Academic literature on the topic 'Формування і розподіл витрат'

У статті досліджено сутність елементів методу бухгалтерського обліку (оцінки, калькуляції та документування) та визначено їх вплив на побудову обліку фінансових результатів будівельних підприємств.Встановлено, що методи бухгалтерського обліку (спеціальні, специфічні, приватно-наукові, ті, що сформовані в середовищі бухгалтерського обліку) як система складних багаторівневих зв’язків забезпечують розвиток інструментарію, за допомогою якого досліджуються об’єкти обліку.Обчислення фінансових результатів відбувається шляхом співставлення доходів і витрат, які представляють собою об’єкт оцінки, а підходи до їх оцінки обумовлюються обраною концепцією фінансових результатів та залежать від поставленої мети. Визначено, що оцінка бере участь у формуванні обліково-економічної інформації на всіх етапах облікового процесу, починаючи зі складання первинних документів і завершуючи формуванням фінансової звітності. Кожний об’єкт бухгалтерського обліку має специфічні особливості, відтак, виступає водночас об’єктом оцінки.Досліджено шляхи впливу на витрати будівельних підприємств, що спричиняє зміну розміру фінансових результатів, серед яких виокремлено: вибір порядку створення резерву сумнівних боргів, методу обліку витрат на виробництво, порядку калькулювання собівартості, методу оцінки ступеня завершеності робіт тощо. Проведений аналіз статей калькулювання витрат згідно з попередньою та чинною редакцією Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних дає підстави стверджувати, що в попередній редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт № 30 статті калькулювання витрат було розділено на прямі та непрямі. Новою редакцією такого розподілу не передбачено, визначено чотири статті калькулювання витрат, скорочено перелік статей калькулювання витрат. З’ясовано, що документація є одним із надважливих елементів методу бухгалтерського обліку, що використовується для первинного спостереження за господарськими операціями. Окреслено основні засади документування процесу будівництва.

Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.

Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.

При формуванні довгострокових програм розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, що має здійснюватися на основі формалізованих критеріїв типу “ефективність – вартість – час”, однією із важливих складових є прогнозування фінансових витрат на закупівлю та постачання у війська необхідної кількості багатоцільових літаків тактичної авіації, а також витрат на забезпечення відповідним озброєнням, на утримання відповідної інфраструктури на всьому періоді їх експлуатації та на здійснення заходів інженерно-авіаційного забезпечення. Представлена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків спрямована на забезпечення коректного формування системи обмежень у математичній задачі оптимізації для синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння та військової техніки тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Розроблена методика прогнозування вартості життєвого циклу парків багатоцільових літаків, які розглядаються як основні носії бойових спроможностей тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, ґрунтується на використанні залежності ціни серійних тактичних літаків на світовому ринку озброєнь від значень узагальнених показників їх бойових властивостей. Особливістю методики, що пропонується, є врахування вартості життєвого циклу парків альтернативних типів багатоцільових літаків тактичної авіації в залежності від того, чи є літаки, що плануються до постачання у бойові частини розробленими та виробленими всередині країни, або будуть закуплені за імпортом. Це вносить відмінності у типовий розподіл вартості по стадіях та етапах життєвого циклу бойової авіаційної техніки, які повинні бути врахованими. Також представленою методикою передбачено врахування зміни витрат на експлуатацію бойових літаків, термін експлуатації яких перевищуватиме 15 років.

Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників. У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців. Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор». Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту. Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних. Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.

Збільшуючи стійкий оборот компаній, більшість компаній думають про створення центру дистрибуції. Споживачі повинні отримати необхідний рівень якості та кількості товару в потрібний час у потрібному місці від надійного постачальника, с достатнім рівнем обслуговування та мінімальним рівнем загальних витрат. Недотримання будь-якої з цих вимог може призвести до втрати клієнтів або частки ринку.Стаття визначає нерівномірність функціонування існуючих каналів розподілу. Для вирішення цієї проблеми запропоновано об’єднання декількох потоків матеріалу. Обслуговування клієнтів разом дозволяє уникнути сезонності та зробити обсяги товарів більш стійкими. У цьому випадку використання центру розподілу є раціональним. Застосування центру дистрибуції у сферах консолідації клієнтів дозволяє підвищити продуктивність та ефективність системи розподілу та вдосконалювати показники логістики.

