Log in

Relevant bibliographies by topics / Філософські питання

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Філософські питання'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Філософські питання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Філософські питання"

1

Borisova, Tatyana Viktorovna. "ПИТАННЯ ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРИ В СВІТЛІ КРИТИКИ ПОНЯТТЯ «СУБ’ЄКТ»." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 2 (December 21, 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/352028.

Full text

Abstract:

Культурно-філософські виміри проблеми людини через призму критичного аналізу поняття «суб’єкт» виступає ключовим у дослідженні. Історико-філософська реконструкція образу людини у контексті гносеологічної та антропологічної європейської думки лягла в соснову рішення цього питання. Акцентується увага на відмові від непоміркованого ототожнення понять «людина» та «суб’єкт» у філософській культурі мислення. Розкриваються питання підміни цілісного образу людини як подоби Бога категоріальною конструкцією філософської гносеології як «суб’єкт». Критично осмислені тенденції філософського пізнавального лібералізму (в структуралізмі та постструктуралізмі) у питаннях розуміння людської особистості та самої природи людини в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

ЯРЕМЧУК, Наталія, and Надія ПАВЛЮК. "ІСТОРИЧНА ПРОЗА Ю. МУШКЕТИКА: ФІЛОСОФІЯ ГУМАНІЗМУ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 268–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.36.

Full text

Abstract:

Філософське осмислення дійсності – специфічна ознака історичної прози Ю. Мушкетика. Стаття розкриває на матеріалі історичної прози головні домінанти та критерії художньо-філософської концепції Ю. Мушкетика, детерміновані посиленням філософського підґрунтя зображуваних подій у творах автора. Методологія дослідження зумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає поєднання системно-аналітичного, культурологічного, історико-генетичного, історико-функціонального та діалектичного методів. Центром зацікавлень письменника постає особистість, тож у художньо-філософській парадигмі Ю. Мушкетика переважають питання сократівського характеру (добро / зло, життя / смерть, свобода / відповідальність тощо). У статті вперше досліджено особливості художньо-філософської парадигми кожного твору автора, в основі якої – специфіка світобудови відтворюваних історичних періодів і світосприйняття персонажів, що має за підмурок філософію античності, Києво-Могилянської академії та філософські переконання науковців епохи Відродження та Просвітництва. Дослідження специфіки філософсько-історичної основи історичної прози Ю. Мушкетика показали, що письменник здійснює художнє та філософське осягнення історичних тем, змальовує екзистенцію особистості та її світосприйняття крізь призму осмислення проблеми світу й людини в ньому на засадах гуманізму. Історична проза Ю. Мушкетика – яскравий приклад майстерного поєднання складного і простого, безсмертного і тлінного в тісній взаємодії з минулим, теперішнім і майбутнім. Для творів митця характерне розширення смислового поля історичних подій, історія в них слугує своєрідним ключем до осмислення провідних засад онтології та гносеологічного процесу, заснованих на оригінальній художньо-філософській концепції автора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Шевченко, О. М., and В. В. Мельничук. "Соціально-філософські аспекти евтаназії в Україні." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 8, 2021): 130–34. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.933.

Full text

Abstract:

