Academic literature on the topic 'Тепловий вплив'

Розглянуто питання впливу контактних теплових опорів (КТО) на точність вимірювання теплопровідності матеріалів. Наведено конструкцію пристрою для визначення значень КТО. В основі пристрою є пакет із двох пар плоских зразків, розміщених у різній послідовності між джерелом тепла і приймачами тепла однакової температури. Один із зразків у всіх парах має одну і ту саму товщину, другий зразок у двох парах пакета відрізняється за товщиною вдвічі. Реєструють тепловий потік через пакети, різницю температур між серединними зразками пакетів та перепад температур на тонкому зразку і за отриманими даними розраховують шукану величину. Подано результати експериментального визначення КТО між різними матеріалами. Показано, що знехтувати впливом КТО на результат вимірювання у визначенні коефіцієнта теплопровідності різних матеріалів (особливо високотеплопровідних) не можна, оскільки він співвимірний з тепловими опорами досліджуваних зразків. Для виключення цього впливу на результат вимірювання теплопровідності розроблено вимірювальний перетворювач для вимірювання теплопровідності листових матеріалів на основі мостової теплової вимірювальної схеми. Наведено схему з'єднання теплових опорів і КТО, розподілу теплових потоків і температур у зрівноваженій мостовій тепловій вимірювальній схемі та принципову схему вимірювального перетворювача теплопровідності листових матеріалів.

Проаналізовано розвиток нормативних документів України щодо енергоефективності стосовно євроінтеграційних процесів. Із врахуванням теплового балансу будівлі виділено ряд конструкцій та систем, які мають безпосередній вплив на цей параметр. Досліджено вплив базових параметрів світлопрозорих конструкцій у варіантах, які найчастіше зустрічаються у практиці, на їх тепловий баланс.

Звичайні і контурні теплові труби відносяться до найбільш ефективних способів передачі тепла від таких джерел, як активна зона ядерного реактора. Конвективні потоки маси і теплоти, утворені у випарнику, передаються конденсатору потоком пари робочої речовини, яка розширюється (v), і потім сконденсована рідина (l) повертається у випарник через вузькі пористі канали ґніту. Зміна капілярного тиску в ґноті вважається єдиним (крім опціонного впливу гравітації) рушійним фактором для повернення рідини і забезпечення стійкої роботи теплової труби. У даній статті обґрунтовується наявність додаткового рушійного фактора, так званого конденсаційного теплового насосу, у будь-яких реальних випарно-конденсаційних циклах при відносно невеликих перепадах температури і тиску. Це підтверджується детальним розглядом контурної теп­лової труби з літієвим теплоносієм та її термодинамічного циклу, який функціонує головним чином в області вологої та перегрітої пари. В роботі проведено аналіз способів передачі тепла від активної зони реактору, визначено обмежуючі фактори та наведено можливі шляхи їх усунення у реалізації малогабаритних потужних автономних джерел енергії. У згаданому контексті розглянуто особливості та переваги роботи контурних теплових труб у порівнянні з протиточними тепловими трубами і надана нова інтерпретація їх термодинамічного циклу. Вона заснована на результатах нещодавніх робіт [10-12], в яких обґрунтовується існування області гетерогенних станів перегрітої парової фази, так званої v-інтерфази. Показана асиметрія (незворотність) теплоти фазового переходу дозволяє ввести таке поняття, як конденсаційний тепловий насос в доповнення до капілярного насосу ґніту теплових труб. Запропоновано модифіковані способи оцінки оптимальних температур робочих циклів з урахуванням зазначених термодинамічних ефектів

Горностай В. М., Ситник С. В., Кисіль Д. І. Вплив швидкості робочого інструменту на тепловий ефект при холодному видавлюванні порожнистих виробів з роздачею. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 119-124. Здійснено аналітичний огляд публікацій в яких розглядаються процеси зворотного холодного видавлювання порожнистих виробів з роздачою. Оскільки використання схеми видавлювання з рухомою матрицею (напрям руху матриці співпадає з напрямом руху пуансона) дозволяє знизити питомі напруження до 30% але відсутні данні по співвідношенню швидкостей руху матриці та пуансону обираємо для дослідження цей напрям. Основними напрямками досліджень для цієї схеми було обрано визначення закономірностей впливу швидкості переміщення матриці та пуансону. В статті наведено результати проведених чисельних експериментів з використанням методу скінченних елементів в програмному комплексі DEFORM 3D з дослідження процесу холодного зворотного видавлювання порожнистих виробів з роздачою. Теоретичним шляхом визначено силові режими та отримані закономірності розподілу температури в об’ємі заготовки. Визначено теоретичним шляхом залежність максимальної температури від швидкості робочого інструменту (пуансону та матриці), розглянуто вплив співвідношення швидкостей пуансону та матриці на температуру заготовки. Встановлено що збільшення швидкості пуансону призводить до значного зростання температури кінцевого виробу, матеріал інтенсивно витікає в стінку виробу.

Technical means that create for regenerating lost functions of the human body primarily focused on the target function. However, even when implants achieve performance that corresponds to natural organs and systems, in many cases the developers do not pay enough attention to the energy supply of implants and additional heat load due to energy losses in mechanical, electrical, and electronic units. If you do not consider these factors, it limits the duration and medical safety of the devices. It is especially true for implants with significant power consumption and wireless power supply. Therefore, this work determines the allowable additional heat load of the human body to justify the choice of further circuit solutions for wireless powering of implants with significant energy consumption and long-term operation. The subject of research is the processes of heat exchange between the implant and body structures and their energy and temperature indicators. The research object was chosen as an implant of the type "Artificial Heart" device (AHD) with a maximum power of 20… 25 W and the magnetic induction principle of energy transfer. The research tasks are to analyze the processes of heat exchange between the implant and the biostructures of the body; to calculate quantitative indicators of energy exchange in the location of the main components of the implant; to determine the temperature of biotissues in the area of the receiving inductor. The subject of research is the processes of heat exchange between the implant and body structures and their energy and temperature indicators. The research object was chosen as the implant of the type "Artificial Heart" device (AHD) with a maximum power of 20… 25 W and the magnetic induction principle of energy transfer. The research tasks are to analyze the processes of heat exchange between the implant and the biostructures of the body; to calculate quantitative indicators of energy exchange in the location of the main components of the implant; to determine the temperature of biotissues in the area of the receiving inductor. Research results. The processes of heat exchange between the structural elements of the implant and the biostructures of the body have a complex combination of physiological and physical mechanisms. Estimates are made based on the thermal conductivity process, as the most objective in terms of known quantitative indicators. With an average efficiency of ~ 0.8 for mechanical, electrical, and electronic components of the implant "Artificial Heart," the human body can maintain a stable temperature of internal organs in the presence of an implant with a maximum power consumption of 20 watts. The calculation conducted using the method of electrothermal analogy showed a possible increase in the temperature of biotissues in contact with the surface of the receiving implanted inductor, by 1.32 ° C. This value refers to the critical levels of internal tissue temperature rise. Summary. For practical implementation of the autonomous device the Artificial Heart Device, it is necessary to combine known or to find the original circuit-technical and design decisions of construction of components of wireless power supply with the magnetic induction principle and efficiency of not less than 0,8. To prevent thermal overload of biotissues, it is advisable to introduce a temperature control channel at potentially critical locations of the implanted elements. It is possible to predict the finding of these critical points by calculations by the method of electrothermal analogy.

У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.

Сучасний стан у свинарстві вимагає оптимізації та повного розкриття потенціалу тварин при застосуванні біологічно нешкідливих та екологічно безпечних речовин. Однією з таких речовин є біо-логічно активна добавка гумінової природи, яка виготовляється з екологічно чистого українського торфу шляхом кислотно-лужної екстракції. Метою досліджень було встановити вплив речовин гу-мінової природи на спермопродукцію кнурів-плідників під час дії теплового стресу. А саме ‒ якість спермопродукції та морфомертичні показники сперміїв. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід полтавської м’ясної та червоно-білопоясої м’ясної порід, аналоги за віком, жи-вою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку в пері-од теплового стресу. Виявлено існування міжпородної різниці серед досліджуваних порід за концен-трацією сперміїв у еякулятах, де вона була вищою у тварин І групи порівняно з ІІ групою. На 30-ту добу на 6,2 % і 60-ту добу від початку досліджень – 13,8% (р<0,001). Встановлено, дія що теплово-го стресу знижує якість спермопродукції у кнурів-плідників. Згодовування кормової добавки гумінової природи активує процеси сперматогенезу, вірогідно збільшуючи концентрацію сперміїв на 9,8 % у тварин полтавської м’ясної та 13,3 % червоно-білопоясої порід. Виявлено, що представники першої породи характеризувались вірогідно вищою рухливістю та виживаністю сперміїв відповідно на 6,7 % і 24,1 % (30-ту добу) і на 10,8 і 14,6% (60-ту добу експерименту) порівняно з другою породою. З’ясовано, що тепловий стрес протягом 30 діб негативно впливає на морфометричні показники спе-рміїв у напрямі істотного зменшення ширини і площі голівки відповідно на 23,6% (р<0,01) та 76,1% (р<0,001) (І група) і 25,0% (р<0,001) та 75,1% (р<0,001) (ІІ група). Згодовування кормової добавки гумінової природи кнурам-плідниками обох порід протягом 60 діб невілює дію негативного фактору.

Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.

В процесах теплообміну визначальними є гідромеханічні характеристики потоків теплоносіїв, а саме їхні режими руху. В рекуперативних теплообмінниках загальний тепловий опір системи на 95% концентрується в пристінній області потоків теплоносіїв – в ламінарному при поверхневому шарі (ЛПШ). В існуючих рівняннях для розрахунку середніх товщин ЛПШ не враховуються поверхневі характеристики рідкофазних теплоносіїв (коефіцієнта поверхневого натягу та гідрофільності поверхні змочування). Зроблено силовий аналіз елементарного об’єму рідини в ЛПШ і встановлено пріоритетну дію сил поверхневого натягу та сил тиску. Виведена формула для розрахунку середньої товщини ЛПШ з врахуванням цих сил та коефіцієнта турбулізації КТ та співвідношення Дарсі–Вейсбаха. Одержана формула містить коефіцієнти поверхневого натягу, динамічної в’язкості та густину рідкого теплоносія, гідрофільність поверхні змочування внутрішньої рекуперативної стінки, довжину та діаметр труб, числа Рейнольдса та Дарсі, коефіцієнт турбулізації потоку. Запропоновано зменшувати середню товщину ЛПШ шляхом додавання до потоків теплоносіїв оптимальних концентрацій поверхнево–активних речовин (ПАР). Показано, що за додавання оптимальних концентрацій аніонактивних, неіоногенних та катіонактивних ПАР середня товщина ЛПШ зменшується в межах до 30%.

Для вирішення проблеми енергозбереження при обов'язковому і строгому дотриманні нормативних вимог до повітря, досліджений вплив ефекту «теплової хвилі» на холодопродуктивність кондиціонера. За допомогою розробленої методики нестаціонарного розрахунку теплоприпливів, варіюючи тепловим опіром шарів стіни і їх тепловою інерцією, визначений оптимальний час запізнювання надходження максимального теплового потоку від внутрішньої поверхні стіни в приміщення від часу максимуму падіння сонячного випромінювання на зовнішню поверхню цієї стіни та вирішенні дві задачі: оптимального конструювання огорож з врахуванням часів пікових значень надходження тепла; зменшення абсолютної величини максимальних і середньодобових значень тепло припливів через стіни. Результати математичного моделювання дозволяють визначити вплив зміни сонячної радіації на поверхню, зміну температури зовнішнього та внутрішнього шару огороджень, зміну тепло припливів від людей, обладнання та інше та при врахуванні ефекту «теплової хвилі» визначити оптимальну холодопродуктивність кондиціонера. Результати математичного моделювання дозволяють визначити вплив зміни сонячної радіації на поверхню, зміну температури зовнішнього та внутрішнього шару огороджень, зміну тепло припливів від людей, обладнання та інше та при врахуванні ефекту «теплової хвилі» визначити оптимальну холодопродуктивність кондиціонера.

Дисертація присвячена дослідженню двох типів металевих пористих матеріалів, що можуть застосовуватися у якості капілярних структур теплових труб, – моноволокнистих та композиційних волокнисто-порошкових структур. У результаті досліджень процесів теплопровідності металевих пористих матеріалів отримано залежності для інженерних розрахунків теплопровідності каркасу моноволокнистих і композиційних матеріалів. На основі експериментальних досліджень впливу характеристик металевих волокнистих матеріалів на процеси кипіння в умовах вільного руху води запропоновано формулу для інженерних розрахунків температурних напорів початку кипіння води на металопористих поверхнях. Експериментальні дані дозволили порівняти реальні значення коефіцієнтів тепловіддачі α з даними, отриманими за уточненою в даній роботі моделлю кипіння на пористих поверхнях. У результаті уточнення вдалося значно наблизити розраховані за моделлю величини α до експериментально отриманих даних і підтвердити адекватність моделі. Із застосуванням моделі було уточнено методику визначення внутрішнього термічного опору теплових труб з металевими пористими структурами. Виконаний цикл експериментальних досліджень теплових труб з металоволокнистими і теплових труб з композиційними капілярними структурами показав, що при роботі в горизонтальному положенні останні не поступаються за основними характеристиками тепловим трубам з волокнистими капілярними структурами, до того ж перевершують їх за максимальною теплопередавальною здатністю при роботі проти сил гравітації.
The dissertation is devoted to the investigation of two types of metal porous materials, which can be used as capillary structures of heat pipes – monofibrous and composite fibrous-powder structures. The dependences for engineering calculations of frame thermal conductivity for monofibrous and composite materials were obtained after the experiments of heat conduction processes in metallic porous materials. Multi-factor dependence for calculations of temperature difference of the water boiling beginning on metallic porous surfaces was proposed on the basis of the experimental studies of boiling in free water flow. The obtained experimental data allowed to compare the real values of heat transfer coefficients α with the data obtained by the model of boiling on porous surfaces (the KPI model) specified in the dissertation. As a result of model elaboration, It became possible to bring the calculated  values obtained by the experiments to the model calculated α values and to confirm the adequacy of the model. It was refined the method of internal thermal resistance determining in heat pipes with metal porous structures by the application of the KPI model. The cycle of experimental studies of heat pipes with monofibrous and composite capillary structures showed, that in horizontal position heat pipes with composite structures do not concede with the main characteristics (maximum heat transfer capacity and thermal resistance) to the heat pipes with monofibrous capillary structures. In addition, maximum heat transfer capacity of composite heat pipes has higher values, than the same one of mono-fibrous pipes, when working against the forces of gravity.
Диссертация посвящена исследованию двух типов металлических пористых материалов, которые могут быть использованы в качестве капиллярных структур тепловых труб – моноволокнистых и композиционных волокнисто-порошковых структур. В результате исследований процессов теплопроводности металлических пористых материалов получены зависимости для инженерных расчетов теплопроводности каркаса моноволокнистих и композиционных материлов. Многофакторные зависимости характеризуют взаимосвязь между теплопроводностью каркаса материалов и их структурными характеристиками. Однофакторные функции вида λ кс = f(П) позволили сравнить теплопроводность композиционных и моноволокнистих структур, в результате чего было установлено, что коэффициенты теплопроводности λ кс композиционных капиллярных структур несколько ниже, чем у моноволокнистых структур, для одинаковых диапазонов пористости. Однако это различие в значениях λ кс является незначительным. На основе экспериментальных исследований влияния характеристик металлических волокнистых материалов на процессы кипения в условиях свободного движения воды предложено формулу для инженерных расчетов температурных напоров начала кипения воды на металловолокнистых пористых поверхностях. Полученные в работе результаты удовлетворительно коррелируются с известными данными, однако существуют и определенные различия, которые влияют на уменьшение температурных напоров закипания при одинаковых значениях пористости капиллярных структур. Исследование температурного напора начала кипения на пористых поверхностях позволило определить, что для пористых медных образцов данный температурный напор составляет 0,5-2,0 ⁰С, в то время как температурный напор начала кипения на относительно «гладких» технических поверхностях – от 7 до 12 ⁰С. Экспериментальные данные позволили сравнить реальные значения коэффициентов теплоотдачи α с данными, полученными по уточненной в данной работе модели кипения на пористых поверхностях (модель КПИ). В результате уточнения удалось значительно приблизить рассчитаные по модели величины α к экспериментальным значениям и подтвердить адекватнисть модели. Анализ полученных экспериментальных данных кипения на металлических пористых поверхностях свидетельствует о том, что медные волокнистые структуры средней пористости (40-50 %) в диапазоне толщин от 0,5 до 1,0 мм позволяют обеспечить наибольшие значения коэффициентов теплоотдачи α, по сравнению с металлическими волокнистыми структурами других диапазонов пористостей и толщин, исследованными в данной работе. Также с применением модели кипения КПИ была уточнена методика определения внутреннего термического сопротивления тепловых труб с металлическими пористыми структурами. Выполненный цикл экспериментальных исследований тепловых труб с металло-волокнистыми и композиционными капиллярными структурами с использованием этанола в качестве теплоносителя показал, что в горизонтальном положении и в положении «режим термосифона» тепловые трубы с капиллярными структурами обоих типов обеспечивают стабильное функционирование в диапазоне тепловых потоков до 70 Вт. При этом термические сопротивления тепловых труб с «новым» типом капиллярных структур не превышают термические сопротивления труб, изготовленных на основе моноволокнистых структур. В положениях, когда зона нагрева трубы находится выше, чем зона охлаждения, композиционные капиллярные структуры нового типа обеспечивают стабильное функционирование для тепловых потоков до 25 Вт, что является более высоким показателем, чем у тепловых труб с моноволокнистыми структурами (10-15 Вт). Последний факт нужно учитывать при конструировании аппаратов и приборов с тепловыми трубами.

Виробництво енергії є джерелом половини, а важка промисловість - чверті забруднення пиловими мікрочастками в Україні. Локалізація забруднення промисловим пилом і аерозолями в Європі має два максимуми: на німецько-польському кордоні та на Сході України, де відома велика кількість промислових підприємств, пов’язаних з вугільною промисловістю і металургією. Аерозолями називають - колоїдні системи, які довгий час можуть перебувати в підвішеному стані, і які складаються з твердих дрібних часток (пил) або крапельок рідини, що утворюються при конденсації парів, або привзаємодії газових середовищ, або потрапляють у повітряне середовище без зміни фазового складу.
Производство энергии является источником половины, а тяжелая промышленность - четверти загрязнения пылевыми микрочастицами в Украине. Локализация загрязнения промышленным пылью и аэрозолями в Европе имеет два максимума: на немецко-польской границе и на Востоке Украины, где известно большое количество промышленных предприятий, связанных с угольной промышленностью и металлургией. Аэрозолями называют - коллоидные системы, которые долгое время могут находиться в подвешенном состоянии, и которые состоят из твердых мелких частиц (пыль) или капелек жидкости, образующихся при конденсации паров или при взаимодействии газовых сред, или попадают в воздушную среду без изменения фазового состава.
Energy production is the source of half and heavy industry - a quarter of contamination by dust microparticles in Ukraine. Localization industrial pollution by dust and aerosols in Europe has two peaks: the German-Polish border, and in Eastern Ukraine, where the attention of a large number of industrial enterprises associated with the coal industry and metallurgy. Aerosols - called colloidal systems that may be a long time in limbo, and consisting of small solid particles (dust) or liquid droplets, formed by condensation of vapor or gas atinteraction media or get in the air environment without changing the phase composition.

Розроблені науково-методичні основи визначення екологічної ситуації або екологічного аудиту територій на рівні адміністративного району, що зазнає потужного техногенного впливу від енергетичного об’єкту. Для цього була обґрунтована раціональна мережа екологічного моніторингу на площі 722 км2 із 220 геоекологічних полігонів, де були відібрані проби ґрунтів, поверхневих і підземних вод, донних відкладів, атмосферного повітря та снігу. Аналіз проб атомно - адсорбційним, рентгенофлюоресцентним та хроматографічним методами на 12 токсичних хімічних елементів - забруднювачів та комп’ютерна обробка результатів дозволили побудувати відповідні бази даних екологічної інформації, які включають 7010 параметрів. Вони стали основою 40 комп’ютерних (електронних) еколого - техногеохімічних карт, що характеризують забруднення кожного компоненту ландшафту відповідним токсичним елементом. Розрахунки геохімічних коефіцієнтів і показників -регіонального фону, кларків концентрації, коефіцієнтів концентрації, сумарних показників забруднення - дозволили провести оцінку екологічного стану кожного компоненту і ландшафту в цілому та визначити екологічну ситуацію в її динаміці на території обраного полігону. Після цього був здійснений прогноз розвитку екологічної ситуації у залежності від того чи іншого сценарію соціально - економічного розвитку району, що дозволило розробити організаційні та технічні заходи щодо охорони довкілля.
Разработаны научно-методические основы экологического аудита на уровне административного района, территория которого находится под мощным техногенным влиянием энергетического объекта. На площади 722 км 2 обоснована сеть из 220 геоэкологических полигонов, где были отобраны пробы почв, поверхностных и подземных вод, донных отложений, атмосферного воздуха и снега. Анализ проб атомноадсорбционным, рентгенофлюоресцентным и хроматографическим методами на 12 токсических химических элементов - загрязнителей и компьютерная обработка результатов позволили построить базы данных экологической информации, которые включают 7010 параметров. Они явились основой для 40 компьютерных (электронных) эколого-техногеохимических карт, которые характеризуют загрязнения для каждого компонента ландшафта соответствующим токсическим элементом. Расчеты геохимических коэффициентов и показателей - регионального фона, кларков концентрации, коэффициентов концентрации, суммарных показателей загрязнения - позволили провести оценку экологического состояния для каждого компонента и ландшафта в целом и определить экологическую ситуацию в ее динамике на территории выбранного полигона. Впервые показано, что распространение загрязнений тяжелыми металлами, нефтепродуктами и другими токсичными веществами в почвах, почвенных водах, атмосферном воздухе не зависит от ландшафтной структуры, если мы имеем мощный источник выбросов загрязняющих веществ, каким и является Бурштынская ТЭС. Разработанный автором метод геохимической диагностики почв позволил выявить земли, на которых можно выращивать экологически чистую сельскохозяйственную продукцию. Впервые построена детальная (масштаба 1 : 50 000) карта современной экологической ситуации административного района собственным методом экологического аудита территории, на которой выделено 24 геоэкологические зоны. После этого был осуществлен прогноз развития экологической ситуации в зависимости от того или иного сценария социально-экономического развития района, что позволило разработать организационные и технические мероприятия по охране окружающей среды. Диссертантом разработан дозатор многокомпонентных смесей жидкостей и устройство для регулирования смешивания загрязненных вод. Оба изобретения защищены авторскими свидетельствами и внедрены в производство.
The scientific-methodical fundamentals of ecological audit at the level of administrative district aiming at testing under huge man-caused influence of the power object have been worked out. The Halych region of the Ivano - Frankivsk region has been selected for this purpose, where the most western Ukrainian Bourshtyn power station is located. The rational network of ecological monitoring on the area of 722 km2 out of 220 geoecological polygons has been set up, where the samples of superficial and subterranean waters, bottom deposits, atmospheric air and snow have been taken. The atomic absorptive, roentgen fluorescent and chromatographic test analysis based on 12 toxic chemical elements - pollutants and computer processing of the results made it possible to construct the proper databases of ecological information include over 10 thousand parameters. They served as the basis of 60 computer (electronic) ecological and technogeochemical maps, characterizing contamination of every component of landscape by the corresponding toxic element. The сalculations оf geochemical coefficients and indices - regional background, clarks concentrations, coefficients of concentration, total indices of contamination - enabled us to estimate the ecological status of every component and landscape on the whole and to define the ecological situation in its dynamics on the territory of the ground chosen. After that the prognosis of the development of ecological situation was carried out depending on this or that scenery of social -economical development of the given district, which let us develop measures of environmental protection.

Пояснювальна записка: 60 с., 13 таблиць, 9 рисунків, 17 літературних джерел. Мета роботи: проведення аналізу стану будівлі школи відповідно конфігурації та орієнтації щодо сторін світу, визначення найбільш енергоефективної та раціональної форми будівлі. Відповідно до поставленої мети були вирішені такі задачі:  аналіз енергетичного стану будівлі школи різних типів конфігурації;  проведення розрахунку теплової потужності школи для визначення раціональної форми будівлі;  визначення найбільш оптимальної орієнтації будівлі школи щодо сторін світу. Об’єктом дослідження є будівля загальноосвітньої школи (ЗОШ) різних типів конфігурації. Методи дослідження: економіко-математичні методи при розрахунку загальної теплової потужності будівлі. Апробація результатів. Основні положення, висновки та результати роботи доповідалися на науково-технічній конференції викладачів, аспірантів і студентів інженерного факультету Сумського державного університету(Суми, 2019 р.).

У кваліфікаційній роботі була надана інформація щодо видів забруднення від енергетичних підприємств. Було розглянуто нормативні вимоги до кількості відходів. Представлений план зі скорочення відходів до 2024 року згідно Національного плану. Проведено аналіз на прикладі техніки видобування із золошлакових відходів цінних металів та переробки відходів у установці DALSICA.