Зазвичай, коли йдеться про інновації, найчастіше мають на увазі технологічні інновації, проте успішна робота підприємств в умовах ринку багато в чому визначається використанням нових підходів в управлінні, організації та плануванні їхньої діяльності. Підхід, що застосовується підприємствами медичної галузі, по суті, являє собою метод витрати-плюс, а саме, повні витрати плюс. Однак, добре відомо, що повна собівартість продукції, як і її рентабельність можуть бути сильно спотворені традиційними методами розподілу постійних витрат. Достатньо ефективним, на нашу думку, є застосування маржинального підходу для формування собівартості, розрахунку ціни на медичні послуги. В статті проведене обґрунтування доцільності придбання новітнього обладнання за допомогою використання маржинального підходу, що дозволить слідувати вимогам сучасного розвитку технологій, підтримувати рівень інноваційності лікарні.

В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.

У статті розглянуто поняття ефективності регіональної політики на прикладі соціальної сфери, розкрито принципи оцінювання публічної політики на основі сучасного аналітичного методу аналізу. Питання ефективності у виробленні публічної політики органами вдали набуває все більш важливого значення в умовах перманентних змін і процесу реформування адміністративно-територіального устрою. На територіальні громади покладено функцію вироблення та втілення політик у різних сферах, тому постає проблема ефективного використання бюджету громад. Органи публічної влади повинні шукати можливості для підвищення своєї ефективності. Реалізація соціальної політики держави на регіональному рівні повинна передбачати не лише ефективне використання ресурсів, а й забезпечувати належний розподіл отриманих результатів. У статті актуалізується проблема у виробленні належної методології щодо оцінювання ефективності регіональної соціальної політики в Україні. Розкрито методологію кількісного визначення ефективності регіональної політики в соціальній сфері на основі аналітичного методу DEA (Data Envelopment Analysis). DEA є важливим інструментом у процесі прийняття рішень як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування, раціоналізації та оптимізації процесу публічної політики. У статті ми намагалися показати, як метод DEA може працювати на реальних даних. Оцінка ефективності політики розглядається в якості як вхідної (input) інформації, так і вихідної (output). Ми можемо говорити про вхідну ефективність (efficiency) у тому випадку, коли регіон (або територіальна громада) міг би скоротити витрати без зміни соціального результату. Вихідна ефективність (effectiveness) демонструє, якою мірою регіон міг би збільшити соціальний результат без збільшення витрат. Тобто в основу моделі DEA закладений підхід оптимальності за Парето, який передбачає, що збільшення будь-якого показника не можливе без зменшення іншого показника. Формування та реалізація інсти-туційних реформ передбачають перевлаштування системи таким чином, щоб збільшити ефект від одиниці вкладених ресурсів.

У статті досліджуються підходи до формування фінансових результатів як об’єктів бухгалтерського обліку з історичної точки зору та їх порівняння із сучасними економічними реаліями. Розкрито синтаксичну, семантичну та прагматичну концепції відображення прибутку як результату діяльності суб’єкта господарювання. Зазначені три концепції відображення фінансових результатів є важливим внеском у розвиток науки про бухгалтерський облік, втім вони носять загальний характер і сформульовані на підставі досвіду розвитку економічної системи та обліку у західних країнах. Незважаючи на їхню наукову цінність, використання на практиці лише однієї з концепцій призведе до необ’єктивності обліково-аналітичної інформації, порушить гармонійність облікової системи. Приділено увагу статичній та динамічній теорії балансу. Визначено, що мета статичного балансу – оцінка майна суб’єкта господарювання і його платоспроможності, мета динамічного – обчислення фінансового результату та забезпечення можливості оцінки ефективності діяльності. Встановлено, що сучасна методологія бухгалтерського обліку частково заснована на теорії динамічного балансу та принципах обчислення фінансових результатів, розроблених Е. Шмаленбахом у 1908 році, а саме: узгодженості і безперервності, зіставності, надійності і визначеності методів обліку, обачності, одноманітності оцінювання, реалізації при розподілі доходів, причинності при розподілі витрат Встановлено, що сучасні форми звітності, які застосовуються у вітчизняній і світовій практиці, засновані на органічному поєднанні статичної та динамічної балансових теорій, що підвищує ступінь достовірності облікової інформації. Дуалізм балансових теорій та синтез концепцій визнання доходу, покладених в основу побудови фінансової звітності, не завжди призводить до позитивних результатів, оскільки виникає можливість маніпулювання величиною фінансового результату та капіталу суб’єкта господарювання. Для забезпечення достовірності прибутку як інструменту покращення ліквідності активів та зобов’язань, критерію довіри інвесторів тощо методика обліку бухгалтерського обліку господарської діяльності покликана враховувати фактори визнання номінального, реального та фіктивного прибутку.

