Academic literature on the topic 'Українські компанії'

У статті розглянуто економіко-правову систему захисту комп’ютерних технологій України та Сполучених Штатів Америки. Виявлено, що США є першою державою, що розпочала охороняти комп’ютерні програми як об’єкт авторського права. Встановлено, що внесок ІТ-сфери у валовий внутрішній продукт (ВВП) країни за 7 років збільшився в 4 рази: з 1% у 2012 році до 4% у 2018 році. У ході аналізу світового ринку програмного забезпечення визначено частку українського ринку надання послуг в ІТ-сфері. Розглянуто видову характеристику комерціалізації програмного забезпечення України. Досліджено, що основними партнерами України за експортом ІТ-сфери є США (31%), Велика Британія (23%) та інші (46%), зокрема Німеччина, Канада, Ізраїль, Швеція, Швейцарія. Проаналізовано обсяги інвестицій на розвиток ІТ-сфери України, що склали в загальному обсязі у 2016 році 120 млн. дол., у 2017 році – 265 млн. дол., у 2018 році – 295 млн. дол. Проаналізовано попит на українські аутсорсингові компанії, які забезпечують патентно-ліцензійну діяльність на підприємствах як у своїй країні, так і поза її межами. У 2018 році 12 українських компаній та 6 компаній з українськими представниками увійшли в топ-100 лідерів за рейтингом “The 2018 Global Outsourcing 100”. Хоча український ринок має позитивну динаміку щодо експорту продуктів програмного забезпечення, все ще українські фірми не мають значної кількості замовлень на міжнародному ринку. У ході дослідження Асоціації виробників програмного забезпечення було встановлено, що в Україні лише 20% ліцензійного програмного забезпечення, інші 80% не мають потрібних ліцензій, тобто є нелегальними. Запропоновано вдосконалити чинне законодавство України щодо охорони об’єктів інтелектуальної власності у сфері комп’ютерних технологій, що дасть змогу не лише запобігти численним правопорушенням незаконного використання комп’ютерних програм, але й забезпечити значний розвиток країни у сфері комп’ютерних технологій загалом та збільшити можливості держави посісти почесне місце в Європейському Союзі серед експортерів комп’ютерних технологій.

Найпоширенішою класифікацією запасів і ресурсів рудних корисних копалин у світі є класифікація шаблону CRIRSCO, яка лежить в основі багатьох національних стандартів (кодексів) звітності. Аналіз документів, що регламентують правила лістингу та стандарти звітності на основних фондових біржах світу, якими користуються гірничодобувні компанії, це підтверджує. У статті описано головні класифікації запасів і ресурсів рудних корисних копалин, якими користуються в Україні. Запропоновано необхідні заходи для впровадження та широкого застосування визнаних міжнародних класифікацій і стандартів в Україні.

Анотація. Досліджується розвиток сучасної системи управління персоналом під впливом цифровізації, яка в останні роки прискорила темпи розвитку, це перш за все було викликано поширенням короновірусної інфекції, яка завдала загрози функціонуванню багатьох підприємств та економіки країни в цілому. Цифрові зміни, що відбуваються в економіці, відкривають можливість модернізації технології роботи з працівниками, що може значно підвищити ефективність роботи компанії. Нині підприємства почали впроваджувати у свою діяльність цифрові технології, які спрощують і підвищують ефективність управління персоналом. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку управлінням персоналу для працівників створюються умови, які підвищують мобільність в ухваленні рішень, наприклад для того, щоб керівник проєкту відслідковував його виконання, йому не обов’язково перебувати на підприємстві, він зможе через програмне забезпечення подивитися показники КРІ кожного співробітника. Підвищення кваліфікації робітників також набуває нових можливостей, за рахунок створення курсів, лекцій та семінарів, які можуть проходити підлеглі в будь-який час. Слід відзначити, що також на цьому етапі можна проводити збори керівництва в комфортний для кожного час. Для цифровізації управління персоналом характерні такі принципи: гнучкий підхід до розвитку співробітників; систематична відповідність цілям підприємства; інтеграція менеджменту та власників бізнесу в загальну систему управління; розширена мотивація; персонал розглядається як інвестиція, яку потрібно розвивати; використання потенціалу під час працевлаштування; переважання робочих груп і проєктних груп над традиційними структурними підрозділами; проактивна функція інновацій; стимулювання змін. Постійно зростаюча кількість мережевих команд і співробітників за короткостроковими контрактами у світі дозволяє багатьом галузям швидко впроваджувати бізнес-процеси на основі HR-трансформації. Було досліджено досвід міжнародних компаній у контексті цифровізації управління персоналом та визначено показники, які демонструють ефективність упровадження новітніх технологій. Ключові слова: діджиталізація, персонал, підприємство, технології, процеси, відповідальність. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 13.

