Academic literature on the topic 'Цифровий автомат'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Цифровий автомат.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Цифровий автомат"
1
Базелюк, Олександр. "ВИБІР І ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 20–28. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.20-28.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблему використання цифрових засобів в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Автор виходить з того, що цифрові технології і засоби надають нові освітні можливості педагогічним працівникам закладів професійної освіти, але водночас спонукають до пошуку нових підходів до реалізації завдань освітнього процесу, що неможливо здійснити без високого рівня володіння цифровими засобами та розвитку власної цифрованої компетентності і культури. У процесі дослідження було визначено, що цифрова культура педагогічного працівника закладу професійної освіти є інтегральним феноменом, прояви якого можна знайти у кожному з компонентів професійної компетентності.
У статті зосереджено особливу увагу на проблемі визначення рівня використання цифрових технологій у освітньому процесі закладів професійної освіти. Автор доходить висновку, що її доцільно вирішувати із урахуванням SAMR-моделі Р. Пуентедура, яка складається із чотирьох висхідних рівнів від заміни/імітації реальних засобів до рівня створення завдань, що не мають відповідників у реальному світі. Окремо наголошено на тому, що саме відсутність аналогів у реальному світі стає найбільшою складністю у процесі розвитку цифрової культури особистості педагогічного працівника закладу професійної освіти. З огляду на те, що кількість цифрових засобів і додатків безперервно зростає, то для їх коректного і обґрунтованого вибору автор пропонує використовувати «Падагогічне колесо» А. Керрінгтона, яке створене на основі таксономії освітньої сфери Б. Блума та з урахуванням SAMR-моделі. Однак, «Падагогічне колесо», на думку автора, є допоміжним інформаційно-довідковим засобом, а не цілісною методичною системою.
Ключові слова: професійна освіта, цифровізація освіти, цифрова культура, цифрові засоби, педагогічні працівники.
2
Савон, К. В. "Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1159.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття «діджиталізація», «автоматизація», «оцифровка даних», «цифрова трансформація», «електронне урядування» та «цифрове урядування». «Діджиталізація» стосується всіх сфер суспільного життя та означає новий підхід до управління державою, бізнес-структурами та комунікацією. Процес автоматизації пов’язаний з певним переходом даних в електронну форму. Таким чином, можна вважати, що це частковий процес, який не змінює сутності явища. Встановлено, що оцифровка даних є частиною процесу автоматизації. Зроблено висновок про ототожнення понять «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Проаналізовано проект президента України В. Зеленського «Держава у смартфоні». Крім того, окрема увага у статті приділяється CDTO – посаді керівника цифрової трансформації у виконавчих органах державної влади в Україні. Наведено дані про місце України в дослідженні ООН щодо Електронного урядування за 2020 рік. Проаналізовано, які країни досягли найкращих результатів у електронному урядуванні та в яких країнах можна брати участь у виборах онлайн. Досліджена законодавча база України у регулюванні електронного урядування та наведено саме визначення поняття «електронного урядування». Поняття електронного урядування та електронної демократії були зіставлені у цій статті та визначена ієрархія між ними. Проаналізовані певні проблеми та позитивні трансформації в електронному урядуванні в Україні та наведено інформацію щодо відсутності поняття цифрового уряду в українському правовому полі. Надано визначення терміна «цифрове урядування» та наведено ключові відмінності порівняно з електронним урядуванням. Наведено ключові, на думку автора, пропозиції ООН щодо пришвидшення темпів цифрового урядування та цифрової трансформації держав. Зроблено висновок про недостатню ефективність побудови іміджу України як електронної держави у соціальних мережах через низьку цифрову гра- мотність серед населення та нерівномірне покриття Інтернетом по всій території Україні. Окремою проблемою залишається непоінформованість громадян щодо освітніх програм в Україні у сфері цифрових навичок.
3
Берман, Алиса Михайловна. "Правовое регулирование использования цифровых технологий в Германии и Евросоюзе." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 4 (2021): 127–37. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-4/127-137.
