Academic literature on the topic 'Трудовий потенціал України'

У статті розглядаються теоретичні аспекти формування системи управління трудовими ресурсами підприємства. Визначено, що на виробництві персонал в наш час став ресурсом, який є ключовим у капіталі сучасної організації, від якого залежить успішність і процвітання підприємства. Зазначенно, що трудові ресурси характеризують чисельністю працездатного населення і є важливим елементом економічного потенціалу України. Ефективність функціонування системи управління трудовими ресурсами підприємства розглянуто як частину ефективності діяльності підприємства загалом. Подано мету статті, яка є узагальненням теоретичних підходів до розуміння управління трудовими ресурсами підприємства. Визначено, що управління трудовими ресурсами – дії, що спрямовані на формування та ефективне всебічне їх використання в різних галузях економіки з метою поліпшення економічного та соціального становища країни. Управління трудовими ресурсами націлено функціонувати на рівні держави, яка в свою чергу розробляє комплекс нормативних документів з метою покращення розподілу та використання трудових ресурсів. Запропоновано та розглянуто сучасні поняття «трудовий ресурс», «трудовий потенціал» та «персонал», з подальшим переходом у визначення поняття «управління трудовими ресурсами». Подано управління трудовими ресурсами як діяльність, спрямовану на розвиток здібностей працівників з метою їх постійного росту і прогресу. В теорії і практиці сучасного управління показано докорінну зміну уявлень щодо ролі трудового чинника в функціонуванні економічної системи. Запропоновано під управлінням трудових ресурсів розуміти політику суб’єкту господарювання, яка спрямована на розвиток людського потенціалу організації, досягнення стратегічної мети бізнесу та отримання високого економічного результату діяльності організації.

Проаналізовано стан трудового потенціалу країни і регіонів в Україні. Особливу увагу приділено аналізу демографічної і освітньої складових трудового потенціалу. Досліджено сучасні тенденції на ринку праці України. Визначено напрями удосконалення механізмів державного управління формуванням, використанням і розвитком трудового потенціалу країни і регіонів в Україні. Доведено, що зазначена проблематика вимагає реалізації комплексної державної політики, спрямованої на розвиток нових якісних характеристик трудового потенціалу з урахуванням інноваційного шляху розвитку світової економіки.

Мета: обґрунтування єдиного методу оцінки складності побудови рухової діяльності та якості її виконання. Матеріал і методи: у проведених дослідженнях використовувалися емпіричні матеріали дисертаційних робіт і досліджень у сфері спорту і фізичної культури, в яких використовувалися різні методи якісної оцінки виконуваних рухів і визначення категорії її складності. Результати: встановлено загальні положення, що лежать в основі формування рухової діяльності, її опосередкування в подальших періодах фізичного розвитку, встановлено принципи ранжування складності побудови рухової діяльності, встановлено критерії побудови індивідуального алгоритму навчання та формування оптимальної групової сумісності в ігрових видах організації рухової діяльності. Висновки: введення єдиної системи паспортизації та систематизації фізичного розвитку населення України дозволить вести досить повну і змістовну інформацію про трудовий потенціал країни і більш доцільно розподіляти його забезпечення в державних потребах. Ключові слова біомеханічний аналіз, оцінка складності рухової діяльності, ранг навченості, рухова обдарованість.