Анотація. У статті досліджено вплив персоналу на успішне функціонування підприємства у довгостроковій перспективі. Компаніям необхідно враховувати погляди, цінності, очікування, сприйняття та типову поведінку працівників різних культур. Успіх компаній на світовому ринку все більше визначається тим, чи вдалося їм створити ефективну систему управління персоналом, щоб усунути тертя у відносинах між працівниками різних національностей і з різними культурними традиціями. При оцінці точного внеску як окремого працівника, так і колективу в цілому кінцевий результат господарської діяльності міжнародної компанії є складним процесом, оскільки окрім прямих витрат праці, продукт також вкладається в постійні та поточні. активи. На сьогоднішній день HR-фахівцю необхідно задовольнити потреби роботодавців у контексті нових фахівців, зокрема, менеджер з навчання, спеціаліст з персоналу, менеджер з персоналу, директор з персоналу, менеджер команди, тренер з продажу, хедхантер, менеджер з корпоративної культури та ін. Визначено глобальні зміни та їх наслідки у сфері HR-менеджменту: інформатизація, поширення цифрових технологій, старіння знань та технологій, національні демографічні зрушення, нестача кваліфікованих кадрів, індивідуалізація, невизначеність на глобальних, регіональних та національних ринках, акцент на таких науках, як психологія та соціологія. Культурні, економічні, соціальні та політичні відмінності міжнародної компанії мають значний вплив на формування стилів управління та адаптацію та функціонування персоналу в країні перебування. Висвітлено проблеми стратегій управління персоналом міжнародних компаній в українській бізнес-практиці: стиль та практика керівництва компанією, соціо-культурні фактори, відмінності заробітних плат та трудових умов, проблеми переміщення робочої сили, фактор відносин, фактор контролю та суперечливості. Досліджено переваги стратегій управління персоналом міжнародних компаній в українській бізнес-практиці: тренінги для персоналу, диджиталізація на підприємствах, дотримання норм діючого законодавства, забезпечення об’єктивного оцінювання компетенцій персоналу, розвиток корпоративної культури серед персоналу підприємства. Ключові слова: стратегія, персонал, підприємство, підвищення, розвиток, стимулювання, керівництво. Формули:0; рис.:2; табл.:1; бібл.:13

