Academic literature on the topic 'Тіснота зв'язку'

Робота присвячена розробці ефективних методів прогнозування інтенсивності руху транспортних потоків поблизу населених пунктів різних груп поселень. Аналіз літературних джерел показав, що розробка техніко-економічних обґрунтувань та проектів будівництва та реконструкції автомобільних доріг, формування проектів організації дорожнього руху ґрунтується на закономірностях формування транспортних потоків. Точність прогнозування інтенсивності транспортних потоків може значно знижуватись поблизу великих міст, це пов'язано з особливостями формування вантажних та пасажирських потоків на підходах до великих міст, величина яких зростає по мірі наближення до міста. Пошук залежності між фактичним значенням інтенсивності руху та місцем визначення її відносно розташування ділянки до центру міста (населеного пункту) дозволяє оцінити ступень впливу міста на її величину. Результат досліджень полягає в встановленні математичного опису залежності між інтенсивністю транспортних потоків і відстані до центру міста, який надано у вигляді перетворення з використанням відстані, як основи, що приводить до збільшення зв'язку між ними. Тіснота зв'язку між інтенсивністю руху транспортних потоків і відстанню до центру міста встановлена не тільки для великих міст, а також для середніх і малих міст. Встановлений взаємозв'язок носить показниковий характер для всіх груп поселень з різною чисельністю населення та підтверджує вплив населених пунктів на інтенсивність руху транспортних потоків поблизу них. Дослідження показали, що результат оцінки впливу населених пунктів на інтенсивність руху транспортних потоків з достатньої точністю описується регресійними рівняннями, в яких як змінні виступають параметри, які характеризують населені пункти, а саме віддаленість від центру населеного пункту та чисельність населення. Статистична оцінка отриманих моделей свідчить про допустимість їх використання для прогнозування інтенсивності транспортних потоків поблизу населених пунктів. Ключові слова: інтенсивність руху, транспортний потік, ступень впливу, відстань, кореляція, група поселень, чисельність населення, модель.

Вуглеводневе забруднення негативно впливає на ґрунтові екосистеми і кругообіг поживних речовин та призводить до погіршення родючих властивостей ґрунтового покриву. Встановлено, що причиною погіршення стану ґрунту є витіснення поживних елементів із ґрунтового середовища. Досліджено вміст гумусу та елементів (азот, фосфор, калій) у ґрунті залежно від вмісту солей та нафтопродуктів, а також взаємовпливу вмісту поживних елементів у ґрунті. Визначення вмісту забруднювальних та поживних елементів у ґрунтах виконували відповідно до стандартних методик. При цьому ґрунти було розподілено на дві групи – з переважним хлоридним і сульфатним типом засолення. Визначено попарні кореляційні зв'язки між вмістом поживних елементів у ґрунтах із хлоридним і сульфатним типами засолення. Для якісної оцінки кореляції між концентрацією елементів використовували шкалу Чеддока. За допомогою методів математичної статистики встановлено взаємозв'язки між вмістом забруднювальних і поживних елементів. Тісним зв'язком вважали зв'язок із значеннями попарного коефіцієнта кореляції більше 0,7. За результатами досліджень встановлено, що для ґрунтів із хлоридним типом засолення зі зростанням вмісту деяких забруднювальних речовин зменшується концентрація поживних елементів. Тісні зв'язки виявлено у парах "кальцій – хлорид іон", "натрій – хлорид іон", "щільний залишок – хлорид іон", "натрій – кальцій", "калій – кальцій", "щільний залишок – кальцій", "токсичні солі – кальцій", "щільний залишок – магній", "щільний залишок – натрій", "токсичні солі – натрій", "токсичні солі – щільний залишок". Встановлені кореляційні зв'язки для ґрунтів із хлоридним типом засолення, а також їх характер (кореляційний зв'язок є прямим) вказують на те, що надходження калію у ґрунт відбувається паралельно із надходженням інших іонів солей, тобто джерело їх походження є одним і цим самим. За сульфатного типу засолення спостерігається тісна пряма кореляція між вмістом поживних елементів – азотом, фосфором і калієм. Вміст гумусу не корелює із жодним із елементів.

