Relevant bibliographies by topics / Цифрова техніка

Academic literature on the topic 'Цифрова техніка'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Цифрова техніка.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Цифрова техніка"

1

Дущенко, О. "СУЧАСНИЙ СТАН ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ." Physical and Mathematical Education 28, no. 2 (April 27, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Суспільство знаходиться на етапі використання найсучасніших технологій у різних напрямах з різноманітними потребами: від використання роботів, 3D-друку у медицині, технологій обробки великих обсягів даних, хмарних і безпаперових технологій на підприємствах, технологій в освіті (організація цифрових університетів), квантових технологій, штучного інтелекту, роботів у розробці техніки до використання інтернет речей у повсякденному житті тощо. Таке використання цифрових технологій вимагає, щоб майбутні випускники знали та вміли користуватися ними. Якраз у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки наголошено про необхідність цифровізації освіти. А цифровізація передбачає використання цифрових технологій. Відповідно наразі виникає запитання «Якою зараз є цифрова трансформація освіти?», «Чи досягнуто поставлені завдання концепції на практиці?». Матеріали і методи. Аналіз наукових праць щодо стану цифрової трансформації освіти України, систематизація отриманих результатів, пояснення сучасного стану цифрової трансформації освіти. Результати. Проведений аналіз наукових праць, надав можливість схарактеризувати ключові поняття, визначити цифрові технології як найсучасніші технології, які поєднують використання технологій (великих обсягів даних, хмарного середовища, інтернет речей, роботизації, штучного інтелекту, квантових технологій тощо) і мережі Інтернет, гаджетів, сучасних ПК, а цифровізацію – використання цифрових технологій; цифрову трансформацію. Окреслено напрями цифровізації освіти. Схарактеризовано сучасний стан цифрової трансформації освіти. Виділено існуючі проблеми цифрової трансформації освіти. Висновки. Використання цифрових технологій в освітньому процесі забезпечує підготовку спеціалістів до конкурентоспроможності у сучасному світовому суспільстві. Але необхідним є вирішення існуючих проблем цифрової трансформації освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ШУЛЬГА, Альона, Олеся МАКОВІЙЧУК, and Іван ГАТРИЧ. "ПРОБЛЕМА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 222–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.34.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання. Розкрито сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність» з акцентуванням уваги на тому, що цифрова компетентність виступає як узагальнююча категорія вищого порядку і може включати в себе такі поняття, як «цифрові навички», «медіа-» та «інформаційну грамотність», «ІКТ-грамотність». Проаналізовано цифрову компетентність крізь призму «Опису цифрової компетентності педагогічного працівника», «Опису рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1». Здійснено дослідження проблеми цифрової компетентності вчителів мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання шляхом опитування вчителів початкових класів та вчителів, які залучені до викладання мистецьких дисциплін. Наголошується на важливості демонстрування техніки малювання в режимі реального часу, тобто учні обов’язково повинні бачити всі дії вчителя під час творчого процесу з коментуванням. Для вчителя важливим є візуальний контакт з учнями, тому основним завданням є максимальне моделювання процесу та умов очного навчання. Виявлено недостатній рівень цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання, оскільки уроки мистецького циклу потребують ґрунтовного демонстрування послідовності малювання, створення твору чи вивчення музичного твору, а не просто зведення уроку до перегляду відео чи взагалі відсутності пояснення. Запропоновано набір програм та додатків, які можна використовувати під час організації уроків мистецького циклу в умовах дистанційного навчання, таких як сайти віртуальних екскурсій, програми ArtRage, Pottery, інтерактивні платформи Kahoot, LearningApp. Наголошено на важливості подальшого дослідження та розроблення опису цифрового інструментарію, методичних рекомендацій та практичних доробків використання цифрового інструментарію під час викладання мистецьких дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Rada, Artem. "Definition of priority directions of introduction of digital technologies in the enterprise plant based on fuzzy expert assessments (on materials of the Kemerovo region)." Agrarian Bulletin of the 191, no. 12 (December 9, 2019): 89–98. http://dx.doi.org/10.32417/1997-4868-2019-191-12-89-98.