У даній роботі зроблено спробу запропонувати та розробити оптимізаційні задачі для формування напрямів оптимізації витрат підприємства. Запропоновано підходи, які забезпечать досягнення стабільного напряму оптимізації витрат. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14775

Процеси формування ринкових відносин в Україні вимагають глибоких перетворень у методах управління витратами промислових підприємств. Посилюється необхідність використання сучасних ринкових критеріїв ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості управління. Головним орієнтиром та мірилом успішності функціонування підприємств є обсяги отриманого прибутку. В той же час, проблемі ефективного формування витрат в багатьох випадках приділяється недостатня увага. У зв’язку з цим, для сучасного етапу розвитку вітчизняних підприємств промисловості значною мірою характерні стихійність та непередбачуваність процесів формування витрат виробництва. Потребують більш детальної уваги взаємозв’язки та взаємообумовленість різних видів діяльності та функцій управління у формуванні витрат виробництва, в тому числі: нормування, планування, облік та аналіз. Існуючі недоліки в управлінні витратами ведуть до розбалансування всього процесу їх формування, а в результаті – до надлишкових витрат, чому можна запобігти при раціональній організації відповідного процесу. Наслідком цього став надмірно високий рівень витрат на ряді вітчизняних підприємств у порівнянні з аналогічними підприємствами розвинутих країн. У дисертаційний роботі викладено теоретичні положення, методичні та практичні аспекти щодо особливостей механізму формування витрат на промислових підприємствах. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до комплексного вирішення важливого науково-практичного завдання щодо застосування механізму формування витрат на промислових підприємствах. За результатами дослідження наукових підходів вітчизняних та іноземних авторів, які вивчали проблематику механізму формування витрат на промислових підприємствах дозволили удосконалити тлумачення економічної сутності поняття «механізму формування витрат» як комплексного аналізу поточного стану і перспектив розвитку підприємства з метою прийняття виважених управлінських рішень щодо розв’язання проблем і використання переваг, які виникають та створюються в процесі його діяльності. Наукою розроблено різні підходи до вирішення завдання зниження витрат, однак у сучасних кризових умовах господарювання використання багатьох з них стримується необхідністю вкладення значних інвестицій. Через те пошук малоінвестиційних способів підвищення ефективності використання витрат є надзвичайно актуальним. Великі обсяги інформації про витрати та різноманітність підходів до їх дослідження, які розроблено наукою, потребують певної адаптації для їх ефективного використання в сучасних умовах. Для удосконалення інформаційно-аналітичних основ побудови механізму формування витрат на промислових підприємствах необхідно теоретично обґрунтувати й розробити методичні положення на сучасному етапі економічного розвитку. У ринкових умовах господарювання необхідно визначити економічну сутність та еволюцію поняття витрат підприємств, систематизувати ознаки класифікації витрат та напрямів їх використання, розглянути формування системи нормативного регулювання витрат. Ефективна діяльність промислових підприємств вимагає дослідження концепції управління витратами, аналізу досконалості методичного забезпечення формування витрат, побудови процесів формування витрат в промисловості. Для вирішення проблем управління витратами промислових підприємств використовуються можливості системного підходу для управління витратами та визначення складових системи управління ними. Удосконалено модель оцінювання ефективності управління витратами промислового підприємства на засадах системного підходу, а також обґрунтовано та розроблено механізм формування витрат, вбудований в загальну систему управління витратами промислового підприємства. Використовуючи функціонально-вартісний аналіз за функціями на підприємстві та за центрами витрат, удосконалено багатоступеневу систему визначення рангу функцій у залежності від відсотка витрат, що, на відміну від існуючих, дозволяють їх зменшити за допомогою АВС-методу, заснованого на принципі Парето та експертних оцінках з врахуванням значущості функцій у забезпеченні життєдіяльності підприємств. У процесі дисертаційної роботи було визначено економічну сутність та еволюцію поняття витрат підприємств відповідно до ринкових умов господарювання. Систематизовано ознаки класифікації витрат та напрямів їх використання, формування системи нормативного регулювання витрат. Досліджено концепцію управління витратами та здійснено аналіз досконалості науково-методичного забезпечення формування витрат виробництва. Для потреб управління витратами промислового підприємства розроблено структурно-логічні схеми процесів формування витрат в промисловості. Було обґрунтовано можливості використання системного підходу для управління витратами та визначення складових системи управління ними, а також розроблено механізм формування витрат, вбудований в загальну систему управління промисловими підприємствами. Розроблено модель оцінювання ефективності управління витратами промислового підприємства на засадах системного підходу. Для прийняття управлінських рішень необхідно використовувати механізм формування витрат виробництва, вбудований в загальну систему управління витратами промислового підприємства, який, на відміну від існуючих підходів, дозволяє приймати управлінські рішення на початковому етапі. У процесі дослідження здійснено систематизацію витрат у взаємозв’язку з функціями управління, що, на відміну від існуючих підходів, включає використання певного класифікатора витрат для їх ідентифікації та прогнозування, сформовано концепцію управління витратами на засадах синтезу, що, на відміну від існуючих підходів, буде враховувати особливості підприємств, та буде чутливою до будь-яких змін стратегії їх діяльності. Проаналізовано теоретико-методичні аспекти систематизації витрат шляхом використання порівняльного аналізу вітчизняних та зарубіжних систем класифікації для визначення відмінностей у напрямах застосування інформації про витрати за різними ознаками і встановлення взаємозв’язку між ними, що, на відміну від існуючих підходів, розширює рамки їх дослідження, а також здійснено визначення інструментів, принципів та способів формування витрат для формування системи управління підприємством, що