Academic literature on the topic 'Формальності'

Стаття присвячена виявленню проблем реалізації правового явища «митні формальності» у митній діяльності. Встановлено, що в національному митному законодавстві підміняється або ототожнюється значення понять «митна процедура», «заходи митного контролю» значенням поняття «митні формальності», що вносить плутанину в праворозуміння та правозастосування митного законодавства в Україні. Запропоновано під час формування та реалізації митного законодавства України врахувати теоретичні розробки та пропозиції вітчизняних вчених, що стосуються митних формальностей і процедур.

У статті акцентується увага на наявність у нормативних актах України з питань митної справи підміни або ототожненні деяких ключових дефініцій, що значно ускладнює як сприйняття понятійно-категоріального апарату, так і правозастосовну діяльність у цій сфері. Встановлено, що деякі автори помилково митні формальності розглядають як різновид адміністративної процедури. Доведено, що внутрішню структуру адміністративної процедури в митній справі становлять митні формальності та дії. Запропоновано внесення змін у національне митне законодавство щодо заміни по всьому тексту і у всіх відмінках поняття «митний режим» на поняття «митна процедура».

У статті розглядається проблема співвідношення двох етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. Показано, що українській філософ у своїй концепції намагається поєднати принципи етичної деонтології і етики цінностей. Це призводить до певного відходу від послідовного раціоналізму, автономії, формальності й універсальності моралі, характерних для етики Канта. Робиться висновок, що етика Б.О.Кістяківського ґрунтується на цінностях, насамперед, на цінності людської особистості, але розгортається як система етичних норм, що утворюють незалежну від природної необхідності сферу належного.

У статті розглянуто основні підґрунтя створення та функціонування зони митного контролю в межах розташування зони митниць та в пунктах пропуску через державний кордон, розкрито основну типологію зон митного контролю. Функціональне спрямування зон митного контролю як місць, де виконуються митні формальності щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон, зумовлює зв'язок їхнього правового режиму із функціями конкретних митних органів, зоні діяльності яких створено такі зони. Зони митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонено в'їзд до країни, тощо. Водночас у разі розташування пунктів пропуску на лінії державного кордону обов'язковою є наявність договору із сусідньою державою. Основними суб'єктами управління зонами митного контролю є митниці, їх відокремлені структурні підрозділи - митні пости. Крім того, безпосереднє забезпечення режиму зони митного контролю може бути покладено на відповідний структурний підрозділ митниці або митного поста - відділ митного оформлення. Підставами розподілу повноважень у цьому разі є такі критерії, як зона діяльності підрозділу та його функції щодо митного контролю й митного оформлення щодо конкретних способів і засобів переміщення товарів, або виду товарів. Територіальна дія правового режиму зони митного контролю охоплює певну ділянку митної території України, а також розташовані на ній об'єкти та споруди. Важливою особливістю правового режиму зони митного контролю є встановлення низки правил технічного й організаційного характеру щодо відповідних територій, споруд та об'єктів, головною метою яких є створення належних умов як для дотримання режимних вимог перебування осіб, товарів і транспортних засобів на території відповідної зони, так і для виконання передбачених законодавством митних формальностей.

Теория вежливости и невежливости является в настоящее время одним из актуальных междисциплинарных направлений исследований, развивающихся на стыке лингвопрагматики, социолингвистики, психолингвистики, дискурс-анализа, когнитивной лингвистики и теории коммуникации. Междисциплинарный подход к изучению категорий вежливости и невежливости позволил по-новому посмотреть на их функционирование и роль в коммуникации, а также проследить их связь со смежными явлениями. Цель статьи — уточнить соотношение вежливости, невежливости, формальности, неформальности и грубости, рассматриваемых в дискурсивно-прагматическом ракурсе, охарактеризовать типы не/вежливости и их функции. Показана необходимость рассматривать вежливость и невежливость на прагматическом уровне с учетом контекста и восприятия высказывания адресатом. С использованием иллюстративных примеров из русского, английского и испанского языков обосновывается необходимость различать вежливость и формальность, невежливость и грубость, поскольку между ними нет полного соответствия. РЕЗЮМЕ Теория вежливости и невежливости является в настоящее время одним из актуальных междисциплинарных направлений исследований, развивающихся на стыке лингвопрагматики, социолингвистики, психолингвистики, дискурс-анализа, когнитивной лингвистики и теории коммуникации. Междисциплинарный подход к изучению категорий не/вежливости позволил по-новому посмотреть на их функционирование и роль в коммуникации. Цель статьи – уточнить некоторые вопросы, касающиеся взаимоотношений вежливости, невежливости, формальности, неформальности и грубости, рассматриваемых в дискурсивно-прагматическом ракурсе, охарактеризовать типы не/вежливости и их функции. Показана необходимость различать вежливость и невежливость на семантическом и прагматическом уровнях с учетом контекста и восприятия высказывания адресатом. С использованием иллюстративных примеров из русского, английского и испанского языков обосновывается необходимость различать понятия «вежливость» и «формальность», «невежливость» и «грубость», поскольку между ними нет полного соответствия.