Full text
Abstract:
Аннотация. Цель. В статье решается задача определения приоритетов внедрения цифровых технологий на предприятиях растениеводства в условиях финансовых, кадровых, ресурсных ограничений. Одновременное внедрение всего спектра цифровых технологий является маловероятным. Поэтому необходимо выделить наиболее эффективные технологии, способствующие повышению эффективности предприятий растениеводства. Методология и методы. Поскольку цифровизация сельского хозяйства в России находится на начальном этапе, наиболее рациональным методом является использование нечетких экспертных оценок, которые выражаются лингвистическими переменными. В исследовании сформирована экспертная группа и выполнено ранжирование приоритетов внедрения цифровых технологий. Все цифровые технологии растениеводства рассматривались по трем классификационным группам: цель применения, используемая техника, локализация (на отдельном предприятии или в регионе). Результаты. В результате экспертных оценок и их обработки методами нечетких множеств выявлены приоритеты внедрения цифровых технологий на предприятиях растениеводства Кемеровской области. По степени локализации наиболее эффективными являются распределенные среди многих сельскохозяйственных предприятий, затем – распределенные на одном предприятии. Среди используемой техники наиболее высокие оценки получили: системы удаленного учета и контроля, технологии коллективного использования ресурсов общего пула, технологии автономного (беспилотного) вождения наземной техники, геоинформационные технологии, беспилотные летательные аппараты. С точки зрения цели применения цифровых технологий наиболее высокую оценку получили информатизация, мониторинг и программирование урожаев, построение цифровой модели для работы агронома. Научная новизна. В результате проведенных исследований выделены конкретные приоритеты внедрения цифровых технологий в отрасли растениеводства Кемеровской области. Определены цифровые технологии, внедрение которых требует государственной поддержки. Перспективы дальнейших исследований связаны с определением организационно-управленческих условий продуктивного внедрения конкретных технологий, обоснованием их экономической эффективности в условиях предприятий растениеводства различных типов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін,. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ." Криміналістичний вісник 32, no. 2 (February 3, 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-6.

Full text
Abstract:
Мета статті – окреслити актуальні наукові завдання з визначення напрямів удосконалення структури, а також подальшого розвитку криміналістичної техніки, зважаючи на досягнення провідних країн, передусім Європейського Союзу та США. У процесі дослідження узагальнено підстави до визначення поняття криміналістичної техніки, застосовувані вітчизняними і зарубіжними науковцями, запропоновано власну дефініцію. Виокремлено складові криміналістичної науки (криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика). Обґрунтовано необхідність розвитку саме криміналістичної техніки. Доведено недоцільність подальших спроб обстоювати правовий (юридичний) характер криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Вироблено пропозиції, з огляду на мультидисциплінарну природничо-технічну природу і беручи до уваги процеси глобалізації та взаємної інтеграції, щодо удосконалення її структури, спираючись на досвід інших країн, зокрема США, Німеччини, за аналогічною моделлю якої формувалася вітчизняна криміналістика. Аргументовано доцільність започаткування нових розділів криміналістичної техніки, таких як криміналістична мікрологія, криміналістична вибухотехніка, криміналістичне зброєзнавство, криміналістична фоноскопія, судова одорологія, дослідження матеріальних слідів на наявність ДНК, дослідження наркотичних засобів, дослідження комп’ютерної техніки, цифрових носіїв та програмного забезпечення, базуючись на результатах проведення ґрунтовних теоретичних досліджень з метою розроблення наукових засад і прикладних рекомендацій щодо розвитку цих розділів. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методамидослідження, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ; логіко-аргументаційним проаналізовано чинні положення щодо їх повноти, відповідності досягненням сучасних юридичних наук; порівняльно-правовим узагальнено правоохоронну практику та положення законодавства, зокрема США, Німеччини; історико-правовим зроблено ретроспективний аналіз розвитку криміналістичної техніки як складової криміналістичної науки; догматичний сприяв поглибленню та уточненню понятійно-категоріального апарату дослідження; моделювання уможливив формулювання висновків, а також пропозицій щодо удосконалення структури криміналістичної техніки, у тому числі започаткуванням нових її розділів.Ключові слова: криміналістика; криміналістична техніка; структура; зміст; техніко-криміналістичні засоби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Макушин, М. "ЦИФРОВЫЕ ИС: ДИНАМИКА РЫНКА, ИНВЕСТИЦИЙ И МОЩНОСТЕЙ." ELECTRONICS: SCIENCE, TECHNOLOGY, BUSINESS 215, no. 4 (May 19, 2022): 54–65. http://dx.doi.org/10.22184/1992-4178.2022.215.4.54.65.