У статті досліджено і проаналізовано екологічні стартапи у фешн індустрії, а саме: український бренд Motrya, Panove, Défi та Framiore, який став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів, а також інші українські стартапи, які завоювали ринок і позиціонують себе як «еко» у фешн індустрії. Однак, далеко не всі екологічні стартапи у фешн індустрії є успішні і це не дивно, бо речі, які нам пропонують не є дешевими і не завжди виробники можуть донести до споживачів конкретні цінності, які створює даний товар. Саме тому, під успішною цінністю ми розуміємо не тільки те, що є красивим, модним, не тільки використання природних чи органічних матеріалів, але екологічність та естетичність їхньої обробки та подальшої експлуатації, використання технологій, що допомагають мінімізувати екологічний слід. Більше того, ці стартапи повинні піклуватись про екологічність доставки, подальшу переробку речей, як частину виробничого циклу, створювати такі канали розподілу, які будуть найбільш прийнятні конкретним споживачем у визначений період часу і при цьому всьому будуть фінансово результативні. Тому, наразі, таких брендів в Україні одиниці. Адже створення подібної компанії потребує значних зусиль, глибинної філософії, розуміння всіх етапів. І що найгірше: справді сталі бренди користуються більшою популярністю за межами України. Тому в цій ситуації потрібно сідати за стіл переговорів разом з державою і прописувати правила, як екологізувати цю сферу. До переваг реалізації екологічних бізнес ідей в стартапах можна віднести: підвищення іміджу за рахунок екологічної відповідальності ведення бізнесу; зростання конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; виготовлення якісного одягу, який дозволяє зберігати природність, є зручний та гіпоалергенний; підвищення зайнятості та розвитку населення; формування екомислення та екокультури. Отже, політика соціально – відповідального бізнесу, бо саме таким ми вважаємо розвиток екологічних стартапів у фешн індустрії, має очевидні вигоди для всіх учасників ринку. Споживач, як член суспільства, задовольняє свою потребу в можливості придбати якісну, стильну, екологічну і ергономічну річ. Суспільство, у свою чергу отримує поліпшення екологічної ситуації та збереження ресурсів, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації персоналу і турботу про здоров'я співробітників та їхні родини. Компанія ж винагороджується не лише створенням сприятливої громадської думки, а й зростанням впізнаваності і лояльності клієнтів.

У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва сої. Урожайність соїостанніми роками в Україні змінюється в межах 1,7–2,4 т/га (2012–2020 рр.). В офіційному обігу нанасіннєвому ринку України 2018 року було 138 сортів. Представлено передові зарубіжні селекційнікомпанії, портфоліо їхніх сучасних сортів і перспективи збільшення посівних площ під ними.Зазначено українські сорти, їхній генетичний потенціал та рівень урожайності в умовахнедостатнього зволоження Лісостепу України. Зміна погодних умов у просторі вимагає відселекціонерів створення сортів, які краще адаптовані до певних умов вирощування, мають певнігосподарсько-цінні ознаки та формують економічно вигідний рівень врожайності. В умовахнедостатнього зволоження актуальним є використання скоростиглих та дуже скоростиглих сортів.За результатами аналізу 17-річних метеоспостережень встановлено, що кліматичніхарактеристики Полтавської області стали більш посушливими. Проаналізована динамікапоказників валових зборів сої в Полтавській області (2002–2018 рр.) на тлі кількості опадів завегетацію (4-й–8-й місяці). Відмічені провідні українські насінницькі компанії А.Т.К., «Прогрейн Укр»,«Астарта-Київ», «Агрофірма-Обрій», «Західний Буг». Визначено кращі зарубіжні та національнікомпанії-виробники насіння сої в Україні (2017–2018 рр.). Показано, що серед українськихселекцентрів високий рейтинг мають компанії Соєвий вік, ІСГП НААН, ІСГ СЗ НААН та ПДААМОН. Але частка, їхніх сортів у виробництві з кожним наступним роком поступово зменшується.2010–2012 рр. частка площ сої під сортами селекції ПДАА в Полтавської області складала4,8–10,4 % від загальної. На сьогодні в умовах ринкових перетворень та інноваційних процесів уагропромисловому комплексі залишаються проблеми з подальшою стратегією розвитку тапідвищення ефективності національної системи насінництва в Україні. Кількість паспортизованихгосподарств із виробництва насіння сої в Україні значно зменшилася. Наприклад, у Полтавськійобласті 2020 року лише 7 господарств. У насіннєвому господарстві «Грига» за результатамиекологічного сортовипробування встановлено, що сорти ПДАА (Адамос, Алмаз, Александрит)складають достойну конкуренцію кращим зарубіжним сортам: Алігатор (2,97 т/га), ЕС Навігатор(3,07 т/га), РЖТ Стумпа (3,19 т/га), Фуріо (2,92 т/га). Для суб’єктів насінництва в Україні створеномодель сертифікації, рівні умови та можливості для всіх суб’єктів насінництва (національних ізарубіжних), гарантовано підтвердження їхнього статусу виробника насіння як вартісногокомерційного продукту для подальшого поширення на ринку України і виведення на зовнішні ринки.

