Academic literature on the topic 'Фізична реабілітація при РА'

РЕЗЮМЕ. Ревматоїдний артрит (РА) – найпоширеніша форма запального захворювання суглобів, яка спостерігається у 1 % населення земної кулі. Віковий пік хвороби припадає на п’яте десятиліття (для жінок – у середньому близько 41 року, для чоловіків – близько 45 років). Жінки хворіють на ревматоїдний артрит у 2–4 рази частіше. Співвідношення жінок і чоловіків становить у середньому 3:1. Згідно з міжнародними даними, виживання пацієнтів із РА, які не досягають клініко-лабораторної ремісії, можна порівняти з виживанням при таких тяжких захворюваннях як цукровий діабет, гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця. Порівняно з особами тієї ж статі й віку, що не страждають на РА, смертність у пацієнтів з цією патологією вища у 2,5 раза, а в цілому з різних причин РА скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Це захворювання є не лише великою медичною проблемою через прогресуючий характер, непередбачуваність та недостатню ефективність лікування, а й має велике соціальне значення через високу частоту втрати працездатності та зростання інвалідності. Окрім того, РА дуже впливає на повсякденне життя пацієнтів, оскільки непередбачуване прогресування хвороби викликає у хворих страх перед майбутнім. Хворі на РА занепокоєні з приводу зростання обмеження рухливості та побічних ефектів лікування. У них з’являється страх втрати можливості обслуговувати себе, що змінює самосвідомість і негативно впливає на всі сфери життя таких пацієнтів: роботу, дозвілля, оточення, поведінку, сімейні стосунки, сексуальну активність. Тому для ефективного лікування та реабілітації таких хворих доцільно створити команду фахівців (лікуючий лікар, фармаколог, психолог, дієтолог, фізичний терапевт і ерготерапевт), які будуть супроводжувати хворого на всіх етапах лікування (у стаціонарі, санаторії та у домашніх умовах).

Мета: покращення результатів фізичної реабілітації футболістів 18-24 років з внутрішньо-суглобовими ушкодженнями гомілковостопного суглоба на амбулаторному етапі шляхом оптимізації та підвищення ефективності диференційованого застосування реабілітаційних заходів, що були долучені у тренувальний процес. Матеіал і методи: в основу даної роботи були покладені результати спостереження за 36 футболістами, що проводилися в клініці Медичного центру «Mir Majid Erslan» м. Бейрут (Ліван). Ефективність фізичної реабілітації ми оцінювали: за шкалами LEFS, VAS, за анкетою Euro Qol - 5D, за методиками А.В. Калашнікова та NEER Результати: дані дослідження вказують на те, що при позитивній динаміці змін функціонального стану травмованих обох клінічних груп, більш виражені та достовірно кращі є результати, що були отримані у травмованих основної групи, яким була проведена фізична реабілітація згідно запропонованої нами програми. Висновки: проведений аналіз результатів дослідження показав, що при позитивній динаміці змін функціонального стану травмованих обох клінічних груп більш виражені та достовірно кращі результати були отримані саме у травмованих основної групи, яким була проведена фізична реабілітація згідно запропонованої програми. Крім того, у травмованих основної групи в однакові терміни та об’єми спостереження означені показники були кращі, ніж в контрольній групі. Ключові слова травми гомілковостопного суглоба, фізична реабілітація, східний масаж, східна лазня, амбулаторний етап

Актуальність теми дослідження. У дослідженні акцентовано увагу на необхідності та важливості реабілітаційних утручань у пацієнтів, котрі мали коронавірусну хворобу (COVID-19) різного ступеня важкості. Наведено переконливі докази як на основі власних досліджень, так і з урахуванням даних сучасної медичної науки щодо ефективного впливу різних засобів відновного лікування на перебіг COVID-19. Відомо, що метою комплексної реабілітації пацієнтів із COVID-19 є покращення симптомів задишки, зняття тривоги, зменшення ускладнень, мінімізація інвалідності, збереження функцій та покращення якості життя. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових аспектів комплексного використання засобів реабілітації в пацієнтів із COVID-19. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Установлено, що фізична реабілітація (ФР) є необхідною складовою частиною лікування пацієнтів, яка передбачає вплив на різні ланки патогенетичних зрушень. Доведеною ефективні- стю володіє фізична активність пацієнтів, яка призначається відповідно до функціонального стану та фізичних можливостей, є довготривалою й вимагає від пацієнта самодисципліни. Основою реабілітаційної програми є підбір суворо дозованого фізичного навантаження з переважанням активних елементів, мета яких – розширення рухового режиму пацієнта, збільшення його мобільності, адаптація до професійних і побутових навантажень, профілактика ускладнень. Проведено аналіз інших компонентів відновного лікування (фізіотерапевтичного впливу, корекції харчування, психологічної реабілітації), які в поєднанні з фізичною терапією дають змогу отримати максимально повноцінний результат. Висновки. Установлено, що реабілітаційні втручання є актуаль- ними на різних етапах перебігу хвороби. Підбір складників, дозування маніпуляції, вибір методик здійснюють- ся індивідуально, ураховуючи важкість і період хвороби, наявність супутньої патології, фізичний стан пацієнта. Ефективною є комбінація різних методів фізичного впливу, які мають взаємопотенціюючу дію.

Резюме. Розглянуто методи реабілітації пацієнтів із синдромом атаксії, що є складним завданням через важкі порушення у виконанні активних дій повсякденного життя. Мета. Вивчити проблеми відновлення координації рухів при атаксії мозочкового генезу з використанням високоінтенсивної фізичної терапії та відеоігор. Методи. Теоретичний аналіз, синтез і узагальнення сучасних даних наукової та науково-методичної літератури. Результати. Проаналізовано результати досліджень різного рівня. Проведено узагальнення досліджень, що включали змішану фізіотерапевтичну стратегію з ерготерапією, програми високоінтенсивної фізичної терапії з певними координаційними вправами, та досліджено програму тренувань на основі відеоігор. Отримана інформація дозволяє сформувати основні принципи організації реабілітаційного втручання для пацієнтів із мозочковою атаксією. Описані дослідження доводять, що високоінтенсивна фізична терапія може бути ефективною при дегенеративній атаксії, використання відеоігор може сприяти покращенню функціонального стану пацієнта, що прирівнюється до одного або кількох років природного прогресування захворювання. Ключові слова: мозочкова атаксія, порушення координації, ерготерапія, фізична терапія, реабілітація.

Резюме. Мета. Оцінити ефективність реабілітації пацієнта з ідіопатичною прогресуючою мозочковою атаксією упродовж п’яти років з використанням фізичної терапії. Методи. Аналіз та узагальнення наукових даних. Результати. Проаналізована інформація дозволяє сформувати основні принципи організації реабілітаційного втручання для пацієнтів із прогресуючою мозочковою атаксією. Використання вправ для тренування стато-динамічної рівноваги у пацієнта з атаксією в комплексі з використанням відеоігор та технологій Kinect і Playstation VR зменшило прояви атаксичного синдрому на кожному з чотирьох реабілітаційних періодів. Описане у статті дослідження дає докази, що фізична терапія може бути ефективною при ідіопатичній прогресуючій мозочковій атаксії і здатна привести до покращення функціонального стану пацієнта, яке прирівнюється одному або кільком рокам природного прогресування захворювання на різних етапах його важкості. Ключові слова: фізична терапія, мозочкова атаксія, реабілітація, порушення координації.

Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта. Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення). Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи. Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу.

Актуальність. На сьогодні легенева реабілітація – це втручання, яке рекомендоване всім пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, незалежно від важкості перебігу захворювання, а засоби фізичної терапії є невід’ємною складовою частиною ефективних програм легеневої реабілітації. Поряд із великою кількістю досліджень про вплив програм ЛР загалом та окремих її компонентів на фізичний, функціональний та психоемоційний стан пацієнтів, детальних клінічних настанов із легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів є обмежена кількість. Мета дослідження – проаналізувати клінічні настанови щодо менеджменту й легеневої реабілітації та оцінити місце фізичної терапії в системі легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів. Проаналізовано клінічні настанови, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed (за останні п’ять років), PEDro, Cochrane в січні 2018 р., які стосуються клінічних настанов щодо лікування, менеджменту, легеневої реабілітації та фізичної терапії пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Установлено, що фізична терапія є невід’ємною складовою частиною програм легеневої реабілітації пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Головними засобами фізичної терапії, які рекомендовані клінічними настановами для пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, є фізичне тренування, дихальні вправи, тренування дихальних м’язів, фізична терапія грудної клітки, електростимуляція периферичних м’язів. Найбільш повно описано методики застосування фізичного тренування в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Відсутні або недостатні рекомендації щодо особливостей фізичної терапії при загостренні та в умовах стаціонарного лікування; недостатньо інформації стосовно місця й особливостей застосування дихальних вправ і фізичної терапії грудної клітки в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів на різних етапах лікування.

Резюме. Хірургічне лікування серцевої патології дуже поширене та ефективне, тому фізична терапія є важливою частиною реабілітаційних заходів для кардіохірургічних пацієнтів. Мета. Дослідити особливості сучасної практики щодо стернальних запобіжних заходів та обмежень у фізичній терапії після кардіохірургічних втручань зі стернотомією. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, опитування за допомогою онлайн-сервісу «Google Форми». Результати. Для отриманих результатів встановлено досить велику варіативність за більшістю питань. Це стосувалося обмежень для відведення рук, піднімання вперед та вгору. Діапазон безпечного навантаження при спиранні на ходунок також був великим. Значна частина респондентів визнала забороненим вставання з ліжка через повертання на бік, майже усі визнали забороненим сон у положенні на боці. Показники медіан ваги, яку дозволено піднімати пацієнтам різними способами, відповідали рекомендаціям, що представлені у спеціальній літературі. Майже усі респонденти рекомендували використовувати засоби зовнішньої фіксації груднини, а протоколи усіх місць роботи респондентів передбачали їх застосування усіма пацієнтами. Під час оцінювання функції післяопераційного торакального корсета/бандажа майже усі респонденти відзначили зменшення ризику дегісценції груднини. Порівняння отриманих результатів з рекомендаціями, які вказуються у науковій літературі, встановило як узгодження, так і відмінності, крім того, встановлено відмінності між літературними рекомендаціями. Пошук обґрунтувань традиційних обмежень для пацієнтів після втручань з стернотомією підтвердив, що думки експертів є головним фактором, а також встановив відсутність доказів, що підтверджують конкретні граничні значення обмежень. Ключові слова: мобілізація, активність, амплітуда, навантаження, профілактика, реабілітація.

Магістерська дисертація викладена на 83 сторінках, літературних джерел 37, серед них 4 іноземних; рис. 2, табл. 11. Актуальність теми. Ревматоїдний артрит – є одним з найпоширеніших запальних хвороб суглобів, що завдає значну як фізичну, психічну та соціально-економічну шкоду хворим. На сьогоднішній день хвороби ревматоїдного походження залишаються найбільш поширеними патологіями в світі, в Україні зокрема. З кожним роком з’являється велика кількість сучасних засобів, які доцільно включати до програми фізичної терапії. Все викладене вище визначає актуальність та необхідність подальшого вивчення данного питання у відновленні пацієнтів при ревматоїдному артриті, що і стало підставою для виконання цієї магістерської дисертації. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до наукової тематики кафедри біобезпеки і здоровя людини НТУУ «КПІ ім. Сікорського». Мета роботи: розробити програми фізичної терапії при ревматойдному артриті та оцінити її ефективність. Завдання: за даними спеціальної літератури вивчити сучасний стан і напрямки вдосконалення програми фізичної терапії при ревматойдному артриті; дослідити функціональний стан суглобів; розробити програму фізичної терапії при ревматойдному артриті та перевірити її ефективність. Об’єкт дослідження –хворі на ревматойдний артрит. Предмет дослідження – фізична реабілітація хворих на ревматойдний артрит. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд); візуально-аналогова шкала болю (VAS); інструментальні методи дослідження та методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені функціональні особливості суглобів у хворих на ревматойдний артрит, що відкрило можливості для розробки програми фізичної терапії; визначені особливості змісту та спрямованості програми фізичної терапії, підібрані засоби відновлення з урахуванням ступеня функціональних порушень. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма фізичної терапії при ревматойдному артриті, дозволила підвищити ефективність відновного лікування. Дані магістерської дисертації можуть бути використанні в роботі медичних закладів, реабілітаційних центрах, санаторіях та під час навчального процесу у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії та ерготерапії. За результатами дослідження було опубліковано: 1 стаття в Международной научной интернет-конференции «Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях глобализации»; 1 тезиси в I Международная научно-практическая конференция “PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENCE AND TECHNOLOGY DEVELOPMENT”, 27-29 сентября 2020 года Киев, Украина.
The master's dissertation is presented on 83 pages, literary sources 37, among them 4 foreign; Fig. 2, table. 11, Annex 1. Actuality of theme. Rheumatoid arthritis is one of the most common inflammatory diseases of the joints, which causes significant physical, mental and socio-economic damage to patients. Today, diseases of rheumatoid origin remain the most common pathologies in the world, in Ukraine in particular. Every year there are a large number of modern tools that should be included in the physical therapy program. All of the above determines the relevance and need for further study of this issue in the recovery of patients with rheumatoid arthritis, which became the basis for this master's thesis. Connection of work with scientific programs, plans, topics. The master's dissertation is made in accordance with the scientific theme of the Department of Biosafety and Human Health NTUU "KPI. Sikorsky ». Purpose: to develop physical therapy programs for rheumatoid arthritis and evaluate its effectiveness. Objectives: according to the special literature to study the current state and areas of improvement of physical therapy for rheumatoid arthritis; to investigate the functional state of the joints; develop a program of physical therapy for rheumatoid arthritis and test its effectiveness. The subject of the study is patients with rheumatoid arthritis. The subject of research - physical rehabilitation of patients with rheumatoid arthritis. Research methods: analysis of special scientific and methodical literature and information sources; clinical research methods (content analysis of case histories, review); visual-analog pain scale (VAS); instrumental research methods and methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the obtained results: the functional features of the joints in patients with rheumatoid arthritis were studied, which opened opportunities for the development of a physical therapy program; the peculiarities of the content and direction of the physical therapy program are determined, the means of recovery are selected taking into account the degree of functional disorders. The practical significance of the results. Developed a program of physical therapy for rheumatoid arthritis, increased the effectiveness of rehabilitation treatment. The data of the master's dissertation can be used in the work of medical institutions, rehabilitation centers, sanatoriums and during the educational process in higher educational institutions of physical education and sports, departments of physical therapy and occupational therapy. According to the results of the study were published: 1 article in the Международной научной интернет-конференции «Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях глобализации»; 1 thesis in the I Международная научно-практическая конференция “PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENCE AND TECHNOLOGY DEVELOPMENT”, 27-29 сентября 2020 года Киев, Украина.

У роботі розглядаються проблеми фізичної реабілітації при дефектах постави. Проведені дослідження доводять те, що вчасно призначені, проведені в повному обсязі та регулярно реабілітаційні заходи при порушеннях постави є досить ефективними для профілактики розвитку захворювань хребта і функціонування внутрішніх органів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11315

Тема дипломної роботи: “Фізична реабілітація при остеоепіфізеолізі великогомілкової кістки у юнаків". Пояснювальна записка: Обсяг роботи становить 58 сторінок. Загалом опрацьовано 37 джерел. Метою даної роботи є: проведення аналітичного огляду сучасної фізичної реабілітації при остеоепіфізеолізі великогомілкової кістки з використанням традиційних методів і сучасних технічних засобів, ознайомлення з методами і засобами фізичної реабілітації, складання програми фізичної реабілітації при остеоепіфізеолізі великогомілкової кістки з використанням спеціальних фізичних вправ та фізіотерапії. Новизна роботи - створення програми превентивної фізичної реабілітації при остеоепіфізеолізі великогомілкової кістки у юнаків з використанням сучасних методів реабілітації у комплексі з фізеотерапією. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування програми фізичної реабілітації при остеоепіфізеолізі з використанням традиційних методів і сучасних технічних засобів, у навчальних курсах під час підготовки фахівців з фізичної терапії, а також рекомендиції для самостійних завнять вдома.
Theme of the thesis: "Physical rehabilitation in the osteoepyphyseosis of the tibia in young men". Explanatory note: The volume of work is ... page. In general, the ... source has been processed. The purpose of this work is to: conduct an analytical review of modern physical rehabilitation in the osteoepiphyseosis of the tibia using traditional methods and modern technical means, acquaintance with methods and means of physical rehabilitation, elaboration of the program of physical rehabilitation in the osteopeiophyseosis of the tibia using special physical exercises and physiotherapy. The novelty of the work is the creation of a program of preventive physical rehabilitation in the osteoepyphyseosis of the tibia in young men using modern methods of rehabilitation in combination with physiotherapy. The practical significance of the work is the possibility of using the program of physical rehabilitation in osteopeniphyseosis using traditional methods and modern technical means, in training courses during the training of specialists in physical therapy, as well as recommendations for self-education at home.

Тема дипломної роботи “ Фізична реабілітація при пошкодженнях зв’язок колінного суглоба у хокеїстів“ Обсяг роботи становить сторінку, міститься 15 ілюстрацій. Загалом опрацьовано 46 джерел. Мета роботи. Визначення впливу засобів фізичної реабілітації на спортсменах при пошкодженнях зв’язок колінного суглоба в процесі тренувальної та змагальної діяльності хокеїстів. Завдання. Огляд літературних джерел з теми дослідження, визначити основні методи та засоби фізичної терапії при пошкодженнях зв’язок колінного суглоба, розробити програму реабілітації при пошкодженнях зв’язок колінного суглобу у хокеїстів. В роботі представлено огляд літератури з обраної теми, наведені анатомічні ті фізіологічні властивостей колінного суглобу та механізми пошкодження зв’язок колінного суглоба у хокеїстів,основні методи та засоби фізичної терапії при пошкодженнях зв’язок колінного суглоба, розроблено програму реабілітації при пошкодженнях зв’язок колінного суглоба у хокеїстів.
The topic of the thesis "Physical rehabilitation for injuries of the knee joint in hockey players" The work volume is a page containing 15 illustrations. In total, 46 sources have been processed. The goal of the work. Determination of the influence of means of physical rehabilitation on athletes in case of damage to the knee joint during the training and competitive activities of hockey players. Task. Review of literary sources on the subject of research, to determine the basic methods and means of physical therapy for damage to the knee joint, to develop a program for rehabilitation in case of damage to the knee joint in hockey players. The paper presents a review of the literature on the chosen topic, presents the anatomical and physiological properties of the knee joint and the mechanisms of damage to the knee joint in hockey players, the basic methods and means of physical therapy in the case of damage to the knee joint, developed a program of rehabilitation for damage to the knee hockey team.

Порушення постави є однією з ортопедичних патологій, що найчастіше зустрічаються у дітей і підлітків. Ця патологія зустрічається у 90% від усіх відхилень від норми з боку ОРА молодших школярів. Поширеність порушень постави і сколіозу серед дітей, за даними різних авторів, складає від 5,0% до 46,9%. Найбільша кількість випадків деформацій припадає на вік старше 7 років, а з нозологічних форм при цьому домінують виражені порушення постави з деформаціями хребта – 34,9%.