Relevant bibliographies by topics / Хімія прикладна

Academic literature on the topic 'Хімія прикладна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Хімія прикладна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Хімія прикладна"

1

Беседін, Борис, and Олександр Жадан. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАДАЧ ПРИКЛАДНОГО ЗМІСТУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У СТАРШІЙ ШКОЛІ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 88–98. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245402.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі прикладної спрямованості в процесі вивчення математики у старшій школі. Проблема прикладної та практичної спрямованості в процесі навчання математики не є новою. На всіх етапах її становлення і розвитку вона була пов'язана з безліччю питань, більша частина яких до цих пір не вирішена. Багато випускників школи за час навчання не навчилися застосовувати математичні відомості, не опанували уміння логічно міркувати в повсякденному житті, тобто не усвідомили прикладний характер математики. Насправді ж, вони просто не зрозуміли, що математика є сплетінням абстрактної математики і прикладної математики. Перехід на нові освітні стандарти висуває необхідність вводити прикладну спрямованість шкільної освіти. Універсальність математичних методів дозволяє відобразити зв'язок теоретичного матеріалу різних областей знань з практикою. Передбачити всі аспекти застосування математики в майбутній діяльності учнів практично не можливо, а тим більше складно розглянути всі ці питання в школі. Науково-технічна революція у всіх областях людської діяльності висуває нові вимоги до знань, технічної культури, загального і прикладного характеру освіти. Це ставить перед сучасною школою нові завдання для вдосконалення освіти. Отже, прикладна спрямованість шкільного курсу математики здійснюється з метою підвищення якості природничо-математичної освіти учнів, застосування їх математичних знань до вирішення завдань повсякденного життя і в подальшій професійній діяльності. У статті обґрунтовується необхідність використання прикладних задач з математики в старших класах закладів середньої освіти, та пропонується комплекс задач. Задачі прикладного змісту дають можливість для реалізації загально-дидактичних принципів в процесі навчання математики. Варто також відзначити, що саме прикладні завдання можуть використовуватися з різною дидактичною метою: можуть мотивувати, зацікавити, сприяти розвитку розумової діяльності, пояснити зв'язок між математикою та іншими шкільними дисциплінами (фізика, біологія, інформатика, хімія, економіка, тощо), та зв’язок між математикою та нематематичними областями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ВАЛЮК, ВІКТОРІЯ. "ПРОБЛЕМА ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ ХІМІЇ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 103–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-103-114.

Full text
Abstract:
Досліджено, що прикладна спрямованість навчання хімії здійснюється в рамках інваріантної і варіативної складових змісту освіти та реалізується на уроках, факультативних та позаурочних заняттях, через інтеграцію хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу. Обґрунтовано, що прикладна спрямованість змісту курсу хімії може бути реалізована за допомогою різних способів: включення в зміст навчального матеріалу прикладних знань; наповнення прикладною інформацією текстів хімічних розрахункових задач і інструкцій по виконанню практичних робіт; використання хімічного експерименту, орієнтованого на практику; здійснення інтеграції хімії з іншими шкільними дисциплінами природничого циклу; реалізація діяльнісного підходу до навчання. Прикладні знання виступають як засіб підвищення мотивації навчання і більш міцного засвоєння хімічних знань. Їх велика дидактична цінність полягає і в тому, що вони сприяють засвоєнню наукових знань. Способами включення прикладних знань у процес навчання хімії є: супровід учнів, що навчаються за програмою, доповненнями, в яких розкривається значення речовин, закономірностей та явищ у природі; включення в зміст уроків, на яких розкриваються питання прикладного характеру; розробка сюжетних уроків, що містять систему проблемних завдань, змістовно пов’язаних практичною діяльністю людини; включення прикладної інформації в текстову частину розрахункових хімічних задач, в інструкції з виконання практичних робіт; в зміст екскурсій та інших позаурочних занять. Доведено, що реалізація прикладної спрямованості навчання хімії особливо перспективна в позаурочній роботі. Однією з прийнятних форм організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на розвиток умінь застосовувати отримані знання і здійснення діяльнісного підходу до навчання, визначається навчальна експедиція. Проведення навчальних експедицій передбачає таку організацію освітнього процесу, при якій учні, використовуючи отримані на уроках хімії, біології, географії знання про методи дослідження об’єктів природи, можуть самостійно проводити польові дослідження з вивчення екологічного стану компонентів навколишнього природного середовища. Дослідницька робота, що проводиться в рамках навчальної експедиції, виступає однією з активних форм здійснення допрофільної підготовки з хімії учнів основної школи. Ключові слова: прикладна спрямованість навчання хімії, прикладні знання, шкільний курс хімії, пізнавальна активність, позаурочна робота, навчальна експедиція.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Старова, Т. В. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ХІМІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ»." Educational Dimension 31 (May 19, 2022): 493–97. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4788.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено можливість використання дискусії як способу підготовки майбутніх вчителів до формування інтелектуально-емоційної культури у дітях учнів¬ського колективу. Наведений приклад організації заняття з курсу «Екологічна хімія» для студентів хімічної спеціальності педагогічної та інших напрямків освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Derkach, Tеtiana M., and Nadiia V. Stets. "СЕРЕДОВИЩЕ ПРОГРАМУВАННЯ NETLOGO У НАВЧАННІ ХІМІЇ." Information Technologies and Learning Tools 38, no. 6 (December 10, 2013): 96–110. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.933.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті переваги і можливості застосування середовища програмування NetLogo для вивчення хімічних дисциплін в університеті. Розроблені в NetLogo комп'ютерні моделі використані для організації самостійної роботи студентів у вивченні газових законів у рамках курсу неорганічної хімії. Описані особливості моделей, наведені приклади інструкцій для роботи з ними, методичних рекомендацій для викладачів, завдань для студентів, у тому числі і графічних. Показано, що застосування комп’ютерного моделювання значно покращує розуміння теми у всіх студентів, незалежно від рівня їх базової підготовки з хімії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Hrebenyk, Liudmyla I., Liudmyla O. Primova, and Oleh B. Berest. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ." Information Technologies and Learning Tools 40, no. 2 (April 15, 2014): 42–49. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v40i2.1010.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтована доцільність і показана можливість комп'ютерного моделювання експериментальних робіт під час проведення лабораторного практикуму з біологічної хімії для студентів-медиків. На прикладі лабораторної роботи «Кількісне визначення білірубіну у сироватці крові» визначені основні етапи і принципи створення віртуального «експерименту». Комп’ютерна модель роботи, що описана в статті, складається з декількох взаємопов’язаних послідовних сцен, які є імітацією реального експерименту. Основним програмним забезпеченням для створення віртуальної моделі були редактори FlashDevelop (IDE), написаний на мові програмування C#, і Adobe Flash CS4 Professional. Використання авторами цієї й аналогічних віртуальних моделей було успішно апробовано на практичних заняттях з біологічної хімії для студентів-медиків. Визначені переваги дозволили розглянути можливість розробки інтерактивного архіву лабораторних робіт з біологічної хімії з подальшим їх розміщенням у репозитарії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Столяренко, В. Г. "Організація контролю знань на практичних заняттях з координаційної хімії." Educational Dimension 32 (October 23, 2021): 163–66. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4499.

Full text
Abstract:
Гармонізація інтелектуальної та емоційної складових навчання на кожному його етапі є запорукою отримання студентами фундаментальної, якісної освіти. Впровадженя інтелектуально-емоційних підходів у навчальний процес. Показано на прикладі організації контролю знань на практичних заняттях з координаційної хімії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Анічкіна, О. В. "ГЕЙМІФІКАЦІЯ – СУЧАСНИЙ ВИКЛИК ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-11.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена включенню ігор у навчальний процес закладів загальної середньої та вищої освіти як сучасного етапу оновлення змісту освіти, хімічної зокрема. Обґрунтовано потребу в модернізації дидактичних ігор і створенні мережевих комп’ютерних ігор з опанування основами хімічної науки. У статті розглянуті можливості використання основних видів електронних освітніх ресурсів, їх класифікація, обґрунтовано місце та розглянуто сучасний етап упровадження в процес вивчення хімії. Визначено основні види дидактичних ігор із вивчення хімії, переваги сучасних мережевих комп’ютерних ігор перед класичними дидактичними предметними та елементарними комп’ютерними іграми. Проаналізовано можливості сучасної педагогічної науки для трансформації змісту навчального предмета у зміст комп’ютерної гри як навчально-ігрового і дозвільного програмного засобу вивчення хімії. Розглянуті напрями гейміфікації навчання хімії, трансформації класичної освіти в gamebased learning, еdutainment. Наведені основні чинники модернізації освіти: необхідність дистанційного навчання, стрімкий розвиток комп’ютерної техніки, широка доступність і насичення життєдіяльності людини гаджетами та девайсами, зацікавлення ігровою діяльністю. Обґрунтовано можливість формування основних видів м’яких умінь (soft skills) у процесі комп’ютерної гри, як засобу вивчення хімії. Розглянуто перспективи розроблення мережевої комп’ютерної хімічної гри та реалізацію через таку гру наскрізних ліній, передбачених сучасною програмою з хімії для закладів загальної середньої освіти: спілкування державною та іноземною мовами; математичної, інформаційно-цифрової, соціальної та громадянської компетентностей; компетентностей у природничих науках і технологіях, ініціативності і підприємливості, обізнаності та самовираження у сфері культури, екологічної грамотності та здорового життя. Наведені приклади використання комп’ютерної гри для вирішення завдань різного рівня складності. Обґрунтована потреба у створенні такої багатоаспектної гри як провідного засобу вивчення хімії в сучасних умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Horlachuk, N. V., N. O. Zarivna, and L. M. Mosula. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ТА СУДОВОЇ ХІМІЇ ВІТЧИЗНЯНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11437.