Механізм ефективного корпоративного управління суттєво розширює можливості залучення інвестицій в український бізнес, сприяє зростанню продуктивності й конкурентоспроможності компаній. Однієї з ключових проблем у менеджменті корпорацій є управління бізнес-процесами. Саме тому найбільшій інтерес для аналітиків компаній становить питання ефективного управління бізнес-процесами. Впровадження процесного підходу в компанії може зробити бізнес більш прозорим і передбачуваним, керованим, контрольованим. Формалізація та інжиніринг бізнес-процесів формують системний підхід до управління процесами з точки зору їх максимальної ефективності. У сучасних умовах цифровізації економіки інтеграція та автоматизація бізнес-процесів стали головними пріоритетами для досягнення ефективності та результативності діяльності компаній. Враховуючи мінливість внутрішнього та зовнішнього середовища, компанії мають швидко адаптуватися до таких змін. Управління бізнес-процесами – дозволяє компаніям моделювати, автоматизувати, виконувати, контролювати, вимірювати та оптимізувати потік ділової діяльності. Вирішення цієї проблеми можна здійснити за допомогою інтегрованих систем (ERP-систем), які є інструментарієм для прийняття ефективних управлінських рішень, моделювання та оптимізація бізнес-процесів. У статті розглянуто принципи та сутність ERP-систем, їхню необхідність використання у корпоративному управлінні, як перший крок до цифровизації. Далі показано, що розвиток інформаційних технологій та аналітичних систем буде все більше використовувати штучний інтелект, а цифрові технології будуть розвиватися як гібридні рішення. Таким чином, чим скоріше корпорація стане на шлях цифровізації, тим ефективніше буде корпоративне управління.

У статті розглянуто ключові питання, що стоять перед компаніями та інвесторами на ринку оцінки вартості компаній в Україні, що сприятимуть всебічній, повній та об’єктивній оцінці. У статті проаналізовано моделі та підходи до оцінки вартості компаній як у міжнародній, так і у вітчизняній практиці. Наступним кроком є визначення основних параметрів, які відрізняють український ринок оцінки вартості компаній від західного. По-перше, це форма власності; по-друге, це непрозорі схеми роботи підприємств; по-третє, це незадовільний рівень розвитку фондового ринку; по-четверте, це високі відсоткові ставки за кредитами для підприємств. Однак проведення якісної оцінки вартості компаній є цілком можливим за умов застосування моделей, які враховують зазначені особливості української економіки та фінансового ринку. І наші подальші дослідження спрямовані саме на визначення та закріплення відповідної методології у практичних моделях оцінки українських підприємств.