Full text
Abstract:
Цифровые ИС не только основа совершенствования систем управления, средств вычислительной техники, связи, передачи данных и т. п., но и один из важнейших элементов цифровой трансформации экономики. Доля цифровых ИС в структуре стоимости конечных электронных систем растет, капиталовложения увеличиваются, производственная база расширяется.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ШЕПІТЬКО, ВАЛЕРІЙ, and МИХАЙЛО ШЕПІТЬКО. "Доктрина криміналістики та судової експертизи: формування, сучасний стан і розвиток в Україні." Право України, no. 2021/08 (2021): 12. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-012.

Full text
Abstract:
Виникнення криміналістики, судової експертизи та різних судових наук пов’язано з використанням передових досягнень науки і техніки у протидії злочинності. Нині можливо говорити про достатньо високий рівень у формуванні цих наукових знань на доктринальному рівні. Мета статті полягає у дослідженні проблем формування і визначення сучасного стану доктрини криміналістики та судової експертизи в Україні, а також констатація щодо виникнення нової галузі криміналістичних знань або певного стратегічного напряму – цифрової криміналістики, визначення ролі цифрових доказів у процесі доказування. У статті розглянуто новітні тенденції криміналістики в сучасних умовах і формування нового криміналістичного напряму “цифрової криміналістики”. Важливою тенденцією криміналістики є її “технологізація”, розроблення та впровадження інформаційних, цифрових, телекомунікаційних та інших технологій. Визначено роль цифрових доказів (цифрової інформації) в доктрині криміналістики та судової експертизи. Цифрові докази вимагають новітніх підходів до їх зби-рання, зберігання, використання та дослідження під час доказування у кримінальному провадженні. Звернено увагу на вирішення криміналістикою стратегічних завдань, вплив на її розвиток науково-технічного прогресу, змін у правових механізмах і запровадження стандартів доказування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Макурін, А. А. "Бухгалтерський облік зносу обладнання для майнингу." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 7 (September 14, 2021): 97–107. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.97-107.

Full text
Abstract:
У статті досліджено процес видобутку криптовалюти. Визначено основні фактори, що впливають на функціонування обладнання для майнингу та кількість отриманих цифрових валют на прикладі монети біткоїн. Запропоновано структурно-логічну схему процесу видобутку криптовалюти. Запропоновано поняття «цифровий знос», яке відображає реальні втрати техніко-економічних характеристик «асіка» (applicationspecific integrated circuit). Наведено залежність отриманого доходу від потужності обладнання та встановлено планові амортизаційні відрахування. Наведено порівняння цих розрахунків з онлайн-ресурсами для визначення планових доходів від видобутку цифрової валюти – монети біткоїн.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ФЕДОРОВА, Ксенія. "ТЕХНІКА І ЛЮДИНА: СУЧАСНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 44 (May 20, 2022): 300–311. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.20.

Full text
Abstract:
Метою статті є концептуальне виявлення процесу взаємодії людини та техніки у техноспросторі; сучасна репрезентація поняття «техніка». Методологічними засадами дослідження є філософська рефлексія, герменевтичний метод, історико-філософський аналіз першоджерел, порівняльний аналіз, систематизація. Наукова новизна полягає в тому, що затверджується актуалізація напрямку філософія техніки, яка знаходить свою нову форму в філософії сучасного французького філософа Бернара Стиглера. Охарактеризовано основні риси поняття техніки, негантропоцену та негантропології в концепції Бернара Стиглера. Досліджено роботу Інституту досліджень та інновацій паризького Центру Жоржа Помпіду (IRI) та представлено ідеї цифрових гуманітарних наук як частини сучасних цифрових досліджень. Висновки. Технологічний прогрес має трансформуючий ефект та значно впливає на формування нових умов існування людини, таким чином створюється новий простір – техносфера. Технічні об’єкти щільно входять в життя сучасної людини та утворюють самостійну систему відносин, що надає людині властивість суб’єктності. Ця теза стала необхідною для розуміння філософії техніки Бернара Стиглера, який слідом за Сімондоном визнає технічні об’єкти неорганічно організованим сущим, яке має свою власну динаміку, яка не зводиться до фізики та біології. Стиглер продовжує працювати над постановкою питання про техніку та пропонує новий метод осмислення світу в технологічну еру. Визнаючи всі виклики епохи і вступаючи в дебати про антропоцен, філософ виступає за активне його перетворення в те, що він називає «негантропоценом». Бернара Стиглер висуває новий філософський проект – негантропологію як виклик сучасності, і постулює свою основну тезу: негантропологія повинна сприяти появі негантропоцена. Для цього він вводить поняття ентропії і негентропії та зазнає, що у той час як ентропія означає поступове розкладання Всесвіту, що розглядається як замкнута система, негентропія – це властивість системи, яка бореться з ентропією. Негантропоцен, тим самим, виступає переоцінкою цінностей, служить виходом з ентропійного розладу антропоцену через новий рівень уваги і відповідальності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Логвінов, Валерій, and Світлана Малонога. "ДРАЙВЕРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ." Науковий вісник: Державне управління 4, no. 6 (December 1, 2020): 198–220. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-198-220.