У статті досліджено міжнародно-правовий аспект юридичної діяльності франкських королів із династії Меровінгів. Особливу увагу присвячено нащадкам короля Хлодвіга – Теодоріху, Теодеберту, Теодебальду. Їхнє правління сукупно охоплює період з 511 по 555 рр. і характеризується зростанням могутності Франкського королівства. Зокрема, франки підкорили племена алеманнів, тюрингів, бургундів, успішно протистояли саксам. Однак, з історико-юридичної точки зору, найважливішим аспектом франкської історії завжди була участь франкського племені в італійському політичному житті. Протягом 511-555 рр. франки активно втручалися у внутрішню політику Остготського королівства, що функціонувало на теренах Італії, Провансу та Далмації з дозволу Східної Римської імперії (Візантії). Автором здійснено міждисциплінарний аналіз першоджерел (анналів, хронік, літописів, кодексів), що дозволяє зробити висновок про формальне визнання франкськими королями верховної влади візантійських імператорів протягом першої половини VI століття. Відтак, на матеріалі міжнародно-правової діяльності Меровінгів можна чітко прослідкувати різницю між юридичним і політичним станом справ у ранньому середньовіччі. З юридичної точки зору, Франкське королівство завжди виступало (до 800 року включно) власністю Східної Римської імперії, оскільки візантійський імператор, після дра- матичних подій 476-480 рр., зали- шився єдиним римським імператором у світі. Франкські королі були вимушені дотримуватись цієї формальності, з огляду на переважання латиномовного населення серед своїх підданих. З політичної точки зору, Франкське королівство сформувалось і розвивалось як цілком самостійне державне утворення, що протягом правління династії Меровінгів, під впливом трансферту римського публічного права, перетворилось із примітивного «вождества» в розвинену «монархію». Стаття демонструє політичні та юридичні маневри Меровінгів, яких вони були змушені дотримуватись для того, щоб забезпечити баланс між юридичною формою і політичним змістом відносин із Візантією.

Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження – сукупність фінансових відносин, які виникають між суб’єктами ЗЕД та державою з приводу переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон. У роботі розглядаються теоретичні аспекти митних формальностей та процедур у митній справі, розкриваються особливості уніфікації принципів і стандартів здійснення митних формальностей в умовах євроінтеграції України та особливості розгортання національних програм авторизованого економічного оператора як закономірного етапу розвитку митної справи у світі. Проаналізовано прагматику здійснення митних формальностей в Україні, фіскальну ефективність проведення митних формальностей в Україні. Запропоновано вектори спрощення митних формальностей в контексті європейських стандартів та висвітлено можливості впровадження в Україні міжнародних стандартів розвитку «Єдиного вікна» при переміщенні товарів через митний кордон.
The master's qualification work consists of three sections. The object of study - a set of financial relations arising between the subjects of foreign economic activity and the state regarding the movement of goods and vehicles across the customs border. The paper considers theoretical aspects of customs formalities and procedures in customs, reveals the features of unification of principles and standards of customs formalities in the context of Ukraine's European integration and features of deployment of national programs of authorized economic operator as a natural stage of customs development in the world. The pragmatics of customs formalities in Ukraine, fiscal efficiency of customs formalities in Ukraine are analyzed. Vectors for simplification of customs formalities in the context of European standards are proposed and the possibilities of implementing international standards for the development of the "Single Window" in the movement of goods across the customs border are highlighted.

