Academic literature on the topic 'Угоди торговельні'

У правовій доктрини ХХ ст. інтелектуальна власність характеризується абсолютизацією майнових прав патентовласників, інтереси яких нормами міжнародного права поставлені вище за інтереси суспільства. Натомість у ХХІ ст. спостерігається переосмислення цього постулату в бік пошуку балансу між приватним і публічним інтересом. Саме тому початок нинішнього століття ознаменований Дохійською декларацією про Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) та громадське здоров’я, а в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони закладається окремо норма про патенти та громадське здоров’я (ст. 219). Метою статті є окреслення сучасних наукових завдань, що постали перед доктриною інтелектуальної власності і мають надзвичайно потужний соціальний запит на їхнє розв’язання, ґрунтуючись на пріоритетності прав людини над майновими правами інтелектуальної власності. Встановлено, що сучасне розуміння суспільством моральності процесу монополізації результатів інтелектуальної діяльності в сфері медицини та фармації зазнає суттєвих змін, повертаючись до моделі верховенства природних прав людини. Відтак серед пріоритетних завдань є “перезавантаження” сучасної доктрини інтелектуальної власності у бік пріоритету інтересів пацієнта. Сучасність змушує нас до певної декомерціалізації права інтелектуальної власності в сфері медицини та фармації, позаяк втрачається мета права – врегулювання суспільних відносини із максимальним збереженням інтересу їх учасників. Порівняльно-правовий метод дав змогу дійти висновку, що будь-яка монополізація знання у сфері надання медичної допомоги суперечить основним правам людини, серед яких право на життя і право на здоров’я. Саме тому в ЄС відсутнє законодавче закріплення можливості патентування способів і методів лікування, діагностики та оперативних втручань. Угода ТРІПС надає державам-членам право самостійно визначати обсяг правової охорони, що надається у сфері охорони здоров’я. Надалі постає проблема імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС на рівні національного законодавства, а вже це питання вимагає наявності відповід-ної політичної волі у формуванні відповідної державної політки. На сучасному етапі наявність такої волі демонструється законопроєктними ініціативами різних політичних сил Верховної Ради України ІХ скликання.

Успішна реалізація національних інтересів України як учасника міжнародних економічних відносин є неможливою без активізації зовнішньої торгівлі та посилення національної конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Розвиток міжнародних економічних відносин у форматі «Україна–ЄС» значною мірою представлений розширенням двосторонньої торгівлі України з країнами ЄС на основі торговельних преференцій, закріплених в Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і пов’язаних документах. Проте після п’яти років функціонування Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розширення подальшої співпраці вимагає ідентифікації ефектів від неї на національну економіку. У статті визначено наслідки Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на український експорт та імпорт з країнами-членами ЄС з використанням моделювання. Оцінка впливу проводилася через побудову чотирьох моделей: модель 1 – вплив асоціації на експорт товарів; модель 2 – вплив асоціації на імпорт товарів; модель 3 – вплив асоціації на експорт послуг; модель 4 – вплив асоціації на імпорт послуг. В результаті встановлено, що Угода не мала суттєвого значення для імпорту товарів та послуг з ЄС до України, що пов’язано з продовженням дії преференційних умов у формі попередніх ставок імпортного мита. Встановлено статистичну незначущість цього показника в моделях аналізу впливу Угоди про асоціацію на імпорт товарів та послуг з ЄС до України. Водночас встановлено вплив Угоди на активізацію експорту товарів та послуг до ЄС.

У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту). Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС. До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.

Нігерія та Китайська Народна Республіка розвинули тісні відносини, які включають: китайські інфраструктурні проекти, інвестиції, позики, торгові угоди, передачу технологій, культурний обмін тощо. Нігерія є однією з країн, що швидко розвиваються у тропічній Африці. Найважливішим джерелом державного бюджету Нігерії є експорт переважно сирої нафти й інших природних ресурсів. Тож Китай має інтерес у відносинах з Нігерією, даючи багато позик, інвестуючи у нігерійську інфраструктуру, створюючи китайські культурні центри по всій Нігерії. У статті описано торговельно-економічні відносини між Китаєм і Нігерією у першому десятилітті ХХІ століття. Досліджено основні питання торгово-економічних відносин Китаю та Нігерії, вивчено конкретні сфери економічних проблем. Особливості китайсько-нігерійських торговельно-економічних відносин мало розкриваються у дослідженнях вітчизняних вчених, що має відношення до цього дослідження.

Вихід українських компаній на зарубіжні ринки з конкурентоспроможними товарами вимагає суворого дотримання прав інтелектуальної власності. У системі міжнародного торговельного права сформовано окрему підсистему регулювання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, зокрема щодо географічних зазначень. У зв’язку з потребою виконання Угоди про асоціацію з ЄС проблема імплементації вимог відповідної угоди СОТ та пов’язаних директив і регламентів ЄС набуває важливого значення. Метою статті було дослідження системи регулювання використання географічних зазначень під час виходу компаній на європейські ринки товарів. У результаті дослідження визначено нормативно-правові документи, що регулюють питання географічних зазначень для товарів. Визначено передумови для активізації законодавчої роботи в Євросоюзі щодо урегулювання використання географічних зазначень. До них належить розширення кордонів ЄС та активізація зовнішньої торгівлі з новими членами; поширення у вітчизняних компаній настроїв щодо виходу на зарубіжні ринки зі специфічною сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами; збільшення кола учасників, пов’язаних із виявленням та уточненням меж території поширення об’єктів інтелектуальної власності; зростання ризиків становлення однакових найменувань продукції у зв’язку з розширенням спектру торгованих на міжнародних ринках продуктів та знаків відповідних географічних зазначень території їх походження походження. В роботі проаналізовано місце географічних зазначень у системі якісних характеристик сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, описано кейси реєстрації найбільш поширених та захищених їх видів – PDO/PGI/TSG.

У статті висвітлено процес нормалізації і розвитку американсько-в’єтнамських відносин за адміністрацій Дж. Г. У. Буша і Б. Клінтона, чинники, які на нього впливали, основні події і сфери двостороннього співробітництва 1995-2000 рр. Показано, що підґрунтя для нормалізації відносин між США і В’єтнамом заклало їхнє співробітництво у справі пошуку військовослужбовців США, які зникли під час В’єтнамської війни. Після встановлення дипломатичних відносин у липні 1995 р. найбільш важливою подією було підписання у липні 2000 р. Двосторонньої торговельної угоди, реалізація якої мала суттєвий вплив на позитивний розвиток двосторонніх відносин у ХХІ ст. Візит президента Б. Клінтона до В’єтнаму в листопаді 2000 р. підвів підсумки цього установчого періоду, основним змістом якого було звільнення політики двох держав від негативного спадку В’єтнамської війни.

Аналіз структури торговельних потоків між Україною і Китаєм показав, що найбільш ймовірним сценарієм розвитку торгівлі в рамках ініціативи уряду КНР «Один пояс та один шлях» може стати підсилення сировинної орієнтації експорту і посилення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Ймовірність такого сценарію підсилюється з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Специфіка торговельного режиму Китаю полягає у домінуючій ролі держави при формуванні політики щодо імпорту і зумовлює особливу роль міжурядових домовленостей. На сучасному етапі основними напрямами державної політики розвитку сільськогосподарського експорту України в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв‘язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017-2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової, та приладобудування, які мають попит на ринках КНР.

Робота присвячена аналізу перспектив подальшого розвитку зовнішньоторговельних відносин України та впливу на економіку України новітніх протекціоністських заходів, що популяризуються у глобальному ринковому середовищі. В роботі розглянуті певні застереження для України, а також зазначені шляхи вирішення проблем, із якими стикається Україна через протекціонізм своїх торговельних партнерів

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована в 2014 р., містить широкий обсяг зобов’язань сторін у тому числі не оминаючи питання з охорони інтелектуальної власності [1]. Такі зобов’язання України перед Європейським Союзом полягають у поступовому та поетапному процесі реформ та адаптації законодавства в України до нормативно-правових актів ЄС, що є пріоритетною складовою такого процесу. У даній співпраці чималої уваги потребує саме сфера інтелектуальної власності через те, що держави члени Європейського Союзу забезпечують високий рівень правої охорони та реалізації прав у цій царині. На сьогодні положення українського законодавства щодо торговельних марок не забезпечує ефективного комплексного правового регулювання. Надійний захист даного об’єкту інтелектуальної власності в Україні дозволить відповідним суб’єктам, які запускають на ринок новий продукт, реалізовувати свої права в повному обсязі і збільшувати прибутки.

Чибісов Д. М. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Д. М. Чибісов ; наук. кер. Т. С. Ківалова ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2017. - 272 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2017. Дисертація присвячена охороні інтелектуальної власності в рамках СОТ. Сформульовано поняття та проведена періодизація становлення міжнародного інституційного механізму охорони інтелектуальної власності. Проаналізовано механізм охорони інтелектуальної власності СОТ, визначено особливості його правової природи. Визначено типи міжнародних механізмів охорони інтелектуальної власності, дана характеристика їх функціональному та інституційному взаємодії з механізмом охорони СОТ. Систематизовані принципи міжнародно- правової охорони інтелектуальної власності. Класифіковані режими охорони інтелектуальної власності відповідно до Угоди ТРІПС, виявлено їх недоліки та запропоновані рекомендації щодо їх усунення. Проаналізовано особливості правового режиму охорони винаходів згідно Угоди ТРІПС. Вказується, що Угода ТРІПС не відображає дуалістичну природу комп’ютерних програм, визначаючи їх суто як «літературні твори», що не дозволяє встановити критерії їх патентування. Обґрунтовано, що Угода ТРІПС не містить чітких критеріїв охорони винаходів у галузі біотехнологій. Проаналізовано особливості імплементації Угоди ТРІПС в ЄС. Обґрунтовано доцільність внесення змін до законодавства України з урахуванням практики ЄС в цьому напрямку. Вказується, що Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку зобов’язує Україну встановити більш високий рівень охорони винаходів в галузі біотехнологій та комп’ютерних програм ніж передбачено Угодою ТРІПС.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия» – Одесса, 2017.Диссертация посвящена охране интеллектуальной собственности в рамках ВТО. Сформулировано понятие и проведена периодизация становления международного институционального механизма охраны интеллектуальной собственности. Проанализирован механизм охраны интеллектуальной собственности ВТО, определены особенности его правовой природы. Выделены типы международных механизмов охраны интеллектуальной собственности, дана характеристика их функциональному и институциональному взаимодействию с механизмом охраны интеллектуальной собственности ВТО. Систематизированы принципы международно-правовой охраны интеллектуальной собственности. Классифицированы режимы охраны интеллектуальной собственности согласно Соглашению ТРИПС, выявлены их недостатки и предложены рекомендации по их устранению. Проанализированы особенности правового режима охраны изобретений согласно Соглашению ТРИПС. Отмечается, что Соглашение ТРИПС не отражает дуалистическую природу компьютерных программ, определяя их сугубо как «литературные произведения», что не позволяет установить критерии их патентования. Проанализированы особенности имплементации Соглашения ТРИПС в ЕС. Отмечается, что право ЕС уточняет и дополняет положения Соглашения ТРИПС. Разработаны предложения по приведению законодательства Украины в сфере охраны изобретений в области биотехнологии в соответствие с Соглашением ТРИПС и их регламентацией в ЕС. Указывается, что Соглашение об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны обязывает Украину установить более высокий уровень охраны изобретений в области биотехнологий и компьютерных программ, чем предусмотрено Соглашением ТРИПС.
The dissertation for achieving a scientific degree of the Philosophy Doctor in specialty 12.00.11 – International Law. – National University «Odessa Law Academy» – Odessa, 2017. The thesis is devoted to the protection of intellectual property in the WTO. The concept and periodization of international institutional mechanism 20 for protection of intellectual property are elaborated. WTO mechanism of intellectual property protection, its peculiarities and legal nature are analyzed. Types of international mechanisms for protection of intellectual property, their characteristics are provided and examined against functional and institutional relations with the WTO mechanism. Principles of international intellectual property protection under WTO are systematized. Provided classification as to regimes of intellectual property protection under the TRIPS Agreement, revealed their shortcomings and proposed recommendations to address them. The peculiarities of the legal regime of protection of inventions under the TRIPS Agreement are analyzed. It is noted that the TRIPS Agreement does not address the dual nature of computer programs, defining them as purely “literary works” that does not allow them to establish criteria for patenting. It is shown that the TRIPS Agreement does not contain clear criteria for protection of inventions in biotechnology sector, due to the lack of a unified approach of the WTO members to the moral and ethical exceptions laid down in the TRIPS Agreement. Peculiarities of the implementation of the TRIPS Agreement in the EU are analyzed. The expediency of amending the legislation of Ukraine with regard to EU practices in this area is noted. It is claimed that the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and its Member States, on the other hand requires Ukraine to establish a higher level of protection of inventions in biotechnology and computer software than provided by the TRIPS Agreement.