Full text
Abstract:
Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Цифрова техніка"

1

Маслова, Зоя Іванівна, Зоя Ивановна Маслова, Zoia Ivanivna Maslova, Тетяна Володимирівна Лаврик, Татьяна Владимировна Лаврик, Tetiana Volodymyrivna Lavryk, and О. В. Семенюченко. "Програмна реалізація тренажерів за темою «Способи подання логічних функцій»." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47937.

Full text
Abstract:
На аудиторних заняттях студентам очної форми навчання пропонується за таблицею істинності логічної функції записати її аналітично у вигляді ДДНФ і ДКНФ. Студентам дистанційної форми навчання в умовах віддаленості пропонується комплекс тренажерів з побудови ДДНФ і ДКНФ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Паздрій, О. Я. "Моделювання та цифрова обробка нестаціонарних вібраційних сигналів складної роторної системи." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25984.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Золотько, О. В., and Віктор Іванович Панченко. "Дослідження веб-орієнтованих засобів обробки відеокадрів в мережі Internet." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48365.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Тарасенко, А. С. "Система автоматизації процесу парогенерування на цукровому підприємстві." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75503.

Full text
Abstract:
У ході виконання дипломного проекту було обговорено та розглянуто автоматичну систему управління парогенераторним котлом ДКВР20-13. Було вияснено, що автоматизація виробничих процесів дозволяє у багато разів збільшувати продуктивність праці, підвищувати його безпеку, екологічність, покращувати якість продукції і більш раціонально використовувати виробничі ресурси, в тому числі, і людський потенціал. Часткова автоматизація, як правило, застосовується на вже діючому обладнанні, є доповненням до нього. Однак, найбільшу ефективність воно показує, коли включено в загальну систему автоматизації спочатку - відразу ж розробляється, виготовляється і встановлюється як її складова частина.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Орнатський, Д. П., Н. Б. Марченко, and Б. В. Добржанська. "МІКРОПРОЦЕСОРНА СИСТЕМА РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ З ПОКРАЩЕНИМИ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ." Thesis, ФОП Панов А. М, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25063.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Орнатський, Д. П., Н. Б. Марченко, and Б. В. Добржанська. "Мікропроцесорна система релейного захисту з покращеними техніко-економічними показниками." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25982.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коржов, Ігор Михайлович, and Олена Євгенівна Тверитникова. "Вплив програмного забезпечення на сумарну похибку цифрових засобів вимірювальної техніки." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43847.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Скляр, О. І. "Простые устройства медицинской лабораторной техники." Thesis, Харьков: АНПРЭ, ХНУРЭ, 2014. http://openarchive.nure.ua/handle/document/4049.

Full text
Abstract:
The creation of the simple devices for medicine is rather topical problem. These devices make different tasks easier. One of these problems is counting of the form blood elements. The simple device for these tasks contains a few decimal counters, the block for parameters choice, some registers for storing and digital display. At work the laboratory assistant uses only two buttons: “Parameters choice” and “Counting”. After finish of blood analysis the laboratory assistant may run over results and its rewrite from digital display.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Борщова, С. П. "Особливості використання засобів растрової графіки в сучасному цифровому мистецтві та дизайні." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9272.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Губський, Сергій Олександрович, and В. С. Радченко. "Вдосконалення апаратної бази тензометричного контролю кранових металоконструкцій." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38807.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Цифрова техніка"

1

Птачек, М. Цифровое телевидения. Теория и техника. Москва: Радио и связь, 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кичак, В. М. Синтез частотно-імпульсних елементів цифрової техніки. Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Фромберг, Э. М. Конструкции на элементах цифровой техники. Москва: Радио и связь, 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Цифровая и вычислительная техника. М., 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мальцева, Л. А. Основы цифровой техники. М., 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Суворов, В. И. Основы цифровой техники и микропроцессоры. Ташкент, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коваленков, Л. Л. Цифровая магнитная запись в информационно-измерительной технике. М., 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Allaberganov, A. A. Технико-криминалистическая экспертиза документов в цифровой форме. Знание-М, 2022. http://dx.doi.org/10.38006/00187-076-0.2022.1.100.