План дій України з антимікробної резистентності (далі — План дій) розроблено Всеукраїнською асоціацією інфекційного контролю та антимікробної резистентності спільно з Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. План дій визначає ціль, принципи, основні напрям- ки вдосконалення національної системи контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПМД), та антимікробної резистентності (АМР) патогенів цих інфекцій, механізми забезпечення її функціонування, а також очікуваний соціально-економічний ефект. План дій наголошує на необхідності впровадження ефективного підходу «Єдине здоров’я» (принцип, згідно з яким здоров’я людей, тварин та навколишніх екосистем взаємопов’язане), що передбачає координацію між різними секторами та суб’єктами, зокрема спеціалістами з медицини, ветеринарії, сільського господарства, екології та добре поінформованими споживачами. План дій визнає та вра- ховує різноманітні ресурси, доступні для протидії резистентності до антибактеріальних препаратів. Мета цього Плану дій — забезпечення якомога тривалішої безперервності успішного лікування та профілактики інфекційних захворювань завдяки ефективним та безпечним препаратам, які проходять контроль якості, застосовуються відповідально й доступні для всіх, хто їх потребує. Основні завдання Плану дій України: а) удосконалити нормативне, правове та методичне забезпечен- ня системи профілактики ІПМД, лабораторну діагностику й моніторинг АМР, б) покращити обізнаність і розуміння резистентності до антимікробних препаратів через ефективну комунікацію, просвітницькі заходи та навчання, в) зміцнити знання та доказову базу шляхом епіднагляду та дослідження, г) змен- шити поширеність інфекцій завдяки ефективним санітарно-гігієнічним заходам профілактики інфекцій, д) оптимізувати застосування антимікробних препаратів у медицині та ветеринарії. У результаті реалізації Плану дій очікується зниження кількості інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, смертності, інвалідності та ускладнень від ІПМД, унаслідок чого збільшиться трудовий потенціал нації за рахунок зниження тимчасової і постійної втрати працездатності населення в результаті захворювань, підвищиться безпека пацієнтів і персоналу в процесі надання медичної допомоги.

Стаття присвячена дослідженню змісту кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу підприємств вітчизняної машинобудівної галузі, запропоновано інструментарій його удосконалення. Встановлено, що розвиток сучасного підприємства забезпечується соціальною взаємодією її працівників і взаємодією самого підприємства з навколишнім середовищем. Обмін суб'єктивних цінностей працівників дозволяє значною мірою реалізовувати трудовий потенціал підприємства. Сам по собі процес формування інтелектуального капіталу підприємства представляє собою організаційно-управлінські інновації, які визначаються потребами інноваційного розвитку у виробничо-технологічній сфері. Обмін знаннями та навичками індивідуумів у процесі взаємодії є одним з найважливіших чинників розвитку національної інноваційної системи.Необхідною умовою модернізації української економіки є підвищення результативності інноваційної діяльності, яка в значній мірі визначається здібностями економічних суб'єктів до використання та генерації нових знань, отриманими інтелектуальними результатами, отриманими продуктивними відносинами із зовнішнім середовищем, що в трактується, як кадрове забезпечення, яке є необхідною складовою інтелектуального капіталу. Оцінка зазначеної складової інтелектуального капіталу є найважливішим інструментом ефективного управління його якістю в інтересах інноваційного розвитку машинобудівних підприємств і забезпечує зворотний зв'язок у людино-орієнтованому управлінні інноваційною діяльністю. У зв'язку з цим, розробка інструментарію удосконалення кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу на сьогодні є актуальним завданням, що має вагоме наукове та практичне значення.Конкретизовано зміст поняття “кадрове забезпечення як складова інтелектуального капіталу”, дано авторське трактування поняття “кадрове забезпечення як складова інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств”. Розкрито питання управління кадровим забезпеченням як складової інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудування. Окреслено ряд проблем, які безпосередньо впливають на зростання інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Подано інструментарій розвитку машинобудівної галузі за рахунок удосконалення кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу.Визначено модель інтелектуального капіталу, яка може бути інтерпретована за допомогою трьох основних складових: людський капітал (містить таку складову, як кадрове забезпечення); організаційний капітал (корпоративні інформаційні системи, бази даних, технічне і програмне забезпечення, організаційні структури, патенти, ноу-хау, ліцензії, товарні знаки, корпоративна культура); споживчий капітал (капітал відносин, що представляє причинно-наслідкових механізм взаємодії компанії зі споживачами, постачальниками, конкурентами, також соціально-економічний потенціал її брендів, торгових марок, іміджу та репутації). Зазначено, що в узагальненому вигляді структура кадрового забезпечення представляє собою чотири взаємодіючих компонента: моральні цінності (моральний і культурний рівні); творчі здібності (у тому числі, креативність); освіту (знання, отримані у процесі навчання); професіоналізм (досвід роботи з урахуванням виконаних трудових завдань).