дозволило висунути вимоги, яким повинні відповідати сучасні ефективні системи управління витратами з метою їх використання у практичній діяльності. Здійснено формування та реалізацію заходів оптимізації витрат виробництва, які на етапі планування робіт, на початковому етапі дозволяють спрогнозувати витрати і отримані вигоди, що, на відміну від існуючих, дозволяють достовірно прогнозувати оптимальні значення витрат виробництва. Розглянуто систему моніторингу витрат виробництва, яка включає елементи еластичності і, на відміну від існуючих підходів, використовує кореляційну модель залежності витрат від результатів виробництва. Проаналізовано показники еластичності, які в умовах наявності великої кількості характеристик, на відміну від існуючих підходів, дозволяють здійснювати превентивну перевірку планової обґрунтованості витрат для прогнозування майбутньої вартості та ціни продукції. Удосконалено визначення та реалізацію резервів зниження рівня витрат у промисловості за рахунок виключення в процесах планування неефективних витрат і удосконалення процесу управління ними за системним підходом. За результатами дисертаційної роботи удосконалено механізм формування витрат виробництва, вбудований в загальну систему управління промисловим підприємством, який, на відміну від існуючих підходів, дозволяє приймати управлінські рішення на початковому етапі. Здійснено систематизацію витрат у взаємозв’язку з функціями управління, що, на відміну від існуючих підходів, включає використання певного класифікатора витрат для їх ідентифікації та прогнозування, а також запропоновано систему управління витратами на засадах синтезу, що, на відміну від існуючих підходів, враховує особливості підприємств, та є чутливою до будь-яких змін стратегії їх діяльності. В роботі розроблено систему аналізу ефективності формування витрат, яка, на відміну від існуючих підходів, враховує оцінку слабких і сильних сторін функціональної структури управління і дозволяє впорядкувати поточну діяльність та розвиток підприємства. Сформульовано теоретико-методичні аспекти систематизації витрат шляхом використання порівняльного аналізу вітчизняних та зарубіжних систем класифікації для визначення відмінностей у напрямах застосування інформації про витрати за різними ознаками і встановлення взаємозв’язку між ними, що, на відміну від існуючих підходів, розширює рамки їх дослідження. Проведено визначення інструментів, принципів та способів формування витрат для формування системи управління підприємством, що дозволило висунути вимоги, яким повинні відповідати сучасні ефективні системи управління витратами з метою їх використання у практичній діяльності. Охарактеризовано показники еластичності, які в умовах наявності великої кількості характеристик, на відміну від існуючих підходів, дозволяють здійснювати превентивну перевірку планової обґрунтованості витрат для прогнозування майбутньої вартості та ціни продукції. Дисертаційна робота є науковою працею, в якій удосконалено механізм формування витрат промислового підприємства. Сформульовані у дисертації наукові результати отримані автором самостійно і є особистим доробком. Наукові результати дисертації опубліковані у фахових та економетричних наукових виданнях.
The processes of forming market relations in Ukraine require profound changes in the cost management methods of industrial enterprises. The need to use modern market performance criteria is increasing, and the requirements for management flexibility are increasing. The main guideline and measure of the success of the enterprise is the amount of profit. At the same time, the problem of cost-effective formation is in many cases receiving insufficient attention. In this regard, the modern stage of development of domestic industrial enterprises is largely characterized by spontaneity and unpredictability of the processes of formation of production costs. They need more attention to the interconnections and interdependencies of the various activities and management functions in generating production costs, including rationing, planning, accounting, and analysis. Existing deficiencies in cost management lead to an imbalance in the whole process of their formation, and as a result, to excess costs, which can be prevented in the rational organization of the process. This resulted in an excessively high level of costs for a number of domestic enterprises compared to similar enterprises in developed countries. The dissertation presents theoretical provisions, methodological and practical aspects regarding the peculiarities of the mechanism of cost formation at industrial enterprises. The thesis generalizes the theoretical generalization and develops a new approach to the complex solution of an important scientific and practical problem on the application of the mechanism of formation of costs at industrial enterprises. According to the results of research of scientific approaches of domestic and foreign authors, who studied the problems of the mechanism of formation of costs at industrial enterprises allowed to improve the interpretation of the economic essence of the concept of «mechanism of formation of costs» as a comprehensive analysis of the current state and prospects of enterprise development in order to make prudent management decisions to solve problems and take advantage of the benefits that arise and are created in the course of its operations. Science has developed different approaches to solving the problem of reducing costs, but in the current economic crisis, the use of many of them is constrained by the need to make significant investments. Therefore, finding low-cost ways to increase cost-effectiveness is extremely important. The large amount of information on costs and the variety of approaches to their research that шы developed by science, need some adaptation for their effective use in today's environment. In order to improve the information and analytical bases of building the mechanism of cost formation in industrial enterprises, it is necessary to theoretically substantiate and develop methodological provisions at the present stage of economic development. In market conditions, it is necessary to determine the economic nature and evolution of the concept of enterprise costs, to systematize the features of the classification of costs and directions of their use, to consider the formation of a system of regulatory costs. Effective activity of industrial enterprises requires the study of the concept of cost