У статті досліджено соціально-філософські аспекти евтаназії. Особлива увага приділена доцільності легалізації евтаназії в Україні. Автори обґрунтовують важливість і неоднозначність цього питання та звертають увагу на ризики щодо легалізації в Україні евтаназії. Ця тема іноді є зовсім скандальною через нестачу правдивої інформації. Їй властиві страхи й домисли. Розбиратися в цьому питанні необхідно неупереджено, озброївшись досвідом інших країн. Автори акцентують увагу на значущості кожного людського життя і звертають увагу на необхідність консолідації та співпраці окремих людей та інституцій із поширення правдивої інформації про евтаназію та виховання пошани до людського буття. Більшість релігій не схвалює евтаназію. Католицька церква ставиться до неї вкрай негативно, розглядаючи помирання і смерть як важливу частину людського життєвого шляху. Вона вважає, що хорошу смерть треба заслужити своїми діяннями, а страждання наприкінці життя є передумовою для кращого життя і блаженства в іншому світі. Запровадження евтаназії нацистським режимом демонструє небезпеку поєднання етичних та економічних критеріїв, навіть прагматичних міркувань. Автори вважають, що в сучасному суспільстві обговорення питань евтаназії має виключати економічний аспект. Існує думка про те, що актуалізація евтаназії у західних суспільствах є зворотною стороною високої вартості сучасних медичних послуг. Тема вартості догляду за пацієнтом наприкінці життя не має бути табуйованою. Ми розуміємо, що зараз в Україні не найкращий час для порушення цього питання. На жаль, сучасне сприйняття українським суспільством медичної сфери позбавлене довіри. Надзвичайне значення має питання довіри між лікарем та пацієнтом. Місія лікаря полягає у перебуванні на сторожі життя і поліпшення здоров’я громадян. Евтаназія здається йому зрадою професії і клятви Гіппократа. Дослідження свідчать про те, що лікарі, залучені до евтаназії або асистованого лікарем самогубства, важко переживають такий досвід. Базовим завданням української влади у разі запровадження інституту евтаназії є його максимальне убезпечення від зловживань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Цибра, М. Ф. "Декотрі філософські питання індивідуальної свідомості." Перспективи. Серія: філософія, no. 2 (64) (2015): 141–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Karpenko, S. R. "Соціально-філософські практики успіху." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 45. http://dx.doi.org/10.15421/171697.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання соціального успіху в якості комплексної наукової проблеми, яка потребує для свого вирішення міждисциплінарного підходу. Соціально-філософське бачення успіху і моделей успішності представлено як специфічна форма соціального дискурсу, який вимагає вивчення практик індивідуальної поведінки, що формує сучасну особистість. Класифіковані основні типи соціальної успішності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Kulabukhova, Liubov. "Аналітична філософія як нова парадигма раціоналізму в філософії ХХ сторіччя." Актуальні проблеми духовності, no. 8 (July 3, 2017): 118–24. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i8.1639.

Full text

Abstract:

В статті піднімаються питання ролі та значення аналітичної філософії як однієї з найвпливовіших раціоналістичних течій сучасної філософії, а також лінгвістичного повороту як інноваційного напрямку в аналітичній філософії, згідно з яким філософські питання вирішуються якомога більш точною інтерпретацією мовленнєвих виразів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

