Academic literature on the topic 'Управління корпоративними ризиками'

Анотація. Капіталізація є важливим показником інвестиційної привабливості, прибутковості та стабільності підприємств у корпоративному секторі. У цьому контексті аналіз факторів, що впливають на ринкову капіталізацію підприємств, є важливим для управління корпоративними фінансами. Метою статті є визначення найважливіших факторів мікро- та макроекономічного середовища, що впливають на капіталізацію українських підприємств, на прикладі енергетичних підприємств шляхом кореляційно-регресійного аналізу і запропонувати шляхи вдосконалення корпоративного управління та алгоритмів прийняття врахування економічних факторів у стратегії зростання ринкової капіталізації. Розкрито взаємозв’язок між макроекономічними показниками розвитку України, фінансовим станом підприємств та їхньою ринковою капіталізацією на основі факторного та кореляційного аналізу. Побудовано математичну модель, яка показує вплив основних макроекономічних факторів і фінансового стану суб’єктів господарювання (підприємств енергетичного сектору України) на рівень їхньої ринкової капіталізації (п’ять прихованих факторів визначають рівень капіталізації підприємств на 93,8%). Запропоновано алгоритм визначення і врахування впливу економічного середовища на ринкову капіталізацію підприємств, що може поліпшити якість управління компаніями корпоративного сектору в контексті збільшення їхньої ринкової капіталізації. Розроблено пропозиції щодо необхідності розвитку системи коропративного управління в корпоративному секторі як запоруки зростання ринкової капіталізації. Зокрема, запропоновано функціональну модель коропративного управління. Використання моделі дозволить забезпечити формування ефективної стабільної та гнучкої організаційної структури управління, регулювати взаємодію між органами управління та акціонерами, дозволить сформувати належну корпоративну культуру та імідж компанії, а також забезпечить належний рівень фінансування підприємства, реалізацію ефективної дивідендної політики, якісне управління власністю та цінними паперами компанії, її фінансовими результатами, інвестиціями та ризиками. Ключові слова: капіталізація, корпоративне управління, ринкова вартість, математична модель, економічне середовище. Формул: 6; рис.: 4; табл.: 5; бібл.: 26.

У статті розглянуто припинення права державної власності через механізм корпоратизації. Актуаль-ність тематики автор вбачає у тому, що нині велика кількість об’єктів державної власності потребує підви-щення ефективності управління ними. Висока конку-рентна боротьба за об’єкти державної власності робить необхідним забезпечення прозорості процесів корпора-тизації, суть якої полягає в перетворенні державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш ніж 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не був приве-дений у відповідність із чинним законодавством, у від-криті акціонерні товариства. Корпоратизоване відкрите акціонерне товариство характеризується певною специфікою порівняно з ін-шими державними підприємствами, а тому є цікавим для наукового дослідження. Аналізуючи юридичні наслідки процесу корпоратизації, автор наполягає, що він є передумовою для подальшої приватизації майна, а тому всі історичні аспекти розвитку процесів корпорати-зації пов’язуються ним із приватизаційними процесами.Значну увагу в дослідженні приділено питанню ета-пів корпоратизаційної процедури і їх аналізу. Автор вказує, що об’єкти, які не підлягають приватизації, можуть піддаватися корпоратизації, що сприятиме більш ефективному корпоративному управлінню.З корпоратизацією підприємств тісно пов’язана корпоратизація їх об’єднань і створення холдингових компаній. Автор зазначає, що нині існують ризики прорахунків у процесі проведення корпоратизації стра-тегічно важливих підприємств в разі здійснення її від-повідно до чинних процедур перетворення державних унітарних підприємств на акціонерні товариства та в по-рядку оцінки їх майна. Адже ці процедури є надто спро-щеними, оскільки не містять чітких вимог щодо збере-ження виробничого профілю підприємств і розробки бізнес-планів їх розвитку. Тому актуальним у цьому процесі є недопущення повної передачі права власності на акції конкурентам і збереження державою важелів впливу на управління стратегічним підприємством.

Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.

Дотримання вимог корпоративного комплаєнсу (corporate compliance) на сьогодні є однією із мі-німальних вимог для позиціонування компанії як такої, яка намагається відповідати міжнародним стандартам ведення господарської діяльності. Фактично можна вести мову про те, що корпоративний комплаєнс є одним із принципів корпоративного управління. Автор зазначає, що корпоративний комплаєнс – це діяльність, пов’язана з контролем за дотриман-ням посадовими особами та працівниками вимог законодавства та локальних актів нормативного та ненормативного характеру в господарських товариствах. Корпоративний комплаєнс полягає у дотриманні певних стандартів і практик та у відповідності. Під відповідністю мається на увазі частина системи управління/контролю в організації, пов’язана з ризиками невідповідності, недотримання вимог законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулюючих організацій, кодексів пове-дінки тощо. Такі ризики невідповідності в кінцевому підсумку можуть виявлятися у формі застосу-вання юридичних санкцій або санкцій регулюючих органів, фінансових або репутаційних втрат.У статті аргументується, що поняття корпоративного комплаєнсу неодмінно пов’язане з поняттям Corporate liability, яке не слід сплутувати з корпоративною соціальною відповідальністю (Corporate social responsibility). У статті акцентується увага на тому, що запозичення практик корпоративного комплаєнсу не набуло ще широкої популярності серед суб’єктів господарювання, що зумовлено рядом факторів: 1) новизною явища корпоративного комплаєнсу для бізнес-середовища не тільки України, але й в за-гальносвітовому масштабі; 2) особливостями ділової культури – іноді власникам суб’єкта господа-рювання – простіше ліквідувати підприємство, репутація якого зазнала шкоди через протиправні дії менеджменту, ніж дбати систематично про дотримання посадовими особами корпоративного комп-лаєнсу; 3) відсутністю кримінальної відповідальності юридичних осіб за законодавством України, оскільки на нормативному рівні закріплені лише заходи кримінально-правового характеру.

У першому розділі роботи обгрунтовано теоретичні засади сутності кредитного ризику, розглянуто специфіку процесу управління кредитним ризиком та обґрунтовано методи та інструменти управлінняя, в тому числі, які застосовуються при кредитуванні корпоративних клієнтів. У другому розділі проаналізовано розвиток кредитної діяльності вітчизняних банків на сучасному етапі, розглянуто методичні підходи ідентифікації ризиків кредитування корпоративного бізнесу, наведено практичні аспекти використання підходів щодо оцінки кредитних ризиків в діяльності АТ «Укрексімбанк». У третьому розділі надано рекомендації щодо удосконалення підходів до управління ризиками кредитування корпоративних клієнтів банків шляхом впровадження нових методів щодо ідентифікації факторів ризику та оцінки кредитоспроможності позичальників.
The first chapter of the diploma substantiates the theoretical foundations of the nature of credit risk, examines the specifics of the process of credit risk management and substantiates the methods and tools of management, including those used in corporate lending. The second chapter analyzes the development of lending activity of domestic banks at the present stage, discusses methodological approaches to identifying corporate lending risks, presents practical aspects of using credit risk assessment approaches in the activities of JSC Ukreximbank. The third chapter provides guidance on how to improve risk management approaches for corporate bank lending by introducing new methods for identifying risk factors and assessing borrowers' creditworthiness.