Full textAbstract:
Аннотация. Цифровые технологии способствуют появлению новых общественно-политических процессов, бизнес-моделей, финансовых потоков, а также расширяют многообразие товаров и услуг. В результате развитие цифровых технологий становится катализатором модернизации национального и международного правового регулирования. Для разработки инструментария правового регулирования, эффективно отвечающего вызовам стремительно развивающихся цифровых технологий, требуется междисциплинарный анализ различных экономических, технических, правовых и социальных аспектов. Осмысленное правовое регулирование является фактором, необходимым для наиболее эффективного использования потенциала цифровизации, наравне с такими факторами как открытое отношение к инновациям и их политическая поддержка. В связи с этим значение правового регулирования для развития цифровых технологий не стоит недооценивать. Правовое регулирование может стать фактором, который будет способствовать развитию цифровых технологий путем, например, создания благоприятной и безопасной среды, а может и затормозить ее развитие путем излишнего «зарегулирования» данной сферы и ее бюрократизации. В связи с этим вопросы правового регулирования сферы цифровых технологий никогда не оставляют представителей бизнеса равнодушными. Вокруг правового регулирования возникает множество споров, мнения в которых зачастую выражаются полярно противоположные. Предметом настоящего исследования является правовое регулирование использования цифровых технологий в Германии и Евросоюзе; целью – выявление типа правового регулирования, способствующего созданию благоприятной среды для развития цифровых технологий и функционирования цифровых платформ. В связи с этим автором проанализированы основные подходы Германии, в том числе ее Цифровой ассоциации, и Европейского союза к правовому регулированию использования цифровых технологий, вследствие того, что именно в Германии и Евросоюзе в целом правовое регулирование области цифровых технологий является наиболее разработанным. Из-за того, что правовое регулирование цифровых технологий является междисциплинарным явлением, стоящим на стыке права и технологий, автором в ходе исследования был использован весь комплекс всеобщих, общенаучных и частнонаучных приемов и методик познания, в том числе системный, функциональный, логический, сравнительный и другие научные методы исследования. Для решения частных исследовательских задач автором широко использованы такие современные общенаучные приемы, как объяснение, анализ, синтез, аналогия, абстрагирование и дедукция. Результатом исследования является выявление типа правового регулирования, который, по мнению автора, наилучшим образом способствует созданию благоприятной среды для развития цифровых технологий и функционирования цифровых платформ. На основании данного анализа сделаны выводы о возможности рецепции правового опыта Германии и Европейского союза в законодательство Российской Федерации. Результаты исследования могут быть использованы при формировании профильных государственных программ и концепций, а также положены в основу дальнейших научных исследований в данной области. Ключевые слова: цифровые технологии, цифровизация, правовое регулирование, Германия, Европейский союз, Цифровая ассоциация Германии, цифровая стратегия Германии, Зеленая книга, Белая книга.
4
Karimova, B. S., and R. A. Kuzembayeva. "NEW FORMS OF LITERARY CREATIVITY OF SCHOOLCHILDREN IN THE DIGITAL AGE." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 60, no. 1 (2022): 222–28. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2022.v60.i1.0029.
Full textAbstract:
В статье рассматривается вопрос активного внедрения в учебный процесс новых форм литературного творчества с использованием цифровых технологий. Необходимость реформирования творческих заданий вызвана глобальным процессом цифровизации и тем социальным заказом, которое предъявляет общество к школе – воспитание будущего гражданина страны, обладающего навыками, важными в цифровую эпоху. Новые формы литературного творчества помогают развить у учащихся навыки поведения в цифровой среде, коммуникации и сотрудничества, навыки критического мышления и нестандартных способов решения проблем. По мнению автора, наиболее эффективными методиками, способствующими формированию цифровой грамотности, являются задания, основанные на использовании технологий, дающих возможность совмещать звук, видео, графику, статические изображения и тексты. Результатом творческой работы учащихся могут стать мультимедийные презентации, буктрейлеры, таймлайны, видеорепортажи, аниме-фильмы, литературные блоги и др. Автор рекомендует вводить новые формы творческих заданий в учебный процесс постепенно, учитывая возрастные и психологические способности учащихся. Для сравнения предложены задания с использованием цифровых технологий для учащихся среднего звена и старшеклассников. По мнению автора, использование на уроках литературы интерактивных игр и ментальных карт как средств визуализации информации способствуют лучшему восприятию, осознанию и запоминанию учебного материала. В статье также обозначена проблема отсутствия разработанной методики внедрения цифровых технологий в учебный процесс и необходимости формирования системы квалифицированных кадров в условиях цифровизации образования
5
ред, тех, Д. С. Трофименко, and Д. О. Федоренко. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ." Знання європейського права, no. 1 (March 27, 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.313.
