – трудового потенціалу, величина якого, в свою чергу, виступає вартісною оцінкою трудових ресурсів підприємства. Для вдосконалення оціночного інструментарію людського капіталу, як елементу ринкового потенціалу підприємства, в роботі досліджено, етапи розвитку сутності поняття людського капіталу. На основі проведених досліджень, сформований підхід, в якому людський капітал розглядається, як частка вартості підприємства та враховуються відмінності окремих форм капіталу, а саме економічна форма – частка, яка може безпосередньо визначатися вартісними показниками); культурна – частка, яка конвертується в економічний капітал частково – здатності, компетенції людини тощо; соціальна – у вигляді різного роду соціальних атрибутів, "зв'язків", connections); символічна – вид капіталу, що має визнання у суспільстві – престиж, репутація, честь тощо. У роботі досліджено економічна форма людського капіталу (тобто вона може безпосередньо визначатися вартісними показниками), як частка вартості підприємства і як реальне джерело коштів, які можуть бути безпосередньо інвестовані у розвиток конкретної людини або групи команди, колективу, нації тощо. Доведено, що кожна особа за час свого життя накопичує власний людський капітал. При цьому, ринкова вартість її праці та дохід, від вкладених в її розвиток підприємством коштів, і є та ціна, яку сплачує підприємство за можливість використання (запозичення) індивідуального людського капіталу і, згідно теорії відсотка, визначається як частка від основної суми капіталу, та виражає вартість послуги, яка забезпечується цим капіталом у момент його участі у виробничому процесі, як його тимчасового чинника. На основі запропонованої оціночної бази ринкового потенціалу, сформовано підходи до урахування людського капіталу, як його елементу. Для цього спеціально розроблені облікові документи, інформація з яких, є базою для формування балансу людського капіталу в системі управлінського обліку підприємства. На прикладі ринкової історії ПАТ "ЄВРАЗ – Дніпровський металургійний завод" встановлена сумарна недооцінка ринкової вартості підприємства за рахунок накопиченої вартості людського капіталу. Для визначення галузевих характеристик ринкового потенціалу сучасних вітчизняних металургійних підприємств в роботі сформовано поняття трансформаційного розвитку. Розрахована та представлена динаміка основних вартісних показників людського капіталу та проаналізовано тенденції трансформаційних процесів в гірничо-металургійному комплексі України, що впливають на ефективність використання людського капіталу металургійними підприємствами і, як наслідок, на реалізацію їх ринкового потенціалу. Сформовано блок-схему аналізу чинників формування ринкового потенціалу металургійного підприємства на основі якої досліджено значущість впливу показників вартості людського капіталу на ринковий потенціал металургійних підприємств групи Металургпрому (16 металургійних та феросплавних заводів цієї групи виготовляють понад 50% усієї продукції гірничо-металургійного комплексу). За допомогою кластерного аналізу визначено інтегральну характеристику – ринкову позицію металургійного підприємства серед своїх найближчих конкурентів на цільовому ринку. Результати досліджень, підтверджують наявність взаємозв'язку та обґрунтовують вплив показників оцінки використання людського капіталу на ринкову позицію металургійних підприємств та, відповідно, й на реалізацію їх ринкового потенціалу.
Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of the enterprises (by types of economic activity). – National metallurgical Academy of Ukraine, Dnipro, 2019. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. In the dissertation the formulation is made and the solution of the problem of formation of the market potential of metallurgical enterprises important for the economy of Ukraine taking into account the estimation of the use of their human capital is offered. On the basis of the analysis of the nature and tendencies of the development of market potential research, the proposed author's is defined in which under the market potential of the enterprise are understood the opportunities and risks of the enterprise development under the influence of managed and unmanaged factors of the market. In order to confirm the content of the obtained definition, an analysis of the possibilities of assessing the market potential of the enterprise and the factors that may affect its value was performed. The author's conception of the evaluation mechanism by capitalization of the market potential of the enterprise is proposed, which includes: analysis of the industry market and determination of the structure of the market potential; determination of general and specific characteristics of market potential components; choice of valuation approach: determination of value and integral indicators (in particular market position), and determination of capitalization efficiency of market potential (capitalization ratio). In order to substantiate the relationship between "market potential" and "human capital" within the logical chain "human capital – capitalization – enterprise value – market potential", a quantitative characteristic, which determines the homogeneity of this chain, is considered to be the parameter "cost of capital", the analytical base of which built on enterprise capitalization methods. In the work it is proved that for the effective functioning and development of the enterprise in the market it is necessary to realize its market potential, and as a result of realization of the market potential of the enterprise act both the received income and market value of the enterprise, as well as integral criteria that reflect the market share of the enterprise, its market position and competitive position. reputation. In order to substantiate and determine the future strategic prospects of the enterprise development, an estimation base of the market potential of the enterprise is formed, which consists of the corresponding resources and assets of the enterprise, expenses and non-financial indicators of activity. It is established that, as the potential of an enterprise cannot be determined and managed solely on the basis of the market value of the enterprise, so the potential of human capital must include all possible systemic factors of its value formation. To take into account human capital, as one of the assets of the enterprise, human capital is included in the estimation base of the market potential. In order to improve the human capital appraisal toolkit, as an element of the enterprise market potential, the stages of development of the essence of the concept of human capital are investigated. Based on the conducted research, an approach has been developed in which human capital is considered as a share of the value of the enterprise and the differences of particular forms of capital, namely the economic form (a share that can be directly determined by the cost indicators) are taken into account; cultural – share that is converted into economic capital in part – ability, human competence, etc.; social – in the form of various social attributes – connections); symbolic – the kind of capital that is recognized in society – prestige, reputation, honor, etc. It is proved that each person accumulates his own human capital during his life. The value of this accumulated individual human capital is in fact its market value, that is, it shows how much it costs to attract and retain a hired employee during the year. It is substantiated that individual human capital should be considered as the property of the employee, with the market price of his labor and income from the funds invested in its development by the enterprise and is the price paid by the enterprise for the possibility of using (borrowing) individual human capital and according to percent theory is defined as the proportion (percentage) of the principal. To determine the sectoral characteristics of the market potential of modern domestic metallurgical enterprises, the concept of transformational development has been formed. The dynamics of the basic human capital indicators at the sectoral level are determined, and the tendencies of transformation processes in the mining and metallurgical complex of Ukraine, which affect the efficiency of human capital utilization of metallurgical enterprises and, as a consequence, the realization of their market potential, are analyzed. Based on the proposed assessment base of market potential, approaches to accounting for human capital as its element have been formed. The work deals with accounting of individual human capital by value indicators. For information support of accounting of the state and estimation of the human capital in work the forms of the accounting cards are offered, information from which, should be the basis for formation of the management balance of the human capital in the system of management accounting of the enterprise. On the example of the activity of PJSC "EVRAZ – DMZ" it is found that the total undervaluation of the market value of the enterprise taking into account the accumulated cost of human capital amounted to UAH 583 million. An explicit model of analysis of factors of formation of market potential of metallurgical enterprise and estimation of indicators of use of their human capital has been formed metallurgical complex). Using cluster analysis and a set of market potential indicators of the above group of enterprises, the influence of human capital cost indicators on the integral characteristic of market potential – the market position of a metallurgical enterprise among its closest competitors in the domestic market – was proved.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)". Національна металургійна академія України, м. Дніпро. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню і подальшому розвитку теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій з формування ринкового потенціалу металургійних підприємств на основі оцінки використання їх людського капіталу. Сформовано визначення поняття "ринковий потенціал підприємства", як можливості й ризики розвитку підприємства під впливом керованих та некерованих чинників ринку. На основі цього визначення запропоновано оціночний механізм капіталізації ринкового потенціалу підприємства, який включає: аналіз цільового ринку та визначення структури ринкового потенціалу; визначення загальних та специфічних характеристик його складових; вибір оціночного підходу: визначення вартісних та інтегральних показників (зокрема ринкової позиції), а також визначення ефективності капіталізації ринкового потенціалу (коефіцієнта капіталізації). Для обґрунтування та визначення майбутніх стратегічних перспектив розвитку підприємства сформовано оціночну базу ринкового потенціалу підприємства, яка складається з відповідних ресурсів – активів підприємства та враховує людський капітал, як один з активів, а також включає витрати та не фінансові показники діяльності підприємства. Визначено методичний підхід урахування та оцінювання людського капіталу підприємства. Для інформаційно-аналітичного забезпечення цієї діяльності розроблена форма облікового документу, інформація з якого, являється базою для формування управлінського балансу людського капіталу в системі управлінського обліку підприємства. На прикладі діяльності ПАТ "ЄВРАЗ – ДМЗ" встановлено, що сумарна недооцінка ринкової вартості підприємства з урахуванням накопиченої вартості людського капіталу склала 583 млн. грн. Сформовано блок-схему для аналізу чинників формування ринкового потенціалу металургійного підприємства та оцінки показників використання їх людського капіталу на основі якої, визначена інтегральна характеристика ринкового потенціалу – ринкова позиція підприємств сектору Металургпрому. Визначено динаміку вартісних показників людського капіталу на рівні різних секторів економіки, та проаналізовано тенденції трансформаційних процесів в гірничо-металургійному комплексі України, що впливають на ефективність використання людського капіталу металургійних підприємств і, як наслідок – на реалізацію їх ринкового потенціалу.
Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of the enterprises (by types of economic activity). – National metallurgical Academy of Ukraine, Dnipro, 2019. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2019. On the basis of the analysis of the nature and tendencies of the development of market potential research, the proposed author's is defined in which under the market potential of the enterprise are understood the opportunities and risks of the enterprise development under the influence of managed and unmanaged factors of the market. The author's conception of the evaluation mechanism by capitalization of the market potential of the enterprise is proposed, which includes: analysis of the industry market and determination of the structure of the market potential; determination of general and specific characteristics of market potential components; choice of valuation approach: determination of value and integral indicators (in particular market position), and determination of capitalization efficiency of market potential (capitalization ratio). In order to substantiate the relationship between "market potential" and "human capital" within the logical chain "human capital – capitalization – enterprise value – market potential", a quantitative characteristic, which determines the homogeneity of this chain, is considered to be the parameter "cost of capital", the analytical base of which built on enterprise capitalization methods. To take into account human capital, as one of the assets of the enterprise, human capital is included in the estimation base of the market potential. In order to improve the human capital appraisal toolkit, as an element of the enterprise market potential, the stages of development of the essence of the concept of human capital are investigated. Based on the conducted research, an approach has been developed in which human capital is considered as a share of the value of the enterprise and the differences of particular forms of capital, namely the economic form (a share that can be directly determined by the cost indicators) are taken into account; cultural – (share that is converted into economic capital in part – ability, human competence, etc.); social – (in the form of various social attributes – connections); symbolic – (the kind of capital that is recognized in society – prestige, reputation, honor, etc.). It is substantiated that individual human capital should be considered as the property of the employee, with the market price of his labor and income from the funds invested in its development by the enterprise and is the price paid by the enterprise for the possibility of using (borrowing) individual human capital and according to percent theory is defined as the proportion (percentage) of the principal. The dynamics of the basic human capital indicators at the sectoral level are determined, and the tendencies of transformation processes in the mining and metallurgical complex of Ukraine, which affect the efficiency of human capital utilization of metallurgical enterprises and, as a consequence, the realization of their market potential, are analyzed. The work deals with accounting of individual human capital by value indicators. For information support of accounting of the state and estimation of the human capital in work the forms of the accounting cards are offered, information from which, should be the basis for formation of the management balance of the human capital in the system of management accounting of the enterprise. On the example of the activity of PJSC "EVRAZ – DMZ" it is found that the total undervaluation of the market value of the enterprise taking into account the accumulated cost of human capital amounted to UAH 583 million. An explicit model of analysis of factors of formation of market potential of metallurgical enterprise and estimation of indicators of use of their human capital has been formed metallurgical complex). Using cluster analysis and a set of market potential indicators of the above group of enterprises, the influence of human capital cost indicators on the integral characteristic of market potential – the market position of a metallurgical enterprise among its closest competitors in the domestic market – was proved.