Стаття присвячена комплексному дослідженню творчого доробку режисера фестивалів, театралізованих вистав і концертних програм Борису Георгійовичу Шарварку. Мета дослідження – визначити багатоаспектні мистецькі здобутки та способи інтеграції режисерського методу Б. Шарварка в сценічно-постановчу діяльність. Окрім зазначеного, у роботі розкриваються життєві події, що мали безпосередній або опосередкований вплив на становлення режисерського таланту. Схарактеризовано творчий доробок та основні здобутки митця. Особливо детально вивчено період, коли він реалізовував свій трудовий потенціал на благо рідного міста, а потім обіймав посаду головного режисера культурних програм «Укрконцерту». Методологія дослідження охоплює загальноісторичний (окреслені тенденції режисури сценічно-постановчої творчості в мистецькому середовищі ХХ – початку ХХІ ст.), аналітичний (для опрацювання історіографічних джерел – культурологічної, мистецтвознавчої та театрознавчої літератури), системний та інші методи. Наукова новизна полягає в тому, що стаття є однією з перших аналітичних робіт, в яких детально розкриваються здобутки народного артиста УРСР та незалежної України, а також межі його великого таланту не лише як режисера, але й певною мірою художнього керівника, музичного координатора, ентузіаста й творчого перфекціоніста. Висновки. Аналіз мистецького та життєвого шляху безмежно талановитого Бориса Георгійовича Шарварка дає змогу підсумувати, що унікальність його масових дійств полягала в гармонійному поєднанні режисерського стилю з традиційним концертним репертуаром, у використанні обрядовості, умілому поєднанні ліризму, пафосу та гумору, у повній самовіддачі улюбленій справі.

У статті на основі статистичних даних державних органів управління проаналізовано стан трудової міграції в Україні. Визначено, що система професійної освіти є однією з ланок процесу регулювання міграційних потоків. Концепція міграційної політики має знаходитися у площині міжвідомчої взаємодії та враховувати не лише специфіку трудової міграції, а й долучатися до стратегії розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг. З’ясовано, що трудова міграція має не лише негативний вплив, а й може приносити користь. Але користь багато в чому залежить від політичної системи у країнах походження та призначення трудової міграції, а також від двостороннього, регіонального та багатостороннього співробітництва між ними. Виокремлено основні позиції щодо програми забезпечення справедливої міграції, намічено шляхи уповільнення процесу трудової міграції та поліпшення ситуації щодо збереження, формування та розвитку кадрового потенціалу України.

Метою роботи є виявлення позитивних моментів розвитку чорної металургії України в сучасних умовах нової промислової революції. Відзначено, що чорна металургія і сьогодні визначає економіку промислово розвинених країн як базова галузь. Україна має всі можливості для розвитку металургії, володіє сировинним, промисловим і трудовим потенціалом, проте в останні роки галузь втрачає свої позиції. Для аналізу стану чорної металургії в роботі використано найважливіші параметри, що характеризують її роботу, зокрема, обсяги та структура виробництва металопродукції, обсяги і структура експорту і імпорту, цінова політика в галузі, використання інвестиційних ресурсів. Наведено основні характеристики доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. Відзначено, що приватизація підприємств металургійної промисловості свого часу стабілізувала їх роботу, однак y даний час державі слід відродити свій вплив на формування промислової політики в промисловості, і в металургійній галузі зокрема. Наведено аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток металургійної галузі в довгостроковій перспективі. Відзначено, що промислово розвинені країни знижують свій імпортний потенціал за рахунок розвитку власної металургії, що зменшує можливості для експорту металопродукції з інших країн, у т.ч. і з України. Наведено основні завдання, що стоять перед металургією України в сучасних умовах. Відзначено об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на роботу металургії. Наведено дані, що характеризують інвестиційні процеси в Україні і РФ в різні роки. Відзначено перспективи розвитку металургійних технологій в Україні. Для вирішення перспективних завдань галузі доцільно розробити Стратегію розвитку промисловості і ширше використовувати науково-технічний потенціал вітчизняних науково-дослідних інститутів, в т.ч. НАН України.