Актуальність. При уламкових переломах нижньої щелепи успіх лікування, в цілому, визначається перебігом репаративних процесів у зоні ушкодження. У зв'язку з цим значний інтерес дослідників привер-тають мінімально інвазивні підходи, оптимізація умов репаративної регенерації і методи профілактики гнійно-запальних ускладнень у цій категорії хворих.У той же час аналітичних досліджень, які б вста-новлювали стан тканин уламків нижньої щелепи після механічної травми, раніше не проводилося. Не охарактеризовані також залежності між окремими морфологічними показниками, що відображають стан тканини нижньої щелепи, розташованих в зоні пошкодження.Мета дослідження. Вивчення клініко-морфологічних особливостей патологічних і репаративних змін до кісткових уламків нижньої щелепи.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження по-служили фрагменти кісткових уламків нижньої ще-лепи, отримані при операціях остеосинтезу у 20 хво-рих з наслідками травматичних переломів. Операції проводилися за показаннями і полягали в репозиції відламків, видаленні дрібних уламків (вони були використані для гістологічного дослідження) та встановлення фіксаторів на репозіції відламків пошкодженої кістки.Результати досліджень і їх обговорення. Результа-ти виконаного нами дослідження показали, що ішемічні пошкодження кісткової тканини різної протяжності після травматичних переломів мали місце і в нижній щелепі, викликаючи запальну реакцію різного ступеня і репаративну реакцію з боку ендо-ста і периоста. Гістологічні прояви цих змін варіювали і в більшості випадків по вираженості сла-бо корелюють між собою. Лише показники «вид за-палення в кістковому мозку» і «периостальні регене-рати» виявляють достовірний негативний зв'язок в діапазоні середніх величин коефіцієнта асоціації.Висновки. З кореляційних зв'язків між окремими морфологічними показниками стану кісткових уламків найбільш високий параметр з достовірним від'ємним значенням коефіцієнта асоціації в діапазоні середніх значень тісноти встановлений між «видом запалення в кістковому мозку» осколка – і «виразністю періостальних регенератов». Активність запального процесу і розміри періостальних регенератів знаходяться в зворотньо-му зв'язку, що дає підставу припускати негативний вплив запального процесу на розвиток периостальної репаративної реакції кістковій тканині осколків.

Вивчено розмірно-якісні характеристики стовбурної деревини ялиці білої в експлуатаційних лісах Тур'я-Реметівського та Порошківського лісництв ДП "Перечинське лісове господарство". Кваліметричними дослідженнями охоплено 90 зрубаних дерев віком від 59 до 99 років, висота яких змінювалась від 27,7 до 38,5 м; довжина ділової деревини стовбура знаходилась в межах 11,5-26,4 м. Встановлено особливості формування безсучкової зони дерева та зміну діаметрів у нижній частині стовбура, що істотно визначає якість лісоматеріалів загалом та класів A і B зокрема. Проаналізовано середню ширину річного кільця на ¾ радіуса периферійної деревини стовбура та наявність вади деревини "рогівка". Виявлено істотне збільшення вмісту пізньої деревини в річному кільці лісоматеріалів ялиці білої. Встановлено прямолінійну залежність між висотою дерева та окружностями лісоматеріалу: посередині, у нижньому та верхньому торцях. Досліджено залежності між довжиною безсучкової зони дерева та діаметром у нижньому торці лісоматеріалу, що характеризується помірним кореляційним зв'язком. Між віком дерева та діаметром несправжнього ядра виявлено високу тісноту зв'язку. Віковий чинник у поєданні з глобальними кліматичними змінами зумовлює збільшення не тільки кількості дерев із несправжнім ядром, але й площі пошкодження заболонної деревини ялиці білої. З'ясовано, що в досліджуваних ялицевих деревостанах діюча система лісогосподарювання зумовлює формування лісових екосистем з низькоякісною стовбурною деревиною.

