Academic literature on the topic 'Флюїд'

У статті розкривається значення емоційного інтелекту в особистісному зростанні учнів початкової школи в контексті мистецької освіти. Уточнюється поняття «емоційний інтелект», окреслюється його зміст та структура. Визначаються особливості його розвитку в учнів 1-4 класів у контексті мистецького навчання у початковій школі. Виокремлено, адаптовано та розроблено вправи, прийоми, ігри для розвитку емоційного інтелекту молодших школярів: «Метафора», «Маска улюбленого героя мистецького твору», «Скринька кольорових емоцій», «Кандинський», «Музична графіка», «Пантоміма», «Скульптура», «Тембри голосів», «Малюнок в техніці флюїд-арт», «Тілесна перкусія», «Диригент», «Дзеркало», «Дотик», «Музичний діалог», «Мистецьких зошит емоцій», «Мозаїка емоцій», «Імпровізація», «Емоція у смартфоні», «Мистецький батл», «Кольори», «Флюїд-арт», «Дихальна гімнастика» та інші. Означено базові чинники та умови, які безпосередньо впливають на розвиток емоційного інтелекту молодших школярів освітньому процесі НУШ.

В роботі запропоновано теоретичне рівняння стану рідкого метану, побудоване в рамках теорії збурення, де в якості нульового наближення виступає флюїд Ленарда-Джонса, а в якості потенціалу збурення – октуполь-октупольна взаємодія молекул метану. Рівняння стану рідкого метану дозволяє описати його термодинамічні властивості на лінії плавлення і передбачити їх з достатньою точністю в області високого тиску, де практично відсутні експериментальні дані. Термодинамічні властивості рідкого метану розраховані в широкому діапазоні температур (100-300 К) і тисків (1-1000 МПа). Для розрахунку було задано лише три параметри: два параметра потенціалу Ленарда-Джонса і октупольний момент молекули метану. Рівняння стану метану внесено в автоматизовану систему розрахунку теплофізичних властивостей речовин «ThermoPro-5». Наведено результати розрахунку густини, ентальпії, ентропії, коефіцієнта теплового розширення, стисливості і теплоємності. Можливості запропонованого теоретичного рівняння стану, що не залучає експериментальних даних, а також оцінки точності отриманих даних, дозволяють значно розширити область дослідження рідкого метану до високих тисків понад 1000 МПа.

Представлені результати термодинамічного та гідравлічного моделювання технологічних варіантів виробництва електричної енергії в геотермальному циркуляційному контурі з використанням теплової, механічної та хімічної енергії флюїду геотермальних родовищ з аномально високим пластовим тиском (АВПТ). Геотермальні поклади такого типу зустрічаються на глибинах до 4000 м і характеризуються позитивною температурною аномалією, що визначає перспективність їх використання у геотермальній енергетиці. Однак використання покладів АВПТ ускладнює високий тиск флюїду на поверхні, що зумовлює підвищену металоємність наземного обладнання та потенційну небезпеку для оточення внаслідок можливої розгерметизації. Які базову модель прийнято бінарну ГеоТЕС на органічному циклі Рєнкіна під повним тиском геотермального флюїду. Заразом, з метою зниження металоємності та попередження наслідків аварійних ситуацій, розглянуто технологічні схеми ГеоТЕС з попереднім зниженням тиску за допомогою турбіни Пелтона із відділенням та використанням розчиненого метану для виробництва електричної й теплової енергії у газопоршневій когенераційній установці. Порівняльні розрахунки технологічних схем проводились за даними геотермального родовища АВПТ Мостицька, Україна, з температурою до 140 оС, пластовим тиском 500 бар і вмістом розчиненого метану 1 м3/м3 на глибині 3600 м. Наведено результати математичного моделювання гідродинаміки та теплообміну руху флюїду в свердловинах, процесів зниження тиску в турбіні Пелтона, видалення та використання розчиненого метану в когенераційній установці, термодинамічного розрахунку паротурбінного циклу ГеоТЕС, які дозволили провести порівняння базового й альтернативних варіантів технологічних схем за рівнем електричної й теплової потужності. Одержані дані призначені для подальшого використання у техніко-економічному зіставленні розглянутих технологічних схем. Бібл. 10, табл. 6., рис. 4.

В роботі пропонується нова концепція реалізації циклу Стірлінга в області не тільки надкритичних, але й, власне, критичних температури і тиску, заснована на виявленій в наших попердніх роботах вираженій гетерогенній структурі надкритичних флюїдів. Існування такої гетерогенної стаціонарної наноструктури решіткового типу в достатньо широких діапазонах надкритичних властивостей, які були названи не-гіббсівською фазою флюїду, було запропановане (Роганковим В.Б та іншими) у рамках моделі ФТ (флуктуаційної термодинамики). Така флюїдна структура в практичному використанні може бути досить перспективною. Вона проявляється в наявності досить регулярного, решіткового типу просторового розподілу густини флюїду і його теплових властивостей в т.зв. мезоскопічних малих об’ємах всередині робочих порожнин стискання і розширення пропонованої схеми спряжених стірлінгів. Саме поняття спряження означає ідею максимально-ефективного використання теплоти, одержаної в циклі від джерела, шляхом поєднання двох підциклів високого (І) і помірного (ІІ) тиску вздовж критичної ізохори. В роботі введене нове поняття ступеня теплофізичної досконалості (доповнюючий прийняте поняття термодинамічної досконалості, для окремих стадій – ізоліній і вузлів – нод спряженого повного циклу типу Стірлінга-Рейліса, яке дозволяє кількісно оцінити позитивний ефект додаткової внутрішньої рекуперації на загальну регенерацію теплоти. Ізольована від навколишнього середовища конструкція обох підціклів (І) і (ІІ) і об`єднуючого стірлінга є його перевагою у порівнянні з циклами внутрішнього згоряння. В якості потенціально-перспективної робочої речовини пропонується двоокис вуглецю. Таким чином, наша мета полягає у використанні виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення спряженного, досить ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом - надкритичним двоокисом вуглецю, замість традиційного використання водороду або гелію.

У дисертації висвітлюються актуальні питання визначення положення газонафтового і водонафтового контактів на “водоплавних” нафтогазоконденсатних покладах за результатами геофізичних досліджень у відкритому стовбурі свердловини. Такі поклади є об'єктами з дуже складними електричними властивостями присвердловинної зони і потребують підвищення інформативності комплексу методів ГДС. Теоретично обґрунтовано і доведено фактичними дослідженнями в свердловинах переваги методу ВІКІЗ для визначення параметрів геоелектричної моделі порід-колекторів, які виповнюють теригенні відклади юрського комплексу ЗСНГП. Методологічні властивості методу зумовлюють достовірнішу оцінку геоелектричних параметрів зони проникнення і дають можливість виявити облямовуючу зону. На базі геофізичної інформації під час дослідження розрізу свердловин та інформації по визначенню фізико-хімічних властивостей пластового флюїду, створено фізико-геологічну модель присвердловинної зони, яка характеризує залежність електричних параметрів присвердловинної зони від геологічних властивостей порід-колекторів з різним типом пластового флюїду. Свердловинні дослідження методом ВІКІЗ на Кинському і Харампурському нафтогазоконденсатних родовищах показують що зміна параметрів геоелектричного розрізу свердловини відбувається під час проходження свердловиною через ГНК і ВНК. Створена фізико-геологічна модель присвердловинної зони для «водоплавних» нафтогазоконденсатних покладів має можливість не тільки виділяти інтервал продуктивних колекторів, але і розділяти їх на нафтонасичені і газонасичені. Запропонована уніфікована схема використання порівняння газонасичених інтервалів, виділених за методом ВІКІЗ і способом ПНК, яка дає можливість визначити положення ГНК як на етапі оперативного висновку, так і на етапі побудови флюїдальної моделі покладу.
В диссертации освещаются актуальные вопросы определения положения газонефтяного и водонефтяного контактов на «водоплавающих» нефтегазоконденсатных залежах по результатам геофизических исследований в открытом стволе скважины. Такие залежи являются объектами с очень сложными электрическими свойствами прискважинной зоны и требуют повышения информативности комплекса методов ГИС. Теоретически обосновано и доказано на практических исследованиях преимущество метода ВИКИЗ при определении параметров геоэлектрической модели пород-коллекторов, которые составляют терригенные отложения юрского комплекса ЗСНГП. Методологические свойства метода обеспечивают более однозначную оценку геоэлектрических параметров зоны проникновения и дают возможность выявлять окаймляющую зону. На базе геофизической информации по исследованиям разрезов скважин и информации по определению физико-химических свойств пластового флюида, создано физикогеологическую модель прискважинной зоны, которая характеризует зависимость электрических параметров прискважинной зоны от геологических свойств пород-коллекторов с разным типом пластового флюида. Доказано, что в течении первых 5-10 часов после раскрытия разреза по электрическим параметрам техногенных неоднородностей с высоким уровнем достоверности можно определить тип насыщающего пластового флюида. Скважинные исследования методом ВИКИЗ на Кынском и Харампурском нефтегазоконденсатных месторождениях показывают, что изменение параметров геоэлектрического разреза скважины происходит при прохождении скважиной через ГНК и ВНК. Предложено унифицированную схему использования соответствия газонасыщенных интервалов, выделенных по методу ВИКИЗ и методике ПИК, которая дает возможность определять положение ПНК как на этапе оперативного заключения, так и на этапе построения флюидальной модели залежи.
The Theses illustrates relevant issues of gas-oil and oil-water contacts position location in bottom water-drive oil-gas condensate reservoirs, belonging to laminated deposits of Jurassic bedrock in West-Siberian petroleum province. Such deposits are objects with very complicated electrical properties of the well bore zone, abruptly changing with the deposit’s height. Investigation of deposits with multicomponent reservoir fluid composition requires implementation of new geophysical wells survey methods and increase of useful information volume, extractable from the carried out complex of geographical information system (GIS). As a result of the author’s investigations, a number of scientific conclusions were drawn, which represent great practical importance in the field of geophysical survey of oil and gas wells and geological simulation for deposit fluidic structures with multicomponent composition of reservoir fluid. Advantages of the VIKIZ method for surveying lamellar terrigenous deposits of West-Siberian petroleum province of Jurassic horizon have been theoretically validated and proved in practice. Based on geophysical information and the information on formation fluid property investigations, main points and directions for a physical and geological model were formulated. The model characterizes relation between the penetration zone parameters and geological properties of reservoirs with different types of fluids. A method was developed which allows locating the OWC based on the parameters of the penetration zone and the low-resistivity zone. This can be important information for of specification standard oil-water surface interpretation results. A physical and geological model was created which allows discriminating oil-saturated reservoirs in the pay zone from gas-saturated ones and determines OWC position in bottom water-drive oil and gas condensate reservoirs of West-Siberian petroleum province. A unified scheme for gas-saturated formation comparison usage was suggested. The intervals were distinguished based on the VIKIZ method and PNK technique, which allowed determining GOC position at the operative conclusion stage, as well as at the stage of fluidic model deposit creation.