Already in most segments of the economy there are new facts of labor shortage for Ukraine. The formation and use of Ukraine’s labor potential is quite polarized. First, it is due to the varying degrees of favorable geographical location of the administrative-territorial units of the country. Secondly, the existence of uneven social development of the regions of Ukraine creates different conditions for the functioning of the labor market and the reproduction of labor resources. Third, the development of labor potential of any region of the country depends mainly on diverse programs and strategies of socio-economic development at different taxonomic levels of government.To spatially delimit the development of labor potential of Kyiv region, the dynamics of the integrated rank of labor potential development for 2010–2016 was analyzed.The main methods of work were the use of index methods, factor and cluster analysis. The task of the study was to test the provisions of the concept of “Core–Periphery” on the materials of the labor potential of the population of Kyiv region.The results of the analysis helped to identify four different types of districts of Kyiv region by the core-peripheral feature of labor potential development during 2010–2016: 1) central-type districts or core-districts/central districts; 2) areas of semi-peripheral type or semi-peripheral areas; 3) peripheral areas or peripheral areas; 4) lacunar-type areas or lacunar areas (areas that are exceptions to the rules of center-peripheral spatial distribution).This structure is a consequence of the territorial concentration of different levels of labor potential development in the studied micro-regions, as a result of this concentration there is an accumulation and generation of various innovations that directly or indirectly affect the labor potential of districts. Core areas or central areas are areas-leaders in the level of labor potential development, which in fact form a single zone of advanced development of labor potential among all studied areas. The semi-periphery of labor potential development in Kyiv region combines all possible palette of districts-neighbors of Kyiv, which is quite strong in the nature and level of labor potential development of each semi-peripheral micro-region. Peripheral microregions are outsider districts in terms of the level of labor potential development. The type of lacunar areas has only one representative, which forms a separate spatial center in the territorial organization of the center-periphery of labor potential development.Key words: core, periphery, Kyiv region, labor potential. Уже зараз у більшості сегментів економіки виникають нові для України факти дефіциту трудових ресурсів. Формування та використання трудового потенціалу України є досить поляризованим. По-перше, це зумовлено різним ступенем сприятливості суспільно-географічного положення адміністративно-територіальних утворень країни. По-друге, що за своєю суттю є досить вираженим наслідком із першого, існування нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України створює різні умови функціонування ринку праці та відтворення трудових ресурсів. По-третє, розвиток трудового потенціалу будь-якого регіону країни в основному залежить від різносторонніх програм і стратегій соціально-економічного розвитку на різних таксономічних рівнях управління.Для просторової делімітації центр–периферії розвитку трудового потенціалу Київської області було проаналізовано динаміку інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу за 2010–2016 рр. у розрізі районів, кластеризацію районів за рівнем розвитку трудового потенціалу, типі-зацію районів за величиною базового приросту інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу та порядок сусідства районів стосовно м. Києва. Основними методами роботи стали сполучне застосування індексних методів, факторного та кластерного аналізу. Завданням дослідження стало тестування положень концепції «Центр–Периферія» на матеріалах трудового потенціалу населення Київської області.Результати аналізу допомогли ідентифікувати чотири різні типи районів Київської області за центр-периферійною ознакою розвитку трудового потенціалу протягом 2010–2016 рр.: 1) райони центрального типу, або райони-ядра/центральні райони; 2) райони напівпериферійного типу, або напівпериферійні райони; 3) райони периферійного типу, або периферійні райони; 4) райони лакунарного типу, або лакунарні райони (райони, що є винятками із правил центр-периферій-ного просторового розподілу). Райони-ядра, або центральні райони, – це райони-лідери за рівнем розвитку трудового потенціалу, що фактично формують єдиний пояс випереджаючого розвитку трудового потенціалу серед усіх досліджуваних районів. Напівпериферія розвитку трудового потенціалу у Київській області об’єднує у собі всю можливу палітру районів-сусідів Києва, що досить сильно проявляється на характері та рівні розвитку трудового потенціалу кожного напівп-ериферійного мікрорегіону. Мікрорегіони периферійного типу – райони-аутсайдери за рівнем розвитку трудового потенціалу. Тип лакунарних районів має лише одного представника, який формує окремий просторовий осередок у територіальній організації центр–периферії розвитку трудового потенціалу.Ключові слова: центр, периферія, Київська область, трудовий потенціал.