СІЛЬВЕСТРОВА, Оксана, Оксана ЖУК, and Оксана МАЙБОРОДА. "КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.14.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано вплив культурно-історичних та соціально-філософських чинників на становлення і розвиток ідей благодійності, допомоги нужденним, соціальної допомоги як суспільного феномену та соціальної роботи як професійної діяльності. Методологічною основою дослідження виступає системний підхід до вивчення культурно-історичних та соціально-філософських засад благодійності та соціальної допомоги. Використано історичний метод (прослід- ковування історичного розвитку феномену соціальної допомоги та благодійності, урахування специфіки розви- тку певних історичних періодів та її вплив на підходи до благодійності, вплив наукових та філософських знань на формування теоретичних засад професійної соціальної роботи тощо), методи аналізу та синтезу (для вичле- нування особливостей розвитку ідеї допомоги у різні історичні періоди та визначення її впливу на формування і розвиток професійної соціальної роботи в подальшому). У статті показано, що в первісних спільнотах питання допомоги та взаємодопомоги виходили з необхідності забезпечити виживання спільноти. Із появою та поширенням релігійного світогляду ідеї допомоги та милосердя стали пов'язуватися з ідеями про спасіння душі, а допомога ближньому – як вияв любові до Бога. Показано вплив релігійних настанов на ідею допомоги нужденним у Європі, США та особливості впливу релігійного світогляду на розвиток ідей благодійності в українському суспільстві. Вплив релігійних установок залишався сильним до кінця XVII – XVIII ст., а з епохи Нового часу та Просвітництва поширення здобули світські доктрини благо- дійності та її регулювання. Відзначено, що у ХІХ ст. реалізація соціальної допомоги здійснюється через численні громадські благодійні організації. Проте з кінця ХІХ ст. стає очевидним, що соціальна допомога та соціальна робота мають надаватися та здійснюватися професіоналами, які мають відповідну освіту. Проаналізовано вплив базових філософських та етичних ідей від давнини до сучасності, які орієнтували суспільну думку на необхідність допомоги та взаємодопомоги, соціальної відповідальності тощо. Підкреслено вплив наукових та філософських ідей на розвиток теорій та практики соціальної роботи у першій половині ХХ ст. Значний вплив на роз- виток теоретичних засад у розумінні соціальної допомоги та соціальної роботи зробили наукові та філософські напрями початку ХХ ст.: психоаналіз, герменевтика, екзистенціалізм, гуманістична психологія, гештальтпсихологія та ін. Наголошено, що з кінця ХХ – початку ХХІ ст. у питаннях надання соціальної допомоги та благодійності з’явилися та набули поширення ідеї прагматичного гуманізму та ефективного альтруїзму як альтернативи кла- сичним підходам до благодійності та допомоги. Зроблено висновок, що культурно-історичні, економічні, соціально-політичні зміни, що відбуваються у сус- пільстві впродовж його історичного розвитку, значно впливають на формування і розвиток ідеї соціальної допо- моги, а також ставлять питання про необхідність пошуку нових підходів до організації та функціонування системи соціальної допомоги, ураховуючи вимоги сучасної теорії і практики, накопиченого вітчизняного і зару- біжного досвіду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Возняк, Степан. "ТОТОЖНІСТЬ МИСЛЕННЯ ТА БУТТЯ ЯК ФУНДАМЕНТ ТОТАЛЬНОСТІ ФІЛОСОФІЇ ГЕҐЕЛЯ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 43 (November 29, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.4.

Full text

Abstract:

Мета роботи полягає в демонстрації та інтерпретації принципу тотожності мислення та буття як фундаментальної передумови для цілісного осмислення філософії Геґеля як граничної події класичної європейської філософії. Методологічні засади. Специфіка дослідження вимагає застосу- вання класичної історико-філософської методології. У дослідженні задіяно методи текстологічного, понятійного й логіко-структурного аналізу. Вихідною методологічною засадою є діалектичний прин- цип єдності історичного та логічного. Наукова новизна. У статті доводиться необхідність пошуку принципово нового, інтегрального й цілісного підходу до розуміння філософії Геґеля. Це викликано недостатністю наявних підходів, котрі випускають з уваги принципову єдність логіки й теоретичної системи у філософії Геґеля. Це призводить до вельми широкого спектру необґрунтованих звинувачень Геґеля в надмірній універсалізації своєї філософії. Автор демонструє унікальність і специфічність діалектичної логіки як єдності логіки, теорії та методу. Завдяки цій унікальності діалектика постає ланкою, що дає змогу інтерпретувати онтологічні засади гегелівської філософії через принцип тотожності мислення й буття. Висновки. Здійснене дослідження дає змогу зробити висновок, що унікальна всеохопність і тотальність філософії Геґеля не є деякою суб’єктивною амбіцією автора, що претендує на вираження остаточної істини. Натомість покладення в основу розуміння філософії Геґеля принципу тотожності мислення й буття вписує гегелівський філософський проект у загальну історію розвитку європейської філософії. Також це дає змогу інтерпретувати філософію Геґеля як фінальну реалізацію внутрішніх імпульсів європейської філософії та фундаментальну філософську подію, котра дотепер має кардинальний вплив на будь-які сучасні філософські парадигми. У рамках таких висновків актуалізується питання, якою мірою гегелівська філософія може постати проясню- вальним наративом для сучасної антропологічної ситуації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Sodomora, P. A. "Поняття знака у контексті переходу від античної до середньовічної філософії (на матеріалі творів Томи з Аквіну)." Grani 19, no. 1 (December 20, 2015): 84–87. http://dx.doi.org/10.15421/1716015.

