Academic literature on the topic 'Фермерська техніка'

The purpose of the research of this scientific work is to assess the possibilities of development of farms in modern conditions, as well as to find out the problems and prospects of farms in Ukraine. Method. Farming is a form of entrepreneurial activity of citizens with or without the creation of a legal entity who have expressed a desire to produce marketable agricultural products, process and sell them in order to make a profit on land provided for family farming. An important role in the production of agricultural products is now given to farms that have actually become full-fledged entities in the agrarian diversified economy, have passed their first stage of formation and formation. The presence of a large number of large producers, problems of organization and location of wholesale markets, insufficient population of rural areas, inadequate level of resource supply – all this determines the specifics of the competitive environment in which farms operate. The task of development of farms in Ukraine requires the study of the peculiarities of their activities, analysis of the current stage of functioning of farms, identifying obstacles to their development and outlining areas for improvement of their activities. This is what determines the relevance of this article. Results. The scales and tendencies of development of farms in Ukraine, their place among other agricultural producers, including in the context of regions of Ukraine are analyzed. The main indicators of their activity are described. It is confirmed that despite the large number of farms, their place in the agricultural economy of Ukraine still remains insignificant. The main organizational and economic problems of farm development in Ukraine have been identified, which are related to the lack of equity, conditions for free access to credit, as well as the inadequate ratio between prices for technical equipment and agricultural products. The position of farms in the world is revealed. Scientific novelty and practical significance. The development of farming as a priority form of agricultural farms is shown. A number of measures for the development of farms are proposed. The advantages of farms over personal farms and over agricultural enterprises are given. Problems and prospects of farming in Ukraine are revealed.

У статті досліджується процес становлення та розвитку в селянських господарствах Європейської частини Росії підсобного товарного маслоробства протягом кінця ХVIIІ – початку ХХ ст.: географія, масштаби та динаміка, технічна еволюція та соціально-економічна організація товарного, основні напрями розвитку селянських підсобно-промислових кластерів Європейської Росії, що спеціалізувалися на виробництві різних видів масла. Організація малих підприємств з молокопереробки в багатьох селянських господарствах Європейської Росії сприяла подальшому розвиткові продуктивних сил села, підвищенню його економічного потенціалу, в також поліпшенню житлових, комунально-побутових і соціально-культурних умов життя селянського населення. Автором зроблена спроба здійснити новий підхід до вивчення обраної проблеми, запропоновано власний варіант розуміння місця і ролі селянського маслоробства в розвитку окремих російських регіонів, виділити суттєві риси розвитку селянського маслоробства Європейської Росії, найбільш важливі з точки зору врахування можливостей їх використання на користь сучасних фермерських господарств.

Цукрові буряки є важливою для України технічною культурою. В Україні цукровий буряк вирощується на площах близько 1 млн га. У сьогоднішніх умовах господарювання великі аграрні підприємства використовують для збирання коренеплодів цукрового буряка високопродуктивні самохідні комбайни. Для потреб невеликих та середніх фермерських господарств практично відсутня пропозиція нової техніки для збирання цієї культури. Аналіз відомих досліджень вчених у галузі збирання цукрових буряків вказує, що основним їх спрямуванням є пошук шляхів вирішення технічного протиріччя, яке полягає у необхідності копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля у машинах, які здійснюють зрізування гички суцільним горизонтальним ротором, мінімум над 4-ма рядками. Разом із тим, відсутні технічні та теоретичні обґрунтування, які б дозволяли кардинально розв’язати це протиріччя. Під час аналізу технологічних операцій збирання цукрового буряка, зокрема зрізування гички, було виокремлено низку параметрів, вплив яких на енергетику процесу зрізування вимагає дослідження. У статі представлено функціональну схему причіпного бурякозбирального комбайна, який не вимагає копіювання висоти розташування головок коренеплодів над поверхнею поля для якісного зрізування гички. З метою перевірки роботоздатності запропонованої схеми комбайна виготовлено лабораторну установку для дослідження процесу зрізування гички з коренеплодів. Розроблено методику дослідження крутного моменту, що необхідний для процесу зрізування. Методика базується на математичному методі планування експерименту. На основі результатів експерименту отримано рівняння регресі, яке розкриває вплив на величину крутного моменту зрізування максимального діаметру коренеплодів, кута нахилу осі коренеплодів та зазору між площиною ножа і нижньою кромкою брального шківа. За результатами дослідження запропоновані рекомендації.

У статті досліджується складний процес розвитку бондарства в селянських господарствах Європейської Росії як важливий напрям модернізації народного господарства країни кінця XVIII – початку XX ст. й аналізуються основні етапи ринкової трансформації селянського бондарського виробництва, а також його географія, масштаби, динаміка розвитку та соціально-економічна організація. Особлива увага надається вивченню регіональних особливостей розвитку селянського бондарства, визначенню його місця і ролі в господарському комплексі сільського населення та в соціально-економічному просторі сільської території Європейської Росії. Проаналізовані основні етапи й напрямки організаційного та техніко-технологічного вдосконалення виробництва різних бондарних виробів, а також різноманітні новації українських селян-бондарів. Доводиться, що протягом кінця ХVIIІ – початку ХХ ст. селянське бондарство належало до провідних галузей народного господарства Росії и задовольняло майже всі потреби її населення в різноманітних бондарських виробах. Організація бондарства в багатьох селянських господарствах Європейської Росії сприяла подальшому розвиткові продуктивних сил села, підвищенню його економічного потенціалу, а також поліпшенню житлових, комунально-побутових і соціально-культурних умов життя сільського населення. Розглянута можливість використання в сучасному селі народних виробничих традицій, накопичених протягом кінця XVIII – початку XX ст. у сфері бондарних промислів. Автором зроблена спроба здійснити новий підхід до вивчення обраної проблеми, запропоновано власний варіант розуміння місця і ролі селянського бондарства в розвитку окремих російських регіонів, виокремлено суттєві риси розвитку селянського бондарства в Росії, найбільш важливі з точки зору врахування можливостей їх використання на користь розвитку сучасних фермерських господарств

У статті проаналізовано сучасний стан інноваційних технологій виробництва комбікормової продукції та перспективи розвитку тваринництва та птахівництва в умовах фермерських господарств України. Одним із напрямків інтенсивного розвитку тваринництва та птахівництва є ефективне виробництво комбікормової продукції із застосуванням енергоефективних технологій та засобів ресурсозбереження. Впровадження інноваційних технологій та модернізація підприємств комбікормової промисловості України дозволяють розширити асортимент високоякісної готової продукції підвищеної продуктивної дії. Для ефективного застосування інноваційних технологій в умовах фермерських господарств і за практичним досвідом роботи відомих виробників-фірм Західної Європи передбачено виробництво пересувних малогабаритних комбікормових агрегатів, устаткування. Встановлено, що модернізація конструктивних елементів об’єктів, які поєднують декілька процесів, операцій у машинах, сприяє зменшенню характеристик металоємності й енергоємності. За рахунок поєднання основних і допоміжних операцій досягається зменшення загальної маси конструкцій комбікормових агрегатів, питомих витрат енергії, спрощення монтажних і налагоджувальних робіт та покращення технічного обслуговування обладнання. Комплектність обладнання агрегатів дозволяє швидко регулювати способи контролю якості продукції і застосовувати заходи щодо підвищення якісних показників готової продукції. За аналізом досвіду роботи фахівців у проектних розробках варіантів побудови схем технологічних процесів підготовки та виробництва комбікормової продукції розроблено структурні схеми зв’язку технологічних процесів та обладнання на пересувних комбікормових агрегатах. Застосування технологічних процесів підготовки сировини та виробництва продукції максимально враховує потреби замовника за адресними комбікормами для сільськогосподарських тварин. Виробництво комбікормової продукції на пересувних комбікормових агрегатах здійснюють на відкритому просторі та у закритому просторі, що потребує додаткової розробки вимог охорони праці, правил пожежної безпеки, оскільки у господарствах зберігається велика кількість горючої рослинної сировини та продуктів її переробки. Інноваційні технічні рішення за проектними, конструкторськими розробками розширюють сфери використання установки для переробки рослинних кормів і зернофуражу різної вологості, забезпечують стабільну пневмоподачу, знижують енергоємності в 1,5…2 рази, підвищують ефективність змішування компонентів до 85…98%.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, тваринам, птахам, комахам і призводить до значних матеріальних збитків та може призвести до загибелі живих істот. Пожежна безпека — це стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі. Гасіння пожежі вимагає значних матеріальних засобів і людських ресурсів. Вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю від 1до 10 м/св. залежності від погодних умов[5]. Винуватцями лиха різних ступенів пожеж в першу чергу є люди та людський фактор. Неуважність до техніки безпеки у період жнив, несправність збиральної техніки можуть за лічені хвилини перетворити дану територію у попелище. Також можливе знаходження кочових або стаціонарних пасік, які знаходиться в цей час поруч на кочівлі або точку біля потенційно небезпечного об’єкту, можуть бути також знищені. Проблема пожежної безпеки на сьогоднішній день не тільки на території України, але й у світі, залишається актуальною. В умовах високої швидкості руху, особливо сухого повітря актуальність проблеми зростає. Велике занепокоєння викликає організація протипожежного захисту місць збирання, переробки та зберігання врожаю; недотримання пожежної безпеки у лісах та парках; неохайне відношення до роботи з інвентарем та обладнанням для обслуговування бджіл [3]. Недотримання вимог пожежної безпеки, порушення протипожежного режиму, використання несправної техніки та обладнання, непогашений димар, несправні електрообладнання та вогнегасники, залишені непогашені огарки, часто призводять до виникнення пожеж в місцях збирання врожаю та знаходження пасічного точка. За умов спекотної погоди значно зростає ризик виникнення пожеж, що вимагає від управляючих підприємств різної форми власності, робітників фермерських господарств, пасічників та громадян з застереженням приділяти підвищену увагу при різних ступенів і причин пожеж, поводженні з вогнем та неухильному виконанні правил пожежної безпеки [4]. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств агропромислового комплексу. Зазначена вимога повинна відображатися у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Нормативна правова база з даних питань визначена у Кодексі цивільного захисту України (глава 13) та у Правилах пожежної безпеки України, які затверджені наказом МВС від 31.12.2014 №1417. Згідно з цими правилами, керівник будь-якого підприємста України зобов’язаний встановити протипожежний режим. Нормативне визначення цього поняття наявне в ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», згідно з яким протипожежний режим - це комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконування робіт та експлуатування об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки [1].

Розроблений проект комплексної механізації молочної ферми господарства з розробкою лінії охолодження молока. В роботі детально показана механізація окремих технологічних ліній з визначенням засобів механізації і планування основних приміщень ферми. Розроблені графіки використання обладнання і технічного обслуговування фермерської техніки. В конструкторській частині розроблена і розрахована енергозберігаюча установка для пастеризації молока. В якій за рахунок модернізації приводу пастеризатора збільшено продуктивність установки в цілому.