management, the analysis of the perfection of methodological support for the formation of costs, the construction of processes of cost formation in industry. To solve the problems of cost management of industrial enterprises, a systematic approach is used to manage costs and identify the components of a management system. The model of estimation of efficiency of cost management of industrial enterprise on the basis of systematic approach is improved, as well as the mechanism of formation of expenses, built into the general system of cost management of industrial enterprise, is grounded and developed. Using feature-based cost-per-enterprise and cost center analysis, the multi-stage percentage ranking system has been defined as a percentage of costs, which, unlike existing ones, allows them to be reduced by ABC-based Pareto method and expert judgment from taking into account the importance of functions in ensuring the livelihood of enterprises. In the course of the dissertation, the economic nature and evolution of the concept of enterprise costs according to market conditions were determined. The signs of cost classification and directions of their use are systematized, formation of the system of normative regulation of expenses. The concept of cost management is researched and the perfection of scientific and methodological support of production cost formation is analyzed. For the needs of cost management of industrial enterprise, structural and logical schemes of processes of cost formation in industry have been developed. The possibility of using a systematic approach to cost management and defining the components of the management system was substantiated, as well as a mechanism of cost formation, integrated into the overall management system of industrial enterprises. A model for evaluating the cost management of an industrial enterprise based on a systematic approach has also been developed. To make management decisions, it is necessary to use the mechanism of formation of production costs, built into the general cost management system of an industrial enterprise, which, unlike the existing approaches, allows to make management decisions at an initial stage. In the process of research systematization of costs in relation to management functions was carried out, which, unlike the existing approaches, includes the use of a certain cost classifier for their identification and forecasting, the concept of cost management on the basis of synthesis was formed, which, unlike the existing approaches, will be taken into account the specificities of enterprises, and will be sensitive to any changes in the strategy of their activities. Theoretical and methodological aspects of cost systematization are analyzed by using comparative analysis of domestic and foreign classification systems to identify differences in the directions of application of cost information on different traits and to establish correlation between them, which, unlike existing approaches, extends the scope of their research, and also identified the tools, principles and methods of cost formation for the formation of an enterprise management system, which allowed to put forward the requirements that accord modern effective cost management system to be used in practice. The formation and implementation of measures for optimization of production costs, which at the stage of work planning, initially allow predicting costs and benefits, which, unlike the existing ones, can reliably predict the optimal value of production costs. The system of production cost monitoring is considered, which includes elements of elasticity and, unlike the existing approaches, uses a correlation model of cost dependence on production results. The elasticity indices are analyzed, which in the presence of a large number of characteristics, unlike the existing approaches, allow to carry out a preventive check of planned reasonableness of expenses for forecasting future value and price of production. The definition and implementation of cost reduction reserves in the industry have been improved by eliminating unnecessary costs in the process of planning unnecessary costs and improving the process of managing them by a systematic approach. According to the results of the dissertation, the mechanism of formation of production costs has been improved, built into the general system of industrial enterprise management, which, unlike the existing approaches, allows to make managerial decisions at an initial stage. Costs have been systematized in conjunction with management functions, which, in contrast to existing approaches, involves the use of a specific cost classifier for their identification and forecasting, and a cost management system based on synthesis, which, in contrast to existing approaches, takes into account the peculiarities enterprises, and is sensitive to any changes in their business strategy. The system of cost-effectiveness analysis is developed in the work, which, unlike the existing approaches, takes into account the assessment of weaknesses and strengths of the functional management structure and allows to streamline the current activity and development of the enterprise. Theoretical and methodological aspects of cost systematization are formulated by using comparative analysis of domestic and foreign classification systems to identify differences in the directions of application of cost information on different traits and to establish correlation between them, which, unlike existing approaches, extends the scope of their research. The definition of tools, principles, and methods of cost formation for the formation of the enterprise management system was carried out, which made it possible to put forward requirements that modern effective systems of cost management must meet in order to be used in practical activity. The indicators of elasticity, which in the presence of a large number of characteristics, unlike existing approaches, allow to carry out a preventive check of planned reasonableness of expenses for forecasting future cost and price of production. The dissertation is a scientific work in which the mechanism of formation of costs of an industrial enterprise is improved. The scientific results formulated in the dissertation are obtained by the author independently and are a personal achievement. The scientific results of the dissertation are published in professional and econometric scientific publications.

Удосконалено понятійний апарат дослідження фінансових ресурсів домогосподарств. Обґрунтовано рекомендації щодо визначення інвестиційного потенціалу домогосподарства, запропоновано теоретичний підхід до оцінювання умов формування фінансових ресурсів домогосподарств. У роботі оцінено стан та умови формування фінансових ресурсів домогосподарств, проаналізовано напрями розподілу та використання фінансових ресурсів. Визначено обсяг інвестиційного потенціалу домогосподарств України та виявлено основні тенденції в інвестуванні фінансових ресурсів домогосподарств. Запропоновано теоретичні засади управління фінансовими ресурсами домогосподарств, розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів домогосподарств; обґрунтовано напрями державної політики сприяння процесу формування та використання фінансових ресурсів.
Усовершенствован понятийный аппарат исследования финансовых ресурсов домохозяйств. Обоснованы рекомендации относительно определения инвестиционного потенциала домохозяйства. В работе оценено состояние и условия формирования финансовых ресурсов домохозяйств, проанализированы направления распределения и использования финансовых ресурсов. Определен объем инвестиционного потенциала домохозяйств Украины и выявлены основные тенденции в инвестировании финансовых ресурсов домохозяйств. Предложены теоретические основы управления финансовыми ресурсами домохозяйств, разработаны практические рекомендации по повышению эффективности использования финансовых ресурсов домохозяйств; обоснованы направления государственной политики содействия процессу формирования и использования финансовых ресурсов.
Conceptual framework studying of households’ financial resources is improved; theoretical bases of forming sources and usage directions of households’ financial resources are studied. Methodological approach to determination the household’s investment potential is substantiated; methodological approach to evaluation of households’ financial resources forming conditions is offered. The state and conditions of households’ financial resources formation are evaluated; directions of distribution and usage of financial resources are analyzed. The volume of Ukrainian households’ investment potential is calculated and main tendencies to investing households’ financial resources are brought out. The methodical approach to the management of households’ financial resources by implementing the measures in the formation and maintenance of households’ financial stability is given. Practical recommendations on increase of the usage efficiency of households’ financial resources are done; the directions of state policy promoting the process of formation and use of financial resources are substantiated.

Проаналізовано вплив розподілу непрямих витрат швейних вітчизняних підприємств на собівартість їх продукції. Зазначено вплив розподілу непрямих витрат на конкурентоспроможність продукції швейних підприємств. Представлено бази розподілу непрямих витрат традиційним і комбінованим способами.
Analyzes the influence of the indirect cost' distribution at sewing enterprises on the cost of their products. The influence of the costs’ distribution on the competitiveness of sewing industry enterprises’ products is noted. The bases of the indirect costs' distribution are presented in traditional and combined ways. Comparison of distribution bases of total production costs is made in various ways, taking into account the serving enterprises of sewing industry.

Останнім часом в Україні і в світі посилилася увага до такого явища, як соціальна відповідальність бізнесу. Широко обговорюються проблеми соціально-відповідальної поведінки бізнесу, утворюються міжнародні та національні установи, що впроваджують принципи соціально відповідальної поведінки, ставляться питання щодо її ролі і місця в соціально-економічному розвитку країни. На відміну від розвинених країн в Україні ще не закріпилися традиції соціальної відповідальності бізнесу та його розуміння як додаткового внеску у розвиток суспільства. Традиційно вважається, що цим повинні займатися владні органи. Представники владних структур відстоюють протилежну думку, відповідно до якої передбачається обов'язкова участь компаній в соціальних заходах, що перетворює добровільну діяльність на додатковий соціальний податок. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6890

Мета роботи поєднує методологічне й практичне дослідження формування витрат підприємства та їх впливу на його фінансово-господарську діяльність. У роботі визначена мета, зміст, завдання й сутність оцінки формування витрат підприємства, розглянуто теоретичні аспекти формування витрат, їх склад; класифікацію витрат за елементами та за статтями калькуляції, методи обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції; приділено увагу особливостям формування витрат у сільському господарстві. У практичній частині роботи розглянуто вплив витрат на фінансово-господарську діяльність ТОВ АФ «Мрія», проведений аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат; розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності вирощування сільгосппродукції та покращання фінансового стану підприємства.

У методичних рекомендаціях представлено етапи становлення та розвитку тайм-менежджменту; розглянуто методи аналізу витрачання часу (картка щоденного обліку часу О. Гастєва, хронокарти П. Керженцева, ABC-хронометраж, щоденний облік часу О. Федорова, хронометраж за Г. Архангельським, аналіз щоденних витрат часу) та методи управління часом (система управління часом Б. Франкліна, матриця пріоритетів Д. Ейзенхауера, часовий принцип В. Парето, система АБВ-аналізу, метод «Альпи» тощо). Автором запропоновано коучинг як інноваційну технологію для формування прийомів нормування розумової праці та практикум з оцінки навичок-тайм-менеджменту.

У статті здійснено аналіз структури витрат аеропорту, оскільки саме вони становлять основу формування собівартості наданих послуг. Обґрунтовано, що для розрахунку повної виробничої собівартості виробництва конкретної аеропортової послуги доцільно вибрати один підрозділ, який акумулює всі витрати і, відповідно, прибуток від виробництва даної послуги аеропортового комплексу. Визначено основні принципи формування собівартості виробництва аеропортової послуги. Пропонований у роботі методичний підхід до розрахунку собівартості виробництва окремих центрів витрат дає змогу розрахувати витрати на виробництво кінцевих послуг аеропорту, провести аналіз прибутку і виявити основні напрями зниження витрат та підвищення прибутку за окремими напрямами діяльності аеропорту. Формування кінцевої вартості виробництва аеропортової послуги відбувається у центрі акумуляції прибутку за допомогою накопичення інформації про внутрішньогосподарські зв’язки центрів акумуляції прибутку з допоміжними підрозділами аеропорту. Методичні принципи формування витрат аеропорту за допомогою показників центрів витрат та внутрішньогосподарських зв’язків між підрозділами допомагають також вирішити завдання економічного планування і бюджетування діяльності кожного допоміжного та виробничого підрозділу. Запропонована структура собівартості послуг аеропорту дає змогу вирішити низку управлінських завдань – від аналізу рентабельності послуг за допомогою операційного аналізу до обґрунтування рішень в інвестиційній і фінансовій сферах.

Дослідження присвячено проблемам та перспективам формування маркетингового потенціалу території як чинника її соціально-економічного розвитку. Стверджується, що маркетинг територій здатний забезпечувати узгодження багатьох економічних інтересів із цільовими програмами розвитку різного рівня. Маркетинг територій – це свого роду організуючий інструмент, який створює об’єктивні умови для узгодження соціально-економічних процесів, тим самим виступаючи інструментом формування та реалізації маркетингового потенціалу території. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених проблемам ефективного управління формуванням маркетингового потенціалу території. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи формування маркетингового потенціалу території на основі аналізу існуючих тимчасових, просторово визначених та прогнозованих на майбутнє стратегічних потреб споживачів території, а також аналізу конкурентних переваг регіону. Обґрунтовано, що важливим у реалізації маркетингового підходу в управлінні соціально-економічними процесами в регіоні є використання інструментів «маркетингу територій». Регіон у цьому разі розглядається як комплексний «територіальний продукт», у якому чотири традиційні елементи комплексу маркетингу (маркетинг-мікс): продукт (product), ціна (price), розподіл (place) і просування (promotion) тісно взаємопов’язані.

На ефективність роботи підприємства, що виконує перевезення вантажів, значний вплив справляє вибір перевізника. Проаналізовано критерії вибору, що набули найбільшого поширення – вартість послуги, час та швидкість доставки, надійність перевезення, провізна спроможність та ін. Описано процедуру вибору перевізника, етапи якої включають формування переліку критеріїв, ранжування, оцінювання претендентів, використання додаткових параметрів вибору. Надано стислу характеристику ряду методів вибору перевізника (метод рейтингових оцінок, метод матриць, метод ієрархій, метод елімінування, метод домінуючих характеристик, метод оцінки витрат, метод врахування технологічних параметрів. Наведено приклад оцінювання перевізника з використанням методу експертних оцінок.

Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. Україна відстає за рівнем інтелектуального капіталу від країн-лідерів, а також поступається багатьом країнам. Цифровізація освіти в нашій країні повинна максимально ліквідувати це відставання. Пандемія COVID-19 значною мірою прискорила розвиток усіх сфер онлайн-життя, у тому числі онлайн-освітньої моделі на найближчі десятиліття. У роботі розглянуто основні тенденції розвитку освіти в умовах цифрової трансформації суспільства, визначено основні відмінності онлайн-навчання, які носять як позитивний, так і негативний характер. Обґрунтовано необхідність запровадження нової методології навчання, яка ґрунтується не на окремих інструментах, а на можливостях онлайн-освіти з урахуванням існуючих технологічних рішень для освіти шляхом формування єдиної екосистеми. Усе це дало змогу виділити найбільш актуальні проблем розвитку інтелектуального капіталу в Україні та запропонувати шляхи їх подолання на засадах онлайн-освіти.

У дослідженні розглянуто сутність парадигми сталого розвитку та причини її виникнення і становлення. Висвітлено складники концепції існування та розвитку суспільства в координатах сталого розвитку. Розглянуто сутність поняття «відповідальність бізнесу» та моделі формування відповідального ставлення суб’єктів господарювання до здійснення бізнесової діяльності, доцільність застосування суб’єктами господарювання концепції управління загальною відповідальністю (TRM). Приділено увагу здійсненню переходу від концептуальних засад парадигми економічного розвитку та екстенсивного зростання до сталого розвитку на рівні окремих господарюючих суб’єктів та їхніх об’єднань шляхом проведення певного комплексу заходів, пов’язаних як із погляду організаційного розвитку цього суб’єкта, так і інтеграції усіх процесів управління та приведення їх у відповідність вимогам світових стандартів. Висвітлено заходи щодо оптимізації витрат та екологічної безпеки в діяльності суб’єктів господарювання. Розглянуто поняття соціальної відповідальності бізнесу як із погляду міжнародних нормативних документів, так і як невід’ємного складника діяльності суб’єктів господарювання в координатах сталого розвитку. Проаналізовано формування соціальної політики суб’єктів господарювання як реалізацію соціальних складників відповідальності бізнесу в координатах сталого розвитку.