У статті було запропоновано цілу низку орієнтованих на вхід DEA (data envelopment analysis) моделей із змінним VRS (variable returns to scale) та сталим CRS (constant returns to scale) ефектами масштабу для оцінювання ефективності функціонування українських лізингових компаній. На основі отриманих DEA моделей проведено також аналіз ефективність масштабу функціонування цих компаній. Оцінки ефективності на основі DEA методології було отримано з допомогою пакету Efficiency Measurement System (EMS). Аналіз показав, що оцінка ефективності функціонування лізингових компаній на основі DEA моделей є чутливою до вибору вхідних та вихідних змінних. У зв’язку із цим для отримання комплексної оцінки ефективності, нами було використано середнє значення відповідних значень технічної ефективності для різних наборів вхідних та вихідних змінних. У ролі вихідних змінних для різних DEA моделях було взято коефіцієнт поточної ліквідності, дебіторську заборгованість, сукупні активи та показники прибутковості, а саме, чистий дохід від реалізації продукції, чистий прибуток та інші операційні доходи. Вхідними змінними слугували сукупні активи, адміністративні витрати та інші операційні витрати, основні засоби та нематеріальні активи, собівартість реалізованої продукції та інші витрати. Було аргументовано, що орієнтовані на вхід DEA-моделі більше підходять для аналізу ефективності лізингового бізнесу, оскільки керівництво таких компаній має значно більше важелів контролю над вхідними ресурсами, такими як трудові ресурси, витрати, процентна політика, власний капітал тощо, ніж над вихідними (сукупна сума лізингових угод, дохід компанії тощо). Для отримання оцінок ефективності на підставі побудованих DEA моделей було сформовано статистичну вибірку на основі бухгалтерської та фінансової звітності вітчизняних лізингових компаній-учасників асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» за 2019 та 2020 роки. Аналіз на основі отриманих DEA моделей показав, що незважаючи на високі темпи зростання обсягів лізингових операцій у другій половині 2020 року, лізингові компанії у 2019 році продемонстрували дещо вищу ефективність.

Відносини України та Канади мають давню історію і охоплюють великий спектр сфер. Особливість українсько-канадського співробітництва обумовлена наявністю 1,2-мільйонної української діаспори, яка, представляючи собою неекономічну групу тиску, активно включена в процес формування українсько-канадських відносин. Канада на сьогодні є для нашої держави основним партнером та підтримкою на міжнародній арені. Про це свідчить активна позиція Канади на міжнародній арені в українській кризі. Після незаконної анексії Криму Росією і початку конфлікту на Донбасі Канада послідовно підтримує Україну як у рамках міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, НАТО, «Велика сімка»), так і на двосторонньому рівні. Крім того, Канада запровадила економічні та політичні санкції проти низки російських осіб та компаній, а також представників т.зв. «ДНР» та «ЛНР» і лідерів сепаратистів. Відносини з Канадою є перспективним напрямком для зовнішньополітичної стратегії України. Канада підтримує нашу державу та сприяє її розвитку, а також допомагає в подоланні української кризи. Питання України в Канаді завжди стоятиме на порядку денному, і, враховуючи останні вибори, можна говорити, що позиція Канади на міжнародній арені завжди буде на користь Україні, а підтримка Канади буде тільки посилюватись.

Європейська інтеграція відповідає життєво важливим інтересам українського народу, тому сучасна Україна – активний учасник євроінтеграційних процесів. Ці процеси є визначальним чинником як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу. Вони зміцнюють безпеку та позитивно впливають на відносини України з усіма державами світу, насамперед – сусідніми. Сьогодні вектор євроінтеграції України (економічної й соціо-культурної) посідає заглавне місце у міжнародних пріоритетах країни. Така співпраця дозволяє економічним суб’єктам скористатися гарними можливостями отримувати ефекти від співпраці з компаніями на відкритих ринках Європи, що, у свою чергу, має слугувати стимулами розвитку національних агентів глобального бізнес-середовища. Уже зараз, через майже п’ять кроків активної економічної співпраці із європейськими контрагентами, українські компанії покращили свій конкурентний статус на ринках завдяки новим можливостям і зовнішнім торговельним зв’язкам. Навіть такі формальні речі, як міжнародні рейтинги, свідчать про поступальний рух українських компаній у конкурентному середовищі: покращуються не тільки позиції саме компаній у рейтингах, алей й синергетично досягаються економіко-соціальні й комерційні ефекти для країни в цілому. Усе більше й більше українських компанії рекомендують себе на міжнародних ринках, як надійні та вигідні бізнес-партнери у багатьох галузях економіки й торгівлі.

Закон України «Про рекламу» [1] визначає поняття «прихованої реклами»: «прихована реклама – інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій». Одним з її різновидів є джинса.

Щороку в Україні з'являється близько півтисячі стартапів (від англ. start up – запускати) – інноваційних компаній, що засновані, або тільки знаходяться на стадії розвитку. Стартапом може бути проект, що розвивається у будь-якій з існуючих галузей економіки. Рушійною силою для ствоення нового стартапу є незвичайна новаторька ідея, новизна бізнес- моделі. Інновації на основі яких будують свій бізнес стартапи, можуть бути як глобальними, так і локальними. У підтримці стартапів беруть участь університети та бізнес-школи, технопарки, грантові програми, спільноти бізнес-ангелів та фонди, бізнес-інкубатори і акселератори, майданчики для краудфандінга та акціонерного краудфандінга, галузеві конференції та конкурси, професійне співтовариство. Їх сукупність створює «екосистему», умови для створення та розвитку нових компаній.

Мета магістерської роботи: дослідження й оцінювання бізнес-стратегій українських компаній (підприємств) на зовнішніх ринках через їх конкурентність та конкурентоздатність їх товарів/послуг. Об`єкт дослідження у магістерській роботі: результативність комерційної діяльності українських компаній (підприємств) на глобальному ринку в умовах конкуренції і ризиків. Предметом дослідження у магістерській роботі виступають економічні відносини, що виникають між контрагентами комерційних угод у конкурентному й ризикованому бізнес-середовищі. Вступ містить обгрунтування актуальності й доцільності тематики дослідження. У 1--першому розділі роботи проводено критичний аналіз бізнес-діяльністі компаній на глобальному ринку товарів/послуг; досліджено основні напрями форми й методи провадження комерційної діяльності; наведено основні організаційно-правові аспекти процедур забезпечення комерційних угод і основні форми й механізми міжнародної економічної співпраці. У 2--му розділі роботи досліджено стратегії, можливості й організаційноекономічні, фінансові, правові, комерційні, репутаційні, ін. ризики для українські компанії на глобальному ринку. У 3--му розділі роботи окреслено стратегічні завдання з посилення бізнеспотенціалу українських компаній на глобальному ринку та подано економічні оцінки ефективності комерційної діяльності українських компаній на європейському ринку у світлі реалізації Угоди Україна – ЄС.

Метою дослідження є аналіз і розвиток теоретико-практичних аспектів стратегій розвитку високотехнологічного сектору України та бізнес- процесів українських компаній. Об’єктом дослідження є процеси цифровізації бізнес-процесів і відповідні виклики й можливості для компаній. Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають між економічними суб’єктами в умовах цифровізації бізнес-процесів. Для досягнення мети були поставлені і вирішені такі завдання: ● дослідження принципів Індустрії 4.0 і виявлення окремих передових технологій бізнес-процесів; ● аналіз стану та тенденцій розвитку стратегій розвитку товарів та послуг на українському ринку за складом цифровізованого середовища; ● ідентифікація інноваційно-інформаційної складової торгівлі України; ● визначення ключових проблем розвитку цифровізації України в умовах глобальних ризиків; ● обґрунтування засад використання штучного інтелекту у внутрішньому середовищі; ● визначення міжнародного та регіонального бізнес-середовища України; ● розкриття значення позиціонування України відносно ЄС за допомогою аналізу. У роботі дістали подальшого розвитку теоретико-практичні аспекти й складові елементи стратегій цифровізації бізнес-процесів компаній в умовах запровадження принципів Індустрії 4.0. Дослідження базувалося на загальнонаукових та емпіричних методичних прийомах економічної науки, зокрема: ● загальнонаукових методах та прийомах (аналіз, синтез, індукція, дедукція); ● економіко-статистичних методах (порівняльного аналізу, групування, факторного аналізу); ● економіко-математичних методах (моделювання). У роботі було використано напрацювання сучасних вітчизняних та іноземних вчених у сфері економіки, провідних бізнесменів, маркетологів, експертів і фахівців у сфері цифрового розвитку бізнесу. У першому розділі «Парадигма “Industry 4.0”, як концепт постіндустріального розвитку» досліджено сутність та елементи Індустрії 4.0. У другому розділі «Дослідження передумов і можливостей реалізації основних чинників і рушійних сил “Industry 4.0” в українському бізнес-середовищі» виявлено доцільність формування окремих сегментів цифрової індустрії. Третій розділ «Практики й моделі бізнес-інновацій в Україні: особливості формування, використання й управління» присвячено докладному аналізу роботи українських підприємств та розвитку стратегій українських компаній на світовому ринку. Результати науково-методичних і практичних досліджень кваліфікаційної роботи магістра використані ПНП «Центр економічних досліджень» (м. Суми) для підготовки науково-практичних рекомендацій із формування стратегічних заходів розвитку національної економіки України на період до 2030 р. (довідка №17.12-1 від 17.12.2021 року про впровадження результатів кваліфікаційної роботи магістра).
-
The aim of the study is to analyse and develop theoretical and practical aspects of development strategies of the high-tech sector of Ukraine and business processes of Ukrainian enterprises. The object of research is the areas in which it is possible to integrate new technologies to increase profits. The subject of research is the development of own strategies and borrowing foreign experience in view of the digitalization of enterprises and their activities. To achieve this goal, the following tasks were set and solved: ● study of the principles of Industry 4.0 and identification of some advanced technologies for work ● analysis of the state and trends in the development of strategies for the development of goods and services in the Ukrainian market in terms of the digital environment. ● identification of the innovation and information component of trade in Ukraine; ● identification of key problems of Ukraine's digitalization development in the conditions of global risks; ● substantiation of the principles of using artificial intelligence in the internal environment; ● determination of the international and regional business environment of Ukraine; ● revealing the importance of Ukraine's positioning in relation to the EU through analysis. Theoretical and practical aspects and constituent elements of strategies of digital activity of Ukrainian companies in the EU market in the conditions of competition and formation of principles of Industry 4.0 were further developed in the work. The study was based on general scientific and empirical methods of economics, in particular: ● general scientific methods and techniques (analysis, synthesis, induction, deduction); ● economic and statistical methods (comparative analysis, grouping, factor analysis); ● economic and mathematical methods (modelling). The work uses the experience of modern domestic and foreign scientists in the field of economics, leading businesspersons, marketers, experts and specialists in the field of digital business development. The first section "Paradigm of Industry 4.0 as a concept of post-industrial development" explores the essence and elements of Industry 4.0. The second section "Study of the prerequisites and opportunities for the implementation of the main factors and drivers of" Industry 4.0 "in the Ukrainian business environment" identified the feasibility of forming certain segments of the digital industry. The third section "Practices and models of business innovation in Ukraine: features of formation, use and management" is devoted to a detailed analysis of Ukrainian enterprises and the development of strategies of Ukrainian companies in the global market. The results of scientific-methodical and practical research of the master's qualification work were used by "Economic Research Center" Company (Sumy) to prepare scientific and practical recommendations for the formation of strategic measures for the national economy of Ukraine until 2030 (reference №17.12-1 from 17.12.2021 on the implementation of the results of the qualification work of the master).

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це концепція, що заохочує відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
Corporate social responsibility is conception that encourages responsible attitude of any company toward the product or favour, to the consumers, workers, partners; active social position of company, that consists in a harmonious coexistence, co-operation and permanent dialogue with society, to participating in the decision of peracute social problems

Визначено теоретичні засади формування поняття «соціальна відповідальність». Визначено основні віхи в історії розвитку соціальної відповідальності. Узагальнено основні положення щодо формування принципів та функцій соціальної відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством Охарактеризовано проєкти такої відповідальності відомих українських компаній на час пандемії. Досліджено корпоративну соціальну відповідальність, спрямовану на турботу про працівників. Визначено наявні проблеми у розвитку соціальної відповідальності українського. Запропоновано основні рекомендації для ефективної реалізації соціальної відповідальності бізнесу у післякризовий період.