Ільченко К.Р. Порядок та підстави переміщення через митний кордон України продуктів морського та річкового промислу : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ільченко Катерина Романівна. - Одеса, 2016. - 210 с.
Ільченко К.Р. Порядок та підстави переміщення через митний кордон України продуктів морського та річкового промислу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2016. Дисертація є науковим дослідженням порядку та підстав переміщення через митний кордон України продуктів морського та річкового промислу. Охарактеризовано поняття продуктів морського та річкового промислу як митно-правову категорію. Визначено еволюцію законодавчого регулювання морського та річкового промислу, стан наукових досліджень переміщення через митний кордон України продуктів морського та річкового промислу. Установлено специфіку митних формальностей при переміщенні продуктів морського та річкового промислу. Визначено особливості підстав та принципів переміщення. Встановлено відмінність митного оформлення продукції промислу українського та іноземного походження і митного контролю за нею. Виокремлено особливості відповідальності за вчинення порушень митних правил при переміщенні продуктів морського та річкового промислу. Визначено види міжнародно-правового співробітництва та вплив міжнародно-правових актів на удосконалення правового регулювання переміщення через митний кордон України продуктів морського та річкового промислу. Ключові слова: продукти морського та річкового промислу, митне регулювання, митні формальності, переміщення, продукти українського походження, продукти іноземного походження, митні правила.
Ильченко К.Р. Порядок и основания перемещения через таможенную границу Украины продуктов морского и речного промысла. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2016. Диссертация является научным исследованием порядка и оснований перемещения через таможенную границу Украины продуктов морского и речного промысла. Охарактеризовано понятие продуктов морского и речного промысла как таможенно-правовая категория. Осуществленное исследование эволюции правового регулирования перемещения продуктов морского и речного промысла позволяет сделать вывод о существовании двух этапов развития – советского и современного. Проанализировано состояние научных исследований перемещения через таможенную границу Украины товаров морского и речного промысла. Установлено, что под перемещением через таможенную границу Украины товаров морского и речного промысла следует понимать совокупность таможенных формальностей, связанных с фактическим вывозом с таможенной территории Украины на таможенную территорию другого государства, или фактическим ввозом с таможенной территории другого государства на таможенную территорию Украинского государства продуктов морского и речного промысла любым способом, любыми средствами и любыми видами транспорта. Определена специфика таможенных формальностей при перемещении продуктов морского и речного промысла. Выделены основания перемещения продуктов морского и речного промысла. Определены и исследованы основополагающие принципы перемещения продуктов морского и речного промысла, особенности порядка и принципов перемещения. Проанализированы определения «перемещение через таможенную границу» в таможенных кодексах Республики Беларусь, Российской Федерации и Европейского Сообщества и установлена необходимость закрепления указанного понятия и в законодательстве Украины. Выделены основания перемещения продуктов морского и речного промысла: а) для продуктов морского и речного промысла украинского происхождения такими основаниями являются получение лимитов вылова и специального разрешения субъектами хозяйствования от органов государственной власти; б) для продуктов морского и речного промысла иностранного происхождения такими основаниями перемещения являются таможенная декларация и другие, предусмотренные законом, разрешительные документы (сертификат соответствия, аттестат производства и т.п.). Установлен перечень товаров, какие следует относить к продуктам морского и речного промысла украинского происхождения, а какие – к продуктам иностранного происхождения.Установлены отличия таможенного оформления и таможенного контроля за продукцией промысла украинского и иностранного происхождения. Указана специфика ответственности за нарушение таможенных правил при перемещении продуктов морского и речного промысла. Определены виды международно-правового сотрудничества и влияние международно-правовых актов на совершенствование правового регулирования перемещения через таможенную границу Украины товаров морского и речного промысла. Установлена необходимость в ратификации международных документов (конвенцій, соглашений), которые имеют стратегическое значение как для таможенного, так и для международного законодательства.
Ilchenko K.R. Procedure and grounds across the customs border of Ukraine of products of sea and river fishing. – Manuscript. The dissertation on the scientific degree of the candidate of the law sciences, the speciality 12.00.07 – administrative law and process; finance law; information law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2016. The dissertation is devoted procedure and grounds across the customs border of Ukraine of products of sea and river fishing. Сoncept products of sea and river fishing, as customs and legal category. Determined the evolution of legal regulation of sea and river fishing. The state of research across the customs border of Ukraine products of sea and river fishing. Established the specific customs formalities when moving products of sea and river fishing. The features of the procedure and principles of the movement. Established distinction customs clearance and customs control of fishery products Ukrainian and foreign origin and responsibility for committing customs offenses. The types of international legal cooperation and the impact of international instruments on improving the legal regulation of cross-border products Ukraine sea and river fishing.