4,2 % українців мають проблеми, пов'язані зі вживанням алкоголю, що суттєво більше, ніж у більшості розвинених країн Європи. Це пов'язано зі значним підвищенням довготривалого стресового наван­таження, в умовах якого живе зараз населення України, що породжує зростання рівня вживання алкоголю. Мета дослідження – вивчення особливостей вираження та проявів аддиктивних і афективних станів, асо­ційованих з розладами, пов'язаними із вживанням алкоголю, у хворих з різним рівнем психосоціального стресу. Матеріал і методи. Дослідження було здійснено на базі КНПХОР «Обласний наркологічний диспансер» про­тя­гом 2014–2018 рр., де за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології було обстежено 312 чоловіків, хворих на алкогольну залежність (АЗ): 107 комбатантів, які мали досвід участі у бойових діях на Сході України як учасники Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил; 89 вимушено пере­міщених осіб із тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей; 116 осіб – мешканців м. Харкова і Харківської області, які не були комбатантами або вимушено переміщеними особами. Дослідження містило використання клінічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного й статистичного методів. Результати. Встановлено, що вираження і клінічна варіативність розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю, асоційовані з вираженням психосоціального стресу, який випробовують хворі: зі збільшенням дезадаптивного стресового навантаження відбувається потяжчання клінічної симптоматики АЗ. Аддиктивний статус хворих на АЗ демонструє напруженість за низкою аддиктивних об'єктів хімічного і нехі­мічного походження, вираження якої прямо або обернено асоційоване з вираженням АЗ та психосоціального стресу. Серед об'єктів хімічного походження (крім алкоголю), прямий кореляційний зв'язок встановлено для тютюну, психостимуляторів і кави/чаю, нехімічного походження – комп'ютерних ігор, а обернений зв'язок – для таких об'єктів нехімічної аддикції, як спорт і секс. Вираженість тютюнокуріння (rS=0,760) і схильності до надмірного захоплення комп'ютерними іграми (rS=0,703) більш тісно пов'язано з вираженням АЗ і психосоціального стресу, ніж аддиктивна напруженість за іншими аддиктивними об'єктами. Вираження афективних феноменів у хворих на АЗ також виявилось конгруентним до динаміки вираження психосоціального стресу: зі збільшенням рівня психосоціального стресу спостерігали зростання тяжкості депресив­них і тривожних проявів. Найбільш виражений прямий кореляційний зв'язок встановлено між тяжкістю АЗ та психосоціального стресу і психічною тривогою (rS=0,844) як складовою клінічної картини афективних розладів, притаманних обстеженим, хоча тіснота кореляційних зв'язків із вираженням як проявів патологічної тривоги, так і депресії була на рівні високої в обох випадках (rS=0,797 і rS=0,731 відповідно). Висновки. Перспективою подальших досліджень є створення системи таргетно персоніфікованих лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів, диференційованих залежно від рівня патологічного стресового наванта­ження, випробовуваного пацієнтами, і впровадження її в існуючу комплексну систему надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на АЗ.

У статті аналізуються причини актуалізації запозичень у сучасній українській з економічної тематики, зумовлені низкою екстралінгвістичних чинників. Подано погляди українських лінгвістів на іноземні лексичні одиниці, зокрема у дискурсі ЗМІ. Досягнення поставленої мети зумовило використання таких методів: описового, порівняльного, контекстуально-семантичного та функціонального аналізу. Мета роботи – розглянути причини актуалізації іншомовної лексики у сучасній українській мові. Ми дійшли висновку, що останнім часом значна частина термінів іноземного походження актуалізується у ЗМІ, що зумовлено змінами у соціально-економічній сфері, наявністю інтернету, соціальних мереж, тісною міжмовною взаємодією. Було виявлено, що номінації у зв'язку з їх частим використанням у пресі поступово втрачають ознаки вузької спеціалізації та стають зрозумілими нефахівцям.

У статті представлені загальні властивості моделі лексичного значення слова як несеміотичної категорії. У лінгвістиці склалися два основні підходи до визначення лексичного значення: відбивний і релятивний. Прибічники першого підходу визначають лексичне значення слова як відображення у свідомості людини істотних ознак певного класу явищ дійсності. Прихильники релятивного підходу (С. Ульман, Л. Вітгенштейн, Ч. Морріс і ін.) розглядали лексичне значення як зв'язки, переходи, відносини. Вчені, які представляли обидва підходи, засновували свої теорії на семіотичних уявленнях про сутність мови. Антропоцентричні принципи вивчення мовних явищ мають на увазі вихід у суміжні сфери знань про людину, в т.ч. і в галузь філософії. М.М. Правдін справедливо вважав, що з позицій діалектичного матеріалізму відношення між дійсністю, мисленням і мовою не зводяться до стосунків знакової репрезентації, оскільки кожен з цих трьох світів є діалектичною єдністю конкретного і абстрактного. Абстрактна сторона дійсності – сфера законів, зв’язків, стосунків між явищами не піддається безпосередньому відображенню в мисленні у вигляді зв'язків між образами відповідних явищ, тобто суть і поняття не пов'язані стосунками знаку і означаемого. Зв’язки між іменами в мовній системі не є знаком стосунків між “предметними” образами. Це дозволяє дійти висновку про те, що стосунки між “предметними” образами і стосунки між іменами усередині мови – дві різні, але тісно пов’язані в комунікативному акті системи. У розвиток цієї теорії лексичне значення визначається в статті як система неграматичних правил оперування словом усередині мовної системи. Таке визначення дозволяє інакше розглядати системну організацію лексики в мові.

Виявлено прямолінійний достовірний сильної тісноти зв'язок між виходом живиці з мікропоранення та з каропідновки. Визначення смолопродуктивності методом мікропоранення дає змогу встановити категорію смолопродуктивності дерев, а через рівняння залежності оцінювати смолопродуктивність окремих дерев та їх сукупності з достатнім ступенем точності. Практично всі дерева, що належать до певної категорії смолопродуктивності за виходом живиці, потрапляють в ту ж категорію і за мікропораненням. Помилки в розподілі виявлено у 8 % дерев низької, 68 % середньої та 5 % високої категорій смолопродуктивності, які за виходом живиці переважно знаходяться на межі сусідньої категорії.

Первинну продукцію компонентів надземної фітомаси (стовбура і крони) оцінено для дерев сосни звичайної, які ростуть переважно у чистих та мішаних (домішка від 1 до 3 од.) соснових насадженнях штучного походження Східного Полісся України. Насадження високопродуктивні (II, I, Ia і вище класів бонітету), середньо- та високоповнотні, ростуть у свіжих борах (А2), суборах (B2) та сугрудах (C2). Використано дані 80 тимчасових пробних площ (ТПП), які закладено у соснових деревостанах Сумської (36 ТПП) та Чернігівської (44 ТПП) областей. Зрубано й обміряно 900 модельних дерев (МД) сосни звичайної, з яких 226 МД опрацьовано з пофракційним оцінюванням компонентів надземної фітомаси та 674 МД – без оцінювання фітомаси крони. Обмір моделей і розрахунки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев сосни звичайної виконано за допомогою удосконалених загальноприйнятих методів та розробленого алгоритму. Сукупність значень дослідного матеріалу характеризується їх нормальним розподілом за віком, діаметром, висотою дерев та відносною повнотою насаджень. Встановлено тісноту зв’язку між досліджуваними показниками модельних дерев сосни звичайної (від помірного – -0,31 < r < -0,50, до дуже високого – r > 0,91); слабкої тісноти зв'язок (0,11 < r < 0,30) виявлено між повнотою насаджень та часткою поточного об’ємного приросту з показниками компонентів фітомаси крони дерев. Розраховано регресійні математичні моделі для оцінювання абсолютного та відносного поточного об’ємного приросту деревини стовбурів, об’єму кори стовбурів, маси деревини, кори гілок і маси хвої в абсолютно сухому стані, в яких аргументами є вік та діаметр дерев (R2 = 0,72-0,92). Для частки хвої 1-го року зв’язок з віком дерев обернений та помірний, але значущий на 5%-му рівні (R2 = 0,33). Розроблені нормативні таблиці первинної стовбурової продукції деревини та первинної продукції надземної частини дерев сосни звичайної показали, що за однакового діаметра зі збільшенням віку дерев первинна продукція стовбурової деревини збільшується лише до певного віку, а досягнувши максимуму – зменшується. Зі збільшенням діаметра за однакового віку первинна продукція стовбурової деревини зростає. Первинна продукція надземної частини дерев, подібно до окремих компонентів надземної фітомаси, зі збільшенням віку та діаметра також збільшується. У типових лісорослинних умовах Східного Полісся середньовікове дерево (50 років) сосни звичайної в надземній частині може нагромаджувати 15,22 кг·рік-1 первинної продукції.

Досліджено діелектричні показники дуба звичайного й липи дрібнолистої в деревостанах 41–100-річного віку свіжої грабової діброви Західного Поділля. Частка липи і дуба у складі цих деревостанів змінюється від поодиноких дерев до 10 одиниць. Встановлено, що у липи дрібнолистої середнє значення показників імпедансу на дослідних ділянках в середині вегетаційного періоду становить 5,0–9,4 кОм, а поляризаційної ємності – 1,58–3,86 нФ. У дуба звичайного вони, відповідно, змінювались в межах 5,5–9,7 кОм і 1,92–2,73 нФ. Високу інтенсивність процесів життєдіяльності у дуба встановлено в деревостанах, де він значно перевищує липу й інші деревні види за висотою за різної його частки у складі мішаних деревостанів. Істотне зниження процесів життєдіяльності дуба виявлено в чистих дубових і мішаних деревостанах, де дуб формує верхній ярус. Високий ступінь життєдіяльності у липи встановлено в деревостанах, де вона переважає дуба за часткою у їх складі та не відстає від нього в рості, а пригнічення життєвих процесів – за її перебування у другому ярусі деревного намету. Діелектричні показники дуба характеризуються вищою кореляційною залежністю від лісівничо-таксаційних показників, ніж липи. Імпеданс і поляризаційна ємність дуба проявляє переважно значну і помірну тісноту кореляційного зв'язку з лісівничо-таксаційними показниками деревостанів, а липа – слабку, що вказує на її пригнічення з боку дубового намету. Загалом наші дослідження показали, що інтенсивність перебігу процесів життєдіяльності у дуба не залежить від його частки у складі деревостанів, а визначається ступенем його перевищення за висотою над іншими деревними видами.

Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку газової промисловості України. За даними Держкомстату про видобуток природного газу визначено вид лінії тренду: лінійна функція, – та одержано її параметри. Оцінено тісноту та значущість зв'язку між ознаками: існує тісний кореляційний зв'язок між ознаками та достатня значущість зв'язку між ними. Зроблено точковий та інтервальний прогноз щодо видобутку природного газу в України на 2009 рік.

Дослідження хаотичної синхронізації пов'язаних динамічних систем нині є одним з актуальних питань нелінійної динаміки. Увагу дослідників привертає вивчення взаємодії великої кількості нелінійних мереж, структура яких нерегулярна, характеризується великою різнорідністю в тісноті міжелементного зв'язку. Інтерес до вивчення подібних мереж пов'язаний як з необхідністю аналізу різноманітних природних, соціальних, економічних і технічних об'єктів, так і з важливістю вивчення фундаментальних аспектів явища хаотичної синхронізації в системі багатьох пов'язаних агентів. Під синхронізацією розуміють узгоджене в часі протікання процесів чи функціонування декількох об’єктів, зокрема, узгоджену зміну кількісних характеристик системи. Метою даного дослідження є: відшукання синхронізації в кризовий період економічної системи.