Full text
Abstract:
Викладено основні методичні підходи до викладання дисципліни «Судова та токсикологічна хімія» вітчизняним студентам фармацевтичного факультету, спеціальності «Фармація». Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з десяти тем та охоплює класифікацію токсичних речовин, методи ізолювання отрут із біологічного матеріалу, їх ідентифікацію та кількісне визначення. Дисципліна включає дванадцять практичних робіт, на яких проводять хіміко-токсикологічний аналіз та судово-токсикологічне дослідження обʼєктів біологічного походження на наявність і вміст отруйних речовин різної природи і характеру.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Pershko, I. O., and N. A. Todosiichuk. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ БІОХІМІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ КОЛЕДЖІ НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ «ВСТУП ДО ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ»." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.10772.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано теоретичні та практичні аспекти міждисциплінарної інтеграції при викладанні біологічної хімії. Розглянуто механізм реалізації предметно-орієнтованого навчання в межах вертикальної міждисциплінарної інтеграції на прикладі теми «Вступ до обміну речовин та енергії». Запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності викладання біохімії засобами міжпредметних зв’язків. Реалізація принципів міждисциплінарної інтеграції під час проведення лекційних занять вимагає від викладача глибоких знань не лише його предмета, але й багатьох інших навчальних дисциплін, у тому числі і предметів фахової підготовки студентів-фармацевтів. Вкрай важливо дотримуватися оптимального балансу між матеріалом теми, що вивчається під час лекції, та інформацією суміжних тем чи навчальних дисциплін. Використання принципів міждисциплінарної інтеграції при вивченні біологічної хімії сприяє підвищенню мотивації студентів, а саме усвідомленню практичної значущості навчального матеріалу та набутих компетентностей у майбутній професійній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бондаренко, Тетяна Володимирівна. "ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ GOOGLE В ПРОЦЕСІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ." Information Technologies and Learning Tools 76, no. 2 (April 22, 2020): 96–107. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2718.

Full text
Abstract:
З педагогічної точки зору візуалізацію інформації варто трактувати як інструмент фіксації і трансляції унаочненого навчального матеріалу. У статті розглянуто особливості роботи ресурсів Google, підкреслено їх відкритість, доступність та значний потенціал під час інтеграції навчальних дисциплін природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклу в процесі візуалізації навчальної інформації. Проаналізовано додатки Google Earth, Google Mars, Google Moon, Google Sky, Google Maps, Google My Business, Google Art Project та інструмент Google Street View. Вони при підвищеному попиті на сприйняття великої кількості інформації дозволяють спрощувати подання даних через електронні засоби та ефективно сприймаються всіма учасниками навчально-виховного процесу. У статті описані можливості створення власних карт Google, які сприяють уточненню та деталізації об’єкта, що вивчається, та наведено приклади їх використання. Враховуючи певну трансдисциплінарність таких засобів картографування, подано тематику карт для предметних напрямків з географії, біології, іноземної мови, української літератури, математики, інформатики, історії, мистецтва, хімії, фізики. Розглянуто функцію панорамного перегляду вулиць Google Street View та представлено приклад використання панорамного зображення з кругозором в 360 градусів. Запропоновано поповнити інформаційний банк даних візуальною інформацією, створюючи локацію свого навчального закладу разом з додатком «Google My Business». Описано інтерактивний освітній проєкт Google Art Project, за допомогою якого створюють власні галереї, порівнюють мистецькі твори, деталізовано вивчають оцифровані об’єкти культурної спадщини світової спільноти. Виділено дослідницький, проєктний, міжпредметний та інформаційно-комунікаційний підходи, завдяки яким забезпечується активне використання геоінформаційних ресурсів у ряді предметів природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Хімія прикладна"

1

Голова, Валентина Вікторівна. "Організаційна робота О. П. Лідова у підготовці другого з'їзду російських природознавців із технічної та професійної освіти у Російській імперії." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15847.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Хімія прикладна"

1

Органічна хімія в прикладах і задачах. Київ, 1993.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Хімія прикладна"

1

Tкач, В., М. Кушнір, and Т. Мінакова. "ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ´ЯЗКІВ МІЖ ХІМІЄЮ ТА МАТЕМАТИКОЮ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЗНО З ХІМІЇ. ПРИКЛАД ЗАВДАННЯ №43 ТЕСТОВОГО ЗОШИТА ЗНО-2020 З ХІМІЇ." In THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v2.21.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Хімія прикладна' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography