Academic literature on the topic 'Трудові права працівників'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Трудові права працівників.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Трудові права працівників"
1
Humeniuk, I. O. "Концептуальні проблеми трудового права України та їх вплив на розвиток законодавства про працю." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 6, 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.01.
Full textAbstract:
У вітчизняній науці трудового права дослідження предмету правового регулювання дають певне уявлення про онтологічні аспекти галузі, але не формують чіткого концепту реформи трудового законодавства й теорій, на основі яких вона має відбуватися. Критичного переосмислення феномену радянського трудового права у правовій науці так і не відбулося. Соціальне призначення норм трудового права необхідно посилювати через розвиток концепцій колективних трудових відносин та системи індивідуальних трудових відносин.
Метою статті є окреслення ідей оновлення базової доктрини трудового права та визначення, на їх підставі, напрямків розвитку трудового законодавства.
Наукова новизна визначається тим, що діалектичний зв’язок є базовим для визнання колективних трудових прав як юридичного механізму захисту індивідуальних інтересів у сфері праці. Наголошується, що реалізацію прав, які містять соціально-економічні гарантії працівників, відмінні від державних мінімальних, потрібно забезпечувати виключно через механізми соціального діалогу (партнерства). Механізм їх забезпечення в індивідуальному трудовому праві, у разі відсутності колективного договору – встановлюється за домовленістю сторін трудового договору.
Можливість збалансованого поєднання методів правового та неправового впливу на трудові відносини потребує визнання трудового договору як джерела трудового права.
Прогресуюча експансія норм цивільного законодавства на відносини, предметом яких є професійна праця, вимагає оновлення поняття й ознак трудових відносин. В рамках концепції системи трудових відносин це поняття може бути узагальненим, а його ознаки варіюватися в залежності від виду трудового договору. Вважаємо слушним під індивідуальними трудовими відносинами розуміти урегульовані нормами трудового права суспільні відносини, предметом яких є несамостійно-організована та оплачувана праця, яка виконується працівником особисто та із застосуванням, як правило, професійних навичок.
Безстроковий трудовий договір і трудові відносини, що виникли на його підставі, мають залишатися пріоритетними, але за рахунок норм податкового законодавства та законодавства про соціальне страхування.
Висновки. Монополія будь-яких правових ідей і концепцій стає небажаною, якщо не може більше застосовуватися без кардинальних змін і не забезпечує ролі права у вирішенні практичних проблем та у визначенні напрямків подальшого правового розвитку. Без оновлення парадигми галузі трудового права, яка б визнавалась переважною більшістю науковців і, відповідно, отримала б статус доктринальної, неможливо завершити процес нової кодифікації трудового законодавства.
Поетапне прийняття нового Трудового кодексу, до структури якого входитиме Книга І «Індивідуальне трудове право» та Книга ІІ «Колективне трудове право», є найоптимальнішим способом кодифікації.
2
Кудрявцев, І. В. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ЩОДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-109-119.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз впливу сучасних загроз та викликів на соціально-трудові відносини у сфері праці. Встановлено, що на сьогодні у національному трудовому законодавстві закріплено норми, що регулюють дистанційну (надомну) роботу, розкриваються питання гнучкості відносин між роботодавцем та працівником, акцентується увага на особливостях виконання роботи працівником поза робочим місцем (офісом), яке організоване роботодавцем. Автором з’ясовані важливі моменти впровадження дистанційної (надомної) форми організації праці та можливості застосування гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати. Важливим є те, що виконання таких робіт у сучасних умовах є інноваційними правовідносинами, які не можуть обмежувати трудові права працівників та сприяють належній та більш ефективній організації роботи, збереженню кадрового потенціалу підприємства. Акцентовано увагу на позитивних змінах у регулюванні гнучких форм організації праці та дистанційної (надомної) роботи та визначено проблемні питання та ризики. Запропоновано певні кроки щодо законодавчого закріплення сучасних гнучких форм зайнятості як підґрунтя для гарантування захисту прав працівників та забезпечення стабільності трудових відносин.
Ключові слова: розвиток цифрових технологій, пандемія COVID-19, працівник, роботодавець, дистанційна (надомної) робота, гнучкість, гнучкі форми організації праці, дистанційний працівник.
3
Грекова, М. М., and Є. А. Греков. "МІЖНАРОДНІ ТРУДОВІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЖІНОК." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 151–55. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).339.
Full textAbstract:
У статті досліджуються міжнародні стандарти праці жінок, охорони материнства, створення безпечного трудового простору, який позбавлений ґендерної нерівності, мобінгу, дискримінації, а також будь-яких інших форм пригнічення, передбачених актами Міжнародної організації праці. Обґрунтовується основна роль актів МОП у захисті трудових прав жінок. Встановлено, що протягом своєї нормотворчої діяльності МОП завжди окремо виділяє працю осіб, які потребують підвищеного захисту, зокрема: жінок, вагітних жінок та жінок-матерів. Визначено ознаки та сформульовано поняття «міжнародні трудові стандарти захисту трудових прав жінок». Міжнародні трудові стандарти у сфері захисту прав жінок слід розглядати: по-перше, як визначену сукупність міжнародних норм і принципів, які регулюють трудові правовідносини цієї категорії працівників, та по-друге, як мінімальний рівень гарантій прав та обов’язків, котрий характеризується загальним визнанням, тривалістю дії та можливістю застосування міжнародного впливу і контролю. Спираючись на проведений аналіз, визначено поняття «міжнародні трудові стандарти захисту трудових прав жінок» як: сукупність наявних норм і принципів у сфері трудових відносин, які закріплені у міжнародних договорах (конвенціях, угодах, пактах тощо), на базі яких визначається зміст і обсяг певного трудового права жінки та які є орієнтиром для розвитку національного трудового законодавства держави, яка є учасником цих договорів. Сформульовані пропозиції щодо імплементації окремих положень нератифікованих конвенцій та рекомендацій МОП у сфері праці жінок, протидії насильству та домаганням на робочому місці в національне трудове законодавство. Доведено, що соціальна політика держави зазнавала б переваг, якби рівень забезпечення встановлених нормами внутрішнього законодавства прав у трудовій сфері був підвищений шляхом запозичення окремих норм нератифікованих конвенцій МОП. Наприклад, їх можна застосовувати соціальними партнерами у переговорах щодо укладання колективних договорів та угод у соціально-трудовій сфері як кращий світовий досвід регулювання трудових відносин.
4
Пряміцин, В. Ю., and С. В. Ланкін. "ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ У НЕОФОРМЛЕНИХ ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 84–88. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).400.
Full textAbstract:
У статті досліджується захист права на працю та проблема незадекларованих трудових відносин із по-зиції органів державної влади та суду, також позиція роботодавців і працівників у їх взаємовідносинах і чин-ники цього правопорушення.
Оскільки сучасний стан дотримання трудового законодавства роботодавцями в Україні є низьким, вивчення проблеми незадекларованої праці потребує всебічного вивчення для винайдення шляхів для захи-сту трудових відносин працівника від експлуатації та зловживання на усіх етапах правовідносин із робото-давцем.
Також особливо варто виділити необхідність рефор-мування державних органів із питань захисту трудових прав працівників задля підвищення їх ефективності та реального притягнення роботодавців правопорушни-ків до юридичної відповідальності в найбільш корот-кі строки з дня виявлення порушення трудових прав на підприємстві.
Необхідною мірою задля усунення порушень трудо-вих прав громадян України є прийняття законодавчим органом влади нового зводу законів про працю, який зміг би оновити та врегулювати новітні трудові від-носини між працівником і роботодавцем із можливіс-тю включення в нього більшою мірою диспозитивних норм, тобто регулювання трудових відносин на влас-ний розсуд з імперативними нормами з приводу тру-дових гарантій працівника та встановлення суттєвої матеріальної відповідальності за порушення основних положень трудового законодавства.
Загалом для встановлення ефективного правового режиму у сучасному трудовому секторі України держа-ва потребує великої державної реформи з залученням усіх гілок влади та сприянням зацікавлених працюю-чих громадян, профспілок, громадських організацій, засобів масової інформації тощо.
5
Обушенко, Н. М. "ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ Й ОЗНАК ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).398.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених із приводу розуміння поняття «трудове законодавство» запропоноване власне визначення цієї наукової кате-горії. Наведено власне бачення переліку характерних особливостей трудового законодавства України. Від-значено, що трудове законодавство нашої країни пред-ставлено цілою низкою нормативно-правових актів, система яких є занадто розгалуженою, що значно пере-шкоджає нормальному регулюванню трудових право-відносин, а тому сьогодні постала нагальна необхідність його систематизації. Наголошено, що під норматив-но-правовим актом слід розуміти офіційний документ, який було розроблено і прийнято у встановленому законом порядку уповноваженим органом державної влади та який містить у собі однорідні правові норми, спрямовані на врегулювання правовідносин у конкрет-ній сфері суспільного життя. Тож сфера суспільних відносин, що потребує врегулювання, прямо впли-ває на зміст нормативно-правових актів, від якості наповнення яких вже залежить ефективність функці-онування відповідних правових відносин. З’ясовано, що ключове призначення локальних нормативно-пра-вових актів полягає у тому, щоб забезпечити ефектив-ність роботи трудового колективу в рамках кожного конкретного підприємства, організації, установи тощо. Вини покликані деталізувати норми централізованого законодавства, а також розширити перелік трудових гарантій працівників. У разі, якщо локальним нор-мативним актом становище працівника погіршується порівняно з централізованим законодавством, такий акт визнається недійсним. Визначено, що поєднання централізованого та локального регулювання трудо-вих відносин розкривається в інститутах трудового договору, колективно-договірного встановлення умов праці, оплати праці, дисципліни праці тощо. Регулю-вання відносин, які входять до предмета трудового права, може бути здійснено шляхом укладення, зміни, доповнення колективних договорів, угод, а також тру-дових договорів. Угоди, колективні договори, трудові договори не повинні мати у своєму змісті умов, які зни-жують рівень прав і гарантій працівників, установле-ний трудовим законодавством.
6
Пижова, М. О. "ЩОДО ПРОБЛЕМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ НА СПРАВЕДЛИВУ ОПЛАТУ ПРАЦІ." Знання європейського права, no. 1 (April 27, 2021): 56–59. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.173.
Full textAbstract:
У статті висвітлені питання щодо проблем реалізації прав працівників на справедливу оплату праці. Проаналізована категорія «мінімальна заробітна плата». Проаналізована практика визначення цього поняття в трудовому законодавстві зарубіжних країн. Визначені проблеми реалізації прав працівників на виплату мінімальної заробітної плати. Вказано, що проблема реалізації прав працівників на справедливу оплату праці полягає в умисному заниженні прожиткового мінімуму, оскільки величина прожиткового мінімуму є визначальною під час формування тарифної сітки, пенсій та соціальної допомоги.
Запропоновано визначати мінімальну заробітну плату як державний мінімальний соціальний стандарт у царині оплати праці під час виконання робітником трудових обов’язків у нормальних умовах праці під час виконання встановленої (місячної або годинної) норми праці. При цьому під роботою в нормальних умовах слід мати на увазі трудову діяльність працівника, за виконання якої чинним законодавством не передбачені доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати, тобто такі умови, які передбачені статтею 88 КЗпП України. Зроблено аналіз національного законодавства щодо визначення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімального посадового окладу.
Зроблено висновок про наявність ряду проблем реалізації прав працівників на справедливу оплату праці. Оплата праці - це провідний інститут трудового права, який вкрай важливо впливає на ефективні трудові відносини, а також на побудову «здорової» економічної ситуації в країні. Зазначено, що має здійснюватися комплексне дослідження проблем реалізації прав працівників на справедливу оплату праці як на науковому рівні, так і на законодавчому.
7
Пузирна, Н. С. "Стан здоров'я працівника: проблеми розуміння." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 14, 2020): 215–20. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1871.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню поняття «стан здоров'я працівника» та його правової природи. Вказано на необхідність теоретичної розробки категорії «стан здоров'я працівника» для визначення напрямів подальшого удосконалення трудового законодавства, а також розробки основних напрямів державної політики в цій сфері. Проаналізовано визначення поняття «стан здоров'я працівника» в юридичній літературі та використання цього терміну в чинному законодавстві України. Зазначено, що стан здоров'я працівника є важливою категорією, що впливає на його трудову діяльність.
Нині в Україні спостерігається негативна тенденція збільшення кількості професійних захворювань, а також зростання чисельності працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Погляди на понятійний апарат і правову природу стану здоров'я працівника з урахуванням сучасних тенденцій розвитку трудового законодавства потребують окремої уваги.
У статті зауважено, що нормативного визначення поняття «здоров'я працівника» немає. Наука трудового права використовує такі поняття як «стан здоров'я працівника», «фізичний стан особи», «фізична здатність працювати» тощо. Розкрито основні положення Кодексу законів про працю України та інших законів України, які прямо чи побічно використовують термін «здоров'я працівника» в процесі правового регулювання трудових відносин. У статті також зазначено, що стан здоров'я працівника як самостійна категорія є юридичним фактом, який впливає на виникнення, зміну та припинення трудових правовідносин.
Зроблено висновок, що під станом здоров'я працівника необхідно розуміти нормальне функціонування його організму, що дозволяє працівнику належним чином виконувати свої трудові обов'язки. Стан здоров'я працівника може обмежувати його трудову дієздатність аж до зведення її до мінімуму за умови визнання особи повністю нездатною до трудової діяльності та встановлення зазначеного ступеня втрати працездатності безстроково. Автор також зазначає, що аналіз нормативних правових актів, присвячених питанням здоров'я працівників у сфері праці, свідчить про те, що в певних випадках стан здоров'я працівника безпосередньо впливає і на ефективність виконання трудової функції. У статті також зроблено висновок, що стан здоров'я працівника належить до його професійно важливих якостей, які характеризують, зокрема, і відповідність особи визначеній роботі чи посаді.
8
Fomina, G. "ПРИНЦИПИ ПЕРЕВЕДЕННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ." Juridical science 1, no. 5(107) (April 3, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.04.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виокремленню та систематизації комплексу актуальних принципів переведення та переміщення працівників в Україні. Ці принципи автором тлумачяться в якості цілісної, взаємоузгодженої системи абстрактних, імперативних засадничих ідей-вимог, що забезпечені державою (у відповідній мірі – самим роботодавцем) та знаходять вияв в централізованих та локальних нормативно-правових актах, а також на практиці, сприяючи юридичній визначеності перебігу процесів і відносин з приводу переведення та/або переміщення працівників. Дотримання роботодавцем цих принципів дозволяє йому оптимальним чином використовувати трудові ресурси, не зашкоджуючи належному рівню соціальної безпеки працівників та меті трудових правовідносин. Групу загальноправових принципів трудового права, що стосуються переведення та переміщення працівників, становлять: принцип верховенства права; принцип людиноцентризму; принцип законності; принцип рівності прав і можливостей (недискримінації); принцип справедливості. Групою галузевих принципів трудового права, що стосуються переведення та переміщення працівників, охоплено: принцип свободи праці; принцип гідної праці; принцип гармонійної стабільності трудових правовідносин; принцип забезпечення права учасника трудових правовідносин на захист його прав і законних інтересів державою, профспілкою. Групу спеціальних принципів переведення та переміщення працівників, які застосовні лише до цих процедур, складають: принцип цілісності процесу здійснення цих кадрових процедур; принцип плановості та прогнозування здійснення вказаних процедур; принцип раціональності здійснення цих кадрових процедур; принцип професіоналізму та компетентності в здійсненні цих процедур; принцип відповідального здійснення переведення та переміщення працівників. Окрема увага автора приділяється особливим принципами переведення та переміщення працівників, які стосуються виключно переведення чи переміщення працівників. У висновках до статті узагальнюються результати дослідження.
9
Пижова, М. О. "ЩОДО КЛАСИФІКАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ НА СПРАВЕДЛИВУ ОПЛАТУ ПРАЦІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-127-133.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням класифікації юридичних гарантій реалізації прав на справедливу оплату праці. Висвітлюється поняття «гарантії заробітної плати», вказується що воно є дискусійним, висловлюється думка, що поняття і зміст гарантій права на заробітну плату залишаються розробленими в необхідному обсязі, а також висловлюються пропозиції використовувати замість поняття гарантій на заробітну плату інше поняття – «охорона, захист заробітної плати». Зазначено, що Кодекс законів про працю України взагалі не містить понять ані «гарантії оплати праці», ані «гарантії заробітної плати». У статті 51, яка має назву «Гарантії забезпечення права громадян на працю», немає жодного слова щодо оплати праці чи заробітної плати. Проаналізовані Трудові кодекси Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Казахстан щодо наявності в них положень, які регулюють питання гарантій оплати праці.
Встановлено, що державні гарантії у сфері соціально-трудових відносин, зокрема реалізації права на справедливу оплату праці, встановлюються і забезпечуються державою.
Зроблено висновок, що законодавець Казахстану передбачає, що уповноважені суб'єкти нормотворчості і сторони трудових відносин встановлять додаткові гарантії в сфері праці, крім тих мінімальних гарантій, які визначені законодавством Республіки Казахстан про працю. Констатується, про відсутність в українському трудовому законодавстві такого положення як в Трудовому кодексі Казахстану. Вбачається, що гарантії справедливої оплати праці спрямовані не на забезпечення одного конкретного права, а встановлюють комплекс заходів, спрямованих на забезпечення цілого ряду прав працівників у сфері оплати праці, який в кінцевому підсумку має на меті забезпечення отримання працівником гідної справедливої винагороди за працю.
У підсумку зазначено, що інститут оплати праці в нашій країні потребує докорінних змін. Необхідно на законодавчому рівні закріпити гарантії реалізації прав працівників на справедливу оплату праці. Це дасть поштовх після офіційного закріплення державних гарантій щодо справедливої оплати праці реалізувати і встановлювати їх на інших рівнях. Вкрай важливо розробити розумну систему державних гарантій реалізації прав на справедливу оплату праці, яка знає своє відбиття у Кодексі законів про працю України.
Ключові слова: державні гарантії, справедлива оплата праці, класифікація, гідна винагорода, трудові відносини, локальне регулювання.
10
Головань, Т. Г. "РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ В УГОДАХ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ." Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", no. 34 (2021): 161–69. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.34.22.
Full textAbstract:
У статті аналізуються питання регулювання робочого часу і часу відпочинку актами соціального діалогу в Україні. Визначена роль актів соціального діалогу для забезпечення гарантування прав працівників, збереження стабільності індивідуальних соціально-трудових правовідносин в умовах стрімкої діджиталізації та інформатизації, коли соціально-трудові відносини стають більш гнучкими і потребують відповідної правової регламентації. Оцінюючи досягнення сучасної науки трудового права в сфері соціального діалогу, можна констатувати відсутність комплексних досліджень та вивчення досвіду європейських держав із зазначених питань.
Dissertations / Theses on the topic "Трудові права працівників"
1
Гончарова, Г. С. "Охорона трудових прав літніх працівників." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36725.
Full textAbstract:
Кожне підприємство, установа, організація повинні розробити власну стратегію щодо використання праці літніх працівників з тим, щоб убезпечити себе у майбутньому від дефіциту кваліфікованих кадрів.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36725
2
Яснолобов, О. В. "Правове регулювання захисту трудових прав працівників у судах України." Thesis, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2013. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7855.
Full textAbstract:
У дисертації досліджується специфіка правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах, у відповідності з діючим трудовим законодавством. На підставі проведеного дослідження вносяться пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
У дисертаційному дослідженні дисертант аналізує історію становлення інституту судового захисту трудових прав працівників, починаючи з моменту його зародження (період Російської імперії) і закінчуючи новітнім періодом існування України. Досліджуючи сучасне правове регулювання судового захисту трудових прав працівників, дисертант робить висновки про специфіку такого захисту, яка проявляється, головним чином, в перетині цивільного процесуального права і трудового права (відображається у спеціальних «строках позовної давності», скорочених строках розгляду справи та т.п.).
Для того, що б максимально якісно сформулювати рекомендації щодо удосконалення правового регулювання захисту трудових прав працівників, дисертант звертається до прецедентного права Європейського суду з прав людини, до європейського трудового права, а також до позитивної практики держав з різними показниками економічного розвитку, культури та традиції права (зокрема, Великобританії, Росії та Ізраїлю).
Проаналізувавши чинне трудове законодавство, а також Проект Трудового кодексу України в рамках теми дослідження, дисертант сформулював комплекс рекомендацій з удосконалення правового регулювання захисту трудових прав працівників у судах України. Зокрема, зазначивши прогалини та дефекти в законодавстві, в першу чергу, в частині протидії дискримінації у сфері праці, пропонується розробити та прийняти Закон України «Про рівні можливості у сфері праці», який би прямо забороняв дискримінацію в таких правовідносинах, а, разом з тим, розглядав би таку дискримінацію в якості підстави для звернення працівника до суду за судовим захистом.
3
Кисельова, Олена Іванівна, Елена Ивановна Киселева, and Olena Ivanivna Kyselova. "Актуальні питання захисту прав працівників при поновленні на роботу." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36747.
Full textAbstract:
В сучасних умовах економічної кризи дедалі більше роботодавців змушені відмовлятися від праці найманих працівників. У зв’язку з чим на підприємствах, установах, організаціях збільшується кількість випадків скорочення чисельності (штату) працівників, здійснюється переведення на нижче оплачувані посади тощо. За таких умов часто порушуються трудові права та законні інтереси працівників, недотримуються гарантії забезпечення таких прав та інтересів. Тому питання захисту трудових прав працівників набуває своєї актуальності. Одним із найпоширеніших різновидів заходів захисту в трудовому праві є поновлення на роботі незаконно звільнених або переведених працівників.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36747
4
Горева, Євгенія Юріївна, Евгения Юрьевна Горевая, Yevheniia Yuriivna Horeva, and Д. Ю. Вовк. "Окремі питання щодо гарантій трудових прав працівника." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24285.
Full text
5
Падалка, Антоніна Олександрівна. "Удосконалення захисту трудових прав працівників." Diss. of Candidate of Legal Sciences, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.
Find full text
6
Кохан, Н. В. "Особливості регламентації заохочувальних процедур в аспекті захисту прав працівників." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36757.
Full textAbstract:
Реалізація курсу на проведення політичної реформи, активної соціальної політики, всебічної демократизації та побудови громадянського суспільства пов’язана з необхідністю підвищення захисту трудових прав і соціально-економічних інтересів працівників в сучасних умовах ринкової економіки.
У цьому зв’язку можна стверджувати, що великого значення набуває проблема забезпечення гарантій прав і свобод особи, а також забезпечення їх захисту саме в трудових відносинах.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36757
7
Бабенко, Е. В., and E. V. Babenko. "Доктрина захисту трудових прав працівників при припиненні трудових правовідносин." Thesis, КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10363.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2019. The dissertation for the scientific degree of the Doctor of Law in specialty 12.00.05 – labor law; social security law – Taras Shevchenko National University of Kyiv of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2019.Дисертація присвячена формулюванню основних доктринальних засад захисту трудових прав працівників при припиненні трудових правовідносин. У роботі запропоновано розрізняти між собою індивідуальне та колективне припинення трудових правовідносин, враховуючи при цьому, що рівень і система гарантій для захисту визначаються концепцією «чистої» та «обтяженої» волі на припинення трудових правовідносин, наявною у їхніх сторін. Визначено підстави, умови, особливості індивідуального та колективного припинення вказаних відносин. Окрему увагу приділено захисту трудових прав працівників при припиненні трудових правовідносин на підставі процедур банкрутства. Проаналізовано та порівняно досвід України й окремих країн ЄС щодо правового регулювання та судової практики означеного захисту на підставі вказаних процедур. Сформульовано основні доктринальні положення щодо поняття, ознак захисту трудових прав працівників при припиненні трудових правовідносин, встановлено принципи, відповідно до яких має відбуватись такий захист, виокремлено захисні процедури, систематизовано та узагальнено проблеми, що існують в означеному сегменті, й запропоновано шляхи їх вирішення. The thesis focuses on formulating the basic doctrinal principals for protecting employees’ labour rights in termination labour legal relationship. The study proposes to distinguish between individual and collective termination of labor legal relationship, while the level and system of guarantees for protection are determined by the concept of “pure” and “burdened” will for terminating labor legal relationship by their parties. The grounds, conditions, features of individual and collective termination of the mentioned relations are determined. Particular attention is paid to protecting the employees’ labor rights in case of labor legal relationship termination on the basis of bankruptcy proceedings. The experience of Ukraine and individual EU countries regarding the legal regulation and judicial practice of this protection based on the pointed procedures is analyzed and compared. The basic doctrinal provisions regarding the notion, signs of protecting the labor rights of employees upon labor legal relationship termination have been formulated, the principles are established according to which such protection should take place, the protective procedures are highlighted, the problems, existing in the segment under review, are systematized and generalized, and the ways to resolve them are proposed.
8
Чайковська, А. О., and А. С. Філюшина. "ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКА." Thesis, АЕРО-2017. Повітряне і космічне право: [Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів, м. Київ, Національний авіаційний університет, 23 листопада 2017 р.] Том 2. – Тернопіль: Вектор, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/31436.
Full text
9
Вишновецька, Світлана Василівна, and Марія Василівна Рощук. "ПРАВО ПРАЦІВНИКА НА ЧЕСТЬ, ГІДНІСТЬ ТА ДІЛОВУ РЕПУТАЦІЮ ЯК РІЗНОВИДИ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ТРУДОВИХ ПРАВ." Thesis, НАУ, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/17506.
Full text
10
Куліш, Анатолій Миколайович, Анатолий Николаевич Кулиш, and Anatolii Mykolaiovych Kulish. "Індивідуальний захист (самозахист) порушених прав працівника як одна із гарантій трудових прав працівника." Thesis, Издательство ЮЗГУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13610.
Full textAbstract:
У тезах доповіді розкриваються окремі питання щодо самозахисту порушених трудових прав працівника та вносяться пропозиції щодо включення терміну «самозахист» до Трудового кодексу України.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13610У тезисах доклада раскрываются отдельные вопросы самозащиты нарушенных трудовых прав работников и вносятся предложения в части включения термина «самозащита» в Трудовой кодекс Украины. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13610