У статті розглянуті особливості впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові правовідносини і ринок праці України. Визначено наслідки цифровізації та діджиталізації трудових відносин для зайнятості українського населення. Стаття присвячена впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові відносини та ринок праці України. Розробки та інновації у сфері інформаційних технологій у поєднанні з автоматизацією, комп’ютеризацією і роботизацією зумовлюють безпрецедентні технічні та соціально-економічні зміни, наслідком яких є трансформація й трудових відносин. Дистанційні відносини між працівниками та роботодавцями, формування гнучкого віртуального ринку, децентралізація трудової діяльності в часі та просторі, нові форми співробітництва – все це може вивести правові відносини за межі правового регулювання в тих країнах, котрі не в змозі вчасно адаптувати своє законодавство для нових бізнес-стратегій, для яких відсутнє поняття територіальних меж і переважно ціняться затребувані таланти для ефективного виконання поставлених завдань. Визначено глибину та наслідки впливу цифрової революції, визначено позитивні та негативні наслідки такого впливу на світовий та український ринки праці. У статті окреслені наслідки розподілу продуктивності праці для зайнятості населення України. Також згадуються сучасні виклики, що стоять перед українським ринком праці, та найбільш перспективні шляхи їх регулювання. Простежується тенденція, що цифрова економіка стає все більшою частиною повсякденного життя і змінює набір постулатів і підходів до організації роботи людей. Зазначено, що цифровізація має як позитивні наслідки для ринку праці, такі як ширші можливості для самореалізації особистості, здатність керувати власним часом і працею, кар’єрним зростанням тощо, так і негативні: збільшення безробіття, зростаюча соціальна нерівність, труднощі фінансового регулювання такої праці. Цифровізація трудових відносин дає більші можливості для самоактуалізації, оскільки працівник самостійно обирає об’єм роботи та частоту прийняття замовлень. Стаття містить рекомендації щодо всебічного розвитку та реалізації національного трудового потенціалу як невіддільної вимоги стратегічної конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації ринків праці, товарів, послуг та капіталів.

Вивчення питання економічного потенціалу залишається досить актуальним для такої молодої держави як Україна, котра все ще знаходиться на стадії становлення стабільної національної економіки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33458

Козар, В. В. Трудовий потенціал регіонів України в Євроінтеграційному вимірі : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / В. В. Козар. - Вінниця, 2016. - 240 с.
У дисертаційній роботі досліджено теоретичні основи формування, використання та відтворення трудового потенціалу регіону в умовах посилення інтеграції, виявлено його складові, чинники впливу та принципи формування і використання, запропоновано методичні підходи до оцінки трудового потенціалу на мезорівні. Проведено комплексне дослідження трудового потенціалу України, а також її регіонів та виконано оцінку його стану і динаміки, виявлено специфіку його реалізації, регіональні відмінності за різними складовими, здійснено моделювання впливу основних факторів на стан трудового потенціалу в умовах євроінтеграції. У дисертаційній роботі запропоновано шляхи розв’язання проблем ефективної реалізації та нарощування трудового потенціалу регіонів України, здійснено структурування його інституціональної системи, обґрунтовано заходи щодо удосконалення процесів його формування і реалізації на базі ефективного використання систем регіонального менеджменту в умовах децентралізації владних повноважень та участі України в євроінтеграційних процесах.
В диссертационной работе исследованы теоретические основы формирования, использования и воспроизводства трудового потенциала региона в условиях усиления интеграции, выявлены его составляющие, факторы влияния и принципы формирования и использования, предложены методические подходы к оценке трудового потенциала на мезоуровне. Проведено комплексное исследование трудового потенциала Украины, а также ее регионов, выполнена оценка его состояния и динамики, выявлена специфика его реализации, региональные различия по разным составляющим, осуществлено моделирование влияния основных факторов на состояние трудового потенциала в условиях евроинтеграции. В диссертационной работе предложены пути решения проблем эффективной реализации и наращивания трудового потенциала регионов Украины, осуществлено структурирование его институциональной системы, обоснованы мероприятия по совершенствованию процессов его формирования и реализации на базе эффективного использования систем регионального менеджмента в условиях децентрализации властных полномочий и участия Украины в евроинтеграционных процессах.
In the thesis the theoretical foundations of the formation, use and reproduction of labor potential of the region in terms of strengthening integration revealed its components, impact factors and principles of formation and use, methodical approaches to the estimation of labor potential at the meso level. A comprehensive study of the labor potential of Ukraine and its regions and the estimation of its condition and dynamics revealed the specifics of implementation, regional differences in the various components, carried out modeling of the main factors on the employment potential in terms of European integration. The thesis proposed solutions to the problems of effective implementation and increase the employment potential of regions of Ukraine, made structuring its institutional system, reasonable measures for improving the processes of formation and implementation based on the efficient use of regional management under decentralization of authority and participation of Ukraine in European integration processes.

Поглиблення процесів диспропорційності соціально-економічного розвитку неминуче має наслідком нестійкість, а потім і кризовий стан національно-господарської відтворювальної системи в результаті наростання в ній структурно-параметричних протиріч. Актуальність проблеми пропорційності посилюється тим, що нова якість економічного зростання в Україні пов'язана із зміною пропорцій економічної системи. Безперечною є взаємна залежність стану та якості пропорцій відтворення трудового потенціалу регіонів та пропорцій економічного розвитку країни. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30888

Наук. кер.: С.С. Марочко
Сьогодні в Україні стоїть питання про зниження рівня бідності та створення сприятливих умов життя населення. В сучасних умовах трудовий потенціал є одним з основних факторів розвитку економіки регіонів й країни в цілому. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28144

У світовому економічному просторі на сьогоднішній день гостро постала проблема формування, відтворення та використання трудового потенціалу, який визначається здатністю до праці кожної людини і, перш за все, залежить від вибору професії, успішності її здобуття або зміни. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33297

Власова, К. В. Інноваційна стратегія розвитку підприємств АПК України в сучасних умовах : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / К. В. Власова. - Київ, 2019. - 248 с.
У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації для реалізації інноваційної стратегії розвитку на основі корпоративної соціальної відповідальності підприємств АПК. Розглянуто та проаналізовано на прикладі провідних українських агрохолдингових компаній сучасний стан реалізації соціально-економічних проектів та їх значення у вирішенні соціальних проблем на регіональному, державному та міському рівнях. Проведено змістовний аналіз корпоративної соціальної відповідальності як домінантного чинника соціально-економічного розвитку АПК, а також проблеми і перспективи впровадження в Україні корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено каскадну модель життєвого циклу соціально-економічного проекту для соціально відповідального підприємства, що включає головну мету, систему заходів, процеси реалізації та проведення тестування основних результатів на відповідність вимогам інноваційних підходів інтеграції до міжнародних стандартів. Доведена об’єктивна необхідність впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах соціально-економічного розвитку АПК. Викладені положення зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо збалансування соціальних імперативів інноваційного розвитку підприємств АПК на основі корпоративної відповідальності в Україні. Для досягнення визначеної мети було поставлено такі взаємопов’язані завдання теоретичного, концептуального та практичного характеру: - розкрити дефініційну сутність понять «інклюзивний розвиток», «корпоративна соціальна відповідальність» та «соціально-економічний проект», їхній зміст та вплив на процеси гармонізації інтересів усіх учасників економічних відносин як умови ефективного розвитку вітчизняних підприємств АПК; - окреслити систему принципів та механізмів забезпечення інноваційної активності підприємств агропромислової сфери в умовах посилення інтеграційних процесів; - систематизувати макроекономічні передумови та особливості функціонування підприємств АПК в умовах модернізаційних змін; - проаналізувати основні чинники впливу й закономірності забезпечення інноваційного розвитку підприємств АПК, адекватні суспільним трансформаційним змінам; - дослідити стан інноваційної діяльності підприємств АПК у контексті євроінтеграції; - визначити інституціональні засади удосконалення інноваційної діяльності підприємств АПК у сучасних умовах; - розробити стратегічні напрями удосконалення інноваційного розвитку підприємств АПК України; - обґрунтувати шляхи посилення ролі соціальної детермінанти в системі стратегічного інноваційного розвитку підприємств АПК. У дисертації вперше обґрунтовано теоретико-методологічні засади запровадження інноваційної стратегії інклюзивного розвитку підприємств АПК України шляхом окреслення та деталізації її сутності як системи організації, координації та спрямування на мікро- і мезорівнях інтеграційної взаємодії аграрних і переробних підприємств у контексті інклюзивного розвитку. Визначено змістовну характеристику критерії оцінювання рівня інноваційного розвитку підприємств АПК, яка в порівнянні з наявними підходами враховує необхідність оцінювання впливу соціальної компоненти на ці процеси. У дисертації удосконалено методологічні підходи до задіяння мотиваційного механізму розвитку підприємств агропромислової сфери в умовах розвитку корпоративної відповідальності, які, на відміну від наявних, враховують необхідність взаємозв’язку секторального, просторового, територіального, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та маркетингових механізмів для підвищення ефективності соціального партнерства; структурно-логічну схему управління сталим розвитком АПК, яка, у порівнянні з наявною практикою, враховує європейський досвід АПК у сфері стандартизації виробничої діяльності в поєднанні з недопущенням диспропорцій у соціальному розвитку сільських територій; обґрунтована система заходів щодо розширення можливостей інституційного механізму корпоративної соціальної відповідальності шляхом створення мережі регіональних інформаційних центрів із максимальним залученням до їхньої роботи територіально-утворюючих підприємств агропромислової сфери. Розроблені напрями збереження національних традицій і соціального розвитку на засадах самореалізації через урахування можливостей отримання освіти в умовах розвитку корпоративної відповідальності та усунення недоліків самостійного розвитку. Набули подальшого розвитку дефініційна сутність понять: «корпоративна соціальна відповідальність», «інклюзивний розвиток» та «соціально-економічний проект», що передбачають об’єднання зусиль бізнесу, місцевої влади та інститутів громадянського суспільства в напрямку регулювання корпоративної соціальної відповідальності, відповідно до запитів суспільства, адекватності модернізаційним змінам та її економічним можливостям підприємств АПК. Сформульовані в дисертації наукові положення і практичні рекомендації дають можливість удосконалити засадничі умови та стратегічні напрями активізації інноваційної діяльності діючих підприємств АПК для отримання конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних пропозицій щодо подальшого впровадження корпоративної соціальної відповідальності в умовах інклюзивної економіки України в сучасних умовах.