Full text

Abstract:

Простежується взаємопов’язаність грецького та латинського періодів філософії на основі поняття знака. Досліджується зміст і суть цього поняття та витоки науки семіотики. Ключові філософські тези щодо визначення терміну розглянуто на матеріалі творів Августина і Томи з Аквіну. Показано глибинність поняття «знак» з точки зору головних філософських понять. Виділено основні вихідні позиції переходу від греки до латини. Прослідковано вплив попередніх філософів на формування середньовічної філософії. Аналізується питання перцептивності поняття знака. Проводиться зіставлення поняття знака, як воно виявляється у визначеннях Августина та його послідовників. Проводиться аналіз наступних визначень поняття знака у різних філософів середньовіччя. Вказано ряд термінів, дотичних до поняття знака, а саме – поняття аналогії, яке з’являється ще у Аристотеля. Це питання постає як фрагмент проблеми знаків у пізнанні. Виявлено, що Аристотель вкладав у поняття аналогії дещо інший зміст, аніж у нього вкладали філософи середньовіччя, зокрема Тома з Аквіну. Проблема знака постає із першого питання, яке ставить Аквінат у своїй філософії – питання буття як першого пізнаваного. Вказано, що поняття знака цікавило українських науковців ще у Києво-Могилянській академії. Проаналізовано праці сучасних науковців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Usyk, Alla. "Культура Китаю в дискурсі свободи: Конфуцієвий ритуал." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 18, 2018): 51–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2017.3-4.04.

Full text

Abstract:

Тема свободи є наскрізною для західної філософської традиції. Питання її тлумачення бентежило філософський дискурс Заходу з часів античності, находило свої варіанти у Середньовіччі, трансформувалося в Нові часи. У сучасному вигляді, але в мультиверсному розумінні, представлено постмодерністською філософською традицією. Автор статті порушує питання розуміння поняття «свобода» східною філософською традицією на прикладі раннього конфуціанства. Відзначається, що розуміння теми свободи у філософії у Давньому Китаю докорінно відрізняється від західного. Пояснюється, що терміна «свобода» в давній китайській традиції власне не існувало. Це поняття розумілося філософськими течіями Китаю як само собою зрозуміле, а щодо конфуціанської традиції воно розчинялось у головних для неї питаннях – про природу людину та способи гідної соціальної взаємодії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Філософські питання"

1

Міщенко, Марина Миколаївна. "Діалог та порозуміння в інформаційному суспільстві." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46606.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Фенно, І. М. "Екологічні питання в контексті сучасного християнства (філософсько-релігієзнавчий аналіз)." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2011.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Дольська, Ольга Олексіївна, and Едуард Анатолійович Кальницький. "Повсякдення як предмет філософських розвідок (до питання про ментальність людини пізнього модерну)." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45492.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гайдамачук, Ольга Володимирівна. "Детонаційна окличність "Про граматологію" Ж. Дерріда." Thesis, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47289.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Філософські питання"

1

Чабан, Валерія. "СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ТА ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА НІККОЛО МАКІАВЕЛЛІ – ПРОПАГАНДА АМОРАЛЬНОСТІ ЧИ ВИМУШЕНА НЕОБХІДНІСТЬ?" In АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/06.11.2020.v4.04.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Дейна, Людмила. "ДО ПИТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СУБ’ЄКТИВНОЇ ТА ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ В ЩОДЕННИКОВОМУ ДИСКУРСІ." In МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v4.14.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Філософські питання"

1

Мельник, Н. Г. Філософсько-психологічні домінанти повісті П. Загребельного "Гола душа". Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6035.

Full text

Abstract:

Досліджено філософсько-психологічні аспекти повісті П. Загребельного “Гола душа”. У повісті осмислюються проблеми, пов’язані із втратою особистістю життєвих ідеалів, деморалізацією людини, змушеної прилаштовуватися до суспільства, побудованого за законами абсурду. Звернення до актуальних питань існування людини у застійні часи надають творові виразної філософсько-психологічної спрямованості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Козаченко, Надія Павлівна. Парадокс Декарта: аналіз з точки зору епістемічної логіки. РВВ «Колос», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1647.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Коломоєць, Таміла Григорівна. Теоретична сутність і зміст професійної діяльності та професіоналізму: соціально-психологічний аспект. Український центр політичного менеджменту ; Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2072.

Full text

Abstract:

В статті здійснено критичний аналіз наукових праць з питань розуміння сутності професійної діяльності та професіоналізму. Представлено філософську, соціологічну, психологічну та економічну інтерпретації професійної діяльності. Виявлено історичні та економічні особливості формування наукових поглядів на сутність професійної діяльності та виділено соціально-трудовий, соціально-особистісний, соціально-психологічний а також соціально-управлінський підходи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Дудніков, Микола Олексійович. Конфлікт ортодоксальної віри і мистецтва в романі О. Форш "Сучасники". КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5421.

Full text

Abstract:

О. Д. Форш у романі «Сучасники» концентрує увагу на культурній спадкоємності поколінь. Ключовим аспектом у цьому питанні є віра та духовна місія мистецтва. Що є першорядним у процесі духовного становлення особистості: мистецтво чи релігія – з’ясовується в контекст гострого і дискусійного діалогу М. В. Гоголя зі своїм найближчим другом художником О. А. Івановим. «Сучасники» – це не тільки історичний роман-диспут, але й роман-попередження з глибоким філософським змістом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Козаченко, Надія Павлівна. Критичне мислення та феміністична епістемологія. Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6041.

Full text

Abstract:

В статті розкривається дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Критичне мислення розглядається як універсальний спосіб прийняття рішень, придатний для всіх, і перелік його ознак може тлумачитися як достатній для обмеження методів критичного мислення як раціональних. Універсальність та достатність означень критичного мислення тривалий час піддається критиці з боку феміністичної епістемології і ця дискусія спровокувала низку питань, які стосуються універсальності критичного мислення в культурному просторі загалом: чи залежать його методи і результати від культурних особливостей чи особливостей певного суспільного прошарку. Ми розглядаємо універсальність та достатність означень критичного мислення на матеріалі так званої “гендерної похибки”. Незважаючи на те, що гендерна похибка не знаходить статистично достатнього підтвердження, вона приводить до виникнення інших питань щодо універсальності критичного мислення. Раціональні та аналітичні методи агресивно витісняють інші можливі підходи щодо винесення якісних суджень. Зокрема, ми розглядаємо філософську змагальність як парадигму протиборства, що спричинила несприятливий вплив безпосередньо на саму філософію, марно обмежуючи види теорій, які могли б бути розглянуті, і питання, які могли б бути задані. Крім того, на думку феміністичної епістемології, критичне мислення не є нейтральним, оскільки носій знання не може бути відокремлений від самого знання. Ми приходимо до висновків, що насправді немає значущих відмінностей у результатах критичного мислення серед жінок та чоловіків, але має місце розходження у способах здобуття якісних суджень, що, тим не менш, приводять до потрібного результату. Феміністична епістемологія звертає увагу на переважання агресивних способів аргументації, які відсторонюють незмагальні методи, що розглядаються як менш раціональні. Легітимація як раціональних таких методів як контекстуальність, ситуативність, гносеологічна позиція “точки зору” та зв’язного знання, індивідуальний досвід може розглядатися як спосіб досягнення достатності розуміння критичного мислення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!