Full textAbstract:
У статті авторами констатовано факт відсутності дефініції цифрового контенту у вітчизняному правовому полі, що спричиняє суперечні підходи щодо визначення його правової суті та місця в системі об’єктів цивільного права. Натомість встановлено, що законодавство країн-членів Європейського Союзу сформувало уніфікований підхід до законодавчого визначення поняття цифрового контенту, яким визнається набір цифрових даних, що дозволяє ототожнювати його з цифровою інформацією. У ході дослідження з’ясовано, що в юридичній літературі цифровий контент розглядається в декількох аспектах: як інформація або об’єкт інтелектуальної власності,
що має своїм наслідком визнання подвійної правової природи цифрового контенту, відповідно до якої йому притаманні ознаки речі та нематеріальних благ, на які поширюються майнові та особисті немайнові права автора.
Вбачається, що такий підхід нівелює основні проблемні аспекти вирізнення цифрового контенту з-поміж інших сучасних об’єктів цивільних прав: охоплення собою різноманітного спектру благ, які існують у різних сферах людської життєдіяльності, різні цілі використання інформаційного ресурсу, втіленого в цифровому контенті та його багатоманітне функціональне призначення. Поширення правового режиму речі на цифровий контент є таким, що суперечить його правовій природі і став можливим лише за умов використання юридичної фікції.
Авторами запропоновано розглядати цифровий контент у якості речі de jure. Зроблено висновок, що цифровий контент є нематеріальним благом, яке існує у цифровому вимірі, може втілюватися в об’єктивній реальності на різноманітних носіях, представляє інтерес для учасників цивільних правовідносин, має споріднену правову природу як з цифровою інформацією, так і об’єктами авторського права, однак наразі потребує розроблення власного правового режиму регулювання правовідносин.
6
Яфасов, Абдурашид Яруллаевич, Александр Алексеевич Меркулов, and Федор Георгиевич Майтаков. "РОЛЬ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ В ДИВЕРСИФИКАЦИИ РЫБНОЙ ОТРАСЛИ НА ПРИМЕРЕ ОРГАНИЗАЦИИ ПЕРСОНАЛИЗИРОВАННОГО ПИТАНИЯ В РЕГИОНЕ." KSTU News, no. 61 (January 5, 2021): 121–32. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2021-61-121-132.
Full textAbstract:
Статья является частью концепции создания модели цифровой платформы единой коммуникационной среды для рыбной отрасли региона. Использование цифровых технологий меняет инновационный процесс, в значительной степени снимая проблему координации участников, обеспечивая оценку рисков на каждом этапе НИОКТР и последующей стадии коммерциализации продукции. Показаны потенциальные возможности диверсификации экономики рыбной отрасли региона путем расширения сферы деятельности – созданием региональной системы персонального питания на основе местной сельскохозяйственной и морепродукции с использованием цифровой платформы «Питание XXI век». Цифровая платформа обеспечивает создание экосистемы множества независимых участников регионального рынка FoodNetRegion, ориентированного на потребителя. В региональную экосистему FoodNetRegion может подключиться каждый житель региона, юридическое лицо, стать участником в любой роли – автора новых рецептов, кулинара, производителя продукции, маркетолога, логиста, перевозчика и т. д. Новая экосистема учитывает выработанные рекомендации по питанию для различных групп населения и отдельных лиц. Цифровая платформа «Питание XXI век» позволяет получить новое качество: систему социального кейтеринга – пер-сонализированного полноценного питания по цене массовой продукции. По оценкам это может дать прирост в региональный ВВП отрасли в 2,7 раза. Срок окупаемости системы социального кейтеринга составляет не более одного года.
7
Гой, Василь. "ВЕБСАЙТ ЯК ЕКОНОМІЧНЕ ПОНЯТТЯ І СКЛАДНИЙ ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253532.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є дослідження вебсайта як економічного поняття, також як складного об’єктаінтелектуальної власності. Описується історія виникнення одного з основних елементів цифрової еко-номіки вебсайта як економічного поняття. Наголошено, що всі вебсайти мають програмне забезпечен-ня, адресу в Інтернеті з відповідним інформаційним заповненням. Установлено, що вебсайт є продук-том трудової діяльності людей різних спеціальностей, тобто економічним поняттям. Створення веб-сайта — спільна робота різних фахівців. Усі вони мають авторські права на свою частину створеногоінтелектуального продукту. А вебсайт є складним об’єктом інтелектуальної власності, який має певнийправовий режим та проблеми його ідентифікації. Виходячи з природи та змісту, є підстави розглядатине елементарний вебсайт як складний об’єкт, який за цих умов розвитку інноваційних технологій, у томучислі цифрових, надає найповніший обсяг інтелектуальних прав як особі, яка організувала створен-ня складного об’єкта, так і авторам результатів інтелектуальної діяльності, що входять до його складу.Обґрунтовано,що нині недоцільно виділяти будь-які підстави для надання вебсайтові режиму особли-вого об’єкта авторських прав. Загалом, таке регулювання найоптимальніше, хоча вимагає подальшогодослідження в розвитку законодавства у сфері складних об’єктів. Перспективи подальших дослідженьполягають у ґрунтовних розвідках правового режиму вебсайтів як об’єктів інтелектуальної власнос-ті з метою вироблення концепції найбільш оптимального юридичного регулювання останніх. Аналізможливості використання методичних підходів і методів оцінки інтелектуальної власності для визна-чення вартості вебсайтів, розроблення методики оцінки вартості вебсайта як складного об’єкта інте-лектуальної власності, економіко-математична модель узгодження результатів оцінки вебсайта різнимиметодичними підходами, рекомендації щодо передавання і захисту прав на вебсайт як складний об’єктінтелектуальної власності.Ключові слова: інтернет, вебмайстер, економічне поняття, цифрова економіка, інтелектуальна влас-ність.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 5.
8
Yershov, Roman, and Volodymyr Voytenko. "ЧАСТОТНО-ІМПУЛЬСНИЙ МОДУЛЯТОР З АДАПТИВНОЮ КОРЕКЦІЄЮ ТРИВАЛОСТІ ІМПУЛЬСУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 177–90. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-177-190.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Вирішення ряду таких актуальних проблем імпульсних напівпровідникових перетворювачів енергії (ІНПП) для бортових систем, що входять до складу рухомих платформ і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), як підвищення точності стабілізації цільового параметру (кута, швидкості, напруги, струму), а також покращення динаміки систем автоматичного керування, масо-габаритних та теплових характеристик можливо шляхом розробки нових структур ІНПП та алгоритмів керування ними. Постановка проблеми. Зміна періоду та форми резонансної кривої (РК) напруги/струму в квазірезонансних імпульсних перетворювачах (КРІП) в залежності від імпедансу навантаження призводить до неузгодженості сигналу закриття силового транзисторного ключа (СТК) з моментом переходу РК через нульове значення, а отже, – до різкого зниження ККД системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Типові реалізації частотно-імпульсних модуляторів (ЧІМ) містять у своєму складі керований напругою генератор та одновібратор, а повністю керовані рішення виконують на основі реверсивних лічильників та керуючого автомату. В якості новітніх ланок ЧІМ для задач керування ІНПП вводяться спостерігачі імпедансу навантаження та модулятори, побудовані на кільцевих зсувних регістрах та лініях затримки. Швидкодія ЧІМ підвищується за рахунок каскадування та використання табличного синтезу сигналу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існуючі рішення не корегують тривалість імпульсу керування СТК для забезпечення його комутації при нульових значеннях напруги/струму, що нівелює можливість практичного втілення КРІП з широким діапазоном навантажень. Постановка завдання. Стаття присвячена розробці структури цифрового частотно-імпульсного модулятора з адаптивною корекцією тривалості імпульсу (ЦЧІМ-АКТІ) та метода автоматичного слідкування за РК з метою прогнозування її переходу через нуль. Викладення основного матеріалу. Запропонована схемотехнічна структура та алгоритм функціонування модулятора у складі блоків ЦЧІМ та АКТІ на основі декількох цифрових автоматів, набору лічильників та арифметико-логічних пристроїв. Пара зовнішніх гістерезисних компараторів детектує перехід резонансної кривої через порогові рівні, розміщені симетрично відносно нульового рівня. Висновки відповідно до статті. Створено новий завершений цифровий блок, який реалізований на основі програмованої логічної інтегрованої схеми (ПЛІС) з використанням мови VHDL. Введення цього блоку до складу стабілізатора напруги ланки постійного струму (ЛПС) на основі КРІП в електроприводі точного позиціювання рухомої платформи з безколекторним двигуном постійного струму (БДПС) дозволяє стабілізувати напругу ЛПС з точністю до 1%. Роздільна здатність за часом ширини імпульсу та паузи не перевищує 5нс.
9
ДЗИНА, Лариса. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ STREAM-ОСВІТИ." Human Studies Series of Pedagogy, no. 45 (December 9, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.4.
Full textAbstract:
У статті актуалізується проблема набуття учнями середньої школи інформаційно-цифрової компетентності на уроках фізики в умовах впровадження STREAM-освіти. Звертається увага на те, що випускникам Нової української школи – майбутнім фахівцям – необхідно бути конкурентоспроможними, компетентними, орієнтуватися в міжкультурних процесах, відповідати вимогам мінливого інформаційного суспільства. Уточнено та розкрито зміст поняття «інформаційно-цифрова компетентність» у ході ретельного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених, виокремлено її складники. Так, автором визначено, що інформаційно-цифрова компетентність забезпечує учням широке та впевнене використання інформаційно-комунікаційних технологій, формування критичного мислення, оволодіння сучасними засобами та способами роботи з інформацією, самоорганізацію та самоконтроль власної навчальної діяльності; а також є складовим компонентом і ключових, і предметних компетентностей, що підтверджує її особливе значення. Наголошено, що у сучасній школі вивчення природничо-математичних дисциплін, зокрема фізики, є потужним фактором розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів. Проаналізовано сучасний стан розвитку STEM-освіти в Україні, зокрема в одній з її методологічних трансформацій – STREAM. Зазначено, що освітній процес з фізики в контексті STREAM-освіти здійснюється через призму проєктної та навчально-дослідницької діяльності з використанням вільного доступу до інформаційних ресурсів. Розглянуто актуальний метод навчання – метод проєктів, який може бути застосований в освітньому процесі з метою формування досліджуваної компетентності в умовах впровадження STREAM-освіти. Наведено приклади дослідницьких учнівських проєктів, які були розроблені та виконані під керівництвом автора в рамках STEM-тижня та Тижня природничо-математичних наук у закладі загальної середньої освіти. У статті також здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування інформаційно-цифрової компетентності учнів з фізики в контексті STREAM-освіти.
10
Будзинская, Ольга Владимировна. ""Корпоративный университет 2.0": функционально-содержательная структура." Microeconomics 92, no. 3 (June 25, 2020): 29–35. http://dx.doi.org/10.33917/mic-3.92.2020.29-35.
Full textAbstract:
Цифровизация изменила среду деятельности и характер труда человека, предложив сетевой принцип взаимодействия. Но не смотря на явные изменения, корпоративные университеты продолжают оценивать обучение персонала через нормативные показатели: количество человек, прошедших обучение и часы очного обучения в корпоративных центрах. Возможно ли в современной конвергентной среде обеспечить трансляцию знаний в среду деятельности без изменения модели корпоративного университета? С точки зрения автора, нет. Корпоративные университеты точно так же, как производственные компании, проходят цифровую трансформацию, перемещаясь в цифровое пространство и внедряя новейшие технологии в образовательный процесс: виртуальная и дополнительная реальность, чат-боты в обучающем процессе, дистанционные мультимедийные курсы. В статье проанализирована трансформация корпоративного университета и представлена функционально-содержательная структура корпоративного университета 2.0.
Dissertations / Theses on the topic "Цифровий автомат"
1
Барчук, Дмитро Олександрович. "Синтез та моделювання операційного автомату на основі автомату Мілі." Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10450.
Full textAbstract:
Метa дaної роботи розробкa ЦA для обчислення добутку непaрних
елементів двовимipного мaсиву. Розгляутни існуючі рішення, описaно мaтемaтичну модель і змоделювaно aвтомaт Мілі. Розроблено мікропрогрaму оперaційного пристрою, проведено aбстрaктний тa структурний синтез.
2
Протасова, Тетяна Олександрівна, Татьяна Александровна Протасова, Tetiana Oleksandrivna Protasova, and Е. А. Протасова. "Цифровой автомат для перебора композиций." Thesis, Издательство СумГУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27726.
Full text
3
Зубань, Юрій Олександрович, Юрий Александрович Зубань, Yurii Oleksandrovych Zuban, Володимир Вікторович Петров, Владимир Викторович Петров, and Volodymyr Viktorovych Petrov. "Цифровой автомат построения кода Хаффмана." Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17654.
Full text
4
Борисенко, Алексей Андреевич, Олексій Андрійович Борисенко, Oleksii Andriiovych Borysenko, Владислав Викторович Петров, Владислав Вікторович Петров, Vladyslav Viktorovych Petrov, and А. М. Рудько. "Оценка помехоустойчивости конечных автоматов построенных по методу ОНЕ." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3985.
Full textAbstract:
Для повышения надежности информационно-управляющие систем
используется структурная избыточность, как на уровне элементов, так
и структурных блоков. В отказоустойчивых системах применяется
различные виды избыточных структур. Это объясняется тем, что
различные виды таких структур обеспечивают разную
корректирующую способность, имеют разные по сложности
восстанавливающие органы. Одним из наиболее часто встречающихся
на практике видов резервирования является дублирование.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3985
Books on the topic "Цифровий автомат"
1
Савельев, А. Я. Прикладная теория цифровых автоматов. Москва: Высшая школа, 1987.
Find full text
2
Lazarev, Vladimir Georgievich, and A. V. Zakrevskii, eds. Synthesis of Digital Automata / Problemy Sinteza Tsifrovykh Avtomatov / Проƃлемы Синтеза Цифровых Автоматов. Boston, MA: Springer US, 1995. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4684-9033-6.
Full text
3
Катков, А. Ф. Цифровые моделирующие автоматы. К., 1990.
Find full text
4
Сопильник, А. В. Логика построения цифровых автоматов. Днепропетровск, 1986.
Find full text
5
Сопильник, А. В. Логика построения цифровых автоматов. Днепропетровск, 1986.
Find full text
6
Прикладная теория цифровых автоматов. Киев: Вища школа, 1987.
Find full text
7
Сопильник, А. В. Аппаратнный контроль работы цифровых автоматов. Днепропетровск, 1991.
Find full text
8
Сопильник, А. В. Аппаратнный контроль работы цифровых автоматов. Днепропетровск, 1991.
Find full text
9
Lazarev, V. G. Synthesis of Digital Automata / Problemy Sinteza Tsifrovykh Avtomatov / Проƃлемы Синтеза Цифровых Автоматов. Springer, 2012.
Find full textConference papers on the topic "Цифровий автомат"
1
Бериев, И. Р., and Б. Ж. Юхигов. "DIGITAL TRANSFORMATION OF THE MODERN EDUCATIONAL ENVIRONMENT AND PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF ONLINE EDUCATION." In Образование будущего: Материалы II Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2021.63.43.003.
Full textAbstract:
В данной статье внимание автора фокусируется на современных процессах трансформации рынка онлайн-образования и формировании концепции цифровой образовательной экосистемы как современном сетевом подходе организации общеобразовательного пространства. Обосновывается необходимость реализации данного подхода с учётом активной цифровизации образовательных услуг и тенденций развития онлайн-образования. Актуальность темы обуславливается рядом причин, которые связаны со всеобщей цифровизацией экономики и пандемией COVID-19, которая ускорила процесс цифровой трансформации образовательной сферы. Компаративный анализ тенденций мирового и российского образовательного пространств позволил выявить основные направления развития рынка онлайн-образования, отличительные особенности и факторы формирования цифровой образовательной экосистемы. In this article, the author’s attention is focused on the modern processes of transformation of the online education market and the formation of the concept of the digital educational ecosystem as a modern network approach to organizing the general educational space. The need to implement this approach is substantiated, taking into account the active digitalization of educational services and trends in the development of online education. The relevance of the topic is due to a number of reasons that are associated with the general digitalization of the economy and the COVID-19 pandemic, which accelerated the process of digital transformation of the educational sphere. A comparative analysis of the trends in the global and Russian educational spaces made it possible to identify the main directions of development of the online education market, distinctive features and factors in the formation of a digital educational ecosystem.