The dissertation research substantiates theoretical and methodological principles and develops practical recommendations for implementation of innovative development strategy based on the corporate social responsibility of agroindustrial enterprises. The current state of implementation of socio-economic projects and their importance in solving social problems at the regional, state and city levels is considered and analyzed on the example of leading Ukrainian agroholding companies. A meaningful analysis of corporate social responsibility as a dominant factor in the socio-economic development of agro-industrial complex, as well as problems and perspectives of the implementation of corporate social responsibility in Ukraine is conducted. A cascading model of the life cycle of a socio-economic project for a socially responsible enterprise has been developed, which includes the main goal, system of measures, processes of implementation and testing of the main results for compliance with the requirements of innovative approaches to integration into international standards. Objective necessity of introduction of corporate social responsibility in conditions of socio-economic development of agroindustrial complex is proved. The above-mentioned provisions determined the choice of the purpose of the dissertation research: the substantiation of theoretical and methodological principles and the development of practical recommendations for balancing the social imperatives of innovation development of agro-industrial enterprises on the basis of corporate responsibility in Ukraine. To achieve the stated goal, the following interrelated tasks of theoretical, conceptual and practical nature were put in place: - to reveal the defining essence of the concepts of "inclusive development", "corporate social responsibility" and "socio-economic project", their content and influence on processes of harmonization of interests of all participants in economic relations as conditions for effective development of domestic enterprises of agro-industrial complex; - to outline the system of principles and mechanisms for providing innovative activity of enterprises in the agro-industrial sphere in conditions of strengthening of integration processes; - to systematize macroeconomic preconditions and features of functioning of agroindustrial enterprises in conditions of modernization changes; - to analyze the main factors of influence and regularities of providing of innovative development of enterprises of agroindustrial complex, adequate to social transformational changes; - to investigate the state of innovation activity of agroindustrial enterprises in the context of eurointegration; - to determine the institutional principles of improvement of innovation activity of agroindustrial complexes in modern conditions; - to develop strategic directions of improvement of innovative development of enterprises of agroindustrial complex of Ukraine; - to substantiate ways of strengthening the role of social determinants in the system of strategic innovation development of enterprises of agrarian and industrial complex. The theoretical and methodological principles of the introduction of the innovative strategy of inclusive development of enterprises of the agroindustrial complex of Ukraine by the elucidation and detailing of its essence as a system of organization, coordination and orientation on the micro and mesorelines of the integration interaction of agrarian and processing enterprises in the context of inclusive development were first grounded in the dissertation. The content criterion of evaluation of the level of innovative development of enterprises of agroindustrial complex, which, in comparison with existing approaches, takes into account the necessity of estimating the influence of the social component on these processes, is determined. The methodological approaches to the use of the motivational mechanism of development of enterprises of agro-industrial sphere in the conditions of development of corporate responsibility, which, in contrast to the existing ones, take into account the necessity of the interrelation of the sectoral, spatial, territorial, personnel, material, technical, information and marketing mechanisms for efficiency increase in the dissertation. social partnership; the structural and logical scheme of management of the sustainable development of agro-industrial complex, which, in comparison with the existing practice, takes into account the European experience of the agroindustrial complex in the sphere of standardization of production activity in combination with the prevention of imbalances in the social development of rural areas; the system of measures for expanding the institutional mechanism of corporate social responsibility was substantiated by creating a network of regional information centers with the maximum involvement of the territorially-forming enterprises of the agro-industrial sphere in their work. Directions of preservation of national traditions and social development on the principles of self-realization have been developed, taking into account the possibilities of obtaining education in the conditions of development of corporate responsibility and elimination of the disadvantages of independent development. Definite essence of the concepts of "corporate social responsibility", "inclusive development" and "socio-economic project", which involves the uniting of efforts of business, local authorities and civil society institutions in the direction of regulation of corporate social responsibility, in accordance with the demands of society, have become further developed. , adequacy to modernization changes and its economic opportunities of agribusiness enterprises. The scientific positions and practical recommendations formulated in the dissertation provide an opportunity to improve the basic conditions and strategic directions of activating the innovation activity of the operating enterprises of the agroindustrial complex to obtain competitive advantages in the domestic and foreign markets. The practical value of the dissertation research is determined by the targeted orientation of concrete proposals for the further implementation of corporate social responsibility in the conditions of the inclusive economy of Ukraine in modern conditions.

Питання щодо соціального захисту громадян дуже гостро постає перед Україною, адже безробіття не тільки погіршує економічну ситуацію у державі щодо вимушено зайнятих, а також зменшує використання трудового потенціалу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33374