Full text
Abstract:
Содержит в себе авторские методики распознания подделок текстовой информации в цифровой форме, используемые в практической работе в рамках гражданских, арбитражных и уголовных судопроизводств. Разработанные методики и методы исследования, алгоритмы распознания и криминалистические многофункциональные комплексы успешно прошли апробацию в Судебной экспертно-криминалистической лаборатории при УК «НСК-Капитал». Работа выполнена на стыке трех наук: «Юридические науки», «Технические науки» и «Физико-математические науки». Для студентов, обучающихся по программам высшего образования по направлению подготовки «Судебная экспертиза», «Криминалистика» (Юридические науки) и по направлению подготовки «Оптические и оптико-электронные приборы и комплексы» (Технические науки), преподавателей вузов, ученых, а также для широкого круга специалистов в области юридических наук и в области технических наук
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Литюк, В. И. Автоматизированное проектирование цифровых фильтров на базе микропроцессорной техники. Таганрог, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Куценко, В. М. Импульсные и цифровые узлы ЭВМ и техники связи. К., 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Цифрова техніка"

1

Казаков, В. В., В. С. Ковалев, А. И. Симухин, П. Е. Марнуев, and Д. В. Намсараев. "ОПЫТ ДОКУМЕНТИРОВАНИЯ МЕГАЛИТИЧЕСКИХ СТЕЛ С ГЛУБОКИМ РЕЛЬЕФОМ (ЗАПАДНОЕ ЗАБАЙКАЛЬЕ)." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.59-60.

Full text
Abstract:
На протяжении последних нескольких лет в археологии активно исследуются возможности цифровой фиксации древних рисунков и надписей на основе их рельефа. С недавнего времени заметен активный научный интерес в направлении автоматизации процесса фиксации изображений на стелах. Авторами апробирована методика программной автоматизации выполнения прорисовок рельефных изображений на примере единственного сохранившегося классического оленного камня монголо-забайкальского типа. Памятник находится на территории Тамчинского дацана в Селенгинском районе Бурятии и используется в контексте буддийской ритуальной практики. Методика заключается в последовательном выполнении ряда операций. Вначале требуется получить трехмерную модель объекта с помощью SfMфотограмметрии на основе серии фотографий, выполненных в поле. SfM (Structure-from-Motion) фотограмметрия метод получения трехмерной модели на основе набора перекрывающихся фотографий с разного положения фотокамеры относительно объекта. Далее, по имеющейся трехмерной модели необходимо сгенерировать ортофотографии и построить DEM-модели плоскостей с рисунками. DEM (Digital Elevation Model) цифровая модель рельефа, т.е. карта высот ландшафта. Такие модели широко используются в топографии. В данном случае оказалось, что они могут быть эффективно использованы и для работы с объектами совершенно другого рода наскальными рисунками. Третьим шагом необходимо применить к DEM-моделям плоскостей с рисунками топографический фильтр Positive Openness, разработанного для геоморфологических исследований выделения на поверхности рельефа пиков, впадин, гребней, возвышенностей и т.п. На четвертом этапе к полученным растровым изображениям с выделенным рельефом применяется графический фильтр Canny Edge Detection. Этот фильтр используется для построения граней деталей изображения на основе анализа резких изменений уровней серого. На заключительном этапе производится ручная черно-белая доработка получившегося изображения в графическом редакторе. Для окончательной прорисовки специалисту требуется дорисовать незаконченные границы рисунков, а лишние грани удалить. После этого замкнутые фигуры заполняются сплошной черной заливкой. Результат такой прорисовки сравним по качеству с прорисовками, выполненными традиционными методами вручную, но, в отличие от них, не инвазивен и лишен геометрических искажений. Преимущество апробированных цифровых методик по отношению к другим способам фиксации изображений (микалентное копирование, прорисовка на прозрачную пленку, фотофиксация) выражено в более точной передаче формы самой стелы, возможности анализа техники нанесения изображений с установлением материала и формы использованных орудий, отсутствии искажений размеров. Использование трехмерного метода фиксации изображений на стелах позволяет выявить и сохранить больше научной информации об объекте. Фотограмметрия является высокоточным, не инвазивным и быстрым методом документирования археологических объектов, а полученные 3D-модели могут быть размещены в открытом доступе в сети Интернет.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Цифрова техніка' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography