Relevant bibliographies by topics / Фосфоліпаза

Academic literature on the topic 'Фосфоліпаза'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Фосфоліпаза.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Фосфоліпаза"

1

Mishchuk, V. V., and N. Ya Ivanochko. "Діагностична та прогностична значущість активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну та ендотеліально-моноцитарного активуючого пептиду ІІ в сироватці крові при різних формах гострого панкреатиту." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 10 (October 29, 2018): 29–32. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.29.

Full text
Abstract:
Мета. Вивчити інформативну значущість різного ступеня підвищення активності фосфоліпази А2, амілази, рівнів гістаміну, ендотеліально-моноцитарного активуючого поліпептиду ІІ (ЕМАП-ІІ) як маркерів глибини ураження підшлункової залози (ПЗ) при гострому панкреатиті (ГП). Матеріали і методи. У 45 хворих, прооперованих з приводу тяжкої форми ГП, яким після лапароскопічного дослідження і виявлення розлитого ферментативного перитоніту дренували сальниковий отвір, розкривали і дренували зону некрозу, та у 28 хворих із ГП середнього ступеня тяжкості, яким проводили консервативну терапію, під час госпіталізації визначали активність фосфоліпази А2, рівні гістаміну, ЕМАП-ІІ імуноферментними методами та активність амілази кінетичним методом. Результати. При ГП середнього ступеня тяжкості активність амілази до початку терапії підвищувалась до (249,5 ± 16,2) од/л у 71,43% хворих, при тяжкому (деструктивному) - до (329,77 ± 24,2) од/л у 53,3% хворих (р < 0,05). Активність фосфоліпази А2 підвищувалась до (698,18 ± 9,70) нг/мл у всіх обстежених хворих із деструктивним панкреатитом та до (392,77 ± 15,59) нг/мл при ГП середнього ступеня тяжкості (р < 0,05). Рівень гістаміну у хворих із ГП середнього ступеня тяжкості становив (2,28 ± 0,12) нг/мл, у разі деструкції ПЗ - (5,10 ± 0,34) нг/мл (у здорових осіб - (0,70 ± 0,11) нг/мл). Розвиток таких ускладнень, як панкреатогенний перитоніт, має велику вірогідність (відношення шансів, odds ratio-OR становить 103,14) (p < 0,0001) у разі підвищення активності фосфоліпази А2 понад 392,77 нг/мл. Висновки. Висока активність фосфоліпази А2 і підвищений рівень гістаміну в сироватці крові у хворих із ГП на початковій стадії є більш прогностично вірогідними маркерами тяжкого його перебігу та розвитку ускладнень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Zhukova, A. I., G. L. Volkov, Ye N. Krasnobryzhaya, and S. P. Gavryliuk. "Phospholipase А2 purification and characterization from venom of snake Gloydius blomhoffii brevicaudus." Studia Biologica 6, no. 1 (2012): 19–36. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0601.195.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Babenko, N. A., and V. S. Kharchenko. "The role and regulation of phospholipase d in brain insulin signaling pathway." Fiziolohichnyĭ zhurnal 64, no. 2 (April 10, 2018): 40–46. http://dx.doi.org/10.15407/fz64.02.040.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коpolovets, І. І., P. Shtefanich, P. Berek, Z. Gerteliova, P. О. Boldizhar, and V. V. Rusyn. "Порівняння вмісту біомаркерів запалення у пацієнтів при стенозі сонних артерій та вивчення його змін залежно від прогресування атеросклерозу та виникнення атеросклеротичних ускладнень." Klinicheskaia khirurgiia, no. 1 (January 28, 2018): 38–40. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.38.

Full text
Abstract:
Мета. Вивчити рівень гомоцистеїну та ліпопротеїн-асоційованої фосфоліпази А2 (Lp-PLA2) у пацієнтів при атеросклеротичному ураженні сонних артерій, оцінити його зв’язок з морфологічними змінами атеросклеротичної бляшки, ступенем стенозу та вираженістю симптомів захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовані зміни біомаркерів у 130 пацієнтів за симптомного та асимптомного перебігу стенозу сонних артерій залежно від його ступеня та структури атеросклеротичної бляшки. Результати. Виявлене достовірне збільшення рівня Lp-PLА2 у пацієнтів за симптомного стенозу внутрішньої сонної артерії (ВСА) та за його асимптомного перебігу за наявності м’якої атеросклеротичної бляшки. Концентрація гомоцистеїну не залежала від структури атеросклеротичної бляшки. Висновки. При порівнянні вмісту гомоцистеїну та Lp-PLA2 у пацієнтів при атеросклеротичному ураженні сонних артерій доведено, що вміст Lp-PLA2 є більш інформативним діагностичним критерієм для виявлення пацієнтів з можливим виникненням гострого порушення кровообігу головного мозку. Підвищення рівня Lp-PLA2 у пацієнтів при симптомному стенозі ВСА є свідченням нестабільності атеросклеротичної бляшки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Pokotylo, I. V., J. Martinec, and V. S. Kravets. "Regulation of phosphatidylcholine-hydrolizing phospholipase C activity under the influence of biotic stress effectors in plants." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 9 (September 25, 2014): 134–40. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2014.09.134.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kolesnikov, Ya S., and S. V. Kretynin. "Role of specific phospholipase D isoenzymes in biological action of jasmonic acid during plant stress responses." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 10 (October 20, 2018): 95–102. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2018.10.095.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Tronko, M. D., O. I. Kovzun, V. V. Pushkarev, and V. M. Pushkarev. "Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи." Endokrynologia 26, no. 1 (March 22, 2021): 82–94. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.82.

Full text
Abstract:
Огляд присвячено аналізу внутрішньоклітинних сигнальних механізмів, які опосередковують дію гормонів та інших агоністів у клітинах-мішенях, та еволюції поглядів щодо класичних концепцій гормональної дії. Показана природа різноманітних позаклітинних носіїв інформації та рецепторів, які еволюціонували для опосередкування передачі сигналу. Зроблено акцент на два основні типи рецепторів, які головним чином опосередковують ефекти гормонів — G-білкові рецептори і рецепторні тирозинкінази (RTK). Представники сімейства G-білкових рецепторів використовують однаковий тип адаптерного механізму, що зв’язує рецептор з ефекторними системами всередині клітини — GTP-зв’язуючі білки. Крім добре вивченої cАMP-залежної сигнальної системи, G-білки здатні активувати мембранозв’язані фосфоліпази, що приводить до активації цілого комплексу ліпідних месенджерів, джерелом яких є не тільки мінорні, але й основні фосфоліпіди клітинної мембрани. Важливою подією для розуміння дії гормонів стало поняття тривалості сигналу як одного з ключових параметрів, що визначає характер кінцевого ефекту. Вивчення RTK дозволило виявити цілий ряд нових механізмів активації рецепторів і поклало початок новій ері у вивченні молекулярних основ клітинної регуляції, а також дало поштовх для розуміння молекулярних механізмів онкологічної трансформації клітин, оскільки багато онкогенів кодують саме тирозинкінази. Відмічена участь так званих адаптерних або каркасних білків в організації просторово-часової взаємодії сигнальних факторів. Ці білки зазвичай не мають ферментноїактивності, забезпечують місця стикування (докінг-сайти) для інших сигнальних білків, направляють сигнальні білки в специфічні субклітинні компартменти і допомагають організувати мультипротеїнові сигнальні комплекси. Таким чином, сучасний етап розвитку молекулярної й клітинної ендокринології дає підгрунтя для формування в майбутньому оновленої картини механізмів дії гормонів та інших біорегуляторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Яров, Ю. Ю. "Динаміка біохімічних та мікробіологічних параметрів при моделюванні різної реактивності організму." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12042.

Full text
Abstract:
Резюме. Захворювання тканин пародонта за соціально-економічним значенням відносяться до числа найбільш складних проблем у сучасній стоматології. Актуальними залишаються питання уточнення ключових механізмів розвитку і перебігу запально-деструктивного ураження тканин пародонта залежно від стану реактивності організму та можливість управління цими процесами. Мета дослідження – вивчити динаміку біохімічних та мікробіологічних показників в умовах експерименту з моделюванням крайніх станів гіпер- і гіпореактивності організму. Матеріали і методи. Досліди виконано на 24 дорослих безпородних собаках масою 8–12 кг зі спотанним пародонтитом. Тварин поділили на три рівні групи, в яких моделювали стани нормо-, гіпер- та гіпореактивності організму. В сироватці крові й тканинах ясен оцінювали динаміку біохімічних параметрів, а також частоту виділення і рівень заселення мікрофлори дентальної біоплівки при різній реактивності організму. Результати досліджень та їх обговорення. При гіпер- та гіпореактивності організму відбувається виснаження резервних можливостей антиокисної системи (АОС), про що свідчить достовірне зниження активності основного ферменту антирадикальної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД) – в сироватці крові й біоптаті ясен, відповідно в 1,41 і 2,84 раза (р<0,05). При цьому вібувається достовірне підвищення активності ферменту фосфоліпази А2 в сироватці крові й тканинах ясен (р<0,05). Аналіз частоти виділення і рівня заселення мікрофлори дентальної біоплівки у тварин зі спонтанним пародонтитом на тлі порушеної реактивності організму свідчить про збільшення виявлення факультативних та облігатних анаеробів. Висновки. Моделювання порушеної (гіпер- і гіпо-) реактивності організму призводить до дисбалансу регуляторних систем, що проявляється вираженою деструкцією тканин пародонта та відповідною динамікою біохімічних і мікробіологічних параметрів. Тому перспективним вважаємо подальше вивчення можливості впливу на показники реактивності організму з наближенням їх до значень при нормореакції організму, що забезпечить оптимальний перебіг патологічного процесу в пародонті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Фосфоліпаза"

1

Гладкий, Федір Федорович, and С. В. Волошенко. "Нова ферментна технологія гідратації олій. Критерії вибору ферментних препаратів." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46963.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Семенкова, І. Л., and О. В. Єгорова. "Роль фосфоліпази С у регуляції активності Р2Х3-рецепторів сенсорних нейронів щурів ендогенним опіоїдом лей-енкефаліном." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9303.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography